Поміркуйте! (сторінка 86)
Що вам відомо про життя Івана Сірка?
Іван Сірко — найвідоміший кошовий отаман Запорозької Січі. Народився в містечку Мурафа на Поділлі. З юних літ був завзятим козаком, брав участь у Визвольній війні під проводом Б. Хмельницького, був полковником вінницьким. У 1660–1680 рр. запорожці дванадцять разів обирали його кошовим отаманом. Рішуче виступав проти загарбників України, за що був засланий до Сибіру, але повернутий для організації відсічі турецькому нападу. Вороги називали його «урус-шайтан» (руський чорт), а земляки вважали характерником, здатним на надзвичайні вчинки.
Який наскрізний художній засіб використано в пісні «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»? Що він підкреслює?
Наскрізний художній засіб — паралелізм. Він підкреслює могутність і лицарську красу козацького війська, порівнюючи козаків із явищами природи (туман, орли, сонце, місяць).
Знайдіть у тексті пісні інші характерні пісенні засоби: постійні епітети, риторичні вигуки, рефрени (повтори), літоти (пестливі слова). З якою метою вони вжиті? Які почуття і думки підкреслюють?
- Постійні епітети: «сизий орел», «славне Запорозьке військо», «вороні коні». Вони підкреслюють велич, красу й силу козаків.
- Риторичні вигуки: «Гей», «Та, ой», «Ой». Вживаються для емоційності, підсилення почуттів.
- Рефрени (повтори): «Та ми ж думали, ой, та ми ж думали…», «Аж то…». Повторюються для створення ритму, підкреслення важливих моментів.
- Літоти (пестливі слова): «козаченьків», «конику»
Ці засоби вжиті для створення урочистої, піднесеної атмосфери та підкреслення героїчності козаків. Вони передають почуття гордості за козацьке військо, захоплення мужністю Сірка та його воїнів, а також підкреслюють народну любов до своїх захисників.
Уважно роздивіться на картині І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (с. 7) обличчя, постаті запорожців, зокрема отамана Сірка в центрі (над головою писаря). Ця картина — справжня галерея характерів.
На картині І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану» зображено різних за характером і зовнішністю запорожців. Серед них можна побачити:
- веселих і дотепних (деякі сміються, жартують, підколюють один одного);
- серйозних і зосереджених (дехто уважно стежить за написанням листа, обмірковує слова);
- запальних і відчайдушних (вирази обличчя, жести, емоційність);
- суворих і досвідчених (старші козаки, зосереджені, спокійні, впевнені).
Отаман Сірко (в центрі, над головою писаря) — спокійний, мудрий, зосереджений, але водночас впевнений у собі. Його постать випромінює силу, авторитет і досвід.
Відрізняються козаки зовнішністю, віком, емоційністю, але всіх їх об’єднує:
- почуття гумору;
- братерство та згуртованість;
- гордість за себе і свою справу;
- волелюбність і незалежність.
Які риси українського національного характеру виявляють запорожці на полотні?
- волелюбність і незалежність;
- дотепність, гострий розум, почуття гумору;
- мужність, відвага, готовність до боротьби;
- згуртованість, дружба, підтримка один одного;
- гідність і гордість за свій народ.
Ці риси проявляються у виразах обличчя, позах, жестах, а також у самій атмосфері картини — веселій, життєрадісній, але водночас сповненій гідності та впевненості.
Поміркуйте! (сторінка 88)
Якими почуттями пройнята пісня «Чи не той то хміль…»?
Пісня пройнята почуттями гордості за перемогу українського війська, захоплення мужністю та відвагою козаків і гетьмана. В ній є іронія щодо ворогів, радість перемоги, а також співчуття до тих, хто загинув у бою. Відчувається патріотизм, віра у справедливість боротьби та надія на визволення рідної землі.
Чому саме з хмелем порівнює народ Б. Хмельницького?
Народ порівнює Богдана Хмельницького з хмелем, бо хміль — це рослина, яка швидко росте, обплітає все навколо, сильна й живуча. Так і Хмельницький був енергійним, завзятим, об’єднував навколо себе людей, вів їх до перемоги. Це порівняння підкреслює його силу, вплив і незламність.
Кого зобразили скульптори на пам’ятнику героям Визвольної війни 1648–1654 рр.?
Композиція зображує трьох вершників: Богдана Хмельницького, Максима Кривоноса, Івана Богуна.
Поміркуйте! (сторінка 89)
Роздивіться репродукції картин із зображенням Б. Хмельницького. Чи збігаються ваші уявлення про цю видатну історичну постать, зображену у творах мистецтва, з образом гетьмана-полководця, оспіваного в історичній пісні «Чи не той то хміль…»? Поясніть свою думку.
Так, мої уявлення про Богдана Хмельницького, сформовані завдяки історичній пісні «Чи не той то хміль…», загалом збігаються із зображенням гетьмана на картинах. На портретах О. Мордвинової та Г. Нарбута Богдан Хмельницький виглядає як сильний, впевнений і величний полководець — у багатому одязі, з козацькою булавою, у позі гетьмана.
У пісні Хмельницький постає енергійним, вольовим, здатним об’єднати людей і вести їх до перемоги. Художники теж підкреслюють його лідерство, гідність, мужність, силу характеру. Образ на картинах відповідає народному уявленню про гетьмана-захисника, який здатен вести за собою народ і боротися за свободу України.
Читайте та досліджуйте!
Скориставшись інтернетом, знайдіть відомості про перебіг битви під Жовтими Водами. Порівняйте цю інформацію з описом бою, поданим у пісні «Чи не той то хміль…». У чому збігаються і чим відрізняються історична та фольклорна версії? Наведіть приклади пісенного й образного змалювання історичних подій.
Історична та фольклорна версії битви під Жовтими Водами збігаються в тому, що обидві розповідають про перемогу козацького війська на чолі з Богданом Хмельницьким. Однак вони відрізняються у способі подання інформації.
- Історична версія є точною і детальною. Вона містить факти про перебіг битви, імена командирів (Богдан Хмельницький, Стефан Потоцький), чисельність військ та стратегічні ходи, як-от перехід реєстрових козаків на бік повстанців.
- Фольклорна версія (пісня «Чи не той то хміль…») є образною та емоційною. Вона узагальнено описує бій, зосереджуючись на героїзмі козаків та постаті гетьмана. У пісні використовуються художні засоби: Хмельницького порівнюють із хмелем, що символізує його силу та вплив, а ворогів («ляхів») змальовують іронічно.
Отже, історичний опис надає факти, а пісня — передає народні почуття: гордість за перемогу та захоплення лідером.
Підсумуймо!
Які пісні називають історичними?
Історичними називають народні пісні, в яких розповідається про справжні історичні події, згадуються реальні герої та висловлюється ставлення народу до цих подій та постатей.
Основні тематичні групи історичних пісень:
- Про боротьбу з турецько-татарськими нападниками.
- Про визвольну боротьбу під проводом Богдана Хмельницького.
- Про козацьке життя та подвиги відомих отаманів, таких як Іван Сірко
Чим історичні пісні споріднені із соціально-побутовими та думами, а чим відрізняються від них?
Спорідненість:
- З соціально-побутовими піснями їх об’єднує народне походження, використання схожих художніх засобів та пісенна форма.
- З думами їх єднає тематика — зображення героїчної боротьби українського народу за волю, патріотичні мотиви та оспівування козацтва.
Відмінності:
- Від соціально-побутових пісень історичні відрізняються тим, що в центрі їхньої уваги — важливі для всієї нації події, а не родинні чи особисті проблеми.
- Від дум історичні пісні відрізняються меншим розміром, простішою мелодією, чіткою строфічною будовою та призначеністю для хорового співу, тоді як думи виконуються сольно, речитативом, під супровід кобзи чи бандури.
Чи хочете ви в подальшому читати історичні пісні? Чому?
Так, я хочу читати історичні пісні. Вони допомагають краще зрозуміти минуле нашої країни, дізнатися про героїчні вчинки предків і відчути гордість за свою історію. Це ніби жива, емоційна розповідь про те, як наші пращури боролися за свободу.