РОЗВИВАЄМО ТВОРЧІСТЬ
Створи усний опис весняного пробудження природи, використовуючи поетичні рядки Лесі Українки. Які ще художні деталі до цього опису хочеться тобі додати?
Весна починається з того, що сонце припікає землю, а на галявинах перецвітає сон-трава. Зозуля готується «маслечко сколотити», взути червоні черевички та почати рахувати людям літа. З вирію повертаються птахи, а на чистому плесі озер уже плавають маленькі дикі каченята, які виглядають як жовті пушинки. Я б додав до цього опису солодкий запах перших квітів, який наповнює повітря, та веселий гомін кришталевих струмків, що збігають із пагорбів.
Можливо, ти напишеш власний вірш на тему «Уже весняне сонце припікає», використовуючи вірш та картину Сергія Глущенка.
Уже весняне сонце припікає,
Проміння ніжне гріє всі сади.
Земля від сну поволі оживає,
І п’ють дерева присмак талої води.
На плесі каченята, мов кульбабки,
За мамою пливуть у невідому даль.
Весна малює квітами на лапках,
Прогонячи зими німу печаль.
РОЗМІРКОВУЄМО НАД ПРОЧИТАНИМ
1. Символом чого, на твою думку, є велет у казці Лесі Українки? Яким ти його уявляєш?
Велет у казці є символом українського народу, його незламної сили та волелюбного духу, який заснув під важким гнітом ворогів. Я уявляю його могутнім богатирем неймовірної сили, який настільки довго спить, що став частиною природи — його тіло вкрилося землею та лісом, але всередині він залишається живим і готовим до пробудження.
2. Чи зрозуміла тобі основна думка «Казки про велета»? Чому, згадуючи на чужині рідний край, Леся Українка згадує цю легенду про велета?
Основна думка твору полягає у вірі в неминуче відродження народу, який обов’язково прокинеться і скине кайдани неволі. Перебуваючи далеко від Батьківщини, Леся Українка згадує цю легенду, щоб підтримати в собі та в людях надію на те, що Україна знову стане вільною, а «велетень»-народ нарешті розправить свої грізні руки.
3. Як ти уявляєш майбутнє нашої Батьківщини? Яким чином, на твою думку, воно залежить від волі, бажання, мрій мільйонів українців?
Я уявляю майбутнє нашої Батьківщини як мирне, сучасне та дуже красиве життя у вільній країні. Воно безпосередньо залежить від нас усіх, тому що спільна воля та мрії мільйонів людей створюють ту нездоланну енергію, яка допомагає кожному працювати заради перемоги, відновлення та розвитку держави.
4. Прочитай виділені у тексті рядки. Чи можна застосувати їх до розуміння трагічних подій російсько-української війни? Поясни, як ти це розумієш.
Так, рядки про те, що велетень встане і розірве «усі дроти залізні», можна застосувати до нашого часу. Я розумію це так: Україна сьогодні прокинулася і демонструє всьому світу свою «грізну» силу, захищаючи власну землю від загарбників. Велетень-народ розриває пута ворожої неволі та нищить плани тих, хто хотів його поневолити.
5. Знайди в інтернеті розповіді про героїчну допомогу твоїх ровесників воїнам України. Розкажи про те, як твої друзі долучаються до спільної взаємодії заради перемоги України.
Сьогодні багато моїх ровесників допомагають воїнам: хтось збирає кошти, граючи в шахи чи співаючи пісні на вулицях, хтось виготовляє окопні свічки чи плете маскувальні сітки. Мої друзі у школі беруть участь у благодійних ярмарках, де ми продаємо випічку та вироби ручної роботи, щоб зібрати гроші на дрони та медикаменти для наших захисників.
ПРАЦЮЄМО В ГРУПІ
Знайдіть у поемі Лесі Українки епітети. Обговоріть у групах, що саме підкреслюють ці художні засоби. Як зміниться наше сприйняття змісту, якщо у тексті не буде цих епітетів?
У поемі ми знайшли такі епітети: «дитячий любий вік», «далекім ріднім краю», «простотою святою», «вечірньою порою», «таємна кара», «залізними дротами», «неситими ротами», «камінним сном», «грізні руки». Ці художні означення допомагають нам яскравіше уявити настрій твору та підкреслюють велич велета і жорстокість його ворогів. Якщо з тексту прибрати ці епітети, наше сприйняття зміниться: твір стане сухим і менш емоційним, ми не зможемо повною мірою відчути той сильний біль та велику надію, які авторка вклала в кожне слово.