РОЗМІРКОВУЄМО НАД ПРОЧИТАНИМ (до вірша «Мені тринадцятий минало…»)
1. Що тобі відомо про долю Тараса, коли він був твоїм ровесником? Знайди інформацію в інтернеті.
Коли Тарасові Шевченку було тринадцять років, він уже був круглим сиротою (мати померла, коли йому було 9, а батько — у 11 років). Хлопчик жив у великих злиднях, наймитував у різних господарів, зокрема пас громадську отару овець у рідній Кирилівці. Попри важку долю, він виявляв великий хист до малювання та навчання, мав надзвичайно чутливу душу й гостро відчував соціальну несправедливість.
2. Чому Шевченко змушений був покинути Україну?
Тарас Шевченко був кріпаком пана Павла Енгельгардта. У 1829 році пан, вирушаючи до міста Вільно (нині Вільнюс), забрав із собою Тараса як домашнього слугу — «козачка». Пізніше, у 1831 році, вони переїхали до Петербурга. Саме неволя і статус кріпака змусили майбутнього поета залишити рідну землю.
3. Перекажи сюжет вірша у формі невеличкого оповідання, використовуючи вислови поета.
Одного сонячного дня тринадцятирічний Тарас пас ягнята за селом. На душі в нього було так любо, «неначе в Бога». Хлопчик щиро молився у бур’яні, і йому здавалося, що все довкола — і небо, і ягня — радіє разом із ним. Але раптом сонце «запекло, почервоніло і рай запалило»: дитина немов прокинулася і побачила сіру реальність. Він зрозумів, що він сирота, у якого немає ні хати, нічого свого. Від великого горя він гірко заплакав, але до нього підійшла дівчина, що працювала поруч. Вона «утирала його сльози і поцілувала». Після цього світ знову змінився: «неначе сонце засіяло», і Тарасові знову стало радісно на душі.
РОЗВИВАЄМО ТВОРЧІСТЬ
Створи розповідь за картиною Івана Їжакевича «Мені тринадцятий минало».
На картині Івана Їжакевича зображено малого Тараса, який сидить на пагорбі серед високої трави. Хлопчик одягнений у просту білу сорочку, він зосереджено читає книжку, на мить забувши про овець, що пасуться поруч. Художник майстерно передав контраст між лагідною природою та глибокою замисленістю малого сироти. Це зображення допомагає нам відчути ту мить духовного зростання, коли дитячі мрії про світло та знання зустрічаються із суворою кріпацькою дійсністю.
ПРАЦЮЄМО В ГРУПІ
Дослідіть, як автор змальовує настрої ліричного героя. Які художні засоби допомагають нам уявити зміни у його почуттях, емоційному стані?
Автор змальовує настрої через різкий контраст («світло — темрява — світло»). Щоб показати зміни у стані героя, Шевченко використовує такі засоби:
- Епітети: «приязно молилось», «тяжкі сльози», «невимовний рай».
- Порівняння: «любо стало, неначе в Бога», «сонце засіяло, неначе все на світі став моє».
- Метафори (персоніфікацію): «сонце гріло, не пекло», «рай запалило», «село почорніло», «небо помарніло».
Саме перехід від світлих емоцій до глибокого розпачу і назад до надії допомагає відчути внутрішню драму дитини.
РОЗМІРКОВУЄМО НАД ПРОЧИТАНИМ (до поеми «Іван Підкова»)
1. Яким ти уявляєш собі отамана Війська Запорозького? Що можеш сказати про його вдачу, характер на основі змісту прочитаного уривка? Обґрунтуй свою відповідь цитатами з тексту.
Отаман постає як мужній, рішучий та авторитетний лідер, який користується беззаперечною повагою козаків. Він спокійний і впевнений: «Походжає вздовж байдака, гасне люлька в роті». Його вдача волелюбна та героїчна, він не боїться йти проти сильного ворога: «Не в Синопу, отамани… А у Царград, до султана, поїдемо в гості!». Козаки називають його «батьком», що свідчить про глибоку довіру.
2. Що тобі відомо про героїв-козаків? Які книги про них вдалося прочитати? Поділися своїми враженнями.
Козаки — це вільні воїни, захисники українських земель від загарбників. Вони славилися своєю винахідливістю, побратимством та відвагою. Окрім віршів Шевченка, про козаків можна прочитати у творах «Захар Беркут» Івана Франка або «Джури козака Швайки» Володимира Рутківського. Вражає їхня готовність жертвувати собою заради волі народу та вірність козацькій честі.
3. Для чого, на твою думку, козаки плавали у Царград? Як вони там «гостювали»?
Козаки плавали у Царград (Стамбул), щоб боротися з ворогом у самому його центрі, визволяти побратимів із полону та нагадувати султану про силу українського війська. Вислів «гостювали» автор вживає іронічно: це були не дружні візити, а військові походи, що супроводжувалися битвами та руйнуванням ворожих укріплень.
4. Знайдіть у творі «Іван Підкова» приклади персоніфікації. Поясни вплив цих метафор на сприйняття змісту.
Приклади персоніфікації:
- «Могили… з вітрами говорять» — підкреслює зв’язок поколінь та пам’ять про славне минуле.
- «Море грає», «Синє море… то стогне, то виє» — створює образ могутньої стихії, яка співзвучна з буремним духом козацтва.
- «Чорна хмара… небо, сонце криє» — передає наближення небезпеки та готує читача до описів битви.
Ці метафори роблять опис природи живим, напруженим і допомагають краще відчути атмосферу походу.
ПРАЦЮЄМО В ГРУПІ
Пошукайте в інтернет-джерелах відомості про Івана Підкову. Підготуйте презентацію про цікаві факти з його життя.
Короткі факти для пошуку та презентації:
- Іван Підкова був козацьким отаманом, а також господарем (правителем) Молдови.
- Своє прізвисько отримав через неймовірну фізичну силу — він міг розгинати руками підкови.
- Був страчений у Львові на площі Ринок у 1578 році за наказом польського короля на вимогу турецького султана.
- Йому встановлено пам’ятники у Львові, Черкасах та Каневі. Його постать стала символом незламності та боротьби за незалежність.