Віктор-Марі Гюго (1802–1885) - Ніколенко відповіді

• Назад до змісту

КНИГА ПЕРША. І. ВЕЛИКИЙ ЗАЛ

1. Де мала розпочатися вистава? Які елементи оздоблення будівлі привернули вашу увагу?

Театральна вистава (містерія) мала розпочатися у Великому залі Палацу правосуддя в Парижі.

Увагу привертають такі елементи оздоблення будівлі:

• Подвійне стрільчасте склепіння, прикрашене дерев’яними скульптурами й густо усіяне золотими геральдичними ліліями по блакитному тлі.
• Мармурова підлога, викладена білими та чорними плитками.
• Сім великих колон уздовж залу, які підтримують склепіння.
• Високі стрільчасті вікна з яскравими тисячобарвними вітражами.
• Пишні, прикрашені тонкою різьбою двері біля широких виходів із залу.
• Розкішне оздоблення блакиттю та золотом на стінах, панелях, колонах і статуях королів.
• Величезна мармурова плита на одному кінці залу, а також нова витончена каплиця з ажурною розетою над порталом на іншому кінці будівлі.

КНИГА ПЕРША. І. ВЕЛИКИЙ ЗАЛ

2. З яким явищем природи автор порівнює натовп? Розкрийте символічний зміст цього образу.

Автор порівнює натовп із розбурханим морем, повінню та бурею, а вулиці — з гирлами річок, які безперестану наповнюють це море новими людськими потоками. Символічний зміст цього образу полягає в зображенні народної маси як могутньої, стихійної, некерованої та руйнівної сили, яка здатна виходити з берегів і змінювати хід історії, що відображає бурхливу енергію середньовічного суспільства.

IV. МЕТР ЖАК КОППЕНОЛЬ

Що перервало містерію? Чому вона не сподобалася глядачам?

Містерію перервала поява кардинала та послів Фландрії, яка повністю відвернула увагу глядачів від сцени, а остаточно виставу зупинив виступ метра Жака Коппеноля, який запропонував замість п’єси обрати папу блазнів за допомогою конкурсу гримас. Вистава не сподобалася глядачам, оскільки вона була нудною, актори лише безкінечно розмовляли на сцені без жодної динаміки чи очікуваної бійки, а конфлікт на помості програвав реальному видовищу — живим постатям у кардинальському почеті та фландрському посольстві.

V. КВАЗІМОДО

Яким змальовано образ Квазімодо? Які художні засоби використано в описі? Відшукайте й поясніть елементи античної міфології.

Квазімодо змальовано як фізично потворну людину з величезною головою, вкритою рудою щетиною, двома горбами (на спині та на грудях), викривленими ногами, схожими на два серпи, та потворними руками, чиє обличчя являє собою суцільну бридку гримасу з підковоподібним ротом і лише одним оком. Попри зовнішню потворність, автор підкреслює його грізну силу, спритність, відвагу, а згодом — душевну красу та здатність до глибокої вірності й любові.

В описі використано такі художні засоби: гротеск (поєднання фізичної потворності з духовною досконалістю), порівняння («ногами… схожими на два серпи», «ротом, роззявленим, немов паща», «зубів, схожих на зубчастий мур фортеці», «зуб… немов бивень слона», «як раб, вірний пес»), епітети («величезна голова», «рудою щетиною», «неперевершена потворність», «бридка гримаса»), метафори («розбитий і невдало спаяний велетень»).

Елементами античної міфології в тексті є:

1. Порівняння Квазімодо з «циклопом» («подоба циклопа») — однооким велетнем з давньогрецьких міфів, що вказує на його одноокість, величезну силу та кремезність.
2. Згадки про «Олімп», «богів», «Гомера» та «Юпітера» — автор іронічно порівнює галасливий і сміхотливий натовп парижан з богами на Олімпі, які регочуть, а «Гренгуаровим Юпітером» називає персонажа (актора) однойменної містерії, чию волю та слова ніхто з глядачів не слухає.

КНИГА ДРУГА. III. BESOS PARA GOLPES

1. Чим дівчина вразила Гренгуара?

Дівчина вразила Гренгуара своєю надзвичайною красою, граційністю та легкістю рухів під час танцю, золотавою смуглявою шкірою, маленькими ніжками та великими чорними очима, які спалахували блискавкою. Вона здалася поету неземною істотою — феєю, ангелом, німфою чи богинею.

2. Як сприймали її глядачі?

Глядачі сприймали дівчину з величезним захопленням, подивом та любов’ю, пильно стежачи за кожним її рухом. Її танці та трюки з навченою кізкою Джалі викликали в натовпі шалений сміх, радість і гучні оплески, хоча в натовпі також лунали поодинокі ворожі вигуки лисого чоловіка, який звинувачував її у чаклунстві та святотатстві.

КНИГА ДРУГА. III. BESOS PARA GOLPES

3. Хто був незадоволений виступом дівчини? Чому?

Виступом дівчини був незадоволений похмурий лисий чоловік у натовпі (священник Клод Фролло). Він вважав її танці та трюки з кізкою Джалі чаклунством, святотатством і блюзнірством, а також відчував до неї болісне пристрасне захоплення, яке викликало в його душі глибокий внутрішній конфлікт і гіркоту.

V. ПРИКРОЩІ ТРИВАЮТЬ

1. Яке враження справила Есмеральда на Гренгуара? Яке порівняння зі світу природи використано в описі? Поясніть.

Есмеральда справила на Гренгуара надзвичайне враження: він був повністю зачарований її сліпучою красою, грацією та неземною енергією, спочатку навіть не розуміючи, чи перед ним людська істота, чи фея, чи ангел. В описі використано порівняння зі світу природи — дівчина була «тоненька, жвава, немов оса», а також уявлялася поетові як «саламандра», «німфа», «богиня» чи «вакханка з гори Менад». Ці порівняння покликані підкреслити її дивовижну легкість, пластичність, динамічність під час танцю та природну стихійність, які виокремлювали її з-поміж звичайних людей.

2. Що Есмеральда вважала головною чеснотою чоловіка? Яким вона уявляла того, кого покохає?

Головною чеснотою чоловіка Есмеральда вважала здатність захистити її від небезпеки. Вона уявляла свого майбутнього обранця справжнім воїном і рятівником — мужнім чоловіком, у якого на голові шолом, у руках шпага, а на чоботях золоті шпори.

КНИГА ТРЕТЯ. І. СОБОР БОГОМАТЕРІ

Як ви розумієте вислів «кам’яна симфонія»? Чому автор для опису собору використав термін із музичного мистецтва?

Вислів “кам’яна симфонія” означає, що архітектурний ансамбль собору є величним, складним і гармонійним поєднанням багатьох окремих деталей, скульптур та елементів різних стилів, які у своїй сукупності утворюють цілісний художній шедевр. Автор використав музичний термін для опису архітектури, щоб підкреслити її ритмічність, емоційну силу та той факт, що собор є результатом колективних зусиль багатьох поколінь і майстрів, де кожен висічений камінь виступає як окрема гармонійна нота у спільній вічній мелодії людського генія та історії.

II. ПАРИЖ З ВИСОТИ ПТАШИНОГО ПОЛЬОТУ

Які особливості забудови Парижа відзначив автор?

Автор відзначив такі особливості забудови середньовічного Парижа:

1. Місто виникло на стародавньому острові Сіте, що мав форму колиски, і з часом перекинулося через річку Сену.
2. У XV столітті Париж був чітко поділений на три відокремлені частини зі своїм обличчям та функціями: Сіте (де переважали церкви), Університет (осередок навчальних закладів на лівому березі) та Місто (центр палаців і торгівлі на правому березі).
3. Ці три частини сполучалися в єдине ціле завдяки двом довгим паралельним вулицям, які перетинали все місто по прямій лінії з півдня на північ через мости і забезпечували безперервний потік людей.
4. Загальна забудова кожної з трьох частин являла собою густу сітку химерно переплетених вулиць, що нагадувала лабіринт, у якому чітко проглядалися два великі пучки вулиць, які розгалужувалися від мостів до міських брам.

ЕКРАНІЗАЦІЇ РОМАНУ В. ГЮГО

Подивіться одну з них і висловте своє враження.

Фільм «Собор Паризької Богоматері» 1956 року режисера Жана Деланнуа вражає своєю масштабністю, точним відтворенням історичної атмосфери середньовічного Парижа та глибокою психологічною грою акторів. Особливо сильними є образ Квазімодо у виконанні Ентоні Квінна, який зумів передати трагізм внутрішньої краси героя через його жахливу зовнішність, та образ Есмеральди у виконанні Джини Лоллобриджиди, яка уособлює природну грацію, чистоту й духовну витонченість.

АКТИВНОСТІ. КОМУНІКАЦІЯ

1. Як до Квазімодо ставляться люди? Чому?

Люди ставляться до Квазімодо з презирством, жорстокістю, насмішками та страхом. Причиною такого ставлення є його надзвичайна фізична потворність — горб, глухота й спотворене обличчя, які тогочасне забобонне суспільство сприймало як ознаку внутрішнього зла, зв’язку з нечистою силою або божого покарання.

2. Як собор вплинув на життя і свідомість Квазімодо?

Собор став для Квазімодо єдиним притулком і цілим світом, замінивши йому суспільство, яке його відкинуло. Герой зрісся з архітектурою храму, став утіленням його таємничого духу, а дзвони та кам’яні химери замінили йому друзів, сформувавши його замкнуту, але здатну на вірність та глибокі почуття свідомість.

3. За що судили Квазімодо?

Квазімодо судили за спробу викрадення циганки Есмеральди, яку він намагався здійснити на вулицях Парижа за наказом свого покровителя — архідиякона Клода Фролло.

4. Розкрийте ставлення Клода Фролло до Есмеральди. Чому Есмеральда навіть під загрозою смерті відмовила йому?

Клод Фролло відчуває до Есмеральди хворобливу, руйнівну пристрасть, яка поєднує в собі палке захоплення та водночас егоїстичне бажання володіти нею, що межує з ненавистю. Він є водночас жертвою свого почуття та втіленням насильства й жорстокості, адже через ревнощі намагався вбити її коханого Феба, а провину переклав на дівчину. Есмеральда навіть під загрозою смерті відмовляє архідиякону, оскільки її серце належить капітану Фебу де Шатоперу, а сам Клод Фролло викликає у неї лише жах і відразу як уособлення жорстокості, підступності та вбивства.

КОМУНІКАЦІЯ

5. Чи заслуговує на кохання Есмеральди Феб де Шатопер?

Феб де Шатопер не заслуговує на щире кохання Есмеральди. Він є егоїстичним, легковажним і духовно обмеженим чоловіком, який бачить у юній циганці лише тимчасову розвагу та засіб для задоволення своєї пристрасті. Попри привабливу зовнішність та блискучий військовий статус, Феб позбавлений душевного благородства, здатності до глибоких почуттів та поваги до особистості. Після поранення Клодом Фролло він легко забуває про Есмеральду, не робить жодних спроб захистити її від несправедливого звинувачення і байдуже допускає її страту.

6. Опишіть спосіб життя, мрії та сподівання Есмеральди.

Есмеральда веде вільний і кочовий спосіб життя серед циган у Дворі Чудес, заробляючи на хліб танцями й фокусами зі своєю дресированою кізкою Джалі на вулицях Парижа. Попри суворе оточення, вона зберегла душевну чистоту, милосердя, безмежну доброту та здатність до самопожертви, що виявляється у її рішенні врятувати поета Гренгуара від шибениці та в її жалісливості до Квазімодо на ганебному стовпі. Есмеральда мріє про справжнє, чисте і всепереможне кохання, ідеалізуючи свого рятівника Феба. Також вона палко сподівається знайти свою рідну матір, бережно зберігаючи ладанку із маленьким дитячим черевичком як символ цієї надії.

АНАЛІЗ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

7. Наведіть приклади контрастів у романі В. Гюго. Як вони розкривають характери головних персонажів?

Роман Віктора Гюго повністю побудований на художньому прийомі контрасту, який висвітлює внутрішній світ героїв:

• Контраст зовнішності та душі Квазімодо: його жахлива фізична потворність протиставляється внутрішній красі, вірності, доброті та здатності до самовідданого кохання.
• Контраст у характері Клода Фролло: його статус високоосвіченого священника-богослова контрастує з руйнівною, гріховною пристрастю, егоїзмом та жорстокістю, на які він іде заради володіння дівчиною.
• Контраст у характері Феба де Шатопера: його зовнішня привабливість, витонченість та шляхетний вигляд офіцера повністю суперечать внутрішній ницісті, душевній порожнечі та егоїзму.
• Контраст між Есмеральдою та суспільством: світла, гармонійна краса і духовність дівчини протиставляються брутальності, жорстокості та забобонності середньовічного натовпу.

Ці контрасти допомагають автору розвінчати оманливість зовнішнього вигляду чи соціального статусу та показати справжню моральну сутність кожної особистості.

8. Поясніть причини трагедії, що спіткала Есмеральду. Чи могла вона уникнути смерті?

Головною причиною трагедії Есмеральди є фатальна, егоїстична пристрасть Клода Фролло, який через ревнощі та неможливість отримати взаємність свідомо прирікає дівчину на катування й страту. Трагедію поглибила жорстока й забобонна судова система Середньовіччя, яка безпідставно звинуватила дівчину в чаклунстві, а також абсолютна байдужість Феба, який зрадив її почуття. Есмеральда не могла уникнути смерті, оскільки стала заручницею власного сліпого кохання до Феба — саме через прагнення знову побачити його вона втекла з безпечного притулку в соборі Паризької Богоматері, де її переховував Квазімодо. Крім того, її високі моральні принципи не дозволили їй прийняти умови Клода Фролло, який пропонував порятунок в обмін на її прихильність.

9. Що таке гротеск? Відшукайте приклади гротеску у творі.

Гротеск — це тип художньої образності, заснований на химерному поєднанні контрастних елементів: реального та фантастичного, прекрасного та потворного, трагічного та комічного, величного та низького.

Приклади гротеску в романі:

• Образ Квазімодо: поєднання крайньої фізичної потворності (величезний подвійний горб, викривлені ноги, одноокість) та духовної досконалості й безмежної душевної чистоти.
• Сцена вибору папи блазнів: видовище вибору лідера за найогиднішою гримасою, де потворність Квазімодо викликає у натовпу шалений захват, межуючи з божественним поклонінням.
• Архітектура собору: поєднання величних готичних ліній храму із химерними, потворними кам’яними фігурами химер і гаргулій на його стінах.

ТВОРЧЕ САМОВИРАЖЕННЯ

10. Створіть власну обкладинку або лепбук до роману «Собор Паризької Богоматері». Прокоментуйте.

[!NOTE] > Промпт для створення зображення:
A dramatic and artistic book cover design for Victor Hugo’s novel “The Hunchback of Notre-Dame”. The background features the majestic silhouette of the Notre-Dame Cathedral in Paris under a dark, stormy gothic sky with rays of orange sunset breaking through the clouds. In the foreground, a detailed and beautiful stylized illustration shows the contrast between the graceful silhouette of Esmeralda dancing with her white goat Djali, and the dark, looming shadow of Quasimodo near a large cathedral bell. The title of the book is written in elegant, bold Ukrainian typography: “Собор Паризької Богоматері”, with the author’s name “Віктор Гюго” at the top. All text on the cover must be exclusively in the Ukrainian language. Gothic style, rich textures, high contrast.

На запропонованій обкладинці центральним елементом є величний силует Собору Паризької Богоматері, який виступає головним німим свідком та учасником усіх подій роману. Контраст між тендітною постаттю Есмеральди та масивною тінню Квазімодо на тлі готичної архітектури відображає ключовий романтичний принцип твору — поєднання прекрасного і потворного, піднесеного і буденного. Суворий темний фон уособлює невблаганний рок (Ananke), який тяжіє над долями головних героїв.

ЦИФРОВІ НАВИЧКИ

11. Для групової роботи. За допомогою інтернету встановіть, які реальні місця згадано у творі В. Гюго. Покажіть їх на мапі Парижа. Доберіть світлини.

Для візуалізації історичних локацій роману на карті Парижа необхідно позначити такі п’ять ключових реальних об’єктів:

1. Собор Паризької Богоматері (Notre-Dame de Paris) — розташований у самому центрі Парижа на острові Сіте. На карті це географічне серце міста. Для світлини слід дібрати зображення головного фасаду собору з його двома вежами, порталами та вікном-розетою.
2. Гревська площа (Place de Grève) — розташована на правому березі Сени, трохи на північний схід від острова Сіте (сучасна площа Отель-де-Віль). Це місце проведення публічних страт та виступів Есмеральди. Для світлини підійде сучасний вигляд площі перед Паризькою ратушею.
3. Палац правосуддя (Palais de Justice) — розташований у західній частині острова Сіте. Саме у його Великому залі відбувалася святкова містерія П’єра Гренгуара. Для світлини доцільно обрати комплекс будівель сучасної судової палати та вежу Консьєржері.
4. Двір Чудес (Cour des Miracles) — історичний район нетрів, що знаходився на правому березі Сени, на північ від острова Сіте (в районі сучасних вулиць Реомюр та Сен-Дені). Для світлини варто обрати старовинні гравюри або фотографії найстаріших збережених вузьких вуличок цього кварталу.
5. Монфокон (Gibet de Montfaucon) — середньовічна кам’яна шибениця, яка знаходилася за межами тодішніх міських мурів на північному сході Парижа (сучасний десятий округ, неподалік від каналу Сен-Мартен). Це місце трагічного фіналу історії Квазімодо та Есмеральди. Для світлини підійде історична реконструкція або макет цієї споруди.

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПРОЄКТИ

12. Підготуйте проєкт на одну з тем: 1) «Античність у романі “Собор Паризької Богоматері”»; 2) «Історія та архітектура Нотр-Дам де Парі у творі»; 3) «Система середньовічного судочинства та її відображення в романі В. Гюго»; 4) «Сучасні інтерпретації роману “Собор Паризької Богоматері” у різних видах мистецтва».

Проєкт на тему: «Історія та архітектура Нотр-Дам де Парі у творі»

Мета проєкту: Дослідити роль собору як центрального художнього образу роману Віктора Гюго та проаналізувати його історико-архітектурне значення.

План реалізації проєкту:

1. Вступ. Собор як головний герой твору.

   • Обґрунтування вибору теми: Віктор Гюго написав роман з метою захисту пам’ятки архітектури від руйнування та перебудови.
   • Концепція собору як живого організму, що об’єднує долі всіх персонажів.

2. Історичний екскурс будівництва собору.

   • Початок будівництва у XII столітті за ініціативи єпископа Моріса де Сюллі.
   • Тривалість спорудження та нашарування різних епох, що призвело до поєднання романського і готичного стилів (еклектики).

3. Аналіз архітектурних елементів собору в тексті роману.

   • Фасад із трьома стрілчастими порталами: Портал святої Анни, Портал Діви Марії та Портал Страшного суду.
   • Галерея королів та знамените центральне вікно-розета.
   • Химери та горгульї як уособлення середньовічних вірувань та гротескне тло для образу Квазімодо.
   • Опис собору як «кам’яної симфонії» та «величезної кам’яної книги», де зафіксована історія французького народу.

4. Символічне значення архітектури.

   • Собор як притулок (право притулку для Есмеральди).
   • Вежі собору як символ прагнення людини до неба та одночасно місце трагічного падіння Клода Фролло.
   • Поняття долі (Ananke), висічене на одній із стін собору.

5. Висновок. Вплив роману на подальшу долю собору.

   • Успіх твору Віктора Гюго викликав хвилю громадського інтересу до готики.
   • Початок масштабної реставрації собору в XIX столітті під керівництвом архітектора Віолле-ле-Дюка.

ЖИТТЄВІ СИТУАЦІЇ

13. У які моменти персонажі твору виявляють: а) жорстокість; б) людяність; в) здатність на високе почуття кохання? Коли вони діють свідомо, а коли — спонтанно?

а) Жорстокість:

• Клод Фролло свідомо виявляє жорстокість, коли віддає Есмеральду до рук катів та суду, а згодом спостерігає за її стратою з вежі собору, керуючись егоїзмом та ревнощами.
• Натовп парижан спонтанно виявляє жорстокість, глузуючи та кидаючи каміння в катованого Квазімодо біля ганебного стовпа.
• Королівські судді виявляють свідому жорстокість, прирікаючи глухого дзвонаря на тортури без спроби розібратися у справі та піддаючи тортурам Есмеральду.

б) Людяність:

• Есмеральда діє спонтанно та милосердно, коли підходить до ганебного стовпа і дає води спраглому Квазімодо, не зважаючи на небезпеку та насмішки натовпу.
• Есмеральда виявляє людяність свідомо, коли погоджується стати формальною дружиною П’єра Гренгуара у Дворі Чудес, щоб урятувати його від смертної кари.
• Квазімодо діє спонтанно, коли викрадає Есмеральду з-під шибениці та переносить її у собор, користуючись правом недоторканності притулку.

в) Здатність на високе почуття кохання:

• Квазімодо демонструє здатність на найвище, безкорисливе кохання. Спочатку він діє спонтанно, захищаючи дівчину, а згодом свідомо оберігає її спокій у соборі, не вимагаючи нічого натомість, і свідомо обирає смерть поруч із нею в склепі Монфокона.
• Есмеральда виявляє здатність на щире, але наївне кохання до Феба де Шатопера. Вона діє спонтанно під впливом пристрасті, що засліплює її і заважає розгледіти пусту та егоїстичну натуру офіцера.
• Клод Фролло переживає руйнівну, фатальну пристрасть, яку вважає коханням. Він діє свідомо у своєму прагненні підкорити Есмеральду, що зрештою призводить до загибелі їх обох.