ЗАВДАННЯ
1. Перейдіть за покликанням чи QR-кодом і прочитайте додаткову інформацію про життєвий і творчий шлях Ервіна Умерова. Створіть ментальну карту біографії митця.
Ервін Умеров (1938–2007)
- Походження та дитинство:
- Народився 1 травня 1938 року в селі Яни-Сала (Крим).
- У віці 6 років (1944 р.) пережив депортацію кримськотатарського народу.
- Дитинство пройшло в депортації в Середній Азії (Узбекистан).
- Освіта та професійна діяльність:
- Навчався в Літературному інституті імені Горького в Москві.
- Працював журналістом у газеті «Ленін байрагъы».
- Був редактором у видавництвах, професійним перекладачем із тюркських мов.
- Творчість:
- Основна тематика: трагедія депортації кримських татар, життя на чужині, збереження національної гідності.
- Ключові твори: оповідання «Самотність», «Чорні потяги», «Дозвіл», повість «Чорні ешелони».
- Стиль: психологізм, лаконічність, використання художніх деталей.
- Громадська позиція та пам’ять:
- Був «голосом безголосих», описуючи мовчазний біль свого народу.
- Помер у Москві, але за заповітом похований у рідному Криму.
2. Розгляньте картину Рустема Емінова. Чи може це зображення слугувати ілюстрацією до вивченого вами раніше твору Івана Багряного «Тигролови»? Чому?
Зображення на картині Рустема Емінова «Депортація. Поїзд смерті» може слугувати ілюстрацією до роману Івана Багряного «Тигролови». Обидва твори описують жахливі умови перевезення репресованих людей у заґратованих товарних вагонах, відомих як «ешелони смерті». Картина візуалізує ту саму атмосферу відчаю, тісноти, страждань різних поколінь та нелюдського ставлення тоталітарного режиму до особистості, яка була притаманна «ешелону-дракону» в «Тигроловах».
ПОМІРКУЙТЕ
Як ви розумієте ці прислів’я?
Прислів’я «Від сідла до землі — один крок, та для вершника найчастіше він буває останнім» означає, що втрата статусу, дому або звичного життя відбувається миттєво, і наслідки цього падіння часто є фатальними для людини. Прислів’я «Не губи стремен, що замінили рідну землю» вказує на те, що в умовах вигнання єдиною опорою для людини стають її національні традиції, родова пам’ять та внутрішня гідність, які допомагають зберегти ідентичність далеко від батьківщини.
Чи погоджуєтеся зі словами Екрема? Чому?
Слова Екрема є справедливими, оскільки для депортованого народу, позбавленого прав на власну територію, духовні та матеріальні реліквії стають символічним замінником рідної землі. Збереження пам’яті про предків і дотримання їхніх заповітів — це єдиний спосіб не розчинитися в чужому середовищі та зберегти надію на майбутнє повернення.
ЗАВДАННЯ
Доведіть, що сідло є художньою деталлю в тексті.
Сідло у творі «Чорні ешелони» є наскрізною художньою деталлю, що виконує кілька функцій:
- Символ родової пам’яті: сідло виготовлене прапрадідом Екрема понад сто років тому і передавалося з покоління в покоління як сімейна реліквія.
- Символ історичної незламності: воно пройшло через війни (зокрема 1812 року), служило оберегом у боях і було свідком вірності обов’язку.
- Символ зв’язку з землею: викарбувані на стременах написи є моральним дороговказом для власника, нагадуючи про коріння.
- Символ пріоритетів: Джеваїре бере сідло з собою в депортацію замість зайвих харчів чи одягу, що підкреслює перевагу духовних цінностей над матеріальними в момент найвищого випробування.
ЗАВДАННЯ
3. Щоб дізнатися більше про долю кримських татар, перейдіть за QR-кодом або покликанням, що на с. 161, і перегляньте: а) тизер фільму «Хайтарма»; б) фільм «Чужа молитва».
Перегляд фільмів «Хайтарма» та «Чужа молитва» дозволяє візуалізувати історичний контекст депортації 1944 року та глибше зрозуміти масштаби людської трагедії кримськотатарського народу.
4. Яку подію покладено в основу оповідання «Чорні ешелони»?
В основу твору покладено історичну подію примусового виселення (депортації) кримськотатарського народу з їхньої історичної батьківщини — Криму, що відбулося у травні 1944 року за наказом радянської влади.
5. Як розгортається сюжетна лінія Джеваїре і що стає її кульмінацією?
Сюжетна лінія Джеваїре зосереджена на її перебуванні у переповненому, задушливому товарному вагоні, де вона намагається доглядати за хворою дитиною в умовах голоду та відсутності медичної допомоги. Кульмінацією сюжету стає смерть немовляти на руках у матері, яку вона спочатку відмовляється визнати, продовжуючи заколисувати вже мертвого сина.
6. Запишіть у формі схеми чи таблиці проблеми, які порушує Ервін Умеров у творі. Наведіть приклади.
| Проблема | Приклад з тексту |
|---|---|
| Геноцид та етноцид народу | Насильницьке вивезення тисяч людей у «чорних ешелонах» у невідомому напрямку. |
| Нелюдське поводження та жорстокість | Перевезення людей у наглухо зачинених товарних вагонах без доступу до повітря, води та їжі. |
| Трагедія материнства в умовах війни | Безпорадність Джеваїре перед хворобою та смертю власної дитини у вагоні. |
| Збереження людської гідності | Намагання героїв підтримувати один одного, попри жахливі умови та страх. |
| Втрата батьківщини та домівок | Вимушене залишення рідних сіл, як-от Яни-сало, та невизначеність майбутнього на чужині. |
7. Пригадайте визначення терміну «оповідання». За потреби скористайтеся доступними для вас джерелами. Наведіть не менше п’яти доказів на користь того, що «Чорні ешелони» — оповідання.
Оповідання — це невеликий за обсягом прозовий твір, у якому зображується одна або кілька подій із життя обмеженого кола персонажів протягом короткого проміжку часу.
Докази того, що «Чорні ешелони» є оповіданням:
- Малий обсяг твору, що дозволяє прочитати його за короткий час.
- Прозова форма викладу матеріалу.
- Невелика кількість дійових осіб, зосередженість на долі головної героїні Джеваїре.
- Часові рамки обмежені коротким періодом перебування героїв у потязі під час депортації.
- Сюжет концентрується навколо однієї центральної події — трагічної подорожі у вагоні, що стає вирішальною для долі героїні.
ЗАВДАННЯ
8. Що символізує «чорний ешелон» у широкому сенсі? Створіть у зошиті ілюстрацію до цього образу.
У широкому сенсі «чорний ешелон» символізує тоталітарну машину знищення, примусове вигнання цілого народу з рідної землі та раптову смерть звичного життя. Це образ «потяга в нікуди», який уособлює нелюдськість політичного режиму, колективне страждання та трагедію тисяч сімей, відірваних від коріння.
9. Як у творі відображено реальні події депортації кримських татар і циган? Як національна належність впливає на долю персонажів? Чому твір Ервіна Умерова актуальний і сьогодні?
Реальні події депортації відображені через детальний опис нелюдських умов перевезення у пульманівських вагонах: відсутність повітря, води, їжі та медичної допомоги, що призводило до масових смертей, зокрема немовлят. Національна належність у творі є визначальним фактором долі, оскільки саме за ознакою походження людей безпідставно звинуватили у зраді та позбавили права жити на батьківщині. Твір Ервіна Умерова залишається актуальним і сьогодні, адже він нагадує про важливість збереження історичної пам’яті, захист прав людини та неприпустимість колективного покарання народів, що є особливо гострим питанням в умовах сучасних конфліктів та окупації Криму.
10. Перейдіть за покликанням чи QR-кодом, що на с. 161, і виконайте завдання 11–23, які подані там.
| № | Питання/Завдання | Відповідь |
|---|---|---|
| 11 | Визначте тему твору | Зображення трагічної долі кримськотатарського народу під час депортації 1944 року. |
| 12 | Назвіть головну героїню | Головною героїнею є молода жінка Джеваїре. |
| 13 | Яка роль образу немовляти? | Смерть немовляти символізує знищення майбутнього народу та крайню межу людських страждань. |
| 14 | Що символізує сідло? | Сідло є символом родинної честі, пам’яті про предків та нерозривного зв’язку з рідною землею. |
| 15 | Який конфлікт є центральним? | Конфлікт між беззахисною людиною та безжальною державною репресивною машиною. |
| 16 | Охарактеризуйте образ лейтенанта | Лейтенант виявляє залишки людяності, попереджаючи жінок про виселення, але він є частиною системи. |
| 17 | Чому старий зрікається сина? | Старий зрікається сина, бо той став на бік карателів («катів»), зрадивши свій народ у найважчі часи. |
| 18 | Роль звукових деталей у творі | Гуркіт коліс, плач дитини та гавкіт собак підсилюють атмосферу тривоги та психологічного тиску. |
| 19 | Значення слова «джаним» | Слово означає «душа моя», воно підкреслює ніжність і біль материнської любові. |
| 20 | Який фінал твору? | Ешелон летить далі у невідомість, залишаючи за собою тисячі зруйнованих життів. |
| 21 | Жанр твору | Психологічне оповідання. |
| 22 | Назвіть художню деталь твору | Бурштинове намисто та срібне сідло як символи колишнього щасливого життя. |
| 23 | Головна думка твору | Неможливо знищити гідність народу, навіть позбавивши його дому та піддавши тортурам. |
24. Виконайте завдання на вибір.
24-1. Створіть ілюстрації до кожного епізоду оповідання «Чорні ешелони». Доберіть до них назви — цитати з твору.
ЗАВДАННЯ
24-2. Проєктна робота. Створіть короткометражний фільм за оповіданням Ервіна Умерова «Чорні ешелони» за інструкцією, поданою за QR-кодом або покликанням, що на с. 161.
Нижче наведено план-сценарій для створення короткометражного фільму за мотивами твору.
Проєкт короткометражного фільму «Голос із темряви»
| Етап проєкту | Опис та зміст |
|---|---|
| Жанр | Історична драма, психологічна новела. |
| Головна ідея | Висвітлення трагедії депортації кримськотатарського народу через особисту драму матері та дитини. |
| Локації | Замкнений простір товарного вагона (декорації), залізничне депо, степові пейзажі (для планів назовні). |
| Ключові персонажі | Джеваїре (молода жінка), її немовля (лялька/реквизит), солдати конвою, розлючений натовп у вагоні. |
| Візуальний стиль | Контрастне освітлення: густа темрява вагона, що прорізається тонкими смугами світла крізь щілини. Кольорова гама приглушена, майже монохромна. |
| Звуковий ряд | Монотонний стукіт коліс (ритм «так-так-так»), плач дитини, скрегіт металу, шепіт та вигуки людей. |
Сценарний план (основні сцени):
- Експозиція: Кадри залізничного ешелону, що рухається в ніч. Звук коліс наростає.
- Зав’язка: Внутрішній простір вагона. Джеваїре намагається заспокоїти хвору дитину. Напруження серед інших депортованих.
- Кульмінація: Конфлікт у вагоні через плач дитини. Сцена біля дверей, коли чоловік вимагає повітря. Момент затишшя, коли дитина помирає на руках матері.
- Розв’язка: Потяг зупиняється, двері відчиняються лише на мить. Погляд Джеваїре, спрямований у небо. Фінальний кадр — ешелон, що зникає за горизонтом.
24-3. Розгадайте ребус. Що вам відомо про слово-відгадку? Складіть, ґрунтуючись на ньому, есе.
Відповідь на ребус: Слово-відгадка — ДЕПОРТАЦІЯ.
(Розшифровка: Зображення «Депо» без двох останніх літер — ДЕ, зображення «Порт» без останньої літери — ПОР, зображення собаки породи «Такса» без першої літери — АКСА, що разом із суфіксом утворює поняття ДЕПОРТАЦІЯ).
Відомості про слово:
Депортація — це примусове виселення окремих осіб або цілих народів із місць їхнього постійного проживання. У контексті твору Ервіна Умерова це слово позначає геноцид кримськотатарського народу, вчинений радянською владою у травні 1944 року, коли понад 180 тисяч людей було вивезено до Центральної Азії.
Есе на тему: «Депортація: біль, що не має терміну давності»
Депортація 1944 року стала найчорнішою сторінкою в історії кримськотатарського народу. Це слово символізує не просто фізичне переміщення людей, а цілеспрямоване нищення національної ідентичності, культури та самої душі нації. В оповіданні Ервіна Умерова «Чорні ешелони» цей процес постає перед нами не через статистику, а через нестерпний біль матері, яка втрачає дитину в задушливому вагоні.
Для головної героїні Джеваїре та тисяч інших «чорні ешелони» стали місцем, де закінчилося звичне життя і почалося випробування на витривалість. Автор акцентує увагу на тому, що навіть у нелюдських умовах, коли відбирають дім і волю, народ намагається зберегти гідність. Символом цього є родинне сідло — реліквія, що пов’язує покоління і дає надію на повернення.
Сьогодні пам’ять про депортацію є запобіжником від повторення подібних трагедій. Твори Ервіна Умерова допомагають нам зрозуміти, що історія — це не лише факти, а насамперед живі люди та їхні незламні серця. Пам’ятати про депортацію означає шанувати тих, хто вистояв, і робити все можливе, щоб кожна людина мала право жити на своїй рідній землі.