Олександр Олесь Княжа Україна

Posted on:26 грудня 2025 р.

1. Оповідач наголошує на тому, що він заспіває (розкаже) А пісню Б казку В легенду Г бувальщину

Г (бувальщину).

2. Прочитайте уривок із вірша. Розкажу вам, як боролись Наші прадіди колись, Як за щастя України Ріки крові розлились. У ньому використано

В (гіперболу).

3. Установіть відповідність. Уривок із твору: 1 «…пас овець гладких…», 2 «…на чорних хмарах…», 3 «Над дрімучими лісами…». Язичницький бог: А Волос, Б Перун, В Дажбог, Г Стрибог

1 — А (Волос);

2 — Б (Перун);

3 — Г (Стрибог).

4. Який період історії України зображено в книжці Олександра Олеся «Княжа Україна»?

У книжці зображено історичний період Київської Русі, часи правління давньоруських князів та становлення Києва як столиці. Також автор описує дохристиянські часи, побут і вірування наших предків.

5. Хто такі язичники? Із чого можна дізнатися, що у вірші йдеться про язичництво?

Язичники — це люди, які сповідують політеїзм (багатобожжя) та обожнюють сили природи. Те, що у вірші йдеться про язичництво, зрозуміло зі згадок про давньослов’янських богів: Дажбога, Волоса, Стрибога, Перуна, а також міфічних істот: русалок, водяників, лісовиків і мавок.

6. Як ви розумієте рядки поезії «вже мохом поросло» (минуле), «за водою попливло» (забуте)?

Я розумію вираз «вже мохом поросло» як опис чогось дуже давнього та старого, до чого давно ніхто не торкався. Фраза «за водою попливло» означає події, які зникли безслідно, були назавжди втрачені для пам’яті нащадків.

7. Що ви знаєте про мавку, водяника й лісовика? Чому водяників названо хапунами?

Мавка, водяник і лісовик — це міфічні істоти українського фольклору, які уособлюють сили природи. Мавка є лісовою русалкою , лісовик охороняє ліс і звірів, а водяник є господарем водойм. Водяників названо «хапунами», тому що, за легендами, вони можуть раптово схопити людину, яка купається, і затягнути її на дно.

8. Якою постає природа України у вірші Олександра Олеся «Заспів»?

У вірші «Заспів» природа постає живою та одухотвореною, адже «тоді була живою вся природа навкруги». Вона наповнена духами та богами, такими як Дажбог, Стрибог і Перун, які живуть на землі поряд із людьми та керують стихіями.

9. Як ви розумієте рядки поезії «І чому так довго в хмарах / Сонце рідної землі»?

На мою думку, ці рядки є метафорою важкої історичної долі України. «Сонце в хмарах» символізує часи бездержавності, гноблення або страждань народу, коли щастя та воля («сонце») були сховані за «хмарами» ворогів і нещасть.

10. Прокоментуйте назву першої поезії «Заспів», з якої починається книжка Олександра Олеся «Княжа Україна».

Назва «Заспів» означає вступ або пролог до великого твору, подібно до зачину в народних думах. Ця поезія налаштовує читача на історичну подорож у минуле, пояснює мету автора розповісти не казку, а бувальщину про давні часи та боротьбу наших предків.

11. Уявіть, що вам дали завдання озвучити вірш Олександра Олеся «Заспів». У яких місцях ви б використали звуки, що передають грім, грозу, сміх, шелест листя, дзвони, свист, дощ, плюскіт води?

Я думаю, що звуки грому та грози варто використати під час опису бога Перуна, коли він «левом ревів з-під неба». Сміх найкраще підійде до рядків про мавок, які «сміялися». Шелест листя я б додав до строф про «страховища-ліси» та лісовика. Свист доречно використати там, де «Лісовик свистав у лісі». Плюскіт води та звуки дощу підійдуть для опису річок, де жили русалки та «хапуни-водяники».

12. Намалюйте ілюстрацію до одного з епізодів вірша Олександра Олеся «Заспів» (за бажанням).

Для ілюстрації я б обрав епізод з богом Перуном. Я намалював би грізного бога, що мчить на чорних хмарах над землею. У руках він тримав би меч, а його обличчя виражало б гнів, подібний до реву лева, як це описано у вірші.

Домашня

1. Прочитайте поезії Олександра Олеся «Україна в старовину», «Похід на Царгород».

2. Випишіть із них невідомі слова. З’ясуйте їхнє лексичне значення за тлумачним словником.

УКРАЇНА В СТАРОВИНУ. Похід на Царгород

РОЗВИВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТІ

Знайдіть на карті згадані в «Довідці» об’єкти. Прокладіть уявний шлях князя Олега та його дружини від Києва до Царгорода.

Я знайшов на карті згадані об’єкти: Царгород (сучасний Стамбул), протоку Босфор та Чорне море. Уявний шлях князя Олега пролягав від Києва вниз по річці Дніпро до самого гирла. Далі військо на байдаках виходило у Чорне море («море українське» ) і рухалося вздовж західного узбережжя на південь до протоки Босфор, де розташовувався Царгород.

1. НЕПРАВИЛЬНИМ є твердження, що в оповіді «Україна в старовину» згадані

А язичницькі боги Волос і Перун

2. «Український щит висів» на А кораблі Б пристані В вежі Царгорода Г воротах Царгорода

Г (на воротах Царгорода).

3. Пейзаж наявний у рядках

В («Простір! Воля! Грають хвилі, Море диха, як живе…»).

4. У якій формі написано оповіді «Україна в старовину» та «Похід на Царгород»?

Ці оповіді написані у віршованій формі.

5. Перекажіть своїми словами, якою зображає Олександр Олесь нашу країну в оповіді «Україна в старовину».

Олександр Олесь зображує давню Україну як край могутньої та дикої природи. Він описує густі непрохідні ліси з віковими деревами, де жили різноманітні звірі, а на півдні простягався широкий степ, яким гуляв вітер.

6. Назвіть дерева та тварин, що згадані в оповіді «Україна в старовину». Чи змінився рослинний і тваринний світ нашої країни за тисячі років?

В оповіді згадані такі дерева: граби, вільхи, сосни, явори, дуби. Тварини та птахи: олені, ведмеді, вепри, кози, тури, вовки, кабани, лосі, рисі, зубри, борсуки, гуси, качки, чаплі, чайки, журавлі, лебеді та орли. На мою думку, світ значно змінився за тисячі років: площі лісів суттєво зменшилися, а деякі згадані тварини, наприклад тури, вимерли, або стали дуже рідкісними, як зубри.

7. Якою зображено людину в оповіді «Україна в старовину»?

Людина в оповіді зображена як сміливий та витривалий воїн-мисливець, який постійно бореться за виживання серед дикої природи. Пращур з луком у руках змагається з небезпечними звірами, здобуваючи їжу та хутро, і іноді сам гине в цій боротьбі.

8. Яку подію Олександр Олесь зобразив в оповіді «Похід на Царгород»? Розкажіть, що ви знаєте про Царгород.

В оповіді зображено історичний військовий похід київського князя Олега на столицю Візантії. Про Царгород я знаю те, що це давня слов’янська назва міста Константинополь (нині Стамбул), який був столицею Візантійської імперії, дуже багатим містом і важливим торговельним центром.

9. Яким богам складав присягу князь Олег? Що ви про них знаєте?

Князь Олег складав присягу язичницьким богам Волосу та Перуну. Я знаю, що Перун був богом грому, блискавки та покровителем княжого війська, а Волос (Велес) вважався покровителем худоби, торгівлі та багатства.

10. Як Олегові та його війську вдалося налякати греків і добитися прав для своїх купців?

Олег наказав поставити кораблі на колеса і розпустити вітрила, завдяки чому флот рушив до міста суходолом під дією вітру. Це нечуване видовище так налякало греків, що вони здалися і погодилися на мирний договір, який дозволяв руським купцям вільно торгувати в Царгороді без сплати податків.

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

11. Поділіть оповідь «Похід на Царгород» на частини за змістом, доберіть до них заголовки й запишіть їх як пункти плану.

  1. Велич і спокій українського степу.
  2. Багатий та ворожий Царгород.
  3. Початок морського походу князя Олега.
  4. Грецька пастка з ланцюгами.
  5. Кораблі на колесах штурмують місто.
  6. Переляк ворогів та мирна угода.
  7. Щит на воротах як символ перемоги.

12. Перекажіть оповідь Олександра Олеся «Похід на Царгород».

Князь Олег вирішив піти війною на Царгород, щоб захистити українських купців, яких там кривдили та дурили. Військо вирушило через Чорне море на байдаках. Коли греки побачили наближення Олега, вони перекрили вхід у гавань ланцюгами, щоб не пустити кораблі до берега. Тоді князь наказав витягти кораблі на сушу, поставити їх на колеса та розпустити вітрила. Вітер подув, і кораблі поїхали по землі прямо до стін міста. Греки злякалися такого дива й запропонували мир та данину. Олег уклав вигідний договір про вільну торгівлю для купців. На знак своєї перемоги князь прибив свій щит на воротах Царгорода.

Домашня

2. Знайдіть в інтернеті відомості про князя Олега, зокрема про те, чому його прозвали Віщим. Підготуйте коротку розповідь про нього.

Князь Олег Віщий — це легендарний правитель, який об’єднав землі Київської Русі та прославився як могутній полководець і мудрий стратег. Його прозвали Віщим за далекоглядність, військову удачу та легендарну здатність передбачати події.

Чому його прозвали Віщим

Він отримав це прізвисько, що означає «чарівник» або «провидець», завдяки двом основним причинам:

Короткі відомості про князя Олега

ЯРОСЛАВ МУДРИЙ

1. Ярослав Мудрий прогнав: А чехів, Б поляків, В греків, Г німців

Б (поляків).

2. Мстислав у поєдинку подолав: А Бояна, Б Редедю, В Ярослава, Г Святополка

Б (Редедю).

3. Святополка в оповіді «Ярослав Мудрий» названо: А твердинею, Б чужинцем, В співцем, Г катом

Г (катом).

4. У якому столітті відбуваються події в оповіді «Ярослав Мудрий»?

Події, описані в оповіді, відбуваються в XI (одинадцятому) столітті, оскільки князювання Ярослава Мудрого тривало з 1019 по 1054 рік.

Що ви знаєте про цей період в історії України?

Цей період вважається «золотою добою» Київської Русі, часом її найбільшого розквіту та могутності. Саме тоді було укладено перший письмовий збірник законів «Руська правда», збудовано Софійський собор, відкрито першу бібліотеку та значно розширено кордони Києва. Також Ярослав Мудрий активно налагоджував дипломатичні зв’язки з державами Європи через династичні шлюби своїх дітей.

5. Як змінився Київ за князювання Ярослава Мудрого?

За часів князювання Ярослава Київ розквітнув і став схожим на «другий Царгород». Князь укріпив місто валами, ровами й мурами, оздобив його та збудував пишний двір, до якого почали приїздити іноземні посли й купці.

6.Чому Ярослав Мудрий не хотів воювати?

Ярослав Мудрий не хотів воювати, тому що прагнув зберегти життя людей та народне майно від знищення.

Як це його характеризує?

Це характеризує князя як розсудливого та гуманного правителя, який дбав про добробут свого народу та розвиток держави, а не про загарбницькі війни.

7. Що заповів своїм синам Ярослав Мудрий?

Ярослав Мудрий заповів своїм синам жити в згоді та мирі, не сваритися. Він попередив, що міжусобиці зруйнують державу, яку здобули батьки, і перетворять нащадків на вигнанців.

8. Чому, на вашу думку, королі й князі з усієї Європи мали за честь поріднитися з Ярославом?

На мою думку, європейські правителі прагнули поріднитися з Ярославом через високий авторитет, багатство та могутність Київської держави того часу. Такий шлюб був вигідним політичним союзом і свідчив про повагу до мудрого київського князя.

9. За що поважали Ярослава кияни й іноземці?

Кияни поважали Ярослава за розбудову Києва, укріплення міста мурами та турботу про добробут мешканців. Іноземці шанували князя за його мудрість, багатство двору, гостинність та небажання вести загарбницькі війни заради знищення чужого майна.

10. ЗАВДАННЯ «ОЖИВІТЬ СВІТЛИНУ»

Оживіть світлину (с. 161), використовуючи оповідь Олександра Олеся «Ярослав Мудрий» та свої знання з історії.

На світлині зображено пам’ятник Ярославу Мудрому, який тримає в руках макет Софійського собору, збудованого на честь остаточної перемоги над печенігами. Я уявляю князя зосередженим будівничим держави, який думає про розвиток освіти та культури, адже саме він створив першу бібліотеку та уклав збірку законів «Руська правда».

11. Поділіть текст оповіді «Ярослав Мудрий» на чотири частини.

  1. Початок правління та розквіт Києва («Після ката Святополка…»).
  2. Міжнародні зв’язки та пишний двір («До палат ішли невпинно…»).
  3. Мудрість у справах та оборона кордонів («Але мудрість Ярослава…»).
  4. Заповіт синам («Вас я, діти, покидаю…»).

12. Висловте свої міркування щодо виконання нащадками заповіту Ярослава Мудрого.

Сини не виконали останню волю батька, оскільки швидко почали сваритися та боротися за владу, про що згадується в кінці твору. На мою думку, це стало фатальною помилкою, адже міжусобиці призвели до роздробленості та занепаду Київської держави.

Чи близькі слова із заповіту сучасному українському народу?

На мою думку, слова із заповіту Ярослава Мудрого є надзвичайно актуальними та близькими для сучасного українського народу. Князь закликав нащадків до єдності, миру та злагоди, попереджаючи, що розбрат і сварки можуть зруйнувати державу, яку будували наші предки. Я вважаю, що сьогодні, в часи випробувань, українці як ніколи розуміють цю істину: наша сила — в єдності, і тільки разом ми можемо зберегти незалежність та перемогти ворогів.

Домашня

Прочитайте казку І. Нечуя-Левицького «Запорожці».Випишіть незнайомі слова.