ПОМІРКУЙТЕ
У чому Й. В. Ґете вбачав велич постаті Ф. Шиллера?
Йоганн Вольфганг Ґете вбачав велич Фрідріха Шиллера в його абсолютній внутрішній свободі, широті світогляду та вільному леті думки. Шиллера ніщо не сковувало і не спиняло, він залишався величним у будь-якій ситуації — як у повсякденній розмові за чайним столом, так і в державній раді, створюючи всі свої великі задуми вільно.
Поміркуйте, що має зробити людина, щоб нащадки визнали її величною.
Щоб нащадки визнали людину величною, вона має зробити вагомий внесок у розвиток культури, науки, мистецтва або суспільного життя, утверджуючи вічні загальнолюдські цінності. Велич визначається безкорисливим служінням ідеалам свободи, гуманізму та справедливості, здатністю мислити масштабно, випереджати свій час і надихати наступні покоління силою власного духу.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Які емоції та конфлікти були для Ф. Шиллера ключовими в юнацький період життя? Як вони позначилися на його творчості?
Ключовими для Шиллера в юнацькі роки були гостре відчуття несвободи, гнів і протест проти деспотизму та тиранії, спричинені муштрою і залізною дисципліною у військовій академії, куди його примусово віддали за наказом герцога Вюртемберзького. Це загартувало вільнолюбний дух митця і прямо визначило спрямування його творчості: перша ж трагедія «Розбійники» стала пристрасним художнім викликом свавіллю можновладців та закликом до боротьби з тиранією.
2. Поміркуйте, чому Шиллер захопився ідеями руху «Буря і натиск» (штюрмерства) та як ці ідеї вплинули на творчість митця.
Шиллер захопився ідеями штюрмерів, оскільки їхній пафос бунту проти деспотизму, відкидання суворих раціоналістичних канонів класицизму, утвердження культу почуттів та боротьба за єдність роздробленої Німеччини повністю збігалися з його власними прагненнями. Під впливом штюрмерства улюбленим жанром письменника стала драма, покликана виховувати громадян, а героями творів — сильні духом особистості, здатні на самопожертву заради свободи. Це також привело драматурга до заснування жанру європейської історичної драми.
ПРАЦЮЄМО ВДОМА
1. Підготуйте інформаційне повідомлення / презентацію / колаж тощо про дружбу і творчу співпрацю Й. В. Ґете та Й. К. Ф. Шиллера.
Інформаційне повідомлення: «Веймарський класицизм: творча співдружність Ґете і Шиллера»
Дружба двох німецьких геніїв — Йоганна Вольфганга Ґете та Фрідріха Шиллера — стала однією з найшляхетніших і найплідніших сторінок світової літератури. Митці познайомилися у Веймарі, де їхнє спілкування переросло у глибокий творчий союз, який Шиллер назвав «цілою епохою» у своєму житті.
Головні віхи їхньої співпраці:
- Театральна реформа: Разом митці заснували та очолили Веймарський театр, перетворивши його на один із провідних осередків сценічного мистецтва Європи.
- «Рік балад» (1798): Творче змагання поетів у віршуванні збагатило літературу справжніми шедеврами та надало баладі нового драматичного й філософського звучання.
- Взаємне натхнення: Ґете й Шиллер постійно обговорювали літературні теорії, естетичні засади та рукописи. Саме наполягання Шиллера спонукало Ґете продовжити роботу над трагедією «Фауст».
2. Прочитайте вірш Ф. Шиллера «До радості» і поясніть, чому поет визначив жанр свого твору як оду.
Шиллер визначив жанр твору як оду, оскільки він написаний у формі піднесеного, патетичного, урочистого вірша, який виражає найвищі почуття та прославляє всеосяжні ідеї — радість як рушійну силу Всесвіту, вселюдське братерство, гармонію буття, свободу та мудрість Творця.
ПОМІРКУЙТЕ
Які асоціації викликає у вас слово радість? Що приносить радість вам особисто?
Слово «радість» асоціюється зі світлом, щирою усмішкою, душевним піднесенням, теплом, відчуттям гармонії та єднанням із близькими людьми. Особисто радість приносять спілкування з друзями, читання книжок, нові відкриття, мистецтво, заняття улюбленою справою та можливість допомагати іншим.
Дослідіть, що, на думку поета, приносить радість людям.
На думку поета, радість людям приносять вірна дружба («Кого доля ощастила / Тим, що другові він друг»), взаємне кохання («Кого любить лада мила»), здатність до співчуття й душевного тепла, подолання станової та суспільної відчуженості («Все, що строго ділить мода, / В’яжеш ти одним вузлом»), відчуття єдності з природою, пізнання наукових істин («Вчених з істини свічада / Радість успіхом віта») та життя за законами правди й добра перед Творцем.
Визначте провідний мотив твору. Чи відображений він у назві оди?
Провідним мотивом оди є пристрасний заклик до всесвітнього духовного єднання, злагоди та братерства всіх людей доброї волі заради миру й щастя на землі. Цей мотив безпосередньо відображений у назві, оскільки саме Радість виступає у Шиллера тією божественною силою, життєдайною «пружиною Всесвіту», яка здатна подолати ворожнечу та об’єднати людство в одну дружну сім’ю.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Доведіть, що вірш Ф. Шиллера належить до жанру оди.
Вірш Ф. Шиллера належить до жанру оди на основі таких ознак:
- Урочистий, піднесений, патетичний тон мовлення.
- Прославлення величних ідей: радості, свободи, братерства людства, всепрощення та величі Творця.
- Побудова твору як величальної пісні, що поєднує монологи ліричного героя та хорові партії.
- Ораторський характер композиції, наповненість тексту риторичними звертаннями, закликами й окликами.
2. Поясніть, що є радістю для ліричного героя оди Шиллера.
Для ліричного героя оди радість — це життєдайна божественна іскра («іскра Божа»), душа творчості та невидима сила («всесвіту пружина»), яка рухає законами природи й космосу. Водночас це моральна сила, яка єднає мільйони людей, стирає станові й соціальні бар’єри («все, що строго ділить мода, в’яжеш ти одним вузлом») та надихає на правду, милосердя і мужність.
3. Знайдіть у тексті й зачитайте рядки, де міститься головний мотив твору.
Головний мотив твору міститься в таких рядках:
«Обнімітесь, міліони,
Поцілуйтесь, мов брати!»
а також:
«Станьмо дружною сім’єю,
Жити правдою й добром
Присягнімо цим вином
Перед вишнім Судією!»
4. Які просвітницькі ідеї втілено у творі? Наведіть підтвердження з тексту.
В оді втілено провідні ідеї доби Просвітництва:
- Ідея рівності та братерства всіх людей: «Все, що строго ділить мода, / В’яжеш ти одним вузлом, / Розцвітає братня згода / Під твоїм благим крилом».
- Ідея загальнолюдського гуманізму та захисту правди: «Будь твердим в лиху годину, / Поміч скривдженим давай, / Всюди правду знай єдину».
- Ідея всепрощення та відмови від насильства: «Не відомста, не погрози — / Всепрощення ворогам!», «Знищим книги борговії! / Помирімося усі!».
- Повага до науки й розуму: «Вчених з істини свічада / Радість успіхом віта».
- Деїстичне сприйняття світу (Творець як архітектор Всесвіту): «Дивна космосу машина / Нею живиться й руша».
5. Відшукайте засоби, за допомогою яких автор розкриває ідеї Просвітництва (епітети, порівняння, метафори, риторичні питання, окличні речення). Поясніть роль цих засобів.
- Епітети: «гарна іскро Божа», «пресвітлий дивний храм», «братня згода», «ясній вершині віри» — надають твору урочистості, підносять абстрактні ідеї до рівня святинь.
- Порівняння: «поцілуйтесь, мов брати», «як у безмірі світила… пливуть» — унаочнюють потребу в людській єдності за взірцем гармонії всесвіту.
- Метафори: «радість — всесвіту пружина», «радість — творчості душа», «космосу машина нею живиться й руша» — змальовують радість як фундаментальний рушійний закон буття і творчої діяльності.
- Окличні речення: «Обнімітесь, міліони!», «Будьте мужні, міліони!», «Помирімося усі!», «Знищим книги борговії!» — надають тексту пристрасного маніфестарного звучання, закликаючи читачів до активного братерського єднання.
6. Поекспериментуйте з текстом. Чи зміниться зміст твору, якщо окличні речення замінити розповідними? А що зміниться, якщо поняття «свобода» відповідно до початкового задуму зробити ключовим в оді?
Якщо замінити окличні речення на розповідні, твір втратить свій піднесений пафос, ораторську експресію та закличну силу, перетворившись із натхненного гімну людству на спокійний філософський трактат.
Якщо зробити ключовим поняття «свобода» (як у первісному варіанті «До свободи»), акцент змістився б на політичний протест, революційний заклик і боротьбу проти тиранії. Натомість категорія «радість» надала твору ширшого, загальногуманістичного, всепримирного й морального звучання.
7. Укладіть асоціативний ряд або «хмару слів» із 12 ключових слів оди.
Асоціативний ряд: Радість, Свобода, Братерство, Згода, Дружба, Творець, Всесвіт, Віра, Мужність, Всепрощення, Правда, Єднання.
8. З одного боку, чи є заклик «обнімітесь, міліони» актуальним в умовах війни РФ проти України? З іншого боку, чи є цей заклик геть утопічним і нереальним? Чому?
Заклик «обнімітесь, міліони» залишається актуальним як символ міжнародної солідарності та об’єднання вільного демократичного світу навколо захисту свободи, людської гідності та суверенітету України. З іншого боку, в умовах збройної агресії цей заклик є абсолютно утопічним щодо ворога: братерство і всепрощення неможливі щодо держави-терориста, яка чинить геноцид і зневажає гуманістичні цінності. Мир і справжня згода можливі лише після покарання агресора та відновлення справедливості.
9. Чи наблизилося людство за понад двісті років від написання оди до ідеалів, оспіваних поетом? Думку обґрунтуйте.
Людство частково наблизилося до ідеалів Шиллера через створення міжнародних правових систем, затвердження Загальної декларації прав людини, процеси європейської інтеграції та формування громадянського суспільства. Проте повної реалізації ідеалів не досягнуто, адже світ і досі потерпає від кровопролитних воєн, тиранії, дискримінації, соціальної нерівності та порушення прав народів на самовизначення.
10. Прослухайте фінал Дев’ятої симфонії Л. Бетховена. Поміркуйте, чому саме цей музичний твір став гімном об’єднаної Європи. Як ви ставитеся до рішення вважати гімном ЄС лише музику Бетховена, без використання Шиллерового тексту?
Фінал Дев’ятої симфонії Людвіга ван Бетховена став гімном об’єднаної Європи тому, що його могутнє музичне звучання без слів транслює ідеї свободи, миру, тріумфу духу та єдності народів. Рішення затвердити офіційним гімном ЄС лише музику без тексту є виваженим і толерантним кроком, який забезпечує мовну рівноправність усіх країн-членів союзу, не виокремлюючи жодну національну мову як домінантну.
ПРАЦЮЄМО ВДОМА
1. Опишіть ліричного героя оди або складіть його цитатну характеристику. Якою бачить людину Шиллер?
Ліричний герой оди «До радості» — це пристрасний гуманіст, сповнений віри в перемогу добра і розуму, який відчуває свою нерозривну єдність з усім людством і Творцем.
Цитатна характеристика ліричного героя:
- Відкритий до дружби й любові: той, хто «другові він друг» і «кого любить лада мила».
- Відкидає злопам’ятність: «Не відомста, не погрози — / Всепрощення ворогам!».
- Непохитний у моральних принципах: «Будь твердим в лиху годину, / Поміч скривдженим давай, / Всюди правду знай єдину, / Зроду клятви не ламай».
- Безстрашний перед тиранією: «Не знижайсь перед потужним, / Коли треба — важ життям!».
Шиллер бачить людину сильною, благородною, здатною піднестися над егоїзмом, готовою до самопожертви заради правди й гідною бути частиною великої космічної гармонії.
2. Поміркуйте, наскільки Шиллерова ідея братерства знайшла втілення у створенні Європейського Союзу. Наскільки ідеї Шиллера про братерство співзвучні українцям?
Ідея братерства Шиллера лягла в основу створення Європейського Союзу, головною метою якого є об’єднання народів Європи на засадах миру, взаємоповаги, демократії, рівності перед законом та свободи. Українцям ідея братерства глибоко співзвучна, оскільки наш народ історично виборює свою волю, цінує побратимство, солідарність і прагне бути повноправною частиною вільної європейської родини.
3. Творчий проєкт. Об’єднавшись самостійно в малі групи, створіть сучасну інтерпретацію одного з основних мотивів оди (радість, братерство, єдність, мир). Це може бути коротка відеоробота (до 2 хвилин), фотопроєкт, комікс або колаж (на вибір групи).
Для втілення ідей єдності, братерства та миру створено візуальний плакат-колаж.
ВІДПОВІДІ ДО РОБОЧИХ АРКУШІВ
Робочий аркуш 1. Й. К. Ф. Шиллер. Просвітницька ідея об’єднання людства в оді «До радості». Пафос твору, який став гімном Євросоюзу
1. Поясніть значення ключових понять.
Ода – це жанр лірики, урочистий вірш, який виражає піднесені почуття, пов’язані з важливими історичними подіями або діяльністю історичних осіб.
Пафос – це натхнення, пристрасне переживання душевного піднесення, викликане певною ідеєю та/або подією; він додає емоційності, глибини та виразності творам.
2. Створіть асоціативний ряд до слова «радість». Можете використати слова, які розпочинаються з літер цього поняття.
- Р — Рівність
- А — Альтруїзм
- Д — Дружба
- І — Іскра (Божа)
- С — Свобода
- Т — Торжество
3. Випишіть із тексту «Оди до радості» цитати, які ілюструють провідні ідеї Просвітництва.
- Ідея братерства, рівності та єдності людства:
«Обнімітесь, міліони, / Поцілуйтесь, мов брати!»
«Все, що строго ділить мода, / В’яжеш ти одним вузлом, / Розцвітає братня згода / Під твоїм благим крилом.» - Ідея гуманізму, миру та всепрощення:
«Не відомста, не погрози — / Всепрощення ворогам!»
«Знищим книги борговії! / Помирімося усі!» - Ідея честі, мужності та захисту справедливості:
«Будь твердим в лиху годину, / Поміч скривдженим давай, / Всюди правду знай єдину, / Зроду клятви не ламай…»
«Шана й слава чесним, мужнім, / Згуба підлим брехунам!» - Ідея поклоніння вищій мудрості та життєтворчим законам:
«Поклонітесь, міліони, / Перед мудрістю Творця! / Сповніть милістю серця / І чиніть його закони.»
4. Створіть кластер. Випишіть приклади художніх засобів з «Оди до радості».
| Категорія художніх засобів | Приклади з тексту |
|---|---|
| Епітети | «іскро Божа», «царице гожа», «пресвітлий дивний храм», «благим крилом», «вогневим цілунком», «райдужним хором», «підлим брехунам» |
| Порівняння | «поцілуйтесь, мов брати», «як у безмірі світила… пливуть», «станьмо дружною сім’єю» |
| Метафори | «радість — всесвіту пружина», «радість — творчості душа», «дивної космосу машина нею живиться й руша», «радість квіти розвиває», «радість нас вином сп’яняє» |
| Окличні речення | «Радість, гарна іскро Божа!», «Обнімітесь, міліони!», «Всепрощення ворогам!», «Браття! Бог на небесі не забуде благодії!» |
| Риторичні запитання / оклики | «Божество ненаградиме, — от би нам зрівняться з ним!», «Кого любить лада мила, — йдіть до нас в веселий круг?» |
| Антитези | «добрі й злі», «черв’як — небесний херувим», «радість — горе й злидні», «чесним, мужнім — підлим брехунам» |
5. Визначте тему та ідею «Оди до радості».
Тема оди – уславлення радості як могутньої життєдайної сили всесвіту, що спонукає людей до духовного єднання, щирої дружби та гармонії з природою і світом.
Ідея оди – палкий заклик до духовного братерства й миру між усіма людьми на засадах свободи, рівності, всепрощення та вірності правді й добру.
6. Укладіть асоціативний ряд або «Хмару слів» із 12 ключових слів твору.
- Радість
- Свобода
- Братерство
- Мільйони
- Єдність
- Дружба
- Правда
- Творець
- Мир
- Всепрощення
- Мужність
- Любов
7. Створіть опорну схему «Ідеал людини в «Оді до радості» Ф. Шиллера». Опишіть ліричного героя твору.
Ліричний герой оди втілює просвітницький ідеал благородної, сильної та вільної особистості:
- Здатність щиро любити та дружити: відкритий до людей («Кого доля ощастила тим, що другові він друг»).
- Висока моральність і милосердя: цурається помсти, сповідує всепрощення та готовий допомагати скривдженим.
- Чесність і вірність слову: «Всюди правду знай єдину, зроду клятви не ламай».
- Мужність і незламність: не схиляється перед тиранією та сильними світу цього («Не знижайсь перед потужним, коли треба — важ життям!»).
- Життєвий оптимізм: вірить у краще майбутнє людства, черпає душевну наснагу в радості й справедливості.
8. Зіставте рефрени (приспіви хору) в різних перекладах. Зробіть висновок, наскільки дотримано авторської думки, якщо порівнювати з дослівним перекладом: «Обійміться, мільйони! / Цей поцілунок всьому світу! / Брати, під зоряним покровом: / Дорогий Отець має жити!» (метафора – тобто, живуть завіти Божі).
Усі три переклади точно зберігають ключовий пафос Шиллера — заклик до братерського єднання людства («Обійміться, мільйони»):
- Пантелеймон Куліш максимально близько відтворює образ цілунку для всього світу («Поцілуймо цілий світ!») і небесного Отця над зорями, передаючи масштаб та піднесеність оригіналу.
- Микола Лукаш робить акцент на мотиві братньої любові («Поцілуйтесь, мов брати!») і благанні про захист та благословення від Отця доброти, що надає рефрену особливої мелодійності та щирості.
- Павло Берест підкреслює активну дію добра («Огорніть Добром весь Світ!») і верховенство Божих законів любові на небі й землі.
Усі перекладачі зберегли головну авторську думку: утвердження ідеї всесвітнього братерства, любові та миру між людьми під покровом вищої справедливості.