Проєктна робота
1. Дослідіть історичні події кінця ХХ–ХХІ ст. (до сьогодні) про масові протести українців за свої права і свободу. За результатами дослідження створіть стрічку часу. Під час роботи використовуйте інструкцію (див. покликання чи QR-код).
Стрічка часу масових протестів за права і незалежність України:
- Жовтень 1990 року — Революція на граніті. Студентське голодування на майдані Жовтневої революції (нині майдан Незалежності) у Києві. Головні вимоги: недопущення підписання нового союзного договору, служба строковиків лише в межах України, перевибори Верховної Ради УРСР. Результат: відставка уряду Віталія Масола та прискорення розпаду СРСР.
- Листопад 2000 — березень 2001 року — акція «Україна без Кучми». Масові виступи після оприлюднення «плівок Мельниченка» та вбивства журналіста Георгія Ґонґадзе. Вимога: відставка тодішнього президента та керівників силових відомств. Наслідок: зміцнення опозиції та формування підґрунтя для майбутніх протестів.
- Листопад — грудень 2004 року — Помаранчева революція. Мирне повстання сотень тисяч громадян проти фальсифікації результатів другого туру виборів Президента України. Мета: проведення чесних повторних виборів і захист права вибору. Результат: призначення та проведення переголосування («третього туру»), перемога Віктора Ющенка.
- Листопад — грудень 2010 року — Податковий майдан. Протести представників малого та середнього бізнесу проти положень проєкту нового Податкового кодексу. Вимога: ветування змін, що знищували спрощену систему оподаткування. Результат: часткове врахування вимог і ветування найжорсткіших норм.
- Листопад 2013 — лютий 2014 року — Революція Гідності (Євромайдан). Протест проти відмови проросійської влади підписати Угоду про асоціацію з ЄС, що після жорстокого побиття студентів беркутівцями переріс у боротьбу проти диктатури. Мета: відновлення конституційного ладу, європейський вибір, відставка Віктора Януковича. Результат: повалення проросійського режиму, втеча диктатора, підписання євроінтеграційних угод ціною життів героїв Небесної Сотні.
- 2022 рік — дотепер — Рух опору окупантам. Масові беззбройні мітинги на початку окупації в Херсоні, Бердянську, Мелітополі, Енергодарі, а згодом — діяльність партизанських рухів («Жовта стрічка», «Атеш»). Мета: вигнання загарбників і повернення суверенітету України.
Пригадайте
Пригадайте визначення модернізму, назвіть його основні етапи та ознаки. За потреби скористайтеся словничком наприкінці підручника.
Модернізм — це спільна назва літературно-мистецьких течій кінця ХІХ – середини ХХ століття, що виникли як бунт проти реалізму, побутописання та раціоналізму на користь нового художнього бачення.
Його основні етапи:
- Ранній модернізм (кінець ХІХ — початок ХХ ст.): декаданс, символізм, імпресіонізм, неоромантизм.
- Зрілий модернізм і авангардизм (1910–1930-ті роки): футуризм, кубізм, експресіонізм, дадаїзм, сюрреалізм.
- Пізній модернізм (1940–1960-ті роки): екзистенціалізм, неоавангард.
Головні ознаки: зосередженість на внутрішньому світі й психології людини, естетизм, культ форми, символічність мови, індивідуалізм та ідея самоцінності «чистого мистецтва».
Робота з візуальним джерелом
2. Уважно розгляньте репродукцію картини Арсена Савадова «Футбол» і виконайте завдання, які подані за QR-кодом або за покликанням, що на сторінці 170.
ПАНОРАМА СУЧАСНОЇ ПОЕЗІЇ
2. Уважно розгляньте репродукцію картини Арсена Савадова «Футбол» і виконайте завдання, що подані нижче.
2-1. Напишіть есе за картиною, у якому дайте відповіді на запитання:
- Яке враження справляє поєднання образів футболістів, футбольного поля, книг, хреста?
- Які художні прийоми використовує митець для створення контрасту або метафори?
- У чому полягає можлива критика або іронія щодо сучасного суспільства, масової культури чи спорту?
Поєднання футболістів, розірваних книг і релігійного хреста шокує хаосом і відчуттям абсурду. Спортсмени захоплені грою, не помічаючи, що буквально топчуть стоси знань і духовні святині.
Для створення контрасту митець використовує прийом постмодерністського колажу та яскраві, майже кислотні барви. Пози футболістів нагадують екзальтованих святих із класичних барокових картин, але замість молитовного служіння вони беруть участь у комерційному спортивному шоу.
Іронія полягає в тому, що футбол і масова культура стали новою агресивною релігією. Стадіон замінив церкву та бібліотеку, а прагнення швидкого видовища витіснило інтелектуальні й духовні цінності на узбіччя життя.
2-2. Виконайте порівняльний аналіз (візуальний текст та соціальний контекст) у формі таблиці:
- Порівняйте картину «Футбол» із сучасними візуальними образами у ЗМІ, що поєднують спорт, мистецтво й тіло.
- Які соціальні чи культурні питання порушує художник?
- Як композиція, колірна гама й вибір персонажів впливають на сприйняття теми?
| Питання для аналізу | Картина Арсена Савадова «Футбол» | Сучасні образи в ЗМІ та рекламі |
|---|---|---|
| Поєднання спорту, мистецтва й тіла | Тіла напружені, гротескні й хаотичні, а спорт перетворюється на театр абсурду та руйнування. | Тіла бездоганні, ідеалізовані та гармонійні, демонструють культ сили, здоров’я та особистого успіху. |
| Соціальні та культурні питання | Знецінення науки, втрата інтересу до читання та підміна духовності комерційним азартом. | Культ споживання, реклама брендів і перетворення спортсменів на бездоганних ідолів. |
| Вплив композиції, колориту й персонажів | Розірвана композиція, різкі спалахи кольору та змішання образів викликають тривогу й відчуття культурної катастрофи. | Чітка центрована композиція, вичищені глянцеві тони та знайомі зірки створюють відчуття комфорту й бажання наслідувати. |
Поміркуйте
Поміркуйте і скажіть, які саме ідеї, на ваш погляд, поєднані в будівлі Ельбської філармонії.
У споруді Ельбської філармонії в Гамбурзі поєднано дві протилежні епохи та ідеї: масивна червона цегляна основа (колишній промисловий портовий склад середини ХХ століття) уособлює вагу минулого, працю, стабільність і модерну інженерію, а скляна хвилеподібна надбудова вгорі символізує стихію води, легкість, політ думки, сучасне мистецтво та відкритість світові. Це яскравий приклад метамодернізму, де старе промислове минуле не зносять і не висміюють, а будують на ньому міст до нової естетики та духовності.
Завдання для самоперевірки
3. Як ви вважаєте, авторські дописи різних митців у соцмережах можуть бути прикладом метамодернізму? Думку аргументуйте.
Я вважаю, що так, авторські дописи митців у фейсбуці чи інстаграмі є чудовим прикладом метамодернізму. У них автори часто використовують самоіронію, сленг, меми чи навіть жартівливий тон (як це робив постмодерн), але одночасно пишуть про реальний біль війни, збирають кошти на фронт, діляться щирим страхом і надією. Цей перехід від дотепу до сповіді якраз і втілює «нову щирість» — ключову рису метамодернізму.
4. Чи здатна література сьогодні змінювати світогляд людини? Як ви вважаєте, чому попри доступ до інформації, критичне мислення залишається викликом? Як це пов’язано з літературними епохами?
Так, література й сьогодні змінює людину, бо вона дає не сухі факти з новинної стрічки, а переживання, формує співчуття та вчить бачити світ очима інших людей.
Критичне мислення залишається складним викликом саме через надлишок інформаційного шуму: коли в інтернеті є мільйони думок, людині важко знайти правду і вона обирає прості фейки або емоційні маніпуляції.
Це прямо пов’язано з літературними епохами:
- Модернізм шукав єдину високу істину та вірив у силу розуму.
- Постмодернізм заявив, що істини взагалі немає, усе відносне, а навколо суцільна симуляція та гра. Людина потонула в сумнівах.
- Метамодернізм намагається врятувати нас від байдужого цинізму: він визнає сумніви, але закликає свідомо шукати справжні цінності, розрізняти добро і зло навіть у хаосі.
5. Постмодернізм розвінчує ідеали, а метамодернізм намагається знову до них повернутися. Наскільки щирість можлива після тотальної іронії? Чи не стає така щирість новою формою гри?
Справжня щирість можлива, проте вона вже ніколи не буде наївною. Людина, яка побачила руйнування старих міфів, обирає віру не тому, що вона сліпа, а тому, що без віри й любові неможливо вижити.
Така щирість може здаватися грою тим, хто звик до цинізму, адже автор знає всі правила маніпуляцій, але свідомо вирішує говорити чесно й відкрито. Навіть якщо це форма гри, то це гра заради порятунку душі та збереження людяності.
6. Перейдіть за покликанням чи QR-кодом, що на с. 170, і розгляньте приклади сучасного живопису. Оберіть один, який імпонує вам найбільше, і визначте течію, до якої він належить. Думку аргументуйте письмово.
Найбільше мені імпонує картина Анатолія Криволапа «Кінь. Вечір». Вона належить до нефігуративного живопису та абстрактного експресіонізму (напрям модерністського пошуку чистої форми та кольору).
Картина заворожує палаючим червоним тлом і контрастним силуетом коня. Сам митець зазначав, що червоний колір може передавати і трагедію, і радість, і вічність. Тут немає дрібних побутових деталей — полотно говорить мовою чистої емоції, глибини вечірнього простору та світла.
7. Накресліть таблицю «Порівняльна характеристика модернізму, постмодернізму та метамодернізму» за зразком (див. покликання чи QR-код на с. 170) і заповніть її, ґрунтуючись на вивченому раніше.
| Критерій | Модернізм | Постмодернізм | Метамодернізм |
|---|---|---|---|
| Часовий проміжок | Кінець ХІХ — середина ХХ століття (1890–1960-ті роки). | Остання третина ХХ століття (з кінця 1960-х до початку 2000-х років). | Початок ХХІ століття (епоха інтернету й соцмереж) — дотепер. |
| Ставлення до людини | Людина — бунтівна, трагічна особистість, яка шукає сенс серед руїн, прагне самовдосконалення та глибини духу. | Людина — розгублений спостерігач або гравець у театрі абсурду, позбавлений центру й великої мети. | Людина — «автор» і «режисер» свого життя; вона вразлива, але свідомо прагне гідності, співпереживання та тепла. |
| Ставлення до світу | Світ пізнаваний через інтуїцію та мистецтво; віра в прогрес, культ естетики та «високої культури». | Світ — текст, хаос, карнавал, кітч, де немає єдиної істини, а панує іронія та деконструкція. | Світ — складний простір, де одночасно існують біль і краса; балансування («коливання») між іронією та щирістю. |
| Приклади творів (література, архітектура, живопис) | М. Коцюбинський («Тіні забутих предків»), В. Стефаник; баухауз; В. Кандінський, К. Малевич, А. Криволап. | Ю. Андрухович («Московіада»), Бу-Ба-Бу; кампус Фріста; А. Савадов («Футбол», «Печаль Клеопатри»). | С. Жадан («Інтернат», збірка «Життя Марії»), О. Ірванець («Уроки класики»); Ельбська філармонія; О. Пінчук. |
Робота в парах
8. Виберіть уривок із будь-якого твору сучасної української прози. Спробуйте визначити, до якої течії він ближчий — модерну, постмодерну чи метамодерну, і наведіть аргументи.
Для аналізу ми обрали епізод із роману Сергія Жадана «Інтернат», де вчитель Паша пробирається крізь розбите, засніжене місто біля лінії фронту, щоб забрати племінника з інтернату.
Цей твір найближчий до метамодернізму. Тут немає постмодерного глузування чи гри з цитатами заради забави — війна постає фізично відчутною трагедією. Водночас автор уникає старого радянського чи модерного пафосу непохитного героя. Паша боїться, сумнівається, він звичайна людина. Роман показує «нову щирість»: повернення до простих людських цінностей (дім, родина, обов’язок) у ситуації повного краху звичного життя.
Перейдіть за покликанням чи QR-кодом, що подано на с. 170, і розгляньте зображення. Чи можуть вони бути прикладами для таблиці, поданої у завданні 7? Чому?
Так, ці зображення є чудовими наочними прикладами для таблиці:
- Картина Арсена Савадова і Георгія Сенченка «Печаль Клеопатри» (1987) ілюструє постмодернізм: уламки постаменту на передньому плані символізують крах радянських ідолів, а тигр із дівчиною на тлі пустелі створюють ефект абсурдного апокаліптичного сну та гри з античним сюжетом.
- «Портрет Григорія Сковороди» Олександра Ройтбурда також представляє постмодернізм: переосмислення класичного образу філософа через яскраві кольори та колажність.
- Картина Івана Марчука «Долі» або полотно Анатолія Криволапа «Кінь. Вечір» чудово пасують до колонки модернізму через прагнення до філософської глибини, авторської техніки («пльонтанізм») та експресивної сили кольору.
- Скульптури Олега Пінчука демонструють метамодерну естетику: поєднання фантастичного й дитячого («метамилість») із глибоким екзистенційним підтекстом.
Робота в групах
9. Робота в групах. Об’єднайтеся у чотири групи й виконайте завдання, подані за покликанням чи QR-кодом, що на с. 170.
- Група 1 (Модерністський дизайн): Концепція постера в стилі баухауз із чіткими геометричними фігурами (коло, трикутник, прямі лінії) та стриманими кольорами (червоний, білий, чорний). Гасло: «Розум. Форма. Майбутнє». Такий дизайн утілює віру модерністів у раціональний устрій світу, функціональність без зайвих прикрас і прогрес людського генія.
- Група 2 (Постмодерністський медіа-аналіз): Анімаційний серіал «Рік та Морті» або фільм «Барбі». У «Барбі» використано чистий постмодернізм: деконструкція образу ідеальної ляльки, сатира на патріархат і корпоративну культуру, руйнування четвертої стіни, цитування світової кінокласики (наприклад, фільму С. Кубрика «Космічна одіссея 2001 року») та змішування гламурного кітчу з серйозними проблемами.
- Група 3 (Метамодерний пост для соцмереж): Текст для шкільного блогу: «Сидимо на уроці під гудіння генератора. Світла нема, інтернету нема, зате контрольна з фізики — строго за розкладом, бо закони Ньютона ніхто не скасовував. Сміємося крізь сльози, ділимо один заряджений павербанк на трьох і точно знаємо: темрява мине, а ми вистоїмо. Тримаємося, рідні!». У пості поєднано самоіронію, побутові реалії, повну відсутність пафосу та щиру віру в перемогу.
- Група 4 (Есе «Початок нової подорожі» крізь три лінзи):
- Погляд модерніста: Подорож — це випробування волі та шлях пізнання. Мандрівник точно звіряє карту, підкорює гори й відчуває велич природи, яка загартовує дух.
- Погляд постмодерніста: Подорож — це симуляція. Усі місця вже сфотографовані для інстаграму, а сувенірні лавки торгують однаковим пластиковим непотребом. Турист просто робить селфі на фоні чужих міфів і посміхається абсурдності туризму.
- Погляд метамодерніста: Я знаю, що цей маршрут пройшли мільйони людей до мене і що квиток дорогий. Але коли раптом бачу сонце над незнайомим пероном або чую спів птаха над вокзалом — усе це стає справжнім, моїм власним досвідом. Я одночасно іронізую над своєю незграбністю з валізою й завмираю від дитячого захоплення світом.
Завдання на вибір
10-1. Уявіть, що кожна з течій — людина. Опишіть характер «модерніста», «постмодерніста» й «метамодерніста». Як би вони реагували на кризу, несправедливість або війну?
- «Модерніст» — строгий, принциповий інтелектуал у класичному костюмі, який вірить у науку, дисципліну та істину. Під час війни чи кризи він негайно організовує штаб, чітко діє за планом, пише маніфести й готовий пожертвувати собою заради великої ідеї та Батьківщини.
- «Постмодерніст» — зухвалий, іронічний скептик, що не вірить жодним авторитетам і гаслам. У час лиха він висміює ворожу пропаганду, малює нищівні меми, тролить окупантів, знімаючи будь-який страх через карнавальний сміх, але намагається ні до чого не прив’язуватися емоційно, щоб не відчувати болю.
- «Метамодерніст» — щирий, відкритий підліток чи волонтер у зручному худі. Він розуміє весь абсурд війни, може жартувати чорним гумором у бліндажі, але при цьому тихо плаче над пораненим побратимом, пече хліб під обстрілами або рятує покинутих котів. Його реакція на кризу — поєднання дії, тверезого розуміння біди та чистої людської турботи.
10-2. Сюжет (на вибір) опишіть у стилі модерну, постмодерну й метамодерну. Який варіант вам ближчий? Чому?
Сюжет: Складання важливого шкільного іспиту.
- У стилі модерну: Герой відчуває іспит як фатальний поєдинок із долею. Білий аркуш — це поле битви за право на майбутнє. Він напружує пам’ять, відкидає сумніви й крізь інтелектуальне зусилля доводить силу свого розуму.
- У стилі постмодерну: Іспит постає фарсом. Учитель цитує старі підручники, учні віртуозно списують за допомогою смарт-годинників, формули плутаються з рекламними слоганами. Герой розуміє, що оцінка в атестаті нічого не означає у світі випадковостей, і здає роботу з усмішкою трикстера.
- У стилі метамодерну: Серце калатає від страху, ручка тремтить у пальцях. Герой чудово усвідомлює, що тести не вимірюють справжню людську гідність, але йому важливо скласти їх чесно перед самим собою. Він сміється з власного хвилювання, глибоко вдихає і починає писати відповіді, сподіваючись на краще.
Мені найближчий варіант метамодерну. Він не фальшивить пафосом, але й не знецінює мої справжні переживання, як це робить постмодерн.
Групова робота (додаткові завдання)
10-3. Створіть хмарку слів на тему «Провідні мистецькі напрями», ґрунтуючись зокрема на інформації, що подана за покликанням чи QR-кодом. Що із наведеного нижче доречно використати під час створення хмари?
Список слів із завдання: абсурд, алюзія, архітектура, глобалізм, епічність, естетика, імперія, карнавал, кітч, література, метамодернізм, мінімалізм, міф, модернізм, нормкор, перфоманс, плюралізм, постмодернізм, скульптура, театр.
Для хмарки слів на тему «Провідні мистецькі напрями» (модернізм, постмодернізм, метамодернізм та їхні художні ознаки) доречно використати майже всі наведені поняття, адже вони безпосередньо розкривають естетичні особливості цих течій:
- Назви напрямів та видів мистецтва: модернізм, постмодернізм, метамодернізм, література, архітектура, скульптура, театр.
- Ознаки та прийоми постмодернізму й метамодернізму: абсурд, алюзія, епічність, естетика, карнавал, кітч, мінімалізм, міф, нормкор, перфоманс, плюралізм.
Слова «імперія» та «глобалізм» позначають скоріше суспільно-політичні явища, хоча в контексті постколоніального спротиву в українському постмодерні вони також слугували об’єктами деконструкції. Проте для чисто мистецької хмарки їх можна вважати другорядними.
10-4. Прочитайте список письменників, які можуть асоціюватися з метамодернізмом: Іван Андрусяк, Юрій Андрухович, Юрій Винничук, Сергій Жадан, Оксана Забужко, Юрій Іздрик, Олександр Ірванець, Євген Пашковський, Степан Процюк, Любов Якимчук. Які твори митці написали (назвіть принаймні по одному твору)?
- Іван Андрусяк — повість «Сім днів із життя Змії Горинича» (або поетична збірка «Чакалка»).
- Юрій Андрухович — роман «Московіада» (або «Рекреації», поетична збірка «Листи в Україну»).
- Юрій Винничук — роман «Танґо смерті» (або «Діви ночі»).
- Сергій Жадан — роман «Інтернат» (або збірка поезій «Життя Марії», роман «Ворошиловград»).
- Оксана Забужко — роман «Польові дослідження з українського сексу» (або «Музей покинутих секретів»).
- Юрій Іздрик — роман «Воццек» (або поетична збірка «Календар любові»).
- Олександр Ірванець — роман-антиутопія «Рівне / Ровно» (або цикл поезій «Уроки класики»).
- Євген Пашковський — роман «Щоденний жезл».
- Степан Процюк — трилогія про митців (наприклад, роман про В. Винниченка «Маски опадають повільно»).
- Любов Якимчук — поетична збірка «Абрикоси Донбасу».