Шкала оцінювання
| Частина | Максимальний бал | Опис |
|---|---|---|
| Частина 1 (ГР 1) | 12 | Переказ із творчим доповненням |
| Частина 2 (ГР 2) | 12 | Тестові завдання + завдання на відповідність |
| Частина 3 (ГР 3) | 12 | Есе — зміст |
| Частина 4 (ГР 4) | 12 | Есе — мовленнєве оформлення |
Завдання 1–12: по 0,5 бала. Завдання 13–15: по 2 бали кожне.
Варіант 1
Частина 1. Переказ із творчим доповненням
Завдання. Перекажіть фінальну сцену прощання з батьками від імені Наталки (героїні роману Івана Багряного «Тигролови»). Уявіть, що Наталка залишила їм листа. Що б вона написала про своє рішення, страхи і надію?
Зразок переказу та листа:
Наталка стояла серед затишної кімнати й вдивлялася в знайомі обличчя батьків — старого Сірка й Сірчисі. Обличчя, в яких карбувалися щоденна праця і непохитна впевненість у завтрашньому дні. Вона знала: вони не зрозуміють. Або ж навпаки — зрозуміють надто добре й не пустять. Тому вона мовчала, тримаючи всі слова в серці. А ще пізньої ночі, коли батьки вже давно поснули, сіла до столу й написала:
Дорогі тату і мамо!
Пробачте мені мовчання. Я довго носила це в серці, і воно мало не розірвало мене на частини. Ви виростили мене в любові й відкритості — і саме тому я не можу поступитися тим, у що вірю.
Григорій — не злочинець. Він людина, яка боролася за свою гідність, а його переслідують лише за те, що він не зламався. Хіба ж ми не те саме ставимо за честь? Хіба ви не навчили мене, що правда дорожча за спокій?
Я іду з ним. Не тому, що не люблю вас — а тому, що люблю і його, і ту правду, яку ви самі посіяли в мені. Ми будемо обережні. Ми підемо далеко, туди, де нас не знайдуть.
Я дуже хочу, щоб ви були щасливі, навіть якщо мене не буде поруч. Коли настануть мирніші часи — я повернуся. Або надішлю звістку. Бережіть себе.
Ваша Наталка
Частина 2. Тестові завдання
Завдання 13. Установіть відповідність між проблемами, порушеними у творі «Бояриня» Лесі Українки, та зображенням їх.
| Рядки / Ситуація | Проблема |
|---|---|
| Степан не може покинути службу, бо дав присягу | 4 — вибір між вірністю присязі й особистим щастям |
| Степан танцює тропака перед царем | 3 — приниження на службі |
| Оксана називає себе татаркою в неволі | 1 — несвобода в чужій країні |
| Оксана не може вільно спілкуватися з братом | 2 — утрата національної гідності |
Варіант «Ганні не вдається вийти заміж» — зайвий.
Завдання 14. Установіть відповідність між течіями модернізму та їхніми ознаками.
| Ознака | Течія |
|---|---|
| Умовні образи, багатозначність символів | 1 — символізм |
| Культ античності, форма, класична гармонія | 2 — неокласицизм |
| Радикальне оновлення, знищення традицій | 3 — авангардизм |
| Занепадницькі настрої, втеча від дійсності, відчай | 4 — декаданс |
Варіант «точне відтворення дійсності, об’єктивність» — зайвий (ознака реалізму).
Завдання 15. Установіть відповідність між образом та його характеристикою (роман «Тигролови»).
| Характеристика | Образ |
|---|---|
| Розповідає історії про рід, згадує мандрівку навколо світу, козаків | 1 — Старий Сірко |
| Бореться із власним коханням, порівнює себе з вепром, тікає від дівчини | 2 — Григорій Многогрішний |
| Ображається на Заливая, часто зникає в лісі, сумує | 3 — Наталка |
| Господар заготівельного пункту, приятель Сірка | 4 — Мокієнко |
Варіант «п’є бордо, мріє вполювати втікача» — зайвий (це Медвин).
Частини 3–4. Есе
Тема: «Що ми втрачаємо, коли дорослішаємо: дитячий світ чи здатність його бачити?»
(За повістю Віктора Близнеця «Звук павутинки»)
Теза. Дорослішання не обов’язково означає втрату дитячого світу — воно насамперед означає втрату здатності його бачити. Саме ця здатність сприймати звичайне як диво є тим даром, який повільно згасає під тиском обов’язків і розчарувань.
Аргумент 1. У повісті «Звук павутинки» Адам живе в особливому просторі, де річка «дихає», де павутинка звучить, де кожен шелест несе в собі послання. Це не фантазія — це інший спосіб сприймати реальність, не менш достовірний, ніж дорослий погляд. Близнець показує, що саме діти здатні чути те, що дорослі давно перестали чути: голос живої природи, безмовну мову зв’язку між істотами.
Аргумент 2. Ніна — ще один образ у повісті, який демонструє: навіть усередині дитинства є ті, хто вже «закривається». Вона більш практична, більш земна. І все ж саме поруч із Адамом вона теж починає чути. Це засвідчує: здатність бачити дитячий світ не зникає сама — вона замовчується соціальним тиском, вимогою «бути серйозним».
Висновок. Ми втрачаємо не сам дитячий світ — він існує поряд завжди. Ми втрачаємо ключ до нього: вміння зупинитися, прислухатися, побачити в павутинці звук, у краплі дощу — цілий всесвіт. Повість Близнеця нагадує: варто зберегти цей ключ, бо він робить нас живими.
Варіант 2
Частина 1. Переказ із творчим доповненням
Завдання. Розкажіть від імені Григорія Многогрішного про мить, коли він уперше побачив Наталку, яка прийшла до хати з набійницею. Що він подумав у ту секунду і про що не наважився сказати вголос? Продовжте переказ його думками в дорозі після втечі.
Зразок переказу та внутрішнього монологу:
Я не повірив очам. Вона стояла переді мною — сильна, рішуча, з набійницею в руках, немов так і треба. Немов щоранку до неї приходять утікачі з таборів і просять притулку. А в очах — ні страху, ні здивування. Тільки спокійна, впевнена цікавість. Мені захотілося відвернутися, щоб вона не побачила, як я дивлюся на неї — і не пробачила мені цього погляду.
Що я подумав у ту секунду? Що це небезпечно. Для неї. Що я не маю права втягувати її в своє життя, яке — не життя, а суцільна погоня. Але я мовчав. Бо слова б нічого не змінили. Вона вже сама все вирішила.
Пізніше, коли тайгою ми йшли в нічному мовчанні, я думав про неї. Про її кроки — рівні, впевнені, без страху. Про те, як вона не скаржиться, не плаче, не питає «куди» і «навіщо». Просто іде. Як людина, яка вже давно знає свій напрям.
Я мав би триматися осторонь. Я — небезпека. Але щоразу, коли я поглядав убік і бачив її силует між деревами, щось у мені говорило: саме так і повинно бути. Ми йдемо вперед. Я мушу берегти її. Тепер — назавжди.
Частина 2. Тестові завдання
Завдання 13. Відповідність між проблемами твору «Бояриня» та репліками персонажів.
| Репліка | Проблема |
|---|---|
| «Нас доля так уже скарала тяжко…» | 2 — приниження й душевні страждання в неволі |
| «Отже, треба вмерти… до рук тобі свій заповіт віддам я…» | 4 — самопожертва і гірке прощання з життям |
| «Подоланим подати пільгу зможеш…» | 3 — пошуки сенсу в житті після поразки |
| «Побачиш Україну — привітай!» | 1 — туга за рідною Україною |
Репліка «Сьогодні в церкві що шепоту було навколо нас: “Черкашенки!..”» — зайва (п’ята позиція без відповідника).
Завдання 14. Відповідність між етапами модернізму та їхніми характеристиками.
| Характеристика | Етап |
|---|---|
| Перші спроби модерністської творчості Івана Франка, Лесі Українки | 1 — початковий етап |
| Змалювання емоцій страждань, безнадії, самотності | 2 — етап утвердження |
| Трансформація модернізму під тиском комуністичної ідеології | 3 — завершальний етап |
| Пов’язаний із творчістю Розстріляного відродження | 4 — зрілий модернізм |
Варіант «зображення дійсності як абсурду, перевага форми над змістом» — зайвий.
Завдання 15. Відповідність між художньою деталлю та її значенням у романі «Тигролови».
| Художня деталь | Значення |
|---|---|
| Недопалок дорогої сигарети | 1 — ознака присутності Медвина, викликає підозру |
| Зустріч із старим удегейцем | 2 — дає змогу залишити коней у сховку |
| Постріли Григорія | 3 — здійснення помсти, розправа над катом |
| Наталчин поцілунок | 4 — символ розставання, емоції кохання |
Частини 3–4. Есе
Тема: «У чому сенс справжньої дружби: у фізичній присутності чи в духовному зв’язку?»
(За повістю Віктора Близнеця «Звук павутинки», образи Адама і Ніни)
Теза. Справжня дружба живе не в спільних годинах і не у відстані між людьми — вона живе у відчутті, що людина є, навіть коли її немає поруч. Саме таку дружбу зображує Віктор Близнець: невидиму, але непорушну.
Аргумент 1. Адам і Ніна зустрілися в особливий момент — коли обидва шукали не розваги, а присутності когось близького. І хоча їхнє спілкування коротке, воно залишає по собі слід, глибший за роки буденного сусідства. Ніна зникає — але Адам і далі чує її. Буквально й метафорично. Це і є духовний зв’язок: він не потребує підтвердження щоденним «привіт».
Аргумент 2. Близнець майстерно показує, що фізична присутність може бути і порожньою. Натовп навколо Адама не рятує його від самотності. А одна-єдина розмова з Ніною — рятує. Це означає, що не кількість хвилин поруч робить дружбу справжньою, а якість відчуття зв’язку між людьми.
Висновок. Повість «Звук павутинки» переконує: дружба — це не географія, а внутрішній стан. Людина, яка залишає по собі зміну — в тому, як ти думаєш, що ти чуєш, яким ти стаєш — є другом у найповнішому сенсі слова. Адам і Ніна — доказ: справжній зв’язок живе поза присутністю.