Тема 4. Український колорит у художній літературі - Архіпова відповіді

• Назад до змісту

Зміст теми:

• Вступ: Література XIX століття та український колорит (с. 81–82)
• Григорій Квітка-Основ’яненко. «Сватання на Гончарівці» (с. 82–98)
• Літературний та цитатний диктант: «Сватання на Гончарівці» (с. 98–100)
• Знання в дії: «Сватання на Гончарівці» (с. 100–101)
• Познайомся з автором: Григорій Квітка-Основ’яненко (с. 101–104)
• Микола Гоголь: Погляди та афоризми (с. 105)
• Микола Гоголь. «Сорочинський ярмарок» (с. 105–115)
• Знання в дії: «Сорочинський ярмарок» (с. 115–116)
• Познайомся з автором: Микола Гоголь (с. 116–117)

Вступ: Література XIX століття та український колорит (с. 81–82)

Вислови припущення, як слово пов’язане з темою.

Слово «колорит» означає сукупність своєрідних особливостей та характерних ознак чого-небудь. У контексті теми воно вказує на відображення в художній літературі унікальних рис українського побуту, звичаїв, народної мови, пісень та національного характеру, які створюють самобутню й неповторну атмосферу вітчизняного письменства.

ПОМІРКУЙТЕ

Григорій Квітка-Основ’яненко. «Сватання на Гончарівці» (с. 82–98)

Прочитай драматичний твір Григорія Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці». Поміркуй, у чому специфіка жанру цього твору.

Специфіка жанру п’єси «Сватання на Гончарівці», яку сам автор визначив як «малоросійську оперу», полягає в органічному синтезі драматичного дійства, комічного побутового сюжету та багатого музично-пісенного оформлення. Це перша українська соціально-побутова комедія, де гостра сатира й гумор у змалюванні народних типів і вад (як-от пияцтво Прокопа Шкурата чи обмеженість Стецька) гармонійно поєднуються з глибоким сентиментальним ліризмом і поетичною мовою закоханих героїв — Уляни та Олексія.

ЗАВДАННЯ

Прочитай другу й третю дії п’єси в електронному додатку та виконай завдання.

Другу та третю дії п’єси в електронному додатку прочитано, на основі чого виконано наведені нижче завдання.

Літературний та цитатний диктант: «Сватання на Гончарівці» (с. 98–100)

1. Літературний диктант до твору «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка. Напиши в зошиті лаконічну, чітку відповідь (слово або коротку фразу) на кожне запитання.

Для виконання диктанту надано відповідь на перше запитання згідно із завданням.

Як звуть дівчину, навколо якої розгортаються події п’єси?

Дівчину, навколо якої розгортаються події п’єси, звуть Уляна.

ЛІТЕРАТУРНИЙ ДИКТАНТ

Чим заробляє на життя мати дівчини?

Мати дівчини, Одарка, заробляє на життя торгівлею бубликами власного виробництва.

Як звуть парубка, за якого батьки хочуть видати дочку, бо він багатий?

Парубка, за якого батьки хочуть видати дочку через його великі статки, звуть Стецько.

Яким ремеслом займається коханий головної героїні?

Коханий головної героїні, Олексій, займається ковальським ремеслом.

Якими рисами характеру наділений Стецько (не менше 2-х)?

Стецько наділений такими рисами характеру, як розумова обмеженість (дурість), хвальковитість, боягузтво, лінощі та грубість.

Яку особливу рису характеру має Одарка?

Особливою рисою характеру Одарки є її владність, що виявляється у рішучості, суворості, сварливості та прагненні повністю контролювати свого чоловіка й тримати під контролем усю родину.

ЛІТЕРАТУРНИЙ ДИКТАНТ

Яка пісня звучить на початку п’єси у виконанні Уляни?

На початку п’єси у виконанні Уляни звучит пісня «Хусточко ж моя шовковая!».

Ким доводиться Скорик Олексієві?

Осип Скорик доводиться Олексієві рідним дядьком.

Хто, крім сватів, був присутній під час сватання Стецька?

Крім сватів, якими були Осип Скорик та Тиміш, під час сватання Стецька в хаті були присутні сам жених Стецько, наречена Уляна, її батьки Прокіп та Одарка Шкурат, а також Олексій.

Чим закінчилася історія кохання Уляни й Олексія?

Історія кохання Уляни й Олексія закінчилася щасливо: завдяки хитрощам відставного солдата Скорика закохані одружилися, а дурний Стецько отримав гарбуза.

ЦИТАТНИЙ ДИКТАНТ «УПІЗНАЙ ГЕРОЯ»

1. «Усе то гроші, усе то гроші! Таки куди не подивись, усе они на світі орудують! З грішми, що не задумай, так усе й уродиться! З грішми, хоч лежiнь, кажуть трудящий; з грішми дурня, невігласа, i почитують, i шанують лучче, чим доброго, розумного i роботящого».

Цей монолог належить Олексієві.

2. «Була козир-дівка: чи на вулиці, чи у танцях, чи в дружках, чи у колядці, — усім була голова; на жарти, на скоки, — усім була приводниця!»

Ці слова про себе в часи молодості говорить Одарка.

3. «Я чи вдарив раз по снопові, чи ні, а його як учищу, замість снопа та по лисині…»

Цю історію про роботу на току розповідає Стецько.

4. «Лучче менi з мосту в воду, / Чим достатися уроду!»

Ці рядки у своїй пісні співає Уляна.

5. «Як уволю я нап’юся, / Чорта й жінки не боюся…»

Цю пісню співає Прокіп Шкурат.

6. «Та хоч би i зовсім дурний був, так не узяв його кат, буде багатий після моєї смерти; аж розумній жінці за ним i добре буде».

Ця репліка належить Павлові Кандзюбі.

7. «Нема на світі луччого щастя, як з дурнем жити! Він тебе не б’є, не вередує; а коли там здуру хоч i налає, так тільки крикни на нього, то він i замовче. Куди схочеш, підеш; як задумаєш, так i худобою орудуєш. Та що то й казати!»

Ці слова як настанову дочці промовляє Одарка.

8. «Так-таки, так».

Цю репліку постійно повторює Тиміш.

9. «Там таких салдатiв найшло, що й сказати не можна! Таки що ву- лиця, то й салдат на кватерi. Видимо-невидимо! Аж тридцятеро їх, кажуть, прийшло. Така біда!»

Цю новину розповідає Павло Кандзюба.

10. «Коли ж я стільки у дівоцтві зібрала, то можу себе i содержувати, i зодягати i без мужика-дурня».

Цю фразу говорить Уляна.

ПОМІРКУЙТЕ

3. Поміркуй, чи однаково персонажі твору розуміють поняття щастя. Обґрунтуй. Що означає щастя для тебе?

Персонажі твору розуміють поняття щастя абсолютно по-різному. Для Одарки та Павла Кандзюби щастя полягає у матеріальному достатку, грошах та великому господарстві, тому вони прагнуть одружити дітей із розрахунку (Одарка стверджує, що з багатим дурнем жити краще, бо «будеш у золоті ходити»). Для Уляни та Олексія щастя — це щире взаємне кохання та духовна близькість, заради яких вони готові терпіти будь-які соціальні негаразди (Уляна погоджується стати кріпачкою, аби бути разом із коханим). Для Прокопа Шкурата щастя асоціюється з безтурботним життям та можливістю безперешкодно ходити в шинок («на вольну»). Щастя для мене означає свободу вибору власного шляху, внутрішню гармонію, можливість займатися улюбленою справою та мати поруч близьких людей, які розуміють і підтримують.

4. Чи легко було сприймати мову твору? Чи збагатила вона твій словниковий запас? Які слова доводилося розтлумачувати?

Мову твору сприймати загалом легко завдяки її живій, розмовній формі та динамічним діалогам, проте велика кількість архаїзмів, діалектизмів та русифікованого військового жаргону Осипа Скорика вимагала звернення до словникових пояснень. Твір суттєво збагатив словниковий запас історичною лексикою першої половини дев’ятнадцятого століття. Доводилося розтлумачувати такі слова, як бе́цман (здоровий дурень), во́льна (шинок), повитчик (канцелярський службовець), пала́тський (чиновник із судової палати), ру́банець (поліно, цурпалок) та казе́нні селяни (державні селяни).

5. Як у п’єсі розкрита проблема взаємин батьків і дітей? Наведи приклади з тексту.

Проблема взаємин батьків і дітей розкрита через класичний конфлікт інтересів, де старше покоління намагається вирішити долю дітей, виходячи з матеріальної вигоди, тоді як діти прагнуть свободи вибору та щирих почуттів. Одарка намагається силою видати Уляну за багатого Стецька, ігноруючи її любов до Олексія, і категорично заявляє: «скоріш в мене на долоні волосся виросте, чим я віддам тебе за Олексія». Так само і Павло Кандзюба повністю керує своїм сином Стецьком, даючи йому вказівки свататися, а Стецько слухається батька лише через страх перед фізичним покаранням, зазначаючи: «Батько казав, після весілля можна жінку бити скільки хоч, а тепер не можна».

6. Визнач послідовність кадрів із фільму «Сватання на Гончарівці» (режисер Ігор Земгано, 1958 р.) відповідно до сюжету твору.

Відповідно до розвитку сюжетної лінії комедії та екранізації фільму, правильна хронологічна послідовність кадрів є такою:

1. Кадр 4 — Прокіп та Одарка з’ясовують стосунки через пияцтво чоловіка на початку твору.
2. Кадр 1 — зустріч та розмова закоханих Уляни й Олексія біля тину, де вони діляться переживаннями.
3. Кадр 2 — кумедне та невдале сватання Стецька до Уляни, де вона висміює його дурість.
4. Кадр 5 — Стецько з гарбузом (символом відмови дівчини) після офіційного сватання.
5. Кадр 3 — втручання хитрого відставного солдата Осип Скорика, який допомагає закоханим перехитрити батьків.
6. Кадр 6 — щаслива розв’язка з благословенням та заручинами закоханих.

Хронологічна послідовність номерів кадрів: 4, 1, 2, 5, 3, 6.

7. Оціни розв’язку твору. Чи вона логічна та закономірна? Чи задовольняє вона очікування читача?

Розв’язка комедії є логічною, закономірною та повністю задовольняє очікування читача. За законами жанру соціально-побутової комедії, твір має завершуватися щасливим фіналом, у якому щире кохання перемагає жадобу до грошей і дурість. Завдяки дотепному та спритному плану відставного солдата Скорика, забобонна Одарка змушена погодитися на шлюб Уляни й Олексія, оскільки хлопець спритно забрав весільну хустку, а Стецькові піднесли традиційного гарбуза. Така кінцівка відновлює справедливість, утверджує моральну перевагу бідних, але чесних і люблячих героїв, залишаючи винятково позитивні емоції.

ПОМІРКУЙТЕ

8. Прокоментуй авторську позицію щодо зображених подій та персонажів.

Григорій Квітка-Основ’яненко ставиться до своїх героїв із доброзичливим гумором, іронією та глибоким співчуттям. Авторська позиція чітко виражена через змалювання характерів: письменник щиро співчуває закоханим Уляні та Олексію, підтримуючи їхнє прагнення бути разом усупереч соціальним перешкодам. Водночас автор висміює обмеженість, дурість і пихатість Стецька, засуджує прагнення Одарки та Кандзюби збагатитися за рахунок нещасливого шлюбу власної дитини, а також іронізує над безвільністю та пияцтвом Прокопа Шкурата. Письменник утверджує перемогу щирого кохання та моральної чистоти простих людей над корисливістю й матеріальним розрахунком.

9. Чи проблеми, порушені у творі, актуальні? Як би ти оцінив / оцінила вчинки героїв із сучасного погляду?

Проблеми, порушені в комедії, залишаються актуальними, адже вибір між щирим коханням і шлюбом із матеріального розрахунку, питання взаємин батьків і дітей, а також руйнівний вплив алкоголізму на родину є позачасовими темами. Із сучасного погляду вчинки героїв сприймаються критично: намагання Одарки силоміць віддати доньку заміж за нелюбого та розумово обмеженого Стецька заради багатства є егоїстичним порушенням прав дитини. Натомість рішучість Уляни, яка відстоює своє право на щастя та відмовляється підкоритися волі матері, заслуговує на повну підтримку і відповідає сучасним цінностям свободи вибору особистості.

10. Чи є у творі «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка спільні мотиви або образи з іншими творами української літератури чи світової класики?

П’єса «Сватання на Гончарівці» має багато спільних мотивів та образів з іншими літературними творами. Головна колізія — примусове сватання дівчини до багатого нелюба та її боротьба за кохання з бідним парубком — яскраво перегукується з п’єсою «Наталка Полтавка» Івана Котляревського. Образ Стецька як безглуздого, пихатого нареченого подібний до образу Возного Тетерваковського за своєю функцією небажаного залицяльника. У світовій класиці мотив перешкод на шляху закоханих і допомоги кмітливого помічника (Осипа Скорика) нагадує комедії Жана-Батиста Мольєра або П’єра Бомарше, де спритні герої допомагають молодим долати волю деспотичних батьків.

11. Які персонажі викликали у тебе симпатію чи антипатію? Чому?

Глибоку симпатію викликають Уляна та Олексій. Уляна імпонує своєю працьовитістю, внутрішньою гідністю, щирістю почуттів та рішучістю у захисті свого кохання від зазіхань на її долю. Олексій викликає повагу як чесний, працьовитий коваль, який не має шкідливих звичок і ладен боротися за кохану попри статус кріпака. Антипатію викликає Стецько через свою невихованість, несусвітню дурість, егоїзм та грубість, зокрема через його погрози бити майбутню дружину після весілля. Також неприємні почуття викликає Одарка через її корисливість і готовність приректи власну доньку на життя з розумово відсталою людиною заради багатства.

12. Що нового ти дізнався / дізналася про народні звичаї або тогочасне життя після прочитання п’єси?

Після прочитання п’єси можна детальніше дізнатися про тогочасний український побут, соціальні стани та сімейні обряди. Твір показує деталі традиційного обряду сватання, роль старостів, обов’язок дівчини колупати піч на знак згоди або в’язати рушники, а також можливість відмовити нареченому. У соціальному плані п’єса показує суттєву різницю між державними (казенними) селянами, до яких належала родина Шкуратів, та кріпаками, яким був Олексій. Шлюб вільної дівчини з кріпаком означав її перехід у кріпосну залежність та необхідність відбувати панщину. Окрім цього, п’єса описує тогочасні промисли, як-от чумакування, торгівлю бубликами та роботу дівчат на Оснівській мийці вовни.

13. Яких нових персонажів або сюжетних ліній ти б додав / додала? Обґрунтуй своє рішення.

Для розширення сюжету та підсилення динаміки комедії доцільно додати сюжетну лінію про кмітливого друга Олексія, який допомагає закоханим перехитрити батьків Уляни та дурного Стецька. Такий персонаж міг би виконувати роль інтригана, що урізноманітнило б комічні ситуації та пришвидшило розв’язку конфлікту.

14. Визнач 3–5 елементів традиційного українського обряду сватання, які правдиво відображені в комедії «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка. Наведи конкретні приклади з тексту.

У комедії «Сватання на Гончарівці» правдиво відображені такі елементи традиційного обряду сватання:

1. Прихід сватів (старостів) із хлібом: свати Кандзюби приходять до хати Шкуратів, кланяються і підносять хліб, який Прокіп приймає та кладе на стіл на знак готовності до перемовин.
2. Алегорична розмова: старости починають розмову здалеку, використовуючи традиційні алегорії про полювання на куницю та прихід із далеких земель.
3. Пов’язування рушників: дівчина на знак згоди має пов’язати старостів рушниками, що Уляна змушена зробити під тиском матері.
4. Пов’язування хустки: наречена пов’язує хустку нареченому на знак згоди, що є ключовим моментом, коли Уляна за порадою Скорика пов’язує хустку Олексію замість Стецька.
5. Піднесення гарбуза: традиційний знак відмови небажаному нареченому, який у фіналі отримує Стецько.

15. Визнач 2–3 моменти, які у творі відступають від традицій або перебільшені / комічні для досягнення художнього ефекту. Поясни позицію автора.

У творі відступають від традицій або є художньо перебільшеними такі моменти:

1. Поведінка Стецька під час сватання: замість традиційної скромності й мовчання нареченого, Стецько поводиться грубо, псує алегоричну розмову сватів розповідями про те, що вони насправді з-за Харкова, та відкрито заявляє, що після весілля буде бити дружину.
2. Поведінка Уляни: дівчина відкрито виявляє неповагу до нареченого, глузує з нього та співає образливі пісні («Стецько стидкий! Стецько бридкий!»), що суперечило тогочасному патріархальному етикету слухняності дівчини.
3. Домінування Одарки в сім’ї: Одарка тримає чоловіка Прокопа в повному підпорядкуванні, тягає його за чуба та забороняє виходити з двору, що є комічним перевертанням традиційного патріархального устрою, де головою родини був чоловік.
   Автор використовує ці перебільшення, щоб висміяти засліпленість батьків багатством небажаного зятя, засудити шлюб за розрахунком та викликати у читача сміх через невідповідність поведінки героїв народній моралі.

16. Що символізують рушники під час традиційного сватання та в п’єсі?

Під час традиційного українського сватання вишиті рушники символізують згоду дівчини на шлюб, її працьовитість, а також повагу до сватів і майбутнього чоловіка. У п’єсі рушники спочатку виступають символом примусу та нещасливої долі, адже Уляна змушена пов’язати ними сватів Стецька проти власної волі. Згодом вони стають інструментом щасливого вирішення конфлікту, коли завдяки хитрощам солдата Скорика Уляна пов’язує рушниками свого коханого Олексія, що символізує перемогу справжнього почуття над примусом.

17. Яке значення має хліб (шишка, коровай) під час обряду сватання? Чи є цей елемент у творі?

Під час обряду сватання хліб символізує добробут, достаток, благословення родини на шлюб та скріплення союзу між двома родами. Прийняття хліба господарями будинку означає згоду на ведення переговорів про весілля, а його повернення — відмову. Цей елемент є у творі: свати Кандзюби приносять із собою хліб, Прокіп Шкурат приймає його, цілує та кладе на стіл, засвідчуючи готовність розпочати обряд сватання.

18. Який із творів, на твою думку, — «Наталка Полтавка» Івана Котляревського чи «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка — краще відображає український національний характер і цінності того часу? Заповни в зошиті порівняльну таблицю за наведеними критеріями й обґрунтуй свою відповідь.

Обидва твори відображають різні аспекти українського національного характеру, тому вибір залежить від того, на чому робити акцент: на ідеалізації високої моральності чи на реалістичному побуті.

Обґрунтування: «Наталка Полтавка» краще відображає ідеалізовані цінності (вірність, честь), тоді як «Сватання на Гончарівці» краще відображає тогочасний побут та ментальність через реалістичні, часто комічні ситуації.

19. Створи сенсорну мапу твору, посилаючись на 5 відчуттів людини. Запиши в зошит усі відповідні образи з тексту.

• Зір: Холодна гора, багата хустка з квітками, засмагле обличчя Олексія, безглуздий вираз обличчя Стецька.
• Слух: Пісня Прокопа напідпитку, сварка Одарки, спів Уляни, сміх Стецька.
• Смак: Борщ з яловичиною, сивуха (горілка), солона тараня, коржі з медом та маком.
• Дотик: Шорстка свитина, волосяна коса Уляни, тепло хустки, болючі щипки.
• Нюх: Запах горілки, запах свіжої каші, запах оселі, що пахне бубликами.

Знання в дії: «Сватання на Гончарівці» (с. 100–101)

1. Уяви, що персонаж опинився в іншій життєвій ситуації, наприклад, у сучасному світі. Визнач, яку професію він / вона міг би / могла б обрати сьогодні. Поміркуй, які риси характеру збереглися б, а які зазнали змін. Проаналізуй, як змінилися б його / її мова, манера спілкування, життєві цінності та погляди. Підготуй діалог.

Стецько у сучасному світі міг би працювати в сфері, де не потрібна висока концентрація, наприклад, кур’єром або працівником складу. Його характер залишився б таким же безвідповідальним, проте мова стала б більш сучасною, наповненою сленгом, а цінності змістилися б у бік швидкого споживання розваг.

Діалог:
— Стецю, ти виконав замовлення?
— Та… яке там замовлення? Я телефон забув, куди йти — не знаю.
— Ти хоч би в навігатор подивився!
— А він теж… як його… ну, не працює!

2. Підготуй внутрішній монолог Стецька після сватання, де він роздумує про Уляну.

“От дівка… гарна, та якась чудна. Батько казав — піде, вона каже — не піду. Пісня в неї якась погана, а я їй свою заспівав — гарну! Нічого, вона ще передумає. Буде в мене в хаті, печі колупатиме, я їй все дозволю. Тільки от чому вона так на мене дивиться, ніби я не багатий, а… ну, не знаю хто?”

3. Візьми участь у дебатах «Суд над персонажем / Захист персонажа». Вибери одного персонажа, чиї вчинки викликають питання або суперечки. Знайди в тексті цитати, щоб довести свої аргументи.

Персонаж: Одарка.
Обвинувачення: Одарка застосовує фізичну силу до чоловіка та примушує дочку до шлюбу з нелюбом.
Захист: Вчинки Одарки продиктовані бажанням вижити та забезпечити майбутнє дочці в умовах бідності та соціальної нестабільності.
Цитата: “Коли б не своїми бубликами торгувала, то досі усі б з голоду попухли!” (Одарка намагається врятувати сім’ю від злиднів).

ГЛИБИННЕ РОЗУМІННЯ ТЕКСТУ

4. Прокоментуй елементи композиції твору «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка. Визнач позасюжетні елементи. Поясни їхнє значення.

Композиція п’єси «Сватання на Гончарівці» складається з трьох дій, у яких послідовно розгортаються події: знайомство з непростими сімейними стосунками Шкуратів, сватання Стецька до Уляни та розв’язка, де завдяки кмітливості Олексія кохані перемагають. Позасюжетними елементами є пісні, вставні розповіді персонажів (наприклад, Одарки про панів чи Стецька про походи з хурою) та описи побуту. Вони розкривають внутрішній світ героїв, їхню ментальність, соціальний стан, додають твору реалістичності, комізму та глибше пояснюють мотиви вчинків персонажів.

5. Охарактеризуй одного з персонажів п’єси, визнач причини його / її вчинків, прийнятих рішень.

Одарка — це енергійна, владна жінка, яка прагне для своєї доньки Уляни “кращої долі”, у її розумінні — багатства. Причиною її рішень видати доньку за Стецька є втома від злиднів, спричинених пияцтвом чоловіка Прокопа, та бажання забезпечити матеріальний добробут родини. Одарка керується прагматизмом, вірячи, що з “багатим дурнем” доньці житиметься легше, ніж з бідним ковалем.

ЕФЕКТИВНА ПИСЬМОВА ВЗАЄМОДІЯ

6. Напиши листа до одного з персонажів комедії, висловивши поради чи застереження щодо його / її дій.

Лист до Уляни:

Уляно, твоє прагнення бути з коханим Олексієм заслуговує на повагу, адже справжнє щастя не будується на примусі чи матеріальній вигоді. Застерігаю тебе: будь рішучішою у відстоюванні свого вибору, адже життя зі Стецьком, хоч і багатим, стане для тебе щоденною мукою через його обмеженість. Не бійся маминого гніву — твоє майбутнє залежить від того, чи зможеш ти вчасно сказати тверде “ні” тому, хто тобі не до душі.

МОВНА СВІДОМІСТЬ І ТВОРЧІСТЬ

7. Що, на твою думку, головне в щасливому шлюбі — кохання чи матеріальна вигода? Склади власний перелік умов для щасливого заміжжя / одруження.

Головним у щасливому шлюбі є кохання, взаємоповага та довіра, оскільки матеріальна вигода не здатна замінити душевного спокою та розуміння.

Перелік умов для щасливого шлюбу:

• Взаємні почуття та симпатія.
• Спільність поглядів на життя та цінностей.
• Взаємоповага та вміння слухати одне одного.
• Довіра та підтримка у складних ситуаціях.
• Здатність разом долати труднощі та радіти успіхам.

8. Проаналізуй мову твору, особливості мовлення персонажів; знайди діалектизми і приказки та прокоментуй роль цих засобів у розкритті характерів.

Мова п’єси наближена до живої народної мови, що робить героїв реальними та близькими читачеві. Діалектизми (наприклад, “вольна” — шинок, “бецман” — дурень, “бузовір”, “швандяти”) та приказки (“горшка окропу не стоїть”, “на вольну швиденько чухрати”) індивідуалізують мовлення кожного персонажа. Через ці засоби Григорій Квітка-Основ’яненко підкреслює простоту й обмеженість Стецька, сварливість Одарки, пияцтво Прокопа та щирість почуттів Уляни й Олексія, створюючи яскравий український колорит.

МОВНА СВІДОМІСТЬ І ТВОРЧІСТЬ

9. Як використання діалектизмів і розмовної лексики допомагає автору створити реалістичний образ українського села та його мешканців?

Використання діалектизмів і розмовної лексики відтворює автентичне мовлення селян, що робить персонажів живими та близькими до реальних мешканців українського села того часу. Ці засоби передають характерну інтонацію, емоційність та побутові особливості спілкування, що створює ефект присутності та глибшого занурення в атмосферу життя Гончарівки.

10. Знайди у п’єсі приклади різних видів гумору за допомогою мови: дотепні висловлювання, каламбури, гру слів, комічні повтори, непорозуміння на мовному ґрунті, використання зменшувально-пестливих слів з іронічним відтінком. Яку функцію вони виконують — розважають чи й допомагають висвітлити певні проблеми?

Приклади гумору:

• Комічні повтори: Одарка постійно повторює накази Прокопу, а він відповідає «оттак-пак», що підкреслює їхнє сімейне протистояння.
• Непорозуміння на мовному ґрунті: Стецько не розуміє суті питань Олексія про роботу, бо сам не має розуміння праці, що призводить до безглуздих діалогів.
• Іронічне вживання пестливих слів: Уляна називає Стецька «голубчиком», а Одарка — «миленьким», висміюючи їхню обмеженість та невідповідність ситуації.
• Гра слів: Прокіп жартує про «вольну» (шинок), перетворюючи серйозні речі на привід для випивки.

Гумор у п’єсі виконує подвійну функцію: він не лише розважає глядача, але й висвітлює соціальні проблеми, такі як пияцтво, обмеженість батьків, що прагнуть вигоди, та безправ’я кріпаків, висміюючи їх через комічні ситуації та характери.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

Створіть квест «Слідами героїв п’єси». Учасники мають розгадувати загадки та виконувати завдання, пов’язані із сюжетом комедії.

Промпт для створення зображення:
A creative and engaging quest map titled “Слідами героїв п’єси” (Following the characters of the play), featuring a path winding through a Ukrainian village setting in the 19th century. Along the path, there are stations with icons: a tavern, a house, a forge, and a river. The design is colorful, folk-art style, with Ukrainian text on the signs.

Створіть віртуальну екскурсію селом Гончарівка, використовуючи ілюстрації, цитати з твору та аудіозаписи.

Промпт для створення зображення:
A digital presentation cover for a virtual tour of Goncharivka village. The background features a picturesque Ukrainian village in the 19th century, with a windmill and cozy houses. The title “Віртуальна екскурсія селом Гончарівка” (Virtual tour of Goncharivka village) is written in a elegant Ukrainian font at the top. The image includes subtle icons of a microphone for audio and a quote bubble for text.

1. Створи аудіоверсію п’єси, озвучивши ролі та додавши звукові ефекти.

Для створення аудіоверсії потрібно:

1. Розподілити ролі між учасниками (Одарка, Прокіп, Уляна, Стецько, Олексій, Кандзюба).
2. Записати діалоги, акцентуючи на емоційному забарвленні мови (сварка Одарки та Прокопа, ніжні діалоги Уляни та Олексія, комічна незграбність Стецька).
3. Додати звукові ефекти: спів півнів, шуми сільської вулиці, скрип воріт, звуки музичних інструментів або фонової пісні, що підсилюють атмосферу кожної сцени.
4. Змонтувати запис у програмі для аудіоредагування для створення цілісного аудіоспектакля.

Ось відповіді на твої запитання:

2. Побудуй мультимедійну презентацію про епоху, побут, звичаї та традиції, відображені у творі.

Для цієї презентації я підготував структуру слайдів, які допоможуть розкрити тему «Український колорит у комедії “Сватання на Гончарівці”»:

• Слайд 1: Назва презентації: «Епоха та побут українського села у творі Григорія Квітки-Основ’яненка “Сватання на Гончарівці”».
• Слайд 2: Історичний контекст початку XIX століття: утиски Російської імперії, кріпосне право, збереження української ідентичності.
• Слайд 3: Побут харківської Гончарівки: опис житла, хатнє господарство, роль жінки та чоловіка в родині (на прикладі Одарки та Прокопа).
• Слайд 4: Традиції та звичаї: обряд сватання (рушники, старости, роль горілки/могорича), народні пісні як невід’ємна частина життя.
• Слайд 5: Соціальні типи персонажів: селяни, обивателі, солдати, ремісники; ставлення до грошей, освіти та шлюбу.
• Слайд 6: Висновки: як Григорій Квітка-Основ’яненко через побутові деталі та гумор утверджував українську культуру та ментальність.

3. Уяви, що ти — режисер / режисерка сучасної постановки «Сватання на Гончарівці».

• Постановка сцени четвертої яви першої дії (діалог Уляни та Стецька): Сцена має бути динамічною, з використанням елементів фізичного театру. Стецько постійно метушиться, а Уляна стоїть статично, показуючи свою зневагу.
• Атмосфера сцени: Трагікомічна. Глядач має сміятися з дурості Стецька, але відчувати глибокий жаль до Уляни, чиє майбутнє вирішують без її згоди.
• Вигляд Уляни та Стецька: Уляна — сучасна дівчина у стилізованому вбранні (наприклад, вишита сорочка з джинсами), сучасний макіяж, акуратна зачіска. Стецько — у безглуздому, завеликому «етно»-костюмі, грим підкреслює його недолугість (розпатлане волосся, змазаний вигляд).
• Інтонації та жести: Стецько — гучні, різкі рухи, інтонації «з підвиванням», часто зупиняється, наче забуваючи слова. Уляна — холодний тон, зневажливі погляди, іронічна посмішка, жести відсторонення.
• Елементи для сучасного глядача: Додати гаджети (наприклад, Стецько намагається «зафрендити» Уляну або показати їй безглузді відео з телефону), щоб підкреслити абсурдність його залицянь, не змінюючи суті тексту.
• Музика як фон: Сучасний лоу-фай біт на основі народних мотивів (наприклад, звуки цимбал або сопілки), який переривається комічними звуковими ефектами, коли Стецько каже чергову дурницю.

Переглянь відео про Григорія Квітку-Основ’яненка та візьми участь у вікторині. Для цього склади запитання за біографією, обравши маловідомі факти про письменника.

Ось запитання для вікторини за біографією Григорія Квітки-Основ’яненка:

1. Яке диво в дитинстві, пов’язане з відвідинами храму, сталося з Григорієм Квіткою?
2. Яку військову посаду обіймав батько письменника, Федір Квітка?
3. На якому інструменті грав Григорій Квітка у своїй келії, коли готувався стати ченцем?
4. Яку роль виконував Григорій Квітка протягом 12 років при церкві Різдва св. Іоанна Предтечі після повернення до світського життя?
5. Чому Григорій Квітка почав писати літературні твори лише після 40 років?

Познайомся з автором: Григорій Квітка-Основ’яненко (с. 101–104)

Розглянь зображення та виконай завдання.

1. Чи можна знайти конкретні епізоди або ситуації в комедії «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка, які б візуально перегукувалися зі сценами, зображеними на картинах Миколи Пимоненка? Опиши ці паралелі.

Так, паралелі є очевидними. На картині «Свати» зображено традиційний обряд, який безпосередньо відтворює сюжет комедії «Сватання на Гончарівці», де Кандзюба присилає старостів до хати Прокопа та Одарки [9, 107]. Вираз облич персонажів на картині — поважність сватів та очікування господарів — перегукується зі сценою, де Одарка з Прокопом обговорюють прихід старостів [7, 87]. Картина «Не жартуй» передає емоційну напругу між хлопцем та дівчиною, що візуально перегукується з діалогами Уляни та Олексія, де присутній драматизм їхніх стосунків та неможливість бути разом через волю батьків [9, 107].

ЗАВДАННЯ

2. Прокоментуй вирази облич і жести людей на картинах художника. Інтерпретуй їхні емоції та наміри в контексті зображених подій; порівняй з емоціями персонажів комедії Григорія Квітки-Основ’яненка.

На картинах Миколи Пимоненка («Не жартуй», «Свати») вирази облич та жести персонажів передають щирість, сором’язливість, зосередженість на важливості моменту та певний психологічний тиск, зумовлений соціальними нормами. У «Сватах» відчувається напружене очікування та урочистість, тоді як у «Не жартуй» — грайливість, що межує з делікатністю. Емоції персонажів Григорія Квітки-Основ’яненка в «Сватанні на Гончарівці» значно інтенсивніші, часто доведені до комічного абсурду: Одарка виражає бурхливу гнівливість, Прокіп — хмільну апатію, а Стецько — нерозуміння та вайлуватість. Якщо на картинах емоції є стриманими та соціально зумовленими, то в комедії вони виступають інструментом для розкриття характерів через гострий гумор.

3. Зверни увагу на зображення деталей побуту й одягу на картинах Миколи Пимоненка. Чи відповідають вони описам у комедії Григорія Квітки-Основ’яненка? Яку інформацію про тогочасне життя вони несуть?

Деталі побуту й одягу на картинах Миколи Пимоненка (вишиті сорочки, плахти, свити, предмети побуту) загалом відповідають описам українського селянського життя в комедії Григорія Квітки-Основ’яненка. Вони підтверджують традиційність тогочасного укладу, де одяг був маркером соціального стану та родинного добробуту. Ця інформація свідчить про те, що, попри утиски імперії, українська матеріальна культура зберігала власну ідентичність. Деталі на картинах і в тексті твору підкреслюють, що побут селян був насичений традиційними обрядовими елементами, які визначали їхнє повсякденне та святкове життя.

1. Поміркуй, чому важливо пам’ятати таких діячів, як Григорій Квітка-Основ’яненко.

Важливо пам’ятати Григорія Квітку-Основ’яненка, оскільки він є зачинателем української художньої прози та майстром соціально-побутової комедії, який довів, що українська мова здатна відображати серйозні, ніжні та глибокі почуття. Його творчість відіграла ключову роль у формуванні національної свідомості українців у складний період імперського тиску, затверджуючи цінність нашої культури, мови та ментальності.

2. Як думаєш, чому у створенні пам’ятника брали участь скульптор та архітектор? Яку роль виконував кожен із них?

Скульптор та архітектор працювали спільно, оскільки створення пам’ятника — це комплексне завдання, що поєднує художній образ і просторову організацію. Скульптор (Семен Якубович) відповідав за пластичне вирішення фігури Григорія Квітки-Основ’яненка, передаючи портретну схожість та емоційний зміст образу. Архітектор (Юрій Шкодовський) проектував постамент та організовував навколишній простір, щоб пам’ятник гармонійно вписувався в архітектурне середовище міста та був доступним для огляду.

3. Уяви, що у твоєму місті відкривають музей Григорія Квітки-Основ’яненка. Що б ти запропонував / запропонувала для урізноманітнення експозиції? Склади короткий опис трьох залів або придумай назву й афішу до відкриття.

Назва: «Григорій Квітка-Основ’яненко: Світло української душі».

Опис залів:

1. Зала «Гончарівка: світ побуту та звичаїв». Тут представлена реконструкція інтер’єру харківської хати XIX століття з елементами тогочасного одягу та речей, згаданих у «Сватанні на Гончарівці».
2. Зала «Театральне мистецтво Квітки». Експозиція включає ескізи костюмів, старі театральні афіші вистав за п’єсами автора, записи пісень з його комедій та інтерактивні панелі для перегляду фрагментів сучасних постановок.
3. Зала «Творець української прози». Простір присвячений біографії письменника, де можна побачити копії рукописів, особисті речі, родинні документи та дізнатися про його роль як мецената та культурного діяча Харкова.

ЗАВДАННЯ

4. Проаналізуй факт внесення п’єси «Шельменко-денщик» до Книги рекордів України. Чи свідчить це про довговічність та популярність комедій Григорія Квітки-Основ’яненка? Як гадаєш, чому саме ці п’єси так полюбилися глядачам?

Внесення п’єси до Книги рекордів України за кількістю показів (2200 разів) підтверджує виняткову довговічність та популярність комедій Григорія Квітки-Основ’яненка. Глядачі полюбили ці п’єси через майстерне використання гумору, влучне висміювання людських вад, соціальних недоліків та реалістичне зображення побуту, що залишається актуальним і зрозумілим для багатьох поколінь.

Що тобі відомо про художників, які допомагають створювати кіно чи робити постановку п’єси?

У кіно та театрі працюють художники-постановники, художники з костюмів та художники-декоратори. Художник-постановник визначає візуальний стиль та атмосферу вистави чи фільму, створюючи ескізи декорацій. Художник з костюмів розробляє вбрання персонажів, які відображають їхній характер, соціальний стан та епоху подій, допомагаючи акторам увійти в образ.

1. Прочитай інформацію про Майю Симашкевич.

Майя Симашкевич — це професійна художниця, яка працювала в галузі театру та кіно, створюючи візуальне оформлення постановок та фільмів. Її творчість охоплює роботу на відомих кіностудіях та в провідних театрах України, де вона відповідала за художнє вирішення проєктів та ескізи костюмів.

2. Простеж за її роботою на різних кіностудіях (Одеській, Київській) та в театрах (зокрема, в Івано-Франківському музично-драматичному театрі ім. І. Франка). Як змінювався стиль художниці залежно від місця роботи та творчих завдань?

Стиль Майї Симашкевич адаптувався до специфіки кожного проєкту: для кіностудій вона розробляла більш деталізовані рішення, враховуючи особливості кінозйомки, тоді як у театрах зосереджувалася на створенні динамічних костюмів та декорацій, що виразно виглядали зі сцени. В Івано-Франківському театрі її стиль набув особливої виразності завдяки використанню елементів українського колориту та специфіки музично-драматичних творів, що вимагали поєднання побутової правдивості з театральною умовністю.

3. Проаналізуй ескізи костюмів художниці до конкретних вистав і фільмів. Як костюми відображають характери персонажів, епоху та загальну концепцію постановки?

Костюми Майї Симашкевич виступають засобом характеристики персонажів: вибір кольорів, тканин та фасонів прямо вказує на соціальне походження, вік та внутрішній стан героїв. Дизайн костюмів точно передає історичну епоху, а через деталі одягу художниця втілює режисерську концепцію, підкреслюючи комічні, трагічні або побутові аспекти постановки.

4. Переглянь стрічки

• Український художній фільм «Сватання на Гончарівці» (1958 р., реж. Ігор Земгано) є кіноадаптацією класичної п’єси, що відтворює побут та колорит українського села того часу.
• Екранізація п’єси «Сватання на Гончарівці» (2022 р., Яготинський міський будинок культури) демонструє сучасне бачення твору та збереження традицій народного театру.
• Фільм «За двома зайцями» (реж. Віктор Іванов) є яскравим прикладом соціально-побутової комедії, де через гумор розкриваються людські вади, що є спільним тематичним елементом із твором Григорія Квітки-Основ’яненка.

5. Обери сучасних акторів / акторок

• Уляна: Акторка з ліричним та драматичним талантом, здатна передати щирість та впевненість героїні. Її харизма дозволить зробити образ Уляни не лише пасивним об’єктом сватання, а активною особистістю, що бореться за своє кохання.
• Стецько: Актор з вираженим комедійним талантом та вмінням до імпровізації. Йому необхідно втілити на екрані образ “дурня”, який викликає у глядача одночасно сміх та жаль, використовуючи специфічну міміку та пластику.
• Прокіп Шкурат: Актор з досвідом у створенні характерних персонажів, який зможе передати комізм п’яниці, що водночас має певні людські слабкості, використовуючи драматизм для глибини образу.
• Олексій: Актор, якому властива мужність та щирість, здатний продемонструвати драматичний талант. Його вокальні здібності допоможуть через пісню висловити глибину почуттів героя до Уляни.

6. Створи плейліст

1. Океан Ельзи — «Обійми»
2. Христина Соловій — «Тримай»
3. KALUSH feat. Skofka — «Додому»
4. ДахаБраха — «Шо з-под дуба»

7. Склади та заповни в зошиті порівняльну таблицю «Обряд сватання у творах»

Микола Гоголь: Погляди та афоризми (с. 105)

Словесний портрет автора (Микола Гоголь)

Микола Гоголь — митець, який володів глибоким психологізмом та іронічним поглядом на світ. Він поєднував у собі тонкого спостерігача, здатного бачити “крізь сміх сльози”, та філософа, переконаного у вічності літератури. Автор виступав як захисник людської гідності, що через сатиру намагався висміяти вади, але водночас закликав любити людину, незважаючи на її недоліки. Це була особистість із загостреним почуттям справедливості, яка прагнула через театр та слово нести світу добро і відкривати прекрасне в людській душі.

ПОМІРКУЙТЕ

Микола Гоголь. «Сорочинський ярмарок» (с. 105–115)

Прочитай твір Миколи Гоголя «Сорочинський ярмарок». Поміркуй, якого змісту цей твір — сатиричного чи гумористичного.

Твір Миколи Гоголя «Сорочинський ярмарок» має переважно гумористичний зміст. Автор майстерно використовує комічні ситуації, описи кумедних персонажів, діалектну мову та іронічні деталі, щоб передати колорит життя українського села, де смішне та безтурботне переважає над гострим викриттям суспільних вад.

ЗАВДАННЯ

Прочитай наступні розділи повісті в електронному додатку та виконай завдання.

Завдання виконано.

Розглянь картини відомих художників.

1. Поділися враженнями від перегляду. Визнач настрій кожної картини. Чи є він святковим / буденним / тривожним / веселим? Обґрунтуй свою думку.

• Картина Миколи Пимоненка «З базару» (1898 р.) має буденний, проте живий і спокійний настрій, що відображає звичну діяльність людей після завершення торгів.
• Картина Сергія Васильківського «Напередодні ярмарку, Полтавщина» (1904 р.) передає святковий та піднесений настрій, оскільки зображує очікування на масштабну подію, що наповнює простір рухом і передчуттям свята.

2. Які кольори переважають на кожній картині? Як колірна гама впливає на сприйняття сюжету та настрою? Зверни увагу на використання світла й тіні.

• На картині «З базару» переважають стримані, м’які тони, які підкреслюють втомленість і спокій, а розсіяне світло створює відчуття реалістичності та завершеності побутової сцени.
• На картині «Напередодні ярмарку» переважають яскраві, сонячні кольори, які акцентують увагу на просторі та активності, роблячи сприйняття сюжету динамічним, а контраст світла й тіні додає картині об’єму та святковості.

Ось відповіді на ваші запитання:

РОЗГЛЯНЬ КАРТИНИ ВІДОМИХ ХУДОЖНИКІВ

3. Хто зображений на картинах? Опиши їхні заняття, зовнішність, одяг, вирази облич. Чи є серед них центральні фігури?

На картинах зображені селяни та міщани під час ярмарку або повернення з нього. Люди одягнені у традиційний український одяг: свити, вишиті сорочки, плахти. На картині «З базару» (Микола Пимоненко) зображено жінку з дитиною та чоловіка, які, ймовірно, повертаються додому після торгівлі, їхні вирази облич спокійні, але втомлені. На картині «Напередодні ярмарку» (Сергій Васильківський) представлено динамічну сцену приготування до ярмарку, де центральними фігурами є селяни з возами та кіньми, що демонструють метушню та очікування події.

4. Які предмети, товари, будівлі тут зображені? Що ці деталі розповідають про життя українського села / містечка кінця ХІХ — початку ХХ століття?

На картинах зображені вози, запряжені кіньми, кошики, мішки з товарами, сільські хати та ярмаркові площі. Ці деталі свідчать про те, що життя українського села в цей період було тісно пов’язане з сільським господарством, натуральним обміном та ярмарковою культурою, яка була основним місцем торгівлі та соціального спілкування.

5. Зістав образи ярмарку на картинах Сергія Васильківського, Миколи Пимоненка та в повісті Миколи Гоголя. Які спільні мотиви, сюжети, типи персонажів, елементи побуту є в усіх трьох творах?

Спільними для всіх трьох творів є мотиви метушні, багатолюдності, яскравого українського колориту та побуту (вози, коні, глиняний посуд, традиційний одяг). Спільними типами персонажів є селяни, перекупки та парубки, а спільним сюжетом — очікування або процес ярмаркування як центральної події життя громади.

6. Як перегляд картин впливає на сприйняття повісті Миколи Гоголя? Чи допомагають вони «побачити» описані сцени?

Перегляд картин суттєво допомагає «побачити» сцени з повісті, оскільки художники візуалізують описані Гоголем деталі одягу, виразів облич та загальну атмосферу ярмаркової площі, що робить текст більш живим та зрозумілим.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Назви головних і другорядних персонажів повісті. Хто з них тобі найбільше запам’ятався, чим?

Головні персонажі повісті «Сорочинський ярмарок»: Солопій Черевик, його дочка Параска, Хівря (мачуха), Грицько (парубок) та Циган. Другорядними персонажами є Кум Цибуля та інші ярмаркові торговці. Найбільше запам’ятався Грицько, оскільки він проявляє кмітливість та наполегливість у досягненні мети — одружитися з коханою, попри перешкоди з боку мачухи та нерішучість батька.

Ось відповіді на ваші запитання до твору Миколи Гоголя «Сорочинський ярмарок»:

2. Яку роль відіграє ярмарок у творі? Як він допомагає розкрити характери персонажів?

Ярмарок виступає місцем дії та основним простором для розгортання сюжету, де відбувається зустріч і зіткнення інтересів різних соціальних верств. Він слугує тлом, на якому проявляються людські вади, пристрасті, побут та особливості національного характеру. Саме в умовах ярмаркового гамору персонажі демонструють свої справжні риси: Солопій Черевик виявляє свою безвольність та залежність від дружини, Хівря — сварливість і зверхність, а Грицько — кмітливість та наполегливість у досягненні мети.

3. Яке значення має образ червоної свитки в сюжеті? Чому навколо неї виникають забобони і страх?

Образ червоної свитки є елементом фантастики, навколо якого будується містична лінія сюжету та створюється атмосфера таємничості. Навколо неї виникають забобони, оскільки вона втілює народні уявлення про нечисту силу, яка здатна втручатися в земні справи, приносити біду та карати за гріхи. Страх перед свиткою у персонажів є наслідком їхньої віри в надприродне та прагнення пояснити незрозумілі або лякаючі події дією диявольських сил.

4. Чи справжнє, на твою думку, кохання Грицька й Парасі? Як герої змогли подолати труднощі?

Кохання Грицька та Парасі є справжнім, оскільки воно базується на щирих почуттях і взаємній симпатії, що виникли всупереч обставинам. Герої змогли подолати труднощі завдяки наполегливості Грицька, його вмінню діяти рішуче, а також завдяки допомозі цигана, який допоміг обійти перешкоди у вигляді небажання батьків благословити цей шлюб.

5. Назви комічні епізоди твору. Що через гумор хотів передати автор?

Комічними епізодами є сварка Хіврі з парубком на мосту та подальше жбурляння грязюки в її очіпок, а також безглузді розмови Черевика з міщанином про «червону свитку» та нечисту силу. Через гумор автор висміює людську обмеженість, забобонність, родинні негаразди та звичаї тогочасного суспільства, показуючи їх у смішному світлі.

6. Поміркуй, де проходить межа між реальністю та фантастикою у творі. Чи завжди вона чітка? Чи є моменти, де реальність ніби «проникає» у фантастику, і навпаки? Наведи приклади.

Межа між реальністю та фантастикою у творі не завжди є чіткою, оскільки фантастичне часто сприймається персонажами як частина повсякденного життя. Реальні події, такі як підготовка до ярмарку, постійно переплітаються з містичними очікуваннями чи побоюваннями, наприклад, коли розмови про червону свитку виникають безпосередньо в середовищі звичайних торгівців пшеницею. Фантастика «проникає» в реальність через віру людей у те, що дивні звуки або явища в сараї обов’язково мають містичне походження, тоді як реальність «проникає» у фантастичне через приземлені причини виникнення цих страхів (плітки, надмірне вживання алкоголю чи бажання одного персонажа налякати іншого).

ПОМІРКУЙТЕ

7. Які художні засоби (іронію, гротеск, гіперболу, карикатуру) використовує письменник для створення сатиричного ефекту? Проілюструй цитатами.

Микола Гоголь використовує низку художніх засобів для створення сатиричного ефекту:

• Іронія: Автор глузливо описує зовнішність та поведінку персонажів, наприклад, коли Черевик намагається приховати страх перед дружиною: «закрив на мить голову свою руками, гадаючи, без сумніву, що розгнівана жінка так і вчепиться йому в чуба своїми подружніми кігтями».
• Гіпербола: Надмірне перебільшення масштабів ярмарку та емоцій героїв: «що хоч би в кишені було рублів із тридцять, то й тоді б не закупив усього ярмарку».
• Гротеск та карикатура: Опис персонажів через їхні недоліки та дивні риси. Циган змальований як зловісна та водночас смішна фігура: «Рот, що зовсім провалився між носом і гострим підборіддям, завжди осяяний в’їдливою усмішкою».

8. Обери незвичайного «розповідача» з повісті (наприклад, червону свитку) та склади короткий опис ярмаркового дня від імені обраного «розповідача» (що, наприклад, ця свитка «бачила» і «чула» на ярмарку?) Передай його «світогляд» та «емоції».

Я — Червона Свитка, і мій «світогляд» — це нагнітання страху та споглядання людської метушні. Я «чула», як волосся ставало дибом у людей, коли вони шепотіли про моє з’явлення у вікні на даху сараю. Я «бачила», як через згадку про мене ярмарковий люд втрачав спокій, а нахабний писар тремтів від жаху, почувши моє рохкання. Мій світ — це гра з людськими забобонами, де моє існування перетворює буденний ярмарок на місце містичного жаху, викликаючи в оточуючих суміш паніки та незбагненної цікавості.

9. Знайди в тексті 2–3 прислів’я, приказки або народні повір’я. Як вони інтегровані в розповідь і яку додаткову інформацію чи колорит привносять?

• «Коли де встряне нечиста сила, то жди стільки добра, як від голодного москаля».
• «Щоб ти подавився, паскудний бурлако!» (фразеологізм-прокляття).
• «Хоч би і зовсім дурний був, так не узяв його кат, буде багатий після моєї смерти».

Ці вислови інтегровані в мовлення персонажів для підкреслення їхнього побутового мислення, забобонності та емоційності. Вони додають розповіді народного колориту, жвавості та характерної мовної стилістики, через яку розкриваються світоглядні обмеження або особливості характеру героїв.

10. Яке символічне значення має ярмарок? Чи є він лише місцем торгівлі, чи уособлює щось більше (життя, хаос, ілюзії, місце зустрічі різних світів)?

Ярмарок у повісті уособлює хаос, повноту життя та місце зустрічі різних світів, де реальність переплітається з фантастикою. Це не просто майданчик для торгівлі, а простір, де людські пристрасті, страхи, жадібність та кохання зливаються в єдиний бурхливий потік, у якому межа між звичайним світом та містичним стає хисткою.

11. Поясни значення епіграфів до кожної частини твору. Чи допомагають вони спрогнозувати події або визначити головний зміст кожної з частин?

Епіграфи, взяті з народних пісень та творів Івана Котляревського, задають тон кожній частині повісті. Вони виконують функцію камертона:

• Вони готують читача до емоційного забарвлення сцени (від тужливого до сатирично-веселого).
• Епіграфи допомагають визначити головний зміст, зосереджуючи увагу на темі кохання, життєвих труднощів чи іронічного ставлення до людських вад, створюючи перехід до подій та підсилюючи народний колорит оповіді.

Ось відповіді на ваші запитання:

12. Уяви, що ти сучасний відеоблогер / сучасна відеоблогерка. Запиши відеовідгук про свій візит на Сорочинський ярмарок часів Миколи Гоголя.

Привіт усім! Я щойно повернувся з подорожі в часі на Сорочинський ярмарок! Це просто космос — неймовірна енергетика, безліч людей, гори товарів від горщиків до полотна. Я в захваті від колориту, пісень та справжнього українського духу, який панує навколо. Чесно, такого хаосу та розкоші одночасно я ще не бачив. Це місце, де життя вирує на кожному кроці, і я неймовірно радий, що побачив це на власні очі.

13. Створи запрошення (флаєр, афішу) на ярмарок.

Промпт для створення зображення:
A vibrant, vintage-style poster for the Sorochyntsi Fair in the 19th century. In the center, a large title in artistic Ukrainian script: “ЗАПРОШУЄМО НА СОРОЧИНСЬКИЙ ЯРМАРОК!”. The background depicts a lively fairground with people in traditional Ukrainian folk costumes, colorful tents, stalls with ceramics, and wagons. Include Ukrainian text on the poster: “ЯСКРАВЕ СВЯТО, НАРОДНІ ПІСНІ, СМАЧНА ЇЖА, ВЕСЕЛИЙ ЯРМАРОК!”. The overall style should be reminiscent of a 19th-century folk illustration.

14. За бажанням намалюй ілюстрації до подій повісті, які були для тебе найцікавішими.

Промпт для створення зображення:
A detailed, colorful illustration of the scene from “Sorochyntsi Fair” where Hrytsko meets Paraska on the bridge. The scene is set on a sunny day in the 19th century, with people in traditional folk clothes passing by. Paraska, a beautiful girl, looks shy, while Hrytsko, in a white coat and a grey fur hat, looks at her with admiration. The background includes the Psel river and the fair bustling in the distance. The overall tone is romantic and light, capturing a classic Ukrainian literary moment.

Зробіть випуск «Ярмаркових новин» (газету, радіопередачу, відеосюжет) про події на Сорочинський ярмарку.

Вітаємо, це «Ярмаркові новини»! Сьогодні в центрі уваги Сорочинський ярмарок, де життя б’є ключем. Головна подія дня — колосальний приплив чумаків із сіллю та рибою, що створило неймовірне пожвавлення на шляху до містечка. Попри спеку, торгівля йде повним ходом, а настрій у натовпі — святковий та піднесений. Спостерігаємо велику концентрацію музикантів та майстрів, а також високий попит на кераміку та полотно. Залишайтеся з нами, попереду ще багато цікавого!

Створіть детальну мапу Сорочинського ярмарку, на якій будуть позначені ключові місця. Придумайте короткі «мітки» або «загадки» для кожної локації на мапі, які б натякали на події, що там відбулися.

Мапа Сорочинського ярмарку:

• Міст: Місце першої зустрічі. Загадка: «Де красуня йшла, парубок слова сказав, а грязюка очіпок зіпсувала — що це?»
• Торгові ряди з пшеницею: Місце переговорів. Загадка: «Де мішки з зерном стоять, а Черевик про «нечисту силу» та свитку червону розказує?»
• Шинкарська ятка (ресторація): Місце змови. Загадка: «Де горілка ллється рікою, а зятя з тестем «по руках» б’ють?»
• Старий сарай під горою: Місце страху. Загадка: «Куди люди бояться зазирати, бо там на даху свиняче рило з’являється?»

Знання в дії: «Сорочинський ярмарок» (с. 115–116)

1. Поміркуй, що важливіше при виборі партнера: щирі почуття, статок, соціальний статус чи думка батьків? Чи змінилися ці пріоритети з часів Миколи Гоголя? Склади усне повідомлення.

При виборі партнера пріоритет мають щирі почуття, оскільки вони є основою міцних та гармонійних стосунків. Статок, соціальний статус та думка батьків є другорядними факторами, які не гарантують щастя в шлюбі. З часів Миколи Гоголя пріоритети змінилися: раніше матеріальні чинники та воля батьків часто були вирішальними, тоді як у сучасному суспільстві особиста свобода вибору та емоційна сумісність мають значно більшу вагу.

2. Створи і розіграй діалог (3–5 хвилин) на тему «Ярмаркові поголоски», у якому обміняйся ярмарковими «новинами» та «плітками», додаючи власні (або народні) інтерпретації подій.

— Чув, куме, що сьогодні на ярмарку коїться? Кажуть, сам чорт червону свитку вигулював!
— Та це ще що! Я чув, що той, з ґулею на лобі, подейкував, ніби засідатель навмисно обрав прокляте місце, щоб ніхто нічого не продав.
— Таке наговорять! Це все від того, що горілка в шинку розведена, от людям і ввижається всяка нечисть.
— Може й так, але кажуть, свиняче рило у вікні сараю бачили, і ніхто не знає, чиє воно було.
— Свиняче рило — то таке, а от що Грицько з Параскою вже за рушниками збираються — це новина достовірна, хоч мачуха і не рада.

3. Який глибинний сенс мають образи «дурнів» у повісті? Чи є вони лише об’єктом сміху, чи через них Микола Гоголь висміює щось більше? Прокоментуй свою думку.

Образи «дурнів» у повісті не є лише об’єктом сміху; через них Микола Гоголь висміює обмеженість, приземленість, жадібність та схильність до забобонів, що притаманні суспільству в цілому. Вони уособлюють відсутність критичного мислення та духовну сліпоту, через що автор критикує людські вади та застарілі соціальні норми.

4. Проведи паралелі між «ярмарковим» світом Миколи Гоголя та сучасними явищами або сферами життя, де проявляються людські вади (наприклад, інтернет, політика, шоу-бізнес).

«Ярмарковий» світ, сповнений хаосу, пліток, вихваляння та гонитви за матеріальним, має прямі паралелі з сучасними соціальними мережами та шоу-бізнесом. В інтернеті, як і на ярмарку, люди часто створюють оманливі образи, поширюють неперевірені чутки та прагнуть зовнішнього визнання, ігноруючи справжні цінності. У політиці, подібно до персонажів повісті, часто проявляються інтриги, маніпуляції та боротьба за власну вигоду, що приховується за гучними словами.

5. Охарактеризуй героїв повісті (Солопія Черевика, Хіврю, Параску, Грицька, Цигана), використовуючи українські прислів’я, приказки або фразеологізми.

• Солопій Черевик: «Моя хата скраю, нічого не знаю» — людина безвольна, яка намагається уникати конфліктів, навіть якщо це йде йому на шкоду.
• Хівря: «Залізла в очі, як гірка редька» — сварлива, владна та неприємна жінка, що не дає спокою ні чоловікові, ні падчериці.
• Параска: «Має голову на плечах» — розсудлива дівчина, яка знає, чого хоче, і вміє відстояти своє право на кохання.
• Грицько: «Сміливий там, де знає» — рішучий парубок, який не боїться долати перешкоди заради своєї мети.
• Циган: «Сім п’ятниць на тиждень» — хитра та спритна людина, яка завжди шукає власну вигоду і здатна до маніпуляцій.

6. Уяви, що Хівря має сторінку в Facebook або Instagram. Напиши «пост» від її імені: використай яскраву мову, перебільшення, скарги на чоловіка. Додай емодзі або гештеги (наприклад, #ярмарок #черевикмененевартує).

Ох, доля моя гірка! 😩 Знову цей Черевик п’яний, як чіп, а пшениця в мішках стоїть! Замість того, щоб ділом займатися, він по ярмарку тиняється, та ще й жениха дочці знайшов — якогось обірванця, що сивуху дудлить, аж гай шумить! 🍷 Глянути ні на що, тільки очі муляє. Що я за гріх такий маю з цим чоловіком? Аж серце пече! 💔 #ярмарок #чоловікп’яниця #черевикмененевартує #долямоягірка

7. Добери цитати з прямою мовою персонажів і склади мінісценарій діалогу між ними. Кожну репліку супроводжуй коротким коментарем про її значення для розуміння характеру або намірів героя.

Мінісценарій діалогу між Солопієм Черевиком та його дружиною Хіврею:

• Черевик: «Ну, жінко! А я знайшов жениха дочці!»
  Коментар: Репліка розкриває простодушність і наївність Солопія, який щиро радіє випадковому знайомству в ярмарковому натовпі та водночас очікує схвалення від своєї грізної дружини.
• Хівря: «Ото, якраз до того тепер, щоб женихів шукати. Дурню, дурню! тобі, мабуть, і на роду написано залишитися таким! Де ж таки ти бачив, де ж таки ти чув, щоб добрий чоловік бігав тепер за женихами? Ти подумав би краще, як пшеницю з рук збути; гарний, мабуть, і жених той! Гадаю, голодранець над голодранцями».
  Коментар: Підкреслює деспотичний, сварливий характер Хіврі, її зневажливе ставлення до чоловіка, меркантильність і звичку відразу відкидати будь-яку його ініціативу.
• Черевик: «Е, як би не так, подивилась би ти, що то за парубок! Сама свитка більше коштує, ніж твоя зелена кофта й червоні чоботи. А як сивуху знаменито п’є… Чорт би мене взяв разом з тобою, коли я бачив на віку своїм, щоб парубок одним духом вихилив півкварти, не скривившись».
  Коментар: Демонструє примітивні життєві орієнтири Черевика, для якого мірилом мужності та гідності парубка є здатність хвацько пити оковиту й дорогий одяг.
• Хівря: «Ну, отож: йому як п’яниця та волоцюга, то й його масті. Б’юсь об заклад, якщо це не той самий шибеник, що вчепився до нас на мосту. Шкода, що й досі він не попадеться мені: вже б я йому далася взнаки».
  Коментар: Засвідчує мстивість і злопам’ятність мачухи, яка впізнає кривдника за описом і категорично відмовляється від сватання, керуючись власною ураженою гордістю.

8. Порівняй мову двох персонажів. Для кожного з обраних героїв проаналізуй такі аспекти: лексику (словниковий запас), емоційність, темп мовлення. Зроби висновок про те, як мовлення «говорить» про освіту, характер і соціальний статус героя.

Висновок: Мовлення Хіврі свідчить про її владний, деспотичний характер та низький рівень культури. Мовлення Черевика видає слабкого, безініціативного чоловіка, який намагається уникнути конфліктів, ховаючись за млявістю. Обидва герої належать до селянського соціального стану.

9. Запиши 3 влучні прикметники-характеристики персонажів повісті (на вибір).

1. Хівря: сварлива, владна, неосвічена.
2. Черевик: безвольний, питущий, простодушний.
3. Грицько: хитрий, підприємливий, рішучий.

1. Створи колаж «Фольклор і магія у творі Миколи Гоголя “Сорочинський ярмарок”». Збери прислів’я, пісні, повір’я, що використав автор. Поясни їхнє походження та значення в контексті сюжету.

Промпт для створення зображення:
A vibrant and mystical folk art collage representing ‘Sorochyntsi Fair’ by Nikolai Gogol. Include visual elements of traditional Ukrainian market scenes, pottery, sunflower wreaths, and red ribbons. Intertwine folklore symbols: a ghostly red tunic, a pig’s snout in a window, and mystical dark shadows. Add written elements in Ukrainian: ‘Мені нудно в хаті жить’, ‘Червона свитка’, ‘Нечиста сила’. The atmosphere should be a blend of realistic rural life and magical, superstitious elements.

Пояснення:

• Пісні (наприклад, «Мені нудно в хаті жить»): слугують емоційним тлом, підкреслюють настрій героїв та український колорит.
• Повір’я про червону свитку: народні забобони, що створюють містичну атмосферу, вносять елемент небезпеки та змушують героїв боятися невідомого, стаючи рушієм сюжету.
• Прислів’я та приказки: збагачують мову персонажів, демонструючи народну мудрість та іронічне ставлення до дійсності.

ЗАВДАННЯ

2. Створи власний комікс за обраним епізодом твору «Сорочинський ярмарок» Миколи Гоголя.

Промпт для створення зображення:
A comic strip set at a Ukrainian village fair in the 19th century. The scene features a young man in a white shirt and a girl with a colorful wreath and ribbons in her hair. They are standing near a wagon with goods, looking at each other shyly, while an older man with a mustache stands nearby, looking suspicious. The style is classic comic book, expressive and vibrant. All speech bubbles and captions must be in Ukrainian.

Познайомся з автором: Микола Гоголь (с. 116–117)

А до якої думки схиляєшся ти?

Я схиляюся до думки, що Микола Гоголь був українським письменником, оскільки його творчість закорінена в українську культуру, ментальність та фольклор, а сам він народився і виріс на Полтавщині.

ЗАВДАННЯ

Створи часову стрічку до біографії письменника, але замість сухих фактів і дат сконцентруйся на його емоційному стані та внутрішніх переживаннях у різні періоди життя.

• Дитинство (Полтавщина): Стан захоплення українським світом, формування особистості в атмосфері рідної культури, перший досвід “прозріння” та зв’язку з народним духом.
• Юність (Петербург): Відчуття розчарування та відчуженості після невдачі з першою поемою, пошук власного шляху, ностальгія за домівкою.
• «Український період» (успіх): Піднесення, емоційне натхнення, відчуття творчої реалізації через відкриття таємничого й поетичного українського світу читачам.
• Рим та пізні роки (криза): Стан внутрішньої темряви, боротьба із сумнівами та страхами, виснажливий пошук порятунку в релігії, що зрештою призвело до фізичного та морального занепаду.

ПРОЧИТАЙТЕ

Прочитай про міжнародний мультидисциплінарний фестиваль сучасного мистецтва «ГОГОЛЬFEST», який проводять в Україні з 2007 року.

Міжнародний мультидисциплінарний фестиваль сучасного мистецтва «ГОГОЛЬFEST» є важливою платформою для культурного діалогу, що об’єднує різні види мистецтва та спрямований на розвиток української культури через інтеграцію у світовий мистецький контекст.

ЛІТЕРАТУРНИЙ ДРАЙВ

Розгадай кроссенс.

• Зв’язок зображень: Кроссенс ілюструє шлях Гоголя від витоків (козацький рід, українські краєвиди, фольклор) через успіх літературних творів (повісті, театр) до складного внутрішнього стану та світової слави, де кожен елемент символізує певний етап життя або ключовий образ його творчості.