Чи можна цей вірш назвати справжньою поезією? Чому?
Ні, цей вірш не можна назвати справжньою поезією. Він написаний дуже примітивно, без художніх засобів та глибокого змісту. Рими прості і банальні (наприклад, “кохаю-б’ється”, “вирує-нуртує”). Вірш не передає справжніх почуттів, а складений механічно, щоб просто щось написати.
Що в ньому викликає усмішку?
Усмішку викликають:
- Недоречне використання слова “дорогая” на початку.
- Примітивні рими та повтори.
- Надто пафосні вирази, як “серце в грудях б’ється”, “кров вирує”.
- Останні рядки “Ти моя навіки, Я навіки твій” звучать занадто пафосно і нещиро.
- Загальна наївність та недосконалість вірша, написаного недосвідченим автором.
Як ви гадаєте, Федьків вірш надрукують у газеті? Чому?
Я думаю, що Федьків вірш навряд чи надрукують у газеті. Ось кілька причин:
- Вірш написаний дуже примітивно і наївно, без справжньої поетичної майстерності. Він більше схожий на дитячу римовану гру, ніж на серйозну поезію.
- Тема кохання розкрита поверхово і банально, без глибини почуттів та оригінальних образів.
- У листі-відповіді з редакції вже натякнули, що вірш їм не підходить за темою. Вони радять писати про більш актуальні речі, як-от боротьба з довгоносиками на полях.
- Федько і Вітька - ще зовсім юні хлопці, які не мають досвіду в написанні справжньої поезії. Їхня творчість поки що на аматорському рівні.
- Редакції газет зазвичай мають високі вимоги до якості поезії, яку публікують. Цей вірш явно не відповідає професійним стандартам.
Отже, хоча спроба хлопців написати і надіслати вірш до газети була щирою, але навряд чи успішною. Це скоріше комічний епізод у їхніх пригодах, ніж серйозна заявка на публікацію. Але сам досвід написання і спроба друку можуть стати корисним уроком для юних героїв.
Наведи п’ять доказів, що Федько — справжній друг.
- Федько допомагає Вітьці написати серенаду для Галі, хоча сам не вміє писати вірші. Він докладає зусиль, щоб допомогти другові висловити свої почуття.
- Федько йде разом з Вітькою співати серенаду під вікном Галі вночі, підтримуючи друга в його романтичних починаннях.
- Коли Вітька носить воду для Галі, Федько приходить йому на допомогу і разом вони наповнюють велику діжку.
- Наступного дня Федько знову приходить допомогти Вітьці рубати дрова для Галі, взявши з собою кувалду і клини.
- Коли Вітька бачить Галю з іншим хлопцем і засмучується, Федько підтримує друга, намагається його заспокоїти й філософськи пояснює ситуацію
Як оповідач ставиться до Петра Білого? Чому?
На основі тексту можна зробити висновок, що оповідач ставиться до Петра Білого негативно. Ось кілька причин:
- Петра Білого описано як “завжди прилизаний, напахчений одеколоном мамин синок”.
- Його названо “ябедою і боягузом, хвастуном і брехуном”.
- Сказано, що “Вітька терпіти не міг” Петра Білого.
- Петра протиставлено головному герою Вітьці, який зображений позитивно.
- Оповідач використовує зневажливі епітети, характеризуючи Петра.
Таке негативне ставлення оповідача до Петра Білого пояснюється кількома факторами:
- Петро є суперником Вітьки у боротьбі за увагу Галі.
- Його риси характеру (боягузтво, хвастощі, брехливість) протиставляються позитивним якостям Вітьки.
- Оповідач симпатизує головному герою Вітьці, тому негативно ставиться до його суперника.
- Петро уособлює тип “маминого синка”, що контрастує з образом сміливого і рішучого Вітьки.
Відшукайте у доступних вам джерелах прислів’я про дружбу. П’ять із них запишіть і запам’ятайте.
- Дружба та братство - найбільше багатство.
- Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.
- Друга у скруті пізнають.
- Старий друг краще нових двох.
- Дерево міцне корінням, людина - друзями.
1. Складіть сюжетний ланцюжок за розділами, поданими в підручнику.
Можу скласти приблизний сюжетний ланцюжок за розділами повісті “Вітька + Галя, або Повість про перше кохання” Валентина Чемериса:
- “Ех, Вітько, Вітько!..” - Вітька Горобець закохується в Галю Козачок і звертається за порадою до друга Федька Котигорошка.
- “Творчі муки Федька Котигорошка” - Федько пише серенаду для Вітьки.
- “І куди тільки техніка дивиться!..” - Хлопці готуються до виконання серенади.
- “Серенада” - Вітька і Федько невдало виконують серенаду під вікном не тієї хати.
- “Шановний товаришу Горобець!” - Хлопці отримують відповідь з редакції на надісланий вірш.
- “На Голгофу!” - Перше побачення Вітьки з Галею, де він носить воду.
- “О зміюко лукавая!!!” - Вітька бачить Галю з Петром Білим.
- Вітька викликає Петра Білого на дуель.
- “Гарячий пісок - ліки універсальні” - Вітьці сниться сон про зраду Федька.
2. Запишіть у зошит замість крапок пропущені слова, позначаючи їх відповідними числами, поданими перед крапками.
- Вітька
- Федько
- Вітька
- Федько
- Жуком
- бібліотекаркою
- семисотсторінковий
- Вітьки
- Федько
- Котигорошко
- кохання
4. Наведіть 5 прикладів комічного. Які засоби комічного вам відомі?
- Невдала серенада, яку Вітька і Федько співають під вікном баби Хіврі замість Галі.
- Вітька і Федько наповнюють величезну діжку водою на першому “побаченні” з Галею.
- Федько пише наївний вірш-серенаду для Вітьки.
- Хлопці отримують кумедну відповідь з редакції на надісланий вірш.
- Федько філософствує про кохання, використовуючи недоречні народні прислів’я.
Основні засоби комічного: гумор, іронія, сатира, гіпербола, каламбур.
5. Дайте назви розділам. Який з них можна вважати кульмінаційним?
“Ех, Вітько, Вітько!..” - “Перше кохання”
“Творчі муки Федька Котигорошка” - “Народження серенади”
“Серенада” - “Невдалий виступ”
“Шановний товаришу Горобець!” - “Відповідь з редакції”
“На Голгофу!” - “Важке побачення”
“О зміюко лукавая!!!” - “Зрада”
Кульмінаційним можна вважати розділ “О зміюко лукавая!!!”, коли Вітька бачить Галю з Петром Білим.
6. Дослідіть композицію твору, визначивши її елементи схематично.
Експозиція - знайомство з героями
Зав’язка - Вітька закохується в Галю
Розвиток дії - спроби Вітьки завоювати Галю
Кульмінація - Вітька бачить Галю з Петром
Розв’язка - Вітька викликає Петра на дуель
7. Доведіть, що у творі порушено такі проблеми: а) дорослі й діти; б) дружба; в) гармонія людини і природи; г) творчість і праця. Наведіть приклади, дібравши цитати.
а) Дорослі й діти
У творі показано, як діти намагаються вирішувати свої проблеми самостійно, без допомоги дорослих, що часто призводить до комічних ситуацій, як-от написання серенади чи підготовка до дуелі.
“Мабуть, у нього гарячка, — швидко встановила діагноз. — І добігається ж, вітрогон!..”
б) Дружба
Дружба між Вітькою та Федьком є центральною темою твору. Федько завжди підтримує Вітьку, допомагає йому в усіх починаннях, навіть якщо вони виглядають безглуздими.
“Федько вибрав книги на свій смак і ковтав їх десятками. Міг терпляче лежати на одному боці цілий день і ще терплячіше читати семисотсторінковий роман, від обсягу якого у Вітьки йшов мороз по спині.”
в) Гармонія людини і природи
Ця тема менш виражена, але проявляється в описах сільського життя, де герої проводять багато часу на природі, що є частиною їхнього повсякденного життя.
“Тиша… Тільки чути, як десь на ставку невгамовно кумкають жаби…”
г) Творчість і праця
Творчість проявляється в написанні серенади, а праця — в фізичних зусиллях, які Вітька докладає, щоб допомогти Галі, наприклад, носячи воду чи рубаючи дрова.
“Федько саме підняв над головою кувалду, щоб добре розмахнутися. Вітька сидів і тримав клина.”
8. Сформулюйте тему та ідею твору.
Тема твору “Вітька + Галя, або Повість про перше кохання” Валентина Чемериса — це перше кохання та підліткові переживання.Ідея твору полягає в тому, що перше кохання, хоч і часто наївне та незграбне, є важливим етапом у житті кожної людини. Воно вчить нас розуміти себе та інших, цінувати дружбу і підтримку, а також приймати невдачі з гумором і мудрістю.
9. Створіть акаунт одного з героїв і наповніть його дописами, світлинами.
Створимо уявний акаунт для Вітьки Горобця:
Ім’я користувача: @vitka_gorobets
- 14 років
- Люблю пригоди
- Друзі: Федько Котигорошко
Пости:
- Фото: Вітька з Федьком під грушею. Підпис: “Творчі муки під грушою. Пишемо серенаду для Галі! #перше_кохання #дружба”
- Фото: Вітька з відром біля колодязя. Підпис: “Носимо воду для Галі. Кохання — це праця! #романтика #побачення”
- Фото: Вітька з гітарою. Підпис: “Готуємося до серенади. Сподіваюся, баба Хівря не почує цього разу! #музика #нічні_пригоди”
- Фото: Вітька і Федько з дровами. Підпис: “Рубаємо дрова для Галі. Справжній мужчина завжди допоможе! #праця #дружба”
- Фото: Вітька на березі ставка. Підпис: “Думаю про життя і кохання. Що ж буде далі? #роздуми #підліткове_життя”
10. Складіть цитатний диктант: випишіть цитати до характеристики образів героїв, запишіть відповіді на окремий аркуш. Поміняйтеся цитатами з однокласниками / однокласницями й упізнайте героїв. Звірте свої відповіді з правильними.
Вітька Горобець:
- “Вітька — високий, худий, з рідким білявим чубчиком — не міг і хвилини спокійно всидіти на місці.”
- “Запальний і рвучкий, він так швидко ходив, що маленький товстий і флегматичний Федько мусив бігати за ним підтюпцем.”
Федько Котигорошко:
- “Цей дванадцятилітній опецьок (якого за смаглявість по-вуличному називали Жуком), здавалося, не ходив, а котився на своїх коротеньких ногах.”
- “Федько вибирав книги на свій смак і ковтав їх десятками.”
Галя Козачок:
- “На свою біду ти побачив, що в неї гарні чорні очі-оченята, такі жваві, й такі привабливі, і такі бездонні, що прямо диво дивне, як ти міг раніше на них дивитися і не бачити їх?”
Петро Білий:
- “Отой завжди прилизаний, напахчений одеколоном мамин синок, Петро Білий.”
- “Отой Петро Білий, ябеда і боягуз, хвастун і брехун, якого Вітька терпіти не міг.”
Мати Вітьки:
- “Вітька не встиг заперечити, як мати поставила діагноз: - Точно, живіт болить. Постривай, я хутенько нагрію…”
11. Виконайте одне із завдань (на вибір): а) Напишіть есе про свою смішну пригоду, використовуючи засоби творення комічного
Одного разу, коли я був у сьомому класі, ми з друзями вирішили влаштувати пікнік у лісі неподалік від нашого села. Ми зібрали все необхідне: бутерброди, лимонад і, звичайно ж, м’яч для гри. Все йшло за планом, поки ми не вирішили пограти у футбол.
Гра була в розпалі, коли м’яч випадково залетів у кущі. Я, як найсміливіший з нашої компанії, пішов його діставати. Але замість м’яча я натрапив на старий, покинутий капелюх. Замість того, щоб просто викинути його, я вирішив пожартувати і одягнув його на голову.
Мої друзі почали сміятися, адже капелюх був величезний і закривав мені очі. Але найсмішніше сталося, коли я спробував повернутися на галявину. Не бачачи дороги, я спіткнувся об корінь і впав прямо в калюжу. Всі вибухнули сміхом, а я, мокрий і в капелюсі, виглядав як герой комічного фільму.
Цей випадок став для нас легендою. Ми часто згадуємо його, коли збираємося разом, і кожного разу сміємося до сліз. Ця пригода навчила мене, що іноді варто просто сміятися над своїми невдачами і не боятися виглядати смішно.