1. Який літературний жанр пародіюється в романі «Премудрий Дон Кіхот з Ламанчі» Сервантеса? Визначте елементи пародії в цьому творі. Що саме й чому висміює письменник у цій книжці? А що надає зображеним у ній пригодам сумного й романтичного характеру?
У романі пародіюється жанр лицарського роману.
Елементи пародії:
- Спотворення традиційних атрибутів: Замість бойового коня у Дон Кіхота — стара шкапа Росинант, а його «дама серця» Дульсінея — звичайна селянка.
- Комічні ситуації: Головний герой сприймає світ крізь призму романів, тому вітряки здаються йому велетнями, шинок — замком, а отари овець — ворожим військом.
- Іронічне наслідування стилю: Автор використовує пишну, урочисту мову, характерну для лицарських романів, щоб описати безглузді вчинки героя, що створює комічний ефект.
Письменник висміює відірваність від життя ідеалів лицарських романів, які в його час уже були застарілими. Він показує, наскільки смішними й безглуздими є спроби жити за вигаданими правилами в реальному світі.
Пригодам надає сумного характеру те, що Дон Кіхот щиро прагне творити добро, захищати слабких і боротися за справедливість, але його благородні пориви постійно розбиваються об жорстоку реальність. Романтичного характеру надає його незламна віра в ідеали, самопожертва заради високої мети й відданість своїй мрії, попри глузування та невдачі.
2. Як використовується прийом антитези при зображенні Дон Кіхота та його слуги Санчо Панси? А що є спільного в цих персонажів? З ким із цих літературних героїв ви хотіли б мандрувати? Чому?
Прийом антитези (протиставлення) є основою для створення образів Дон Кіхота і Санчо Панси.
- Зовнішність: Дон Кіхот — високий, худий, а Санчо — низький і товстий.
- Світогляд: Дон Кіхот — ідеаліст і мрійник, який живе у світі фантазій. Санчо Панса — реаліст і прагматик, якого хвилюють земні потреби: їжа, сон та гроші.
- Соціальний стан: Дон Кіхот — збіднілий дворянин (ідальго), а Санчо — простий селянин.
Спільне в цих персонажів те, що вони обоє по-своєму добрі й людяні, незадоволені навколишньою дійсністю і шукають кращого життя. З часом вони починають впливати один на одного: Дон Кіхот стає трохи більш приземленим, а Санчо переймає частину ідеалізму свого господаря. Головне, що їх об’єднує — це міцна дружба і вірність.
Я б хотів мандрувати із Санчо Пансою. Хоча пригоди з Дон Кіхотом були б, напевно, більш захопливими, з Санчо подорож була б безпечнішою і веселішою. Він завжди думає про практичні речі, з ним точно не залишишся голодним, а його жарти та здоровий глузд допомогли б уникнути багатьох неприємностей.
3. Подискутуймо! Чому, на вашу думку, образ Дон Кіхота став вічним? Чи потребує сучасний світ дон кіхотів? Обґрунтуйте свою думку.
Образ Дон Кіхота став вічним, тому що він уособлює одвічну боротьбу між ідеалами та суворою реальністю, що є близьким людям у будь-які часи.
Однак я вважаю, що сучасний світ не потребує донкіхотів, бо зараз набагато більша потреба в реалістах. Благородні пориви й мрії, як у Дон Кіхота, є гарними, але без зв’язку з реальністю вони стають марними й навіть шкідливими. Сьогоднішні проблеми, такі як війни, екологічні кризи чи економічні труднощі, вимагають тверезого аналізу, знань та практичних рішень, а не сліпої боротьби з «вітряками». Світу потрібні люди, які можуть не просто мріяти про краще, а планомірно і розсудливо працювати для досягнення реальних результатів.
4. Схарактеризуйте загальний задум роману Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера».
Загальний задум роману «Мандри Гуллівера» — це гостра сатира на людські та суспільні вади, зокрема на політичну систему, релігійні війни та моральний занепад тогочасної Англії та Європи в цілому. Під виглядом фантастичних пригод Свіфт висміює людську дурість, жадібність, гординю та жорстокість. Автор використовує подорожі до вигаданих країн, щоб показати абсурдність і недоліки реального світу.
5. Які суспільні вади піддаються сатиричній критиці в розповіді про пригоди Гуллівера в країні ліліпутів? Наведіть приклади комічних елементів у творі.
У країні ліліпутів Свіфт сатирично критикує такі суспільні вади:
- Політичні інтриги та боротьба за владу: Війна між партіями «тремексенів» (високих підборів) і «слемексенів» (низьких підборів) є пародією на ворожнечу між англійськими політичними партіями торі та вігів.
- Абсурдність релігійних воєн: Кривава війна між Ліліпутією та імперією Блефуску через те, з якого кінця розбивати яйце («тупоконечники» проти «гостроконечників»), висміює релігійні конфлікти між католиками та протестантами.
- Підлабузництво та некомпетентність чиновників: Щоб отримати високу посаду при дворі, кандидати змагаються в танцях на канаті, що є сатирою на те, як придворні домагаються прихильності монарха.
Прикладом комічного елементу є сама невідповідність розмірів: велетень Гуллівер серед крихітних людей. Смішно спостерігати, як ліліпути, які ледь сягають йому до черевика, поводяться з надзвичайною пихою та погрожують йому своєю «могутньою» армією.
6. Які дива очікували на бранців на борту «Наутилуса» в романі «20 000 льє під водою»?
На борту «Наутилуса» бранців — професора Аронакса, його слугу Конселя та китобоя Неда Ленда — очікували справжні дива:
- Сам підводний човен: «Наутилус» був технологічним шедевром, що працював на електриці та значно випереджав свій час.
- Панорамні вікна: У салоні були величезні вікна, крізь які можна було спостерігати за дивовижним життям підводного світу, ніби в гігантському акваріумі.
- Багатства капітана Немо: На борту була величезна бібліотека, колекція картин, морських перлин та інших скарбів, зібраних з дна океану.
- Прогулянки по дну: Завдяки спеціальним скафандрам герої могли виходити з човна і гуляти підводними лісами, бачити затонулі кораблі та руїни Атлантиди.
7. Робота в парах. Доведіть, що «20 000 льє під водою» – науково-пригодницький роман.
Роман Жуля Верна «20 000 льє під водою» є науково-пригодницьким, оскільки поєднує в собі риси обох жанрів.
Наукові елементи:
- Технології: У романі детально описується будова та принципи роботи «Наутилуса», який використовує передові на той час ідеї, наприклад, електричну енергію.
- Наукові знання: Професор Аронакс, як учений-зоолог, постійно дає наукові коментарі, класифікує морських тварин і рослин, пояснює різні природні явища.
- Дослідження: Мета подорожі — не просто пригоди, а наукове дослідження океанських глибин.
Пригодницькі елементи:
- Захопливий сюжет: Історія починається з полювання на таємниче морське чудовисько, продовжується несподіваним полоном і сповнена небезпек.
- Небезпечні ситуації: Герої стикаються з гігантськими кальмарами, потрапляють у вир, борються з акулами та ризикують життям під час підводних прогулянок.
- Таємниця: Особистість капітана Немо, його мотиви та минуле залишаються загадкою, що тримає читача в напрузі протягом усього твору.
8. Творча лабораторія. Уявіть себе журналістом, напишіть репортаж про початок сенсаційної подорожі в пошуках морського чудовиська, придумайте гучний заголовок, щоб привернути увагу читачів.
СЕНСАЦІЯ! НАЙШВИДШИЙ КОРАБЕЛЬ СВІТУ ВИРУШАЄ НА ПОЛЮВАННЯ ЗА ТАЄМНИЧИМ МОРСЬКИМ ЧУДОВИСЬКОМ!
Сьогодні з порту Нью-Йорка в експедицію, за якою, без перебільшення, стежить увесь світ, вирушає фрегат «Авраам Лінкольн». Натовпи людей зібралися на пристані, щоб провести відважну команду, мета якої — знайти й знешкодити гігантську істоту, що вже кілька місяців наводить жах на моряків. Подейкують, це небачений досі нарвал неймовірних розмірів, що з легкістю пробиває корпуси кораблів.
На борту — найкращі з найкращих: досвідчений капітан Фарагут, відомий гарпунер Нед Ленд і знаменитий французький професор П’єр Аронакс зі своїм вірним слугою Конселем. Саме професор має розгадати, чи є ця істота витвором природи, чи чимось іншим. «Авраам Лінкольн» оснащений за останнім словом техніки, його гармати готові до бою. Повітря сповнене хвилюванням і надією, адже на кону стоїть безпека мореплавства. Чи вдасться сміливцям розгадати таємницю океанських глибин? Ми будемо стежити за розвитком подій!
9. Проєктна робота. Створіть карту острова, на якому жив Робінзон, позначивши на ній його житло, місця полювання, джерела води тощо. Презентуйте карту в класі.
На карті острова Робінзона Крузо потрібно позначити:
- Місце кораблетрощі: Біля узбережжя, де розбився його корабель.
- Перше житло («замок»): Укріплена печера з частоколом на схилі пагорба, звідки добре видно море.
- Літній «будиночок»: Курінь у більш зеленій та віддаленій частині острова.
- Поля: Ділянки, де Робінзон вирощував ячмінь і рис.
- Пасовисько для кіз: Загорода, де він тримав своїх приручених тварин.
- Джерела прісної води: Струмок або річка, звідки він брав воду.
- Ліс: Місця, де він полював і заготовляв деревину.
- Оглядовий пагорб: Найвища точка острова, з якої Робінзон оглядав околиці.
- Місце, де знайшли слід: Ділянка на піщаному березі, яка його так налякала.
10. Розвиваймо мовлення. Напишіть щоденникові нотатки від імені одного з указаних героїв за вибором: в) професора Аронакса (про його спроби розгадати загадку капітана Немо).
Нотатки професора Аронакса
Дата невідома. Здається, минуло кілька тижнів з того часу, як ми опинилися на борту «Наутилуса». Час тут втратив своє значення. Я, вчений, який мріяв про дослідження океанських глибин, отримав усе, чого бажав, і водночас потрапив у золоту клітку.
Щодня я бачу дива, які не снилися жодному натуралісту. Через величезне вікно салону переді мною проходить усе життя океану. Я класифікував десятки нових видів, моя колекція поповнюється неймовірними зразками. Та всі ці наукові тріумфи затьмарює одна загадка — капітан Немо.
Хто він? Геніальний інженер, що створив це диво техніки? Чи вигнанець, який зненавидів людство і назавжди порвав із сушею? Він може годинами розповідати про таємниці морів, його знання вражають. У його бібліотеці зібрані шедеври людської думки, а стіни прикрашають полотна великих майстрів. Та варто лише розмові торкнутися його минулого чи світу людей, як його обличчя кам’яніє, а в очах з’являється холодна рішучість. Він — людина, що добровільно поховала себе на дні океану. Але що змусило його піти на це? Що за біль і ненависть ховаються за цією маскою спокою? Я мушу розгадати цю таємницю, інакше моє перебування тут втратить будь-який сенс.
11. Робота в групах. Об’єднайтеся в групи, організуйте дискусію на тему виживання в екстремальних умовах.
А. Виживання та самодостатність. Які навички та якості допомогли Робінзону вижити на безлюдному острові? Як ці навички можуть бути корисними в сучасному житті?
Робінзону допомогли вижити його наполегливість, винахідливість, терпіння та оптимізм. Він не впав у відчай, а почав діяти. Практичні навички він здобував методом спроб і помилок: навчився будувати житло, полювати, приручати тварин, вирощувати зерно, пекти хліб, робити посуд та одяг. У сучасному житті ці якості та навички дуже корисні. Вміння не здаватися перед труднощами, знаходити нестандартні рішення, бути самостійним та організованим допомагає досягати успіху в будь-якій справі.
Б. Роль праці в житті людини. Як праця допомогла Робінзону зберегти людяність? Чи погоджуєтеся ви з висловом, що праця робить людину шляхетною?
Праця стала для Робінзона порятунком. Вона не тільки забезпечувала його фізичне існування, але й не давала збожеволіти від самотності та відчаю. Постійна зайнятість, облаштування свого життя та створення необхідних речей допомогли йому зберегти розум і відчуття мети. Я погоджуюся з висловом, що праця робить людину шляхетною. Коли людина працює, вона створює щось нове, розвивається та відчуває свою значущість, що й робить її кращою.
В. Самотність і соціалізація. Як самотність вплинула на Робінзона? Що допомогло йому зберегти розум і людяність під час ізоляції?
Самотність була для Робінзона найважчим випробуванням. Вона змусила його переоцінити життя і зрозуміти величезну цінність людського спілкування. Щоб не втратити розум, він вів календар, щоб не згубити лік часу, та щоденник, де записував свої думки. Також йому допомогла віра в Бога, яку він знайшов на острові, та чіткий розпорядок дня. Ці заняття створювали ілюзію впорядкованого, цивілізованого життя.
12. Філологічна майстерня. Поряд з образом Гуллівера в англійській літературі стоїть образ Робінзона Крузо. Ці персонажі були породжені однією добою, що й визначило певну подібність між ними. Поміркуйте, що споріднює і що відрізняє героїв Свіфта й Дефо. Чи можна вказані вами спільні риси Лемюеля Гуллівера й Робінзона Крузо вважати прикметами просвітницької літератури? Відповідь обґрунтуйте.
Спільне:
- Обидва герої — англійці, мандрівники, представники свого часу.
- Вони допитливі, діяльні та покладаються на власний розум і досвід.
- Обидва потрапляють у незвичайні обставини, що дозволяє авторам дослідити людську природу та суспільство.
Відмінне:
- Робінзон — активний творець. Він змінює світ навколо себе, будує цивілізацію з нуля і, що найголовніше, змінюється сам внутрішньо, проходить духовну еволюцію.
- Гуллівер — переважно спостерігач. Він критично аналізує суспільства, в які потрапляє, але сам залишається майже незмінним. Його подорож — це зовнішня мандрівка, а не внутрішній розвиток.
Так, спільні риси цих героїв є прикметами просвітницької літератури. Просвітництво звеличувало силу людського розуму, праці та здатності до пізнання світу. Робінзон Крузо є ідеальним втіленням цієї ідеї: він доводить, що людина завдяки розуму та наполегливій праці може підкорити природу і створити цивілізоване життя. Гуллівер, у свою чергу, використовує розум для аналізу й критики суспільних вад, що також є ключовою рисою Просвітництва, яке прагнуло вдосконалити світ через освіту та раціональне мислення.