Українські народні думи - відповіді

• Назад до змісту

ПЕРЕВІРЯЄМО

1. Що таке дума як жанр фольклору? Доведіть, що цей термін зрозумілий і дуже вдалий.

Дума — це великий ліро-епічний віршований твір героїчного або соціально-побутового змісту, який виконують речитативом у супроводі бандури, кобзи чи ліри. Термін «дума» походить від слів «думка», «думати», що підкреслює її змістовність і глибину, адже в думах відображаються важливі події, роздуми про долю народу, героїзм, зрада, страждання. Це слово зрозуміле, бо передає суть твору — роздуми про життя, а також дуже вдале, оскільки відображає емоційний і філософський характер жанру.

2. Яке виконання називають речитативом? У яких сучасних жанрах музики використовують речитатив або його елементи?

Речитатив — це протяжне проказування тексту, подібне до співу, що має ритмічний і мелодійний характер, але не є співом у повному розумінні. У сучасній музиці речитатив або його елементи використовують у жанрах репу, хіп-хопу, а також іноді в рок- і поп-музиці.

3. Про що розповідається в народних думах?

У народних думах розповідається про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників (напади турків і татар), про мужніх захисників рідної землі, перебування полонених у неволі, а також оспівуються народні герої, осуджуються зрадники й боягузи.

4. Хто в козацькі часи переважно ставав виконавцем народних дум? Під акомпанемент яких народних інструментів виконували думи?

Виконавцями народних дум у козацькі часи здебільшого були мандрівні співці-музиканти: кобзарі, бандуристи, лірники. Думи виконували під акомпанемент кобзи, бандури або ліри.

5. Назвіть характерні ознаки думи.

• Зображення важливих суспільних подій, історичних осіб
• Великий обсяг (як для фольклорних творів)
• Виконання речитативом під акомпанемент кобзи, ліри, бандури
• Навмисне уповільнення розповіді завдяки повторам
• Часте римування дієслів у кінці рядків
• Неоднакова кількість складів у рядках
• Наявність сюжету та своєрідна будова (заспів, основна частина, кінцівка)
• Не поділяються на куплети

МІРКУЄМО

6. Що спільного, а що відмінного між народними думами й історичними піснями

Обидва жанри зображають важливі суспільні події та видатних історичних осіб. Вони відображають героїчне минуле українського народу, розповідають про боротьбу з ворогами та прославляють народних героїв.

Відмінності

Думи за обсягом, як правило, більші за історичні пісні, хоча мають із ними спільні риси. Основна відмінність полягає у способі виконання та структурній організації цих фольклорних жанрів.

ДУМА ПРО МАРУСЮ БОГУСЛАВКУ

Про яку «землю християнську» йдеться в тексті?

У тексті «Думи про Марусю Богуславку» під «землею християнською» розуміється Україна — рідна земля козаків-невільників, які тридцять років перебували в турецькому полоні.

Як Марусі вдалося звільнити бранців?

Маруся Богуславка змогла звільнити козаків-бранців завдяки довірі свого пана-турка. На святий Великдень, коли турецький пан поїхав до мечеті, він передав Марусі ключі від темниці. Скориставшись цією можливістю, дівчина прийшла до темниці, відімкнула її й випустила на волю всіх сімсот козаків-невільників.

ПЕРЕВІРЯЄМО

1. Дайте відповідь «так» або «ні» на запитання за твором «Дума про Марусю Богуславку».

1. Цю думу написав Тарас Шевченко? НІ
2. Маруся була родом із міста Богуслава? ТАК
3. Чи допомагав пан турецький визволяти невільників? НІ
4. Чи втекла Маруся разом із невільниками? НІ
5. Маруся організувала втечу на Великдень? ТАК
6. Маруся передавала батькові прохання НЕ викупляти її з неволі? ТАК
7. Цей твір належить до ліро-епічних? ТАК

2. Перекажіть стисло зміст думи «Маруся Богуславка». Визначте в ній заспів, основну частину й кінцівку.

У темниці на Чорному морі тридцять років перебувають сімсот козаків-невільників. До них приходить дівка-бранка Маруся Богуславка і повідомляє, що завтра Великдень. Козаки спочатку проклинають її за нагадування про свято, але Маруся обіцяє їх звільнити. На Великдень турецький пан їде до мечеті і передає Марусі ключі від темниці. Дівчина відмикає в’язницю і випускає всіх козаків на волю. Вона просить їх передати батькові, щоб не викупляв її з неволі, бо вона вже потурчилась.

Заспів — опис темниці на Чорному морі та козаків-невільників, які тридцять років перебувають у неволі.

Основна частина — розмова Марусі з козаками про Великдень, їхні прокльони, обіцянка звільнення та сама втеча невільників.

Кінцівка — прохання Марусі до козаків і молитва до Бога про визволення всіх невільників з тяжкої неволі.

3. Думи традиційно виконували під акомпанемент усіх зображених музичних інструментів, ОКРІМ

Гусла — цей інструмент не використовували для виконання українських народних дум. Думи виконували під акомпанемент бандури, кобзи чи ліри.

4. Прочитайте вголос заспів (заплачку) твору. Якими словами передано трагічне становище українських бранців? Чи варто вважати правдою, чи лише гіперболою тридцятилітню неволю козаків?

Трагічне становище українських бранців передано словами: «темниця кам’яная», «бідних невольників», «тридцять літ у неволі пробувають», «Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають». Тридцятилітню неволю можна розглядати як художню гіперболу, що підкреслює довготривалість страждань козаків, хоча історично відомі випадки багаторічного перебування українців у турецькому полоні.

5. Запропонуйте кожен / кожна самостійно свій варіант послідовного розташування вказаних подій відповідно до розгортання їх у думі:

1. Сімсот козаків тридцять літ перебували в кам’яній темниці.
2. Маруся повідомила невільникам, що за день буде Великдень.
3. Маруся звільнила невільників.
4. Маруся попросила козаків передати вістку її батькам.

6. Чому Маруся вирішила нагадати козакам про найбільше релігійне свято? Як до цього поставилися невільники? Чому вони проклинають дівчину?

Маруся нагадала про Великдень, щоб підготувати козаків до звільнення, адже саме на це свято турецький пан їхав до мечеті й передавав їй ключі. Невільники спочатку прокляли дівчину, бо нагадування про рідне свято посилювало їхні страждання і тугу за домом: «Та бодай ти, дівко-бранко… Щастя й долі собі не мала, Як ти нам святий празник, роковий день Великдень сказала!»

7. Поясніть, чому дівчина-бранка просить козаків передати батькові, щоб той не намагався її викупити, і чому не тікає разом із невільниками. Процитуйте відповідні рядки.

Маруся не хоче, щоб батько її викупляв, і не тікає разом із козаками, бо вона «потурчилась, побусурменилась» — прийняла мусульманство. Вона каже:

«Та нехай мене… з неволі не викупає,

Бо вже я потурчилась, побусурменилась

Для розкоші турецької,

Для лакомства нещасного!»

8. Як ви ставитеся до того, що сама Маруся відмовилася втікати з козаками до рідного краю?

Рішення Марусі викликає суперечливі почуття. З одного боку, її вчинок — це героїчна самопожертва заради порятунку інших людей. Вона ризикувала власним життям, щоб звільнити сімсот козаків.

З іншого боку, її відмова повертатися додому через те, що вона “потурчилась, побусурменилась”, показує трагічну покору обставинам. Маруся могла б спробувати втекти разом із козаками та повернутися до рідної віри, але вона обрала залишитися в неволі.

Це рішення відображає складність морального вибору людини, яка опинилася між двома світами й не змогла знайти в собі сили повернутися до попереднього життя.

9. Розгляньте ілюстрацію на с. 24. Який епізод думи тут зображено? Опишіть зовнішній вигляд Марусі та невільників. Чи такою ви уявляєте героїню?

На ілюстрації зображено епізод звільнення невільників — Маруся відмикає темницю і випускає козаків на волю. Маруся зображена як молода жінка. Невільники виглядають виснаженими, з довгим волоссям, що підкреслює їхні довгі роки страждань у неволі. Героїня виглядає рішучою та співчутливою, що відповідає її образу в думі.

10. Випишіть із тексту епітети, що характеризують Україну. Опишіть усно змальовану в тексті українську дійсність.

Епітети, що характеризують Україну: «земля християнська», «городи християнські», «край веселий», «мир хрещений». Україна змальована як рідна земля, де панує християнська віра, де люди живуть у мирі та радості, на відміну від турецької неволі.

11. Назвіть характерні ознаки думи у творі «Маруся Богуславка». Знайдіть рядки, які повторюються. Для чого їх ужито?

Характерні ознаки думи в творі:

• Великий обсяг
• Своєрідна будова (заспів, основна частина, кінцівка)
• Неоднакова кількість складів у рядках
• Навмисне уповільнення розповіді завдяки повторам

Повторювані рядки: «дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка», «козаки, ви, біднії невольники», «Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають». Повтори вжито для створення ритму, підкреслення важливих моментів та емоційного впливу на слухачів.

12. Складіть і запишіть цитатний план думи (4-6 пунктів).

1. «Що на Чорному морі, на камені біленькому, там стояла темниця кам’яная»
2. «Угадайте, що в нашій землі християнській за день тепера?»
3. «Та бодай ти, дівко-бранко… щастя й долі собі не мала»
4. «То буду я до темниці приходжати, темницю відмикати»
5. «Та нехай мене… з неволі не викупає»
6. «Ой визволи, Боже, нас, всіх бідних невольників з тяжкої неволі»

Ось інший варіант плану:

1. «Що на Чорному морі… стояла темниця кам’яная» — заспів, опис полону козаків.
2. «То до їх дівка-бранка… приходжає» — поява Марусі.
3. «Сьогодні у нашій землі… Великдень» — звістка про свято.
4. «Як буде пан турецький… ключі віддавати» — Маруся готується до визволення.
5. «Темницю відмикає, всіх козаків… випускає» — кульмінація, порятунок.
6. «Та нехай мене… не викупає… бо вже я потурчилась…» — відмова від повернення.

13. Прокоментуйте останні слова Марусі Богуславки про «розкіш турецьку» й «лакомства нещасні». Поміркуйте, чи простежується тут душевна роздвоєність героїні між священним обов’язком допомогти землякам і роллю законної дружини турецького пана?

Слова про «розкіш турецьку» та «лакомства нещасні» показують внутрішній конфлікт Марусі. Вона розуміє, що прийняла чужу віру та спосіб життя, тому не може повернутися додому. Душевна роздвоєність проявляється в тому, що вона зберегла любов до рідної землі та допомогла козакам, але водночас усвідомлює свою неможливість повернутися до попереднього життя.

14. Чи можна Марусю Богуславку назвати патріоткою? Поясніть свою відповідь. Чому до сьогодні українці пам’ятають про цю героїчну жінку?

Марусю Богуславку можна назвати справжньою патріоткою, адже вона ризикувала власним життям заради порятунку 700 козаків-земляків. Незважаючи на зміну віри та статусу, вона не забула рідну землю і зробила все можливе для допомоги своєму народу. Українці пам’ятають її як символ самопожертви, любові до Батьківщини та жіночої мужності, що залишається актуальним і сьогодні.

15. Складіть сенкан до образу Марусі Богуславки.

Маруся

Мужня, жертовна

Звільняє, рятує, страждає

Допомагає козакам втекти з неволі

Героїня

Ось ще віріант:

Маруся

Смілива, рішуча

Визволяє, жертвує, страждає

Не забула рідний край

Патріотка