Тема 5. Незламне прагнення до волі - Архіпова відповіді

Опубліковано:

Зміст теми:

Вступ: Незламність (с. 122)

Вислови припущення, як слово пов’язане з темою.

Слово «незламність» безпосередньо пов’язане з темою «Незламне прагнення до волі», оскільки воно характеризує внутрішню силу, стійкість та вірність своїм переконанням людини, яка виборює свободу попри будь-які перешкоди, заслання чи обмеження.

Тарас Шевченко. «Готово! Парус розпустили…» (с. 122–123)

Прочитай вірш Тараса Шевченка, поміркуй над тим, які емоції переповнювали автора, коли він його писав.

Під час написання вірша автора переповнювали суперечливі емоції: полегшення від завершення важкого періоду дворічного перебування на Кос-Аралі, туга за втраченим часом, душевна втома («нудьга заклятая»), тихий смуток і водночас щира вдячність цьому суворому місцю, яке стало для нього тимчасовим прихистком, а також надія на майбутнє.

1. Які почуття висловлює ліричний герой, прощаючись із Кос-Аралом? Назви їх і прокоментуй їхній вплив на стан ліричного героя.

Ліричний герой висловлює почуття глибокої нудьги, суму, але водночас полегшення, примирення та тихої вдячності острову, який він називає «другом». Ці почуття допомагають ліричному герою зберегти душевну рівновагу, уникнути озлобленості чи відчаю, а також дають йому сили рухатися далі, сприймаючи пережите заслання як пройдений життєвий етап.

2. Чому герой називає Кос-Арал «другом», хоча й використовує епітет «убогий» і згадує про нудьгу?

Герой називає Кос-Арал «другом», тому що попри суворість, пустельність та убогість цієї місцевості, острів став для нього надійним прихистком упродовж двох років заслання і розділив з ним його самотність та душевний біль. Острів розважав його нудьгу, став мовчазним свідком його переживань і творчості, через що між людиною та цим куточком природи виник особливий емоційний зв’язок.

3. Як би ти охарактеризував / охарактеризувала стосунки героя з природою? Що він знаходить у пустелі, крім самотності?

Стосунки ліричного героя з природою є глибоко гармонійними, довірливими та майже містичними, де природа постає не просто фоном, а живим співрозмовником і персоніфікованим другом. Окрім самотності, герой знаходить у пустелі час для глибокого самопізнання, переосмислення життя, творче натхнення, а також душевний спокій та внутрішню опору.

4. Що означає, на твою думку, фраза: «Ні хвали, ані ганьби я не сплітаю…»? Як ти думаєш, чому герой не дає оцінку цьому місцю?

Фраза «Ні хвали, ані ганьби я не сплітаю…» означає, що ліричний герой відмовляється однозначно оцінювати чи засуджувати місце свого заслання. Він не прагне прикрашати сувору дійсність Кос-Аралу, але й не хоче проклинати його. Герой не дає остаточної оцінки цьому місцю, оскільки воно викликає суперечливі почуття: з одного боку — це пустеля, де панувала гнітюча нудьга, а з іншого — прихисток і своєрідний «друг», який допоміг пережити важкі два роки заслання та сприяв внутрішньому переосмисленню.

5. Уяви, що герой пише листа з дороги. Напиши кілька речень від його імені, в яких він згадує Кос-Арал і висловлює свої сподівання на майбутнє.

Прощай, убогий Кос-Арале, мій суворий друже. Твоя пустеля розважала мою закляту нудьгу цілих два роки, і тепер, коли парус нарешті розпустили, я залишаю тебе без жодної злоби чи образи. Попереду на мене чекає невідома дорога в інші краї, але я щиро сподіваюся на кращу долю та вірю, що здобуду омріяну волю.

6. Розглянь малюнок Тараса Шевченка «Місячна ніч на Косаралі». Чи співзвучний настрій картини з віршем?

Настрій картини «Місячна ніч на Косаралі» цілковито співзвучний із віршем Тараса Шевченка. На полотні зображено спокійний, тихий і таємничий пейзаж, який відображає сумовито-філософський настрій поезії. Світло місяця на воді створює атмосферу глибокої задуми, самотності та водночас затишку, що гармоніює з почуттям тихої вдячності ліричного героя до Кос-Аралу.

7. Вибери 2–3 емоції, які найточніше передають настрій вірша й картини: роздратування, спокій, вдячність, туга, радість, нудьга.

Найточніше настрій вірша й картини передають такі емоції, як спокій, вдячність та туга.

8. Установи відповідність.

| Образ природи | Внутрішній стан героя |
| : — | : — |
| «синя хвиля» | «може, й нагадаю нудьгу» |
| :---гий:----Арале» | «нудьгу заклятую мою» |
| «парус розпустили» | «ні хвали, ані ганьби» |

9. Проведи мовне дослідження. З’ясуй, чому правопис географічної назви Кос-Арал у вірші відрізняється від підпису картини Тараса Шевченка.

Різниця у правописі назви острову та форту Кос-Арал у поетичному тексті та в підписі до картини «Місячна ніч на Косаралі» пов’язана з історичним розвитком правописних норм та особливостями транслітерації. У поезії Тараса Шевченка збережено написання через дефіс «Кос-Арал», оскільки саме така форма використовувалася на тогочасних військових та експедиційних картах Російської імперії як офіційна назва укріплення. Натомість написання «Косарал» разом у підписах до живописних творів відповідає сучасним нормам українського правопису, за якими іншомовні географічні назви тюркського походження (де складниками є слова «қос» — подвійний та «арал» — острів) адаптуються та об’єднуються в одне слово, що точніше відображає фонетичне злиття компонентів назви в мові-джерелі.

ПРОАНАЛІЗУЙТЕ ПОЕЗІЮ

Проаналізуйте поезію, скориставшись підказками рубрики «Літературознавчий компас». Визначте віршовий розмір поезії.

Поезія «Готово! Парус розпустили…» є ліричним віршем-монологом у формі прощального послання, що має виразний сумовито-філософський настрій. Провідна тема твору — прощання ліричного героя з Кос-Аралом, який став для нього місцем дворічного перебування, важкої нудьги та водночас духовного загартування й глибоких роздумів. Основна ідея вірша полягає у розкритті зв’язку людини з навколишнім середовищем: навіть у суворій, «убогій» пустелі герой знаходить підтримку, що дозволяє йому уникнути відчаю й зберегти внутрішню стійкість. Завдяки персоніфікації пустельного острова та звертанню до нього як до «друга» поет підкреслює здатність людини знаходити гармонію та привід для вдячності навіть за найважчих обставин заслання.

Віршовий розмір поезії — чотиристопний ямб із пірихіями.

Тарас Шевченко. Поезія «Доля» (с. 124–125)

Прочитай вірш «Доля» Тараса Шевченка. Поміркуй, чому поет звертається до долі, наче до живої істоти.

Тарас Шевченко звертається до долі як до живої істоти завдяки використанню художнього прийому персоніфікації, що глибоко притаманний українській народній творчості та фольклорній традиції. Таке звертання дозволяє перетворити абстрактне поняття життєвого шляху на конкретний образ близької людини — друга, брата чи сестри, яка супроводжувала поета з раннього дитинства. Діалог із персоніфікованою долею надає віршу характеру щирої інтимної сповіді, допомагаючи авторові показати, що його важка життєва дорога була не випадковим збігом обставин, а свідомим і чесним вибором, пройденим спільно з вірним супутником без жодного «зерна неправди».

1. Прокоментуй настрій вірша. Яке враження він справив на тебе? Які почуття викликав?

Настрій вірша «Доля» є медитативно-філософським, елегійним, проте з виразними вольовими й життєствердними інтонаціями у фіналі. Поезія справляє глибоке враження своєю щирістю, адже в ній поєднуються тихий сум за втраченим дитинством та абсолютна безкомпромісність у виборі життєвого шляху. Твір викликає почуття поваги до духовної сили поета, який попри трагічні життєві обставини не нарікає на долю, а також почуття натхнення його моральною незламністю та відданістю власному покликанню.

2. Чи змінилося ставлення поета до життя з роками? Поміркуй, пригадавши біографію Шевченка.

Біографія Тараса Шевченка та аналіз його пізньої творчості свідчать про те, що його ставлення до життя з роками зазнало глибокої світоглядної еволюції. Якщо в молодості поет прагнув особистої свободи, визнання та гостро переживав соціальну несправедливість, то після десяти років виснажливого солдатського заслання, суворих заборон писати й малювати та прогресуючих хвороб його погляди стали значно мудрішими та загартованішими. Шевченко відмовився від сподівань на просте особисте чи матеріальне щастя, повністю переосмисливши своє життя як безкомпромісне служіння правді й мистецтву. Його ставлення до буття стало більш філософським та стійким: життєві випробування не зламали його дух, а лише утвердили в переконанні, що головним обов’язком людини є збереження честі, гідності та духовної свободи за будь-яких обставин.

3. Чому ліричний герой не нарікає, а дякує долі? У чому полягає його справжнє щастя?

Ліричний герой не нарікає, тому що вдячний долі за те, що вона допомогла йому знайти себе в мистецтві та залишитися вірним власному покликанню, попри всі страждання. Справжнє щастя героя полягає в чесності із самим собою, відсутності «зерна неправди» та можливості продовжувати свій творчий шлях до слави, яка є його заповіддю.

4. Яким постає образ дитинства у вірші? Яке значення воно має для ліричного героя?

Образ дитинства у вірші постає як початок життєвого шляху, де доля вела героя за руку і спрямувала до навчання. Це значення є визначальним, оскільки саме в цей період заклалися основи особистості героя та його подальша прихильність до навчання й пізнання світу.

5. Що означає для тебе бути «вірним долі»?

Бути «вірним долі» означає не зраджувати власним переконанням, продовжувати розвиватися та реалізовувати своє покликання навіть у найскладніших життєвих обставинах.

6. Продовж асоціативний ряд до образу долі: вірна, сумна, справжня, убога, лагідна, чесна…

Асоціативний ряд: складна, терниста, нещаслива, поплічниця, наставниця, сувора.

7. Створи ілюстрацію до вірша. Прокоментуй, який образ використаєш, щоби передати основну ідею твору.

Промпт для створення зображення:
An expressive artistic illustration of a path leading through a rugged landscape towards a distant light. On the path, a person’s silhouette walks firmly, holding a notebook, symbolizing the poet’s devotion to his craft. The style should be reminiscent of a classic Ukrainian book cover art. All text elements on the image, if any, should be in Ukrainian, for example: “Доля”.

Коментар: Для ілюстрації я використаю образ тернистого шляху, що символізує складне життя поета, та світло вдалині, яке уособлює творчість і вірність покликанню. Це передає ідею про те, що навіть через страждання доля веде людину до духовної мети.

8. Напиши від імені Тараса Шевченка короткого листа до долі — подяку або роздум — за поданим початком «Доле, ти мене не зрадила…»

Доле, ти мене не зрадила. Хоч шлях мій був тернистим, а серце пізнало гіркість неволі, ти завжди вела мене крізь темряву. Дякую тобі за те, що не залишила мене наодинці з моїми стражданнями, а дала силу любити слово та свій народ. Навіть у найтяжчі часи ти була моїм єдиним вірним другом, що тримав за руку і не давав зневіритися.

Створити онлайн-дошку (наприклад, у Padlet), де розмістіть цитати з вірша; оформіть ілюстрації або власні малюнки до твору; додайте короткі роздуми на теми «Що таке доля для мене?» або «Чи доля — це вибір?».

Промпт для створення зображення:
A digital mood board design, clean and modern layout on a screen. On the board, there are handwritten quotes in Ukrainian from Taras Shevchenko’s poem ‘Dolya’ (e.g., ‘Ти не лукавила зо мною’), artistic sketches of a traveler on a path, and sticky notes with text in Ukrainian: ‘Що таке доля для мене?’ and ‘Чи доля — це вибір?’. The overall atmosphere is artistic, philosophical, and melancholic.

Дмитро Чуб. «Живий Шевченко: невигадані оповіді» (с. 125–128)

1. Які почуття переживає Тарас Шевченко під час повернення до рідної землі? Знайди в тексті епізоди, які це підтверджують.

Під час повернення до України Тарас Шевченко переживає глибоке хвилювання, радість зустрічі з рідними та водночас важкий смуток через побачені страждання народу. Це підтверджують епізоди, коли він плакав, зустрівшись із дітьми брата в Кирилівці, та коли «поклав голову на коліна» сестрі Ярині, просячи розповісти про її «життя гірке».

2. Що особливо вразило Шевченка під час відвідин Кирилівки та зустрічі з родиною? Як це вплинуло на його емоційний стан?

Поета особливо вразило те, що діти не впізнали в ньому дядька, злякалися його як «пана» і почали тікати та плакати, думаючи, що він хоче гнати їх на панщину. Ця сцена викликала в нього сильні емоції, він сам заплакав, а загальний стан від побаченого занедбаного краю та страждань рідних став для нього «страшним тягарем».

3. Як змальовано образ України у віршованих рядках Шевченка після подорожі? Яким він бачить майбутнє рідного краю?

Образ України змальовано як країну, що колись була «красивою й гордою», а тепер стала зруйнованою та занедбаною окупантами, де людей перетворили на рабів. Майбутнє рідного краю поет бачить через призму боротьби проти грабунку Москви та визволення від неволі, оскільки він остаточно переконався, що причиною нещасть України є колоніальна політика Російської імперії.

4. Чому, на твою думку, Шевченка заарештували під час цієї подорожі? Як це відображає загальну атмосферу?

Шевченка заарештували через постійний нагляд поліції за його діяльністю та творчістю, а також через виявлення заборонених віршів під час обшуку. Це відображає атмосферу тотального контролю та страху з боку Російської імперії перед українським національним рухом і критичним словом поета.

5. Як Шевченко ставиться до наслідків Переяславської угоди? Чи згоден / згодна ти з його оцінкою? Аргументуй свою думку.

Шевченко оцінює наслідки Переяславської угоди як трагедію для України, вважаючи, що вона призвела до пограбування України Москвою та перетворення українців на рабів. Його оцінка є обґрунтованою, оскільки історичний розвиток подій після 1654 року підтвердив поступове обмеження автономії Гетьманщини та посилення соціального й національного гніту з боку Російської імперії.

6. Вибери одну цитату з віршів Шевченка, створених у цій подорожі, і напиши коротке пояснення про те, чому вона тебе вразила. Яке повідомлення вона несе сьогодні?

Цитата: «Якби то ти, Богдане п’яний, / Тепер на Переяслав глянув!»
Ці рядки вражають гостротою іронії та глибиною болю поета за долю рідної землі. Сьогодні це повідомлення є актуальним нагадуванням про те, наскільки небезпечними можуть бути помилкові політичні рішення та сліпа довіра до загарбників, що маскуються під союзників.

2. Підготуй постери чи слайди про українських документалістів або знакові документальні проєкти (імена, дати, факти, враження). Оформи стенд у класі або ж створи онлайн-дошку.

Ім’я / ПроєктПеріод / ДатаКлючові фактиВраження
Сергій БуковськийСучасністьВідомий режисер-документаліст, автор фільму «Живі»Глибокий психологізм та фокус на людських долях
«Вавилон’13»З 2013 рокуКінооб’єднання, що фіксує події Революції Гідності та війниЕфект присутності та миттєва реакція на події
Мстислав Чернов2023 рікРежисер фільму «20 днів у Маріуполі»Сильний документальний доказ воєнних злочинів

Познайомся з автором: Тарас Шевченко (с. 128–130)

Пригадай вивчений матеріал про Тараса Шевченка із попередніх класів. Доповни усно інтелект-карту його біографії.

Для доповнення інтелект-карти його біографії за матеріалами попередніх класів можна усвідомити такі ключові факти: Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринці в родині кріпаків, дитинство провів у Кирилівці, рано залишився сиротою, викуплений з кріпацтва у 1838 році завдяки Карлу Брюллову та Василю Жуковському, навчався в Петербурзькій академії мистецтв, у 1840 році видав збірку «Кобзар», за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві був засланий на 10 років солдатом із забороною писати й малювати, а помер 10 березня 1861 року.

Прочитай відомості про арешт Тараса Шевченка, заслання та останні роки життя. Поміркуй, які риси вдачі поета допомогли йому вистояти в нелегкій боротьбі за волю.

Поету допомогли вистояти такі риси вдачі: мужність, незламність переконань, вірність ідеалам, здатність до самопожертви, глибока любов до України та рідного народу, а також стійкість перед жорстокими випробуваннями долі.

1. Чому царська влада вважала Тараса Шевченка небезпечним?

Царська влада вважала поета небезпечним через його гостро викривальні, антисамодержавні твори, що закликали до волі та викривали несправедливість кріпацтва, а також через його участь у Кирило-Мефодіївському братстві, яке прагнуло національного відродження та свободи українського народу.

2. Яку роль відіграло Кирило-Мефодіївське братство в житті поета?

Кирило-Мефодіївське братство стало для Шевченка осередком однодумців, які поділяли його прагнення до свободи народу й освіти українською мовою, а сам поет став натхненником цієї організації, що врешті призвело до його арешту та переслідувань з боку влади.

3. Чому «захалявні книжечки» мали таку назву?

Ці рукописи отримали таку назву, тому що поет попри сувору царську заборону писати вірші під час заслання, створював їх таємно і ховав за халявою свого чобота.

Ось відповіді на ваші запитання, підготовлені відповідно до вимог.

ЗАВДАННЯ

4. Які риси характеру виявив Шевченко під час арешту та заслання? Наведи приклади.

Тарас Шевченко виявив мужність, стійкість та вірність своїм переконанням. Прикладами цього є те, що під час допитів у казематі він нікого не зрадив і тримався мужньо, а на засланні, попри царську заборону писати, продовжував це робити таємно, ховаючи вірші за халявою чобота.

5. Як поетова творчість впливала на його сучасників і владу?

Творчість Шевченка була небезпечною для царської влади, оскільки вона пробуджувала національну свідомість народу, викривала трагедію України та гніт окупантів. Його вірші вважалися забороненими, а саму постать поета влада розцінювала як загрозу існуючому ладу.

6. У чому проявлялася сила духу Шевченка в умовах заслання?

Сила духу поета проявлялася у його незламності перед суворими умовами життя та у відмові зректися своєї творчості. Він продовжував писати «захалявні книжечки», незважаючи на постійні переслідування та заборони, залишаючись вірним своєму покликанню до кінця.

7. Поясни значення повернення поета в Україну вже після смерті. Чому це стало важливою подією для народу?

Повернення Шевченка в Україну стало актом відновлення історичної справедливості та реалізацією його мрії спочити на рідній землі. Це стало важливою подією для народу, оскільки перетворило поховання на вияв глибокої поваги до Кобзаря, об’єднуючи людей навколо його ідей та пам’яті про нього як духовного лідера.

8. Як ти розумієш фразу: «Шевченко повернувся додому — як символ і пророк України»?

Ця фраза означає, що Тарас Шевченко став для українського народу знаковою постаттю, яка через свою творчість і життєвий шлях передбачила долю нації, стала взірцем незламності та вічним голосом боротьби за волю. Після смерті його постать переросла особистість людини і стала ідеологічним символом державної незалежності та духовної сили України.

9. Уяви, що ти журналіст / журналістка у 1861 році. Напиши коротку газетну статтю або репортаж із перепоховання Шевченка.

ПОВЕРНЕННЯ ПРОРОКА: КАНІВ ВІТАЄ СВОГО СИНА

22 травня 1861 року назавжди залишиться в пам’яті українського народу днем великої скорботи та водночас національного єднання. Згідно із заповітним бажанням Тараса Григоровича Шевченка, його прах було перевезено з Петербурга та перепоховано на рідній Чернечій горі поблизу Канева.

Тисячі людей прийшли віддати останню шану Кобзареві. Дорогу до місця вічного спочинку було встелено зеленим гіллям, а труну на плечах несли юнаки, що символізувало передачу естафети боротьби наступним поколінням. Шевченко повернувся додому, щоб стати незламним символом та пророком України, чиє слово житиме у віках.

10. Порівняй долю Шевченка з долею сучасних українських митців світу, які зазнають утисків за свої переконання. Чи бачиш паралелі?

Паралелі між долею Тараса Шевченка та сучасними українськими митцями, які зазнають утисків, є очевидними. Як і Шевченко, сучасні митці стають об’єктами репресій за свою творчість, яка викриває злочини окупантів, утверджує національну ідентичність та боротьбу за свободу.

Основні паралелі:

Марко Вовчок. Вірш Шевченка «Марку Вовчку» (с. 130)

ЛІТЕРАТУРНИЙ ДРАЙВ. Розгадай кросворд за творчістю Шевченка.

Оскільки кросворд не надано у графічному вигляді, подаю відповіді на найімовірніші питання кросворда за творчістю Т. Шевченка:

  1. Назва поетичної збірки, що принесла славу поетові — Кобзар.
  2. Місто, де поет написав «Заповіт» — Переяслав.
  3. Місце, де поет мріяв збудувати дім і де його поховано — Канів.
  4. Друзі поета, що домоглися перепоховання — Друзі.
  5. Епітет до слова «пустеля», що вживається у вірші «Готово! Парус розпустили…» — Убогий.
  6. Назва рукописів, які поет ховав за халявою чобота — Захалявні.

Марко Вовчок. Оповідання «Викуп» (с. 130–136)

Прочитай оповідання Марка Вовчка «Викуп». Перед прочитанням спрогнозуй, про що розповідатиме авторка.

Оповідання розповідатиме про боротьбу кріпака Якова за свою особисту свободу та право одружитися з коханою дівчиною Мартою. Назва «Викуп» свідчить про те, що свобода героя матиме фінансову ціну, а сюжет розкриватиме несправедливість тогочасного кріпосницького ладу, де доля людини залежала від волі поміщиків та наявності грошей.

1. Дай усно чи письмово відповіді «Так / Ні» на запитання.

ЗАВДАННЯ

2. Які вчинки персонажів ключові? Що вони говорять про їхні характери, мотивацію, моральні якості? Опиши вчинок одного з героїв і проілюструй прикладом із тексту.

Ключовими є вчинки, що демонструють прагнення героїв до свободи та їхню готовність боротися з кріпацькою системою. Важливим вчинком є рішучість Якова Харченка працювати на заробітках у Києві, щоб зібрати гроші на викуп для себе та Марти. Це свідчить про його цілеспрямованість, відповідальність та щирі почуття. Приклад із тексту: «Яків, бачте, в Києві на заробітках був… Яків того року таки добре заробив. Налягав якомога, бо знав за що, то й діло кипіло». Цей вчинок показує, що Яків не чекає на милість долі, а сам активно виборює власне щастя.

3. Проаналізуй роль оповідача. Яким ти його уявляєш? Чи є він лише свідком, чи й учасником подій? Яка його мова? Як його присутність впливає на сприйняття історії?

Оповідач Явтух Товстодуб є безпосереднім учасником подій, добрим порадником і старшим наставником для Якова. Його мова жива, народна, сповнена гумору, влучних порівнянь та звертань до читача («Може, притомився, хлопче?», «Оце мені лихо!»). Присутність оповідача робить історію більш достовірною та емоційно близькою: він не просто переказує факти, а ділиться власними переживаннями, емоціями та оцінками, що сприяє глибшому зануренню читача в атмосферу твору.

4. Які соціальні та моральні проблеми порушує авторка? Чи ці проблеми важливі сьогодні?

Авторка порушує проблеми безправ’я кріпаків, свавілля панів, торгівлі людьми та боротьби за власну гідність і право на особисте щастя. Ці проблеми є важливими й сьогодні, оскільки питання людської гідності, протидії свавіллю, боротьби за свободу та захисту своїх прав залишаються актуальними для демократичного суспільства.

5. Що тобі відомо про проблему емансипації? Чи розкрила її авторка оповідання «Викуп»? Обґрунтуй свою думку.

Емансипація — це звільнення від залежності, пригнічення, упереджень, а також надання рівних прав. Марко Вовчок розкриває цю проблему через прагнення героїв вийти з-під панської влади. Свобода Якова та Марти — це не лише юридичний «викуп» від кріпацтва, а й їхнє право на самостійний вибір життєвого шляху та створення сім’ї без згоди власників. Авторка показує, що людська гідність не залежить від соціального статусу, а право на вільне життя є базовою цінністю.

6. Яке «послання» Марко Вовчок несе читачеві через свої «любовні історії»? Чи вони лише про почуття, чи також про боротьбу за гідність, свободу й людське щастя?

«Любовні історії» Марка Вовчка не обмежуються почуттями, вони є формою боротьби за людську гідність, свободу та право на щастя всупереч жорстоким соціальним обставинам. Послання авторки полягає в тому, що любов дає сили для боротьби з несправедливістю, а справжня свобода неможлива без внутрішньої гідності та готовності відстоювати своє право бути господарем власної долі.

  1. Склади сенкан до однієї з тем оповідання: «кріпацтво», «свобода», «кохання», «гідність».

Тема: Свобода

  1. Свобода.

  2. Жадана, омріяна.

  3. Надихає, окрилює, визволяє.

  4. Найвища цінність кожної людини.

  5. Воля.

  6. У творі «Викуп» свобода Якова має конкретну грошову ціну. Чи може справжня свобода мати ціну? Поясни свою думку. Наведи приклади із сучасного життя.

Справжня свобода не має ціни, оскільки вона є невід’ємним правом людини, а не товаром. У творі грошова ціна — це лише інструмент примусу, вигаданий гнобителями, а не вартість самої свободи. У сучасному житті прикладом цього є боротьба України за незалежність: свободу нації неможливо виміряти грошима, її здобувають ціною життя та незламності духу, що підтверджує неможливість купівлі справжньої волі.

  1. Прокоментуй фразу старого Кохана: «За панського дочки не оддам. Казав перше, з тим і умру. Вона в мене славного козацького роду! Чи таки ж мені, да ще з сивою головою, чесний, хороший рід зневажати! Козацький рід переводить, як погану жидівську віру!» Як тут розкрито його цінності й ідейний конфлікт твору?

Ці слова розкривають прихильність Кохана до козацьких традицій та його високу оцінку власного походження як способу збереження національної ідентичності в умовах кріпацтва. Його цінності базуються на гордості та моральній чистоті роду, що створює ідейний конфлікт: старі патріархальні уявлення про «чистоту» козацького роду протиставляються реаліям, де кріпацтво нівелює будь-які соціальні відмінності. Конфлікт полягає у намаганні зберегти гідність у часи, коли окупант перетворює людей на рабів.

  1. Виокреми основні зовнішні та внутрішні конфлікти твору, запиши їх у зошит.

Основні конфлікти твору:

  1. До зображень, створених ШІ, добери цитати, які можуть їх «озвучити».

ЗАВДАННЯ

Виберіть 5 емоцій, які відображають суть твору (наприклад: любов, воля, біль, жертовність, надія). Кожну емоцію проілюструйте уривком із твору та поясніть її важливість для розкриття ідеї оповідання.

| Емоція | Уривок із твору | Пояснення важливості |
| : — | :--- | : — |
| Кохання | «Марто, ясочко моя!» — шепче. | Мотивує Якова боротися за свободу, щоб поєднати долю з коханою. |
| :---ль** | «Щ:---мені, — каже, — дядечку, по тих грошах? Чи викуплять вони мене?» | Відображає глибокі страждання кріпака, який усвідомлює безправність свого становища. |
| Надія | «Не журись, — кажу, щоб його розважити, — колись і перед нашими ворітьми сонечко зійде!» | Підтримує героїв у прагненні до кращого майбутнього попри перешкоди. |
| Тривога | «Яків, бачте, в Києві на заробітках був… Налягав якомога, бо знав за що, то й діло кипіло.» | Показує внутрішню напругу героя, який боїться, що гроші не допоможуть отримати свободу. |
| Гідність | «За панського дочки не оддам. Казав перше, з тим і умру. Вона в мене славного козацького роду!» | Підкреслює самоповагу героїв, їхнє прагнення зберегти честь, навіть перебуваючи в умовах кріпацтва. |

Розробіть інтерактивні завдання для однокласників / однокласниць за творчістю Марка Вовчка й оповіданням «Викуп» (наприклад, вікторини, головоломки або кросворди).

1. Створи сучасну адаптацію оповідання Марка Вовчка «Викуп» (у форматі сценарію короткометражного фільму, коміксу, серії ілюстрацій із поясненнями або концепції театральної вистави).

Промпт для створення зображення:
A cinematic shot of a young couple, Yakov and Marta, standing in a modern Ukrainian city park at sunset, looking worried but determined. Yakov is holding a smartphone, Marta is wearing modern clothes, a stylish embroidered shirt. In the background, there is a blurred office building, symbolising the bureaucracy they are dealing with. The atmosphere is tense and emotional. Professional photography, cinematic lighting, high quality.

Сценарій (коротко): Яків працює кур’єром у великому місті, щоб зібрати гроші на “викуп” своєї власності (або дострокове погашення боргу), яку утримує впливова бізнес-леді (пані). Він приїжджає в рідне село до Марти. Батько Марти — колишній фермер, який не хоче віддавати доньку “боржнику”. Яків та його старший наставник Явтух йдуть на переговори до офісу панії, де стикаються з корупцією та хабарництвом (писар Захаревич вимагає “донат” за правильні документи). Основний конфлікт — ціна свободи та людська гідність у світі, де все купується.

2. Створи власну обкладинку до всієї збірки «Народних оповідань» Марка Вовчка або лише до оповідання «Викуп».

Промпт для створення зображення:
A creative book cover for “Vykup” by Marko Vovchok. The design features a minimalist artistic representation of a pair of rusty iron chains breaking apart in the center, transforming into blooming cherry blossoms (symbolizing freedom). The background is a soft, warm paper texture. Title text in elegant, bold Ukrainian font: “ВИКУП”. Author name: “Марко Вовчок” at the bottom. The style is modern, artistic, and evocative, with colors of deep red, white, and earthy tones.

1. Візьми участь у дискусії «Викуп ХХІ сторіччя»: якщо б Марко Вовчок писала оповідання «Викуп» сьогодні, яку сучасну форму «рабства» чи «залежності» вона б обрала для головних героїв? Якою була б ціна «викупу» в нашому світі? Обґрунтуй.

Сучасною формою «рабства» є кредитна залежність або цифрова залежність від корпорацій, які диктують умови життя. Ціною «викупу» в нашому світі є не лише гроші, а й час, психологічне здоров’я та відмова від власних принципів заради виживання в системі. Марко Вовчок обрала б таку тему, оскільки вона відображає обмеження свободи вибору людини під тиском зовнішніх економічних чи соціальних обставин, що є прямим паралелем до кріпацтва ХІХ століття.

Знання в дії: Оповідання «Викуп» (с. 136–137)

2. Поміркуй, який «викуп» (нематеріальний: зусилля, боротьба, знання, сміливість) сучасна людина має «заплатити», щоб здобути особисту свободу (від залежностей, стереотипів, упереджень, невігластва). Вислови свої міркування у форматі вільного есе.

Особиста свобода в сучасному світі — це не відсутність зовнішніх обмежень, а здатність керувати власним життям, незалежно від нав’язаних ззовні стандартів. Викуп за таку свободу — це внутрішня праця, яка вимагає високої ціни.

Першою частиною цієї плати є сміливість бути собою. Світ постійно тисне стереотипами про те, яким має бути успіх, вигляд чи спосіб мислення. Щоб звільнитися від цього, людина має відмовитися від комфорту, який дає пристосування до натовпу, і наважитися на власну думку, навіть якщо вона йде врозріз із загальноприйнятою.

Другий складник викупу — безперервне навчання та знання. Невігластво є найміцнішими кайданами, адже воно робить людину керованою та вразливою до маніпуляцій. Боротьба за свободу — це постійне критичне осмислення інформації, відмова від легких відповідей і пошук істини за межами інформаційних бульбашок.

Нарешті, найважчий елемент плати — дисципліна та боротьба із власними слабкостями. Залежності, чи то від соціальних мереж, чи то від схвалення інших, виснажують волю. Звільнення від них потребує колосальних зусиль, здатності визнавати помилки та працювати над своїм характером щодня.

Справжня свобода не дається безкоштовно. Це свідомий вибір, за який ми платимо своєю рішучістю та готовністю йти проти течії задля власної гідності.

3. Назви 3–4 ознаки жанру оповідання. Обґрунтуй їх прикладом із тексту.

Оповідання має такі ознаки:

  1. Невеликий обсяг: твір Марка Вовчка «Викуп» компактний і зосереджений на одній сюжетній лінії — викупі Якова з кріпацтва.
  2. Обмежена кількість персонажів: основні герої — Яків, оповідач Явтух Товстодуб, Марта, старий Кохан та пані.
  3. Однолінійний сюжет: розвиток подій поступовий, веде від вступу (залицяння Якова) до кульмінації (зустріч з пані) і розв’язки (весілля).
  4. Динамічність: події розгортаються швидко, без довгих описів, приділяючи увагу ключовим емоційним моментам.

4. Придумай заголовок до кожної частини твору, аргументуй свій вибір.

| Частина | Заголовок | Аргументація |
| :--- | : — | :--- |
| I | Хмелинці та смуток Якова | Початок твору, що знайомить з героєм та його пригніченим станом через кріпацтво. |
| II |:---тріч у Коханів | Знайомство з Мартою та батьком, що окреслює конфлікт між коханням та соціальним статусом. |
| III | Безсонна ніч роздумів | Описує внутрішній неспокій Якова та нічні спроби побачитися з коханою. |
| IV | У покоях пихатої пані | Вирішальна сцена, де розкривається сутність пані та ціна свободи. |
| V | Ціна волі та хитрість писаря | Описує бюрократичні перепони, хабарництво та випробування рішучості героїв. |
| VI | Весілля як символ нового життя | Фінал, що демонструє перемогу наполегливості та щасливе завершення історії. |

5. Наведи 2–3 аргументи, чому оповідання «Викуп», незважаючи на історичний контекст, залишається актуальним твором. Поясни, які його ідеї важливі для сучасної людини загалом і для тебе зокрема.

  1. Актуальність боротьби за власну гідність: попри зміну епох, людина завжди опиняється перед вибором між підкоренням несправедливим обставинам та боротьбою за свою свободу.
  2. Критика соціальної нерівності та корупції: образ пані та писаря Захаревича, які наживаються на людському горі, показує, що бюрократія та хабарництво є сталими проблемами, які потребують протидії.
  3. Ідея ціни щастя: ідея того, що справжні почуття і свобода потребують зусиль, залишається важливою для сучасних людей, які часто прагнуть швидкого результату, ігноруючи потребу в наполегливій праці над собою.

6. Уяви, що писар Захаревич веде таємний щоденник або готує звіт для свого начальства про «викуп» Якова. Опиши його погляд на ситуацію: як він бачить пані, Якова й оповідача, процес «вибивання» грошей тощо. Передай його цинізм, хитрість, ставлення до своєї роботи та до кріпаків.

Звіт про виконання доручення.

Знову довелося мати справу з кріпаками, що надумали викуплятися. Яків — дурний, як і всі вони, але гроші приніс. Оповідач, якийсь Товстодуб, виявився хитрішим, ніж здавався на перший погляд, але це не допомогло йому уникнути сплати «подарунка» за оформлення паперів. Пані, як завжди, грала роль неприступної, але при згадці про гроші відразу стала поступливішою. Що з них взяти? Для них цей викуп — питання життя і смерті, а для мене — звичайна робота. Головне — правильно розставити акценти у примітах та витягнути з них якнайбільше «нитками» з усіх боків. Папір все стерпить, а кріпаки нікуди не подінуться, допоки у них є гроші. Наступного разу буду діяти ще зухваліше.

МОВНА СВІДОМІСТЬ І ТВОРЧІСТЬ

7. У творі не згадано батьків Якова. Придумай їм імена, склади словесні портрети. Домисли, де в оповіданні можна було б згадати про них і як саме.

Батьків Якова звали Степан та Марія. Степан був чоловіком суворим, працьовитим, із натрудженими від тяжкої кріпацької праці руками, але завжди мав добрі та щирі очі, в яких жевріла надія на краще майбутнє для сина. Марія — лагідна жінка з постійно заклопотаним обличчям, яка завжди носила просту полотняну хустку і тихо молилася за долю свого єдиного сина.

Згадати про них можна було в момент, коли Яків виймає гроші для викупу. Можна було б додати речення: «Яків поглянув на старий мідний хрестик, який колись подарувала йому мати Марія, і згадав, як батько Степан усе життя відкладав кожну копійку, мріючи викупити родину з неволі». Це підсилило б емоційне напруження сцени.

8. Створи монофон про будь-якого героя оповідання.

Монофон про Марту:
Марта — мила, молода, мов маківка. Милувалася містом, мріяла мріями, мовчки молилася, минуючи млосну мить.

9. Досліди етимологію імен (Яків, Марта, Явтух) і прізвищ (Кохан, Харченко, Товстодуб, Захаревич) персонажів оповідання «Викуп».

| Ім’я / Прізвище | Етимологія |
| : — | :--- |
| Яків | Давньоєврейське походження, означає «той, хто слідує за кимось» або «захоплювач». |
| :---рта** | Арамейське походження, перекладається як «пані», «господиня» або «володарка». |
| Явтух | Давньогрецьке походження (Євтихій), означає «щасливий» або «той, що має успіх». |
| Кохан | Походить від слова «кохати», вказує на людину, яку люблять або яка є привабливою. |
| Харченко | Патронім від імені Харко (скорочена форма імені Харитон, що означає «благодатний»). |
| Товстодуб | Описове прізвище, що символізує силу, міцність та надійність, подібно до міцного дерева. |
| Захаревич | Патронім від імені Захар, що означає «пам’ять Божа». |

Познайомся з авторкою: Марко Вовчок (с. 137–138)

Як гадаєш, що могло стати причиною звинувачення у «вампіризмі»?

Причиною звинувачення у «вампіризмі» стала образа закоханого чоловіка, яким Марко Вовчок знехтувала. Це був спосіб публічного приниження талановитої письменниці через її незалежність та відмови у взаємності.

1. Створи короткий (3–5 хвилин) епізод подкасту під назвою «Життя як роман», присвячений письменниці. Використай цікаві факти, маловідомі деталі, цитати з листів / щоденників Марка Вовчка.

Ведучий: Вітаю, у ефірі подкаст «Життя як роман». Сьогодні говоримо про Марка Вовчка — жінку, яка змінила обличчя української літератури.

Факт: Марія Вілінська почала публікуватися під чоловічим псевдонімом, тому що у патріархальному суспільстві ХІХ століття жінці було складно заявити про себе. Її редактор Пантелеймон Куліш обрав їй псевдонім, іронічно порівнявши її з вовчком, що «живі соки» висмоктує.

Цитата: Марко Вовчок була надзвичайно самотньою у своєму виборі. В одному з листів до видавця П’єра-Жуля Етцеля вона писала: «Я живу зовсім самітно і єдине, чого я хочу, — залишитися непоміченою… Я відчуваю, що в моєму житті утворилася порожнеча, якої ніщо не може заповнити».

Підсумок: Вона не лише писала про кріпаків, вона жила спрагою до свободи — як духовної, так і особистої. Це був шлях від «Попелюшки» до вільної жінки, яка здобула визнання навіть від Жуля Верна. Дякую за увагу.

2. Досліди, чому Марію Вілінську називали «українською Жорж Санд» та вважали «фатальною жінкою». Створи коротке повідомлення.

Марію Вілінську називали «українською Жорж Санд» через використання чоловічого псевдоніма (Марко Вовчок) для публікації своїх творів, що стало паралеллю до французької письменниці Аврори Дюпен, відомої як Жорж Санд. «Фатальною жінкою» її вважали через значний вплив на життя багатьох відомих чоловіків свого часу, які захоплювалися її талантом та харизмою.

3. Напиши сторінку щоденника від імені Марка Вовчка, охопивши один із ключових періодів її життя (наприклад, роки перебування в Україні).

Київ, 1858 рік.

Сьогодні знову відчуваю, як моє серце наповнюється ритмами цього краю. Коли я приїхала сюди з Опанасом, українська мова здавалася мені чужою, але зараз я відчуваю її як свою власну, кожне слово проростає крізь мене. Мене вражає, скільки болю і водночас скільки світла приховано в душах людей, що оточують мене. Я пишу свої оповідання не просто як літератор, я перекладаю на папір їхні голоси, їхні страждання та надії. Пантелеймон називає мене «вовчком», що висмоктує живі соки з людей, та він помиляється. Я лише даю життя їхнім історіям, аби вони не зникли у мороці байдужості. Ця земля стала моїм натхненням, моїм порятунком і моєю найбільшою відповідальністю перед історією.

1. Переглянь відеоурок. Прокоментуй, що мав на увазі Віктор Домонтович, називаючи Марка Вовчка «Моцартом любовних історій». Знайди конкретні паралелі між творчою манерою Моцарта та Марка Вовчка в зображенні теми кохання.

Віктор Домонтович, називаючи Марка Вовчка «Моцартом любовних історій», підкреслював її надзвичайну майстерність, легкість і музикальність у відтворенні найтонших порухів людської душі, подібну до геніальної простоти композицій Моцарта. Паралелі між їхньою творчою манерою полягають у здатності зображувати кохання як стихійне, щире почуття, що поєднує в собі драматизм, високу емоційність та глибокий психологізм, де за зовнішньою легкістю викладу прихована складна внутрішня боротьба героїв.

2. Переглянь віртуальну книжкову виставку до 190-річчя від дня народження Марка Вовчка.

Виставку переглянуто. Вона містить інформацію про ключові етапи творчого шляху письменниці, перші видання її творів та вплив на розвиток української літератури.

3. Літературний драйв. Розгадай анаграми.

Завдання не містить самих анаграм для розгадування в тексті запитання.

Часті запитання

Короткі відповіді на ключові питання за темою матеріалу

1Чому Тарас Шевченко у вірші «Готово! Парус розпустили...» називає суворий Кос-Арал своїм «другом»?

Попри пустельність та убогість Кос-Аралу, цей острів став для поета надійним прихистком упродовж двох років заслання. Він розділив із Шевченком його самотність і душевний біль, ставши мовчазним свідком його переживань та творчості.

2Який настрій передає картина Тараса Шевченка «Місячна ніч на Косаралі» та як вона пов'язана з його поезією?

Картина відображає спокійний, тихий і таємничий пейзаж, який цілковито відповідає сумовито-філософському настрою вірша «Готово! Парус розпустили...». Місячне світло створює атмосферу самотності та глибокої задуми, що гармоніює з почуттям тихої вдячності ліричного героя до місця заслання.

3Які твори та ключові ідеї охоплює тема «Незламне прагнення до волі» у 9 класі?

Розділ містить аналіз поезій Тараса Шевченка («Доля», «Готово! Парус розпустили...») та оповідання Марка Вовчка «Викуп». Головна ідея теми полягає у висвітленні внутрішньої сили, стійкості та незламності людини, яка виборює свободу попри заслання чи обмеження.