Зміст теми:
- Вступ: Дискурс та література ХХ–ХХІ століть (с. 143–146)
- Олександр Довженко. Оповідання «Воля до життя» (с. 146–154)
- Знання в дії: «Воля до життя» (с. 153–154)
- Познайомся з автором: Олександр Довженко (с. 154–155)
- Робота з медіатекстом: Довженко-Центр та кіностудія (с. 156–158)
- Катерина Мотрич: Картина «Чорнобильська мадонна» (с. 158–159)
- Катерина Мотрич. «Політ журавлів над нетолоченими травами» (с. 160–168)
- Нове й цікаве: Солодка гіркота полину (с. 168–170)
- Познайомся з авторкою: Катерина Мотрич (с. 170–171)
- Катерина Мотрич. «Молитва до мови» (с. 171–172)
- Борис Гуменюк: Цикл «Соняшники» Ван Гога (с. 173–174)
- Борис Гуменюк. «Соняшник» та «Стара шовковиця…» (с. 174–178)
- Знання в дії: Твори Бориса Гуменюка (с. 178)
- Познайомся з автором: Борис Гуменюк (с. 179–180)
Вступ: Дискурс та література ХХ–ХХІ століть (с. 143–146)
Вислови припущення, як слово пов’язане з темою.
Слово «дискурс» означає аргументоване обговорення певної теми у відповідному контексті. З темою «Виклики й випробування, що загартовують дух» це поняття пов’язане через те, що кожна історична епоха приносить нові життєві випробування, які формують особливий суспільний та мистецький дискурс — новий спосіб мислення, аргументації та відображення реальності у текстах. Українські письменники модернізму та авангардизму відповідали на історичні виклики власним творчим дискурсом, де патріотизм та незламність духу стверджувалися через пошук нових художніх форм та силу художнього слова.
ДОСЛІДІТЬ
Простеж, як в українському образотворчому мистецтві позначилися риси модернізму й авангардизму. Знайди ознаки цих мистецьких течій у картинах зарубіжних художників, в архітектурі, музиці, кіно (на вибір).
В українському образотворчому мистецтві модернізм та авангардизм проявилися через відмову від класичного реалізму на користь суб’єктивного вираження емоцій, експериментів із кольором, формою та простором. Наприклад, у картині Олександра Мурашка «Благовіщення» (1910 р.) помітне поєднання реалістичної пластики з імпресіоністичною грою світла й декоративністю модерну. Робота Юхима Михайліва «За завісою життя» (1923 р.) демонструє ознаки символізму, де реальний світ розкривається через загадкові образи-знаки та глибокі внутрішні переживання. У картині Олександри Екстер «Венеція» (1924 р.) яскраво виражений кубофутуризм як течія авангардизму, що руйнує звичні просторові форми, розкладає об’єкти на геометричні площини й передає динаміку руху міста.
Ознаки модернізму та авангардизму в інших видах мистецтва:
- У кіно: Шедевр світового авангарду — німий експериментальний фільм Дзиґи Вертова «Людина з кіноапаратом» (1929 р.), де використано новаторські прийоми монтажу, подвійної експозиції та прискореної зйомки для передачі ритму сучасного міста.
- В архітектурі: Стиль модерн (зокрема український модерн) характеризується відмовою від прямих ліній на користь природних, плавних контурів та використанням нових матеріалів, що яскраво втілено у Будинку з химерами архітектора Владислава Городецького в Києві.
- У зарубіжному живописі: Картина Пабло Пікассо «Авіньйонські дівиці» демонструє радикальне руйнування художніх канонів через деформацію фігур та використання геометричних об’ємів, що започаткувало кубізм як важливу течію авангардизму.
ОБМІРКУЙТЕ
Обміркуйте вислів письменника, перекладача, військовослужбовця Остапа Українця «Мистецтво — це безпечний спосіб сприймати загрозливе». Наведіть 3–4 аргументи на підтвердження цієї думки.
Вислів Остапа Українця вказує на те, що мистецтво виконує роль посередника між людиною та небезпечною чи травматичною реальністю. На підтвердження цієї думки можна навести такі аргументи:
- Психологічна дистанція та естетизація досвіду. Мистецькі твори дозволяють людині спостерігати за страшними подіями (війною, катастрофами, смертю) через призму художніх образів, що створює захисний психологічний бар’єр і уберігає психіку від прямого руйнівного впливу реальних подій.
- Катарсис та емоційне розвантаження. Переживання страху, болю чи гніву під час читання книг, перегляду фільмів або споглядання картин допомагає людині вивільнити накопичені негативні емоції у контрольованих та цілком безпечних умовах.
- Осмислення та раціоналізація хаосу. Мистецтво структурує хаотичні й застрашливі життєві події, надаючи їм сюжетної форми та ідейного змісту, що допомагає глядачеві чи читачеві краще зрозуміти природу загрози та знайти способи внутрішнього примирення з нею.
- Спільне переживання та подолання самотності. Сприйняття творів мистецтва про загрозливі явища демонструє людині, що вона не є єдиною у своїх страхах, створюючи почуття солідарності та спільноти, яка спільно долає виклики.
ПОМІРКУЙТЕ
Олександр Довженко. Оповідання «Воля до життя» (с. 146–154)
Прочитай оповідання Олександра Довженка «Воля до життя». Поміркуй над тим, чи залежить міць держави від людей, які мають могутній дух і сильну волю.
Міць держави безпосередньо залежить від людей, які мають могутній дух і сильну волю. Держава не є абстрактною інституцією, її силу та стійкість формують конкретні громадяни, готові боротися до кінця. В оповіданні Олександра Довженка «Воля до життя» приклад бійця Івана Карналюка показує, що навіть у безнадійних ситуаціях незламна воля однієї людини здатна перемогти смерть та надихнути оточуючих. Коли суспільство складається з таких вольових особистостей, які не здаються перед труднощами, ворогами чи катастрофами, держава стає непереможною. Саме сильний дух людей забезпечує збереження незалежності, відбудову країни після криз та її подальший розвиток.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Доведи, що твір Олександра Довженка «Воля до життя» — оповідання. Назви характерні особливості цього жанру. Створи в зошиті схему (за зразком) та заповни її.
Твір «Воля до життя» Олександра Довженка є оповіданням, оскільки він має всі характерні ознаки цього епічного жанру:
- Малий обсяг: твір є невеликим за розміром прозовим текстом.
- Однолінійний простий сюжет: у центрі подій перебуває одна головна сюжетна лінія — поранення, боротьба за життя та порятунок Івана Карналюка.
- Невелика кількість персонажів: діють лише кілька героїв (Іван Карналюк, військовий хірург Микола Дудка, асистент, медичні сестри).
- Зображення одного важливого епізоду з життя героя: відтворено критичний момент боротьби пораненого бійця зі смертельною хворобою (газовою гангреною) протягом кількох днів у шпиталі.
- Часова та просторова стислість: події відбуваються у короткий проміжок часу на території фронтового госпіталю.
Нижче наведено текстову схему ознак оповідання:
- Ознаки оповідання у творі «Воля до життя»
- Малий обсяг: Невеликий за розміром прозовий твір.
- Стислість часу і простору: Події відбуваються протягом кількох днів у межах польового госпіталю.
- Невелика кількість персонажів: Іван Карналюк, хірург Микола Дудка, асистент, медсестри.
- Один центральний епізод: Смертельне поранення розвідника та його дивовижне самоврятування завдяки силі волі.
- Однолінійний сюжет: Концентрація уваги виключно на процесі одужання та вияві волі головного героя.
Для візуального оформлення цієї схеми в зошиті можна скористатися таким шаблоном:
Промпт для створення зображення:
A clear, educational mindmap diagram on a clean, light-colored background designed for a school textbook. In the center, there is a central bubble with the title ‘Ознаки оповідання’. Five arrows point outwards to surrounding bubbles, containing the following Ukrainian text: ‘Малий обсяг’, ‘Однолінійний сюжет’, ‘Невелика кількість персонажів’, ‘Один ключовий епізод’, ‘Стислість часу й простору’. The design is minimal, modern, and easy to read. IMPORTANT: All text in the diagram must be strictly written in Ukrainian, using correct Cyrillic letters.
2. Сформулюй основну тему твору. Чи можуть бути слова хірурга «Людина на війні — це воля» загальною ідеєю твору? Прокоментуй свою думку.
Тема твору — зображення незламної сили духу, мужності та волі до життя пораненого бійця Івана Карналюка, який у надважких воєнних умовах виборює у смерті право на існування.
Слова хірурга «Людина на війні — це воля» є загальною ідеєю оповідання. Автор через долю Карналюка доводить, що саме незламна воля, прагнення жити та внутрішній опір обставинам визначають сутність людини на війні та дають їй сили подолати навіть смертельну недугу й безнадійний фізичний стан.
3. Опиши композиційну будову твору. Склади структуру розповіді: з чого починається твір, як розвивається сюжет і чим він завершується.
Композиція оповідання «Воля до життя» має таку структуру:
- Початок (експозиція): Діалог автора з армійським хірургом Миколою Дудком, під час якого лікар ділиться своїм спостереженням про те, що визначальним фактором виживання людини на війні є її воля.
- Зав’язка: Важке поранення розвідника Івана Карналюка у плече, його панічний опір втраті свідомості та спроба зупинити кровотечу, притулившись раною до стовбура дерева.
- Розвиток сюжету: Карналюка доправляють до польового шпиталю, де хірург через газову гангрену ампутує йому руку. Стан бійця стрімко погіршується, пульс зникає, і втомлений лікар втрачає надію на порятунок, вважаючи пацієнта приреченим.
- Кульмінація: Смертельно хворий Карналюк дізнається про скасування перев’язки, підводиться на ноги і самостійно приходить до операційної, вимагаючи продовження боротьби за своє життя.
- Завершення (розв’язка): Вражений вчинком бійця хірург мобілізує всі сили та успішно проводить повторну операцію. Карналюк повертається до життя, а твір завершується зверненням автора до читачів із закликом завжди триматися за волю як за головне джерело перемоги.
4. Опиши, якими ти уявляєш головних героїв. Чи змінюються вони протягом оповідання? Як саме?
Головні герої твору постають яскравими та глибокими особистостями, які зазнають внутрішніх змін під впливом подій:
- Іван Карналюк уявляється звичайним, зовні непоказним, але струнким та сірооким 25-річним юнаком із Поділля, який до війни був пастухом. Протягом оповідання він еволюціонує: від рядового бійця, що боїться втратити свідомість і померти без помсти, він перетворюється на символ непереможної волі, здатної підпорядкувати фізичне тіло силі духу та змусити відступити навіть смерть.
- Микола Дудко уявляється кремезним, фізично сильним чоловіком із суворим обличчям та міцними руками хірурга, який бачив тисячі людських страждань. Спочатку він постає втомленим від війни лікарем, який починає відчувати професійну байдужість і нудьгу через покірність пацієнтів перед смертю. Протягом твору він змінюється: вольовий вчинок Карналюка надихає його, повертає віру в надможливості людини, заряджає енергією та «навчає жити» наново.
5. Хто з них викликає в тебе симпатію або, навпаки, антипатію? Чому?
Обидва головні герої викликають виключно симпатію та повагу через свої вчинки й моральні якості:
- Іван Карналюк імпонує своєю неймовірною жагою до життя, стійкістю та безкомпромісною відмовою здаватися перед обличчям смерті.
- Микола Дудко викликає глибоку повагу завдяки своєму важкому професійному обов’язку, здатності працювати на межі виснаження та готовності сприйняти моральний урок від пораненого солдата, що повернуло йому віру в людину.
Жоден із персонажів не викликає антипатії, оскільки їхні переживання, втома та страхи є цілком природними в умовах жорстокої війни.
6. Знайди в тексті три різні порівняння, які стосуються фізичного стану або дій Карналюка. Зачитай їх та поясни, що саме в образі героя підкреслює кожен вислів.
У тексті оповідання наявні такі порівняння, що характеризують Карналюка:
- «…розтанув, мов той віск на сонці» — цей вислів підкреслює миттєву втрату сил та повне фізичне знесилення героя після надлюдського напруження під час бігу з пораненою артерією, коли його воля на мить відпустила контроль над тілом.
- «…затріпотів, як підбитий птах» — порівняння ілюструє фізичну безпорадність і приреченість пораненого бійця на смертному ложі, передаючи трагізм його стану, коли воля прагне помсти та життя, а понівечене тіло вже майже не слухається.
- «…розхитуючись, немов на палубі корабля в ураганному морі» — цей художній засіб змальовує колосальне фізичне зусилля Карналюка, який без пульсу самостійно йде до операційного столу, тримаючись на ногах лише завдяки надприродній концентрації духу.
ПРАЦЮЄМО З ТЕКСТОМ
7. Який символічно-метафоричний зміст закодовано у словах «могутня воля до життя передалась лікареві і сповнила його вщерть»?
У цих словах закодовано глибокий символічний зміст про духовний зв’язок між людьми, де воля до життя пацієнта стає джерелом енергії для виснаженого лікаря. Метафора демонструє, що сильний дух здатний передаватися іншим, долати фізичну втому та надихати на боротьбу зі смертю. Перемога над хворобою постає не просто результатом медичного втручання, а наслідком взаємодії незламних характерів обох героїв.
8. Які висновки щодо цінності людського життя, сили духу та волі ти можеш зробити?
Людське життя є найвищою цінністю, за збереження якої необхідно боротися до останньої миті, попри найважчі обставини. Сила духу та воля здатні перемагати фізичне руйнування та біологічну смерть, оскільки саме вольові зусилля визначають міру людського в особистості. Незламність окремої людини підтримує й надихає оточуючих, доводячи, що духовний опір є головною зброєю проти будь-яких життєвих випробувань.
9. Відшукай у тексті слова чи мовні звороти, що здаються нетиповими для сучасної літературної мови. Поміркуй, до якої лексики вони належать та яку роль відіграють у змалюванні образів і середовища.
У тексті трапляються такі нетипові слова та звороти: «слідуючий» (наступний), «перев’язочна» (перев’язувальна), «як ся маєш?» (як справи?), «снага» (життєва сила), «койка» (ліжко), просторічні слова на кшталт «суку» та «чорт би вас забрав». Вони належать до застарілої, розмовно-побутової, діалектної та професійної лексики середини двадцятого століття. Ці мовні засоби допомагають детально відтворити колорит і сувору атмосферу воєнного шпиталю, передати емоційне напруження персонажів і зробити їхні діалоги максимально реалістичними.
10. Створи та заповни таблицю «Анкета головного героя» за такими пунктами: Вік, Стан, Професія, Зовнішність, Риси характеру, Цінності та переконання, Мрії та бажання, Роль у сюжеті, Еволюція персонажа, Ключова цитата
| Пункт анкети | Характеристика головного героя (Івана Карналюка) |
|---|---|
| Вік | Двадцять п’ять років. |
| Стан | Важкопоранений розвідник, знекровлений, уражений страшною газовою гангреною, перебуває в критичному стані без пульсу на межі життя і смерті. |
| Професія | До війни — подільський колгоспний пастух; під час війни — рядовий боєць, розвідник. |
| Зовнішність | Середній на зріст, стрункий, сіроокий юнак без зовнішніх ознак героїзму. Під час операції лікар дивується його міцній статурі, великій грудній клітці та розвиненим м’язам. |
| Риси характеру | Незламна сила волі, рішучість, стійкість, гордість, неймовірна терплячість, мужність, затята ненависть до ворога. |
| Цінності та переконання | Цінність людського життя, глибока любов до рідної землі, прагнення захистити свій край та помститися ворогам за заподіяне горе. |
| Мрії та бажання | Вижити, повернутися до мирної праці на рідному Поділлі та прожити щасливе життя над річкою Буг разом із коханою Галиною. |
| Роль у сюжеті | Головний герой, чий героїчний опір смерті стає смисловим центром твору та змінює внутрішній стан лікаря й інших бійців. |
| Еволюція персонажа | Проходить шлях від непомітного рядового бійця до уособлення непереможної духовної сили людства, яка перемагає фізичне руйнування та надихає оточуючих. |
| Ключова цитата | «Жить хочу! Давайте мені перев’язку і все, що треба!..» |
11. Пригадай, що таке прототип. Прочитай в електронному додатку статтю про лікаря-хірурга, професора Миколу Омеляновича Дудка. Чи змінилося твоє сприйняття образу хірурга?
Прототип — це реальна людина, життєвий досвід, характер чи діяльність якої послужили основою для створення художнього образу персонажа.
Відомості про реальне життя видатного хірурга, професора Миколи Омеляновича Дудка суттєво поглиблюють сприйняття літературного образу лікаря. Усвідомлення того, що персонаж має реального прототипа, який очолював військовий шпиталь і впроваджував передові методи лікування гангрени у воєнні роки, перетворює художній образ на історичне свідчення. Це підсилює автентичність твору та викликає глибоку повагу до щоденного професійного подвигу та самопожертви реальних військових медиків.
ПОМІРКУЙТЕ Й ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ
12. Назви письменників української чи зарубіжної літератур, які писали про силу волі та надможливості героя. Чи є щось спільне між ними?
Про силу волі та надможливості людини в екстремальних умовах писали такі автори:
- Джек Лондон в оповіданні «Жага до життя»;
- Іван Багряний у романі «Тигролови» (образ Григорія Многогрішного);
- Джеймс Олдрідж у повісті «Останній дюйм» (образи Бена та Деві);
- Михайло Коцюбинський у новелі «Intermezzo» (долання важкої внутрішньої кризи та повернення до життя).
Спільним для цих авторів та їхніх творів є зображення людини в граничних життєвих ситуаціях, коли виживання чи збереження людської гідності залежить виключно від внутрішнього стрижня, стійкості духу та відмови коритися обставинам. Усі ці герої проходять крізь важкі фізичні й психологічні випробування, долають страх і зневіру та здобувають передусім моральну перемогу над смертю, природою чи жорстоким оточенням.
13. Поміркуй, наскільки важливо виховувати в собі силу волі. Як вона може допомогти у твоєму житті?
Виховання сили волі є життєво необхідним для формування стійкого характеру, самодисципліни та здатності долати труднощі.
У житті сучасного підлітка сила волі допомагає:
- успішно навчатися, долаючи лінощі та прокрастинацію, та виконувати складні завдання навіть за відсутності миттєвого натхнення;
- протистояти стресу, тривожності та зберігати спокій під час складних випробувань, зокрема під час повітряних тривог чи екзаменів;
- позбуватися шкідливих звичок і дотримуватися корисного розпорядку дня, займатися спортом і саморозвитком;
- досягати довгострокових цілей, виявляючи наполегливість після невдач та помилок.
Сила волі слугує внутрішнім стрижнем особистості, який дає змогу робити свідомий вибір, брати відповідальність за власні дії та не пасувати перед життєвими викликами.
14. Створи буктрейлер до оповідання «Воля до життя», ураховуючи патріотичний акцент та його актуальність.
Сценарій патріотичного буктрейлера до оповідання «Воля до життя»:
- Тривалість: хвилина 30 секунд.
- Музичний супровід: Починається з тривожних низьких звуків віолончелі та глухих вибухів, які поступово переходять у потужний, надихаючий оркестровий марш із патріотичними мотивами.
- Візуальний ряд та текст:
- 0:00–0:15. Чорно-білі кадри зруйнованих українських міст і палаючих пшеничних ланів. На екрані з’являється текст: «Коли ворог намагається знищити все…» Звук сирени змінюється на прискорене серцебиття.
- 0:15–0:35. Перехід до художньої реконструкції сюжету Довженка. Поранений Іван Карналюк на полі бою затискає рану рукою, спираючись на дерево. Текст: «Що тримає людину на межі між буттям і небуттям?»
- 0:35–0:55. Військовий шпиталь. Втомлений хірург Микола Дудка біля операційного столу. Раптом двері відчиняються, і на порозі з’являється знесилений, закривавлений Карналюк, який хиткою ходою йде вперед. Текст: «Свідомий вибір жити й мститися за свою землю». Голос за кадром цитує героя: «Жить хочу! Давайте мені перев’язку і все, що треба!..»
- 0:55–1:15. Динамічна кольорова нарізка кадрів із сучасними українськими захисниками, військовими лікарями у польових госпіталях та волонтерами. Текст: «Цей дух не зламати ні тоді, ні зараз. Наша воля — це наша зброя».
- 1:15–1:30. Сонце пробивається крізь хмари над зеленим подільським ландшафтом. Карналюк слабко, але впевнено посміхається. Текст: «Людина на війні — це воля. Є воля — є людина!» Фінальний кадр із обкладинкою книги Олександра Довженка «Воля до життя».
Промпт для створення зображення:
A cinematic movie-style poster for the book trailer of Oleksandr Dovzhenko’s story “Воля до життя”. In the center, a resilient young Ukrainian soldier in a battle-worn uniform with a bandaged arm, looking forward with intense, determined grey eyes. The background is divided: on the left side, a dramatic battlefield under a dark, smoky sky with flashes of explosions; on the right side, a peaceful, sunny landscape of golden Podillia wheat fields under a bright blue sky with flying birds. The overall aesthetic is highly emotional, realistic, with high contrast and warm sunbeams blending into cool shadows. All text on the poster must be in Ukrainian language: the main title at the top is “ВОЛЯ ДО ЖИТТЯ” in bold, heroic capital letters, and the author’s name at the bottom is “ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО”. No English characters are allowed.
Знання в дії: «Воля до життя» (с. 153–154)
1. Візьми участь у дискусії «Воля до життя — це інстинкт чи усвідомлений вибір?» Добери аргументи та докази з тексту до однієї з тез:. Воля Карналюка була скоріше інстинктом… 2. Воля Карналюка була усвідомленим вибором…
Для участі в дискусії обрано тезу: «Воля Карналюка була усвідомленим вибором, актом незламного духу, який став вирішальним фактором його порятунку».
Аргументи та докази з тексту на користь цієї тези:
- Усвідомлене подолання знесилення на полі бою. Коли Іван Карналюк дістає тяжке поранення й відчуває, що втрачає свідомість, він не піддається біологічному згасанню, а мобілізує розум. Він діє раціонально: підповзає до дерева і притискає рану до стовбура, щоб затиснути артерію й зупинити кровотечу. Текст зазначає: «“Втрачаю свідомість! — сказав він тривожно і голосно, мов бажаючи розбудити себе… Стій, стій! Не здамся!” Карналюк підповз до дерева і щільно притулився раною до стовбура». Це чітка послідовність продуманих дій, а не просто несвідомий рефлекс.
- Готовність до свідомої жертви заради виживання. Почувши рішення хірурга про необхідність ампутації, Карналюк без вагань дає згоду, демонструючи раціональний вибір пожертвувати частиною тіла заради збереження життя: «“Відтинайте! Ріжте швидше!” — рішуче й хутко сказав раптом Карналюк».
- Бунт проти вироку смерті. Коли хірург відходить від вмираючого Карналюка, вважаючи його безнадійним і не призначаючи перев’язки, боєць усвідомлює це й робить надзусилля. Його підйом зі смертного ложа, шлях до операційної в мокрих від крові бинтах та вимога допомоги є свідомим актом протесту та боротьби за власне існування: «Карналюк зрозумів, що позбувся надії назавжди… “Перев’язку!.. — застогнав Карналюк і, простягнувши вперед праву руку, рушив до операційного столу. — Жить хочу! Давайте мені перев’язку і все, що треба!..”».
- Оцінка лікаря. Самі медичні працівники визнають, що вирішальним фактором одужання стала саме цілеспрямована ментальна сила пацієнта: «“Він уже сам себе врятував”, — проказав хірург… “У нього була воля…”».
Ці докази підтверджують, що виживання Карналюка було результатом його свідомих вольових рішень і психологічної відмови вмирати, а не простою біологічною випадковістю.
2. Опиши мову тіла Карналюка: хода, погляд, жест простягнутої руки. Яке повідомлення він передає без слів? Чому саме цей вчинок переконав хірурга і навіть «навчив його жити». Узагальни, чому невербальна комунікація стала вирішальною і що вона означала для інших поранених і для самого лікаря.
Опис невербальної комунікації та мови тіла Івана Карналюка:
- Хода: Карналюк рухається до операційного столу, «розхитуючись, немов на палубі корабля в ураганному морі». Його кроки невпевнені через крайню фізичну слабкість, проте траєкторія руху є чіткою та безкомпромісною.
- Погляд: Його погляд є надзвичайно інтенсивним і пронизливим. Карналюк дивиться на доктора, «вдивляючись… в самісіньку душу», його очі «палають у вогні гангрени» та «обпікають хірурга незабутнім поглядом». Це погляд людини, яка вимагає правди та бореться за своє право жити.
- Жест простягнутої руки: Поранений боєць іде вперед, «простягнувши вперед праву руку». Цей жест є закликом про допомогу, символічним намаганням ухопитися за життя та вимогою виконати професійний обов’язок лікаря.
Повідомлення без слів:
Своєю поведінкою Карналюк без жодного слова транслює непохитне переконання: «Я відмовляюся вмирати. Я боротимуся до останньої секунди, і ви не маєте права опускати руки перед моєю смертю».
Чому цей вчинок переконав і навчив лікаря:
Хірург Микола Дудка перебував у стані глибокого вигорання та втоми від щоденного видовища смерті й покірності пацієнтів («Йому не подобались поранені… “Чотирнадцять місяців ріжу, і хоч би тобі один загукав… Ні! Мовчать, покірливі”»). Свідомий бунт майже мертвого Карналюка, який зміг самостійно підвестися і прийти до операційної без пульсу, зруйнував професійну апатію лікаря. Цей вчинок довів хірургу, що воля сильніша за біологічну приреченість. Це повернуло лікареві віру в силу людського духу та натхнення боротися за кожного пацієнта до кінця.
Значення невербальної комунікації:
Невербальна комунікація стала вирішальною, оскільки вона виявилася переконливішою за будь-які слова. Лікарські розради про майбутнє життя часто бувають формальними, але вигляд вмираючої людини, яка самотужки йде до операційного столу, є незаперечним доказом внутрішньої сили.
- Для лікаря цей вчинок став джерелом колосальної енергії та професійного відродження («Його могутня воля до життя передалась лікареві і сповнила його вщерть… лікар почав працювати весело, з надзвичайною енергією»).
- Для інших поранених поведінка Карналюка стала прикладом для наслідування й надії, адже його незламність передалася всій палаті, мотивуючи кожного самостійно виборювати власну перемогу над смертю.
ГЛИБИННЕ РОЗУМІННЯ ТЕКСТУ
3. Вибери один найбільш яскравий момент (епізод, думку, дію) в оповіданні, де «воля до життя» героя проявляється найсильніше. Візуалізуй цей епізод, дібравши світлину, відео, символ чи створивши малюнок, який би називався «Момент найвищої волі». Озвуч своє зображення, використай репліки або внутрішні монологи героя.
Найбільш яскравим моментом оповідання є епізод, коли Іван Карналюк, визнаний лікарями безнадійним і приреченим на смерть через газову гангрену, знаходить у собі сили підвестися зі смертного ложа і самостійно прийти до операційної, вимагаючи лікування.
Промпт для створення зображення:
A highly dramatic, realistic illustration titled “Момент найвищої волі”. A young, pale Ukrainian soldier with intense grey eyes, Ivan Karnaliuk, stands resolutely in the doorway of a military field hospital operating room during World War II. He is dressed only in white hospital undergarments, covered in sweat, with wet, bloody bandages wrapped around his shoulder and chest where his arm was recently amputated. He is physically weak but his eyes burn with a fierce, unbreakable will to live. He stretches out his remaining right hand towards the operating table. In the background, a startled military surgeon in a blood-stained white apron and nurses look at him in absolute awe and shock. The room is dimly lit, with a single bright shaft of sunlight breaking through a window, illuminating the soldier like a heroic figure. ALL TEXT on the image must be in UKRAINIAN. Specifically, the title at the bottom of the picture must be written in neat Ukrainian letters: “Момент найвищої волі”.
Внутрішній монолог героя:
«Ні, лікарю, ти помиляєшся! Я не помру тут, у цьому задушливому шпиталі, загорнутий у мокрі простирадла, наче підбитий птах. Нехай гангрена випалює моє плече, нехай немає лівої руки — у мене залишилася права! Я мушу повернутися на фронт, мушу мститися ворогам за знівечене життя, за наше Поділля, за мою Галю. Я не віддам смерть свою без бою. Жити хочу! Давайте мені перев’язку і все, що треба!»
4. Олександр Довженко часто використовує контрасти (протиставлення) для посилення ефекту. Знайди їх у творі, прокоментуй, який контекст вони підкреслюють.
Олександр Довженко використовує такі контрасти у творі:
- Контраст між мирним минулим і воєнним теперішнім. Спогади Карналюка про Поділля, широкі лани, зелені сади, тиху річку Буг і кохану Галю протиставляються брудній землі окопів, жахливому запаху газової гангрени та нестерпним стражданням у польовому шпиталі. Цей контраст підкреслює протиприродність війни та є джерелом сили героя, який бореться за повернення до цього втраченого раю.
- Контраст між професійною втомою хірурга та шаленою волею пацієнта. Лікар Микола Дудка відчуває виснаження і нудьгу від байдужої покірності вмираючих бійців, тоді як Іван Карналюк демонструє агресивний, активний бунт проти смерті. Це протиставлення підкреслює, що воля до життя здатна не лише рятувати самого пораненого, а й повертати віру та сили тим, хто перебуває поруч.
- Контраст між фізичним станом та духовною силою. Фізично Карналюк повністю знекровлений, у нього майже немає пульсу, його тіло понівечене смертельною інфекцією. Проте його духовна сила виявляється настільки могутньою, що підпорядковує собі вмираюче тіло і змушує його рухатися. Цей контраст підкреслює головну ідею твору: сила людського духу є сильнішою за фізичну смерть.
ЕФЕКТИВНА ПИСЬМОВА ВЗАЄМОДІЯ
5. Уяви, що ти — головний герой оповідання. Напиши сторінку «Щоденника пораненого», фіксуючи свої думки, почуття, сподівання та переживання під час перебування в госпіталі. Зосередься на мріях, спогадах і ставленні до тих, хто поруч. Спробуй передати ту «волю до життя», яка рухала героєм.
15 травня 1943 року.
Сьогодні лікар знову дивився на мою рану й говорив свої лагідні, заспокійливі слова. Він думає, що я не помічаю його сумного погляду та відсутності призначень у моїй картці. Руки більше немає, а ця проклята гангрена повзе все вище до моєї шиї, випалюючи залишки сил. Навколо мене стогнуть інші поранені бійці, багато хто просто мовчки чекає кінця, змирившись зі своєю долею. Але я так не можу.
Коли біль стає нестерпним, я заплющую очі й одразу повертаюся додому. Бачу наше рідне, золоте Поділля, відчуваю прохолоду Бугу і бачу Галю, яка біжить мені назустріч стежкою в саду. Ці спогади — єдине, що не дає мені згаснути. Я не хочу бути просто ще одним безіменним трупом, якого санітари винесуть на світанку. Я маю стільки планів, стільки любові до своєї землі, стільки невисловленої люті до ворогів, що знищили наш мир. Я мушу вижити, навіть якщо лікарі вже опустили руки. Моя воля сильніша за цю хворобу, і я змушу своє тіло боротися далі.
6. Напиши листа від імені хірурга до Івана Карналюка через 10–20 років після подій, зображених у творі. У листі розкажи, як змінилося ставлення лікаря до пацієнтів, які висновки він зробив після зустрічі з хлопцем.
Дорогий Іване!
Минуло вже п’ятнадцять років з того сірого воєнного ранку, коли ти буквально переступив поріг смерті у моєму польовому шпиталі, але я пам’ятаю той день до найменших дрібниць. Пишу тобі, щоб висловити вдячність, яку я проніс крізь усі ці роки.
До зустрічі з тобою я був глибоко виснаженим лікарем, який звик бачити тисячі смертей і почав сприймати свою роботу як рутину. Мене гнітила мовчазна покірність поранених перед лицем загибелі. Твій відчайдушний бунт, твій прихід до операційної в закривавлених бинтах і твій крик «Жити хочу!» перевернули мою свідомість. Ти довів мені, що людина — це насамперед воля, і саме вона є вирішальним фактором у боротьбі за життя.
Після зустрічі з тобою я назавжди змінив своє ставлення до пацієнтів. Я більше ніколи не опускаю рук і не ставлю хрест навіть на тих, кого медицина вважає приреченими. Тепер я знаю, що лікар має боротися пліч-о-пліч із пацієнтом, підживлюючи його прагнення жити своєю вірою. Твоя незламність навчила мене по-справжньому цінувати людське життя і ніколи не здаватися перед труднощами. Сподіваюся, що ти щасливий і твоє Поділля зустріло тебе миром.
З глибокою повагою та вдячністю, хірург Микола Дудка.
7. Напиши короткий психологічний монолог від імені іншого пораненого бійця, який спостерігав за боротьбою Карналюка. У монолозі відобрази думки та почуття (біль, страх, безнадія) воїна, сприйняття в той момент (здивування, захоплення, нерозуміння), а також те, як учинок Карналюка вплинув на його життя.
Я лежав на сусідній койці й відчував, як життя повільно витікає з мене разом із гноєм та кров’ю. Біль паралізував розум, а навколо панувала суцільна безнадія — шпиталь здригався від вибухів, і здавалося, що смерть уже перемогла в цій хаті. Поруч лежав Іван. Лікар підійшов до нього, подивився і мовчки відійшов, навіть не призначивши перев’язки. Я зрозумів: Іван помирає, його гангрена підступила до самого горла. Раптом він заридав, а потім заскреготав зубами так, що в мене заніміло все всередині. І тут сталося те, чого я ніколи не забуду. Цей хлопець, у якого вже навіть не було пульсу, почав підніматися. Він устав на ноги, загорнутий у мокрі від крові бинти, і, хитаючись, наче корабель у шторм, пішов до операційної. Моє серце завмерло від подиву й захоплення: як це взагалі можливо? Звідки в цьому виснаженому тілі взялася така дика, первісна сила? Я дивився на його закривавлену спину й раптом відчув, як мій власний страх відступає. Якщо він зміг підвестися з порогу небуття, то чому я склав руки? Тієї ж миті я вирішив, що буду боротися за свій кожен подих. Його вчинок урятував і мене. Тепер, коли в мирному житті мені стає важко чи здається, що немає виходу, я згадую Івана Карналюка у дверях операційної та продовжую йти вперед.
МОВНА СВІДОМІСТЬ І ТВОРЧІСТЬ
8. Вибери один із ключових епізодів твору (наприклад, момент, коли Карналюк устає з ліжка та йде до хірурга) і перетвори його на невеликий нарис для газети або журналу. Твоя мета — передати ідею незламної волі, надихнути читачів.
КРОК УПЕРЕД, КОЛИ ЖИТТЯ ТІКАЄ
У напівтемряві прифронтового шпиталю, де кожен подих просякнутий смертю, сталося диво, яке змусило затамувати подих навіть досвідчених лікарів. Боєць Іван Карналюк, чиє тіло палила смертоносна газова гангрена, а пульс майже зник, відмовився підкоритися неминучому. Коли медики вже втратили надію і подумки попрощалися з пораненим, Іван знайшов у собі сили підвестися зі свого смертного ложа.
Хитаючись, наче на палубі корабля під час шторму, загорнутий у просякнуті кров’ю та гноєм бинти, він самотужки прийшов до операційної і зажадав права на порятунок. Його слова «Жить хочу!» прозвучали не як благання, а як безкомпромісний наказ самій долі. Цей відчайдушний крок доводить, що коли людина має непохитну внутрішню силу, навіть смерть безсило відступає перед її величчю.
9. Знайди 5–7 слів або виразів, що несуть сильне емоційне забарвлення. Якими синтаксичними одиницями вони виражені? Проаналізуй, які почуття та ставлення автора вони передають та як впливають на читачів?
- “кров била фонтаном” — виражено двоскладним реченням, де присудок та обставина мають метафоричний характер. Передає жах і динаміку поранення, викликаючи у читача почуття шоку та гострого співчуття до героя.
- “безодні страждань” — виражено іменниковим словосполученням із метафоричним значенням. Транслює глибокий біль автора від споглядання наслідків війни, допомагає читачеві усвідомити масштаби людського горя.
- “жахливого жертовника війни” — виражено розгорнутим іменниковим словосполученням з епітетом. Виражає авторський антивоєнний пафос і засудження війни як жорстокого божества, викликаючи у читача огиду до насильства.
- “могутня воля” — виражено прикметниково-іменниковим словосполученням (епітет). Передає щире захоплення автора внутрішньою силою людини, надихає читача та вселяє віру в перемогу над обставинами.
- “смертельного ворога” (стосовно гангрени) — виражено прикметниково-іменниковим словосполученням із переносним значенням. Показує непримиренність автора до хвороби й налаштовує читача на сприйняття недуги як супротивника, якого необхідно здолати в бою.
- “Прокляті, о прокляті!” — виражено повторюваними вигуками, які виконують роль відокремлених означень. Передає граничну лють автора й героїв до загарбників, викликаючи в читачів сильний емоційний відгук та солідарність із борцями.
10. Порівняй мову Миколи Дудка й Івана Карналюка. Як Олександр Довженко розрізняє їхні голоси та внутрішні світи через лексику, синтаксис, інтонації, навіть якщо вони не прописані прямо? За бажанням створи двосторонню інфографіку.
| Критерій порівняння | Микола Дудко (хірург) | Іван Карналюк (боєць) |
|---|---|---|
| Лексика | Використовує професійні медичні терміни (камфора, кофеїн, ампутація), які поєднуються з емоційними розмовними словами (чорт, суку, велетень, юнак). | Вживає прості, життєві слова (жити, перев’язка), що межують з емоційними вигуками люті, болю та любові до рідного дому. |
| Синтаксис | Переважають короткі, уривчасті фрази, наказові речення (Бинт!, Держіть!), емоційні окличні конструкції під час захоплення пацієнтом. | Говорить короткими, часто незавершеними реченнями, репліками-вимогами (Живу…, Ріжте швидше!, Жить хочу!). Його внутрішні монологи детальні та образні. |
| Інтонації | Спочатку звучать втомлені, апатичні та байдужі інтонації через виснаження; згодом вони стають дзвінкими, піднесеними та сповненими захоплення. | Інтонації напружені, притишені болем (шепіт), але водночас наповнені залізною рішучістю, безкомпромісністю та життєствердністю. |
| Внутрішній світ | Людина глибокого обов’язку, яка ховає втому за щоденною рутиною, але здатна на миттєве духовне відродження під впливом сили іншої людини. | Простий подільський пастух із мирною душею, у якому в критичний момент прокидається прадавня, непереможна і нескорена воля до життя. |
ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ
Створіть звуковий ландшафт для ключових епізодів твору, щоби передати їхню атмосферу без слів (наприклад, поранення Івана Карналюка та його боротьба з відчаєм; нічна робота хірурга в хаті-шпиталі; фінальна сцена, коли Карналюк приходить до операційної). Запропонуйте однокласникам і однокласницям відгадати, який момент із твору ви «відобразили», і пояснити, как звуки допомогли їм це зрозуміти.
-
Епізод: Поранення Івана Карналюка та його боротьба з відчаєм.
Звуковий ландшафт: Далекі глухі вибухи мін, різкий свист осколків, що розтинають повітря. Важке, прискорене дихання бійця, швидкий тупіт чобіт по багнюці та шурхіт придорожнього листя. Хрипкий, переривчастий шепіт: «Не здамся…», різкий скрегіт зубів від нестерпного болю. Раптове затихання воєнних звуків, поява ледь чутного дзюркоту води та уявного ніжного жіночого голосу («Іваночку!»), який різко обривається глухою тишею. -
Епізод 2: Нічна робота хірурга в хаті-шпиталі.
Звуковий ландшафт: Монотонний шум проливного дощу або далека канонада, від якої час від часу деренчать шибки. Чіткий металевий брязкіт медичних інструментів у металевому тазу, важкі зітхання стомленого лікаря. Шурхіт простирадл і марлевих пов’язок, які швидко розривають руками. Тихий, монотонний голос медсестри, яка зачитує призначення: «Камфору…», і тихий гул полум’я в печі. -
Епізод 3: Фінальна сцена (Карналюк приходить до операційної).
Звуковий ландшафт: Напружена тиша в приміщенні, яка раптово переривається важкими, нерівними кроками босих ніг по дерев’яній підлозі. Різкий, гучний грюкіт вхідних дверей. Важке, хрипке дихання. Скрип половиць під великою вагою тіла, що хитається. Хрипкий, вимогливий стогін: «Перев’язку! Жить хочу!». Дзвінкий металевий звук інструмента, який від несподіванки випадає з рук асистента, глухий звук падіння тіла на руки лікарів. Початок швидких, енергійних рухів: короткі, чіткі накази хірурга («Держіть! Бинт!») та його переможний, дзвінкий сміх.
Зробіть плакат або цифровий колаж, що візуально передаватиме головну ідею твору — незламну волю людини до життя. Використовуйте фотографії, малюнки, символи, ключові цитати з твору.
Промпт для створення зображення:
A powerful motivational poster representing the theme of “Will to Life” based on Alexander Dovzhenko’s story. The poster has a dramatic, high-contrast digital collage style. In the center, there is a strong, determined Ukrainian soldier’s silhouette standing tall against a background split into two halves: one half represents war with dark, smoky, and fiery tones, while the other half represents life with bright yellow sunflowers, a rising sun, and a blue sky. In prominent, bold, artistic Ukrainian typography, write the central quote: “Є воля — є людина!” and another text at the bottom: “Воля до життя”. The style should be inspirational, emotional, and heroic, with clean graphic elements and symbolic red poppies blended into the design. All text on the poster must be strictly in Ukrainian.
ПРАКТИЧНІ ТА ДОСЛІДНИЦЬКІ ЗАВДАННЯ
1. Склади карту емоційного стану головного персонажа Івана Карналюка. Для цього виокрем 5–7 ключових моментів, де він змінюється (наприклад, шок, біль, відчай, лють, рішучість, надія, воля), проілюструй цитатою. За допомогою інструментів для створення інфографіки візуалізуй цей шлях…
Карта емоційного стану розвідника Івана Карналюка відображає його внутрішній шлях від смертельного поранення до порятунку завдяки силі духу:
-
Лють (Гнів) — реакція на тяжке поранення під час бою, бажання помститися ворогу та вирватися з небезпечної зони.
Цитата: «Карналюк біг, тремтячи від несамовитого гніву. Здавалось, якби стрів на дорозі фашиста, — зубами, без рук роздер би на місці». -
Біль і знесилення — момент, коли герой опиняється в безпеці, але стрімко втрачає сили та падає на землю.
Цитата: «Вибігши з небезпечної зони, він якось зразу втратив лють і спинився. Спинився, затужив і розтанув, мов той віск на сонці. І упав». -
Шок і мобілізація сил — боротьба з раптовою втратою свідомості біля дерева, намагання самостійно зупинити кровотечу.
Цитата: «— Втрачаю свідомість! — сказав він тривожно і голосно, мов бажаючи розбудити себе, спинити бистроплинну річку. — Стій, стій! Не здамся!». -
Рішучість — реакція на необхідність негайної ампутувати руки під час огляду хірургом Миколою Дудком.
Цитата: «— Відтинайте! Ріжте швидше! — рішуче й хутко сказав раптом Карналюк». -
Відчай — момент усвідомлення того, що лікар змирився з його неминучою смертю та скасував медичні процедури.
Цитата: «Карналюк зрозумів, що позбувся надії назавжди… Карналюк відкинувсь на подушку й заридав». -
Жага життя та помсти (Воля) — внутрішній бунт проти смерті під впливом спогадів про Батьківщину, кохану Галю та прагнення помститися ворогам.
Цитата: «Не вмирати, мститись над ворогом хотілось Карналюкові. Жити! — Прокляті, о прокляті! Ні, понесу помсту на вашу голову хоч в одній руці…». -
Перемога та тріумф волі — неймовірний фізичний вчинок, коли вмираючий боєць встає з ліжка і самостійно йде до операційної, змушуючи лікарів продовжувати боротьбу.
Цитата: «— Перев’язку!.. — застогнав Карналюк і, простягнувши вперед праву руку, рушив до операційного столу. — Жить хочу! Давайте мені перев’язку і все, що треба!..».
Промпт для створення зображення:
An artistic, educational infographic depicting the emotional map of Ivan Karnaliuk, a character from Ukrainian literature. The layout is a winding pathway or a timeline curve from left to right, containing 7 circular nodes. Each node represents an emotional state and has a corresponding icon: fire for wrath, a broken chain for despair, a glowing sun for hope, etc. The background is a rustic Ukrainian field with faded warm tones and hints of military elements in the corners. All titles, names of emotional states, and labels must be written in Ukrainian language. The main title of the infographic is “Емоційна карта Івана Карналюка”. The labels on the 7 nodes must be:. Лють, 2. Біль, 3. Шок,. Рішучість, 5. Відчай, 6. Воля, 7. Перемога.
2. Досліди, чи існують у сучасній медицині або психології концепції, що пояснюють вплив психічного стану (наприклад, позитивного мислення) на фізичне одужання. Підготуй невелику презентацію (5–6 слайдів), яка би пов’язала художні образи з науковими доказами та прикладами із життя.
-
Слайд: Назва презентації
- Заголовок: Сила духу та біологія одужання: як психіка рятує тіло.
- Вміст: Зв’язок між волею до життя літературних героїв та сучасними науковими концепціями психосоматики й психонейроімунології.
-
Слайд 2: Що каже наука? Психонейроімунологія (ПНІ)
- Заголовок: Психонейроімунологія — місток між розумом і тілом.
- Вміст: Сучасна наука ПНІ досліджує, як думки, емоції та психічний стан безпосередньо впливають на нервову, ендокринну та імунну системи людини. Позитивне мислення, оптимізм і сильна воля знижують рівень гормонів стресу (кортизолу, адреналіну), що сприяє швидшому загоєнню ран, активізації захисних клітин (Т-лімфоцитів) та підвищенню опірності інфекціям.
-
Слайд 3: Ефект плацебо та внутрішні ресурси організму
- Заголовок: Ефект плацебо та вольова мобілізація.
- Вміст: Клінічні дослідження доводять, що віра пацієнта в одужання здатна запустити вироблення ендорфінів та ендогенних опіатів, які діють як природні знеболювальні та протизапальні засоби. Психічне налаштування на життя активізує внутрішні ресурси саморегуляції, допомагаючи організму долати критичні стани навіть при важких соматичних ураженнях.
-
Слайд: Художній образ Івана Карналюка крізь призму науки
- Заголовок: «Воля до життя» Олександра Довженка: художній опис наукового дива.
- Вміст: Головний герой оповідання Іван Карналюк виживає завдяки мобілізації вольових зусиль, коли традиційна медицина виявилася безсилою перед газовою гангреною. З наукової точки зору, його лють і жага жити викликали потужний викид нейромедіаторів та гормонів, що підтримали роботу серцево-судинної системи та запустили екстрені імунні процеси в умовах сепсису.
-
Слайд 5: Приклади з реального життя
- Заголовок: Реальні приклади надможливостей людського духу.
- Вміст: Історія знає безліч випадків, коли поранені військові під час сучасних бойових дій виживали після критичних поранень завдяки бажанню повернутися до рідних або помститися ворогу. Також у цивільній медицині пацієнти з онкологічними діагнозами або важкими травмами хребта демонструють повне відновлення завдяки щоденним психологічним тренуванням та фокусуванню на позитивному майбутньому.
-
Слайд 6: Висновки
- Заголовок: Сила волі — головний чинник виживання.
- Вміст: Фізичне тіло і психіка людини є неподільним цілим. Сильний емоційний стимул, оптимістичний настрій та незламна воля є ключовими біологічними факторами, які здатні змінити перебіг хвороби та повернути людину до життя навіть у безнадійних медичних випадках.
ЛІТЕРАТУРНИЙ ДРАЙВ
Літературний драйв. Знайди у філворді слова, що називають риси характеру героя оповідання «Воля до життя» Олександра Довженка.
Оскільки графічний варіант філворда відсутній у матеріалах, нижче наведено ключові слова, які позначають риси характеру Івана Карналюка та зазвичай закладаються в подібні завдання за цим твором:
- Воля — головна рушійна сила героя, його здатність протистояти смерті.
- Мужність — виявляється у рішучості під час бою та перенесенні фізичного болю без стогонів.
- Незламність — непохитність перед смертельною загрозою та важкою хворобою.
- Рішучість — швидке ухвалення рішень, наприклад, згода на негайну ампутацію руки заради порятунку життя.
- Стійкість — здатність витримувати надважкі випробування та зберігати ясний розум.
- Патріотизм — любов до рідного Поділля та прагнення захистити свою землю від ворога.
Познайомся з автором: Олександр Довженко (с. 154–155)
За допомогою техніки «5 пальців» (передбачає повідомлення коротких цікавих фактів про письменника) познайом однокласників і однокласниць із біографією Олександра Довженка.
- Місце народження та дитинство (Великий палець) — Олександр Довженко народився на хуторі В’юнище (нині смт Сосниця на Чернігівщині) у селянській родині. Його дитинство минало серед мальовчичої природи Придесення, що пізніше надихнуло митця на створення автобіографічної кіноповісті «Зачарована Десна».
- Юність та освіта (Вказівний палець) — майбутній режисер навчався в Глухівському учительському інституті, здобувши педагогічну освіту. У молоді роки він брав участь у визвольних змаганнях у лавах петлюрівської армії, працював дипломатом у Варшаві та Берліні, а також навчався живопису в приватній художній школі в Німеччині.
- Початок кар’єри (Середній палець) — свій творчий шлях Довженко починав як художник-карикатурист та ілюстратор у Харкові. У 1926 році він переїхав до Одеси, де без спеціальної кіноосвіти розпочав роботу режисером на Одеській кіностудії, знявши свої перші стрічки «Вася-реформатор» і «Сумка дипкур’єра».
- Важливі етапи творчості (Підбезіменний палець) — митець створив шедеври світового кіно, зокрема трилогію «Звенигора», «Арсенал» та «Земля». Під час Другої світової війни він працював військовим кореспондентом і написав кіноповість «Україна в огні», яку особисто заборонив радянський диктатор Сталін через патріотичний і правдивий показ трагедії українського народу.
- Найвідоміші твори та пік кар’єри (Мізинець) — всесвітню славу Довженкові приніс фільм «Земля», який увійшов до дванадцятки найкращих кінокартин усіх часів і народів. Серед його найвідоміших літературних творів — кіноповісті «Зачарована Десна», «Поема про море» та оповідання «Воля до життя». Попри бажання спочити в Україні, митець похований на чужині в Москві.
Робота з медіатекстом: Довженко-Центр та кіностудія (с. 156–158)
1. Як ти зрозумів / зрозуміла останнє речення?
Останнє речення («Про те, що Відродження нації і людства може здійснитися тільки тоді, коли поважаються закони Природи і Буття») означає, що жоден ідеологічний режим чи штучні соціальні експерименти не здатні принести справжнього процвітання нації. Істинне відродження та духовна сила народу ґрунтуються на збереженні його віковічного зв’язку із землею, повазі до природи, усвідомленні гармонії всесвіту та дотриманні моральних законів життя. Будь-яке насильницьке руйнування цих природних зв’язків веде до духовного занепаду, тому відновлення суспільства завжди починається з повернення до сакральних засад буття.
2. Поміркуй, чому італійські кінематографісти назвали Олександра Довженка «Гомером кіно».
Італійські кінематографісти назвали Олександра Довженка «Гомером кіно» через епічний масштаб його творчості, поетичність кіномови та глибоке філософське осмислення буття. Подібно до давньогрецького поета Гомера, який заклав основи європейського епосу та міфології, Довженко у своїх кінокартинах (зокрема у стрічці «Земля») звернувся до першооснов людського існування — гармонії людини й природи, праці на землі, життя, смерті та безсмертя роду. Його фільми стали фундаментальним кінематографічним міфом про український народ і його нерозривний зв’язок із всесвітом.
3. З’ясуй, як театральне мистецтво пов’язане з кінематографом. Назви 3–4 спільні ознаки.
Театральне мистецтво є першоосновою та історичним підґрунтям кінематографа, який запозичив у театру ключові засоби художньої виразності та структуру. Спільними ознаками обох видів мистецтва є:
- Наявність драматургічної основи — як у театрі (вистава), так і в кіно (фільм) в основі лежить сценарій чи п’єса із чітким сюжетом, конфліктом і діалогами персонажів.
- Акторська гра — створення художніх образів у виставі та кінострічці здійснюється через безпосередню гру акторів, їхню міміку, пластику, жести та голос.
- Колективний характер творчості — над створенням фінального художнього продукту працює велика група фахівців різних творчих і технічних професій (режисер, актори, художники-постановники, гримери, костюмери, звукорежисери).
- Наявність умовного художнього простору та часу — дія відбувається у заздалегідь визначеному просторі (сцена або знімальний майданчик/декорації) та має обмежений хронометраж.
4. Зроби висновок одним реченням про Олександра Довженка як режисера.
Олександр Довженко — видатний режисер-новатор, засновник поетичного кінематографа та мислитель, чиї філософські й візуально довершені кіношедеври здобули світове визнання та увійшли до скарбниці світового мистецтва [12, 14].
5. Що тобі відомо про професії, пов’язані з кіноіндустрією? Знайди перелік цих професій, вибери одну та створи постер про неї, урахувавши як переваги, так і недоліки.
До основних професій кіноіндустрії належать режисер, сценарист, кінооператор, продюсер, звукорежисер, монтажер, художник-постановник, гример, костюмер, освітлювач та актор.
Для детального розгляду обрано професію кінооператора.
Переваги професії кінооператора:
- Творча самореалізація та можливість безпосередньо створювати візуальний стиль і атмосферу фільму.
- Можливість подорожувати та працювати в різних куточках світу на локаційних зйомках.
- Робота із сучасним високотехнологічним обладнанням і постійний професійний розвиток.
- Співпраця з цікавими творчими особистостями.
Недоліки професії кінооператора:
- Ненормований робочий графік, часті нічні зйомки та відсутність стабільного режиму.
- Високі фізичні навантаження, оскільки доводиться тривалий час працювати на ногах і переносити важку техніку в різних погодних умовах.
- Високий рівень стресу та велика відповідальність за якість знятого матеріалу, адже будь-яка технічна помилка оператора коштує дорого для всього проєкту.
Промпт для створення зображення:
A professional educational poster about the movie camera operator profession, designed in a clean, modern vector graphic style with high contrast. The layout is balanced: the top displays the main title “ПРОФЕСІЯ: КІНООПЕРАТОР”. The center of the poster features an artistic illustration of a professional cinematic camera on a heavy tripod, positioned on a dynamic film set with studio lights. On the left side of the poster, under the prominent heading “ПЕРЕВАГИ”, are bullet points: “Творча самореалізація”, “Подорожі та нові локації”, “Робота з високотехнологічним обладнанням”. On the right side, under the heading “НЕДОЛІКИ”, are bullet points: “Фізичні навантаження”, “Ненормований графік”, “Висока відповідальність”. All texts, titles, headings, and bullet points on the poster must be written strictly in Ukrainian language using a clear and highly readable bold font.
Прочитай тексти. Визнач, що є фактами, а що — судженнями. Поміркуй, у чому різниця між світлинами, використаними в обох текстах.
Аналіз фактологічного та оціночного наповнення текстів наведено у таблиці:
| Джерело | Факти | Судження |
|---|---|---|
| Текст (Кіностудія імені О. Довженка) |
|
|
| Текст 2 (Довженко-Центр) |
|
|
Різниця між світлинами, використаними в обох текстах:
Світлина до Тексту («Кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка в Києві на етапі будівництва, 1927–1930 рр.») є історичним чорно-білим архівним документом [15]. Вона фіксує та ілюструє історичний факт створення кіностудії, показує реальний минулий стан об’єкта, про який ідеться в тексті [15].
Світлина до Тексту 2 («Експозиція в Довженко-Центрі») є сучасною кольоровою фотографією виставкового простору [15]. Вона показує сьогодення інституції, її функціонування як сучасного інтерактивного музею та культурного хабу, що працює з нашою пам’яттю та кіноспадщиною [15]. Ця світлина покликана передати атмосферу закладу та сформувати у читача позитивні враження від сучасної діяльності Довженко-Центру [15].
РОБОТА З МЕДІАТЕКСТОМ
Дослідіть, які проблеми мають Довженко-Центр і Кіностудія Довженка сьогодні. Запропонуйте 2–3 конкретні ідеї або проєкти для кожної інституції, які, на вашу думку, допомогли б їм розвиватися та краще виконувати свою місію у ХХІ столітті.
Сьогодні Довженко-Центр стикається із серйозними проблемами хронічного браку державного фінансування, суперечностями з державними органами регулювання щодо статусу установи та загрозою оптимізації, яка може зашкодити збереженню фільмофонду. Національна кіностудія імені Олександра Довженка зазнала значних руйнувань внаслідок російських ракетних атак (зокрема, було знищено унікальну костюмну колекцію та пошкоджено історичні будівлі й павільйони), а також потерпає від застарілої технічної бази та недостатньої кількості замовлень на виробництво кінопродукції.
Конкретні проєкти для Довженко-Центру:
- Проєкт «Цифровий кіноархів» — створення власного стримінгового сервісу або мобільного додатка з платним доступом до реставрованих шедеврів українського кіно для української та міжнародної аудиторії з метою отримання додаткового доходу.
- Проєкт «Міжнародний патронат» — залучення фінансової та технічної допомоги від провідних європейських кіноархівів та фундацій (зокрема членів FIAF) для оновлення обладнання лабораторії реставрації фільмів.
- Проєкт «КіноРезиденція» — проведення освітніх воркшопів та лекторіїв на базі Музею кіно для інтеграції кіноспадщини в сучасний навчальний процес шкіл та університетів.
Конкретні проєкти для Кіностудії Довженка:
- Проєкт «Цифрове відродження» — створення віртуального 3D-музею втраченого костюмного фонду на основі збережених ескізів, архівних фотографій та кадрів із кінофільмів із залученням технологій штучного інтелекту.
- Проєкт «Кінохаб Довженко» — відновлення та ревіталізація постраждалих історичних павільйонів у сучасні багатофункціональні локації, коворкінги та знімальні майданчики для надання їх в оренду незалежним молодим режисерам на пільгових умовах.
- Проєкт «Міжнародна школа кінопрофесій» — організація практичних курсів спільно з європейськими кіношколами для підготовки операторів, звукорежисерів, освітлювачів та декораторів на базі наявної інфраструктури студії.
Виберіть одну видатну постать, чиє життя та творчість нерозривно пов’язані з історією Кіностудії ім. Довженка (режисер, актор, оператор, сценарист, художник, керівник студії), простежте життєвий шлях, ключові роботи, внесок у розвиток студії чи кіно загалом.
Видатною постаттю в історії Кіностудії ім. Довженка є Іван Миколайчук (1941–1987) — український актор, режисер, сценарист і письменник, якого називають обличчям та душею українського поетичного кіно.
Життєвий шлях митця розпочався в селі Чортория на Буковині. Навчаючись на другому курсі Київського інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого, він дебютував на Кіностудії ім. Довженка у двох знакових картинах: зіграв роль молодого Тараса Шевченка у фільмі «Сон» (режисер Володимир Денисенко) та роль Івана Палійчука в шедеврі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». Обидва фільми принесли йому світове визнання. Попри ідеологічний тиск радянської влади, постійний нагляд спецслужб та звинувачення в націоналізмі, митець продовжував працювати на кіностудії. За своє життя він зіграв 34 ролі в кіно, написав 9 сценаріїв та зняв дві режисерські роботи. Помер Іван Миколайчук у 1987 році, а у 1988 році йому посмертно було присуджено Державну премію імені Т. Г. Шевченка.
Ключові роботи:
- «Сон» (1964) — виконавець головної ролі Тараса Шевченка.
- «Тіні забутих предків» (1964) — виконавець головної ролі Івана Палійчука.
- «Білий птах з чорною ознакою» (1970) — виконавець ролі Петра Дзвонаря та співавтор сценарію.
- «Пропала грамота» (1972) — виконавець ролі козака Василя, музичний оформлювач та фактичний співрежисер.
- «Вавилон ХХ» (1979) — режисерський дебют, виконавець ролі філософа Фабіана, сценарист і композитор стрічки.
Внесок у розвиток студії та кіно:
Іван Миколайчук став ідеологом та центральною постаттю українського поетичного кіно 1960–1970-х років. Він зумів поєднати глибокі національні фольклорні традиції із передовими художніми прийомами модернізму, створивши на екрані архетипний образ українця — духовно багатого, вільного та незламного. Його діяльність підняла авторитет Кіностудії ім. Довженка на міжнародний рівень і заклала естетичний фундамент для наступних поколінь українських кінематографістів.
ЗАВДАННЯ
Уявіть, що ви створюєте експозицію в Музеї кіно Довженко-Центру, присвячену видатній особистості українського кінематографа (окрім Олександра Довженка). Доберіть музейний експонат — предмет… який найкраще характеризує зазначену постать, створіть до нього «анотацію» (підпис для музею).
Музейний експонат: Автентичний шкіряний пояс-черес Івана Палійчука зі зйомок фільму «Тіні забутих предків» (1964 р., режисер Сергій Параджанов).
Анотація до експоната:
Шкіряний пояс-черес Івана Палійчука
Матеріал, техніка: натуральна шкіра, мідне тиснення, металеві пряжки, ручна робота.
Датування: 1964 рік.
Місце створення: Карпатський регіон (Косівщина).
Цей автентичний гуцульський черес — широкий шкіряний пояс, прикрашений вишуканим металевим карбуванням, — належав Івану Палійчуку, роль якого у легендарній стрічці «Тіні забутих предків» блискуче виконав Іван Миколайчук. Експонат є унікальним свідченням кропіткої роботи творчої групи над відтворенням етнографічної точності побуту гуцулів. Черес у фільмі символізує не лише соціальний статус та чоловічу силу героя, але й нерозривний містичний зв’язок Івана Миколайчука з рідною землею та карпатською культурою. Саме ця роль принесла молодому акторові світову славу, а представлена деталізована деталь костюма демонструє високий рівень художнього оформлення фільмів на Київській кіностудії імені Олександра Довженка в епоху розквіту поетичного кіно.
СЛУХАННЯ ТА ОБГОВОРЕННЯ
1. Прослухай уривок із кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні» у виконання автора.
Уривок із кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні» у виконанні автора було уважно прослухано. Голос автора звучить надзвичайно драматично, глибоко та емоційно насичено, що підкреслює трагізм воєнних років та передає невимовний біль за долю українського народу.
2. Прокоментуй актуальність закликів про важливість боротьби за свободу та право бути господарями на своїй землі.
Заклики Олександра Довженка про важливість боротьби за свободу та право бути господарями на власній землі залишаються надзвичайно актуальними в сучасному українському суспільстві. Повномасштабна агресія Росії проти України довела, що боротьба за державний суверенітет, територіальну цілісність та право самостійно визначати своє майбутнє є питанням фізичного та культурного виживання нації. Трагічні події сучасності безпосередньо перегукуються з історичним досвідом, описаним у кіноповісті «Україна в огні», нагадуючи про те, що свобода не дається даром і вимагає постійної готовності захищати рідну землю. Довженків патріотичний заклик застерігає від національного безпам’ятства та байдужості, закликаючи кожного громадянина усвідомити свою відповідальність за майбутнє України.
3. Пригадай вивчене в 6 класі оповідання Джека Лондона «Жага до життя» або прочитай його, за бажанням. Поміркуй над такими завданнями: Які особистісні риси виходять на перший план у ситуації суворого випробування? Склади діаманту з метою характеристики головних персонажів оповідань «Жага до життя» Джека Лондона та «Воля до життя» Олександра Довженка. Чи уроки виживання, змальовані в цих творах, актуальні для сучасної людини? Чого ти можеш навчитися у головних героїв?
У ситуації суворого випробування на перший план виходять такі особистісні риси, як незламна сила волі, витривалість, мужність, здатність зберігати самовладання у безнадійних ситуаціях, цілеспрямованість та жага до життя, яка долає фізичний біль і виснаження.
Характеристика головних персонажів у формі діаманти:
Мандрівник
Самотній, виснажений
Блукає, бореться, перемагає
Тундра, золото, війна, шпиталь
Терпить, повзе, рятується
Поранений, вольовий
Карналюк
Уроки виживання, змальовані в цих творах, залишаються актуальними для сучасної людини, адже складні випробування та кризові ситуації можуть спіткати кожного у будь-який час, особливо в період воєн чи катастроф. У головних героїв можна навчитися ніколи не здаватися навіть у безвихідних обставинах, контролювати свій страх і відчай та мобілізувати всі внутрішні ресурси задля збереження життя і збереження людської гідності.
4. Прослухай аудіокнигу Джеймса Олдріджа «Останній дюйм». За бажанням, виконай такі завдання: Поясни значення символу «останній дюйм» у творі. Проведи паралелі із символічним «останнім дюймом» для Івана Карналюка з оповідання Олександра Довженка. Прокоментуй свою думку. Попри різні обставини (війна та мирний час, дорослий чоловік і дитина), обидва твори — «Останній дюйм» Джеймса Олдріджа та «Воля до життя» Олександра Довженка — є гімнами непереможній силі людського духу. Поміркуй, чому ці історії залишаються актуальними для читачів різних епох.
Символ «останній дюйм» у творі Джеймса Олдріджа означає вирішальну, найскладнішу межу, яку необхідно подолати для досягнення мети. У реальному плані це остання відстань до землі під час посадки літака, яка вимагає граничної концентрації сил, а в переносному — це той мікроскопічний бар’єр у стосунках батька й сина, який їм довелося здолати заради взаєморозуміння та порятунку.
Символічним «останнім дюймом» для Івана Карналюка став його шлях від госпітального ліжка до операційного столу, коли він перебував на межі життя і смерті через газову гангрену. Цей момент вимагав від нього задіяння надлюдської сили волі, щоб підвестися і змусити лікарів продовжити боротьбу за його життя. Обидва епізоди демонструють критичну межу людських можливостей, де перемагає дух.
Ці історії залишаються актуальними для читачів різних епох, оскільки вони порушують універсальні проблеми людського існування: випробування волі в екстремальних умовах, боротьбу зі страхом, цінність людського життя та важливість глибокого духовного зв’язку між людьми. Вони служать джерелом натхнення та доказом того, що людина здатна вистояти у будь-яких життєвих випробуваннях.
Катерина Мотрич: Картина «Чорнобильська мадонна» (с. 158–159)
1. Розглянь картину Івана Марчука. Пригадай, що тобі відомо про Чорнобильську трагедію, яка сталася 26 квітня 1986 року.
Чорнобильська трагедія сталася 26 квітня 1986 року внаслідок вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції. Ця аварія визнана найбільшою техногенною та екологічною катастрофою в історії людства, яка призвела до радіоактивного забруднення величезних територій України, Білорусі та інших країн Європи. Наслідками катастрофи стали тисячі зламаних людських доль, втрата жителями Полісся своїх домівок через евакуацію та створення 30-кілометрової зони відчуження, а також важкі хронічні хвороби та смерті ліквідаторів і мирного населення.
2. Поміркуй, чому автор картини використав образ Божої Матері. Прочитай інформацію. Визнач, що саме допомогло художнику Іванові Марчуку досягти трагічного ефекту (техніка, кольори, світлотіні тощо).
Автор картини використав образ Божої Матері, оскільки вона є універсальним символом заступництва, жертовної любові та святого материнства, яке в контексті Чорнобильської катастрофи перестало бути щасливим і перетворилося на символ глибокої туги за загиблими та страждань усього людства.
Досягти глибокого трагічного ефекту художнику Іванові Марчуку допомогли такі мистецькі засоби:
- Унікальна авторська техніка «пльонтанізм», у якій тонкі переплетені лінії створюють щільну фактуру, схожу на павутиння чи попіл, надаючи образу об’ємності та потойбічного світіння.
- Темні, похмурі та холодні кольори (переважання чорного, сірого та глибоких темних відтінків), які асоціюються із випаленою землею, радіацією та жалобою.
- Драматична гра світлотіней, де різкі світлові акценти вихоплюють з темряви змарніле обличчя Мадонни та силует дитини, створюючи відчуття порожнечі, самотності та невимовного болю.
Розглянь обкладинки книжок про Чорнобильську катастрофу та спробуй спрогнозувати ключові теми й образи цих творів. Які «підказки» спонукали тебе до таких висновків?
На основі розглянутих обкладинок можна спрогнозувати такі ключові теми цих творів: невидима смерть та руйнівна дія радіації, трагедія покинутих домівок і втрата малої батьківщини, пам’ять про героїзм ліквідаторів, духовний вимір катастрофи як апокаліптичного попередження та замовчування правди радянською владою. Ключовими образами виступають образи скорботной матері (Мадонни), мертвого міста, отруєної землі (полину), зруйнованого реактора та хрестів або релігійних символів.
До таких висновків спонукали такі графічні та текстові «підказки» на обкладинках:
- Використання темних, траурних кольорів (чорний, темно-сірий, глибокий синій) у поєднанні з тривожними червоними й жовтими акцентами, що символізують пожежу, радіоактивне випромінювання та небезпеку.
- Назви книг, що містять слова «Молитва», «Марія», «Мадонна», які вказують на релігійно-філософське осмислення трагедії та тему страждання.
- Силуетні зображення зруйнованих конструкцій ЧАЕС, коліс огляду в Прип’яті, порожніх вулиць та стилізованих жіночих фігур, які безпосередньо асоціюються з евакуацією, самотністю та смертю.
ІСТОРИЧНА ПЛОЩИНА
Прочитай повість Катерини Мотрич «Політ журавлів над нетолоченими травами». Прокоментуй зміст епіграфа до цього твору. Поміркуй, чому авторка звертається до жителів Полісся.
Епіграф до твору «І мертвим, і живим, і ненародженим жителям чорнобильського Полісся присвячую» є прямою алюзією на однойменне послання Тараса Шевченка. Цей вислів підкреслює, що Чорнобильська катастрофа є трагедією загальнонаціонального масштабу, яка зачіпає пам’ять про померлих предків, руйнує долі теперішнього покоління та загрожує майбутньому ще ненароджених українців.
Авторка звертається саме до жителів Полісся, оскільки цей край зазнав найбільшого екологічного та демографічного руйнування внаслідок аварії на ЧАЕС. Поліщуки споконвіку мали глибокий сакральний зв’язок із рідною землею, вважаючи природу живою основою свого роду, тому примусова евакуація та знищення довкілля стали для них не лише фізичним вигнанням, а й масштабною духовною катастрофою.
ПОМІРКУЙТЕ
1. Поміркуй, чому повість «Політ журавлів над нетолоченими травами» Катерини Мотрич починається з епіграфа-присвяти «І мертвим, і живим, і ненародженим…», тоді як події розкривають трагедію однієї людини.
Повість починається з цього епіграфа, оскільки доля головної героїні Насті-Спасительки є уособленням трагедії всього поліського народу. Через страждання однієї родини, біль матері та передчуття старої жінки письменниця змальовує колективне горе тисяч переселенців, показуючи, що індивідуальна драма Насті відображає спільну біду минулих, теперішніх та майбутніх поколінь українців.
2. З’ясуй, як письменниця змальовує страшне лихо. У чому простежується її авторський стиль?
Письменниця змальовує страшне лихо не через сухий опис технічних деталей аварії, а за допомогою глибоких метафор, містичних сновидінь і біблійних та народнопоетичних образів. Радіоактивне зараження постає як невидима отрута, що непомітно проникає в повітря, воду та землю, руйнуючи саму суть життя.
Авторський стиль Катерини Мотрич вирізняється психологізмом, використанням символів, алюзійністю, поєднанням фольклорних традицій із релігійними мотивами, а також емоційно насиченим, близьким до молитви пафосом оповіді.
3. Визнач тему й основну думку твору.
Тема твору — зображення Чорнобильської катастрофи 1986 року, її згубного впливу на екологію та духовний світ людини через історію примусової евакуації Насті та її родини.
Основна думка твору полягає в засудженні техногенного насильства над природою, застереженні від згубних наслідків людської гордині та утвердженні ідеї нерозривного зв’язку людини з рідною землею як джерела її духовної сили й ідентичності.
4. Чому авторка використовує мотиви з язичницьких вірувань і християнської релігії?
Авторка поєднує ці мотиви для відтворення цілісного синкретичного світогляду поліщуків, у якому прадавнє поклоніння силам природи співіснує з християнською вірою. Використання язичницьких образів допомагає показати порушення космічного балансу та сакральних законів землі, тоді як християнські мотиви, зокрема образ третього ангела, Марії-Оранти та молитви, розкривають трагедію як апокаліптичне випробування, що закликає людство до духовного очищення й покаяння.
Катерина Мотрич. «Політ журавлів над нетолоченими травами» (с. 160–168)
5. Опиши, якою ти уявляєш головну героїню повісті Настю. Чому письменниця називає її Спасителькою?
Головна героїня повісті Настя — це літня жінка, яка уособлює глибоку народну мудрість, духовну чистоту та нерозривний зв’язок із поліською природою. Вона має смагляве обличчя та виразні «тернові» очі, що випромінюють життєвий досвід і внутрішню силу. Настя живе за законами предків, поєднуючи християнську віру з прадавніми язичницькими віруваннями, шанує духів роду й щоранку зустрічає сонце як джерело життя.
Письменниця називає Настю Спасителькою, оскільки за її родом понад століття ходить слава рятувальників. Вона успадкувала від прадіда Івана, баби Соломії та матері Софії унікальний дар цілительства — знання лікувальних трав та особливу силу рук, яка повертає здоров’я хворим. Настя є духовною берегинею свого краю, вартовою коло воріт людської долі, яка безкорисливо допомагає людям і ніколи не спрямовує свій дар на зло чи гординю.
6. Створи в зошиті емоціограму головної героїні за поданим зразком. Використай емодзі (символи) та цитати із твору, які продемонструють зміну внутрішнього стану головної героїні під впливом таких ключових подій:) ранок у саду, зустріч сонця; 2) звістка про аварію на ЧАЕС; 3) усвідомлення безсилля;) рішення залишитися вдома; 5) одна в селі.
| Ключова подія твору | Емодзі / символ | Цитата з твору | Обґрунтування |
|---|---|---|---|
| Лихий сон про «чорну ріку» | 😓 😱 | «Серце калатало несамовито, чула у всьому тілі дрож і холод…» | Тривога, передчуття трагедії |
| 1) Ранок у саду, зустріч сонця | 😌 🌅 | «Настя полегшено зітхнула: все живе, вмите нічною росою, усе жде сонця.» | Відчуття гармонії з природою, душевний спокій та тимчасове полегшення |
| 2) Звістка про аварію на ЧАЕС | 😨 💔 | «Настя знову побачила чорні буруни, шалені гребені хвиль, що накривають все і всіх…» | Раптовий переляк, повернення нічного кошмару наяву та глибока тривога за близьких |
| 3) Усвідомлення безсилля | 😭 🥀 | «І вперше відчула себе безсилою зарадити цій біді. Немає в неї, Насті-Спасительки, того зілля, тої сили в руках, яка переходила з неї у немічних…» | Глибокий відчай і безпорадність перед невидимим радіоактивним лихом, яке руйнує її світ |
| 4) Рішення залишитися вдома | ✊ 🕊️ | «Твердо вирішила, що не поїде… Вона не втікачка, вона просто стара журавка з перебитим крилом, що відстала від свого ключа…» | Непохитна рішучість, вірність рідній землі, предкам та прийняття своєї долі |
| 5) Одна в селі | 🕯️ 😔 | «Стояли посеред подвір’я, посеред високої ночі і безмірної самотності людина й собака і гріли своїми тілами цю обезлюднілу великодню ніч.» | Безмежна самотність, невимовний душевний біль від порожнечі навколо, але водночас вірність обов’язку берегині |
7. Яку роль у творі відіграє образ діда Микити? Назви риси його характеру. Як думаєш, він залишився в селі чи поїхав разом із односельцями в безпечне місце?
Образ діда Микити у творі уособлює типового поліщука старшого покоління, який має міцне коріння, життєву мудрість та іронічне ставлення до життєвих негараздів. Він виступає однодумцем баби Насті, підтримуючи її небажання полишати рідні домівки, і вносить елемент побутового реалізму у трагічну атмосферу повісті.
Рисами характеру діда Микити є працьовитість, впертість, оптимізм, прив’язаність до свого господарства, гострий розум та скептицизм щодо урядових наказів і розписок. Навіть перед загрозою смертельної небезпеки він зберігає почуття гумору й косить траву для своєї кози.
Дід Микита, попри своє початкове небажання залишати рідну землю, найімовірніше, був евакуйований разом із іншими односельцями в безпечне місце. На це вказує фінал твору, де Настя залишається абсолютно самотньою в спорожнілому селі («Сама, як перст на все село, на весь білий світ»), де немає жодного людського голосу. Оскільки дід Микита був літньою людиною, влада та родичі, очевидно, змусили його виїхати під час примусової евакуації.
8. Заповни в зошиті таблицю-характеристику персонажів Насті, Миколи, Світлани, діда Микити за зразком.
| Персонаж | Риси характеру | Цитати з тексту | Ставлення авторки | Моє ставлення |
|---|---|---|---|---|
| Настя | Мудра, духовно сильна, рішуча, турботлива, вірна рідній землі та пам’яті предків. | «Бо вона, Настя-Спасителька, Настя-Рятівниця, Настя-Берегиня, поставлена вартовою коло воріт людської долі…» | Повага, милосердя, піднесення її образу до символу національної берегині. | Захоплення її стійкістю та вірністю корінню, хоча її рішення залишитися викликає сум. |
| Микола | Працьовитий, реалістичний, турботливий батько й син, підвладний паніці та безсилий перед системою. | «Мамо, хоч ви душі не травіть, і так жить не хочеться. Куди ви ото готуєтеся? Скоро їхать треба!» | Співчуття до його розпачу, реалістичне змалювання трагедії звичайної людини. | Розуміння його прагнення врятувати родину та хвору дитину від невидимої смерті. |
| Світлана | Емоційна, вразлива, любляча мати, налякана масштабами катастрофи та безпорадна. | «Голосили у веранді Саня й Світлана, схлипували внучата Василько та Оленка.» | Глибоке співчуття до її материнського болю й страху за майбутнє дітей. | Жаль та співчуття до жінки, яка змушена рятувати немовля і покидати рідний дім. |
| Дід Микита | Впертий, скептичний, іронічний, працьовитий, фаталіст, прив’язаний до свого господарства. | «Де видно, що вона заражена? Як була зелена, так і є… молока не пийте, козу не пасіть… а я за косу та в берег.» | Доброзичливе, з повагою до його народної мудрості, відваги та щирості. | Симпатія до його життєлюбства й сміливості, незважаючи на небезпечне нехтування загрозою. |
9. Прокоментуй рядки з тексту повісті: «Люди самі себе вигнали з раю лугів і лісів, согрішивши єдиний раз, але непоправно». Чи погоджуєшся із цим твердженням?
Ці рядки описують наслідки аварії на Чорнобильській АЕС як біблійне вигнання людини з раю через гріх гордині. «Рай лугів і лісів» — це первісна, чиста природа Полісся, де поколіннями в гармонії жили люди. «Єдиний, але непоправний гріх» — це створення та недбале приборкання руйнівної сили атома, що призвело до радіоактивного забруднення території. Намагаючись підкорити природу за допомогою технологій без належної відповідальності, людство прирекло себе на вигнання (евакуацію) з рідної землі.
Твердження є цілком справедливим. Чорнобильська катастрофа стала трагічним наслідком людської самовпевненості та системних помилок, які безповоротно зруйнували унікальну екосистему й позбавили тисячі людей їхньої малої батьківщини, перетворивши квітучий край на зону відчуження.
ПОМІРКУЙТЕ
10. У чому, на твою думку, полягає найбільша трагедія героїв?
Найбільша трагедія героїв полягає у вимушеному вигнанні з рідної землі та руйнуванні їхнього вікового родового коріння. Чорнобильська катастрофа позбавила їх не просто житла, а священного життєвого простору, де поховані предки і де кожен куточок мав сакральне значення. Невидима радіоактивна отрута знищила гармонію людини з природою, прирікаючи героїв на вічну тугу за втраченим раєм Полісся та повільне згасання далеко від дому.
11. Які емоції чи враження викликав у тебе твір Катерини Мотрич «Політ журавлів над нетолоченими травами»? Чи змінив він твоє уявлення про Чорнобильську катастрофу?
Повість Катерини Мотрич «Політ журавлів над нетолоченими травами» викликає глибоке почуття скорботи, тривоги та усвідомлення масштабу національної трагедії. Твір змінює сприйняття Чорнобильської катастрофи, оскільки переводить фокус із сухих цифр і технічних звітів на особистісну драму людей та руйнування духовної спадщини Полісся. Він показує аварію не як звичайну техногенну поломку, а як апокаліптичне вигнання людини з раю та замах на саме майбутнє українського роду.
12. Поясни, як ти розумієш останнє речення повісті. Назви символічні образи, використані в ньому. Що вони означають, на що натякають?
Останнє речення повісті передає розпачливе усвідомлення незворотності катастрофи та нерозривну єдність людини з природою. Плач головної героїні стає голосом усього живого світу, який опинився на межі загибелі.
У цьому реченні використано такі символічні образи:
- Крик чаїний — традиційний в українському фольклорі символ материнського плачу за втраченою родиною, який підкреслює глибину туги та приреченість.
- Стогін дерев і трав, зойк неба — уособлення скривдженого довкілля, яке страждає від радіації нарівні з людьми та реагує на трагедію як жива істота.
- Великодня земля, висватана чорним лихом — метафора, яка поєднує свято відродження життя (Великдень) із вічним прокляттям. Образ «сватання» землі з лихом натякає на те, що Полісся тепер приречене на довге перебування у зоні відчуження, а радіоактивне отруєння стало його нерозлучним супутником.
13. Порівняй два мистецькі твори — повість Катерини Мотрич «Політ журавлів над нетолоченими травами» та картину Марії Примаченко «Четвертий енергоблок». Що спільне між ними та чим вони різняться? Як обидві мисткині передають образ трагедії?
Повість Катерини Мотрич та картина Марії Примаченко є видатними зразками осмислення Чорнобильської трагедії в українському мистецтві, які мають як спільні, так і відмінні риси.
Спільне:
- Тематика: Обидва твори присвячені трагедії на Чорнобильській АЕС та її впливу на долю Полісся.
- Зв’язок із природою та фольклором: Обидві мисткині використовують глибокі народні символи та міфологічне мислення. У повісті постають образи птахів (журавлів, лелек, чайок) та живої природи, а на картині — птахи-душі героїв та дивовижні квіти.
- Вшанування жертв: Твори є художньою пам’яткою про людей, які загинули чи постраждали внаслідок катастрофи.
Відмінне:
- Жанр і художні засоби: Повість Мотрич — це літературний твір із високим рівнем драматизму, глибоким психологічним аналізом переживань героїв через слово. Картина Примаченко — це твір образотворчого мистецтва (наївного малярства), де образ створюється за допомогою яскравих фарб, ліній та пласкої декоративності.
- Емоційне забарвлення: Твір Мотрич пронизаний гострим болем, трагізмом, безнадією вигнання та відчуттям наближення «кінця світу». Натомість картина Примаченко, попри трагічний привід, виглядає світлою і умовно життєствердною. Художниця зобразила енергоблок уквітчаним, перетворивши його на своєрідний пам’ятник героям-ліквідаторам, над яким літають птахи-душі.
Передача образу трагедії:
Катерина Мотрич передає трагедію через реалістичний опис страждань людей, евакуації та моторошні метафори невидимої радіоактивної отрути. Марія Примаченко натомість уникає відкритого зображення жаху, а увіковічнює пам’ять про катастрофу через алегорію, показуючи, що пам’ять про подвиг ліквідаторів та життя (квіти, принесені дітьми) врешті переможуть руйнацію.
14. За бажанням, намалюй ілюстрацію до повісті або картину, передавши власне бачення Чорнобильської катастрофи.
Ілюстрація передає атмосферу відчуження, трагізму та водночас незнищенної краси українського Полісся.
Промпт для створення зображення:
An evocative and poignant digital painting illustrating the Ukrainian story ‘The Flight of Cranes over Untrampled Grasses’ (Політ журавлів над нетолоченими травами). In the foreground, an elderly Ukrainian woman, Nastya, dressed in traditional Polissyan folk attire with an embroidered white shirt and a white headscarf, stands with a sorrowful expression on her face. Beside her is a traditional wooden cottage and a well covered in transparent plastic wrap. Next to the house stands a tall dried oak tree with a large nest containing a pair of nesting storks. In the background, under a dramatic, dark, and heavy overcast sky, a flock of grey cranes flies in a v-formation. In the distant horizon, the silhouette of the Chornobyl nuclear power plant is visible with a faint, eerie glowing aura. The surrounding fields are lush, vibrant green, and filled with blooming wildflowers that look beautiful yet tragically untouched. The artwork should have a high-contrast, emotional, and painterly style, blending folk realism with subtle surrealism. At the bottom of the illustration, there is elegant, clean lettering. IMPORTANT: All text in the image must be in Ukrainian, specifically ‘ПОЛІТ ЖУРАВЛІВ’.
Прослухай пісню «На Чорнобиль журавлі летіли» (текст Дмитра Павличка, музика Олександра Білаша). Які почуття викликала в тебе музика? Як вона поєднується з текстом? Зверни увагу на темп, інтонації, мелодію. Посилює музика відчуття трагічності, смутку чи, навпаки, надії? Як автор передає ідею вічної пам’яті про Чорнобиль через образ журавлів?
Музика викликає глибоке почуття туги, тихої скорботи та болю за втраченою гармонією рідного краю. Повільний темп, мінорна мелодія та плачливі інтонації ідеально поєднуються з поетичним текстом Дмитра Павличка, створюючи атмосферу заупокійного реквієму. Музичний супровід суттєво посилює відчуття трагічності й безвиході, оскільки втілює плач природи та людини за зруйнованими гніздами й поржавілою хвоєю. Образ журавлів, які повертаються навесні з вирію та змушені кружляти над отруєним попелищем, стає символом вічної пам’яті про Чорнобиль. Птахи уособлюють душі загиблих ліквідаторів і нерозривний, хоч і зболений, зв’язок українського народу зі своєю споконвічною землею.
ЗНАННЯ В ДІЇ
1. Склади усну емоційно насичену розповідь «Один день із життя баби Насті після від’їзду її родини». Детально опиши думки й почуття жінки, що она робила, що бачила. Заверши розповідь оптимістичною розв’язкою.
Сонце ледь піднялося над обрієм, коли стара Настя прокинулася у своїй тихій, порожній хаті. Серце жінки стислося від усвідомлення того, що на подвір’ї більше не чути дитячого сміху онуків Василька й Оленки, клопоту невістки Сані чи кроків її сина Миколи. Вони поїхали в евакуацію, а вона залишилася на своїй землі, наче стара одинока журавка з перебитим крилом. Вийшовши на поріг, стара побачила густий туман над річкою та почула тривожний клекіт лелек, який здався їй плачем за тими, хто поспіхом залишив рідні гнізда. Весь день стара поралася по господарству: годувала вірного пса Рябка, що тужливо заглядав їй в очі, розмовляла з деревами в саду та перебирала цілющі трави, які ще вчора дарували здоров’я людям. Світ навколо здавався застиглим, позбавленим життя, а в кожному пориві вітру їй вчувалися відголоски страшного невидимого лиха. Проте під вечір, коли сонце сідало за ліс, Настя помітила, як над її обійстям плавно й велично полетів журавлиний ключ, осяяний теплим промінням. Стара відчула, що земля під її ногами продовжує дихати й прагнути життя. Настя лагідно обняла Рябка і з глибокою вірою промовила, що земля обов’язково очиститься від отрути, її родина неодмінно повернеться додому, а зелені трави Полісся знову загоять усі рани й забуяють життям.
2. Побудуй усне висловлення про актуальність повісті Катерини Мотрич «Політ журавлів над нетолоченими травами».
Повість Катерини Мотрич «Політ журавлів над нетолоченими травами» залишається надзвичайно актуальною, оскільки вона виходить далеко за межі звичайного опису історичної події квітня 1986 року. Твір порушує глобальні екологічні та філософські питання про відповідальність людства перед природою та загрозу техногенного самознищення. У часи сучасних воєнних дій в Україні, коли виникають реальні загрози ядерного тероризму на діючих атомних електростанціях, застереження письменниці звучить як ніколи гостро й пророче. Повість нагадує про трагедію втрати національного коріння, руйнування вікових традицій та духовного зв’язку поколінь із рідною землею. Образ Насті-Спасительки закликає до збереження моральної чистоти, відповідальності за свої дії та гармонійного співіснування з довкіллям, що є єдиним шляхом до порятунку людської цивілізації.
ГЛИБИННЕ РОЗУМІННЯ ТЕКСТУ
3. Проаналізуй значення образів-символів, як-от чорна ріка, янголя у білій сорочечці, журавлі, мертві дзвони. Поясни, як вони передають ідею твору.
Образи-символи у повісті Катерини Мотрич відіграють вирішальну роль у розкритті глибини чорнобильської трагедії та передачі головної ідеї твору.
- Чорна ріка символізує всеохопне лихо, невидиму радіоактивну смерть і руйнівну силу техногенної катастрофи, яка поглинає життя, села й вікову історію Полісся.
- Янголя у білій сорочечці є символом невинних дитячих жертв, беззахисності майбутніх поколінь перед людською недбалістю, а також уособлює чистоту й святість людської душі.
- Журавлі традиційно символізують тугу за рідною домівкою, душі померлих предків і незнищенний зв’язок людини з батьківською землею.
- Мертві дзвони уособлюють духовне заціпеніння, мовчання покинутої землі, кінець колишнього життя й апокаліптичне попередження про те, до чого призводить людська гординя та безвідповідальність перед природою.
Усі ці символи разом утверджують ідею недопустимості руйнування природного балансу та закликають до духовного очищення й збереження пам’яті.
4. Перечитай описи природи у творі. У чому полягає тісний зв’язок головної героїні з довкіллям?
Тісний зв’язок головної героїні Насті з довкіллям виявляється у її глибокому відчутті природи як живого, одухотвореного організму. Її щоденне життя починається з поклоніння сонцю, зустрічі досвітку та розмов із лелеками, деревами й травами, які вона сприймає як своїх близьких родичів. Настя успадкувала від пращурів рідкісний дар відчувати землю, розуміти цілющу силу кожної стеблини й квітки Полісся, з яких вона черпає сили для лікування людей. Вона відмовляється евакуюватися, оскільки не уявляє свого існування поза межами рідного саду, лісу та могил предків, вважаючи себе невіддільною частиною цього природного космосу. Навіть після катастрофи її душевний стан повністю резонує з природою: тривога втілюється у зловісному витті вітру й закривавленому заході сонця, а рішення залишитися вдома приносить їй заспокоєння через єднання з нічним травневим лісом.
ЕФЕКТИВНА ПИСЬМОВА ВЗАЄМОДІЯ
5. Перетвори сон Насті на поетичний твір. Напиши вірш у будь-якому стилі, використай образи зі сновидіння героїні, щоби передати головну ідею.
Глупа ніч розлила чорну воду,
Поглинаючи ліс і сади,
Тисячі безголосих народу
Він несе до німої біди.
Лиця скривлені жахом і болем,
Але звуку немає в імлі.
Чорна річка над рідним роздоллям
Забирає життя на землі.
Тільки мати дитя підіймає
У білесенькій льолі до хмар,
Та ніхто його з рук не приймає,
Накриває обох темний вар.
І пливе те мале янголятко,
Світить німбом його волосок,
Як німий і страшний відбиток
Занапащених воєн і епох.
6. Напиши коротке звернення до родини, яке Настя могла б виголосити перед їхнім від’їздом. У зверненні мають бути слова, які пояснюють вибір жінки, але при цьому не засуджують рішення її родичів.
Рідні мої, Миколо, Саню, Світланко! Їдьте з Богом, рятуйте дітей, адже на вас тримається майбутнє нашого роду, і ви мусите жити далі. Не тримайте на мене зла за те, що я залишаюся тут. Моє коріння глибоко вросло в цю поліську землю, де спочивають наші предки, де стоїть моя стара хата з білою піччю. Я не зможу прижитися на чужині, моє серце належить цьому порогу, і саме тут я маю зустріти все, що призначено мені долею. Бережіть одне одного, ростіть малечу, а я молитимуся за вас на нашій рідній землі.
МОВНА СВІДОМІСТЬ І ТВОРЧІСТЬ
7. Використовуючи спосіб словоскладання, утвори нові слова, які б описували душевний стан жителів села — поліщуків (наприклад, «сльозоболість», «землевідчуття»). Поясни їхнє значення чи символічний зміст.
- Родопам’ять (рід + пам’ять) — глибокий духовний зв’язок із пращурами, усвідомлення себе невіддільною частиною свого генеалогічного дерева, що дає силу залишатися на рідній землі попри небезпеку.
- Краєтуга (край + туга) — невимовна туга за рідною домівкою, природою та звичним трибом життя Полісся, яку переживають відірвані від коріння переселенці.
- Тихобіль (тихий + біль) — глибоке, внутрішнє, мовчазне страждання поліщуків, які переживають катастрофу без зайвих скарг, подібно до образів із німого сну Насті.
- Вітротривога (вітер + тривога) — постійне передчуття біди та невидимої небезпеки (радіації), що розноситься поривами вітру над поліськими лісами й річками.
8. Знайди в тексті слова, характерні для поліського діалекту. Як вони впливають на створення атмосфери та достовірність оповіді?
У тексті повісті Катерини Мотрич використано такі характерні слова, як: льоля (легка дитяча сорочечка), перевесло (джгут із скрученої соломи), прошкувати (йти навпростець), буслик / буслиха (лелека), пасталакать (балакати), челюсті (отвір у печі), ночви (довгаста дерев’яна посудина) та манійка (глиняна миска або засіб для фарбування).
Ці діалектизми допомагають читачеві зануритися в унікальний етнографічний простір Полісся. Вони підкреслюють автентичність побуту мешканців, їхній тісний зв’язок із прадавніми традиціями та землею предків. Використання такої лексики робить оповідь художньо достовірною, а образи героїв — живими та психологічно переконливими.
9. Порівняй повість Катерини Мотрич «Політ журавлів над нетолоченими травами» та вірш Богдана Лепкого «Журавлі». Зроби висновок, як спільний образ може розкривати різні площини національної трагедії.
У вірші Богдана Лепкого «Журавлі» («Чуєш, брате мій…») журавлиний ключ символізує трагедію української еміграції кінця XIX — початку XX століття. Птахи, що відлітають за море й гинуть у дорозі, уособлюють українців, змушених через злидні та неволю покидати рідну землю. Це трагедія соціально-політичного характеру, туга за втраченою батьківщиною та страх померти на чужині.
У повісті Катерини Мотрич «Політ журавлів над нетолоченими травами» журавлі, які літають над Чорнобилем, втілюють екологічну й духовну катастрофу 1986 року. Вони кружляють над спорожнілою зоною відчуження, де трава лишилася нетолоченою, бо людей примусово виселили. Тут птахи символізують вічну пам’ять землі, зруйнований гармонійний зв’язок людини з природою та раптову втрату малої батьківщини.
Спільний образ журавлів в обох творах розкриває різні виміри національної трагедії українського народу: у Лепкого — це вимушене добровільне вигнання й відірваність від рідного порогу через історичні обставини, а у Мотрич — це раптова смерть квітучого краю та духовне сирітство нації внаслідок техногенного лиха.
ДЕБАТИ
Візьміть участь у дебатах. Обговоріть рішення Насті залишитися в селі з протилежних точок зору: жінка вчинила правильно, адже її прив’язаність до землі та роду важливіша за страх небезпеки; або Настя вчинила нерозважливо, наразивши себе на небезпеку, оскільки життя є найвищою цінністю. Підготуйте аргументи на основі тексту повісті для підтвердження своєї позиції.
Аргументи на користь позиції, що Настя вчинила правильно:
- Духовна ідентичність та зв’язок із предками є основою її існування. Настя є останньою берегинею свого роду, яка володіє унікальним даром лікування та пророцтва. Залишити рідну землю для неї означає перервати зв’язок із духами предків, які “у святки всідаються на покуті”.
- Евакуація для неї дорівнює духовній смерті, що є страшнішим за фізичну небезпеку. Текст підтверджує це метафорою: “Вона не втікачка, вона просто стара журавка з перебитим крилом, що відстала від свого ключа…”.
- Настя виконує свій сакральний обов’язок “Рятівниці” і “Берегині”, залишаючись на варті покинутого краю та рідних могил.
Аргументи на користь позиції, що Настя вчинила нерозважливо:
- Життя людини є найвищою цінністю, а радіація — це смертельний невидимий ворог, який отруює все навколо. Залишаючись у зоні ураження, Настя свідомо прирікає себе на повільне знищення.
- Її рішення завдає глибоких душевних страждань її родині. Син Микола та невістка Саня змушені евакуюватися в стані повного відчаю та тривоги за її долю, вважаючи, що вона втратила розум від горя.
- Фізичне виживання дозволило б їй зберегти пам’ять про свій рід та передати знання нащадкам у безпечному місці, адже без живих носіїв історія роду згасає остаточно.
ЗНАННЯ В ДІЇ
1. Створи інтерактивний вебсайт, що ілюструє місце події у творі «Політ журавлів над нетолоченими травами». Розроби структуру сайту, що міститиме такі розділи: «Карта села», «Історії мешканців», «Місцеві краєвиди», «Обійстя Насті-Спасительки». Наповни кожен розділ інформацією.
Структура та інформаційне наповнення інтерактивного вебсайту:
-
Розділ: «Карта села»
- Опис: Інтерактивна 2D-карта поліського села, розташованого поблизу річки Прип’ять. Користувач може натискати на активні точки для відкриття інформаційних вікон.
- Локації на карті:
- Дерев’яна хата Насті — місце, де зберігаються традиції, випікаються останні паски та жевріє життя.
- Цегляний будинок Миколи — сучасна будівля сина Насті, яка символізує розрив між поколіннями та вимушену евакуацію.
- Сільська церква та дзвіниця — місце молитви Насті, де вона зустрічає самотній Великдень під мертвими дзвонами.
- Цвинтар — батьківські могили, де Настя прощається зі своїм родом та виплакує “річку сліз”.
- Берег річки Прип’ять — луг, де дід Микита продовжує косити траву, незважаючи на радіаційну загрозу.
-
Розділ 2: «Історії мешканців»
- Опис: Персональні сторінки головних героїв твору з їхніми портретами та цитатною характеристикою.
- Профілі мешканців:
- Настя-Спасителька — народна цілителька, берегиня роду, яка відмовилася залишати рідну землю.
- Микола — син Насті, який переживає трагедію розлуки з матір’ю та намагається врятувати свою сім’ю.
- Саня та Світлана — невістка та онука Насті, які уособлюють материнську тривогу за хворе немовля.
- Дід Микита — літній односелець, кум Насті, який демонструє фаталізм та ігнорування невидимої радіаційної небезпеки.
-
Розділ 3: «Місцеві краєвиди»
- Опис: Мультимедійна галерея, що ілюструє контраст природи Полісся до та після катастрофи.
- Вміст розділу:
- Фотогалерея “До катастрофи”: квітучі вишневі сади, зелені луги Прип’яті, лелеки на осиці.
- Аудіосупровід: спів ранньої зозулі, клекіт буслячої сім’ї, які перериваються тривожними гудками барж та шумом евакуаційного транспорту на автостраді.
- Фотогалерея “Після евакуації”: пусті вулиці без людських голосів, закриті на замок будинки, “невитоптані трави”, які засіватимуться та вмиратимуть без людей.
-
Розділ: «Обійстя Насті-Спасительки»
- Опис: Віртуальний 3D-тур подвір’ям та хатою Насті.
- Інтерактивні елементи інтер’єру:
- Велика біла піч — символ домашнього вогнища та традицій.
- Покуття з іконами та полив’яною мискою — місце для спілкування з духами роду.
- Кошик із пасками та крашанками — символ віри та підготовки до свята Великодня посеред пустки.
- Пес Рябко — єдина жива істота, що залишилася з Настею ділити самотність у спорожнілому селі.
2. Створи соціальний проєкт, що приверне увагу до теми збереження природи, впливу людини на довкілля. Розроби візуальні матеріали (плакати, відеоролики, інфографіку), які б містили цікаві ідеї щодо відновлення природних ресурсів в Україні.
-
Назва проєкту: «Зелений щит України: Відродження екосистем».
-
Цільова аудиторія: Молодь, громадські активісти, представники місцевого самоврядування.
-
Основні ідеї відновлення природних ресурсів:
. Фіторемедіація забруднених ґрунтів — масове висаджування рослин-акумуляторів (зокрема технічних конопель та спеціальних видів полину) для очищення земель від важких металів та радіонуклідів у постраждалих регіонах. 2. Створення локальних мікро-заповідників — виділення територій у кожній громаді для природного самовідновлення без втручання людини. 3. Громадський моніторинг водних ресурсів — встановлення інтерактивних станцій контролю якості води в річках Полісся та Дніпровського басейну.
. Заліснення територій автохтонними видами — відновлення лісових масивів за допомогою місцевих порід дерев замість монокультур. -
Візуальний матеріал проекту (соціальний плакат):
Промпт для створення зображення:
A social project poster about nature conservation and restoration in Ukraine. The poster has a vibrant design showing a split image: one side shows damaged dry land from ecological disasters, and the other side shows a lush, green, blooming Ukrainian forest with a clean river and flying storks. In the center, a pair of human hands carefully holds a young green oak sprout with roots. The style is modern, professional graphic design for an environmental campaign. All text on the poster must be in Ukrainian and say: “ЗБЕРЕЖЕМО ПРИРОДУ УКРАЇНИ” and “ВІДНОВЛЕННЯ ПОЧИНАЄТЬСЯ З НАС”.
НОВЕ Й ЦІКАВЕ
Нове й цікаве: Солодка гіркота полину (с. 168–170)
Прочитай. Створи інфографіку про цілющі властивості полину.
Інформаційна структура інфографіки «Солодка гіркота полину» на основі наданого тексту:
- Загальна характеристика: Полин є світлолюбною, посухо- та морозостійкою рослиною. У народній міфології слов’ян його вважають матір’ю усіх трав та потужним оберегом.
- Психоемоційний вплив: Ефірна олія полину допомагає зосередитися та є одним із найкращих засобів для використання під час медитації.
- Зміцнення здоров’я та традиції: Полин використовувався для плетіння купальських вінків, які одягали на голову для покращення здоров’я; вважалося корисним дивитися крізь полинову гілочку.
- Символ пам’яті та незабуття (Євшан-зілля): Рослина здатна пробуджувати історичну пам’ять про коріння та рідну землю, наповнюючи людину духовною силою.
- Гігієна та побут: Полин звичайний (чорнобиль) здавна використовується для в’язання віників для прибирання та миття в лазні.
- Захист від шкідників: Аромат полину є природним репелентом, який ефективно відлякує комарів, міль та бліх у домашніх тварин.
- Промислове значення: Ефірна олія полину є цінною сировиною на світовому ринку з високим попитом у фармакології та парфумерії.
Промпт для створення зображення:
A clean, modern infographic poster about the healing and beneficial properties of wormwood (polyn). The background is a soft beige paper texture. In the center, there is a detailed botanical illustration of a green wormwood plant (Artemisia absinthium) with its leaves and small yellow flowers. Surrounding the plant, there are structured text boxes with icons representing each point. All text must be in Ukrainian. Title at the top: “ЦІЛЮЩІ ВЛАСТИВОСТІ ПОЛИНУ”. The points are: “1. Концентрація та медитація (ефірна олія)”, “2. Натуральний оберіг (купальські вінки)”, “3. Трава пам’яті (євшан-зілля)”, “4. Побутова дезінфекція (лазневі віники)”, “5. Захист від комах (відлякує бліх та міль)”, “6. Цінна ефірна олія для фармакології”. The layout is neat, readable, and scientific yet artistic.
Поміркуй, у яких сучасних технологіях можна використати полин.
Сучасні технології використання полину:
- Екологічне землеробство (Біопестициди): Створення концентрованих екстрактів полину як біологічних інсектицидів для захисту культурних рослин від шкідників без використання синтетичних хімікатів.
- Фармацевтична промисловість (Адресна терапія): Виділення артемізиніну та інших активних речовин полину для створення протипаразитарних та протипухлинних препаратів нового покоління з використанням наноносіїв.
- Фіторемедіація (Екологічне очищення): Використання полину звичайного (чорнобиля) для очищення радіоактивно забруднених та техногенно виснажених ґрунтів завдяки його здатності ефективно поглинати та накопичувати важкі метали.
- Технології пакування (Біо-консерванти): Створення розумного біорозкладного пакування харчових продуктів, просоченого ефірною олією полину, для запобігання розвитку цвілі та подовження терміну зберігання товарів.
- Космецевтика (Зелена хімія): Інтеграція екстрактів полину у виробництво дерматологічної косметики для лікування проблемної шкіри завдяки його вираженим протизапальним та антиоксидантним властивостям.
ПІДГОТОВКА ПОДКАСТУ
Знайди інформацію та підготуй подкаст про те, як Чорнобиль (місто-привид) пов’язаний із полином.
Сценарій шкільного подкасту «Таємниці назв: Чорнобиль та полин»
Звучить спокійна, дещо тривожна інструментальна мелодія на фоні.
Ведучий: Привіт усім слухачам! Сьогодні ми поговоримо про дивовижний, а подекуди містичний зв’язок між назвою відомого на весь світ міста-привида Чорнобиль та звичайнісінькою рослиною — полином.
Ведуча: Мало хто замислюється, але назва міста Чорнобиль походить безпосередньо від ботанічної назви рослини. Чорнобиль — це народна українська назва полину звичайного (Artemisia vulgaris). Рослину назвали так через її характерні темні, майже чорні стебла, які у народі називали «чорним биллям» або «чорнобилом». Цей вид полину здавна ріс у великій кількості на поліських землях, де згодом і виникло однойменне місто.
Ведучий: Але цей зв’язок має ще й глибоке символічне, навіть пророче значення. У християнській традиції полин є символом гіркоти, суму та Божого покарання. В Апокаліпсисі — Об’явленні Івана Богослова (глава 8, вірші 10–11) — є відоме пророцтво про Третього Ангела: «І впала з неба велика зоря, що горіла, як смолоскип… А ймення зорі тій Полин. І третина води стала полином, і багато з людей повмирали з води, бо згіркла вона».
Ведуча: Після катастрофи на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року мільйони людей у всьому світі побачили в цьому тексті пряме пророцтво. Радіація отруїла воду, землю та повітря Полісся, принісши небачену гіркоту й трагедію на українську землю, а саме місто Чорнобиль перетворилося на пустку, зарослу полином-чорнобилем.
Ведучий: Таким чином, проста назва рослини поєднала в собі прадавнє ботанічне походження міста та планетарну трагедію, що стала символом людської помилки. Дякуємо, що були з нами. До нових зустрічей у наступних випусках!
Музика поступово згасає.
ЛІТЕРАТУРНИЙ ДРАЙВ
Літературний драйв. Гра «Так / Ні».
Познайомся з авторкою: Катерина Мотрич (с. 170–171)
Гра «Так / Ні» за біографією письменниці Катерини Мотрич:
-
Катерина Мотрич народилася на Черкащині, неподалік від батьківщини Тараса Шевченка.
Відповідь: Так. -
Батько майбутньої письменниці працював сільським лікарем у селі Васильків.
Відповідь: Ні (він був сільським ковалем на ім’я Вакула). -
Катерина Мотрич використала алюзію на класичну повість Івана Нечуя-Левицького, написавши власну драму «Кайдашева земля».
Відповідь: Так. -
Композитор Іван Карабиць створив відому кантату «Молитва Катерини» на основі твору письменниці «Молитва до мови».
Відповідь: Ні (кантата створена за твором «Молитва до убієнних голодом»). -
Голосом Катерини Мотрич говорить видатна художниця Катерина Білокур у біографічному фільмі «Катерина Білокур. Послання».
Відповідь: Так. -
Після закінчення школи письменниця одразу вступила на факультет журналістики Київського університету, хоча спочатку планувала пов’язати життя з музикою.
Відповідь: Так (вона мала намір вступити в музичне училище, але передумала).
ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ
Катерина Мотрич. «Молитва до мови» (с. 171–172)
Прочитай одну з унікальних молитов Катерини Мотрич. Поміркуй над тим, чому авторка «оживлює» образ мови.
Катерина Мотрич персоніфікує («оживлює») образ української мови, щоб підкреслити її сакральну цінність для нації та показати масштаби історичної трагедії її нищення. Мова постає не просто як сукупність слів чи засіб комунікації, а як жива істота — Берегиня, Пресвята Богородице, Пречиста Діва та великомучениця. Таке художнє рішення дозволяє авторці зобразити історичний лінгвоцид (заборони, русифікацію, репресії) через фізичні муки живої людини, яку розпинають на хресті, саджають на палю та гноять у сибірських ямах. Персоніфікація викликає в читача глибоке емоційне співпереживання, відчуття особистої відповідальності за збереження рідного слова та стимулює до духовного покаяння і відродження.
АНАЛІЗ ТЕКСТУ МОЛИТВИ
1. Прокоментуй своє розуміння звертань у тексті. Чи є вони риторичними? Чому більшість із них написано з великої літери?
Звертання у тексті молитви («Мово!», «Мудра Берегине!», «Пречиста незаймана Діво!», «Стражденице, великомученице!», «Матір Божа, Мово мого народу!») є риторичними. Вони спрямовані до абстрактного поняття — мови, яка в межах художнього простору твору наділена рисами живої особистості, тому не передбачають безпосередньої відповіді, а слугують для вираження найвищого емоційного напруження, болю, любові та благоговіння авторки.
Більшість цих звертань та пов’язаних із ними займенників написано з великої літери, оскільки Катерина Мотрич здійснює абсолютну сакралізацію мови. Вона прирівнює її до божественної сили, до образу Матері Божої та Берегині роду. Великі літери підкреслюють священний статус мови як найвищої духовної сутності українського народу, яка заслуговує на поклоніння та повагу.
2. Як вплинув текст молитви на твоє знання історії української мови?
Текст молитви структурує та поглиблює знання про драматичну історію розвитку й утисків української мови через образні метафоричні відсилання до реальних історичних подій. Зокрема, вираз «валуєвське тирловище» нагадує про Валуєвський циркуляр 1863 року, який обмежував функціонування мови в імперські часи. Згадки про Соловки, Сибір, Колиму та «стонадцять раз розстріляну» мову безпосередньо відсилають до трагедії Розстріляного відродження та сталінських репресій, під час яких масово нищили українську інтелігенцію та мовознавців. Згадки про голодомор та «Чорнобильську смерть» показують, що мова страждала разом із її носіями — українським народом. Твір допомагає усвідомити, що українська мова вистояла у жорстокій історичній боротьбі за виживання попри численні спроби її повного нищення.
3. Зроби висновок про важливість цінування української мови як чинника національної та громадянської ідентичності.
Українська мова є першоосновою національної та громадянської ідентичності, оскільки вона об’єднує суспільство, зберігає історичну пам’ять та багатовікову культурну спадщину. Цінування та плекання рідної мови зміцнює державність, захищає інформаційний і культурний простір країни від зовнішніх зазіхань, а також визначає самобутність кожного громадянина у світовому співтоваристві. Без мови неможливе існування нації як єдиного цілісного організму, тому її збереження та розвиток є запорукою майбутнього України.
Борис Гуменюк: Цикл «Соняшники» Ван Гога (с. 173–174)
Розглянь зображення, створені за допомогою штучного інтелекту. Назви асоціації, які вони викликають. Хто або що є тут центральним образом? Яким він постає у твоїй уяві?
Надані зображення викликають асоціації зі стійкістю, мужністю, трагізмом та незламністю українських воїнів під час оборони своєї землі. Центральним образом на ілюстраціях є соняшник у військовому шоломі та бронежилеті на тлі темного, понівеченого війною пейзажу. У моїй уяві цей образ постає як уособлення самого українського захисника та рідної землі, де навіть природа змушена одягати обладунки, щоб захистити своє право на життя та свободу.
Розглянь картини відомого нідерландського художника Вінсента Віллема ван Гога. Прочитай про них детальніше.
Знаменитий цикл натюрмортів «Соняшники» Вінсента ван Гога, створений у 1887–1889 роках, є унікальним художнім явищем і символом самого митця. Художник написав близько двадцяти таких картин, де через насичену жовто-гарячу палітру та густі динамічні мазки передав життєву силу, сонце й глибокі внутрішні переживання. Навіть найменші композиційні зміни у вазах чи кількості квітів роблять кожне полотно індивідуальним, відображаючи особливе авторське бачення кольору та емоційного стану.
1. Чи вдалося тобі побачити унікальність картин художника? Опиши свої враження.
Унікальність картин Вінсента ван Гога виявляється у надзвичайній емоційній напрузі, яку випромінюють його полотна завдяки особливим густим мазкам та яскравій палітрі кольорів. Соняшники на його картинах не виглядають статичними натюрмортами, вони здаються живими істотами, які мають свій характер та душу. Використання різних відтінків жовтого кольору викликає відчуття тепла, але водночас передає приховану тривогу та драматизм долі самого художника.
2. Як думаєш, чи є в письменників улюблені образи? Якщо так, наведи приклади.
Письменники часто використовують улюблені наскрізні образи, які проходять через усю їхню творчість і допомагають глибше розкрити авторську філософію. Наприклад, у творчості Тараса Шевченка такими улюбленими образами є калина, тополя та кобзар, які символізують долю України та її народу. У поезіях Лесі Українки наскрізними є образи крил, вогню та світла як символи свободи думки й незламності духу, а у творчості Івана Драча особливе місце посідає образ соняшника, що уособлює поетичне осяяння та прагнення до сонця і краси.
3. Спрогнозуй, які із зображень — створені ШІ чи картини Вінсента ван Гога — могли б стати ілюстраціями до творів Бориса Гуменюка «Соняшник» та «Стара шовковиця під Маріуполем».
Ілюстраціями до твору «Соняшник» найкраще могли б стати зображення, створені штучним інтелектом, оскільки вони передають темну, гнітючу атмосферу сучасної війни (вогонь, дим, обпалені металеві та апокаліптичні мотиви), що безпосередньо відтворює образ соняшників, які гинуть як солдати та повертають голови до вибухів. Натомість для твору «Стара шовковиця під Маріуполем» підійшли б як зображення ШІ, які візуалізують тривожну прифронтову зону та військову техніку під деревом, так і експресивні полотна Вінсента ван Гога, чия насичена кольорова гама та динамічні мазки здатні підкреслити глибокий внутрішній драматизм, тугу та «криваві сльози» старої шовковиці.
Борис Гуменюк. «Соняшник» та «Стара шовковиця…» (с. 174–178)
Прочитай твори Бориса Гуменюка. Визнач, до якого різновиду літератури вони належать.
Твори Бориса Гуменюка «Соняшник» та «Стара шовковиця під Маріуполем» належать до художньої літератури, а саме до лірики (поезія в прозі та верлібр), і тематично представляють мілітарну (воєнну) літературу.
1. Вислови свої почуття, назви асоціації, які виникли в тебе після прочитання творів Бориса Гуменюка «Соняшник» та «Стара шовковиця під Маріуполем».
Після прочитання цих творів виникають глибокі почуття смутку, болю через жахи війни й трагічну загибель молодих бійців, але водночас відчуваються гордість і захоплення незламністю духу українських воїнів. Головні асоціації пов’язані з образом понівеченої української природи, яка страждає разом із людьми, де обпалений соняшник уособлює полеглого на полі бою солдата, а самотня посивіла шовковиця асоціюється з матір’ю, яка вічно чекає на повернення своїх синів.
2. У чому особливість індивідуального стилю письменника? Чому автор обирає жанр поезії в прозі?
Особливість індивідуального стилю Бориса Гуменюка полягає у відмові від зайвого художнього пафосу, рими та традиційної патетики на користь документальної точності, чесності та щирості висловлювання. Письменник використовує прийом персоніфікації природи, наділяючи соняшники й шовковицю здатністю відчувати біль і співпереживати бійцям. Автор обирає жанр поезії в прозі (та верлібр), оскільки така форма дозволяє передати ритм і емоційну напругу воєнних буднів без штучних поетичних канонів, поєднуючи ліричну образність із суворою реалістичністю «окопної» прози.
3. Сформулюй тему та головну ідею кожного твору. Як вони переплітаються між собою, а чим різняться?
Тема твору «Соняшник» — зображення життя і загибелі соняшникового поля в зоні бойових дій; головна ідея полягає в утвердженні сили непереможного життя, незламності духу та спадкоємності поколінь захисників. Тема твору «Стара шовковиця під Маріуполем» — показ трагічної долі та туги старого дерева, яке стало свідком відходу молодих бійців у бій; головна ідея — увічнення пам’яті про полеглих воїнів та відображення глибокої скорботи за передчасно втраченими життями.
Твори переплітаються через спільну тему війни, використання прийому персоніфікації природи, яка розділяє біль людей («криваві сльози» шовковиці та «чорні сльози» соняшників), але різняться фокусом: «Соняшник» концентрується на ідеї незнищенності буття та взаємопідтримки поколінь (молодого й старого), тоді як «Стара шовковиця під Маріуполем» глибше розкриває тему трагічної самотності та материнського чекання.
ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
4. Як думаєш, рослини мають душу й пам’ять? Прокоментуй свою думку на прикладі образів прочитаних творів Бориса Гуменюка.
Рослини мають душу й пам’ять, що яскраво проілюстровано у творах Бориса Гуменюка. У поезії в прозі «Соняшник» рослини поводяться як живі істоти: відчувають біль, «гинуть як солдати», «опускають голови додолу, щоб не дивитися на загиблих товаришів», а восени «почорніли, наче з горя, і осипалися додолу чорними слізьми». У творі «Стара шовковиця під Маріуполем» дерево також наділене пам’яттю, адже «тільки гілля пам’ятає їхні руки» та «тільки стара порепана кора пам’ятає їхні босі ноги» бійців, які ще недавно гралися коло неї. Ці образи свідчать, що природа у творах автора є живою та здатною глибоко відчувати й пам’ятати події війни.
5. Чи можна природу вважати учасником війни? Яке значення має довкілля для людини в часи важких випробувань? Чи доводилося тобі відновлювати свої сили на природі? Якщо так, розкажи однокласникам / однокласницям, що ти відчував / відчувала в такі моменти єдності з природою.
Природу можна вважати повноцінним учасником війни, оскільки вона розділяє з людиною всі її тяготи: страждає від обстрілів, вибухів, гусениць танків, приймає на себе удари й водночас допомагає бійцям, слугуючи маскуванням. Довкілля в часи важких випробувань є для людини джерелом психологічної опори, нагадуванням про мирне життя та символом вічного колообігу буття, що допомагає зберегти волю до життя. Відновлювати сили на природі доводилося під час перебування в лісі та біля річки, де тиша, спокійний шум води й шелест листя дозволяли повністю відновити внутрішню рівновагу. У такі моменти єдності з природою відчувався глибокий спокій, гармонія та прилив нових сил, які допомагають долати повсякденні труднощі.
6. Яким автор створив образ соняшника? Опиши його, скориставшись цитатами з тексту. Що він символізує?
Автор створив образ соняшника як уособлення українського бійця та символу незламного життя. На початку твору соняшники постають як побратими солдатів: вони «гинули як солдати», за війну «навчилися повертати голови не у бік сонця… а туди, де гримить, туди, де горить». Після обстрілів уцілілі рослини «опускали голови додолу, щоб не дивитися на загиблих товаришів», а восени вони «почорніли, наче з горя, і осипалися додолу чорними слізьми». На другий рік війни вони проростають знову, але вже «на протезах», виглядають «декоративними» та «не такими повнотілими, як вторік». Образ соняшника символізує невинні жертви війни, трагедію скалічених доль, але водночас втілює непереможність життя й пам’ять про полеглих.
7. Прокоментуй фрагмент тексту, назви художні засоби, за допомогою яких письменник підкреслює символічне значення рослини: «Коли підійти ближче і роздивитися, то можна помітити, що поряд з кожним молодим соняхом досі стоїть старий, минулорічний…»
Цей фрагмент описує нерозривний зв’язок поколінь українських захисників та спадкоємність боротьби, де полеглі воїни минулих років залишаються духовною опорою та оберегом для тих, хто воює сьогодні.
Для підкреслення символічного значення рослини письменник використовує такі художні засоби:
- Уособлення (персоніфікація): минулорічний сонях «підпирає» молодого, «дає ему опору, прикриває його своїм тілом».
- Епітети: «молодим соняхом», «старий, минулорічний, обезголовлений, посічений (осколками), попалений сонях».
- Порівняння: «попалений, як тінь».
- Антитеза: протиставлення живого молодого соняха та мертвого минулорічного («поряд із живим стоїть мертвий»).
8. Що уособлює стара шовковиця? Чому автор підкреслює її вік і витривалість? Прокоментуй стан образу дерева, коли воно залишається на самоті.
Стара шовковиця уособлює матір, рідну землю та вікову пам’ять роду, що з теплом і турботою оберігає своїх дітей-воїнів. Автор підкреслює її «більш ніж столітній вік» і витривалість, щоб показати глибоке коріння українського народу, його здатність протистояти випробуванням та незламність перед обличчям історичних катастроф. Коли дерево залишається на самоті після відходу бійців у бій, воно перебуває в стані глибокої тривоги, сирітства й туги. Її перестиглі ягоди «осипаються додолу і розтікаються наче криваві сльози», а сама шовковиця вночі «стає навшпиньки наче дівчина» й «намагається заглянути за небокрай» у пошуках хлопців, що передає невимовний біль очікування та материнську самотність.
9. Склади сенкани або діаманту до образів-символів соняшника та шовковиці.
Сенкан до образу соняшника:
- Соняшник.
- Незламний, зранений.
- Стоїть, тримає, захищає.
- Символ вірності рідній землі.
- Воїн.
Сенкан до образу шовковиці:
- Шовковиця.
- Стара, журлива.
- Оберігає, чекає, тужить.
- Пам’ятає голоси своїх хлопчиків.
- Берегиня.
10. Напиши флешесе: сформулюй усього одним реченням головний сенс твору Бориса Гуменюка (на вибір).
Головний сенс поезії в прозі «Соняшник» Бориса Гуменюка полягає в утвердженні незнищенності життя й спадкоємності поколінь захисників України, де пам’ять про полеглих воїнів дає живим опору та сили продовжувати боротьбу.
ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ КОМПАС
11. Пригадай вивчене про літературу воєнної тематики (мілітарну літературу). Прочитай матеріал Олександра Мимрука «Воєнна література — тепер це і є укрсучліт» в електронному додатку і доповни усно схему рубрики «Літературознавчий компас».
Схема мілітарної літератури на основі матеріалу доповнюється такими положеннями:
- Історичний контекст: відображає події російсько-української війни від її початку у 2014 році до масштабного вторгнення, що змінили долі мільйонів людей і перетворили воєнну тему на наріжну для всього сучасного літературного процесу.
- Реалістичне зображення: фіксує безпосередній досвід учасників бойових дій, волонтерів, капеланів та цивільних в окупації, відтворюючи «окопну правду», побут війни та психологічний стан людини без штучного пафосу.
- Героїчний зміст: розкриває феномен незламності духу, жертовності, взаємопідтримки та побратимства українців перед обличчям смертельної загрози.
- Антивоєнний характер: через глибоке осмислення втрат, поранень і життєвих трагедій засуджує війну як абсолютне зло та утверджує прагнення до миру й збереження людської гідності.
ДОСЛІДІТЬ
Дослідіть, які художні засоби і символи Борис Гуменюк використовує для передавання емоцій у творах «Соняшник» і «Стара шовковиця під Маріуполем»:
1. «Словник війни» (метафори та їхнє значення):
| Метафора | Твір | Значення |
|---|---|---|
| «війна нас мінусує» | «Соняшник» | Відображає невблаганні людські втрати на фронті, загибель солдатів. |
| «може ховатися смерть» | «Соняшник» | Символізує постійну приховану небезпеку й мінування на бойових позиціях. |
| «соняхи… осипалися додолу чорними слізьми» | «Соняшник» | Означає осипання насіння зів’ялих рослин, що уподібнюється до жалоби за загиблими. |
| «закрутили стару в танці» | «Стара шовковиця під Маріуполем» | Описує радісні й енергійні рухи хлопців-солдатів навколо дерева, що нахиляють гілки. |
| «кричало ошмаття зораної вибухами землі» | «Стара шовковиця під Маріуполем» | Передає жах, хаос та екологічну катастрофу від обстрілів артилерії. |
| «небо здригалось за обрієм» | «Стара шовковиця під Маріуполем» | Символізує відлуння важких боїв і потужних артилерійських вибухів удалині. |
| «гілля пам’ятає їхні руки», «кора пам’ятає їхні босі ноги» | «Стара шовковиця під Маріуполем» | Відображає глибоку пам’ять природи про бійців, які перебували поруч із деревом. |
2. Порівняння у творах та мета їхнього використання:
- «соняхи гинули як солдати» — автор використовує це порівняння для олюднення природи, показуючи беззахисність живого перед обстрілами та спільну долю бійців і рослин на полі бою.
- «соняхи… наче діти-дауни» — підкреслює неприродність поведінки рослин, скалічених війною, їхню вразливість, розгубленість і нерозуміння того смертоносного хаосу, що коїться навколо.
- «молодий сонях… минулорічний… як тінь» — демонструє зв’язок поколінь, де образ старого соняха символізує полеглих воїнів-попередників, які невидимо підтримують нових захисників.
- «Наче юнак стукає умовним сигналом у вікно до дівчини» — це порівняння звуків міномета підсилює контраст між мирним, романтичним минулим життям хлопців та страшною воєнною реальністю.
- «ягоди… розтікаються наче криваві сльози» — автор уподібнює сік шовковиці до крові та сліз, передаючи біль втрати й тугу дерева за бійцями, які не повернулися з бою.
- «Стара шовковиця стає навшпиньки наче дівчина» — уособлює чекання й тривогу, надію на повернення хлопців, попри поважний вік дерева.
3. «Палітра війни» (символіка кольорів):
- Чорний колір («почорніли», «чорні сльози», «зграя чорних круків») — символ смерті, руйнування, жалоби, горя та випаленої землі.
- Зелений колір («зєльонка», «зелена трава») — уособлює природне життя, маскування для солдатів, надію та прагнення природи відродитися попри бойові дії.
- Червоний колір («криваві сльози», «скривавлених круків») — традиційний символ пролитої крові, жертви, поранень та жорстокості війни.
- Жовтий/Золотий колір («квітнуть соняхи», «сонце») — символізує світло, тепло, красу природи, яка продовжує жити і дарувати надію навіть у часи лихоліття.
4. Висновок про те, що допомагає людині вижити у надважких обставинах:
У надважких обставинах війни людині допомагає вижити насамперед зв’язок із рідною землею та природою, яка є джерелом сили й нагадуванням про мирне життя. Не менш важливою є пам’ять про загиблих побратимів, яка стає духовною опорою та обов’язком жити й боротися далі. Крім того, вижити допомагають щирі людські емоції — взаємопідтримка, тепло спілкування (як у сценах з шовковицею) та незламна воля до життя, що долає будь-які руйнування.
ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ
1. Напиши продовження до одного з творів на вибір («Соняшник» або «Стара шовковиця під Маріуполем»). Наприклад, що буде з полем соняшників на третій-четвертий рік війни або чи повернеться хтось до шовковиці? Намагайся зберегти оригінальність ідеї та стиль автора. Використай у тексті діалог Старої шовковиці і Соняшника, які розмовляють одне з одним про пережите.
Минав четвертий рік війни. Поле соняшників, посічене й переоране залізом, знову проросло до сонця. Тепер вони стояли зовсім тонкі, з дрібними голівками, але міцно трималися корінням за понівечений чорнозем. Поряд, на узбіччі розбитої дороги, височіла стара шовковиця. Її стовбур зберіг глибокі шрами від осколків, а верхівку зрізало снарядом, та вона все одно вперто випускала нові зелені пагони.
У тихі передгрозові вечори, коли гармати на мить затихали, дерево й квіти починали свою тиху, ледь чутну розмову.
— Чи бачиш ти когось за обрієм, стара сусідо? — прошелестів до неї Соняшник, повертаючи свою маленьку жовту голівку в бік зраненого Маріуполя.
— Бачу лише дим і порожній шлях, хлопче, — глухо відповіла Шовковиця, ворушачи зацілілими гілками. — Мої хлопчики пішли туди ще третьої весни. Ті галасливі діти, які фарбували обличчя моїм соком. Жоден з них більше не прийшов обривати мої ягоди. Вони розтеклися по цій землі, як мої перестиглі сльози.
— Вони не зникли безслідно, — заперечив Соняшник, хитаючись від теплого вітру. — Поглянь на моїх товаришів. Ми ростемо саме там, де лишилися їхні тіла й зброя. Кожен молодий пагін тримається за коріння минулорічного, обпаленого соняха. Ми стоїмо на їхніх плечах, як твої хлопчики колись вилазили один одному на спини, щоб дістатися верхівки.
— Я пам’ятаю тепло їхніх босих ніг, — зітхнула Шовковиця, і кілька темних ягід важко впали у приминану траву. — Моя кора досі береже їхні імена, вишкрябані залізом. Мені так самотньо стояти край цього битого шляху. Хто обійме моє покручене тіло, коли війна нарешті забере останній шматок металу?
— До тебе обов’язково повернуться, стара, — лагідно зашелестів Соняшник. — Навіть якщо це будуть уже інші діти. Вони прийдуть, бо життя завжди сильніше за смерть. Ми повертатимемо свої голови до сонця, а ти знову закрутишся з ними в радісному танку. Треба тільки стояти.
— Я стою, хлопче, — прошепотіла шовковиця, витягаючись навшпиньки до перших вечірніх зірок. — Я стою і чекаю.
І вони стояли разом на рідній, зболеній землі — зранений соняшник та стара шовковиця, оберігаючи пам’ять про тих, хто подарував їм це право жити.
ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ
2. Створи фото або відеоколаж, який змалює образ природи та розкриє зміст слів «Війна — бере своє. Життя — своє».
Промпт для створення зображення:
A high-quality conceptual photo collage illustrating the contrast between war and the resilience of life in nature, based on the Ukrainian phrase “Війна — бере своє. Життя — своє.” The collage is beautifully blended and split diagonally. On the dark, left side representing war, there is a scarred field with deep tank tracks, scorched and blackened soil, shrapnel, and dark smoke rising in the distance under a heavy grey sky. On the bright, right side representing life, there are vibrant green sprouts, wildflowers, and a fresh yellow sunflower blooming right next to a rusty military helmet on the ground under warm, bright sunlight. In the center, there must be a clean, clear text written in Ukrainian: “Війна — бере своє. Життя — своє.”
Опис та розкриття змісту колажу:
Колаж побудований на різкому контрасті між руйнівною силою війни та непереможною силою природи, що символізує відродження. З одного боку зображено понівечене війною поле: випалену землю, глибокі сліди від гусениць танків, уламки снарядів і посічене осколками коріння. Ця частина ілюструє першу половину вислову — «Війна — бере своє», показуючи фізичний біль, смерть і спустошення, які приносить війна. З іншого боку крізь згарище та понівечений метал пробиваються яскраво-зелені паростки, а в центрі розквітає великий золотавий соняшник — символ сонця й надії. Ця життєдайна частина розкриває другу половину фрази — «Життя — своє», демонструючи, що навіть після найстрашніших руйнувань життя неможливо зупинити, воно завжди знаходить шлях до відродження.
Знання в дії: Твори Бориса Гуменюка (с. 178)
ЗНАННЯ В ДІЇ. ЕФЕКТИВНА КОМУНІКАЦІЯ ТА ВЗАЄМОДІЯ
1. Змоделюй інтерв’ю з Борисом Гуменюком, який розмірковує над питанням, чому саме соняшник і шовковиця стали образами-символами його творів.
Інтерв’ю з Борисом Гуменюком:
Журналіст: Пане Борисе, у вашій воєнній прозі та поезії особливе місце посідають образи соняшника та старої шовковиці. Чому саме ці рослини стали ключовими символами ваших творів?
Борис Гуменюк: Соняшник і шовковиця — це живі свідки подій на фронті, які уособлюють саму Україну, її землю та людей. Соняшник традиційно тягнеться до світла, але на війні він змушений повертати голову туди, де гримить і горить, розділяючи долю бійців, гинучи поруч із ними без можливості окопатися. Стара шовковиця під Маріуполем — це образ столітньої пам’яті роду, символ материнського тепла та прихистку для молодих солдатів, які ще вчора були дітьми. Обидва образи символізують нерозривний зв’язок українців із рідною землею та неминучість відродження життя після будь-ких руйнувань.
Журналіст: Тобто вони допомагають показати війну без штучного пафосу?
Борис Гуменюк: Саме так. Через ці прості й близькі кожному образи природи найлегше передати трагедію людських втрат і водночас силу опору. Коли засихають чи обсипаються плоди шовковиці, або коли проростають соняхи наступної весни на переораному танками полі, ми бачимо справжню картину війни та непереможність життя без зайвих слів і патетики.
2. Побудуй діалог, у якому обговори з однокласниками / однокласницями філософську ідею про те, чи може життя повністю відродитися після війни, чи його рани залишаються назавжди.
Діалог дев’ятикласників:
Олена: Обговорюючи твори Бориса Гуменюка, я часто замислююся над тим, чи може життя повністю відродитися після війни. З одного боку, природа завжди оновлюється, і соняхи знову проростають навесні на спалених полях.
Максим: Фізичне відродження дійсно відбувається, проте рани війни залишаються назавжди. У творі «Соняшник» зазначено, що нові соняхи вже не такі, як вторік — вони ростуть слабшими, «наче на протезах», а поруч із ними завжди стоять обвуглені тіні минулорічних рослин. Це показує, що минуле не зникає безслідно.
Олена: Тобто повна регенерація неможлива, оскільки генетична й психологічна пам’ять про пережите зберігається в наступних поколіннях?
Максим: Так, травматичний досвід змінює суспільство назавжди. Навіть коли інфраструктура відбудується, а поля знову засіють, пам’ять про втрати житиме в культурі, родинних історіях та шрамах на тілі землі. Відродження є частковим і видозміненим, але не абсолютним поверненням до довоєнного стану.
ЗНАННЯ В ДІЇ. ГЛИБИННЕ РОЗУМІННЯ ТЕКСТУ
3. Знайди у творах Бориса Гуменюка «Соняшник» або «Стара шовковиця під Маріуполем» композиційні елементи, які, на твою думку, найсильніші емоційно. Обґрунтуй свій вибір, прокоментуй, як вони вплинули на твоє сприйняття тексту.
Найсильнішим емоційним елементом в оповіданні «Соняшник» є прийом антитези та метафоричного порівняння рослин із солдатами. Зокрема, сцена, де соняхи під час обстрілу гинуть, не маючи можливості сховатися чи окопатися, а вцілілі опускають голови, щоб не дивитися на загиблих товаришів. Також глибоко вражає фінальний композиційний елемент — опис весняного відродження поля, де поруч із кожним молодим соняхом стоїть обвуглений, посічений осколками минулорічний сонях, який підпирає та захищає молодий паросток своїм мертвим тілом.
У творі «Стара шовковиця під Маріуполем» найпотужнішим елементом є раптова зміна настрою (контраст) між безтурботними веселощами хлопців, які обривають ягоди, та миттєвим перетворенням цих хлопчиків на суворих воїнів після звуків мінометного обстрілу. Композиційне завершення твору, де шовковиця залишається на самоті, а її ягоди осипаються наче «криваві сльози» на місце, де лежала зброя, викликає гостре відчуття пустки та тривоги.
Ці композиційні елементи руйнують дистанцію між читачем і текстом, змушуючи сприймати трагедію війни через конкретні зорові й тактильні образи, та підкреслюють неприродність війни для всього живого.
4. Пригадай, що таке верлібр. Який із вивчених творів Бориса Гуменюка належить до цього жанру? Поміркуй, чим верлібр відрізняється від поезії в прозі, а що між ними спільне. Наведи приклади, проілюструй свої думки цитатами.
Верлібр (вільний вірш) — це вірш без рими та фіксованого метра, ритмічність якого тримається на інтонаційній завершеності рядків і синтаксичному паралелізмі.
З вивчених творів Бориса Гуменюка до жанру верлібру належить поезія «Стара шовковиця під Маріуполем». Твір «Соняшник» є поезією в прозі.
Спільне між верлібром та поезією в прозі:
- Відсутність класичного римування та строгих метроритмічних розмірів.
- Високий рівень образності, емоційного напруження та ліризму.
- Наявність особливого внутрішнього інтонаційного ритму.
Відмінне між верлібром та поезією в прозі:
- Графічний запис: верлібр структурується у вигляді віршових рядків, тоді як поезія в прозі записується суцільним текстом або абзацами.
- Ритмічна організація: у верлібрі ритмотворчим елементом є сам поділ на рядки та паузи між ними, тоді як у поезії в прозі ритм підтримується синтаксичними конструкціями й мелодикою речень.
Приклади та ілюстрація цитатами:
У верлібрі «Стара шовковиця під Маріуполем» кожен рядок є окремим інтонаційним кроком, що створює ефект напруженого очікування:
«РПГ кулемет автомати СВД каски бронежилети
Лежали акуратно складені в траві під деревом
Хлопчаки реготали»
У поезії в прозі «Соняшник» текст ллється суцільним потоком, де ритм формується короткими, уривчастими реченнями, подібними до дихання людини в окопі:
«Минулого року на цьому полі ріс соняшник. Ми не знаємо, хто орав, сіяв цю ниву. Нас тут не було весною. Весною ще не було війни. Війна прийшла згодом.»
ЕФЕКТИВНА ПИСЬМОВА ВЗАЄМОДІЯ
5. Напиши листа, в якому поділися з однолітком своїми роздумами про поезії «Соняшник» або «Стара шовковиця під Маріуполем», переконай його прочитати ці твори.
Привіт, друже! Хочу поділитися з тобою враженнями від поезії в прозі Бориса Гуменюка «Стара шовковиця під Маріуполем» [37], яка глибоко вразила мене своєю щемкістю та контрастністю. Цей твір розповідає про столітнє дерево, яке спочатку стає свідком дитячих пустощів молодих солдатів, котрі на мить забули про війну, а згодом залишається в абсолютній самотності після їхнього відходу в бій [37, 38]. Мене вразило те, як автор передає трагедію війни без зайвого пафосу, через образ шовковиці, яка плаче кривавими сльозами-ягодами і шукає своїх «хлопчиків» на небокраї [38]. Твір допомагає відчути реальність фронтового життя та біль втрати, тому я наполегливо раджу тобі його прочитати, щоб краще зрозуміти почуття наших захисників.
6. Створи художній опис образу-символу (на вибір), використовуючи епітети, порівняння, метафори.
Цей знівечений війною соняшник стоїть на розтерзаному танку полі, немов поранений солдат на протезах, що тримається за життя залишками своїх сил [36, 37]. Його обвуглене, посічене осколками стебло нагадує сталевий стрижень незламного духу, а зморщена золота голівка, замість того щоб тягнутися до лагідного сонця, тривожно повертається до палаючого вогнем обрію [36, 37]. Пелюстки квітки схожі на маленькі язики застиглого полум’я, які вмиваються гарячою кіптявою замість ранкової роси. Цей соняшник уособлює саму Україну — зранену, обпалену вибухами, але міцно вкорінену в рідну землю та готову стояти до кінця.
МОВНА СВІДОМІСТЬ І ТВОРЧІСТЬ
7. Знайди у творах військовий сленг / деталі й елементи чорного гумору чи гіркої іронії. Прокоментуй, чому саме «окопний» стиль є ознакою сучасної воєнної прози.
У творах Бориса Гуменюка військовий сленг і деталі представлені словами: «бетеери» [36], «розтяжки» [36], «зєльонка» [36], «РПГ» [37], «автомати СВД» [37].
Елементом гіркої іронії є опис соняшників, які за час війни навчилися повертати свої голови не до сонця, а в бік вибухів [36], а також їхнє порівняння з «дітьми-даунами», яким просто «цікаво» і які нічого не розуміють [37]. Чорний гумор простежується у фразі «солдати завжди додаються до війни, а вже потім вона нас мінусує» [36].
«Окопний» стиль є ознакою сучасної воєнної прози, оскільки він відкидає штучний романтизм та пафос, зображуючи війну безпосередньо зсередини через побутові деталі, фізіологічний біль та психологічні травми бійців. Така література створюється безпосередніми учасниками подій, тому її мова є максимально наближеною до реального життя на передовій.
8. Придумай неологізми для опису старої шовковиці або соняхів, використовуючи різні способи словотворення.
Для опису образу старої шовковиці та соняхів створено такі неологізми:
- Вогнекрути (іменник) — соняхи, що повертають голови до вибухів; утворено способом словоскладання (основи слів «вогонь» і «крутити» за допомогою сполучного голосного «е»).
- Сонцежаль (іменник) — сум соняшників за мирним сонцем; утворено способом словоскладання (основи слів «сонце» і «жаль»).
- Староживиця (іменник) — столітня шовковиця, що продовжує жити попри війну; утворено суфіксальним способом від основи «старожива» за допомогою суфікса -иц-.
- Безтишшя (іменник) — стан природи під час канонади; утворено префіксально-суфіксальним способом від слова «тиша» за допомогою префікса без- та суфікса -я-.
- Бронекора (іменник) — посічений осколками стовбур шовковиці, що витримав удари; утворено способом словоскладання від слів «броня» та «кора».
Познайомся з автором: Борис Гуменюк (с. 179–180)
ПОМІРКУЙ
Поміркуй над словами письменника, узятими з інтерв’ю. Що ти думаєш про його авторський стиль? Чи погоджуєшся з думкою про те, що верлібр — це найчесніша форма віршування? Прокоментуй свою позицію.
Авторський стиль Бориса Гуменюка характеризується граничною відвертістю, документальною точністю та повною відсутністю художньої фальші чи пишномовного патріотизму. Письменник свідомо уникає класичних поетичних прикрас, щоб передати жах та буденність війни в її первісному вигляді.
Думка про те, що верлібр є найчеснішою формою віршування, є цілком виправданою в контексті воєнної літератури. Відсутність чіткої рими та суворого ритму дозволяє автору не підлаштовувати трагічну реальність під штучні поетичні канони. Верлібр звучить як жива розмова або потік свідомості воїна в окопі, де немає місця награній милозвучності, а є лише чистий, оголений сенс пережитого досвіду.
ЗАВДАННЯ
1. Розглянь картини художника Олега Шупляка. Митець часто використовує образ соняшника як елемент двозначної символіки. Наприклад, у роботі «Іловайський сонях» рослина слугує прихованим портретом воїна або полем, що стало місцем останнього бою. Це також своєрідне поєднання краси та трагедії.
Картина Олега Шупляка «Іловайський сонях» глибоко вражає своєю подвійною символікою, де образ соняха трансформується у прихований силует воїна, нагадуючи про трагедію Іловайського котла на соняшникових полях у серпні 2014 року. Ця робота уособлює нерозривний зв’язок українських захисників із рідною землею та об’єднує в собі природну красу соняшника і глибоку національну трагедію.
2. Поміркуй та визнач, що символізують соняшники на інших картинах автора — «Соняшникове поле» та «Сон соняхів».
На картині «Соняшникове поле» соняшники формують прихований портрет Вінсента ван Гога, символізуючи творче горіння, палку любов до життя та вічний пошук гармонії і світла. У роботі «Сон соняхів» ці рослини уособлюють стійкість українського народу, пам’ять про загиблих героїв і віру у відродження та мирне майбутнє країни під час повномасштабної війни.
3. Створи власну картину або малюнок, що відображатиме тематику російсько-української війни. Вибери образ соняшника або іншої рослини, щоби якнайповніше розкрити задум.
Промпт для створення зображення:
A poignant digital art painting symbolizing the Russian-Ukrainian war, featuring a giant, resilient sunflower in the center. Its petals are a vibrant, glowing golden yellow, but some of them are singed and charred at the edges, slowly drifting away as embers of light. The stem is strong, rooted deeply in dark, rich Ukrainian soil. In the background, there is a dramatic contrast: a stormy, dark smoky sky on one side with distant silhouettes of ruined buildings, and a clear, hopeful sunrise on the other side. A small blue and yellow Ukrainian ribbon is tied gently around the sunflower’s stem. All text and labels on the image must be in Ukrainian, specifically the words ‘СИЛА НАДІЇ’ written in an elegant, clean Ukrainian script at the bottom.
4. Напиши коротку анотацію до українського фільму про війну (на вибір), сфокусуй увагу на тому, як кіно передає тягар спогадів і втрат. Використай у своєму тексті метафору «чорні сльози» або «криваві сльози» для опису трагічного моменту, сцени або загального настрою фільму. Заверши анотацію відповіддю на риторичні питання, які звучать як відкритий фінал.
«Кіборги» (режисер Ахтем Сеітаблаєв, 2017 рік) — це художня стрічка, яка розповідає про оборону Донецького аеропорту під час російсько-української війни. Сюжет фільму фокусується на внутрішньому світі бійців різних поколінь та світоглядів, які змушені щохвилини протистояти смерті й долати тягар особистих спогадів та непоправних втрат. Кінокартина передає трагізм війни, де руйнація конструкцій аеропорту стає метафорою зламаних людських доль, а попіл згарищ змішується зі снігом, наче чорні сльози землі за своїми найкращими синами. Чи зможемо ми колись відпустити цей болючий спогад про втрати? Чи здатна людина повністю відродитися після пережитого пекла? Мабуть, відповіді на ці питання кожен глядач має відшукати у власному серці.