Пригадайте, які перекази, літописи, легенди ви читали. Про що в них розповідається?
Я читав «Повість минулих літ», билини про Іллю Муромця, легенди про заснування Києва. У цих творах розповідається про походження слов’ян, подвиги князів, героїчну боротьбу з ворогами, заснування міст, перемоги та випробування народу.
Поміркуйте, чи не є «роль щита» нашої країни актуальною?
«Роль щита» актуальна й сьогодні, адже Україна знову захищає Європу від агресії зі сходу, як це було в часи Київської Русі, коли держава стримувала напади кочовиків і захищала західноєвропейську цивілізацію.
Чого, на вашу думку, не вистачає в політичному плані Україні сьогодні?
На мою думку, Україні не вистачає політичної єдності, стабільності, ефективної боротьби з корупцією та сильних інституцій, які б забезпечували захист прав громадян і розвиток держави.
Хто такий Нестор Літописець? Який його внесок у розвиток культурного та духовного життя слов’ян?
Нестор Літописець — давньоруський монах, один з авторів «Повісті минулих літ». Він зібрав і систематизував історичні відомості про Русь, висвітлив місце слов’ян у світовій історії, закликав до єдності та засуджував міжусобиці. Його твори стали основою для розвитку літописання, культури й духовності слов’янських народів.
Коли ми вшановуємо пам’ять про Нестора Літописця? Із якими подіями це пов’язано?
Пам’ять про Нестора Літописця вшановують 9 листопада (27 жовтня за старим стилем), це день його смерті. Свято пов’язане з вшануванням пам’яті видатного літописця, який зробив великий внесок у розвиток культури та історії Русі.
Пригадайте характерні особливості колядок.
Колядки — це обрядові пісні, які виконують під час Різдва. Вони мають урочистий, побажальний характер, часто містять звернення до господаря, прославляють родину, бажають добробуту, здоров’я, врожаю.
Що вам відомо про віршовий розмір? Дослідіть віршований розмір колядок і билин.
Віршовий розмір — це спосіб організації ритму у віршах, визначається чергуванням наголошених і ненаголошених складів. Колядки та билини мають подібний розмір — нерівноскладовий, з чергуванням довгих і коротких рядків, часто з повтореннями й рефренами. Філарет Колесса вважав, що билини мають віршовий розмір колядок, що свідчить про їхнє спільне, дохристиянське коріння.
1. Намалюйте в зошиті лінію літочислення, зазначивши «до нашої ери» і «наша ера». Позначте відрізок, що охоплює період князювання Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха.
На лінії часу позначте:
- «до н.е.» зліва, «н.е.» справа.
- Володимир Великий — князював 980–1015 рр.
- Ярослав Мудрий — 1019–1054 рр.
- Володимир Мономах — 1113–1125 рр. (Великий князь київський)
2. Поясніть, як ви розумієте різницю між поняттями «Русь» і «Русь–Україна».
«Русь» — це давня держава східних слов’ян із центром у Києві, яку ще називали Руською землею. «Русь–Україна» або «Україна–Русь» — це назви, які підкреслюють спадкоємність від Русі до України.
3. Зазначте внесок князів Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха у розвиток культурного й духовного життя українського народу.
- Володимир Великий: запровадив християнство.
- Ярослав Мудрий: заснував бібліотеку при Софії Київській, розвинув книжність, ініціював створення «Руської правди», сприяв розвитку літописання й освіти.
- Володимир Мономах: автор «Повчання дітям», підтримував освіту, продовжував культурні традиції попередників.
4. Доповніть речення «Підґрунтям літератури була усна народна творчість, а саме: епічні й ліричні пісні, перекази…». На основі речення створіть ментальну карту.
Доповнення: билини, легенди, казки, прислів’я, загадки.
Ментальна карта:
Усна народна творчість
- Епічні пісні (билини)
- Ліричні пісні
- Перекази
- Легенди
- Казки
- Прислів’я, загадки
5. Із якими давньоруськими писемними пам’ятками вам вдалося ознайомитися? Що в них повчального для вас?
Ознайомився з «Повістю минулих літ», «Словом про Закон і Благодать», «Повчанням Володимира Мономаха». У цих творах повчальною є ідея єдності, патріотизму, важливість освіти, християнських цінностей і моральних норм.
6. Напишіть есе на тему «Пам’ятки Давньоруської держави — охоронці величі й могутності сучасної України».
Коротке:
Пам’ятки Давньоруської держави — це не просто стародавні споруди чи книги. Це живі свідки нашої історії, які зберігають пам’ять про велич Київської Русі, її культурні досягнення, духовну силу народу. Софійський собор, літописи, билини — усе це формує нашу ідентичність, надихає на збереження та розвиток української культури. Вони нагадують, що сучасна Україна — спадкоємиця могутньої держави, яка відіграла важливу роль у світовій історії. Шануючи ці пам’ятки, ми зберігаємо зв’язок із минулим і будуємо майбутнє.
Довге:
Пам’ятки Давньоруської держави — це не просто стародавні споруди, літописи чи рукописи. Це живі свідки славного минулого, які зберігають пам’ять про велич і могутність нашої землі. Вони нагадують кожному українцю, що ще понад одинадцять століть тому наші предки створили одну з найбільших держав Середньовіччя — Русь.
Софійський собор у Києві — це головний храм держави, її урочиста й високохудожня споруда. Він не лише архітектурна перлина, а й культурний центр, де зібрали першу бібліотеку, відкрили школу, майстерню для переписування та перекладу книг. Саме тут зароджувалася українська книжність, формувалася духовність народу, зберігалася мудрість поколінь.
Літописи, такі як «Повість минулих літ», «Слово про Закон і Благодать», «Повчання Володимира Мономаха», — це джерела, з яких ми черпаємо знання про героїчне минуле, про перемоги й випробування, про моральні цінності, що формувалися століттями. У цих творах відображено ідеї єдності, патріотизму, поваги до освіти й християнських традицій. Вони закликають нас шанувати свою історію, не забувати коріння, бути гідними спадкоємцями великої держави.
Давньоруські пам’ятки — це щит, який захищав Європу від навал кочовиків, і водночас — міст, що поєднував східнослов’янські народи зі світом. Їхній вплив відчувається і сьогодні: вони формують нашу ідентичність, зміцнюють віру в себе, надихають на нові звершення.
Зберігаючи й вивчаючи пам’ятки Давньоруської держави, ми не лише вшановуємо своїх предків, а й будуємо майбутнє. Вони — охоронці величі й могутності сучасної України, джерело нашої сили, мудрості й віри в перемогу.
7. Дослідіть, чи є у місцевості, де ви проживаєте (або поблизу неї), пам’ятки Княжої доби? Напишіть коротку історію однієї із цих пам’яток.
(Приклад для Києва)
У Києві є Софійський собор — головний храм Київської Русі, збудований у 20–30-х роках XI століття за Ярослава Мудрого. Це не лише архітектурна, а й духовна пам’ятка, де зберігалася перша бібліотека, діяла школа, створювалися літописи. Софія Київська є символом духовної сили та культурної спадщини України.