ЗАВДАННЯ
1. Дослідіть волонтерську діяльність Сергія Жадана. Використайте доступні вам джерела інформації. Про результати дослідження розкажіть членам родини, друзям, однокласникам й однокласницям.
Сергій Жадан займається активною волонтерською діяльністю з початку російської агресії у 2014 році, зосереджуючи зусилля на підтримці військових та цивільного населення на сході України. У 2017 році він заснував «Благодійний фонд Сергія Жадана», який опікується освітніми, культурними та медичними закладами у прифронтовій зоні, а також допомагає сім’ям загиблих військовослужбовців. Письменник регулярно організовує благодійні літературні вечори та музичні тури, збираючи кошти на потреби армії, зокрема на закупівлю автомобілів, дронів та іншого спорядження. У березні 2024 року Сергій Жадан мобілізувався до лав бригади Національної гвардії України «Хартія», продовжуючи волонтерську та інформаційну підтримку війська вже як військовослужбовець.
2. Чому надзвичайно важливо допомагати тим, хто потребує? Чи займаєтеся ви або ваші рідні, знайомі волонтерством? Якщо так, то поділіться інформацією в класі (за бажанням).
Допомога тим, хто її потребує, є фундаментом соціальної солідарності та гуманності, що дозволяє громаді залишатися стійкою перед зовнішніми викликами. Вчасна підтримка рятує життя, надає людям відчуття безпеки та надії, а також сприяє швидшому подоланню наслідків кризових ситуацій. Мої рідні та знайомі активно долучаються до волонтерства: вони збирають речі для внутрішньо переміщених осіб, беруть участь у плетінні маскувальних сіток та роблять регулярні грошові внески на потреби Збройних Сил України. Разом з однокласниками ми організовуємо благодійні заходи у школі, кошти з яких спрямовуємо на закупівлю медикаментів для захисників.
3. Розгляньте зображення та прокоментуйте його.
На репродукції картини Олега Голосія «Муза» зображено ефемерну постать у блакитних тонах, що символізує невловиму природу творчого натхнення. Художник передає взаємодію між внутрішнім світом творця та зовнішніми образами, які спонукають до самовираження. На творчість митців надихають глибинні емоційні переживання, природа, історичні потрясіння та прагнення знайти естетичну гармонію в хаосі навколишньої дійсності. Аргументом на користь цього є використання символічних кольорів та розмитих контурів, що підкреслюють духовний, а не матеріальний аспект натхнення.
ЗАВДАННЯ
3. Розгляньте зображення та прокоментуйте його. Що надихає на творчість? Думку аргументуйте.
На творчість надихають глибокі емоційні переживання, навколишня дійсність та внутрішній пошук відповідей на складні життєві питання. Картина Олега Голосія «Муза» демонструє, що джерелом натхнення часто стає містичний, невловимий образ, який спонукає митця до самовираження. Творчий процес зумовлюється здатністю бачити незвичайне в повсякденному або ж гостро реагувати на суспільні та особистісні потрясіння, перетворюючи їх на художні образи.
4. Прочитайте виразно вірш Сергія Жадана та виконайте завдання до нього.
Вірш «Чекають вечора люди, схожі на равликів…» прочитано, подальший аналіз тексту виконано у відповідях на наступні запитання.
5. Поясніть, чому ліричний герой порівнює людей із равликами.
Ліричний герой порівнює людей із равликами, тому що через війну вони змушені залишити власні домівки та нести свій світ із собою. Як равлик завжди існує разом зі своєю мушлею, так і біженці переносять у пам’яті та серці все своє минуле, звички та внутрішній дім. Це порівняння підкреслює вразливість, повільність і важкість шляху людей, які втратили фізичний дах над головою, але залишаються нерозривно пов’язаними зі своїм корінням.
Що символізує «дім на спині» у контексті війни та втрати?
У контексті війни та втрати «дім на спині» символізує духовний багаж, пам’ять про втрачене життя та внутрішню стійкість людини. Це метафора нематеріальних цінностей — спогадів про розташування меблів, ключів у кишені чи чистої постільної білизни, які людина зберігає навіть у вигнанні. «Дім на спині» є свідченням того, що внутрішню ідентичність та гідність неможливо відібрати, доки людина зберігає віру в повернення та вірність своєму минулому.
ЗАВДАННЯ ДО ПОЕЗІЇ
Як цей образ пов’язаний із темою гідності?
Образ равлика, який несе свій дім на спині, символізує збереження внутрішньої ідентичності та моральних цінностей попри втрату фізичного житла. Гідність полягає у здатності людини залишатися собою, зберігати «серце» та віру навіть у статусі біженця, не дозволяючи зовнішнім обставинам знищити людську сутність.
6. Визначте й охарактеризуйте основні мотиви вірша: вигнання, дорога, пам’ять, надія.
Мотив вигнання відображає болісний процес втрати рідного дому та вимушеного переїзду в невідомість через війну. Мотив дороги постає як важке випробування, де людина несе на собі тягар минулого та відповідальність за майбутнє. Мотив пам’яті втілений у деталях побуту (ключі, меблі, постіль), які стають духовними символами нерозривного зв’язку з корінням. Мотив надії реалізується через «запеклу віру» в повернення та дитяче сподівання на диво, що допомагає витримати темряву воєнного часу.
Як вони пов’язані між собою?
Ці мотиви утворюють єдиний сюжетний ланцюг: вигнання змушує людину вийти на дорогу, де саме пам’ять стає тим багажем, що не дає втратити себе, а надія вказує напрямок руху та дає сили продовжувати шлях.
Який настрій домінує у творі?
У творі домінує настрій трагічного спокою, стриманого болю та непохитної внутрішньої стійкості.
Визначте, які художні засоби увиразнюють його.
Для увиразнення цього настрою автор використовує розгорнуту метафору (порівняння людей із равликами, що несуть свій дім), порівняння («лінія кордону, мов соснова гілка», «як прищеплені до яблуні гілки»), епітети («запекла віра», «гірко сплять», «беззахисної Європи») та антитезу («позбавлені дому, проте не позбавлені серця»). Оксиморон «запекла віра» підкреслює відчайдушну рішучість героїв.
ЗАВДАННЯ
7. Що символізують у творі такі образи: постільна білизна, дитяча рука, ключі в кишені, меблі в батьківському домі?
Постільна білизна символізує мирне життя, домашній затишок та чистоту, які були раптово перервані війною. Дитяча рука, що тримається за материнську, є уособленням потреби в захисті, страху втрати зв’язку та нерозривної єдності поколінь. Ключі в кишені символізують пам’ять про дім та надію на повернення до власного простору. Розташування меблів у батьківському домі виступає символом духовного коріння, ідентичності та внутрішньої карти пам’яті, яку неможливо відібрати фізично.
Чому саме ці елементи обирає автор для зображення втрати дому?
Автор обирає ці елементи, оскільки вони є дрібними, але емоційно насиченими деталями повсякденності, які роблять трагедію вигнання відчутною на дотик і зрозумілою кожній людині. Контраст між інтимністю цих речей та масштабністю воєнного хаосу підкреслює глибину втрати звичного світу.
8. Як у вірші відображено реалії сучасної війни в Україні?
Реалії сучасної війни відображені через образи людей, які ночують на вокзалах, вимушений перетин державних кордонів («ламана лінія кордону»), простір біженства та відчуття важкості минулого, яке людина змушена нести з собою. Автор описує стан невизначеності, виснажливу дорогу та відчуття беззахисності перед зовнішньою загрозою.
Яким чином особисте перетворюється на колективне?
Особиста історія конкретної людини трансформується у колективну через метафору равликів, що несуть свій дім на спині, об’єднуючи всіх переселенців у спільну спільноту вигнанців. Індивідуальні предмети пам’яті стають універсальними символами долі цілого народу, який опинився в дорозі.
Чи можна вважати цей вірш голосом народу? Чому?
Цей вірш можна вважати голосом народу, оскільки він точно фіксує колективний психологічний стан українців, поєднуючи в собі спільний біль втрати, гідність перед лицем випробувань та запеклу віру в неодмінне повернення додому. Поезія стає мапою вигнання, яка відображає внутрішню стійкість мільйонів людей.
9. Як у поезії виявляється тема надії та внутрішньої сили? Яку роль відіграють метафори «льодяників надії» та «променів, що пробивають темряву»?
Тема надії та внутрішньої сили виявляється через утвердження здатності людини нести «дім» у собі навіть після втрати фізичного житла та через «запеклу віру» у повернення. Метафора «льодяників надії» символізує дитячу, щиру віру в диво, яка стає необхідною опорою для психіки в умовах катастрофи. «Промені, що пробивають темряву» виконують роль символу світла й радості, які здатні подолати морок війни та трагізм вигнання.
10. Чи є фінал твору оптимістичним? Обґрунтуйте свою думку.
Фінал твору є оптимістичним, оскільки він базується на твердженні, що люди, хоч і позбавлені дому, «не позбавлені серця». Автор акцентує на внутрішній стійкості, мужності та гідності як непереможних силах. Віра та ніжність у фіналі постають як фундаментальні закони буття, що дають змогу вистояти та зберегти людяність.
11. Перейдіть за покликанням чи QR-кодом і прочитайте цікаві факти про Сергія Жадана. Який із них уразив вас найбільше? Чому?
Найбільше вражає факт про те, що Сергій Жадан у березні 2024 року доєднався до лав Національної гвардії України, ставши бійцем бригади «Хартія». Цей вибір демонструє безпосередню відповідальність митця перед власним народом та підтверджує, що для автора немає дистанції між поетичним словом про мужність і реальною дією. Вчинок письменника є прикладом служіння країні в найбільш критичний історичний момент.
ЗАВДАННЯ
12. Чи читали ви якісь інші твори Сергія Жадана, крім тих, що подані у цьому підручнику? Якщо так, то які саме? Чи слухали ви в ютубі передачі й інтерв’ю Сергія Жадана на «Радіо Хартія»? Якщо так, то які саме?
Окрім творів у підручнику, прочитано романи «Ворошиловград» та «Інтернат». На платформі YouTube прослухано випуски «Радіо Хартія», зокрема інтерв’ю з Валерієм Залужним та розмову з письменником ветераном Олександром Тереном.
13. Робота в групі. Використовуючи матеріал підручника та додаткову інформацію (підказки) за покликанням чи QR-кодом, що на с. 187, створіть емоційну мапу війни.
Емоційна мапа війни створена як художня візуалізація, де кожен регіон та подія відображені через призму людських почуттів.
13-1. Позначте на карті центральну метафору: Україна — як тіло, прострілене війною, але живе.
Центральним образом мапи виступає силует України у вигляді пораненого тіла, де кожна «точка болю» водночас є джерелом внутрішнього світла, що символізує незнищенність нації.
13-2. Позначте на карті п’ять точок.
| Назва поезії / Координата | Емоція | Образ (візуалізація) | Голос автора / читця |
|---|---|---|---|
| 1. Сергій Жадан «Пташка» / Ніжність під обстрілами | Любов як захист | Пташка, що сідає на руку солдату | Спокійний, впевнений тембр |
| 2. «Вокзал» / Розлука на пероні | Гіркота прощання | Жіноча долоня на холодному склі вагона | Струшений, хрипкий голос |
| 3. «Підвал» / Спільне виживання | Страх та колективне тепло | Дитяча іграшка, залишена у темному сховищі | Приглушений шепіт |
| 4. «Маріуполь» / Свідчення про трагедію | Глибока скорбота | Обпалена стіна театру, що пам’ятає все | Уривчастий, емоційно напружений голос |
| 5. «Дорога» / Повернення додому | Мовчазна надія | Запорошені берці на рідному порозі | Глибокий, утверджувальний голос |
РОБОТА В ГРУПІ
13-3. Напишіть повідомлення «Я повернусь» у стилі Жадана.
Я повернусь тоді, коли замовкнуть станційні гучномовці і розпечене залізо нарешті вихолоне під нічним дощем. Я принесу в кишенях запах мокрої трави, важку пам’ять про зачинені двері та віру, яка не давала спинитися на пів дорозі. Місто впізнає мене за кроками, а ти впізнаєш за мовчанням, у якому тепер значно більше правди, ніж у всіх словах, сказаних до війни.
13-4. Кожна група працює над однією координатою, а також презентує в класі результат роботи.
| Параметр емоційної мапи | Характеристика (на основі поезії «Чекають вечора люди…») |
|---|---|
| Координата | Стійкість під час вигнання (дорога в невідомість). |
| Емоція | Гіркота втрати, поєднана з незламною гідністю. |
| Образ (візуалізація) | Людина-равлик, що несе на спині невидимий дім і своє минуле. |
| Голос автора / читця | Стриманий, глибокий, із металевими нотками впевненості у поверненні. |
ЗАВДАННЯ
14. Напишіть есе на тему «Дім там, де ти».
Поняття дому під час війни перестає бути лише географічною точкою чи фізичною спорудою з міцними стінами. Дім трансформується у внутрішній стан, який людина зберігає всередині себе, незалежно від обставин і відстаней. Це сукупність спогадів, запахів, звичок та цінностей, які формують ідентичність особистості.
Коли зовнішні кордони стають крихкими, як соснова гілка, єдиним надійним прихистком стає пам’ять. Люди, змушені залишити власні оселі, стають подібними до равликів, що несуть свій дім на власних плечах. Цей «дім на спині» складається з ключа в кишені, засушеної квітки або знання того, де саме в батьківській хаті стояли меблі. Таке духовне коріння неможливо відібрати чи знищити обстрілами.
Отже, дім справді знаходиться там, де є сама людина, доки вона зберігає в собі світло надії та віру в повернення. Внутрішня стійкість і здатність берегти своє минуле роблять людину непереможною перед викликами вигнання. Дім — це не місце на карті, а простір у серці, де панують гідність та любов до свого коріння.
15. Одну з поезій про війну вивчіть напам’ять (за бажанням).
Для вивчення напам’ять обрано поезію Сергія Жадана «Чекають вечора люди, схожі на равликів…», оскільки вона найповніше розкриває трагедію і силу духу сучасного українського народу.