Джонатан Свіфт. «Мандри Гуллівера»

• Назад до змісту

ПОМІРКУЙТЕ

У чому Дж. Свіфт убачав «благо суспільства»?

Джонатан Свіфт убачав «благо суспільства» у вихованні розуму й доброчесності своїх співвітчизників, у реальних справах на користь кожної людини, а також у захисті пригнічених і скривджених та у боротьбі за їхню свободу. На його переконання, обов’язок письменника і громадянина полягає в тому, щоб приносити практичну користь людям, а не обмежуватися пустими політичними гаслами.

Які цінності він обстоював у власному житті й творчості?

У власному житті й творчості Джонатан Свіфт обстоював свободу, чесність, моральність, справедливість, відданість істині та здоровому глузду. Він активно виступав проти релігійних забобонів, загарбницьких воєн, корупції, невігластва й політичного лицемірства, захищаючи права і свободу пригнобленого ірландського народу та намагаючись засобами гострої сатири зцілити вади людства й суспільства.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Що спонукало Дж. Свіфта до написання памфлетів і сатиричних творів? Чому їх видавали без зазначення автора?

До написання памфлетів і сатиричних творів Джонатана Свіфта спонукало гостре прагнення критикувати внутрішню політику Англії, загарбницькі війни, релігійні забобони, невігластво й корупцію, а також прагнення захистити права та свободу ірландського народу від англійського гноблення. Сатиричні твори та памфлети видавалися без зазначення автора з міркувань безпеки письменника, оскільки їхній уміст був надзвичайно сміливим, викривальним і міг спровокувати політичне переслідування, арешт чи інші репресії з боку влади.

2. Із яких частин складається роман «Мандри Гуллівера»? Чим вирізняється кожна з них?

Роман «Мандри Гуллівера» складається з чотирьох частин:

• Перша частина присвячена подорожі до країни ліліпутів, де жителі у дванадцять разів менші за Гуллівера; твір висміює дріб’язковість політичних інтриг, партійних чвар та безглуздих придворних звичаїв Англії.
• Друга частина описує перебування Гуллівера в Бробдінгнезі (країні велетнів), де головний герой сам виглядає крихітним, а автор через розмови з мудрим королем показує мізерність, жорстокість та аморальність європейського державного устрою.
• Третя частина розповідає про подорож на летючий острів Лапуту та до держави Лаггнегг, висміюючи відірвану від реального життя науку, безглузді теоретичні пошуки та абсурдність ідеї нещасливого безсмертя.
• Четверта частина описує подорож до країни мудрих і благородних коней-гуїгнгнмів, які живуть у повній гармонії за законами природи, тоді як їм прислужують єгу — огидні, примітивні людиноподібні істоти з тваринною поведінкою, що втілюють найгірші вади людської натури.

3. Які елементи фантастики і з якою метою використовує автор у романі?

У романі автор використовує такі елементи фантастики, як вигадані країни, істот небувалих розмірів (ліліпутів та велетнів), летючий острів Лапуту, безсмертних людей, а також розумних коней-гуїгнгнмів та здичавілих людиноподібних істот єгу. Свіфт залучає ці фантастичні образи та художній прийом зміни масштабів з метою показати тогочасне суспільство й людські вади ніби під мікроскопом, змусити читача поглянути на звичні речі збоку, викрити безглуздість політичних чвар, корупції та воєн, а також поставити під сумнів оптимістичні ідеї просвітників про можливість побудови ідеального світу виключно на основі раціонального розуму.

4. До яких просвітницьких ідей Свіфт ставився критично? Як це втілилося в «Мандрах Гуллівера»?

Джонатан Свіфт критично ставився до віри просвітників у те, що раціональна діяльність і науковий прогрес однозначно сприяють моральному вдосконаленню людини та дозволяють без зусиль створити справедливе суспільство. У «Мандрах Гуллівера» ця критика втілилася у змалюванні здібних до математики та механіки ліліпутів, які водночас є підступними й загрузли в міжусобицях. Також критичне ставлення виражено в образах науковців острова Лапути, чий відірваний від практики розум слугує засобом гноблення інших людей, та в деградації людиноподібних єгу.

5. Поясніть, у чому полягає жанрова своєрідність твору «Мандри Гуллівера».

Жанрова своєрідність твору полягає в синтезі рис пригодницького, сатиричного й фантастичного романів, а також ознак публіцистичного памфлету, утопії (країна гуїгнгнмів), антиутопії (Лапута) та літературної пародії на тогочасні романи-подорожі (зокрема на роман Даніеля Дефо «Робінзон Крузо»).

6. За допомогою яких засобів і художніх прийомів Свіфт утілив у романі просвітницькі ідеї?

Свіфт утілив просвітницькі ідеї за допомогою таких засобів:

1. Прийом «зменшувального і збільшувального скелець» (художнє зменшення і збільшення), що робить суспільні вади та претензії монархів сміховинними й нікчемними.
2. Алегорія та езопова мова (суперечка Тупоконечників і Гостроконечників як алегорія релігійних війн між католиками та протестантами).
3. Засоби комічного: сатира, іронія, сарказм і гротеск.
4. Прийом «документальності» описів: використання точних дат, географічних координат і математичних розрахунків для зображення фантастичних подій.
5. Поєднання соціальної фантастики з формою пригодницької подорожі.

ПРАЦЮЄМО ВДОМА

1. Дослідіть історію публікації роману «Мандри Гуллівера» і підготуйте про це повідомлення / презентацію / допис у соцмережах.

Допис у соціальних мережах:

Неймовірні таємниці публікації «Мандрів Гуллівера»!

26 жовтня 1726 року в Лондоні вперше вийшов друком роман Джонатана Свіфта «Мандри Гуллівера». Поява книги супроводжувалася суворою конспірацією:

• Повна анонімність: Роман опубліковано без зазначення імені автора, оскільки Свіфт очікував політичних переслідувань. Рукопис таємно доставили видавцеві, попередньо переписавши чужою рукою.
• Цензура першого видання: Видавець Бенджамін Мотт злякався гострої сатири на уряд вігів та монархію, тому самовільно пом’якшив висловлювання, вирізав окремі фрагменти та додав панегірики владі.
• Відновлення авторського тексту: Свіфт був обурений цензурою. Лише у 1735 році ірландський видавець Джордж Фолкнер надрукував автентичний текст роману відповідно до первинного авторського задуму.
• Світове визнання: Перший наклад розкупили за кілька тижнів, і відтоді книга залишається одним із найвизначніших творів світової класики.

#МандриГуллівера #ДжонатанСвіфт #Просвітництво #ЗарубіжнаЛітература

2. Прочитайте в підручнику уривки роману і знайдіть у тексті твору приклади втілення просвітницьких ідей.

В уривках роману просвітницькі ідеї втілюються через опис давніх законів Ліліпутії:

1. Пріоритет моралі над талантом: Призначаючи на державні посади, ліліпути зважають на доброчесність, чесність і справедливість кандидатів, вважаючи, що брак моралі не компенсує навіть найбільший розум.
2. Стимулювання доброчесності: Закон не лише карає порушників, а й надає пільги, грошові виплати та почесний титул снілпела тим громадянам, які впродовж 73 місяців не порушували законів.
3. Захист від наклепів: Неправдивого донощика страчують, а невинно звинуваченому виплачують компенсацію у чотирикратному розмірі з майна наклепника або державної казни.
4. Суспільне виховання: Державні школи забезпечують виховання дітей у дусі справедливості, честі, поміркованості та патріотизму, оберігаючи від розбещення та дурощів.

3. Знайдіть в інтернет-мережі 3–4 висловлювання Дж. Свіфта, які стали крилатими. Розкрийте своє розуміння цих афоризмів.

• «Коли на світі з’являється справжній геній, то пізнати його можна хоча б по тому, що всі тупоголові єднаються в боротьбі проти нього» — видатні новатори та мислителі часто стикаються зі спротивом і заздрістю посереднього оточення.
• «Усі люди хочуть жити довго, але ніхто не хоче бути старим» — парадокс людського мислення: прагнучи довголіття, люди водночас бояться фізичної немочі та втрати краси.
• «Розгніватися — це помститися самому собі за вину іншого» — гнів насамперед руйнує внутрішній спокій і здоров’я того, хто гнівається.
• «Книги — діти розуму» — твори літератури є втіленням інтелектуальних пошуків автора, що продовжують жити крізь століття.

ПОМІРКУЙТЕ (ДО ТЕКСТУ РОМАНУ)

Кількість мотузок, якими ліліпути зв’язали Гуллівера, дорівнює кількості памфлетів, які написав Свіфт на підтримку партій. Спробуйте пояснити причину цього збігу.

Цей збіг є алегорією політичної діяльності самого письменника. Кожен памфлет, написаний на користь вігів або торі, ставав символічною мотузкою, що обмежувала незалежність автора. Дріб’язкові інтереси партій, подібно до ліліпутів, позбавляли митця-велетня свободи думки та зв’язували його зобов’язаннями перед владою.

Які складнощі виникли у спілкуванні Гуллівера з ліліпутами?

Головною проблемою був повний мовний бар’єр: герої розмовляли невідомими один одному мовами. Крім того, масштаби заважали розумінню: голос Гуллівера міг оглушити тубільців, а їхні голоси звучали для нього занадто тихо. Також зв’язаний стан Гуллівера не давав змоги повноцінно спілкуватися жестами.

Поясніть роль вербальних (словесних) і невербальних (жестів, міміки) способів спілкування.

Вербальне спілкування слугує для передачі чітких змістових повідомлень, понять та інструкцій, проте вимагає спільної мови. Невербальні засоби (жести, міміка, погляди) є універсальними і допомагають виразити базові потреби (голод, спрагу) та наміри (мир, повагу) тоді, коли слова незрозумілі.

Уявіть, що ви – Гуллівер. Спробуйте невербально розповісти про себе ліліпутам.

1. Підняти відкриту ліву долоню вгору і лагідно вклонитися, показуючи відсутність зброї та мирні наміри.
2. Зобразити хвилі руками, показати рух плавця та вказати на море, пояснюючи, що потрапив на острів після кораблетрощі.
3. Піднести палець до рота й імітувати пиття з посуду, щоб попросити їжі та води.
4. Скласти долоні біля щоки й заплющити очі, вказуючи на потребу у відпочинку після тяжкого плавання.

Поміркуйте, чому столиця Ліліпутії здалася Гулліверові театральною декорацією. Чи є такий опис елементом казковості?

Місто здалося театральною декорацією через крихітні розміри будівель, дерев і парків, що нагадували іграшкові макети на сцені. Цей опис містить елемент казковості, оскільки створює враження нереального, штучного простору.

Знайдіть у тексті твору художні деталі, які мають заперечити казковість і, навпаки, підтвердити «документальність» опису мандрів Гуллівера.

Для підтвердження документальності автор наводить точні географічні координати (30° 2’ широти), реальні географічні назви (Бристоль, Вандіменова Земля), календарні дати (4 травня 1699 р., 5 листопада) та інженерні розрахунки розмірів повозу (платформа на 22 колесах, 7 футів завдовжки, 4 завширшки).

Оцініть, наскільки порядок призначення на посаду та нагородження відзнаками відповідає законам, описаним у розділі VI.

Цей порядок повністю суперечить споконвічним законам Ліліпутії. Давні закони вимагали призначати посадовців за моральні чесноти (справедливість, правдивість, поміркованість), тоді як тепер призначають за танці на канаті та підлабузництво перед імператором, що свідчить про глибоке звиродніння влади.

Що висміює автор алегоричною картиною «іспиту на спритність»?

Автор висміює систему кар’єризму, підлабузництва й корупції в Англії, де чини й нагороди отримували не за розум чи заслуги перед народом, а завдяки вмінню догоджати монарху та згинатися перед вищими особами.

До якого стилю мовлення належить цей документ? Прокоментуйте особливості його мови.

Документ належить до офіційно-ділового стилю. Його мова поєднує чітко структуровані юридичні вимоги й заборони (пункти 1–8) із надмірно пишними, карикатурно-хвалькуватими титулами імператора.

Оцініть, наскільки претензії імператора, висвітлені в його титулі, відповідають можливостям.

Титул «окраса й пострах всесвіту», чиї володіння нібито «сягають краю землі», абсолютно не відповідає реальності, адже імперія має лише близько 20 миль в обводі, а сам володар має зріст близько шести дюймів. Це гротескна пародія на самозакоханих монархів.

Чи змінила сатира Свіфта світ і правителів із претензіями на світову велич?

Сатира Свіфта не викорінила суспільні вади остаточно, проте вона навчила людство критично дивитися на владу, розпізнавати політичне лицемірство та захищати власну гідність від тиранії.

Прокоментуйте, які політичні партії мав на увазі Свіфт.

Під Тремексенами (Високі Підбори) та Слемексенами (Низькі Підбори) автор мав на увазі англійські партії торі (консерваторів, прихильників традицій) та вігів (лібералів, прихильників нового торгово-промислового класу).

Чи можна визначити, на чиєму боці автор у протистоянні Тремексенів і Слемексенів, Тупоконечників і Гостроконечників?

Автор не стає на жоден бік, оскільки висміює обидві партії як однаково безглузді та егоїстичні. Щодо релігії, Свіфт вустами пророка наголошує на праві вільного вибору кожного: яйця слід розбивати з того кінця, з якого зручніше за велінням власного сумління.

Оцініть вчинок 11 тисяч осіб крізь призму ідей просвітників. Що це: мужність в обстоюванні волі та власних переконань чи безглуздий вчинок, адже людське життя самоцінне?

З одного боку, це приклад мужності та небажання коритися деспотичним указам держави щодо особистих прав. З іншого боку, з позицій раціоналізму Просвітництва, загибель тисяч людей через форму розбивання яйця є безглуздою жертвою фанатизму.

Чи можна сказати, що політичні та релігійні чвари, на думку Свіфта, «не варті виїденого яйця»?

Так, Свіфт прямо демонструє це через алегорію суперечки про яйця, показуючи, що реальні мотиви релігійних воєн і партійних конфліктів насправді дріб’язкові та нікчемні.

Чому Гуллівер називає закони і звичаї ліліпутів своєрідними? Чи вважає він їх кращими, ніж закони його батьківщини?

Гуллівер називає їх своєрідними через суттєву відмінність від європейських. Він вважає давні ліліпутські закони значно кращими за англійські, адже вони винагороджують за чесноти, суворо карають шахрайство й наклепи та дбають про моральність урядовців.

Які з давніх законів Ліліпутії ви запровадили б в Україні? Чому?

Доцільно запровадити норму про матеріальну компенсацію особі, постраждалій від неправдивого доносу, за рахунок майна наклепника, а також принцип заохочення та пільг для громадян, які впродовж тривалого часу бездоганно дотримуються законів.

Наскільки продуманою, на вашу думку, є система виховання й освіти ліліпутів? Чи хотіли б ви навчатися в таких умовах?

Система виховання чітко структурована, але жорстока та знеособлена через повну ізоляцію дітей від батьківської любові та заборону казок. Навчатися в таких суворих умовах без сімейного тепла небажано.

Порівняйте систему освіти в Ліліпутії та сучасній Україні. Що з освіти Ліліпутії ви зберегли б, а що – відкинули?

Спільним є існування державних закладів і виховання суспільних чеснот. В Україні освіта орієнтована на індивідуальність дитини та тісну співпрацю з родиною. З ліліпутської освіти варто зберегти фізичне загартування, повагу до праці та виховання чесності, але слід рішуче відкинути відчуження від батьків, цензуру дитячої фантазії та становий поділ.

Чи згодні ви з тим, що казки шкодять дітям?

Казки не шкодять дітям, оскільки вони розвивають творчу уяву, навчають емпатії, розрізненню добра і зла та передають народну мудрість.

Як ця художня деталь співвідноситься з тим, що багато митців, яким були близькі ідеї Просвітництва, зокрема Шарль Перро і брати Ґрімм, збирали, зберігали і поширювали народні казки?

Ця деталь є авторською іронією над надмірним сухим раціоналізмом. Казкарі Просвітництва та Романтизму довели, що народні казки мають високий виховний і моральний потенціал для гармонійного розвитку особистості.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ (ДО РОЗДІЛІВ I–VI)

1. Яку країну Свіфт зобразив під виглядом Ліліпутії? Чи можна вважати, що це твір лише про часи Свіфта?

Свіфт зобразив тогочасну Англію. Проте роман не обмежується лише XVIII століттям, оскільки викриті в ньому проблеми (корупція, політичні інтриги, тиранія, релігійна нетерпимість) є універсальними та залишаються актуальними донині.

2. Гуллівер розповідає, що імператора Ліліпутії оточують науковці, військові, священники і юристи. Поясніть, які місце та роль їм відведені в державі з погляду просвітників.

З погляду просвітників, учені й правники мають забезпечувати розумне керування державою, юристи — справедливість, священники — мораль, а військові — захист миру. У Ліліпутії ж вони обслуговують забаганки правителя та беруть участь у брудних придворних інтригах.

3. Наскільки система освіти Ліліпутії відповідає поглядам просвітників на поширення освіти і науки? Як впливає на неї соціальне розшарування?

Вона відповідає просвітницьким ідеям щодо державної організації навчання та прищеплення чеснот. Однак соціальне розшарування робить її нерівною: діти дворян здобувають широку освіту, а діти робітників і селян залишаються без неї або навчаються лише ремеслу з раннього віку.

4. Яке уособлення Правосуддя (шестиоке в Ліліпутії чи богиня Феміда в європейських країнах) вам подобається більше і чому?

Шестиоке Правосуддя Ліліпутії приваблює тим, що воно відкритими очима спостерігає за всіма сторонами життя, тримає мішок золота розкритим для нагородження чесних людей, а меч — схованим у піхвах, ставлячи милосердя і заохочення вище за кару.

5. Які внутрішні конфлікти назріли в Ліліпутії? Як митець описує політичне та релігійне протистояння? Хто виграв від цього?

У країні назріли чвари між Високими і Низькими Підборами та розкол між Тупоконечниками й Гостроконечниками. Автор описує їх як абсурдні та сміховинні. Від цих конфліктів виграють лише кар’єристи й демагоги, а народ зазнає страждань і втрат.

6. Чи брав участь Гуллівер у політичному і суспільному житті Ліліпутії? Поясніть його рішення.

Гуллівер допоміг захистити країну від нападу Блефуску, але рішуче відмовився втручатися у внутрішні політичні та релігійні суперечки, прагнучи зберегти нейтралітет, моральну чистоту та людську гідність.

7. Що спричинило війну Ліліпутії з Блефуску? Поясніть думку Свіфта-просвітника про її причини і наслідки.

Причиною став наказ імператора розбивати яйця з гострого кінця. Свіфт доводить, що справжніми причинами таких воєн є гординя та амбіції володарів, а наслідками — загибель людей і розорення країн.

8. Чому Гуллівер спочатку втрутився у війну між Ліліпутією та Блефуску, а потім відмовився виконувати наказ імператора? Як це пов’язано з ідеями Просвітництва?

Гуллівер втрутився, щоб зупинити напад на державу, яка дала йому притулок. Проте він відмовився підкорити народ Блефуску, оскільки за ідеями Просвітництва поневолення народів є злочином проти природного права на свободу.

9. За легендою, збірку казок «Панчатантра» в Індії було створено, щоб люди навчилися розрізняти добро і зло, уникати хибних вчинків, змогли мудро улаштувати країну. Чи можна те саме сказати про книжку Свіфта?

Так, Свіфт написав роман для виховання розуму й доброчесності читачів, викриваючи через алегорії та сатиру суспільне зло, щоб спонукати людство до розумного та справедливого життя.

ПРАЦЮЄМО ВДОМА

1. За матеріалами попередніх і наступних розділів підготуйте розгорнуту розповідь про державний устрій і звичаї Ліліпутії.

Ліліпутія — абсолютна монархія на чолі з імператором, який вважає себе владикою світу. Державний устрій визначається партійною боротьбою між Низькими і Високими Підборами та релігійним протистоянням Тупоконечників і Гостроконечників. Посади міністрів здобуваються завдяки акробатичним номерам на канаті, а ордени роздають за перестрибування через палицю. Суд карає за невдячність, шахрайство і наклепи. Освіта організована в закритих державних школах окремо для кожної статі й стану.

2. Спираючись на обвинувальний акт проти Чоловіка-Гори та інші факти, сформулюйте правила і звичаї Ліліпутії як звід законів (кодекс).

Звід законів Ліліпутії:

1. Заборонено залишати країну без спеціального дозволу імператора, скріпленого печаткою.
2. Заборонено входити до столиці без дозволу та попередження жителів за дві години.
3. Дозволено ходити лише великими шляхами, не наступаючи на людей, коней і посіви.
4. Обов’язкова участь у воєнних діях проти ворогів імператора та виконання наказів щодо знищення супротивника.
5. Відмова виконувати примхи монарха карається як державна зрада (стратою або осліпленням).
6. Неправдивий донос карається смертю, а майно наклепника переходить до виправданого.

3. Медіапроєкт. Складіть оголошення про конкурс на державну посаду в Ліліпутії. Опишіть у ньому риси, що є визначальними для держслужбовців.

ОГОЛОШЕННЯ ПРО ВАКАНСІЮ

Канцелярія Його Величності оголошує набір на вищі державні посади!

Вимоги до кандидатів:

• Віртуозне виконання сальто-мортале на туго натягнутому канаті завтовшки з мотузку.
• Неперевершена гнучкість при плазуванні під палицею імператора або першого міністра.
• Носіння черевиків виключно на низьких підборах згідно з курсом уряду.
• Готовність розбивати яйця виключно з гострого кінця.
• Абсолютна покірність волі монарха без огляду на власне сумління.

Переможці конкурсу отримають високі посади та почесні пояси із синіх, червоних і зелених шовкових ниток.

ПОМІРКУЙТЕ (ДО РОЗДІЛУ VII)

Наведіть приклади фактів, аргументів, суджень в обвинувальному акті.

• Факт: Квінбус Флестрін привів ворожий флот Блефуску до порту Ліліпутії та відмовився захопити решту кораблів (Стаття II).
• Аргумент: Відмова Гуллівера знищити незалежну державу Блефуску та стратити втікачів-тупоконечників трактується міністрами як допомога ворогу (Стаття II, Стаття III).
• Судження: «Згаданий вище Флестрін є підступним зрадником найяснішої імператорської величності» (оціночний висновок ради, що ґрунтується на маніпуляціях).

Чи є в акті приклади маніпуляцій суспільною думкою?

Так, відмова Гуллівера бути знаряддям поневолення іншого народу подається як державна зрада, а намір уряду осліпити велетня й поступово заморити його голодом офіційно проголошується найвищим проявом монаршого милосердя.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ (ПІДСУМКОВІ)

1. Опишіть життя Гуллівера до його перебування в Ліліпутії.

Гуллівер народився третім сином у небагатій родині шляхтича з Ноттінгемширу. Він здобув медичну освіту, опанував хірургію, навігацію й математику, працював лікарем на кораблях «Ластівка» та «Антилопа». Після одруження вирушив у далеку морську мандрівку задля заробітку.

2. Як герой потрапив до Ліліпутії? Як ліліпути сприйняли його появу, чому зв’язали? Чи правильними були їхні дії з погляду безпеки?

Після аварії корабля Гуллівер вибрався на берег і заснув від утоми. Маленькі люди сприйняли його як величезну небезпеку й зв’язали сонним за наказом державної ради. Їхні дії були логічними, адже вони прагнули захиститися від невідомої істоти гігантських масштабів.

3. Що герой відчув, коли опритомнів і побачив маленьких людей? Чому він не чинив опору ліліпутам і не завдав жодному з них шкоди у відповідь на агресію, не спробував звільнитися? Як це його характеризує?

Гуллівер був приголомшений і здивований. Він вирішив не застосовувати силу, щоб не провокувати кровопролиття, домовитися мирно та отримати їжу. Це характеризує його як витриману, розсудливу, гуманну і терплячу людину.

4. Знайдіть у тексті твору й проаналізуйте вирази і словосполучення, якими Гуллівер описує свої наміри в спілкуванні з ліліпутами. Чим зумовлено саме таку манеру спілкування? Чи допомогла вона Гулліверу досягти бажаного? Чи схвалюєте ви її?

Він говорить: «якнайпокірнішим тоном», «знявши вгору ліву руку і звівши очі до сонця, немов закликаючи його у свідки», підносить палець до губ, показуючи голод. Така поведінка була викликана мовним бар’єром і бажанням заспокоїти тубільців. Це допомогло йому отримати їжу та прихильність монарха, тому така розважлива дипломатія є цілком виправданою.

5. Яких клопотів Гуллівер завдав ліліпутам? Наскільки він міг повноцінно жити за складеними для нього правилами поведінки?

Утримання Гуллівера вимагало щоденного пайка на 1728 осіб, виготовлення велетенського одягу та постійної військової охорони. Він не міг жити повноцінно, оскільки його свободу пересування обмежили, а правила вимагали виконувати важку роботу та коритися наказам імператора.

6. Яка роль Гуллівера у війні Ліліпутії з Блефуску? Опишіть, що відчував Гуллівер, коли отримав ліліпутські нагороди.

Гуллівер захопив і перетягнув на мотузках 50 кораблів ворожого флоту Блефуску, забезпечивши перемогу Ліліпутії. За це він отримав найвищий титул нардака і відчував гордість за свій подвиг.

7. Що усвідомив герой, коли почув плани імператора? Про які риси характеру свідчить його відмова підкорити блефусканців?

Він усвідомив жорстокість та загарбницьку суть імператора, який прагнув знищити свободу іншої нації. Відмова свідчить про високу моральність, справедливість, благородство та вірність гуманістичним ідеалам.

8. Схарактеризуйте друзів і ворогів Гуллівера. Чи хотіли б ви мати таких друзів? Чому?

Вороги Гуллівера (адмірал Болґолам, скарбник Флімнеп) — заздрісні, жорстокі й підступні інтригани. Його «друг» секретар Релдресел захищає героя лише поверхово, пропонуючи «пом’якшити» покарання до виколювання очей і голодної смерті. Мати таких ненадійних друзів небажано, бо вони дбають лише про власні посади.

9. Чи можна стверджувати, що Гуллівер – персонаж, близький просвітницькому ідеалу людини?

Так, він освічений, практичний, допитливий, володіє знаннями з медицини та математики, виявляє гуманізм і відстоює справедливість, що відповідає кращим ідеалам доби Просвітництва.

10. Доведіть, що «Мандри Гуллівера» – це сатиричний, а не гумористичний твір.

Твір має на меті не розважити читача безневинним сміхом, а викрити й засудити пороки державного ладу, суду, війни, тиранії та людського лицемірства через в’їдливу сатиру, сарказм і гротеск.

11. Який художній засіб використав Свіфт, описуючи війну Ліліпутії з Блефуску?

Свіфт використав алегорію (війна Тупоконечників і Гостроконечників символізує реальне релігійно-політичне протистояння між Англією та Францією, а також між католиками і протестантами).

12. Як Свіфт доводить абсурдність зазіхань на світове панування? Який засіб він для цього використав?

Свіфт використовує художнє зменшення (масштабування): коли шестидюймовий чоловічок претендує на статус «постраху всесвіту», його намагання панувати над світом виглядають жалюгідними, сміховинними та безглуздими.

13. Доведіть, що, крім людських вад, Свіфт викриває і вади суспільства.

Письменник критикує соціальні інститути: корумпований суд, продажність міністерських посад, партійні маніпуляції, несправедливу систему призначення чиновників та загарбницьку зовнішню політику імперій.

14. Чому Ліліпутію називають сатирою на Англію? Які ганебні сторони політичного життя Англії письменник алегорично зобразив?

Ліліпутія відтворює тогочасні англійські реалії: суперництво партій торі та вігів зображено через підбори черевиків, боротьбу церкви — через розбивання яєць, а придворні кар’єри — через плазування під палицею та стрибки на канаті.

15. Чому, на вашу думку, твір, спрямований на виправлення зіпсованої людської натури, став однією з найулюбленіших дитячих книжок?

Роман став улюбленою книжкою дітей завдяки дивовижному казковому сюжету, динамічним морським пригодам і захопливому світу велетнів та ліліпутів, який пробуджує дитячу уяву.

ПРАЦЮЄМО ВДОМА

1. Створіть таблицю «Засоби комічного в романі “Мандри Гуллівера”» і заповніть її прикладами з тексту.

2. Уявіть себе в ролі репортерів ліліпутської газети і напишіть повідомлення: а) про появу Чоловіка-Гори; б) про викрадення кораблів; в) про втечу Гуллівера.

а) НАДЗВИЧАЙНА ПОДІЯ: ВЕЛЕТЕНЬ НА БЕРЕЗІ! На узбережжі знайдено непритомного гіганта небачених розмірів. Завдяки мудрому наказу нашого Імператора та бездоганній мужності трьох тисяч воїнів Чоловіка-Гору надійно прикуто до землі сотнями канатів. Загрозу нейтралізовано!

б) БЛИСКУЧА ПЕРЕМОГА НАД БЛЕФУСКУ! Наш величний союзник Чоловік-Гора одним рухом руки захопив і привів до нашої гавані 50 найпотужніших кораблів ворожого флоту. Ворога повержено! Його Величність дарував герою найвищий титул нардака.

в) УВАГА: ДЕРЖАВНА ЗРАДА ТА ВТЕЧА! Засуджений за невдячність та непослух Чоловік-Гора зрадив безмежне милосердя нашого монарха. Злочинець скористався човном і втік до ворожого острова Блефуску. Усі патріотичні сили закликають до пильності!

3. Розгляньте рекламний постер і надайте свої пропозиції щодо використання образу Гуллівера в рекламних кампаніях.

Пропозиції щодо використання образу Гуллівера:

1. Реклама надміцних ниток або канатів: Контраст між гігантом і маленькими людьми демонструє якість матеріалу, здатного зв’язати велетня.
2. Реклама великогабаритної техніки чи вантажних перевезень: Образ Гуллівера, який тягне 50 кораблів, символізує надійність, вантажопідйомність і непереможну міць.
3. Реклама мікроелектроніки чи мініатюрних ґаджетів: Слоган: «Світ ліліпутів у ваших руках» із зображенням крихітних витончених пристроїв.

ВІДПОВІДІ ДО РОБОЧИХ АРКУШІВ

Робочий аркуш 1. Джонатан Свіфт. «Мандри Лемюеля Гуллівера» (1 частина). Жанрова своєрідність роману. Просвітницькі ідеї у творі

1. Поясніть значення поняття.

Просвітитель – це мислитель, учений або письменник доби Просвітництва, який виступає за поширення знань, освіти й культури серед широких мас народу, вірить у безмежні можливості людського розуму, силу науки та прагне перебудувати суспільство на засадах справедливості, рівності й моральності.

2. Прокоментуйте алегоричний зміст ілюстрації на обкладинці зібрання творів Свіфта (1735).

• Чому в ногах Джонатана Свіфта сидять жінки й діти?

Вони алегорично уособлюють народ Ірландії (знедолених, удів і сиріт), на захист прав і свобод яких виступав Джонатан Свіфт, борючись проти англійського колоніального гніту та ставши для ірландців національним героєм і заступником.

• За які заслуги янголи вінчають митця лавром?

Янголи вінчають письменника лавровим вінком як визнання його видатного літературного таланту, громадянської мужності, безкомпромісної боротьби за правду, справедливість і свободу людства.

• Що означає фраза, якою підписано малюнок?

Латинський вислів «Exegi Monumentum Aere perennius» (цитата з оди Горація) означає «Я звів пам’ятник, тривкіший за мідь». Це свідчить про те, що творча спадщина Свіфта та його боротьба за гуманістичні ідеали залишаться у віках і переживуть будь-які матеріальні споруди.

3. Запишіть, ознаки яких жанрів поєднує книга «Мандри Гуллівера».

Книга «Мандри Гуллівера» є жанровим синтезом і поєднує в собі ознаки таких жанрів:

1. Пригодницький роман
2. Сатиричний роман
3. Фантастичний роман (соціальна фантастика)
4. Роман-подорож
5. Памфлет
6. Пародія

4. Визначте різні рівні сприйняття роману Дж. Свіфта читачами книги.

• Перший рівень (центральне коло): Весела дитяча казка про велетня і ліліпутів.
• Другий рівень (середнє коло): Захопливий пригодницький і фантастичний роман-подорож про мандри незвіданими далекими країнами та відкриття нового світу.
• Третій рівень (зовнішнє коло): Глибока філософсько-політична сатира, алегорія суспільного устрою і застережний памфлет, що викриває вади державної влади, людські пороки, лицемірство та безглузді міжусобиці.

5. Наведіть приклади втілення просвітницьких ідей в романі Дж. Свіфта.

Робочий аркуш 2. Образ Гуллівера як утілення концепції нової людини

1. Розв’яжіть кросворд.

1. Ноттінгемшир (рідне графство/місцевість помістя батька Гуллівера).
2. Ліліпутія (країна, у якій опинився герой після корабельної аварії).
3. Антилопа (судно, на якому Гуллівер зазнав катастрофи).
4. Хірург (судновий лікар — посада Гуллівера на кораблі).
5. Ластівка (судно, на якому герой розпочинав свої плавання).
6. Квінбус (перша частина імені, даного ліліпутами).
7. Флестрін (друга частина імені, що разом означає «Чоловік-Гора»).
8. Нардак (найвищий почесний титул імперії Ліліпутія, яким нагородили героя).

2. Заповніть «Анкету героя».

3. Складіть характеристику Гуллівера як утілення концепції нової людини.

4. Поясніть значення слова і дайте відповідь на запитання.

Ліліпут – це житель вигаданої країни Ліліпутії, зріст якого становить близько шести дюймів (приблизно 15 см); у переносному значенні — духовно обмежена, нікчемна, дріб’язкова людина з мізерними моральними якостями та амбіціями.

Чому образ Гуллівера протиставлений образу людини-ліліпута?

Образ Гуллівера протиставлений ліліпутам не лише за фізичними розмірами, а й за духовно-етичним змістом. Гуллівер утілює просвітницький ідеал людини: він милосердний, великодушний, керується здоровим глуздом і прагне справедливості. Натомість ліліпути, попри свій крихітний зріст, уособлюють величезну підступність, жадібність, політичну пиху, невдячність, схильність до інтриг і деспотизму. Контраст підкреслює моральну велич звичайної гуманної людини на тлі нікчемності монархічної системи та придворної верхівки.

5. Напишіть короткого СМС-листа Гулліверові. Підтримайте його у випробуваннях, висловте своє ставлення до подій у країні ліліпутів.

Ґаю, тримайся! Твоя доброта, терпіння та людська гідність значно вищі за підступність і невдячність імператора та його міністрів. Не дозволяй жадібним правителям зламати твій дух і використати твою силу для поневолення інших. Ти вчинив абсолютно правильно, захистивши свободу Блефуску. Рятуй своє життя — ми захоплюємося твоєю мужністю!

6. Уявіть себе адвокатом Гуллівера. Напишіть тези свого захисту, які заперечують Обвинувальний акт проти Квінбуса Флестріна (Чоловіка-Гори).

1. Відмова від загарбання Блефуску та знищення народу Тупоконечників не є державною зрадою, оскільки підсудний присягався захищати Ліліпутію від нападу, а не виступати знаряддям агресії, масових страт і поневолення суверенної держави.
2. Спілкування з послами Блефуску було спрямоване на якнайшвидше досягнення миру та припинення кровопролитної війни, що зберегло життя тисячам громадян Ліліпутії та заощадило державну скарбницю.
3. Намір відвідати імперію Блефуску спирався на офіційно отриманий усний дозвіл імператора Ліліпутії і не містив жодних таємних чи ворожих дій проти монарха.
4. Усі висунуті звинувачення базуються на особистій заздрості адмірала Скайреша Болґолама, чию військову славу затьмарив подвиг Гуллівера, та інтригах лорда-канцлера Флімнепа, а не на реальних фактах шкоди державі.
5. Засудження героя, який врятував імперію від розгрому, на жорстоке осліплення та подальшу голодну смерть є верхом державної невдячності, що згідно зі споконвічними законами Ліліпутії вважається найтяжчим злочином.

Робочий аркуш 3. Засоби комічного у романі «Мандри Лемюеля Гуллівера»

1. Запишіть на гранях магічного кристала, які літературні жанри та просвітницькі ідеї спародіював Дж. Свіфт у своїй книзі.

У своєму сатиричному пародійному романі Джонатан Свіфт спародіював:

• Літературні жанри:

  • Жанр популярного в добу Просвітництва роману-подорожі (подорожніх записів);
  • Пригодницький та соціально-фантастичний роман;
  • Буржуазний роман Д. Дефо «Робінзон Крузо» (зокрема його прийом «документальності» описів та концепцію виховання людини працею).

• Просвітницькі ідеї:

  • Оптимістичний пафос просвітників про безперервний моральний прогрес людства та можливість збудувати ідеальне суспільство винятково на основі розуму;
  • Ідею «освіченого монарха» («правителя-філософа»), який здатен реформувати й удосконалити державу зверху;
  • Претензії володарів на світове панування, велич та беззаперечну раціональність їхніх дій.

2. Створіть «Коло знань» про морально-етичну проблематику роману Свіфта.

Морально-етична проблематика роману «Мандри Лемюеля Гуллівера» охоплює такі питання:

• Занепад моралі та кар’єризм: приниження людської гідності заради посад і нагород (придворні забави з палицею, танці на канаті);
• Дріб’язковість і лицемірство: втрата справжніх цінностей, підлабузництво та улесливість перед можновладцями;
• Невдячність та жорстокість: зрада щодо тих, хто чинив благо (засудження Гуллівера на осліплення й голод після рятування країни);
• Неморальність політичних і релігійних чвар: безглуздість та абсурдність ворожнечі, що призводить до пролиття крові (війна через підбори чи спосіб розбивання яєць);
• Корупція і зловживання владою: продажність посад, судове свавілля, нищення правди та придушення свободи сумління;
• Звиродніння людської природи: втрата людиною щирості, моральних чеснот, свободи та здатності до співчуття.

3. Поясніть приклади сатиричного змалювання дійсності в романі Свіфта.

4. Укладіть перелік вад, які стали мішенню Свіфтової сатири.

• Людські вади:

  • Гординя, властолюбство та прагнення до самозвеличення;
  • Улесливість, підлабузництво, ницість і лицемірство;
  • Невдячність, жорстокість, зрада й підступність;
  • Егоїзм, дріб’язковість, глупота та моральна засліпленість.

• Суспільні вади:

  • Корупція, продажність державних посад та судових рішень;
  • Політична пиха, безглузді міжпартійні чвари та боротьба за владу;
  • Релігійний фанатизм, деспотизм і переслідування за переконання;
  • Загарбницькі війни, зазіхання на світове панування та поневолення інших народів;
  • Маніпуляція суспільною свідомістю та знецінення людського життя.

5. Заповніть таблицю «Критика ідеї зверхності одного народу над іншим».

• Претензії імператора (його титул):
  Імператор Ліліпутії величається як «наймогутніший імператор Ліліпутії, окраса й пострах всесвіту», чиї володіння сягають краю землі, «владар над усіма владарями», «найвищий з усіх синів людських», який ногами спирається на центр землі, а головою торкається сонця, і від одного поруху його пальця у всіх монархів підгинаються коліна.

• Сприйняття титулу читачами:
  Читачі сприймають цей пишний титул із комічним подивом та сміхом, оскільки він належить мікроскопічному карлику шестидюймового зросту. Його велетенські претензії виглядають абсолютно безглуздо, кумедно та нікчемно порівняно з його реальними обмеженими можливостями.

• Авторська позиція:
  Джонатан Свіфт нещадно висміює політичну пиху, імперське честолюбство та імператорські зазіхання на світове панування. Автор доводить абсурдність ідей расової чи національної зверхності, показуючи, що будь-який монарх чи народ із претензіями на абсолютну велич без моралі та здорового глузду стає сміховинним і нікчемним.

• Поняття:
  Іронія (художній прийом) — приховане глузування, коли значення слів протилежне сказаному.

6. Створіть кластер. Випишіть із тексту твору приклади прийомів комічного і засобів сатиричного змалювання дійсності.

• Гумор:
  Кумедні та доброзичливі описи першого знайомства Гуллівера з ліліпутами: як герой ковтає цілі туші тварин за один раз і з’їдає по три хлібини завбільшки з мушкетну кулю; як він перехиляє бочки з вином, а маленькі чоловічки танцюють у нього на грудях та радо вигукують свої вигуки.

• Іронія:
  Пишне проголошення правителя Ліліпутії «окрасою й пострахом всесвіту»; зображення «великого милосердя» імператора та державної ради, які вирішують виявити «ласкавість» і замість страти просто осліпити Гуллівера та поступово зменшувати йому порції їжі, щоб заморити голодом.

• Сарказм:
  Їдке викриття систем призначення на державні посади за допомогою «іспиту на спритність» (хто найвище підстрибне на канаті, той отримує посаду) чи нагородження шовковими нитками за стрибки через палицю та плазування під нею; показне вихваляння доброти й милосердя монарха саме тоді, коли готується найжорстокіший вирок.

• Гротеск:
  Поєднання елементів реальності й фантастики через зміну масштабів: зображення «світу навиворіт», де дрібні, шестидюймові істоти мають величезні загарбницькі амбіції, а виснажливі криваві війни спалахують через те, з якого боку розбивати яйце і які підбори носити на взутті.

• Сатира:
  Гостре та непримиренне висміювання політичного устрою тогочасної Англії, протистояння партій торі й вігів (зображених як тремексени й слемексени), релігійного розбрату між католиками та протестантами (партії тупоконечників і гостроконечників), а також загарбницької політики щодо сусідніх держав.

• Гіпербола:
  Художнє перебільшення в описі подій та характеристик: Гуллівер самотужки за допомогою гачків і линв перетягує цілий військовий флот Блефуску; тубільці розраховують раціон Гуллівера, який дорівнює нормі харчування 1728 жителів Ліліпутії; узагальнення титулу імператора до космічних масштабів.