Зміст теми:
- Вступ: Часопростір (хронотоп) та скіфська доба (с. 67)
- Легенда про золотий казан царя Аріанта (с. 67)
- Ліна Костенко. Поема-балада «Скіфська одіссея» (с. 68–74)
- Літературне картографування та аналіз (с. 74)
- Знання в дії: «Скіфська одіссея» (с. 74–75)
- Познайомся з авторкою: Ліна Костенко (с. 75–76)
Вступ: Часопростір (хронотоп) та скіфська доба (с. 67)
Вислови припущення, як слово пов’язане з темою.
Слово “часопростір” (хронотоп) безпосередньо пов’язане з темою “Сучасники про історичне минуле”, оскільки художнє осмислення історії передбачає нерозривний зв’язок конкретного географічного простору та історичного часу, що дозволяє сучасному авторові та читачеві поєднувати минулі епохи із сьогоденням.
Пригадай, що тобі відомо про скіфів. Переглянь онлайн-екскурсію «Золото скіфів». Підготуй опис золотої пекторалі, скориставшись інформацією у відео. У чому найбільша цінність цієї прикраси?
Скіфи — це давній кочовий та землеробський народ, який заселяв території сучасної України у VII–IV століттях до нашої ери.
Золота пектораль, знайдена археологом Борисом Мозолевським 21 червня 1971 року в кургані Товста Могила на Дніпропетровщині, є нагрудною царською прикрасою IV століття до нашої ери вагою близько 1150 грамів. Пектораль має форму півмісяця і складається з трьох фризів (ярусів). Нижній ярус зображує сцени шматування дикими звірами та міфічними грифонами домашніх тварин, середній прикрашений пишним рослинним орнаментом із фігурками птахів, а верхній відображає побутові сцени з життя скіфів, де двоє чоловіків шиють одяг з овечої шкури, а поруч пасуться коні, корови та вівці.
Найбільша цінність цієї прикраси полягає не в дорогоцінному металі, а в її унікальній художній деталізації, яка слугує безцінним візуальним літописом, що розкриває світогляд, міфологію, соціальну структуру та повсякденний побут скіфської цивілізації.
Легенда про золотий казан царя Аріанта (с. 67)
Прочитай одну з легенд про скіфів. Добери асоціації до слова золото.
Асоціації до слова золото: сонце, багатство, цар, казан, реліквія, курган, скарб, пам’ять, вічність, таємниця.
Ліна Костенко. Поема-балада «Скіфська одіссея» (с. 68–74)
Прочитай твір Ліни Костенко «Скіфська одіссея». Поміркуй, як назва пов’язана з легендами про скіфів.
Назва “Скіфська одіссея” пов’язана з легендами про скіфів через те, що слово “одіссея” символізує тривалу, сповнену пригод і небезпек подорож у невідомі землі, подібну до мандрів міфічного Одіссея, а означення “скіфська” вказує на легендарну Скіфію — багату на золото й таємниці праукраїнську землю, куди вирушає головний герой поеми.
1. Поясни значення назви твору «Скіфська одіссея». Чому Ліна Костенко використовує алюзію на «Одіссею» Гомера?
Назва “Скіфська одіссея” поєднує античну традицію тривалої та небезпечної мандрівки із прадавньою історією українських земель. Ліна Костенко використовує алюзію на “Одіссею” Гомера, щоб підкреслити грандіозний масштаб подорожі грецького купця вглиб невідомої Скіфії, а також показати, що українські терени здавна були інтегровані в контекст світової культури та цивілізації.
2. Доведи, що «Скіфська одіссея» — поема-балада. Проілюструй свою відповідь прикладами з тексту.
“Скіфська одіссея” є поемою-баладою, оскільки вона поєднує ліричні роздуми з епічним сюжетом про подорож грецького купця, написана віршованою формою та містить баладні ознаки: напружений драматичний сюжет, таємничу смерть головного героя, елементи міфології та легенд. Прикладом ліро-епічного характеру є поєднання опису історичних племен із трагічним мотивом загибелі мандрівника: “Але ж бо й справді, щоб такое утнути! — Дніпро пройти, в Супої утонути! Яка біда спіткала тут гречина, сама себе забула вже причина.”
3. Проаналізуй, як у творі поєднано реальне й уявне, історичне та міфологічне. Із якою метою письменниця використовує таку техніку зображення подій? Пригадай твори, у яких використано прийом подорожі. Що він символізує? Візуалізуй цей символ.
У творі реальні історико-географічні об’єкти (річка Супій, Борисфен, міста Ольвія, Пантікапей) та історичні відомості Геродота про скіфські племена поєднуються з міфічними уявленнями грека про Ріпейські гори, Гіперборею, бога Посейдона й ріку забуття Лету. Письменниця використовує цю техніку, щоб відтворити світогляд людей античної доби, поєднати минуле з теперішнім та показати багатошаровість людської пам’яті й культури. Прийом подорожі використано в таких творах, як “Одіссея” Гомера та “Божественна комедія” Данте Аліг’єрі. Подорож символізує життєвий шлях людини, пізнання світу, пошук істини та духовне самовдосконалення.

4. Назви головного персонажа поеми-балади «Скіфська одіссея». Опиши, яким ти його уявляєш. Укажи риси його вдачі, що спонукали до такої нелегкої подорожі.
Головним персонажем є безіменний античний грек, негоціант (купець) з ольвійських передмість, сучасник Геродота. Його можна уявити засмаглим, смаглявим і худющим чоловіком із допитливим поглядом, одягненим у грецький хітон. Риси його вдачі, що спонукали до мандрівки — це авантюризм, прагнення до відкриття нового, допитливість, торгова кмітливість, сміливість та любов до руху, яка виражається у його словах: “Я їду, отже, я існую”.
5. У чому виявилася самонадіяність грека? Як ця риса вплинула на його долю? Чи були у твоєму житті ситуації, на які вплинули не найкращі твої якості? Розкажи про те, який висновок ти зробив / зробила з цього.
Самонадіяність грека виявилася в тому, що він знехтував порадами інших купців торгувати у безпечному Пониззі й вирушив углиб невідомих північних земель без карт і компаса, а також вирішив звернути зі зручного Дніпра у мілку річечку Супій. Ця риса призвела до трагічної загибелі героя далеко від дому. У житті кожного трапляються ситуації, коли надмірна самовпевненість заважає тверезо оцінити ризики під час виконання складних завдань, з чого було зроблено висновок про необхідність завжди прислухатися до слушних порад та ретельно готуватися до будь-якої справи.
6. Яка, на твою думку, роль Геродота у творі? Чому авторка згадує саме його?
Геродот у творі виступає символом історичної пам’яті та головним літописцем скіфської доби. Авторка згадує саме його, тому що його історичні праці є основним джерелом знань про побут, розселення та звичаї скіфів на праукраїнських землях, а також для того, щоб підкреслити документальну й історичну достовірність описаних племен.
7. Виконай вправу «Хто я?» Відгадай персонажа поеми за описом та вибери зображення:
- Я був дослідником Скіфії, мої спостереження увійшли в історію. — Геродот.
- Я лишилася в Ольвії, сумуючи за чоловіком. — Дружина грека (грекиня).
- Ми витягували човни греків на порогах. — Місцеві племена (жителі Придніпров’я).
- Мене знайшли на дні річки разом із коштовностями. — Скелет грецького купця.
8. Побудуй сюжетний ланцюжок твору, розташувавши частини у правильному порядку.
- Давній грек вирушає з Ольвії в Скіфію.
- Грек із друзями мандрує Борисфеном.
- Греки дійшли до Дніпровських порогів.
- Місцеві племена допомагають пройти пороги.
- Їх застає гроза — ховаються під скелею.
- Грек приплив до якогось поселення.
- Святкування Купала з місцевими.
- Грек повертає у Супій.
- Знахідка човна у XX столітті.
Літературне картографування та аналіз (с. 74)
9. Виконай вправу «Літературне картографування». Назви історичні деталі та географічні назви, які допомагають ідентифікувати простір Скіфської одіссеї як праукраїнську землю. На мапі України познач ключові географічні пункти з твору (Ольвію, Борисфен, Дніпро, Супій, Дніпровські пороги тощо) та проклади маршрут героя. Опиши багатство праукраїнських земель, посилаючись на текст.
Історичні деталі та географічні назви, що ідентифікують простір як праукраїнську землю: Ольвія (Миколаївщина), Борисфен (Дніпро), річка Супій (Черкащина/Київщина), Полісся, Чернігів, Дніпровські пороги, а також згадки про скіфів-орачів, хліборобів-борисфенітів, неврів та свято Купала.
Текстова інструкція для позначення на карті та прокладання маршруту:
- Знайдіть на карті України гирло Дніпра біля Бузького лиману (Миколаївська область) та позначте точку відправлення — давньогрецьке місто-колонію Ольвію.
- Прокладіть лінію маршруту вгору за течією річки Дніпро (давній Борисфен).
- Позначте на маршруті Дніпровські пороги в районі сучасного міста Запоріжжя, де героям допомагали місцеві племена.
- Проведіть лінію далі на північ повз сучасне місто Черкаси.
- Позначте місце, де ліва притока Дніпра — річка Супій — впадає в основне русло, та проведіть маршрут грека вгору цією річкою до місця його загибелі (село Піщане Золотоніського району Черкаської області).
Багатство праукраїнських земель описано в тексті як надзвичайна щедрість природи: “Тут землі щедрі. Тут річок без ліку. Всілякі руди в надрах залягли”. Земля багата лісами (урочище Гілея), родючими чорноземами, де скіфи-хлібороби вирощують зерно на продаж (“Хліб на Побужжі сіяли на продаж”), рибою (“Соми, що наковтались біжутерії”), звіриною та незліченними пасовищами з табунами коней і отарами овець.
10. Чому, на твою думку, смерть героя залишається загадкою? Як фінал твору підсилює ідею швидкоплинності життя та невідомості історії?
Смерть героя залишається загадкою, оскільки “історія мовчить” і не збереглося жодних письмових чи очевидних свідчень про те, що саме трапилося посеред Супою — чи він боровся з напасником, чи човен напоровся на камінь, чи він просто необачно заснув. Фінал твору, де знайдені рештки човна та скелет через дві з половиною тисячі років стають лише німим експонатом, підсилює ідею швидкоплинності людського існування перед вічністю природи та показує, як багато історичних подій назавжди зникають у невідомості, залишаючи по собі лише загадкові легенди.
11. Який урок ти можеш винести для себе з подорожі героя Ліни Костенко?
З подорожі героя можна винести урок про те, що пізнання світу та рух уперед є основою повноцінного життя, проте сміливість та прагнення до відкриттів мають завжди супроводжуватися розважливістю, повагою до попереджень і законів природи, а також розумінням цінності кожної миті, яка згодом стане частиною великої історії.
ЗАВДАННЯ
1. Поясни значення назви твору «Скіфська одіссея». Чому Ліна Костенко використовує алюзію на «Одіссею» Гомера?
Назва твору «Скіфська одіссея» поєднує вказівку на географічний та етнічний простір праукраїнських земель (Скіфію) та відсилку до славнозвісної тривалої подорожі Одіссея з епосу Гомера. Ліна Костенко використовує алюзію на гомерівську «Одіссею», щоб підкреслити масштабність, тривалість і сповненість небезпек мандрівки грецького купця вглиб незнаних земель, а також щоб надати цій подорожі узагальненого, філософського значення — як пошуку істини, пізнання нового світу та випробування людини долею.
2. Доведи, що «Скіфська одіссея» — поема-балада. Проілюструй свою відповідь прикладами з тексту.
«Скіфська одіссея» є поемою-баладою, оскільки вона поєднує ознаки ліро-епічного жанру поеми (віршована форма, наявність сюжету, розгалужені ліричні та філософські відступи авторки) з ознаками балади (напружений сюжет, наявність таємничих і міфологічних елементів, трагічний фінал).
Епічна розповідь про подорож грецького купця Борисфеном та Супоєм поєднується з ліричними роздумами про історичну долю України та швидкоплинність часу. Баладні мотиви втілено в таємничій загибелі героя та виявленні його скелета через багато століть: «А трохи далі, в торфі під корчами, лежав скелет з коштовними речами», а також у згадках про міфічні сили природи, що могли вплинути на його долю: «Чи розгнівився скіфський Посейдон? — бо як поїхав, та і по сей день».
3. Проаналізуй, як у творі поєднано реальне й уявне, історичне та міфологічне. Із якою метою письменниця використовує таку техніку зображення подій? Пригадай твори, у яких використано прийом подорожі. Що він символізує? Візуалізуй цей символ.
У творі реальні історичні деталі (археологічні знахідки в річці Супій, грецькі колонії Ольвія, Пантікапей, Херсонес, згадки про праці Геродота та різні племена) тісно переплітаються з уявними та міфологічними образами (грецькі міфи про богиню Літо, річку забуття Лету, Ріпейські гори, а також скіфські легенди про золоті дари, що впали з неба). Письменниця використовує таку техніку зображення подій, щоб детально відтворити світосприйняття людини античної доби, яка бачила світ крізь призму міфів, а також щоб показати глибину та багатошаровість історії праукраїнських земель, де реальні факти з часом перетворюються на легенди.
Прийом подорожі використано у таких творах, як «Одіссея» Гомера, «Енеїда» Вергілія, «Енеїда» Івана Котляревського та «Божественна комедія» Данте Аліг’єрі. Цей прийом символізує життєвий шлях людини, її духовне становлення, пошук істини та прагнення пізнати невідоме.
Промпт для створення зображення:
A symbolic and metaphorical conceptual art illustration representing the journey of life and discovery, inspired by Scythian and ancient Greek motifs. In the center, a winding, luminous path stretches from ancient Greek temple ruins towards a distant foggy horizon over the wild Scythian steppes with historical burial mounds (kurhans). Alongside the path, a small wooden ancient Greek ship (monoxylon) sails on a serene, reflective river. In the sky, a large celestial compass rose and glowing stars form constellations. In the bottom corner, a stylized ancient parchment scroll is shown. Written on the scroll in clear, beautiful Ukrainian calligraphy is the text: “Життєвий шлях”. The overall atmosphere is mystical, historical, and deeply philosophical, using warm golden, deep blue, and earthy tones. All inscriptions on the image must be in Ukrainian language only.
4. Назви головного персонажа поеми-балади «Скіфська одіссея». Опиши, яким ти його уявляєш. Укажи риси його вдачі, що спонукали до такого нелегкого подорожі.
Головним персонажем поеми-балади є безіменний давньогрецький купець (негоціант) з ольвійських передмість, сучасник історика Геродота. Його можна уявити як молодого, смаглявого й худорлявого чоловіка з допитливим поглядом, загартованого морськими вітрами та фізичною працею на веслах, одягненого в простий грецький дорожній одяг.
Головними рисами його вдачі, що спонукали до нелегкої подорожі, є допитливість, авантюризм, прагнення першовідкривача та ділова наполегливість. Він не бажає обмежуватися безпечною торгівлею в Пониззі, його манить прагнення відкрити нові торгові шляхи та на власні очі побачити незнані землі й народи.
5. У чому виявилася самонадіяність грека? Як ця риса вплинула на його долю? Чи були у твоєму житті ситуації, на які вплинули не найкращі твої якості? Розкажи про те, який висновок ти зробив / зробила з цього.
Самонадіяність грека виявилася в тому, що він знехтував застереженнями інших купців залишатися в безпечних межах Пониззя («Нормальний грек торгує у Пониззі…») та вирушив без карт і компаса в невідомі північні землі, покладаючись винятково на власний надійний човен і свої сили. Ця риса трагічно вплинула на його долю — мандрівник загинув у водах річки Супій, де його човен затонув, а сам він залишився навіки в праукраїнській землі, так і не повернувшись додому.
Прикладом ситуації з особистого досвіду, коли самовпевненість призвела до помилки, є самостійна підготовка до складної контрольної роботи без використання додаткових джерел та порад вчителя, що призвело до отримання нижчого балу, ніж планувалося. З цієї ситуації було зроблено висновок, що впевненість у власних силах завжди має супроводжуватися тверезою оцінкою складності завдання та готовністю вчасно звернутися по допомогу або скористатися досвідом інших людей.
ЗАВДАННЯ
6. Яка, на твою думку, роль Геродота у творі? Чому авторка згадує саме його?
Роль Геродота у творі полягає в тому, що він уособлює історичну пам’ять, виступає головним літописцем скіфської доби та зв’язковою ланкою між античним світом і праукраїнськими землями. Авторка згадує саме його, адже він був першим дослідником, який детально описав Скіфію, її межі та народи, а також тому, що його допитливий дух живе в самому головному героєві — грекові-негоціанті, у якому «Геродот дрімав».
7. Виконай вправу «Хто я?» Відгадай персонажа поеми за описом та вибери зображення:
- Я був дослідником Скіфії, мої спостереження увійшли в історію. — Геродот (перше зображення зліва).
- Я лишилася в Ольвії, сумуючи за чоловіком. — Дружина грека (грекиня) (друге зображення зліва).
- Ми витягували човни греків на порогах. — Місцеві племена (третє зображення зліва).
- Мене знайшли на дні річки разом із коштовностями. — Грек-негоціант (гречин) (четверте зображення зліва).
8. Побудуй сюжетний ланцюжок твору, розташувавши частини у правильному порядку.
Сюжетний ланцюжок у правильному хронологічному порядку:
- Знахідка човна у ХХ столітті.
- Давній грек вирушає з Ольвії в Скіфію.
- Грек із друзями мандрує Борисфеном.
- Їх застає гроза — ховаються під скелею.
- Греки дійшли до Дніпровських порогів.
- Місцеві племена допомагають пройти пороги.
- Святкування Купала з місцевими.
- Грек повертає у Супій.
- Грек приплив до якогось поселення.
9. Виконай вправу «Літературне картографування». Назви історичні деталі та географічні назви, які допомагають ідентифікувати простір Скіфської одіссеї як праукраїнську землю. На мапі України познач ключові географічні пункти з твору (Ольвію, Борисфен, Дніпро, Супій, Дніпровські пороги тощо) та проклади маршрут героя. (Можна зробити у Google My Maps або на паперовій карті.) Опиши багатство праукраїнських земель, посилаючись на текст.
Історичні деталі, які допомагають ідентифікувати простір як праукраїнську землю, включають згадки про скіфів-хліборобів, орачів, традиційне святкування Івана Купала з купальськими вогнями та вінками, а також родовід першого царя Таргітая від Дажбога та дочки Дніпра. До географічних назв належать Борисфен (Дніпро), річка Супій, Ольвія, Дніпровські пороги (Дніпрогес), Полісся (землі неврів), Чернігів (землі меланхленів), Волинь, Поділля та Галичина.
Інструкція для нанесення точок та прокладання маршруту на контурній карті України:
- Позначте вихідну точку подорожі — античне місто Ольвію, розташоване біля Бузького лиману в Миколаївській області.
- Нанесіть та підпишіть річку Борисфен (сучасний Дніпро).
- Прокладіть лінію маршруту вгору за течією Дніпра на північ.
- Позначте точку Дніпровські пороги в районі сучасного міста Запоріжжя.
- Проведіть маршрут далі на північ повз сучасне місто Черкаси.
- Нанесіть ліву притоку Дніпра — річку Супій у Черкаській області.
- Позначте поворот маршруту в гирло Супою до місця загибелі героя біля сучасного села Піщане Золотоніського району.
Опис багатства праукраїнських земель за текстом:
Праукраїнські землі постають у творі неймовірно щедрими та багатими: «Тут землі щедрі. Тут річок без ліку. Всілякі руди в надрах залягли». Місцева природа забезпечує людей усім необхідним: «У них є все — пшениця, хутро, вовна, і риба, й мед, і добрі води рік». Скіфи успішно займалися землеробством і торгівлею, адже «Хліб на Побужжі сіяли на продаж», а божественна щедрість землі символічно підкреслюється легендою про скинуті з неба золотий плуг, сокиру та чашу.
10. Чому, на твою думку, смерть героя залишається загадкою? Як фінал твору підсилює ідею швидкоплинності життя та невідомості історії?
Смерть героя залишається загадкою через брак точних історичних свідчень і неможливість з’ясувати конкретну причину трагедії за допомогою одних лише археологічних знахідок: «Чи, може, він з напасником боровся? А чи на камінь човен напоровся? Чи він ужив добрячого напою та й сам схитнувся посеред Супою? Чи необачно здумав припочить?».
Фінал твору підсилює ідею швидкоплинності людського буття через образ невпинного плину річки часу, перед якою повсякденні прагнення людини виявляються крихітними: «Ріка тече. Історія мовчить». Грек-негоціант вирушав у звичайну купецьку подорож, не здогадуючись, що його життя обірветься раптово, а його історія поглинеться мулом і торфом на дві з половиною тисячі років. Це підкреслює, як швидкоплинно минає індивідуальне життя і як багато людських доль та подій назавжди зникають у невідомості історії.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
11. Який урок ти можеш винести для себе з подорожі героя Ліни Костенко?
Подорож грецького купця вчить тому, що прагнення до пізнання нового й розширення власних горизонтів є рушійною силою життя, проте воно завжди пов’язане з ризиком. Його трагічний фінал нагадує про важливість обережності, поміркованості та глибокої поваги до сил природи й невідомих земель. Ця історія показує, що кожна людина залишає свій слід у часі, який згодом стає частиною великої історії.
РОБОТА В ГРУПАХ
Змоделюйте уявний діалог між давнім греком і археологом ХХ століття / грецьким торговцем і його дружиною / греками та скіфами на святі Купала. Чи вдалося глибше зрозуміти світогляд героїв і культурний контекст твору? Підбийте підсумки двома-трьома реченнями.
Уявний діалог між давньогрецьким торговцем і археологом ХХ століття:
Археолог: Привіт тобі, мандрівнику з сивої давнини. Через понад дві тисячі років ми знайшли твій човен і речі в торфовищі річки Супій. Що змусило тебе вирушити в таку далеку й небезпечну подорож?
Грецький торговець: Мене вела жага відкриттів, прагнення побачити невідомі землі праслов’ян та знайти нові ринки збуту для нашого вишуканого посуду й амфор. Я прагнув вийти за межі звичного ольвійського світу, навіть попри застереження інших купців.
Археолог: Твоя відвага вражає, але річка Супій стала твоїм останнім прихистком. Твоя подорож збереглася в торфі, ставши для нас безцінним свідченням давніх зв’язків між античною культурою та нашими землями.
Грецький торговець: Моє життя обірвалося раптово, але тепер я бачу, що ця мандрівка не була марною, якщо ви крізь віки вивчаєте мій шлях і пам’ятаєте мою історію.
Підсумки:
Створення цього діалогу допомогло глибше зрозуміти світогляд героїв через протиставлення романтичного духу античного першовідкривача та раціонального інтересу сучасного науковця. Це унаочнило культурний контекст твору, де прагнення до нових знань долало географічні кордони та пов’язувало різні епохи. Такий формат дозволяє відчути живий зв’язок поколінь і трагізм долі окремої людини в масштабах історії.
Інсценізуйте один фрагмент із твору (зокрема, сцена з Купала, момент розлуки з дружиною або рішення звернути з маршруту). За допомогою міміки, жестів, інтонації передайте психологізм ситуації та емоції героїв.
Для інсценізації обрано момент розлуки грецького купця з дружиною в порту Ольвії.
Дійові особи:
- Грецький торговець — енергійний, рішучий чоловік із палаючим поглядом.
- Дружина — стурбована жінка, чиє обличчя виражає глибокий смуток і передчуття біди.
Сценарій та акторські вказівки:
- Дружина стоїть біля уявного борту човна, обома руками міцно тримаючись за плащ чоловіка. Її брови зведені від тривоги, погляд благальний. Вона говорить тремтячим, тихим голосом із виразом розпачу: «Куди ж ти пливеш, у які світи? Навіщо тобі ця далека північ і дика Скіфія? Повернися, не лишай мене одну!».
- Торговець спокійно, але дуже рішуче розтискає її пальці, вивільняючи свій плащ. Його міміка виражає впевненість — він легенько посміхається і втішно киває головою. Широким жестом руки він вказує вбік уявної річки, демонструючи масштаб своїх планів.
- Торговець говорить бадьорим, гучним і заспокійливим тоном, намагаючись приховати власне хвилювання: «Чого ревеш, нікуди я не дінусь! Життя — це рух, я мушу відкрити нові торгові шляхи. Мій човен надійний, а товар путящий».
- Дружина повільно опускає руки, закриває ними обличчя і злегка здригається, імітуючи тихий плач.
- Торговець бере свій посох, робить впевнений крок назад, стаючи у свій уявний човен, і робить прощальний помах рукою, спрямувавши погляд уперед, назустріч невідомому.
Візьміть участь у квесті «Історичне розслідування». Від імені археологів зберіть «докази» про подорож героя. Скористайтеся підказками (фрагментами тексту, артефактами, мапами) та вкажіть: ким він був; якою була його мета; звідки плив та чому звернув у Супій.
Звіт археологічної експедиції за результатами історичного розслідування подорожі героя:
- Ким був герой: На основі виявленого скелета та супутніх артефактів встановлено, що загиблий був давньогрецьким купцем-негоціантом, мешканцем ольвійських передмість і сучасником Геродота.
- Якою була його мета: Головною метою купця було розширення торговельних зв’язків та дослідження нових територій у землях праслов’ян на півночі. Текст твору підтверджує його прагнення дізнатися нові шляхи й координати та вигідно продати грецький імпорт, зокрема амфори, лутерії та художній посуд.
- Звідки плив: Маршрут мандрівника розпочався з грецького міста-колонії Ольвії, звідки він плив на північ річкою Борисфен (Дніпро).
- Чому звернув у Супій: Допливши Дніпром до району сучасних Черкас, купець завернув у річечку Супій. Причиною цього рішення було прагнення обійти звичні торгові шляхи Пониззя, де панували конкуренти, та дістатися до внутрішніх скіфських племен орачів і хліборобів, де грецькі товари користувалися надзвичайним попитом. Крім того, зміна курсу могла бути зумовлена намаганням уникнути небезпеки на дніпровських порогах або перечекати раптову негоду.
ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ
1. Створи власний твір (10–15 рядків), навіяний мотивами «Скіфської одіссеї», або її візуальну інтерпретацію (колаж, photoart, малюнок).
Власний вірш за мотивами поеми-балади «Скіфська одіссея»:
Де Борисфен котив могутні води,
Пливе човен крізь морок та віки.
Шукав купець небачені народи,
Своїх доріг не знаючи кінця.
Лишив він Ольвію, гавань і спокій,
Бо серце кликало у дикий вільний степ.
Але за лісом, у траві глибокій,
Свій вічний сон знайшов мандрівник цей.
Минули тисячі років — і в торфовищі
Скелет із золотом знайшли на дні.
Історія мовчить на попелищі,
Лиш місяць світить у нічній пітьмі.
Тече Супій, несе холодні води,
Хранить таємні прадавні часи.
Візуальна інтерпретація твору:
Промпт для створення зображення:
A poetic and historical illustration inspired by Lina Kostenko’s “Scythian Odyssey”. In the foreground, an ancient Greek wooden boat is partially submerged in a peat bog and a small Ukrainian river (Supiy) surrounded by reeds and old willows. Underwater, ancient Greek amphoras, golden Scythian jewelry (including a gold pectoral), and historical relics are visible shining in the dark water. In the background, the vast Ukrainian steppe stretches under a dramatic twilight sky with a shining crescent moon. The style is a blend of photoart and classic oil painting, dramatic, with mystical and melancholic atmosphere. The text “Скіфська Одіссея” is elegantly written in Ukrainian at the top of the image.
ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ
2. Створи інформаційний постер або презентацію про Скіфію як історичне явище. Додай цитати з поеми та прокоментуй, як поетеса переосмислює історію.
Промпт для створення зображення:
An educational and artistic information poster about Scythia as a historical phenomenon, inspired by Lina Kostenko’s poem. The layout is clean and modern, divided into sections with illustrations. In the center, there is a detailed drawing of the famous golden pectoral (Scythian pectoral) shining. Surrounding it are illustrations of Scythian horsemen, burial mounds (kurhans) under a wide steppe sky, and a wooden boat sailing on a river. The overall color palette features warm golden tones, deep earthy browns, and sky blue. Include banners for text sections. All text on the poster must be written in the Ukrainian language. The main title of the poster is ‘СКІФІЯ ЯК ІСТОРИЧНЕ ЯВИЩЕ’. Add subheadings: ‘Корінний народ’, ‘Золота пектораль’, ‘Легенди і факти’. Include the quote from Lina Kostenko in elegant Ukrainian script: ‘а люд був корінний тут, бо коріння в такому грунті глибоко сидить’.
Ліна Костенко в поемі «Скіфська одіссея» переосмислює історію Скіфії не просто як сукупність сухих археологічних дат чи чужоземних міфів, а як органічну та невід’ємну праісторію українського народу. Авторка акцентує на спадкоємності поколінь та автохтонності нашого коріння на цих землях: «а люд був корінний тут, бо коріння / в такому грунті глибоко сидить» [10]. Поетеса полемізує із запозиченими теоріями й наголошує на автентичності культури, закарбованої в матеріальних пам’ятках: «Але в курганах скіфських — не монголи. / На пекторалі — теж не Орієнт» [10]. Для Ліни Костенко Скіфія є початком нашого національного буття, зафіксованим у легендах і золоті пекторалі, а не просто далеким кочовим минулим.
3. Створи образну мапу Скіфії з поеми — персонажів, символів, ключових місць. Використай кольори, цитати, графіку, малюнки.
Промпт для створення зображення:
An artistic illustrated map of Scythia based on Lina Kostenko’s poem ‘Scythian Odyssey’. The map shows ancient rivers such as the Borysthenes (Dnipro) and Supiy. Key locations marked are: ‘Ольвія’ (Olbia) near the sea with ancient Greek columns, ‘Річка Супій’ where a Greek boat is sunken, ‘Дніпровські пороги’ (Dnieper Rapids) with white foam, and ‘Кургани’ (Burial Mounds) in the grassy steppe. Illustrate characters and symbols along the map: a Greek merchant (‘Грек-негоціант’) in a boat, Scythian farmers with golden plows (‘скіфи-орачі та золотий плуг’), a golden axe (‘золота сокира’), a golden cup (‘золота чаша’), and the golden pectoral. The map has an antique parchment style with vibrant colors for symbols. All labels and texts on the map must be in the Ukrainian language, using elegant historic lettering.
Образна мапа Скіфії містить такі ключові елементи:
- Річка Борисфен (Дніпро) та річечка Супій: Водні артерії, що символізують рух історії та місце загибелі грецького купця.
- Ольвія: Давньогрецьке місто-колонія на півдні, символ зв’язку з античною цивілізацією.
- Персонажі: Грецький негоціант-мандрівник (уособлення прагнення до пізнання нового), скіфи-орачі (борисфеніти) та царські скіфи.
- Священні золоті символи: Плуг, сокира, чаша, що впали з неба за легендою, як знаки праці, захисту та гостинності.
- Скіфська пектораль: Центральний символ високої культури та духовності праукраїнських земель.
Знання в дії: «Скіфська одіссея» (с. 74–75)
ЗНАННЯ В ДІЇ. ЕФЕКТИВНА КОМУНІКАЦІЯ ТА ВЗАЄМОДІЯ
1. Опиши, якою ти уявляєш Скіфію.
Я уявляю Скіфію безкраїм величним степом під високим синім небом, де вітер колише ковилу, а на горизонті височіють таємничі кургани — вартові минулого. Це земля дивовижного поєднання культур: суворого кочового побуту з кибитками, кіньми й отарами та витонченого ювелірного мистецтва, втіленого у щирому золоті. Поруч із войовничими вершниками тут живуть працьовиті хлібороби-орачі, які засівають долини річок пшеницею. Це загадковий і багатий простір, де життя і смерть розділяє лише відстань стріли, а велич природи гармонійно поєднується з величчю людського духу.
2. Уяви, що ти — сучасний дослідник, який крізь віки дійшов до Скіфії. Побудуй монолог про свої відчуття, спостереження, висновки від зустрічі з обраним персонажем твору. За бажанням запиши відео (до 3 хв).
«Неймовірно, але я стою тут, на порослому травою березі прадавнього Борисфена, прямо перед цим відважним греком з Ольвії, чий човен щойно пришвартувався до причалу. Дивлячись у його втомлені, але сповнені палкого інтересу очі, я відчуваю глибоке хвилювання від дотику до живої історії. Він не просто купець, який шукає вигоди в торгівлі з північними племенами; він — першовідкривач, філософ у душі, який зважився на небезпечну подорож у невідомість без карт і компаса, керований прагненням побачити край світу. Спостерігаючи за його спілкуванням зі скіфами-борисфенітами, я бачу, як долаються культурні бар’єри: грецький посуд і вино обмінюються на скіфське зерно та хутро. Мій головний висновок від цієї зустрічі полягає в тому, що історія твориться не лише війнами й царями, а саме такими невтомними мандрівниками, які поєднували різні світи й залишали по собі незгасний слід у часопросторі».
ГЛИБИННЕ РОЗУМІННЯ ТЕКСТУ
3. Які проблеми порушує Ліна Костенко у творі? Назви щонайменше три та прокоментуй їх.
У поемі-баладі «Скіфська одіссея» Ліна Костенко порушує такі важливі проблеми:
- Проблема історичної пам’яті та національної ідентичності: Авторка наголошує на важливості знання свого коріння, дослідження глибинних пластів історії української землі. Вона застерігає від забуття минулого та нагадує, що праукраїнське коріння глибоко сидить у нашому ґрунті.
- Проблема людини й часу (минущості та вічності): Письменниця роздумує над тим, як швидко минають людські життя і цілі епохи, залишаючи по собі лише археологічні знахідки на дні замулених річок чи в курганах, а також над тим, як сучасність пов’язана з минулим через тисячоліття.
- Проблема пізнання та жаги до нових відкриттів: Ця проблема втілена в образі грецького купця, який ризикує життям заради подорожі в невідомі землі Скіфії. Авторка стверджує, що справжній сенс людського існування полягає у безперервному русі, пошуку істини та розширенні власних світоглядних меж.
ГЛИБИННЕ РОЗУМІННЯ ТЕКСТУ
4. Наскільки актуальна для українців, на твою думку, проблема історичної пам’яті? Аргументуй свою відповідь, проілюструй прикладами із сучасного життя.
Проблема історичної пам’яті є надзвичайно актуальною для українців, оскільки вона безпосередньо впливає на національну ідентичність та здатність протистояти зовнішній агресії. Історія для українського народу часто ставала об’єктом маніпуляцій та спроб знищення, тому збереження власної пам’яті є інструментом захисту суверенітету. Сучасні приклади підтверджують це: руйнування російськими окупантами українських музеїв, пам’ятників та архітектурних споруд є спробою стерти історичний код нації. Водночас відновлення правди про злочини тоталітарних режимів та переосмислення постатей власної історії допомагають українцям усвідомити себе як народ, що має глибоке коріння та власне право на самовизначення.
5. У чому історичне й духовне значення поеми Ліни Костенко «Скіфська одіссея» для сучасного українця? Наведи цитати як ілюстрації.
Історичне значення поеми полягає в усвідомленні тяглості української історії від давніх часів. Ліна Костенко демонструє, що сучасна Україна — це спадкоємиця складного і багатого минулого, де «люд був корінний тут, бо коріння / в такому ґрунті глибоко сидить». Духовне значення твору розкривається через заклик до пізнання власного коріння, щоб «аби хоч крихту істини знайти». Авторка наголошує на важливості пам’яті, зазначаючи: «Але чому на землях цих, де Київ, / іще до літописних лихоліть, / так наче нам хто чорну дірку виїв / у історичній пам’яті століть?». Поема спонукає сучасного українця до пошуку власної ідентичності в потоці історії.
ЕФЕКТИВНА ПИСЬМОВА ВЗАЄМОДІЯ
6. Напиши есе на тему «Що означає бути спадкоємцем Скіфії?» У тексті порівняй поему з історичними подіями сучасності.
Бути спадкоємцем Скіфії — це означає усвідомлювати себе частиною тисячолітньої традиції державотворення та культури на українських землях. Ліна Костенко у своїй поемі підкреслює, що, попри численні навали, корінний люд залишався на цій території, зберігаючи свою сутність.
Сучасна боротьба України проти російської агресії є прямим продовженням цього історичного шляху. Як і скіфи, що захищали свої землі («Мечем і кров’ю писані кросворди»), українці сьогодні відстоюють своє право на існування. Поема згадує, що «не переміг їх сам Зопіріон», що символізує незламність духу перед обличчям могутнього ворога. Спадкоємство Скіфії у сучасних реаліях проявляється у вмінні поєднувати любов до волі з працею на своїй землі, пам’ятаючи, що «коріння в такому ґрунті глибоко сидить».
7. Створи серію сториз або постів у стилі Instagram чи TikTok, які передають ключові моменти подорожі грека.
- Пост 1: «Мандрівка в невідоме»
Промпт для створення зображення:
A stylized, cinematic illustration of an ancient Greek merchant ship sailing down the wide, majestic Dnieper river at sunrise, with misty riverbanks and dense, ancient forests. The style should be modern, evocative, and Instagram-ready. Text overlay in Ukrainian: “Мандрівка в невідоме. Початок шляху до Скіфії!”
- Пост 2: «Пережили грозу, ховалися під скелею!»
Промпт для створення зображення:
An artistic, dramatic scene of a stormy night on the river, with flashes of lightning illuminating a small wooden boat seeking shelter beneath massive, dark stone cliffs. Instagram aesthetic with a moody filter. Text overlay in Ukrainian: “Пережили грозу, ховалися під скелею! Ніч була надскладна.”
- Пост 3: «Ніч на Івана Купала — незабутньо!»
Промпт для створення зображення:
A vibrant, mystical scene of a night celebration on the riverbank, with people dancing around a bonfire, floating wreaths with candles on the water, and a magical atmosphere. Warm lighting, celebratory mood. Text overlay in Ukrainian: “Ніч на Івана Купала — незабутньо! Магія та давні традиції.”
МОВНА СВІДОМІСТЬ І ТВОРЧІСТЬ
8. Попрацюй зі словами рубрики «Слово — ключ до тексту». Прокоментуй, яке значення має лексика цього твору. Доповни рубрику незрозумілими для тебе словами, поясни їхнє значення за словником.
Лексика поеми Ліни Костенко відіграє ключову роль у створенні «часопростору», поєднуючи античну термінологію (амфори, лутерії, Паллада) з побутовими та міфологічними образами, що стосуються скіфської доби. Це дозволяє читачеві одночасно відчути атмосферу грецького світу та давніх степових реалій.
Доповнена рубрика «Слово — ключ до тексту»:
| Слово | Значення |
|---|---|
| Борисфен | Давня грецька назва річки Дніпро. |
| Номади | Кочові народи, що не мають постійного місця проживання. |
| Гілея | Антична назва лісистої місцевості в пониззі Дніпра (сучасна територія Херсонщини). |
| Пониззя | Нижня течія річки, територія поблизу гирла. |
| Емпіреї | Згідно з античними уявленнями — найвища частина неба, місце перебування богів. |
Ось відповіді на ваші запитання:
МОВНА СВІДОМІСТЬ І ТВОРЧІСТЬ
9. Пригадай, що таке метафора та її різновиди. Прокоментуй приклади авторської метафори у творі, визнач алегорію, поясни її художнє значення.
Метафора — це перенесення назви з одного предмета на інший на основі подібності, приховане порівняння. Основні різновиди: проста (однослівна) та розгорнута.
Приклади авторської метафори у творі «Скіфська одіссея»:
- «Ріка собі міліла. Довкіл наверствувався торф’яник» — метафоричний образ часу, що поглинає історію.
- «Соми, що наковтались біжутерії» — метафора, яка підкреслює байдужість природи до цінностей людської цивілізації.
- «Скіф і не скіф були для грека — скіфи» — метафоричне узагальнення погляду на «чуже».
Алегорія — це інакомовлення, передача абстрактного поняття через конкретний образ.
У творі алегоричним є образ подорожі грека до Скіфії та його зникнення. Це символізує складність пізнання минулого, «чорну дірку» в історичній пам’яті, а також марність спроб сучасної людини повністю осягнути «неміряний» пласт історії, що залишається у вимірах легенд.
Познайомся з авторкою: Ліна Костенко (с. 75–76)
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Чому, на твою думку, поетеса не йшла на компроміс із владою, хоча це могло допомогти їй у творчості?
Ліна Костенко не йшла на компроміс через свої високі моральні принципи та розуміння того, що співпраця з тоталітарною владою означала б відмову від істини. Вона вважала творчість інструментом правди, тому віддала перевагу 16 рокам «тиші» замість заняття соцреалізмом.
2. Яке значення для України має творчість Ліни Костенко? Проілюструй відповідь власними дослідженнями життя і творчості поетеси.
Творчість Ліни Костенко є духовною основою сучасної української ідентичності. Вона повернула українській літературі інтелектуальну глибину та принциповість. Її роман у віршах «Маруся Чурай» став маніфестом історичної пам’яті, а громадянська позиція — відмова від державної нагороди («Політичної біжутерії не ношу!») — прикладом незламності для наступних поколінь.
3. Уяви, що Ліна Костенко дає інтерв’ю сучасній молоді. Напиши 5 запитань, які ти б їй поставив / поставила.
- Яка риса характеру, на вашу думку, є найважливішою для збереження внутрішньої свободи в часи випробувань?
- Як не втратити власне «я», коли суспільство вимагає конформізму?
- Яке ваше ставлення до того, що молодь сьогодні активно інтерпретує вашу поезію через музичні треки та соцмережі?
- Чи вірите ви, що історія справді «мовчить», як у вашій поемі, чи вона все ж таки намагається нам щось сказати?
- Що б ви порадили молодим митцям, які тільки починають свій творчий шлях у складні для країни часи?
Літературний драйв. Розгадай головоломку, знайди слова та запиши їх у зошит. Прокоментуй, як вони пов’язані з вивченою темою.
Примітка: Оскільки головоломка не була надана графічно, я наводжу ключові слова, пов’язані з темою «Скіфська одіссея»:
- Скіфи — головний історичний об’єкт дослідження у творі.
- Одіссея — алюзія на мандри, що символізує пошук істини та пізнання.
- Легенда — форма, у якій дійшли до нас відомості про минуле.
- Борисфен — давня назва Дніпра, просторовий орієнтир твору.
- Ольвія — давньогрецьке місто, точка відліку подорожі героя.
Ці слова пов’язані з темою через формування художнього часопростору, де реальні історичні факти переплітаються з міфологією та літературною вигадкою Ліни Костенко.