1. Пригадайте визначення фольклору.
Фольклор, або усна народна творчість, — це твори, які склав народ і які передавалися усно від однієї людини до іншої. До фольклору належать пісні, казки, прислів’я, загадки та інші жанри.
2. Які жанри фольклору ви знаєте? До яких літературних родів вони належать? За якими характеристиками?
Фольклорні жанри можна поділити на три літературні роди:
- Епос: До нього належать казки, легенди, перекази. Головна їхня риса — це розповідь про події та персонажів, тобто у них є сюжет.
- Лірика: Це переважно народні пісні (календарно-обрядові, родинно-побутові та інші). У ліричних творах не так важливий сюжет, як вираження почуттів, емоцій та думок автора чи народу.
- Драма: До цього роду належать народні ігри та вертеп, які призначені для виконання на сцені.
Думи є ліро-епічними творами, оскільки в них є і сюжет (ознака епосу), і ліричні відступи, що передають почуття (ознака лірики).
3. Яка тематика народних дум?
Тематика народних дум така :
- Героїчна боротьба українського народу проти турецько-татарських загарбників.
- Визвольна війна проти польсько-шляхетського поневолення та російської колонізації.
- Побутові теми, які розкривають народну мораль.
4. Створіть ментальну карту на тему «Думи та їхні ознаки».
Думи
- Визначення: Ліро-епічні твори про боротьбу українського народу з поневолювачами, які виконували під супровід кобзи, бандури чи ліри.
- Ознаки:
- Є сюжет.
- Розповідь чергується з ліричними відступами.
- Текст складається з частин з різною кількістю рядків (від 2 до 12), а не зі строф.
- Композиція:
- Заспів (заплачка): Початок думи.
- Основна частина: Розгортання сюжету.
- Кінцівка (славослов’я): Завершення з прославленням.
- Художні засоби:
- Постійні епітети: ясні зорі, тихі води.
- Тавтологія: думає-гадає, чужа чужина.
- Риторичні звертання: «дівко-бранко».
- Старослов’янізми: злото, перст.
- Виконання: Речитативом — напівспівом, напівпроказуванням.
5. Чому саме занепад козацтва спричинив занепад дум?
Занепад козацтва спричинив занепад дум, тому що думи були тісно пов’язані з козацьким життям. Основною темою дум була “козацька слава” та героїчна боротьба, а найвищий розквіт цього жанру припав на часи існування Запорозької Січі та Козацької держави. Коли козацтво як суспільна і військова сила занепало, зникло й основне джерело натхнення та тематики для створення нових героїчних дум.
6. Що називають кобзарством?
Кобзарство — це музично-словесна традиція, яка передається з покоління в покоління. Вона включає в себе усні твори, виконавське мистецтво та музику, зокрема думи, історичні та релігійні пісні.
7. Чому, на вашу думку, радянська влада намагалася знищити традицію кобзарства й переслідувала кобзарів?
Радянська влада намагалася знищити традицію кобзарства, бо кобзарі були носіями української національної пам’яті та ідеї незалежності. Їхні думи та пісні прославляли боротьбу українського народу проти поневолювачів, зокрема й російської колонізації. Це суперечило ідеології створення єдиного “радянського народу” та замовчування історії боротьби за волю. Кобзарі з їхнім героїчним епосом сприймалися як загроза тоталітарному режиму, тому їх переслідували в 1920–1930-х роках.
8. Чому збереження традиції кобзарства важливе для сучасників?
Збереження традиції кобзарства важливе, бо це живий зв’язок із нашим минулим і частина культурної спадщини. Кобзарство зберігає історичну пам’ять про боротьбу за свободу та передає її наступним поколінням. Сьогодні ця традиція продовжує жити й розвиватися: сучасні кобзарі не лише виконують старі твори, а й створюють нові, навчають молодь та виготовляють інструменти, що допомагає зміцнювати національну ідентичність.
11. Прочитайте схему та прокоментуйте проблеми, порушені в «Думі про Марусю Богуславку». Доповніть схему.
На схемі показано життєвий шлях Марусі: її важка людська доля в полоні призвела до віровідступництва. Цей вчинок є гріхом, який вона спокутує, визволивши козаків.
У думі порушено кілька важливих проблем:
- Проблема вибору: Маруся обирає між особистим добробутом у неволі та порятунком співвітчизників.
- Любов до Батьківщини: Навіть прийнявши чужу віру, Маруся не забуває про рідну землю і допомагає козакам.
- Вірність і зрада: Героїня зраджує свою віру, але залишається вірною своєму народові.
Схему можна доповнити такими елементами: Жертовність та Патріотизм, адже її вчинок — це жертва заради країни.
12. Пригадайте ознаки думи. На підтвердження кожної ознаки наведіть приклад із прочитаного твору.
На прикладі “Думи про Марусю Богуславку” можна простежити всі основні ознаки цього жанру:
- Наявність сюжету: Розповідається історія про те, як Маруся визволяє сімсот козаків з тридцятилітньої неволі.
- Чергування розповіді з ліричними відступами: Розповідь про події (основна частина) завершується емоційним зверненням-молитвою: “Ой визволи, може, нас, всіх бідних невольників… Вислухай, боже, у просьбах щирих…”.
- Текст складається з нерівноскладових частин: У думі немає чітких строф, а кількість рядків у частинах різна. Наприклад, один уривок має п’ять рядків, а наступний — три.
- Композиція (заспів, основна частина, кінцівка):
- Заспів: “Що на Чорному морі, На камені біленькому, Там стояла темниця кам’яная”.
- Основна частина: Діалог Марусі з козаками та їх порятунок.
- Кінцівка (славослов’я): Молитва про визволення всіх невільників.
- Художні засоби:
- Постійні епітети: камені біленькому, темниця кам’яная, ясні зорі, тихі води.
- Риторичні звертання: “Гей, козаки, Ви, біднії невольники!”.
13. Створіть метафоричну карту «Думи про Марусю Богуславку».
Центральний образ: Маруся Богуславка. Вона — міст між двома світами: світом неволі та світом свободи.
Основні образи-символи, пов’язані з нею:
- Темниця кам’яна: Символ неволі, страждань і темряви, в якій козаки перебувають 30 років.
- Ключі: Символ влади, довіри й можливості подарувати волю. Маруся отримує їх і використовує для порятунку.
- Великдень: Символ воскресіння та нового життя. Саме в цей день козаки отримують свободу, що символізує їхнє духовне й фізичне відродження.
- Рідна земля (город Богуслав): Символ свободи, дому, батьківщини, куди Маруся вже не може повернутися.
- Віра: Центральний конфлікт твору — протистояння “віри бусурменської”, яку прийняла Маруся, і “миру хрещеного”, до якого прагнуть козаки.
14. Які факти свідчать про те, що Маруся скоїла гріх і спокутала його?
Про гріх Марусі свідчать її власні слова, які вона просить передати батькам: ”…Бо вже я потурчилась, побусурменилась Для роскоші турецької, Для лакомства нещасного!”. Це означає, що вона зреклася християнської віри. А спокутує вона цей гріх своїм вчинком — порятунком семисот козаків-невільників. Вона ризикує власним життям, щоб подарувати їм свободу, що і є її спокутою.
15. Що вам відомо про Великдень? Чому саме на Великдень відбувається порятунок козаків? Чи можна порівняти порятунок козаків з воскресінням? Чому?
Великдень — це найбільше християнське свято, яке символізує воскресіння Ісуса Христа, перемогу життя над смертю. Порятунок козаків відбувається саме на Великдень невипадково. Це глибоко символічно, адже козаки, які 30 років “Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають”, ніби “воскресають” з темної темниці до нового життя на волі. Тому їхній порятунок можна і треба порівнювати з воскресінням, адже вони повертаються з небуття до “краю веселого, у мир хрещений”.
16. Чи дано оцінку вчинку Марусі Богуславки в думі? Чому?
У думі немає прямої оцінки вчинку Марусі — ні засудження, ні повного виправдання. Народ залишає це питання відкритим. Спочатку козаки її проклинають, а потім вона сама відмовляється від повернення додому. Це показує складність її долі та вибору. Відсутність однозначної оцінки робить її образ більш живим і трагічним, показуючи, що в житті бувають ситуації, де немає простих рішень. Народ прославляє її патріотичний вчинок, але водночас показує її особисту трагедію.
17. Напишіть думу про сучасну боротьбу українських воїнів проти російських загарбників.
Ой як на славній Україні не соколи ясні літали,
То чорним димом, вражим димом поля й міста накривало.
Як та орда, орда московська, на нашу землю наступала,
Хотіла волю, нашу волю, у кайдани закувати.
Тоді вставали не старії, не сиві діди-козаченьки,
А мужі сильні, хлопці вільні, України синоньки.
Гей, воїне, ти, наш соколе ясний,
Що в небі синім залізною птахою літаєш,
Ти ворожі танки-самоходи з висоти спиняєш,
Наші села, наші хати від біди оберігаєш.
“Не плач, мамо, не журися, стара ненько,
Що твій син тепер не вдома, не близенько.
Я стою за правду-волю, за дитячу долю,
Щоб над нашим краєм знову сонце сяло в полі”.
Ой, визволи, Боже, нас від лютої навали,
Щоб наші діти ворога-супостата не знали.
Подай же, Боже, сили нашим славним воякам,
І вічная слава всім українським козакам
18. Пригадайте вивчене та накресліть подану схему в зошит. Заповніть порожні клітинки прикладами.
| Рід | Жанр | Приклади |
|---|---|---|
| Лірика | Календарно-обрядові пісні | ”Ой весна, весна — днем красна” (веснянка), “Добрий вечір тобі, пане господарю!” (колядка) |
| Соціально-побутові пісні | ”Ой у степу криниченька” (чумацька), “Стоїть явір над водою” (козацька) | |
| Ліро-епос | Билини, старини | ”Про Іллю Муромця” |
| Думи | ”Дума про Марусю Богуславку”, “Дума про козака Голоту” | |
| Історичні пісні | ”За світ встали козаченьки”, “Ой на горі та й женці жнуть” | |
| Епос | Легенди, перекази, казки | Казки: “Котигорошко”, “Летючий корабель”; Легенди: “Про заснування Києва” |
| Драма | Народні ігри | Вертеп, “Коза” |
19. Опрацюйте таблицю «Паспорт твору». За потреби доповніть її.
Ось опрацьована і доповнена таблиця “Паспорт твору” для “Думи про Марусю Богуславку” на основі наданих текстів:
| Назва елементу | Характеристика |
|---|---|
| Твір | ”Дума про Марусю Богуславку” |
| Автор | Народ |
| Рід / Жанр | Ліро-епос / Дума |
| Тема | Зображення страждань козаків у турецькій неволі та героїчного вчинку Марусі Богуславки, яка, попри власну трагічну долю, визволяє своїх земляків. |
| Ідея | Уславлення патріотизму, мужності та жертовності української жінки; засудження поневолення; утвердження нерозривного зв’язку людини з батьківщиною. |
| Головні герої | Маруся Богуславка — полонянка, яка прийняла чужу віру (“потурчилась, побусурменилась”), але зберегла любов до України і врятувала козаків. Сімсот козаків-невільників — уособлення страждань усього українського народу в полоні. |
| Проблематика | Вибір між особистим щастям і вірністю батьківщині. Патріотизм і зрада. Віра та віровідступництво. Боротьба за свободу. |
| Місце події | Туреччина, Чорне море |
| Композиція | Заспів (заплачка): Опис кам’яної темниці на Чорному морі. * Основна частина: Діалог Марусі з невільниками, її обіцянка і порятунок козаків. Кінцівка (славослов’я): Молитва-звернення до Бога з проханням визволити всіх бідних невільників. |
| Художні засоби | *Епітети:* бідні невольники, сонце праведне, земля християнська, божий світ, святий празник, городи християнські, лакомства нещасні, тяжка неволя, віра бусурменська, ясні зорі, тихі води, край веселий, мир хрещений, просьби щирі, нещасні молитви, білий камінь. Метафора: сльозами проливали. Риторичні запитання: Угадайте, що в нашій землі християнській за день тепера?; Почім ми можем знати, Що в нашій землі християнській за день тепера? Риторичні оклики: Гей, дівко-бранко, Марусю, попівно Богуславко!; Ой, козаки, Ви, біднії невольники!; Як ти нам святий празник, роковий день Великдень сказала!; Вислухай, боже, у просьбах щирих, У нещасних молитвах Нас, бідних невольників! Рефрен: дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка. |