Які картини ти уявляєш, читаючи твір? Які кольори переважають у твоїх ілюстраціях?
Читаючи твір, я уявляю гамірну дорогу з потоком автомобілів, вантажівок та автобусів, оповиту сизим димом. Посеред цього руху стоїть самотня тополя, яка мужньо протистоїть пилу й негоді. Найяскравішою картиною є момент перетворення дерева під ранковим осіннім сонцем, коли воно починає випромінювати світло, наче чарівний світильник. У моїх ілюстраціях переважали б сірі кольори асфальту та диму, глибокий зелений колір листя після дощу та насичені золотисті й жовті відтінки осінньої тополі.
Як змінилася тополя?
Протягом твору тополя постійно змінювалася залежно від обставин: вона то припадала дорожнім пилом, то вмивалася дощами й ставала чистою. Найсуттєвіша зміна відбулася з приходом осені, коли частина її листя пожовкла, а інша лишилася темно-зеленою. Завдяки сонячним променям дерево «засвітилося» і стало схожим на казковий світильник.
Скільки часу могла тривати описана подія?
Діалог хлопчика з матір’ю та момент милування «засвіченою» тополею тривали лише кілька хвилин одного ранку. Проте автор описує довший проміжок часу — період життя дерева при дорозі від літньої спеки, через дощі, до настання золотої осені.