Віктор Гюго. Роман «Собор Паризької Богоматері»

Назад до змісту

ГОТУЄМОСЯ ДО РОБОТИ З ТВОРОМ

1. Порівняйте розвиток романтизму у Франції та Англії і зробіть висновок про особливості розвитку одного літературного напряму в різних країнах.

Розвиток романтизму в Англії розпочався раніше — на межі XVIII–XIX століть, ставши реакцією на стрімкий розвиток капіталізму та втрату моральних цінностей через культ збагачення. Англійські митці шукали порятунку у втечі на лоно природи, заглибленні в Середньовіччя або описі незайманих цивілізацією екзотичних країн.

У Франції через безперервні революційні та наполеонівські війни розвиток романтизму затримався майже на чверть століття, тому його активний розквіт припав лише на 1820–1830-ті роки. Французький романтизм мав виразний бунтарський та оновлювальний характер, безпосередньо впливаючи на суспільно-політичне життя і театр.

Отже, розвиток одного літературного напряму в різних країнах має свої особливості, оскільки залежить від конкретних історичних, соціальних та економічних умов кожної держави.

2. Що вам відомо про дитинство Віктóра Гюгó та формування його особистості? Які настанови давала йому мати? У чому, на вашу думку, полягав її позитивний вплив на Віктора?

Віктор Гюго народився в сім’ї генерала наполеонівської армії Леопольда Гюго та монархістки Софі. Через постійні розбіжності між батьками більшу частину дитинства хлопчик провів із матір’ю. Софі організувала синові домашнє навчання, найняла вчителя давньогрецької та латинської мов і відкрила повний доступ до бібліотеки, заохочуючи знайомство з творами просвітників. Мати беззастережно вірила в геніальність свого сина і всіляко підтримувала його поетичні спроби. Позитивний вплив матері полягав у розвитку ранньої ерудиції Віктора, прищепленні любові до читання, формуванні віри у власні сили та наполегливості в досягненні мети.

3. Розкажіть, як юний Віктор Гюго обрав літературну діяльність.

Навчаючись у коледжі з математичним спрямуванням, Віктор Гюго не припиняв писати вірші. У 15 років він узяв участь у поетичному конкурсі Французької академії та отримав почесний диплом за поему на 334 рядки про силу науки й призначення поета. Невдовзі після цього він здобув премію Тулузької академії. Ці перемоги остаточно утвердили шістнадцятирічного юнака в прагненні присвятити себе словесності, що він і засвідчив у вірші «Прощання з дитинством», звернувшись до всемогутньої Слави.

4. Розкажіть про творчість Гюго-романтика зрілого періоду. Який внесок він зробив у розвиток французької літератури?

У зрілий період творчості Віктор Гюго став лідером французького романтизму, відкинувши класицистичне наслідування давніх зразків і відстоюючи свободу художньої творчості. Він збагатив літературу збіркою «Орієнталії», реформував драматургію романтичною п’єсою «Ернані», проголосивши театр суспільною трибуною, та створив жанр монументального романтичного роману («Собор Паризької Богоматері»). Гюго довів світове значення французького романтизму, об’єднавши у своїх творах поезію, драму та прозу.

5. Розкажіть про історію написання історичного роману Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері». Які жанрові особливості цього твору?

Задум твору виник у 1828 році, коли автор вивчав історичні архіви та матеріали про Париж XV століття. Безпосередню роботу над текстом розпочато в липні 1830 року, і, попри перерву через Липневу революцію, роман було завершено в січні 1831 року та опубліковано того ж року. Жанровими особливостями твору є поєднання рис історичного та романтичного романів: відтворення колориту епохи короля Людовіка XI поєднано з вигаданою інтригою, показом виняткових характерів і пристрастей, використанням контрасту, гротеску та провідної ідеї фатуму.

6. Які основи історичного роману заклав англійський романтик Вальтер Скотт? Як Віктор Гюго розвинув його творчі досягнення?

Вальтер Скотт заклав традицію поєднання історичної правди з художнім вимислом, де реальні історичні особи й події слугують тлом, а в центрі уваги перебувають вигадані персонажі та скрупульозно відтворені побутові деталі епохи. Віктор Гюго розвинув ці принципи, зробивши роман більш грандіозним, його основний конфлікт — трагічнішим, а характери головних героїв — максимально контрастними та винятковими.

ОПАНОВУЄМО АЗИ КОНТЕНТ-МЕНЕДЖМЕНТУ

1. Напишіть короткий пост для Instagram або Facebook, який зацікавить читачів романом «Собор Паризької Богоматері». Використайте 1-2 цитати з твору і поясніть їхній зміст простими словами.

Середньовічний Париж, велична готика та фатальні пристрасті, які руйнують долі! Роман Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері» — це захоплива драма про справжні цінності, де краса зовнішня не завжди означає красу внутрішню.

Ключем до всієї книги є таємниче слово, яке автор знайшов на стіні собору: «‘ANАГKH» («Фатум, доля»). Ця фраза нагадує, що невідворотні життєві обставини випробовують кожного, але тільки від вибору самої людини залежить, ким вона залишиться в темряві — чудовиськом чи світлою душею.

Як казав нещасний Квазімодо до чарівної циганки: «Ви сонячний промінь, ви крапля роси, ви пісня пташки». Любов здатна перетворити самотнє і скривджене серце на джерело безмежного благородства.

Пориньте у вир незабутніх таємниць XV століття вже сьогодні!

2. Доберіть дискусійні або провокативні питання для обговорення твору в соцмережах, щоб залучити людей до обговорення роману.

Хто насправді є головною потворою роману: фізично спотворений глухий Квазімодо чи високоосвічений архідиякон Клод Фролло?
Чи можна назвати почуття Клода Фролло коханням, чи це виключно руйнівна егоїстична одержимість?
Чому Есмеральда до останнього подиху відкидала щиру відданість Квазімодо заради пустого красеня Феба де Шатопера?
Якби ви були на місці Есмеральди, чи змогли б витримати тиск суспільства і влади?

3. Створіть рекламний постер або картинку про одного з героїв роману (Квазімодо, Есмеральда, Фролло). Додайте короткий підпис, що пояснює характер персонажа.

[!NOTE]
Промпт для створення зображення:
A high quality detailed digital art poster dedicated to the character Quasimodo from Victor Hugo’s novel “The Hunchback of Notre-Dame”. The scene features a muscular, hunchbacked bell-ringer with unruly red hair, standing among the massive bronze bells and stone gargoyles in the gothic bell tower of Notre-Dame Cathedral overlooking late medieval Paris under dramatic sunset clouds. He holds a delicate white rose in his rough hand with a gentle, noble, melancholic expression. High contrast of light and shadow, dramatic romanticism style. The poster contains an artistic banner with text strictly in Ukrainian: “Квазімодо: Незламне благородство у потворному тілі”.

Підпис: Квазімодо — дзвонар Собору Паризької Богоматері. Зовні він здається грізним і потворним гігантом, але має найчистішу, внутрішньо просвітлену і здатну на самопожертву душу.

4. Складіть невеликий план для серії постів про роман: що публікувати, у який день, з якими цитатами і картинками.

День тижня	Тема поста	Візуальний контент	Ключова цитата / Теза
Понеділок	Знайомство з епохою: Париж XV століття та велич Собору	Зображення готичного фасаду Собору Паризької Богоматері	«Час сліпий, а людина нетямуща»
Середа	Контраст характерів: Есмеральда і Квазімодо	Ілюстрація сцени біля ганебного стовпа (порятунок водою)	«Ви сонячний промінь, ви крапля роси, ви пісня пташки»
П’ятниця	Темна сторона пристрасті: падіння Клода Фролло	Зображення архідиякона в темній келії біля алхімічних приладів	«Клоде, ти павук. Але водночас і муха!..»
Неділя	Фінал драми та вічна ідея жертовності	Художнє зображення веж собору на світанку	«Ніхто із смертних на землі не відгада своєї долі»

5. Виберіть 2-3 критерії ефективності ваших постів (уподобання, коментарі, репости) і поясніть, чому саме ці показники важливі для оцінки результату.

Для оцінки результату обрано коментарі та репости. Кількість коментарів демонструє рівень залучення читачів до дискусії навколо порушених моральних і філософських проблем твору. Кількість репостів є прямим свідченням того, що користувачі оцінили змістовність матеріалу та вважають його вартим поширення серед своїх друзів.

ПРАЦЮЄМО НАД ТЕКСТОМ ТВОРУ

1. Чому архідиякон називає Есмеральду «ангелом темряви» і «пасткою диявола»? Чи має він для цього підстави?

Клод Фролло називає танцівницю цими словами, тому що її краса і привабливість викликали в ньому непереборну, гріховну з погляду церкви пристрасть, яка зруйнувала його духовний спокій і підкорила розум. Реальних підстав для таких звинувачень немає, адже Есмеральда — щира, наївна й безневинна дівчина, яка не мала наміру спокушати священника.

2. Чому кохання лякає Клода Фролло? Як це почуття діє на нього? Доведіть, що священник перекладає відповідальність за свої темні думки і вчинки на Есмеральду.

Кохання лякає Фролло, тому що воно знищує його багаторічне чернече подвижництво, ламає суворий науковий раціоналізм і позбавляє контролю над власними діями. Воно перетворює його на егоїстичного, жорстокого маніяка, здатного на вбивство і наклеп. Перекладання відповідальності виявляється в тому, що він звинувачує дівчину в чаклунстві й союзі з дияволом, виправдовуючи власну ницість нібито дією її магічних чар.

3. Як Феб відреагував на події, що відбувалися перед собором? Чи усвідомлював він, яку фатальну роль відіграв у житті Есмеральди?

Феб де Шатопер відреагував на страждання і судилище над Есмеральдою абсолютно байдуже. Він намагався приховати свою участь у цій пригоді, щоб не зіпсувати репутацію та запланований вигідний шлюб із Фльор-де-Ліс. Феб зовсім не усвідомлював своєї фатальної ролі, бо ставився до циганки лише як до чергової вуличної забави.

4. Яка думка щодо Феба найбільше лякала дівчину?

Есмеральду найбільше лякала думка про те, що Феб загинув від удару кинджалом під час їхнього побачення, або що він вважає її винною в нападі на нього і через це зневажає.

5. Як поставився паризький натовп до процедури покарання Есмеральди? А якщо б вона була не юною і вродливою, а старою, потворною та ще й глухою, як, на вашу думку, повелася б публіка?

Паризький натовп сприйняв покарання дівчини як захопливе святкове видовище, виявляючи жорстоку цікавість до її страждань. Якби на її місці була стара, потворна й глуха жінка, публіка відчувала б лише огиду, глузувала б із неї і без жодної тіні жалю вимагала якнайшвидшої розправи.

6. З яких причин страта Есмеральди не відбулася в призначений судом час? Поясніть сенс дивних вигуків Квазімодо «Притулок!».

Страта не відбулася тому, що Квазімодо несподівано спустився на мотузці з галереї собору, схопив засуджену дівчину та вніс її всередину храму. Вигук «Притулок!» («Asile!») означав середньовічне право церкви на захист злочинців і переслідуваних: у стінах Собору Паризької Богоматері світська влада не мала права здійснювати арешти чи страти.

7. Як Квазімодо пояснив дівчині своє бажання врятувати її? Знайдіть у тексті, яким постає Квазімодо під час порятунку нещасної циганки. Доведіть, що кохання до Есмеральди прикрасило життя «злого горбаня».

Квазімодо пояснив свій вчинок безмежною вдячністю за те, що дівчина напоїла його водою, коли він терпів знущання біля ганебного стовпа. Під час порятунку він постає безстрашним велетнем, сповненим сили та відваги. Кохання очистило його душу, пробудило в ньому ніжність, благородство, самовідданість і готовність віддати життя заради іншої людини.

8. Чому Клод Фролло почав ревнувати циганку до Квазімодо? Чому для архідиякона ревнощі до потворного дзвонаря були нестерпніші, ніж до Феба?

Архідиякон помітив, що Есмеральда відчуває вдячність і довіру до потворного дзвонаря, тоді як його самого жахається і зневажає. Ревнощі до Квазімодо були нестерпнішими, тому що поразка гордого, вченого священника перед фізично спотвореним вихованцем завдавала нищівного удару по його самолюбству й гордині.

9. Яку фатальну роль у житті циганки відіграла Гудула? Як збулася заповітна мрія Есмеральди знайти свою матір?

Затворниця Гудула ненавиділа циган і постійно проклинала Есмеральду, вважаючи їх винними у викраденні своєї доньки Агнеси. Мрія дівчини збулася у найдраматичніший момент: ховаючись у келії, вони порівняли вцілілі дитячі черевички й дізналися, що є матір’ю і донькою. Проте це впізнання стало запізнілим і не врятувало їх від загибелі.

10. Яким могло б бути завершення твору, якби в серці мешканки Щурячої нори було менше злоби і ненависті?

Якби Гудула не витрачала роки на сліпу ненависть і вчасно розгледіла в Есмеральді вкрадену доньку, вона могла б завчасно сховати її, допомогти втекти з міста та зберегти життя обом.

11. На прикладі долі затвірниці Гудули підтвердьте народну мудрість, що прокльони повертаються до їхнього господаря.

Гудула роками вигукувала страшні прокльони на адресу незнайомої циганки, закликаючи на її голову шибеницю. Коли з’ясувалося, що проклята нею дівчина — це її рідна довгоочікувана донька, прокльони повернулися до матері нестерпним горем і власною смертю біля підніжжя ешафоту.

12. Пригадайте, яке слово стало для автора поштовхом до написання твору? Поясніть роль фатуму і фатальної випадковості в житті героїв роману.

Поштовхом стало видовбане на стіні вежі собору грецьке слово «‘ANАГKH» («Фатум», «Доля»). Усі події твору розгортаються під впливом невідворотної долі та трагічних випадковостей (випадкова присутність Фролло під час побачення, втрата права притулку через штурм волоцюг, запізніле впізнання матері), що підкреслює безсилля людини перед сліпим роком.

13. У чому полягає відмінність між коханням до циганки Феба де Шатопера, Клода Фролло і Квазімодо? Прокоментуйте слова автора роману «Три чоловічих серця, по-різному створених». Життя кого із цих чоловіків збідніло б, якби кохання до циганки його оминуло?

Для Феба почуття було миттєвою розвагою і легким задоволенням без відповідальності; для Фролло — руйнівною, егоїстичною та жорстокою пристрастю, що вимагала повної покори; для Квазімодо — святим, жертовним і безкорисливим служінням. Слова автора вказують на прірву між моральним рівнем цих персонажів. Життя Квазімодо збідніло б найбільше, оскільки кохання до Есмеральди стало єдиним променем світла, що відкрило йому вищу красу і людяність.

14. На прикладі вчинків трьох чоловіків доведіть правильність афоризму «Кохання — це мистецтво дарувати».

Феб не прагнув нічого давати, лише споживав почуття іншої; Фролло вимагав віддати йому все силою під загрозою смерті. Лише Квазімодо безкорисливо дарував захист, спокій, порятунок і віддав власне життя, підтверджуючи, що справжнє кохання полягає у віддачі, а не у володінні.

МІРКУЄМО САМОСТІЙНО

15. Для романтизму характерний чіткий поділ героїв на позитивних і негативних. Які герої роману «Собор Паризької богоматері» належать до позитивних, а які — до негативних?

До позитивних героїв належать Есмеральда (уособлення чистоти, доброти і краси) та Квазімодо (уособлення щирої вірності й жертовності). До негативних належать Клод Фролло (руйнівний егоїзм, зрада моралі), Феб де Шатопер (лицемірство, душевна порожнеча), а також жорстокі королівські судді та кати.

16. Доведіть, що образ Есмеральди відповідає уявленням про романтичну героїню. У чому полягає ідеалізація героїні? А які риси цього образу вам не імпонують?

Есмеральда відповідає образу романтичної героїні своєю неземною красою, артистичним талантом, чистотою помислів і трагічним протистоянням суспільству. Її ідеалізація виражається в тому, що, вихована у злодійському середовищі Двору чудес, вона зберегла абсолютну цнотливість і доброту. Рисою, яка не імпонує, є її сліпа легковірність та фанатичне обожнення нікчемного Феба, через що вона ігнорувала справжню небезпеку.

17. Схарактеризуйте образ Квазімодо. Яка антитеза покладена в основу цього образу? Чи справді Квазімодо був злим недоумком, як вважав натовп?

Квазімодо — трагічний романтичний герой, у чиєму образі використано антитезу жахливої зовнішньої потворності та дивовижної внутрішньої шляхетності й краси. Він не був злим недоумком: його початкова озлобленість була лише захисною реакцією на жорстокість оточення, а під впливом щирого тепла він виявив здатність глибоко відчувати, розуміти музику дзвонів і любити.

18. Прокоментуйте слова дзвонаря: «Я ж — щось жахливе, і не людина, і не звір… Ви сонячний промінь, ви крапля роси, ви пісня пташки».

Ці слова свідчать про глибоке усвідомлення Квазімодо власного каліцтва та його благоговійне схиляння перед красою і чистотою Есмеральди. У цій метафорі розкривається його поетична душа, скромність і відсутність будь-якого егоїзму.

19. Доведіть, що цей образ відповідає принципу романтичної літератури зображення надзвичайної особистості в надзвичайних обставинах.

Квазімодо володіє винятковою фізичною силою, крайнім ступенем потворності та рідкісним благородством душі. Він діє у надзвичайних умовах: живе на верхівці собору серед химер, рятує дівчину з ешафоту і поодинці протистоїть штурму тисячного натовпу озброєних паризьких волоцюг.

20. Автор пише: «Двоє знедолених, природою і суспільством, зустрілися, щоб допомогти одне одному». Що є спільного у Квазімодо та Есмеральди? Чому саме Квазімодо виявився здатним на щире співчуття?

Спільним для них є самотність, відкинутість жорстоким суспільством і беззахисність перед фатумом. Квазімодо зміг щиро поспівчувати Есмеральді, тому що сам усе життя відчував біль принижень, фізичних страждань і зневаги від людей.

21. Чому в житті Клода Фролло кохання відіграло фатальну роль? Прокоментуйте його слова: «Клоде, ти павук. Але водночас і муха!..».

Кохання стало фатальним, оскільки увійшло в нерозв’язний конфлікт із його чернечими обітницями, науковим світоглядом та гординею. Вислів «павук і муха» означає, що, плетучи підступне павутиння для поневолення Есмеральди, архідиякон сам став безпорадною мухою, заплутавшись у тенетах власних неконтрольованих пристрастей і невідворотної долі.

22. Чи справедливо Клод Фролло називає ротмістра королівських стрільців Феба де Шатопера «жалюгідним тупим фанфароном»? Що, на вашу думку, є особливого в образі цього героя?

Оцінка Фролло є цілком справедливою, оскільки Феб за блискучим мундиром і шляхетними манерами ховає обмеженість, духовне зубожіння, хвалькуватість і цинізм. Особливістю цього образу є разючий романтичний контраст між привабливою зовнішністю та внутрішньою нікчемністю.

23. Чи гідний Феб кохання «жалюгідного вуличного дівчиська»? Чому? Доведіть, що юна Есмеральда ідеалізує «героя своїх мрій». А ви б хотіли, щоб вас кохали за блискучий одяг і пір’я на капелюсі? Чому?

Феб не гідний кохання Есмеральди, бо він не здатний на глибокі почуття і зрадив її у смертельній біді. Есмеральда ідеалізує його, сприймаючи гарну зовнішність, золотий мундир і шаблю за ознаки благородного лицарського серця. Кохання за зовнішній блиск є фальшивим і нетривким, оскільки воно сприймає лише маску, ігноруючи справжню сутність особистості.

24. Що, на вашу думку, означають вислови: «І до вроди, і до потворності можна звикнути, не можна звикнути до глупоти і підлості»; «Людина повинна бути гідною кохання»?

Ці вислови стверджують пріоритет духовних якостей над тілесними: фізичні вади чи зовнішня привабливість з часом стають звичними, тоді як ниці вчинки та моральна деградація завжди викликають відразу. Бути гідним кохання означає вміти берегти вірність, поважати іншого, проявляти щирість і брати відповідальність за долю коханої людини.

25. Якщо можна звикнути і до вроди, і до потворності, що тоді в людині повинно цінуватися найбільше?

Найбільше в людині мають цінуватися доброта, чесність, душевна щедрість, вірність, здатність співчувати і приходити на допомогу в біді.

УЗАГАЛЬНЮЄМО І ПІДСУМОВУЄМО

26. Складіть план порівняльної характеристики образів Клода Фролло, Квазімодо і Феба де Шатопера. Випишіть з тексту твору по 3 цитати, що характеризують ці образи.

План характеристики:

Соціальне становище, статус і зовнішність персонажів.
Інтелектуальний рівень та внутрішній світ героїв.
Характер почуттів кожного з них до Есмеральди.
Вчинки героїв у моменти морального вибору.
Роль кожного образу у вираженні авторської ідеї фатуму і милосердя.

Цитати до образів:

Клод Фролло:

«Клод Фролло не просто освічений священник, а видатний середньовічний вчений…»
«Клод Фролло — зневірена душа, яку роздирають сумніви. Він здатен заради досягнення мети занапастити себе і зламати долі інших людей.»
«Для Клода ж Фролло — це всеохопна егоїстична пристрасть, що штовхає його на підлість. Він радше відправить кохану на страту, ніж дозволить їй кохати іншого.»

Квазімодо:

«Точніше, він увесь являв собою гримасу. Величезна голова, вкрита рудим волоссям, між плечима – здоровенний горб…»
«Потворний дзвонар Квазімодо, навпаки, виявився внутрішньо просвітленим; він готовий загинути заради безкорисливого і піднесеного почуття.»
«Кохання для Есмеральди і Квазімодо — це жертовна готовність зробити все задля коханої людини.»

Феб де Шатопер:

«Ротмістр Феб де Шатопер до ваших послуг, красуне! — відповів офіцер, прибираючи молодецького вигляду.»
«…красень-офіцер Феб де Шатопер, ”благородний” за походженням, виявляється нездатним на безкорисливі вчинки.»
«Натомість для Феба де Шатопера — легке захоплення, яке без зайвих докорів сумління зникає вже наступного дня.»

27. Яким у творі зображується натовп? Схарактеризуйте його. Знайдіть цитати на підтвердження своєї думки.

Натовп зображується як мінлива, стихійна, бездушна та жорстока маса, ласа до примітивних розваг, гримас і чужого болю.

Цитати:

«Усе змішалося в загальному безумстві. Великий зал став величезним горном зухвальства й безсоромності…»
«…та сама юрба, яку так схвилювало його прибуття, навіть не звернула уваги на те, що він пішов геть.»
«Досі знав лише зневагу, презирство до свого становища, огиду до своєї особи. І тепер, дарма що був глухий, він, немов справжній папа, тішився привітаннями цієї юрби, яку ненавидів за те, що відчував її ненависть до себе.»

28. Чому автор часто порівнює натовп із жорстокою дитиною?

Гюго порівнює натовп із жорстокою дитиною через його незрілість, імпульсивність і нездатність осмислити наслідки своїх дій. Юрба, подібно до несвідомої дитини, мучить слабших заради пустої розваги, не маючи почуття відповідальності та милосердя.

29. Що, на думку письменника, найбільше розважало середньовічний простолюд? А що, на вашу думку, спільного між показовими покараннями на Гревській площі та сучасними телешоу про людські страждання й новинами про жахливі катастрофи?

Середньовічний простолюд найбільше розважали свято блазнів, бійки, катування біля ганебного стовпа та публічні страти на Гревському майдані. Спільним із сучасними сенсаційними шоу є експлуатація жаги до гострих відчуттів, бажання спостерігати за чужими бідами з безпечної дистанції та нездоровий інтерес до насильства.

30. У чому полягає протиставлення головних героїв твору і натовпу — «брудного убогого моря з сірою, землистою» поверхнею?

Протиставлення полягає в романтичному конфлікті непересічних характерів і сірої безликої маси. Есмеральда, Квазімодо і Фролло наділені сильними, незвичайними почуттями та глибиною переживань, тоді як натовп живе лише примітивними інстинктами й безжально топче тих, хто виділяється.

31. Опрацюйте на сторінці 127 інтелект-карту до роману «Собор Паризької Богоматері». Узагальніть матеріал, поданий у карті, та заповніть пробіли.

Елемент інтелект-карти	Зміст та узагальнення
Сюжетні віхи	• Свято дурнів у Парижі • Викрадення Есмеральди Квазімодо за наказом Фролло • Порятунок Есмеральди Фебом та фіктивне одруження з Гренгуаром у Дворі чудес • Ув’язнення і суд над Есмеральдою, порятунок дзвонарем у Соборі • Штурм Собору волоцюгами, зрада Фролло та страта дівчини на Гревській площі • Трагічна загибель Квазімодо біля тіла коханої
Проблематика роману	• Протиставлення зовнішньої та внутрішньої краси • Духовний занепад церковної влади • Жорстокість натовпу до «інакших» • Соціальне гноблення та безправ’я людини • Всевладдя невідворотної долі (фатуму) • Руйнівна пристрасть проти безкорисливого кохання • Необхідність збереження культурної та архітектурної спадщини
Тематично-ідейний аналіз	• Час і місце: Париж, 1482 рік (кінець французького Середньовіччя) • Тема: Зображення контрастного життя середньовічного Парижа через переплетення доль героїв • Ідея: Утвердження вічних гуманістичних цінностей, духовної величі людини та викриття суспільної жорстокості
Характеристика героїв	• Есмеральда: вулична танцівниця; неземна краса; безкорисливо рятує людей, гине через вірність любові • Квазімодо: дзвонар собору; потворний велетень; внутрішньо просвітлений, самовіддано захищає кохану • Клод Фролло: архідиякон і вчений; охоплений темною пристрастю; доводить себе і дівчину до загибелі • Феб: капітан стрільців; красень зовні; духовно порожній, егоїстичний і цинічний
Символіка образів	• Собор: серце Парижа, притулок, вічність мистецтва, що височіє над суєтою епох • Есмеральда: символ чистоти, душевної невинності та краси • Квазімодо: символ внутрішньої шляхетності, прихованої під потворною оболонкою

32. Скористайтеся покликанням або QR-кодом і перегляньте презентацію до теми «Віктор Гюго. Собор Паризької Богоматері».

Матеріали тематичної презентації за посиланням опрацьовано; ключові відомості про біографію Віктора Гюго, історію написання роману та систему романтичних образів враховані в ході аналізу твору.

ЗАСТОСОВУЄМО ТЕОРЕТИЧНІ ПОНЯТТЯ

33. Пригадайте особливості романтичної літератури.

Основними рисами романтизму є:

культ сильних почуттів, фантазії та пристрастей замість культу розуму;
непересічний герой-бунтар, що протистоїть лицемірному суспільству;
звернення до фольклору та історичного минулого (зокрема Середньовіччя);
показ надзвичайних особистостей у надзвичайних обставинах;
широке застосування контрастів, антитези та емоційно насиченої мови.

34. Доведіть, що роман «Собор Паризької Богоматері» належить до романтичного напряму.

Роман належить до романтизму, оскільки головні герої (Квазімодо, Есмеральда, Фролло) є винятковими особистостями з бурхливими пристрастями, поставленими в надзвичайні обставини. Твір побудований на різких контрастах та антитезах (духовна краса у потворному тілі Квазімодо, злочинні помисли священника Фролло), занурений у середньовічний колорит і підпорядкований романтичній концепції фатуму.

35. Чому жанр твору Віктора Гюго визначають як історичний роман?

Жанр твору визначають як історичний роман, тому що автор достовірно відтворює життя, архітектуру, побут, закони, мову та соціальні прошарки Парижа кінця XV століття (доби короля Людовіка XI), використовуючи історичні знання для висвітлення актуальних моральних проблем.

36. Наведіть приклади антитези і контрасту в романі.

Контраст між потворною зовнішністю Квазімодо та його шляхетною душею;
Антитеза між ангельською красою Есмеральди та брудним оточенням Двору чудес;
Протиставлення високого церковного сану Клода Фролло та його ницих злочинних вчинків;
Контраст між привабливим зовнішнім виглядом Феба де Шатопера та його моральною порожнечею;
Протиставлення неземного світлого кохання Квазімодо та егоїстичної одержимості Фролло.

37. У чому полягає головний конфлікт романтичних творів? Як цей конфлікт зображений у романі «Собор Паризької Богоматері»?

Головний конфлікт романтизму — це непримиренне протистояння між духовно багатою особистістю та бездушним, лицемірним суспільством. У романі це відображено через трагедію чистих душею героїв (Есмеральди і Квазімодо), яких безжально цькує натовп, несправедливий суд та офіційна влада.

ДИСКУТУЄМО

38. Чи відповідає хоч один із героїв роману вашим уявленням про те, яким має бути ідеальний коханий? Чому? Які риси кожного із цих героїв ви обрали б для образу ідеального романтичного героя?

Жоден із персонажів окремо не є ідеальним: Феб — егоїстичний і пустий, Фролло — деспотичний маніяк, а Квазімодо пригнічений власним каліцтвом. Для образу ідеального романтичного героя варто обрати:

безмежну вірність, щирість, доброту і самопожертву Квазімодо;
глибину розуму, ерудицію та силу почуттів Клода Фролло;
рішучість, сміливість та зовнішню привабливість Феба де Шатопера.

39. Чи можливе, на вашу думку, таке ідеальне поєднання в дійсності? Відповідь аргументуйте.

Абсолютний ідеал у житті трапляється рідко, оскільки кожна людина має свої слабкості й недоліки. Проте гармонійне поєднання високого інтелекту, привабливості та моральної шляхетності є реальною метою самовиховання кожної зрілої особистості.

ПЕРЕГЛЯД ЕКРАНІЗАЦІЇ

Скористайтеся QR-кодом або покликанням і подивіться трейлер до фільму «Собор Паризької Богоматері» (1956 рік).

Фільм режисера Жана Делануа з Джиною Лоллобриджидою в ролі Есмеральди демонструє класичну інтерпретацію роману: кінострічка передає колорит середньовічного Парижа, готичну атмосферу собору та драматичне протистояння характерів.

Відповіді з додатка

ГОТУЄМОСЯ ДО РОБОТИ З ТВОРОМ

1. Розкажіть про особливості розвитку французького романтизму. Що стало причиною сильних позицій класицизму у французькій літературі XIX століття?

Французький романтизм пройшов тривалий і складний шлях становлення, остаточно утвердившись лише в 1820–1830-х роках. Його особливістю був нерозривний зв’язок із суспільно-політичним життям: французькі романтики брали активну участь у революціях, політичній боротьбі та публіцистиці, вбачаючи в митцеві громадського трибуна.

Причиною тривалого домінування класицизму була міцна традиція філософії Просвітництва та класицистичного мистецтва, яке сприймалося як національне надбання Франції, а також зосередженість країни на війнах наполеонівської доби, що затримало оновлення літератури.

ПРАЦЮЄМО НАД ТЕКСТОМ ТВОРУ

1. Які звинувачення висунули проти Есмеральди? Поміркуйте, чим суд над циганкою з твору Віктора Гюго нагадує нам суд над єврейкою з роману Вальтера Скотта?

Есмеральду звинуватили у чаклунстві, єресі, зв’язках із нечистою силою за допомогою дресированої кізки Джалі, а також у нападі та вбивстві ротмістра королівських стрільців Феба де Шатопера.

Суд над Есмеральдою нагадує суд над єврейкою Ревеккою з роману Вальтера Скотта «Айвенго» тим, що в обох випадках судовий процес є виявом релігійного фанатизму, забобонів і суспільної жорстокості до представниць знедолених меншин. Справжньою першопричиною фальшивих звинувачень була нездорова, одержима пристрасть церковнослужителів (Клода Фролло та Бріана де Буагільбера), які за відмову кохати піддали дівчат смертельній небезпеці.

2. Що пропонував дівчині священик Клод Фролло напередодні страти? А про що благав ув’язнену Ревéкку рицар-монах Бріáн де Буагільбéр?

Напередодні страти Клод Фролло пропонував Есмеральді порятунок від шибениці та втечу з Парижа в обмін на те, що вона відповість на його пристрасть і належатиме тільки йому.

Лицар-храмовник Бріан де Буагільбер так само благав Ревекку погодитися на втечу разом із ним, пропонуючи знехтувати своїми лицарськими обітницями й репутацією ордену, аби врятувати їй життя від спалення на вогнищі.

4. Чому юна дівчина радше піде на шибеницю, ніж скористається допомогою Клода Фролло? Чи безкорисливо священик пропонує їй порятунок?

Есмеральда обирає смерть, тому що відчуває до архідиякона непереборну огиду, жах і вважає його підлим душогубом, винним у замаху на її коханого Феба. Пропозиція священника не має нічого спільного з безкорисливістю — це цинічний шантаж та спроба силою заволодіти беззахисною жертвою.

10. Як Клода Фролло характеризують його слова «Вона не дістанеться нікому!»?

Ці слова свідчать про крайній егоїзм, жорстокість і духовну потворність Фролло. Для нього кохання перетворилося на дике почуття власності: не маючи змоги завоювати серце дівчини, він вирішує знищити її фізично, підтверджуючи свою моральну деградацію.

11. Розкажіть про спробу аргонців врятувати життя циганки. Яке фатальне непорозуміння сталося під час штурму Собору?

Мешканці Двору чудес (арготинці, жебраки та волоцюги) організували озброєний нічний штурм Собору Паризької Богоматері, аби визволити свою названу сестру Есмеральду, яку мали позбавити права церковного притулку за наказом парламенту.

Фатальне непорозуміння полягало в тому, що глухий дзвонар Квазімодо не знав справжніх намірів волоцюг. Вважаючи, що натовп прийшов убити Есмеральду, він героїчно й запекло обороняв собор: скидав униз важкі колоди, каміння та лив розплавлений свинець. Це спричинило величезні жертви серед арготинців, сповільнило порятунок і дало час королівським військам розігнати повстанців та схопити дівчину.

15. Прокоментуйте слова Квазімодо: «Ось усе, що я любив».

Квазімодо промовляє цю фразу на вершині вежі собору, дивлячись одночасно на тіло повішеної на Гревському майдані Есмеральди та на розбитий об бруківку труп Клода Фролло, якого він сам зіштовхнув у прірву. У цій миті сконцентрована трагедія всього життя дзвонаря: він утратив єдину людину, яка виявила до нього щире милосердя, і свого названого батька, який виростив його, але став жорстоким катом.

18. Що сталося з потворою Квазімодо і красенем Фебом? Поміркуйте, чи буде дружина Феба щасливою з ним? Чому?

Квазімодо після загибелі Есмеральди зник і прийшов до склепу Монфокона, де лежали тіла страчених. Він ліг поруч із тілом коханої і помер там в обіймах із нею.

Ротмістр Феб де Шатопер продовжив свою безтурботну службу та вигідно одружився з багатою шляхтянкою Фльор-де-Ліс. Його дружина навряд чи буде з ним щасливою, оскільки Феб — людина морально порожня, егоїстична, легковажна і схильна до зрад, не здатна на глибоку вірність і душевне тепло.

ПРАЦЮЄМО НАД ХАРАКТЕРИСТИКОЮ ОБРАЗІВ ГЕРОЇВ

20. Дайте характеристику образу Есмеральди. Як героїня роману контрастує зі своїм оточенням?

Есмеральда — шістнадцятирічна вулична танцівниця, яка вирізняється неземною красою, пластикою, чудовим голосом і щирою душею. Вона наївна, беззахисна, милосердна (рятує Гренгуара від шибениці, поїть водою Квазімодо) та здатна на самовіддане кохання.

Героїня різко контрастує з грубим, цинічним і злодійським оточенням Двору чудес своєю цнотливістю і чистотою, а з вищим аристократичним світом та суддями — відсутністю лицемірства, пихи і розрахунку.

21. Які події в її житті стали фатальними? Поясніть, чому долю називають сліпою?

Фатальними подіями стали: викрадення в дитинстві з колиски циганами; порятунок капітаном Фебом і фанатичне закохання в нього; згода на нічне побачення в таверні, де ховався Фролло; викрадення із собору під час штурму та запізніле впізнання рідної матері перед самою стратою.

Долю називають сліпою, тому що вона не зважає на чесноти, моральність, вік чи прагнення людини, нещадно знищуючи як благородних і невинних, так і винних через сліпий збіг непередбачуваних обставин.

23. Складіть план характеристики образу Есмеральди.

Походження героїні та її життя серед циган і мешканців Двору чудес.
Зовнішність, артистичний хист і чарівність образу.
Провідні риси характеру: душевна чистота, дитяча наївність, доброта і здатність до співчуття.
Стосунки з іншими персонажами (Квазімодо, Гренгуар, Фролло, Гудула).
Трагічне кохання до Феба де Шатопера як рушій долі дівчини.
Мужність і непохитність перед лицем катувань і смерті.
Значення образу Есмеральди як романтичного уособлення ідеалу краси та гуманізму.

28. Дайте характеристику образу священика Клода Фролло. Що спільного між цим образом і образом чорнокнижника Фауста? Доведіть, що ні той, ні інший не витримали зіткнення з реальним життям та реальними пристрастями.

Клод Фролло — архідиякон Собору Паризької Богоматері, високоосвічений теолог, алхімік і мислитель. Він вирізняється гострим розумом, суворою аскезою, гординею і замкнутістю.

Спільним із Фаустом є те, що Фролло присвятив молодість пізнанню всіх таємниць науки, оволодів мовами та алхімією, проте відчув розчарування в сухій книжковій премудрості. Зіткнувшись із реальним життям і всепоглинаючою пристрастю до живої жінки, ані Фауст, ані Фролло не зуміли впоратися з нею раціонально: пристрасть зламала їхні життєві принципи, штовхнувши на злочини і душевну руйнацію.

30. Поміркуйте, у чому полягає відмінність між коханням і пристрастю? На вашу думку, архідиякон став жертвою кохання чи пристрасті?

Кохання — це безкорисливе, світле почуття, сповнене поваги, турботи про щастя іншої людини та готовності до самопожертви. Пристрасть — це егоїстичне, сліпе й руйнівне бажання володіння об’єктом за будь-яку ціну, що затьмарює розум і совість.

Архідиякон став жертвою саме темної пристрасті, адже його почуття несло Есмеральді лише страх, насильство, тортури та загибель.

31. Доведіть, що, страждаючи від почуттів до чаклунки, священик забув про все, що раніше було дороге його серцю і розуму. Як ви розумієте його слова: «З тобою пекло буде мені раєм; твоє лице краще, ніж Боже!»?

Охоплений пристрастю, Фролло закинув наукові дослідження, знехтував своїм священним саном, молитвою та вихованням молодшого брата Жеана. Він опустився до шпигунства, підступного замаху на вбивство і лжесвідчення.

Ці слова свідчать про повне духовне самознищення священника: заради земного володіння жінкою він готовий зрадити Бога, знехтувати вічним спасінням душі й приректи себе на пекельні муки, що є найвищим ступенем релігійного та морального відступництва.

37. Поміркуйте, а ви відповідаєте романтичним уявленням про ідеального героя чи героїню? Чому?

Романтичний ідеал є художнім перебільшенням, де риси характеру (пристрасть, жертовність чи бунт) доведені до абсолюту. Реальна сучасна людина рідко діє в таких екстремальних категоріях, оскільки в повсякденному житті важливішими є розсудливість, емоційна рівновага, самоповага та вміння знаходити компроміси, а не фатальна саморуйнація.