Тема 7. У пошуках сенсу життя - Архіпова відповіді

• Назад до змісту

Зміст теми:

• Вступ: Осяяння (с. 185)
• Іван Драч. «Балада про соняшник» (с. 185–187)
• Знання в дії: «Балада про соняшник» (с. 186–187)
• Познайомся з автором: Іван Драч (с. 187–188)
• Олесь Гончар. Новела «На косі» (с. 189–194)
• Нове й цікаве: Геральдика та герби (с. 195–197)
• Знання в дії: Новела «На косі» (с. 197–198)
• Познайомся з автором: Олесь Гончар (с. 198–199)

Вступ: Осяяння (с. 185)

ВИСЛОВИ ПРИПУЩЕННЯ, ЯК СЛОВО ПОВ’ЯЗАНЕ З ТЕМОЮ.

Слово «осяяння» пов’язане з темою «У пошуках сенсу життя», оскільки воно означає раптове відкриття істини, що є ключовим етапом у процесі пізнання людиною свого призначення та цінностей.

ПРОЧИТАЙ «БАЛАДУ ПРО СОНЯШНИК» ІВАНА ДРАЧА. ПОМІРКУЙ НАД ТИМ, ЯК І ЧОМУ АВТОР СТВОРИВ ОБРАЗ ХЛОПЧИКА-СОНЯШНИКА.

Автор створив образ хлопчика-соняшника шляхом персоніфікації, наділивши квітку людськими рисами, щоб показати шлях перетворення звичайної людини на творчу особистість через зустріч із прекрасним. Соняшник уособлює людину, яка, побачивши справжнє мистецтво, застигає у вічному захопленні, втрачаючи буденну подобу задля вищої мети — служіння красі.

Іван Драч. «Балада про соняшник» (с. 185–187)

1. Які риси людини втілив автор в образі соняшника?

Автор втілив в образі соняшника такі риси: непосидючість, дитячу безпосередність, жагу до гри, цікавість до навколишнього світу, здатність щиро дивуватися та готовність до духовного перевтілення заради прекрасного.

2. Поясни причину такого різкого перетворення та емоційний стан ліричного героя балади.

Причиною різкого перетворення стала зустріч із сонячним мистецтвом, яка вразила героя своєю красою та величчю. Емоційний стан героя змінюється від звичного буденного життя до стану застиглого «золотого німого захоплення», де він забуває про все земне, прагнучи долучитися до поезії.

3. Напиши 4–5 речень від імені хлопчика-соняшника після зустрічі із сонцем. Що він відчув? Про що мріє тепер?

Я відчув, як усе моє колишнє життя вмить зблідло перед оранжевим сяйвом цього сонця-поезії. Мене огорнуло неймовірне трепетне захоплення, яке зупинило час і змусило забути про біганину та ігри. Тепер я мрію лише про те, щоб хоч на мить доторкнутися до цієї величі. Хочу назавжди залишитися в цьому золотому світлі, ставши частиною тієї краси, яку відкрив для себе.

ПОМІРКУЙТЕ

4. Що, на твою думку, означають фінальні рядки балади? Чи потрібна митцю «наївність» і «дитячість», щоби побачити красу істини?

Фінальні рядки балади означають, що процес пізнання поезії та мистецтва є вічним, оскільки кожне нове покоління («щомиті якийсь хлопчисько») відкриває для себе цей світ заново, прагнучи духовної краси. Митцю необхідна «наївність» і «дитячість», оскільки саме вони дають змогу сприймати світ без упереджень, щиро дивуватися та бачити справжню красу істини, яку часто не помічають дорослі через свій прагматизм.

5. Порівняй соняшник із людиною, яка вперше відкрила для себе поезію або мистецтво. У чому схожість між ними? Чи була така мить у твоєму житті? Поділися враженнями.

Соняшник, який із захопленням застиг перед «сонцем-поезією», подібний до людини, що вперше осягнула глибину мистецтва: обидва переживають стан внутрішнього прозріння та переродження. Схожість полягає в тому, що буденне життя раптово відходить на другий план, поступаючись місцем новому, вищому сенсу, який назавжди змінює світогляд. Така мить у моєму житті була, коли я вперше прочитав вірш, що змусив мене по-іншому подивитися на звичні речі, відчувши їхню приховану красу.

6. Пригадай, що тобі відомо про персоніфікацію як різновид метафори. Чому автор використовує цей троп для змалювання образу соняшника?

Персоніфікація — це різновид метафори, який полягає в наданні неживим предметам чи явищам природи властивостей людини (здатність мислити, почувати, діяти). Автор використовує цей троп, щоб наблизити образ соняшника до читача, зробити його переживання зрозумілими, а перетворення — переконливим, оскільки це підкреслює активне, свідоме прагнення ліричного героя до пізнання поезії.

7. Знайди в тексті приклади інших тропів, поясни їхню роль у створенні поетичного світу.

У тексті вжито такі тропи:

• Епітети («золоті переливи», «красиве засмагле сонце», «золоте німе захоплення») — вони надають описам яскравості, підсилюють емоційне забарвлення поетичного світу.
• Метафора («Поезіє, сонце моє оранжеве!») — ототожнення поезії з джерелом світла та життя, що підкреслює її найвищу цінність.
• Гіпербола («застиг він на роки й століття») — увиразнює глибину та незворотність духовної зміни ліричного героя.

8. Як ти розумієш слова «Поезіє, сонце моє оранжеве!»? Чому автор ототожнює поезію із сонцем?

Ці слова є вигуком захоплення, де поезія постає як джерело життєдайної енергії, світла та тепла. Автор ототожнює поезію із сонцем, оскільки вона, подібно до небесного світила, дає натхнення, освітлює людське буття, допомагає зрозуміти сутність світу та зігріває душу людини.

9. Головне послання Івана Драча через образ соняшника полягає в тому, що справжнє покликання людини, її здатність до духовного зростання і внутрішнього перетворення можливі лише через безмежне захоплення красою, мистецтвом та ідеалами, заради яких варто назавжди відмовитися від буденності.

10. Установи відповідність між цитатою з твору та використаним у ній художнім засобом:

Прослухайте «Баладу про соняшник» у незвичному прочитанні… Обміняйтеся враженнями. Запропонуйте свій «Літературний римейк». Наведіть чотири переконливі аргументи, що саме обраний вами музичний жанр утілює ідею балади.

Для «Літературного римейку» пропонується обрати жанр інді-фолк (indie-folk).

Аргументи:

1. Акустичне звучання інді-фолку підкреслює щирість та безпосередність хлопчика-соняшника, наближаючи баладу до природи.
2. Мелодійність жанру передає стан «золотого німого захоплення», занурюючи слухача у медитативний емоційний стан.
3. Інді-фолк дозволяє зробити акцент на інтимності діалогу людини з поезією (сонцем), не перевантажуючи текст зайвим пафосом.
4. Жанр ефективно передає трансформацію від динамічного «бігу наввипередки з вітром» до стану споглядання, що відповідає сюжету твору.

Знання в дії: «Балада про соняшник» (с. 186–187)

1. Підготуй трихвилинну усну розповідь-презентацію на тему: «Що таке поезія, коли її відкриваєш уперше?»…

Поезія — це особливий спосіб відчувати світ, який ми вперше відкриваємо для себе ще в дитинстві через прості народні пісні, казки та римовані рядки.

Коли людина вперше по-справжньому відкриває для себе поетичне слово, воно перестає бути просто набором римованих слів або домашнім завданням з літератури. Поезія перетворюється на ключ до розуміння власних емоцій, переживань та людської душі. Уперше читаючи глибокий вірш, ти раптово усвідомлюєш, що хтось інший вже зміг висловити твої найтаємніші думки, мрії чи біль, для яких тобі самому не вистачало слів.

Відкрити поезію вперше — це ніби знайти дзеркало для свого внутрішнього світу та розвинути емпатію, тобто вміння співпереживати іншим. Вона вчить бачити красу в буденних речах, помічати деталі й глибше розуміти життя. Саме тому поетичне слово завжди залишається з людиною як джерело натхнення та духовного збагачення.

2. Поміркуй над тим, якою може бути «ціна» творчого життя та «відповідальність» за отримане натхнення. Запропонуй п’ять запитань, які Соняшник мав би поставити Сонцю, перш ніж «застигнути» навіки.

«Ціною» творчого життя є повна самовіддача, втрата буденної свободи заради вічності та готовність залишитися самотнім у своєму захопленні.

Запитання Соняшника до Сонця:

1. Сонце, чи варта мить пізнання твоєї краси того, щоб назавжди втратити здатність рухатися?
2. Як мені тепер навчити інших хлопчиків шукати тебе, не стаючи при цьому нерухомою квіткою?
3. Що мені робити зі своїм земним серцем, яке тепер наповнене лише твоїм оранжевим світлом?
4. Чи будеш ти зігрівати мене своєю увагою, коли настане темна ніч століть?
5. Чи є мій вибір стати соняшником справжнім прозрінням, чи це лише втеча від звичайного життя?

ГЛИБИННЕ РОЗУМІННЯ ТЕКСТУ

3. Запиши монолог соняшника XXI століття, який відкриває для себе нову «поезію» (наприклад, музику, кіно, науку).

Я — соняшник нової ери, моє коріння вростає не лише в чорнозем, а й у цифрові мережі. Раніше я прагнув лише сонця, але сьогодні я відкрив для себе інше світло — світло квантової фізики. Мої пелюстки тремтять не від вітру, а від захоплення складністю всесвіту, де кожна частинка танцює за законами вищої гармонії. Це моє нове прозріння: наука і є справжньою поезією сучасності, що пояснює таємниці буття. Тепер я не просто тягнуся до неба, я намагаюся осягнути структуру самого світла.

4. Склади анотацію або рецензію на твір, у якому вислови думку про те, чи легко сучасній дитині підліткового віку «застигнути» в захопленні поезією, коли довкола стільки цифрових «велосипедів».

Рецензія на сучасний стан літературного сприйняття підлітків. Сучасний світ перенасичений швидкісними цифровими «велосипедами» — соціальними мережами та стрімким відеоконтентом, які пропонують миттєве задоволення. У такому інформаційному потоці «застигнути» в глибокому, німому захопленні поезією стає викликом для підлітка. Поезія вимагає сповільнення, внутрішньої тиші та концентрації, на що в умовах постійного цифрового шуму залишається все менше простору. Твір підкреслює необхідність свідомого вибору між ілюзією швидкості та справжньою глибиною мистецького переживання.

ЕФЕКТИВНА ПИСЬМОВА ВЗАЄМОДІЯ

5. Напиши есе, в якому порівняй «золоте німе захоплення» соняшника сонцем (натхнення мистецтвом) із сучасними формами захоплення (соціальні мережі, відеоігри, віртуальна реальність). Чи здатен сучасний інформаційний шум дати те «застигання на роки й століття», про яке писав Іван Драч, чи він лише створює ілюзію руху?

«Золоте німе захоплення» соняшника — це стан граничної щирості, коли особистість трансформується під впливом краси, виходячи за межі буденності. Це внутрішній акт, що має тривалість і глибину.

Сучасні форми захоплення — соціальні мережі, віртуальна реальність, відеоігри — здебільшого діють за принципом інтерактивної розваги. Вони пропонують постійний потік оновлень, стимулюючи допімінову реакцію, що створює ілюзію інтенсивного руху. Однак цей рух часто є хаотичним і не залишає по собі духовного відбитку. Інформаційний шум розпорошує увагу, не дозволяючи досягти того стану «застигання», про яке писав Іван Драч. Справжнє захоплення потребує відстороненості від суєти, тоді як віртуальний простір змушує бути постійно «включеним» у мережу. Таким чином, цифрові розваги часто підміняють фундаментальне внутрішнє перетворення поверхневою реакцією, пропонуючи швидкість замість вічності.

6. Опиши власне захоплення, зазнач, чи пов’язане воно з мистецтвом і як впливає на твоє життя.

Моє захоплення — гра на гітарі. Це безпосередньо пов’язано з музичним мистецтвом. Коли я граю, я входжу в стан повної концентрації, подібний до того, що описав Іван Драч, — світ навколо перестає існувати, залишається лише звук. Це захоплення впливає на моє життя, впорядковуючи думки та допомагаючи знімати емоційну напругу після навчання. Воно дарує відчуття контролю над власною емоційною реальністю, що є критично важливим у моєму віці.

МОВНА СВІДОМІСТЬ І ТВОРЧІСТЬ

7. Поміркуй, чому автор балади вибирає для опису сонця саме «червону сорочку на випуск» і «велосипед», а не щось більш епічне чи міфологічне. Поясни, як ці знижені, побутові деталі роблять його ближчим і доступнішим для хлопчика-соняшника.

Автор використовує побутові деталі, щоб деміфологізувати образ сонця та наблизити його до рівня сприйняття дитини. «Червона сорочка навипуск» та «велосипед» — це атрибути земного, зрозумілого хлопчині світу, які роблять сонце «своїм», близьким і доступним. Це зниження високого образу до побутового дозволяє показати, що поезія не є чимось відстороненим або недосяжним, вона присутня у звичайному житті. Такі деталі створюють ефект впізнаваності: сонце постає не як далекий космічний об’єкт, а як цікавий співрозмовник або товариш, з яким хочеться покататися на рамі.

МОВНА СВІДОМІСТЬ І ТВОРЧІСТЬ

8. Склади титри (текст, що з’являється на екрані) для німого фільму (5 кадрів) за мотивами балади «Соняшник». Титри мають бути максимально експресивними та метафоричними, тому використовуй прикметники, іменники й вигуки для передавання дії та емоцій.

• Кадр 1: «Безтурботний біг! Зелений хлопчик-вітер у шаленому танці з природою!»
• Кадр 2: «Осяяння! Раптове спалах оранжевого божества!»
• Кадр 3: «Заціпеніння! Німе, золоте, космічне захоплення!»
• Кадр 4: «Благання! О, оранжеве сонце, візьміть у свій небесний політ!»
• Кадр 5: «Метаморфоза! Хлопчик зникає — вічний соняшник розквітає!»

МОВНА СВІДОМІСТЬ І ТВОРЧІСТЬ

1. Напиши короткий вірш або мінібаладу на тему «Моє сонце — це…» про те, що тебе надихає, пробуджує до життя, дає силу творити.

Моє сонце — це ритм, що пульсує у рядках,
Це відблиск істини в дитячих очах,
Це чистий аркуш, де думка летить,
Це сила, що в серці вогнем жевріє вмить.
Натхнення моє — нескінченний політ.

МОВНА СВІДОМІСТЬ І ТВОРЧІСТЬ

2. Створи цифровий колаж «Мій шлях до сонця» як символ власного внутрішнього зростання. За потреби використай онлайн-інструменти.

Промпт для створення зображення:
A vibrant digital collage representing inner growth. In the center, a stylized glowing sun made of light and artistic symbols. A path leads towards the sun, winding through elements of nature and books. Surrounding the path are Ukrainian traditional ornaments and abstract icons of creativity. All inscriptions on the image must be in Ukrainian: “Мій шлях до сонця”, “Натхнення”, “Зростання”, “Світло”. Artistic, inspiring style.

Познайомся з автором: Іван Драч (с. 187–188)

Прочитай фрагменти книжки письменника й літературознавця Вано Крюґера «Розчахнута квітка» про відомих українських поетів, зокрема й про творчість Івана Драча. Поміркуй над тим, у чому сила Івана Драча як митця і як людини.

Сила Івана Драча як митця полягає у його новаторстві, експериментах із формою та здатності наповнювати поезію екзистенційними питаннями, що виходять за межі буденності. Як людина, він володів складною, суперечливою особистістю, яка поєднувала відвертий літературний провокативний стиль із необхідністю виживати в умовах тогочасної жорсткої політичної системи, демонструючи при цьому готовність до пошуку нових шляхів та осмислення власної ідентичності.

ПОЗНАЙОМСЯ З АВТОРОМ

1. Досліди біографію поета й усно склади пазл «Моє знайомство з автором». Придумай візуальний символ для кожної події. За потреби скористайся статтею в додатку.

ЛІТЕРАТУРНИЙ ДРАЙВ

3. Розгадай ребуси.
(Оскільки в наданому тексті ребуси відсутні, я не можу їх розгадати. Будь ласка, надайте зображення або опис ребусів).

Олесь Гончар. Новела «На косі» (с. 189–194)

ПРИГАДАЙ

Пригадай момент, коли ти мав / мала можливість милуватися чи захоплюватися природою рідного краю. Які емоції тебе переповнювали? Чи відчував / відчувала ти в цей момент окриленість або повноту власного життя?
Споглядання світанку над широким степом викликає відчуття внутрішнього спокою та нерозривного зв’язку з навколишнім світом. Цей стан супроводжується відчуттям свободи та усвідомленням краси моменту. У такі хвилини виникає внутрішня окриленість, що наповнює життя глибшим змістом.

Пригадай, що таке пейзаж у художній літературі. Яка, на твою думку, його роль у розкритті головної ідеї твору?
Пейзаж — це опис природи в художньому творі, який слугує тлом для подій або засобом розкриття внутрішнього світу персонажів. Його роль полягає у створенні емоційної атмосфери та підсиленні головної ідеї, де стан природи часто віддзеркалює або контрастує з переживаннями героїв, допомагаючи читачеві глибше зрозуміти авторський задум.

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Прочитай новелу «На косі» Олеся Гончара. Зверни увагу на те, як описи природи вплинули на розкриття характеру персонажів.

Природа в новелі є мірилом моральності персонажів. Опис коси як «заповідності» та «чистоти» підкреслює високі ідеали Ольги, для якої птахи — це священні істоти. Водночас для Танцюри природа — лише ресурс або арена для демонстрації влади, що виявляється через його приземлені, практичні коментарі та грубе поводження з лебедем.

Постав наголоси у словах абсолюти, тужавий, жагливо, крицевість, сягнисто, за потреби скористайся словником. Добери до них синоніми, ураховуючи контекст.

• Абсолю́ти — ідеали, безумовні цінності.
• Тужа́вий — пружний, щільний (про вологий пісок).
• Жагли́во — пристрасно, палко, пекуче (про погляд).
• Крице́вість — твердість, непохитність, сила духу.
• Ся́гнисто — розмашисто, великими кроками.

1. Визнач тему новели Олеся Гончара «На косі». Як вона пов’язана з проблемами сучасності?

Тема новели — зіткнення високої духовності та людяності з браконьєрством, споживацьким ставленням до природи та цинізмом. Це актуально сьогодні, оскільки питання відповідальності людини за навколишнє середовище та збереження етичних норм у суспільстві, де панує прагматизм, залишаються гострими.

2. Порівняй образи Ольги і Танцюри: хто з них ближчий тобі за світоглядом? Чому?

Ольга уособлює внутрішню чистоту, естетичне сприйняття світу та повагу до життя. Танцюра — це втілення цинізму, грубої сили та споживацтва. Мені ближча Ольга, оскільки її світогляд базується на любові, збереженні краси та відповідальності за природу, а не на її експлуатації.

3. Поясни, чому автор так чітко розділяє персонажів на «позитивних» і «негативних». Це допомагає розкрити ідею чи спрощує конфлікт? Як саме?

Чіткий поділ на позитивних і негативних персонажів допомагає увиразнити етичний конфлікт, перетворюючи його на боротьбу світла і темряви, духовності й духовної обмеженості. Це не спрощує конфлікт, а робить його максимально гострим, змушуючи читача чітко визначити свою позицію щодо цінностей, які відстоює автор.

ЗАВДАННЯ

4. Зачитай фрагменти тексту, що описують косу. Якою її змальовує автор?

Косу автор описує як «вузьку необжиту смужку суші», що відокремилася від степу і загубилася в імлах відкритого моря. Це місце постає як «найкрайніший край землі», де панує «океан повітря», «заповідність» і «чистота». Автор змальовує косу як простір безмежжя та гармонії, де відчувається «синя вічність», а людська присутність виглядає як частка чогось великого.

5. Чи можна вважати, що образ коси символізує певну межу — між природою і цивілізацією, мрією і реальністю, свободою і законом? Прокоментуй свою думку.

Так, образ коси символізує межу між цими поняттями. Вона стає простором, де природа залишається неполоханою і первісною, контрастуючи з «карколомним темпом» міського життя та його «чадом і гуркотнявою». Коса є місцем втілення мрії про спокій та чистоту, яка стикається з грубою реальністю у вигляді браконьєрства та побутового практицизму, окреслюючи конфлікт між особистим прагненням до свободи та зовнішніми законами й моральними компромісами.

6. Що би змінилося, якби дія відбувалася не на косі, а в місті? Як це вплинуло б на ідею твору?

У міських умовах ідея твору втратила б свою гостроту, оскільки міське середовище є штучним і позбавленим того відчуття абсолютної природної чистоти, яка є визначальною для стану героїв. На косі природа діє як активний учасник, що загострює моральний вибір персонажів; у місті цей зв’язок розчинився б у буденності, а вчинок Танцюри сприймався б лише як порушення адміністративного порядку, а не як порушення гармонії буття.

7. Як би ти переінакшив / переінакшила назву «На косі», щоб вона передала головний зміст твору?

Назву можна було б змінити на «Межа чистоти» або «На краю душі», оскільки ці варіанти краще відображають моральний вибір героїв та символічне значення місця дії.

8. Поміркуй, чи може краса врятувати людину від спотворення. Наведи приклад персонажа новели, якого треба, на твою думку, рятувати.

Краса може лише надихати та давати орієнтири, але не рятує автоматично, якщо людина сама не готова змінити свої внутрішні установки. На мою думку, рятувати треба єгеря, оскільки він має потенціал бути «лицарем гідності», але через страх і бажання догодити сильнішим («гнучкоспинність») втрачає власне обличчя та моральні орієнтири, перетворюючись на вислужника.

9. Символом чого є лебеді у творі? Чому про цього птаха кажуть, що він «святий»?

У новелі лебеді є символом неполоханої чистоти, високої краси, духовності та справжньої, живої природи. Про цього птаха кажуть, що він «святий», оскільки в народній уяві та свідомості персонажів новели він уособлює недоторканність, благородство та високу моральну чистоту, тому його вбивство сприймається як гріх і порушення вищих законів буття.

10. Знайди інформацію про те, які лебеді існують у природі. Чому їх занесено до Червоної книги?

У природі існують такі основні види лебедів: лебідь-шипун, лебідь-кликун та лебідь малий (тундровий). Багато видів лебедів занесено до Червоної книги через різке скорочення чисельності популяції, що спричинено руйнуванням їхніх природних місць гніздування, забрудненням довкілля та браконьєрством.

11. Чи відомо тобі, що образ лебедів використовували на гербах країн і міст? Як думаєш, чому?

Образ лебедя часто використовується в геральдиці. Він є символом чистоти, досконалості, вірності, відродження та шляхетності, тому міста й держави обирають його для гербів, щоб підкреслити ці високі моральні та духовні якості.

12. Використовуючи графічну схему зв’язків між персонажами новели, напиши аналітичний коментар (обсягом 10–12 речень), який має розкрити динаміку взаємин.

Графічна схема відображає напружену систему взаємин, де ключовим елементом є зіткнення прагматизму з ідеалами чистоти. Ольга займає центральне місце як носій моральних цінностей, чиє світосприйняття різко контрастує з позицією Танцюри. Між Ольгою та Танцюрою існує червона лінія конфлікту, що виникає через різне ставлення до природи та життя. Взаємини Ольги з єгерем проходять динамічну зміну: від початкової симпатії та романтичних мрій до глибокого розчарування після його вислужництва перед Танцюрою. Михайло Іванович та Парасковія Федорівна утворюють гармонійний зв’язок (жовта лінія), ґрунтований на спільних цінностях та відданості заповіднику. Танцюра демонструє прагматичне ставлення (зелена лінія) як до природи, так і до людей, розглядаючи все лише як засіб для досягнення цілей. Лебідь стає точкою перетину, навколо якої виявляється справжня сутність кожного героя. Недовіра (блакитна лінія) домінує у стосунках місцевих мешканців до дій Танцюри, що підкреслює їхнє засудження браконьєрства. Вся динаміка взаємин демонструє поступове руйнування ілюзій Ольги та остаточне викриття цинізму Танцюри. Фінальне протистояння персонажів остаточно визначає моральні позиції кожного.

13. Добери фото морських кіс України та склади візуальний образ новели «На косі».

Промпт для створення зображення:
A poetic and artistic visualization of a Ukrainian sea spit (morska kosa). A narrow, long strip of sandy land stretching into a deep blue sea under a vast, clear sky. On one side, there are calm, crystal-clear sea waters, and on the other, a gentle lagoon. The atmosphere is serene, pure, and eternal. In the foreground, a graceful white swan is flying low over the water, symbolizing beauty and freedom. The overall aesthetic is minimalist, conveying a sense of vastness, solitude, and untouched natural beauty, reflecting the spirit of Oles Honchar’s novella. The colors are dominated by shades of blue, golden sand, and white. In the corner, there is a subtle, artistic Ukrainian inscription: “На косі”.

14. За бажанням намалюй власні ілюстрації до тексту.

Промпт для створення зображення:
A poetic and artistic illustration for the story ‘On the Spit’ by Oles Honchar. In the center, a young girl stands on a narrow sandy spit separating the blue sea from the sky, looking towards the horizon. In the sky above, a flock of majestic white swans is flying. The atmosphere is serene and symbolic. In the corner of the image, there is a small, subtle artistic depiction of a swan. The entire image should have a dreamy, painterly style. All text elements, if any, should be in Ukrainian.

Візьміть участь у рольовій грі «Судове слухання», де розглядається справа про браконьєрство.

Судове слухання щодо справи про браконьєрство (вбивство лебедя) проходить наступним чином:

• Ольга (обвинувач): Танцюра вчинив зухвалий злочин, порушивши не лише закон, а й моральні норми заповідника, вбивши священного птаха — лебедя. Єгер виступив як спільник, продемонструвавши холопську запобігливість, а не гідність захисника природи. Вимагаю повної відповідальності для обох осіб за фактом браконьєрства.
• Танцюра (обвинувачений): Постріл був випадковим, я не мав наміру займатися браконьєрством. Ольга — наївна студентка, яка не розуміє реалій нашого важкого життя та побуту, тому її звинувачення безпідставні й мають на меті лише мою дискредитацію.
• Парасковія Федорівна (свідок): Лебедя дійсно було вбито пострілом, проте я не торкалася птаха, оскільки він вважається у нас священним і ми його не вживаємо в їжу. Займаю нейтральну позицію та не хочу втручатися у конфлікти з владою.
• Суддя: Вислухавши сторони, враховуючи наявність рушниці та факт вбивства лебедя, оголошую рішення: зобов’язати Танцюру сплатити штраф за незаконне полювання, винести сувору догану єгерю за співучасть, а справу вважати повчальним уроком про неприпустимість браконьєрства у заповідній зоні.

Нове й цікаве: Геральдика та герби (с. 195–197)

Пригадай, що символізує герб України. Розкажи про історію його створення.

Герб України, зокрема малий Державний Герб — Тризуб, символізує державність, волю та незламність українського народу [200]. Історія його створення сягає часів Київської Русі: він був родовим знаком князів Рюриковичів, зокрема Володимира Великого, і карбувався на монетах, печатках та зброї [200]. Тризуб як державний символ було офіційно затверджено у 1918 році, він уособлює єдність трьох стихій — неба, землі та води, а також трьох поколінь (минулого, теперішнього та майбутнього).

Розглянь герби на зображеннях. Зверни увагу на те, що на деяких є лебідь. Поміркуй, що символізує кожен фрагмент герба, поясни значення кольорів.

На представлених гербах лебідь символізує чистоту, шляхетність, вірність та відданість [196, 200].

Створи власний герб. Подумай, які символи (фігури, літери, птахи, звірі) найкраще передадуть твої риси чи цінності.

Промпт для створення зображення:
A personal coat of arms designed in a heraldic style. The shield is divided into two fields: one is blue (honesty) and one is green (growth). On the shield, there is an image of an open book (knowledge) and a rising sun (hope). Above the shield, a small stylized image of a hawk (vision and independence). The design is clean, noble, and symbolic. All inscriptions and elements must be in Ukrainian.

Знання в дії: Новела «На косі» (с. 197–198)

1. СТВОРИ «ДОСЬЄ» НА ОДНОГО З ПЕРСОНАЖІВ НОВЕЛИ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА «НА КОСІ»

Персонаж: Танцюра

• Ім’я та коротка характеристика: Танцюра — впливовий керівник місцевих господарств, який вирішує питання розподілу заповідницького сіна. Людина з непростим минулим, що має фізичну ваду.
• Опис зовнішності: Сивий, з сірим пригаслим обличчям. Має протез замість ноги, який гучно скрипить при ходьбі. Зазвичай одягнений у відповідності до статусу керівника.
• Психологічний портрет: Цинічний, самовпевнений, владний. Схильний до маніпуляцій, поблажливо ставиться до молоді та ідеалістів. Усвідомлює свою владу, яку підкріплює фізичною рішучістю.
• Стаття обвинувачення: Браконьєрство (незаконне вбивство лебедя, що є святим птахом у заповіднику) та використання службового становища для власного збагачення.
• Свідчення очевидців: Свідки підтверджують факт вбивства птаха, проте уникають відкритої конфронтації через страх перед його посадою. Ольга є головним свідком, яка засуджує його дії.
• Мотиви злочину: Вважає своє право на полювання вищим за закон заповідника, виправдовує жорстокість «вимордуванням» роботою та важким життям.
• Рекомендації слідчим: Притягнути до адміністративної або кримінальної відповідальності за браконьєрство, провести перевірку діяльності щодо розподілу ресурсів заповідника.

2. ІНСЦЕНІЗУЙ КЛЮЧОВИЙ ЕПІЗОД ТВОРУ БЕЗ СЛІВ, ЛИШЕ ЗА ДОПОМОГОЮ МІМІКИ, ТІНЕЙ, МУЗИКИ

Промпт для створення зображення:
A dramatic theatrical silhouette performance on a screen. In the center, a tall, shadowy figure of a man with a distinct prosthetic leg limp, holding a long rifle. He is casting a dark shadow towards a smaller, graceful silhouette of a girl representing Olga, who is reaching out her hand towards a flying swan silhouette. The lighting is harsh and stark, creating high contrast. The atmosphere is tense and tragic. All text on the scene elements must be in Ukrainian: “Свобода”, “Зрада”, “Постріл”.

1. ОПИШИ ЗМІНИ У ВНУТРІШНЬОМУ СВІТІ ОЛЬГИ

• До приїзду на косу: Ольга відчувала розчарування після напруженого міського життя, була змучена студентськими рефлексами, навалою роздумів та переживаннями через неподілене кохання.
• В період «чистоти» на косі: Вона відчула душевну рівновагу, окриленість та єдність із природою, сприймаючи косу як місце абсолютної чистоти, де збуваються мрії.
• Після пострілу: Внутрішній світ Ольги змінився через зіткнення з жорстокою реальністю; вона відчула глибоке обурення, розчарування в ідеалізованому образі єгеря та гостру тривогу за майбутнє, усвідомивши крихкість межі між добром і злом.

2. ПОМІРКУЙ НАД ФРАЗОЮ МИХАЙЛА ІВАНОВИЧА ТА СКЛАДИ КОРОТКИЙ ДІАЛОГ

Михайло Іванович захищає свій досвід як такий, що базується на безпосередньому життєвому контакті з природою, на відміну від «кабінетного» чи формального навчання Ольги, яке він вважає менш цінним для практичного виживання на косі.

— Михайле Івановичу, а як Ви навчилися так точно розрізняти птахів на слух?
— З роками, Ольго Василівно, природа сама вчить, якщо вмієш слухати.
— Виходить, спостереження важливіші за будь-які записи в щоденнику?
— Для мене — так, бо птах не живе за казенними правилами, він живе за законом неба.

3. ВИСЛОВИ ВЛАСНУ ДУМКУ ПРО «ФІЛОСОФІЮ БРАКОНЬЄРСТВА» ТАНЦЮРИ

Аргументи Танцюри про «вимордованого роботою брата» не є достатнім виправданням для порушення закону й етичних норм. Тяжке життя не надає права на знищення природи та зверхнє ставлення до живого. Його позиція є спробою виправдати власну жорстокість та споживацьке ставлення до світу, що суперечить моральним цінностям та відповідальності людини за навколишнє середовище.

4. Порівняй твір Олеся Гончара «На косі» з іншим текстом про природу (наприклад, Олександра Довженка «Зачарована Десна»). Що спільного та відмінного у змалюванні картин природи? Зроби висновок про особливості авторського стилю митців.

Спільним для творів Олеся Гончара та Олександра Довженка є сприйняття природи як живого, одухотвореного організму, що безпосередньо впливає на формування світогляду людини та її моральні якості. В обох текстах природа постає символом чистоти, вічності та внутрішньої гармонії, що протиставляється буденним клопотам або міській суєті. Відмінність полягає в акцентах: для Довженка природа — це джерело первинних, дитячих вражень, що закладають основу любові до рідного краю та ідентичності; для Гончара природа у новелі «На косі» є етичним критерієм, «межею», що перевіряє людську совість, здатність до жертовності та чистоти душі. Стиль Довженка вирізняється епічною масштабністю, ліризмом та фольклорною насиченістю, тоді як стиль Гончара більш філософічний, аналітичний, зосереджений на внутрішніх конфліктах людини та її відповідальності за збереження «святості» довкілля.

5. Склади офіційного листа від імені Ольги про необхідність пробити артезіан на косі. Використовуй стандартні формулювання ділового листування (наприклад: «Просимо розглянути питання…», «Із повагою,…»).

Директору заповідника

Просимо розглянути питання щодо термінового будівництва артезіанської свердловини на території коси. Відсутність джерела питної води на об’єкті створює критичні умови для персоналу, що працює в автономному режимі, та унеможливлює дотримання належних санітарно-гігієнічних норм. Необхідність щоденного транспортування води з радгоспного артезіана є економічно недоцільною та ускладнює роботу сторожів і практикантів. Сподіваємося на ваше розуміння та швидке вирішення цієї проблеми задля забезпечення нормального функціонування заповідної зони.

Із повагою,

Ольга Василівна, практикантка

6. Уяви, що ти береш участь у літературному онлайн-форумі, де обговорюється поведінка єгеря. Хтось стверджує, що він просто прагматичний і бореться за сіно для свого господарства, а не вислужується. Сформулюй письмову відповідь на цей коментар.

Позиція про те, що поведінка єгеря є лише проявом прагматизму, не враховує морального аспекту його вчинків. Хоча боротьба за ресурси для господарства є зрозумілою, методи, які він обирає, зокрема догідливість перед вищим керівництвом та готовність брати участь у браконьєрстві заради прихильності «гостей», свідчать про відсутність внутрішнього стрижня. Він не просто господарник, а людина, що зраджує свої професійні обов’язки охоронця природи заради вигоди. Його поведінка — це приклад конформізму, який знищує моральні цінності, і це неможливо виправдати лише прагматичною необхідністю.

7. Створи «словничок мови Гончара». Добери 10–12 найяскравіших образних слів і поясни їхню роль у творі.

1. Безмежжя — підкреслює велич природи, яка нівелює людські дрібні клопоти.
2. Крицевість — характеризує міцність духу та принциповість, до яких прагне Ольга.
3. Заповідність — наголошує на недоторканності та сакральності природи коси.
4. Очманіння — передає стан людини, яка потрапила в міський «колесо» і втратила зв’язок із собою.
5. Тужавість — описує фізичне відчуття природи, її «живість» та пружність.
6. Жагливо — підсилює відчуття внутрішньої тривоги та пильного спостереження.
7. По-материнськи — (у контексті «свята птиця») підкреслює дбайливе, релігійне ставлення до лебедів.
8. Цинік — визначає моральний антипод головної героїні (Танцюра).
9. Сягнисто — увиразнює впевнену, дещо грубу ходу єгеря.
10. Зіспраглено — передає глибокий внутрішній голод за щирістю та свободою.
11. Склянисто — підкреслює крихкість світу природи, що може бути зруйнований пострілом.
12. Окриленість — стан піднесення, який дарує споглядання краси.

8. Накресли в зошиті таблицю за зразком і заповни її. З’ясуй значення фразеологізмів.

ЗАВДАННЯ

До кожного з них обери персонажа новели «На косі», сутність якого розкриває цей вислів. Поясни свій вибір, а потім склади приклад висловлювання (репліку, фрагмент внутрішнього монологу чи коментар), у якому цей фразеологізм міг би бути використаний.

Познайомся з автором: Олесь Гончар (с. 198–199)

1. Ознайомся з інформацією про художника Леоніда Ліманенка. Переглянь його картини. Вибери одну, яка найбільше сподобалась, та опиши свої враження від неї.

Художник Леонід Ліманенко відомий своїми пейзажами, що передають красу української природи. Мені сподобалася його картина із зображенням степового простору. Вражає майстерність у передачі світла та відчуття безмежності, що змушує зупинитися і відчути тишу природи, про яку йдеться в новелі «На косі».

2. Уважно розглянь картину Тараса Шевченка «Місячна ніч на Косаралі». Знайди на ній елементи, що перегукуються з фінальною атмосферою твору Олеся Гончара (ніч, самотність, безмежжя). Опиши картину Тараса Шевченка, використовуючи метафори й епітети з новели «На косі». Поясни, чому ця нічна самотність (на картині) є візуальною метафорою для фінальних роздумів Ольги (про «край душі людської» і «межу зла»).

На картині Тараса Шевченка «Місячна ніч на Косаралі» зображено нічне безмежжя, яке перегукується з фіналом новели. Опис картини: це «світле безмежжя», де «місячна доріжка» стелиться по воді, а тиша огортає все навколо, створюючи атмосферу заповідної самотності. Нічна самотність на картині є візуальною метафорою для роздумів Ольги, оскільки вона стоїть на «краю душі людської», де перед нею відкривається «тьма і безвість», а вибір між добром і злом стає таким же гострим і самотнім, як ця ніч.