Життя і творчість олександра олеся
Пригадайте твір Олександра Олеся «Микита Кожум’яка», який вивчали у 5 класі. Про що йдеться в цій драматичній казці?
У казці розповідається про те, як київський богатир Микита перемагає лютого Змія, рятує князівну й визволяє рідну землю від ворога. Твір учить відваги, вірності своєму народові та готовності постояти за правду.
Завдання до біографії та поезії «Чари ночі»
1. Створіть хронологічну стрічку життя письменника з ілюстраціями (дитинство, навчання, подорожі, еміграція, творчість).
| Рік / Період | Подія з життя митця |
|---|---|
| 1878 | Народився в містечку Білопілля на Сумщині в родині Кандиб. |
| Дитинство | Провів у селі Верхосулка, де дядько Василь відкрив йому світ книжок Шевченка, Куліша, Марка Вовчка. |
| 1893 | Вступив до хліборобської школи, сам вивчав іноземні мови. |
| 1902–1903 | Закінчив Харківський ветеринарний інститут. На відкритті пам’ятника Котляревському в Полтаві познайомився з Лесею Українкою, Коцюбинським, Грінченком. |
| 1907 | Вийшла друком перша збірка поезій «З журбою радість обнялась», яка принесла визнання поета-символіста. |
| 1919 | Через незгоду з більшовицьким режимом емігрував за кордон: Будапешт, Відень, Прага. Працював в Українському вільному університеті. |
| 1944 | Помер у Празі, не витримавши звістки про катування й загибель сина Олега Ольжича в нацистському концтаборі Заксенгаузен. |
2. Прочитайте вірш виразно та перейдіть за покликанням чи QR-кодом і прослухайте романс «Сміються, плачуть солов’ї…»
Вірш прочитано виразно, а романс уважно прослухано. Музичне виконання допомагає відчути дивовижну пісенність поезії та її ніжний, замріяний настрій.
Чи суголосні, на вашу думку, картина Вінсента ван Гога і рядки поезії Олександра Олеся «Чари ночі»? Чому?
Так, картина ван Гога «Зоряна ніч» і поезія «Чари ночі» дуже суголосні за своїм внутрішнім напруженням. У ван Гога небо вихориться космічною енергією, зорі пульсують живим сяйвом, а в Олеся земля буквально тремтить у палких обіймах весняної ночі. Обидва митці передають стан душевного сп’яніння красою природи, коли зникають буденні тривоги й залишається лише чистий захват перед величчю всесвіту.
Чому поезія, покладена на музику, стала відомим романсом? Що, на вашу думку, сприяло її популярності?
Цей твір від самого початку був надзвичайно співучим завдяки легким римам, чіткому ритму й звукопису. Популярності сприяли щирість почуттів і вітаїстичний заклик жити тут і зараз, не оглядаючись на страх майбутніх розчарувань. Образи солов’їного співу, травневої ночі та палкого кохання близькі кожній людині, тому мелодія композитора Василя Безкоровайного лягла на вірш природно, як народна пісня.
3. Уявіть, що прочитаний вами вірш — саундтрек до фільму про кохання й швидкоплинність молодості. Намалюйте емоційний плакат до цього фільму. Використовуйте кольори, символи, силуети, пейзажі або абстрактні образи, щоб передати мотив вірша — щирість почуттів, порив емоцій, миттєвість юності. Поміркуйте, як можна візуально зобразити контраст: «сміються — плачуть»; «спів — біль»; «поцілунок — час, що минає».

На плакаті переважають контрасти: тепле золотаво-рожеве сяйво закоханих силуетів стикається з глибоким синім мороком ночі й силуетом піскового годинника, де час невблаганно спливає. Сльози перетворюються на пелюстки весняних квітів, а спів солов’я зображено як спалахи світла, що затримують темряву.
Аналіз поезії «Чари ночі»
Пригадайте жанри лірики. Наведіть три докази того, що вірш «Чари ночі» — зразок інтимної лірики.
Традиційно вирізняють інтимну, громадянську, пейзажну, філософську та релігійну лірику. Вірш «Чари ночі» належить до інтимної лірики, оскільки:
- У центрі уваги стоїть особисте почуття кохання та пристрасті («Цілуй, цілуй, цілуй її…»).
- Ліричний герой ділиться найпотаємнішими переживаннями власної душі, вивільняючи свій сум у радість любові.
- Усі зовнішні пейзажні замальовки підпорядковані звеличенню коханої та оспівуванню щастя взаємності.
Пригадайте визначення персоніфікації, наведіть приклади з твору «Чари ночі».
Персоніфікація (уособлення) — це художній засіб, коли явищам природи чи неживим предметам надають людських рис, дій або почуттів. Приклади з тексту: «сміються, плачуть солов’ї», «весна іде назустріч вам», «земля тремтить в палких обіймах ночі», «траві струмок воркоче», «бенкет весна справляє».
Який засіб художньої виразності називають паралелізмом? Наведіть приклади з твору.
Паралелізм — це аналогічне, співзвучне зображення двох паралельних картин (найчастіше буяння природи й руху людських почуттів), щоб глибше підкреслити внутрішній стан персонажа. У вірші закоханість героїв збігається з бурхливим весняним пробудженням землі: почуття людини тремтять так само, як тремтить природа в нічних обіймах, а шум людських емоцій вливається в загальний шум весни.
4. Чому вірш «Чари ночі» називають перлиною інтимної лірики?
Його вважають перлиною, бо в ньому поєдналися найвища поетична вишуканість, глибина щирого почуття та життєствердна філософія молодості. Вірш звучить легко й природно, передаючи найтонші відтінки людського щастя, перед яким відступають будь-який біль і страх.
5. Створіть хмару слів «Символи поезії “Чари ночі”»
Ключовими поняттями для хмари слів є: весна, солов’ї, ніч, молодість, поцілунок, зорі, Фауст, верби, багаття, струни золоті, бенкет, хвиля, шумляче море.

6. Визначте провідний мотив поезії «Чари ночі». За допомогою яких художніх засобів поет його виражає?
Провідний мотив — заклик ловити неповторну мить щастя, любити й віддаватися почуттям, поки триває весна людського життя. Для вираження цієї ідеї поет використовує:
- композиційне обрамлення (повторення першої строфи наприкінці);
- оксюморон та антитезу («сміються, плачуть солов’ї»);
- метафоричні персоніфікації («земля тремтить», «бенкет весна справляє»);
- алюзію на трагедію Ґете «Фауст», яка нагадує, що молодість неможливо повернути вдруге.
7. Чому багато віршів митця стали піснями? Хто написав музику до цих віршів? Дослідіть, хто їх виконує в наш час.
Поезії Олеся мають надзвичайну внутрішню мелодику, народнопісенну ритміку й легку строфіку, тому композитори легко знаходять для них звукове втілення. Музику до романсу «Чари ночі» створив Василь Безкоровайний. У наш час цей класичний твір виконували Ніна Матвієнко, Тарас Чубай, а також сучасні виконавці, як-от Христина Соловій чи гурти в межах патріотичних акустичних проєктів.
8. Які художні засоби найчастіше використовував Олександр Олесь і чому?
Найчастіше він звертався до метафор, персоніфікацій, народнопоетичних епітетів та асонансів. Це зумовлено естетикою символізму й неоромантизму: поет намагався втілити верленівське гасло «найперше — музика у слові», прагнучи не сухо описати річ, а передати її настрій, асоціацію та звукову вібрацію.
9. У творчості Олександра Олеся помітна виразна робота з фольклорною символікою та міфологічними образами, що збагачує його поезію глибоким ліричним звучанням і національним колоритом. Відшукайте в тексті поезії народнопоетичні образи, запишіть їх у зошит.
У тексті вірша використано такі народнопоетичні образи: солов’ї (вісники кохання й весни), весна (пора розквіту й оновлення), верби над водою (традиційний український пейзажний символ), зорі, чиста вода, струмок, багаття в серці.
10. Що таке символізм? Як він виражений у творчості Олександра Олеся?
Символізм — це літературно-мистецький напрям модернізму кінця ХІХ – початку ХХ ст., у якому головним художнім засобом стає символ як знак таємничої сутності речей, прихованої від буденного зору. В Олеся символізм виявляється у наповненні звичайних образів природи (ночі, весни, солов’їного співу) глибшим змістом: це не просто погода чи птахи, а знаки духовного пробудження, невловимої краси та швидкоплинності людського буття.
11. Які ознаки неоромантизму наявні у творі? Думку аргументуйте.
У поезії яскраво звучить неоромантичний вітаїзм — безмежна жага до життя й повноти почуттів попри будь-які загрози майбутнього («ти не дивись, що буде там, чи забуття, чи зрада»). Герой прагне вирватися із сірості буденних думок і кинути власну душу у вир весняної краси, возвеличуючи силу кохання над смертю.
12. Доведіть, що у творчості Олександра Олеся очевидним є синтез мистецтв.
Поезія митця поєднує в собі слово, музику та живопис. Віршовані рядки звучать наче закінчена мелодія завдяки чергуванню голосних, а пластичні пейзажі з мазками світла («лист квітці шелестить», «п’яні верби», «відбились зорі у воді») сприймаються як вишукана живописна імпресія.
13. Об’єднайтеся в пари та складіть запитання до вірша «Чари ночі» за методом Квінтиліана.
- Хто? Хто звертається до слухачів зі словами пісні про любов і весну?
- Що? Що справляє весна серед розквіту природи?
- Навіщо? Навіщо поет нагадує про долю Фауста?
- Як? Як поводяться закохані солов’ї у весняну ніч?
- Де? Де ліричний герой бачить відбиток зірок і густі тумани?
- Чим? Чим людина може поєднати себе з бурхливим світом весни?
- Коли? Коли треба сміливо йти на свято кохання та молодості?
Громадянська лірика: «Коли б ми плакати могли…»
14. Прочитайте виразно вірш.
Вірш прочитано виразно, із дотриманням ритмічної паузи після кожного повтору рядка «Коли б ми… могли…», передаючи наростання внутрішнього обурення й болю ліричного героя.
15. Розгляньте зображення. Що спільного між картиною Івана Труша та поезією Олександра Олеся? Думку прокоментуйте.
Картина Івана Труша «Сосна. Триптих» та вірш Олеся споріднені настроєм самотньої сили, стійкості й прихованого драматизму. Сосна, яка витримує суворі вітри й стоїть непохитно серед простору, схожа на українську націю, що переживає важкі історичні бурі. В обох творах відчутна неоромантична напруга: крізь мотив тиші й туги проступає величний потенціал незламного духу, який чекає свого часу для пробудження.
16. Прочитайте вірш. Опишіть настрій твору п’ятьма прикметниками.
Болісний, закличний, гнівний, напружений, бунтівний.
17. Сформулюйте та запишіть у зошит провідний мотив твору.
Провідний мотив — засудження національної байдужості й бездіяльності та палкий заклик перетворити приглушений біль і сльози на дієву віру й визвольний гнів проти поневолювачів.
18. Зверніть увагу на побудову кожної строфи. Яку роль відіграє повтор «Коли б ми могли…»?
Повтор слугує обрамленням для кожної строфи та виражає гіркий жаль автора. Він підкреслює нереалізованість величезного народженого потенціалу: нація має колосальну внутрішню міць, проте паралізована рабською покорою. Ця анафора звучить як болісний докір і водночас як психологічний поштовх до пробудження.
19. Випишіть образи-символи та коротко поясніть їх у формі схеми чи таблиці (сльози, річки, хрест, пожежі, кайдани, кат тощо).
| Образ-символ | Значення у творі |
|---|---|
| Річки зі сліз | Масштаб багатовікового народного горя, що розливається по всій Україні. |
| Незрячі очі | Духовна сліпота, невміння бачити власне приниження й причини неволі. |
| Хрест і вага | Терпіння, страдницька доля, готовність до великої жертовності заради ідеї. |
| Пожежі | Очисна стихія всенародного повстання, палаючий революційний протест. |
| Кайдани | Колоніальне поневолення, рабство, приниження людської гідності. |
| Кат | Імперська влада, деспотичний гнобитель народу. |
20. Який засіб художньої виразності використано у вислові «річки з очей незрячих»? Як ви розумієте ці слова?
Тут поєднано гіперболу та метафору. Я розумію цей образ як гірку констатацію того, що люди плачуть від страждань, але не усвідомлюють свого рабства й не бачать істинного шляху до волі — вони духовно сліпі, бо змирилися з роллю безмовних жертв.
21. До якого жанру лірики належить твір? Думку аргументуйте.
Вірш належить до громадянської (патріотичної) лірики. Автор осмислює долю всієї України, звертається до співвітчизників як до єдиної спільноти, аналізує причини національного поневолення та висловлює прагнення волі.
22. Наведіть не менше чотирьох доказів — цитат із тексту на користь того, що вірш має ознаки символізму та неоромантизму.
- «Які б річки із сліз гарячих по Україні потекли!» — символістська масштабна метафора страждань усієї нації.
- «Які б хрести ми понесли!» — символ духовної сили й жертовності в ім’я віри.
- «Які б пожежі засвітили…» — неоромантичний мотив стихійного пориву, вогню боротьби та знищення старого гнітючого світу.
- «Які б кайдани ми розбили, якого б ката розп’яли!» — культ сильної, активної дії та відплати за приниження.
23. Чому, на вашу думку, автор використовує у творі умовний спосіб дієслова («коли б ми могли…»)?
Умовний спосіб виражає глибокий драматизм: між можливим і реальним лежить прірва пасивності. Автор дає зрозуміти, що народ має всі сили, щоб здобути свободу, проте йому бракує рішучості скинути власну байдужість і перейти від покірності до дії.
Творча майстерня
24. Напишіть четверту строфу до вірша, використовуючи анафору й звертаючись до подій сучасності.
Коли б ми зброю взять могли,
Які б фортеці ми здобули,
Яку б зневіру ми забули,
Яку б ми правду вберегли!
Коли б ми зброю взять могли…
25. Банк тестових завдань. Створіть інтерактивні тести на будь-якій зручній для вас платформі за вивченою темою.
Тестові питання для самоперевірки (можна завантажити у Quizizz або Google Форми):
-
Справжнє прізвище поета Олександра Олеся:
- А) Косач
- Б) Кандиба
- В) Тобілевич
- Г) Лозов’ягін
(Правильна відповідь: Б)
-
Головний мотив романсу «Чари ночі» — це:
- А) скорбота за минулими літами
- Б) заклик цінувати кожну мить весни й любові
- В) опис зимового вечора
- Г) прощання з рідною землею
- (Правильна відповідь: Б)
-
Алюзію на якого літературного персонажа вжито в поезії «Чари ночі»?
- А) Прометея
- Б) Гамлета
- В) Фауста
- Г) Дона Жуана
(Правильна відповідь: В)
-
Вірш «Коли б ми плакати могли…» за жанровою ознакою є:
- А) пейзажною лірикою
- Б) громадянською лірикою
- В) інтимною лірикою
- Г) суто релігійною лірикою
(Правильна відповідь: Б)
26. Створіть власний медіаконтент — відео авторського читання поезії.
Для відеоролика я оберу поезію «Чари ночі». Відеоряд складатиметься зі сповільненої зйомки нічного саду, цвітіння вишень під світлом ліхтаря та переливу річкової води. Фоном звучатиме тихий струнний акомпанемент гітари, а сам вірш буде прочитано з піднесенням, акцентуючи увагу на кульмінаційному рядку: «Гори! Життя — єдина мить, для смерті ж — вічність ціла».
27-1. Напишіть есе «Найперше – музика у слові!» (Поль Верлен).
Справжня поезія народжується не тоді, коли автор римує змістовні думки, а коли рядок починає звучати наче самостійний інструмент. Французький поет Поль Верлен невипадково поставив музичність на перше місце у своєму творчому маніфесті: музика звертається не до логіки, а безпосередньо до нашої підсвідомості й серця.
В українській літературі цим даром найповніше володів Олександр Олесь. Коли читаєш його «Чари ночі», спершу зачаровує не сам сюжет чи зміст заклику, а саме перекочування звуків, співучі асонанси та легкі, прозорі алітерації. Здається, наче літери перетворюються на струни, які дзвенять від весняного вітру. Музика у вірші створює особливий емоційний простір, де звичайні слова набувають магічної сили. Саме тому такі тексти легко стають романсами, які хочеться слухати знову й знову. Слово, сповнене музики, виявляється довговічнішим за будь-які сухі аргументи, бо воно торкається самої душі.
27-2. Напишіть власний вірш, використовуючи символи.
Ніч розливає срібний дим,
В імлі блукає білий птах.
Він плаче серцем молодим
На перехрещених стежках.
Зоря впаде на тихий став,
Розбудить вітру чистий спів.
Хто крила віри відшукав,
Той подолає темряву снів.
28. Вивчіть один вірш Олександра Олеся напам’ять (за бажанням).
Для вивчення напам’ять обрано поезію «Чари ночі» (перші чотири строфи):
Сміються, плачуть солов’ї
І б’ють піснями в груди:
«Цілуй, цілуй, цілуй її, —
Знов молодість не буде!
Ти не дивись, що буде там,
Чи забуття, чи зрада:
Весна іде назустріч вам,
Весна в сей час вам рада.
На мент єдиний залиши
Свій сум, думки і горе —
І струмінь власної душі
Улий в шумляче море.
Лови летючу мить життя!
Чаруйсь, хмелій, впивайся
І серед мрій і забуття
В розкошах закохайся…»