Художні засоби — це ключові елементи літературного стилю, які допомагають автору створювати образність, емоційність і глибину тексту. У цій статті розглянемо основні художні засоби в українській літературі, їх визначення та приклади з творів.
Зміст
- Епітет
- Алегорія (іносказання)
- Порівняння
- Тавтологія
- Анафора
- Епіфора
- Алітерація
- Асонанс
- Алюзія
- Паралелізм
- Антитеза
- Метонімія
- Метафора
- Оксиморон
- Гіпербола
- Інверсія
- Персоніфікація
- Рефрен
- Риторичне звертання
- Риторичне запитання
- Символ
Епітет
Художнє означення (слово чи словосполучення), яке підкреслює характерну рису предмета або явища.
💡 Відповідає на питання “який?”, “яка?”, “яке?”, “які?”.
💡 Іншими словами: опис.
Приклади: “червоне яблуко”, “красива дівчина”, “невсипущий мозок”.
Алегорія (іносказання)
Спосіб двопланового зображення, коли реальні особи, явища чи предмети приховуються під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями. Властивості одного предмета чи явища переносяться на інший для кращого відображення сутності образу.
💡 Найчастіше трапляється в казках, байках і притчах.
Приклади:
📝 Лев — символ сили, влади чи царювання.
📝 Розірвані ланцюги — алегорія свободи.
📝 У байці Григорія Сковороди “Бджола та Шершень” бджола символізує працьовиту людину, а шершень — паразита.
Порівняння
Зіставлення двох предметів або явищ для пояснення одного через інше.
💡 Часто використовуються слова “як”, “мов”, “немов”, “ніби”.
Приклади:
📝*“горами хвилі підійма…”*.
📝 “…дівчинонька така гарна, як зіронька…”.
Тавтологія
Повторення одного й того ж слова або близького за змістом чи звучанням.
Приклади:
📝 “моя автобіографія”;
📝 “Кожне слово нашої мови проспіване у Пісні тож пісенними словами з побратимами у товаристві розмовляємо”
Анафора
Повторення слова чи словосполучення на початку речення або віршованого рядка (єдинопочаток).
Приклади:
📝 “Тобі одній, намріяна царівно,
Тобі одній дзвенять мої пісні…”;
📝 “Чого являєшся мені у сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні…”
Епіфора
Стилістична фігура, протилежна анафорі, повторення однакових слів, звукосполучень, словосполучень в кінці рядка або речення.
Приклад:
📝 “Вміла мати брови дати,
Карі оченята,
Та не вміла на сім світі
Щастя-долі дати.”
📝 …Завтра рано
Заревуть дзвіниці
В Україні, — завтра рано
Алітерація
Повторення приголосних звуків для підвищення виразності віршованого тексту.
Приклади:
📝 “Тінь там тоне, тінь там десь…”.
📝 “О панно Інно, панно Інно!
Я — сам. Вікно. Сніги…
Сестру я Вашу так любив —
Дитинно, злотоцінно.”
📝 “Мов водоподу рев, мов битви гук кривавий,
так наші молоти гриміли разу раз.”
Асонанс
Повторення голосних звуків у тексті.
Приклади:
📝 “І день іде, і ніч іде…”.
📝 “О панно Інно, панно Інно!”.
📝 «Усе міняється, оновлюється, рветься, рветься, у ранах кров’ю сходить, з туги в груди б’є…» (е, о, у)
Алюзія
Це художньо-стилістичний прийом, що полягає в натяку на відомі історичні, міфологічні, літературні, політичні чи побутові факти. Цей прийом розрахований на проникливість читача, який має розтлумачити приховане посилання.
Приклади:
📝 Любіть Оклахому! Вночі і в обід,
як неньку і Дедді достоту (натяк на вірш “Любіть Україну” В. Сосюри).
📝 Євген Маланюк, «Уривок з поеми». У творі присутня алюзія на історичну епоху та її діячів.
Паралелізм
Паралельне зображення двох явищ із різних сфер життя (аналогія).
💡 Одне з явищ часто пов’язане з природою.
Приклади:
📝“Тече вода в синє моpе, та не витiкає; шука казак свою долю, а долi немає”.
📝“Віють вітри, віють буйні,
Аж дерева гнуться,
Ой як болить моє серце,
А сльози не ллються.”
Антитеза
Протиставлення протилежних понять.
💡 В основі антитези часто лежать антоніми.
Приклади:
📝 “Так, тут це все було: і жага до вбивства і жага до любові.”
📝 “Моя любов чолом сягала неба,
а Гриць ходив ногами по землі.”;
📝 “Люди мучились, як в пеклі, пан втішався, мов в раю”.
📝 “Не ридать, а здобувати,
хоч синам, як не собі,
кращу долю в боротьбі.”
Метонімія
Заміна назви одного предмета назвою іншого на основі тісного зв’язку між ними.
Приклади:
📝 Спортсмен узяв золото (замість: золоту медаль)
📝 Продається порцеляна (замість: порцеляновий посуд)
📝 Чайник закипів (замість: вода в чайнику)
📝 Запоріжжя аплодує (замість: мешканці Запоріжжя)
Метафора
Художній засіб, який полягає в перенесенні ознак одного предмета чи явища на інший на основі їхньої схожості.
💡 Приховане порівняння, у якому слова “як”, “начебто”, “немов” відсутні, але припускаються.
Приклади:
📝 “Час біжить”;
📝 “Гори розмовляють”;
📝 “Пливе за роком рік”;
📝 “Його прив’язали справді…
Хмари – як чорні віхті,
мечуться хвилі горбаті,
гострять об палубу кігті.”
Оксиморон
Сполучення протилежних або суперечливих понять для створення нового смислового значення.
Приклади:
📝 “Многоголоса тиша”,
📝 “Молодий стариган”,
📝 “Дзвінка тиша”.
📝 “Ні я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні”
Гіпербола
Навмисне перебільшення для підкреслення певної думки чи емоції.
Приклади:
📝 “Сліз поневолених людей не ріки -
море розлилось, вогненне море”
📝 “Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
Лиш приходить подібне кохання…”
Інверсія
Незвичайний порядок слів у реченні.
Приклади:
📝 Я буду підіймати важкий камінь на круту крем’яную гору - це нормальний порядок слів.
“Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать…” - інверсія
📝 «Лягло кістьми людей муштрованих чимало»
Персоніфікація
Надання неживим предметам або явищам властивостей живих істот чи людей.
Приклади:
📝 “Верба сміється“
📝 “Добігало вже сонце до гір,
Величезне, червоне.”
📝 “Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива.””
Рефрен
Повторення групи слів, рядка або кількох віршових рядків у строфах.
Приклад:
📝 У пісні Г. Сковороди “Всякому місту…” кожна строфа завершується словами: “…я ж у полоні нав’язливих дум: лише одне непокоїть мій ум”
Риторичне звертання
Риторична фігура, яка полягає в тому, що висловлення адресується до неживого предмета або абстрактного поняття, відсутньої особи, чим посилюється його виразність. Це звертання, яке не має на меті дійсного контакту з особою, предметом або явищем, до якого звертаються.
Приклади:
📝 Україно моя! Чисті хвилі ланів,
Променисті міста, голубінь легкокрила!
📝 “Господи, дай спинитися цій хвилині”;
📝 “О слово рідне, орле скутий, чужинцям кинуте на сміх”.
Риторичне запитання
Запитання, яке не потребує відповіді, воно зосереджує увагу на питанні, про яке йдеться у творі.
Приклади:
📝 “Чому являєшся мені у сні?”
📝 “Хто вам сказав, що я слабка, що я корюся долі?”
Символ
Умовне позначення якого-небудь предмета, поняття або явища; художній образ, що умовно відтворює усталену думку, ідею, почуття.
Приклади:
📝 В українських піснях наявні традиційні уснопоетичні народні символи: сонце, місяць, зіроньки, човен, терен, верба, весна.
📝 Обірвана струна у “Вальсе меланхоліє” - символ обірваного життя піаністки;
📝 Натягнута струна в “Інтермецо” - символ готовності до боротьби.