1. Козацьке військо в пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» порівнюється з
А сонечком.
2. Постійний епітет ужито в рядку
В сизий орел по степу літає.
3. Увідповідніть історичну пісню з її провідним мотивом.
1 — Виряджала мати сина під Крути до бою — В (нерівний бій молодих українських захисників із російськими нападниками)
2 — Та, ой, як крикнув же козак Сірко — Г (похід козацького війська в Кримське ханство)
3 — Чи не той то хміль — А (перемога козацького війська над поляками під Жовтими Водами).
4. У якому столітті виникли історичні пісні? Що ви знаєте про часи, змальовані в прочитаних піснях?
Українські історичні пісні як окремий жанр виникли в XV–XVI ст..
Прочитані пісні змальовують складний період у нашій історії — звитяжну боротьбу козаків із турецько-татарськими ордами в XV–XVI ст., страшне спустошення українських земель, насильство. Пісня про Б. Хмельницького відображає блискучі перемоги Війська Запорозького під його проводом над польською шляхтою. Пісня про бій під Крутами розповідає про героїчну сторінку в історії України, коли 29 січня 1918 р. понад пів тисячі українських вояків і студентів дали бій росіянам, які мали десятикратну перевагу в живій силі й артилерії.
5. Випишіть по одному прикладу персоніфікації та художнього паралелізму з пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко».
Персоніфікація: “туман поле покриває” — туман наділяється людською здатністю покривати поле.
Художній паралелізм: “Та туман поле покриває, / Гей, та Сірко із Січі та виїжджає” — явища природи (туман поле покриває) зображено паралельно з явищами людського життя (Сірко із Січі та виїжджає).
6. Знайдіть приклади гіперболи в пісні «Чи не той то хміль». З якою метою цей художній засіб використовують у піснях про народного героя?
Приклади гіперболи: “Їде ляхів сорок тисяч хорошої вроди”. У пісні йдеться про сорок тисяч ляхів «хорошої вроди», хоча відомо, що в битві під Жовтими Водами десятитисячне військо Б. Хмельницького та Татар розбило 7 тисячну армію поляків.
Прийом гіперболи типовий для фольклорних творів і використовується для возвеличення народного героя, підкреслення його могутності та непереможності. Гіпербола допомагає показати масштабність подвигу та силу духу захисника рідної землі.
7. Що таке художній паралелізм? Знайдіть кілька прикладів цього художнього засобу в пісні про Б. Хмельницького. Яку роль він відіграє у творі?
Художній паралелізм — це художній засіб, коли явища природи зображено паралельно з явищами людського життя.
Приклади з пісні «Чи не той то хміль»:
- “Чи не той то хміль, / Що коло тичин в’ється? / Ой той то Хмельницький, / Що з ляхами б’ється”
- “Чи не той то хміль, / Що по пиві грає? / Ой той то Хмельницький, / Що ляхів рубає”
Паралелізм допомагає емоційно підсилити розповідь, зробити її більш образною та виразною, а також підкреслити зв’язок між природою й героїчними діями людей.
8. Гра «Так — ні» (за піснею «Виряджала мати сина під Крути до бою»)
-
Події твору відбуваються в ХІХ ст.
Ні (події відбуваються у XX ст., 1918 року).
-
За жанром це — стрілецька пісня.
Так (пісня належить до стрілецьких, бо оспівує героїзм українських захисників під Крутами).
-
Твір написано у формі діалогу матері із сином.
Так (у пісні є діалог між матір’ю та сином).
-
За родовою ознакою цей твір драматичний.
Ні (це ліро-епічний твір, поєднує ознаки лірики та епосу).
-
Провідний мотив — материнська ніжність.
Ні (провідний мотив — героїзм і жертовність молодих захисників України).
-
Син загинув від польських нападників.
Ні (син загинув у бою з російськими загарбниками під Крутами).
-
На позначення ворога мати використовує зменшено-пестливий суфікс.
Так (у пісні вжито слово «вороженьків» із зменшено-пестливим суфіксом).
9. Поділіть пісню «Чи не той то хміль» на три частини за змістом. Доберіть до кожної заголовок і запишіть у зошит.
- Поява героя. У цій частині через художній паралелізм хміль порівнюється з Богданом Хмельницьким, який бореться з ляхами.
- Підготовка до битви та рішучість гетьмана. Описується похід Хмельницького до Золотого Броду, його впевненість у перемозі, велика сила війська, протистояння з поляками.
- Поразка ворогів. Зображено втечу і загибель ляхів, їхню поразку, страждання їхніх родин.
10. Домашнє завдання
1. Заповніть у зошиті літературний паспорт пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко».
-
Назва твору — «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»
-
Літературний рід і жанр — ліро-епічний твір, історична пісня
-
Провідний мотив — похід козацького війська в Кримське ханство під проводом Івана Сірка
-
Особливості будови — побудована на художньому паралелізмі, має повтори та вигуки, складається з кількох строф із рефренами
-
Герої твору — Іван Сірко (кошовий отаман Запорозької Січі), козаки Запорозького війська, татари
-
Художні образи — образ Сірка як сизого орла, козацьке військо як сонечко, орли як символ козаків, туман як символ таємничості
-
Художні засоби — повтори (ми думали, козак Сірко), вигуки (ой, гей), слова зі зменшено-пестливими суфіксами (козаченьки, сонечко), постійні епітети (сизий орел, вороний кінь, битий шлях), художній паралелізм (туман поле покриває — Сірко із Січі виїжджає), порівняння (військо — сонечко, Сірко — сизий орел)
Подумайте й розкажіть
Хто з персонажів історичних пісень вас найбільше вразив? Чим саме?
Найбільше вразив Іван Сірко. Він був легендарним кошовим отаманом Запорозької Січі, здобув 65 перемог у боях, його вважали характерником. У піснях його змальовують як мужнього, розумного й відважного захисника, який надихає своїх козаків на героїчні вчинки. Його порівнюють із сизим орлом, а військо — із сонечком, що показує всенародну любов і повагу до нього.
Який зв’язок між картиною І. Рєпіна й Іваном Сірком?
Картина І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану» зображає відому історичну подію — написання листа султану Туреччини. Саме Іван Сірко підписав цей лист як кошовий отаман Запорозької Січі. Таким чином, Іван Сірко є одним із головних історичних діячів, зображених на цьому полотні.
Що ви знаєте про бій під Крутами?
Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року на залізничній платформі біля селища Крути. Понад пів тисячі українських вояків і студентів дали бій російським військам, які мали в 5-6 разів більше. Бій тривав п’ять годин, у ньому загинуло 27—146, а ще 27 юнаків потрапили в полон і були страчені. Ця подія стала символом героїзму й самопожертви молодих захисників України.