1. Микита послухав А Батька Б дванадцятьох парубків В дванадцятьох дідів Г дванадцятьох дітей
Правильною є відповідь Г.
Микита погодився битися зі Змієм лише після того, як його вмовили дванадцять дітей. Ні свого батька, ні парубків, ні дідів він не послухав..
2. Установіть відповідність. Термін - Визначення
Відповідності між термінами та їх визначеннями є такими:
- 1 драма — Б художній твір, призначений для постановки на сцені.
- 2 декорації — Г предмети, якими облаштовують сцену.
- 3 ремарки — Д інформація про час і місце подій, зовнішність дійових осіб.
- 4 монолог — А думки дійової особи, висловлені для себе чи глядацького кола.
3. Установіть відповідність. Герой/героїня твору - Репліка
Репліки належать таким героям:
- 1 Микита — Д «— Ходять, лазять, заважають, Від роботи одривають, Хоч покинь та з двору йди…».
- 2 Батько — Г «— Я мовчу… Не хочеш битись, — Будем Змієві коритись».
- 3 Князь — В «— Все зроблю, сивенький мій, Тільки б завтра був двобій!».
- 4 Дівчина — А «— Нехай страшні народні муки, — А ще страшніш народний гнів».
4. Які особливості будови драматичного твору?
Драматичний твір має своєрідну будову. Його текст поділений на дії, а ті, своєю чергою, — на картини. На початку твору завжди є список дійових осіб. У таких творах немає розлогих описів пейзажів чи портретів, оскільки все це глядачі бачать на сцені. Основою драми є розмови персонажів (діалоги та монологи). Також використовуються ремарки для уточнення деталей.
5. Яку роль у драматичному творі відіграють ремарки? Прокоментуйте останню ремарку другої картини.
Ремарки — це короткі пояснення автора для режисера та акторів, які вказують на декорації, зовнішність, інтонації, жести та рухи персонажів. Вони допомагають краще зрозуміти, що відбувається на сцені.
Остання ремарка другої картини: «Князь устає і виходить. Разом із ним устають і воєводи… з ніяково похиленими головами». Ця ремарка показує, що воєводам соромно. Вони відчувають свою безпорадність і провину перед князем, бо не змогли знайти воїна для бою зі Змієм, і цю місію довелося взяти на себе звичайному дідові.
6. У театрі глядачі й глядачки побачать на сцені двобій між Микитою та Змієм. А із чого вони дізнаються про деталі двобою?
Глядачі дізнаються про деталі двобою з розмов та вигуків юрби, яка спостерігає за битвою здалеку. Особливо важливу роль відіграє «Голос (з дерева)», який коментує основні моменти бою, наприклад: «Дивіться: Змій упав, // Спіткнувся і Микита» або «Микита Змія взяв, // Ще раз об землю вдарив».
7. Чому Микита послухав не дорослих, а дітей, і погодився стати на двобій зі Змієм?
Микита не послухав дорослих, бо вони відривали його від роботи й говорили про матеріальні блага, які його не цікавили. Діти ж звернулися до нього щиро і зворушливо. Вони говорили не про багатство, а про порятунок Князівни, про її красу та про її серце як найвищу нагороду. Його батько також зазначав: «Наймиліш йому дитина…». Саме дитяча безпосередність і чистота прохання торкнули серце Микити.
8. Знайдіть у драмі-казці Олександра Олеся «Микита Кожум’яка» гіперболу й прочитайте її.
Гіпербола — це художнє перебільшення. У творі її використано для опису надзвичайної сили Микити. Наприклад, його батько розповідає:
- «Вже з трьох літ боров мене!».
- «…Раз колись коня мій син // Перекинув через тин».
- Коли Микита розсердився на посланців, він «рве дванадцять шкур».
9. Знайдіть у драмі-казці Олександра Олеся «Микита Кожум’яка» ремарки й випишіть їх у зошит.
Ремарки в тексті подано в дужках або дрібнішим шрифтом. Ось кілька прикладів:
- (входить)
- (до Княгині)
- (Виходить.)
- (Пішов.)
- (Побачила Князівну.)
- (співає)
- (рве дванадцять шкур)
- (пошепки до дідів)
- (вбігає)
- (з дерева)
10. Чому читачі й читачки, не дочитавши до кінця твір, упевнені, що Микита Кожум’яка переможе Змія?
Читачі впевнені в перемозі Микити, бо він змальований як класичний казковий богатир, наділений неймовірною силою. Розповіді про його могутність (наприклад, як він перекинув коня через тин) одразу створюють образ непереможного героя. У народних казках та легендах добро, яке уособлює герой, завжди перемагає зло, представлене в образі Змія. Це один з основних законів цього жанру.
11. Доберіть заголовок до кожної картини драми-казки Олександра Олеся «Микита Кожум’яка», запишіть у зошит.
- Картина перша: “Сум у княжому дворі” або “Зміїна загроза”.
- Картина друга: “Безпорадна нарада” або “Надія на богатиря”.
- Картина третя: “Посольство до Микити” або “Рішення битися”.
- Картина четверта: “Двобій зі Змієм” або “Перемога добра над злом”.
12. Хто з українців належить до найсильніших людей світу? Чим вони близькі до Микити Кожум’яки? Запишіть свої думки в зошит.
До найсильніших людей світу належать Іван Підкова, Іван Піддубний. Вони близькі до Микити Кожум’яки своєю неймовірною фізичною силою, завдяки якій, подібно до казкового богатиря, прославляють свою країну та доводять її міць. Як Микита захищав рідну землю від Змія, так і ці сучасні богатирі захищають честь України на міжнародних спортивних аренах, стаючи символом незламності українського духу.
Домашня
1. Знайдіть у першій картині драми-казки Олександра Олеся «Микита Кожум’яка» не менше десяти емоційно забарвлених слів і словосполучень. Запишіть їх.
Емоційно забарвлені слова та словосполучення з першої картини:
- Сумний наш Князь
- Лягли йому на чоло хмари
- горю в огні
- згубити її мушу
- смерть надії
- страшного ката розп’ясти
- народний гнів
- в серці кров моя кипить
- не минути долі злої
- Як у мене серце б’ється!
- горять у мене груди
- до зброї, до двобою
Подумайте й розкажіть
Який зв’язок між драмою-казкою «Микита Кожум’яка» та театром?
Драма-казка «Микита Кожум’яка» має прямий зв’язок із театром, бо вона спеціально написана для постановки на сцені. У творі є все, що потрібно для вистави: він поділений на картини, має список дійових осіб, а також ремарки (пояснення для акторів, як їм грати). Весь сюжет розкривається через розмови героїв (діалоги та монологи), що є основою будь-якого драматичного твору.
Що вам сподобалося в цьому драматичному творі?
У цьому творі мені найбільше сподобався сам Микита. Хоч він спочатку і був сердитий, але насправді добрий і справедливий. Сподобалось, як він не захотів ніяких скарбів, а погодився битися зі Змієм, коли його попросили діти. Ще було цікаво спостерігати за тим, як усі переживали за Князівну, і як потім раділи перемозі Микити. Ця казка вчить, що добро і справжня сила завжди перемагають зло.
Чи хотіли б ви мати силу Микити Кожум’яки? Чому?
Так, я б хотів мати таку силу. З одного боку, це велика відповідальність, бо, як казав батько Микити, він міг “все потрощить, як макуху”, коли сердився. Але з іншого боку, з такою силою можна було б захищати слабших, допомагати людям і боротися з несправедливістю, як це зробив Микита, коли врятував Князівну і все місто від Змія. Головне — використовувати цю силу на добро.