15. Народні думи - відповіді Авраменко

• Назад до змісту відповідей

1. Дума «Маруся Богуславка» — твір

В ліро-епічний.

2. У думі «Маруся Богуславка» згадано свято

Б Великдень.

3. Прокльони «Та бодай ти… щастя й долі собі не мала» належать

Г козакам-невільникам.

4. Гра «Так — ні» (за народною думою «Маруся Богуславка»):

1. Події думи розгортаються в ХV ст.

   Ні (події відбуваються у XVI–XVII ст.).

2. Маруся Богуславка родом із Київщини.

   Так (з міста Богуслав, Київщина).

3. Козаки перебували в турецькій неволі три роки.

   Ні (вони перебували в неволі тридцять років).

4. Усього в турецькій неволі було сімсот козаків.

   Так.

5. Маруся Богуславка до кінця життя залишалася християнкою.

   Ні (вона «потурчилася, побусурменилася»).

6. Батько Марусі був священником.

   Так.

7. Маруся залишила рідну Україну через кохання до турецького пана.

   Ні (її забрали в полон).

8. Думу виконують речитативом.

   Так.

9. Дума складається із заспіву й основної частини.

   Ні (дума має три частини : заспів (зачин), основна розповідь і закінчення (славословіє)).

10. Думу, як і народні пісні, поділено на строфи.

    Ні (у думах немає поділу на строфи).

5. Чому Марусю Богуславку називають легендарною героїнею?

Марусю Богуславку називають легендарною героїнею, бо вона символізує тих українок, які з примусу залишили рідний край, але любили його всім серцем і дбали про своїх земляків. Документальних свідчень про неї немає, тому з усних і писемних джерел вимальовується узагальнений образ дівчини-бранки, створений народною фантазією. Маруся — один із найсвітліших жіночих образів українських народних дум, у якому втілено високі патріотичні почуття.

6. Доведіть на конкретних прикладах із тексту, що твір «Маруся Богуславка» за жанром — дума.

Твір «Маруся Богуславка» за жанром є думою, що підтверджується кількома ознаками:

• Ліро-епічний характер: поєднання розповіді про події (визволення козаків) і ліричних відступів (емоції, звернення до Бога)
• Трьохчастинна композиція: заспів («Що на Чорному морі, На камені біленькому…»), основна розповідь (діалог Марусі з козаками та звільнення) і закінчення-славословіє («Ой визволи, Боже, нас всіх, бідних невільників…»)
• Відсутність поділу на строфи — текст написаний суцільними рядками без строфічної організації
• Героїчний зміст
• Речитативне виконання у супроводі кобзи чи бандури

7. Прочитайте та прокоментуйте останні слова Марусі Богуславки про «розкіш турецьку» й «лакомства нещасні». У чому виявляється душевна роздвоєність героїні?

Останні слова Марусі: «Бо вже я потурчилась, побусурменилась для розкоші турецької, для лакомства нещасного!» свідчать про її внутрішній конфлікт. З одного боку, вона змушена прийняти чужу віру й жити в достатку, з іншого — залишається вірною рідному краю й допомагає козакам. Її душевна роздвоєність проявляється в тому, що, перебуваючи серед ворогів і користуючись їхніми благами, вона не забуває про своє походження й робить героїчний вчинок заради співвітчизників.

8. Поділіть текст думи на частини за змістом, доберіть до них заголовки й запишіть їх.

I. Заспів (зачин)

«Опис темниці та козаків-невільників»

(від «Що на Чорному морі…» до «…у вічі собі не видають»)

II. Основна розповідь

1. «Розмова Марусі з козаками про Великдень»

   (від «То до їх дівка-бранка…» до «…роковий день Великдень сказала!»)

2. «Обіцянка Марусі звільнити козаків»

   (від «То тоді дівка-бранка…» до «…на волю випускати»)

3. «Звільнення козаків і прощальні слова Марусі»

   (від «То на святий празник…» до «…для лакомства нещасного!»)

III. Закінчення (славословіє)

«Молитва за визволення всіх невільників»

(від «Ой визволи, Боже, нас, всіх бідних невольників.» до кінця)

9. Як зображено Марусю Богуславку в скульптурі (с. 63)?

У скульптурі Маруся Богуславка зображена як велична жінка у повний зріст на високому постаменті. В одній руці вона тримає ключі — символ визволення козаків-невільників із турецької темниці, що є центральним епізодом думи. Погляд скульптури спрямований вдалечінь, що передає її тугу за рідним краєм і роздуми про долю. Постать виглядає рішучою й відважною, втілюючи образ героїчної українки-патріотки. Пам’ятник встановлено в м. Богуславі на Київщині — рідному місті легендарної героїні.

10. Домашнє завдання

1. Випишіть із думи «Маруся Богуславка» приклади епітетів.

Епітети з думи «Маруся Богуславка»:

• камінь біленький
• темниця кам’яная
• бідні невільники
• сонце праведне
• земля християнська
• святий празник
• роковий день
• біле лице
• сира земля
• лакомство нещасне
• тяжка неволя
• віра бусурменська
• ясні зорі
• тихі води
• край веселий
• мир хрещений
• просьби щирі
• нещасні молитви

2. Перекажіть зміст думи «Маруся Богуславка» (усно).

На Чорному морі в кам’яній темниці тридцять років перебувало сімсот козаків-невільників. До них приходила дівчина-бранка Маруся Богуславка — дочка священника з міста Богуслава. Вона запитала козаків, чи знають вони, який день у християнській землі. Козаки відповіли, що не знають, бо тридцять років не бачили сонця. Маруся повідомила, що сьогодні Великодня субота, а завтра — Великдень. Козаки прокляли її за ці слова, бо їм було болісно згадувати про рідну землю. Але Маруся пообіцяла визволити їх, коли турецький пан поїде до мечеті й залишить їй ключі. На Великдень так і сталося — вона відкрила темницю й випустила всіх невільників на волю. Маруся попросила козаків передати її батькам, щоб не викупляли її з неволі, бо вона вже потурчилася для турецької розкоші. Дума закінчується молитвою до Бога про визволення всіх невільників з тяжкої неволі.

Подумайте й розкажіть

Якою ви побачили Україну ХIV–XVIII ст.?

Україна XIV–XVIII ст. була країною, яка постійно страждала від нападів турецьких і татарських орд, втрачала свої землі та незалежність через поділи між сусідніми державами. Народ створив козацтво для захисту від ворогів, а в середині XVII ст. піднявся на визвольну боротьбу під проводом Богдана Хмельницького. Попри складні умови, українці розвивали культуру, освіту, створювали братства, відкривали школи та друкарні. Освіта була на високому рівні, навіть більшість жінок і дітей уміли читати. Народ зберігав свою ідентичність через героїчний епос, думи та пісні.

Хто такі кобзарі? За що їх поважали в народі?

Кобзарі — це народні професійні співці, які виконували думи й пісні в супроводі кобзи, бандури чи ліри. Вони були хранителями історичної пам’яті, передавали знання про минуле, попереджали про небезпеку, виконували роль новинарів. Кобзарів поважали за їхню майстерність, духовність, патріотизм, здатність виховувати національну гідність. Вони не були жебраками, а заробляли професійною грою й співом, часто імпровізували, створювали нові твори, а їхні імена ставали легендами.

Охарактеризуйте Марусю Богуславку як особистість.

Маруся Богуславка — це відважна, розумна й самовіддана дівчина, яка, навіть перебуваючи в неволі, не забула про рідний край і допомогла визволити 700 козаків. Вона символізує любов до України, жертовність, здатність до співчуття й допомоги. Її вчинок — прояв героїзму та патріотизму. Маруся — узагальнений образ українок, які потрапили в полон, але залишилися вірними своєму народові. Вона — один із найсвітліших жіночих образів українських дум, приклад душевної сили й моральної чистоти.