Тема 2. Давня українська література - Архіпова відповіді

• Назад до змісту

Зміст теми:

• Вступ: Сакральність та витоки давньої літератури (с. 26)
• Писемна література Русі-України (с. 26–27)
• Біблія та біблійні сюжети (с. 28–30)
• Біблійні легенди й притчі (с. 29–31)
• Світ Біблії в мистецтві (с. 31–32)
• Пам’ятки оригінальної літератури. Літописи (с. 32–33)
• «Повість минулих літ» (с. 34–45)
• Історична площина: Нестор Літописець (с. 45–46)
• Нове й цікаве: Професія копірайтера (с. 46–47)
• Володимир Мономах. «Повчання» (с. 48–51)
• «Слово про похід Ігорів» (с. 51–63)
• Робота з медіатекстом: Сергій Єфремов про «Слово…» (с. 64–65)
• Знання в дії: «Слово про похід Ігорів» (с. 66)

Вступ: Сакральність та витоки давньої літератури (с. 26)

Вислови припущення, як слово «сакральний» пов’язане з темою.

Слово «сакральний» безпосередньо пов’язане з темою давньої української літератури, оскільки більшість перших писемних пам’яток та оригінальних творів того періоду створювалися в церковному середовищі, мали релігійний характер і сприймалися суспільством як священні тексти, які дуже цінували й оберігали.

Писемна література Русі-України (с. 26–27)

Запиши чотири найцікавіші, на твою думку, факти про найдавніші українські книги.

1. Перші книги на українських землях з’явилися ще в ХІ столітті, що свідчить про понад тисячолітню історію вітчизняного письменства.
2. Перекладачі давніх книг не копіювали тексти буквально, а підходили до процесу творчо — адаптували, додавали або скорочували матеріал, а також залучали елементи живої народної мови для кращого розуміння.
3. Автори давніх релігійних творів свідомо не підписували свої праці, оскільки вказівку власного імені в той період вважали гріхом гордині.
4. Найдавніші енциклопедичні збірники, як-от «Ізборники Святослава» 1073 і 1076 років, містили не лише богословські тексти, а й практичні знання з граматики, логіки, риторики та природознавства для навчання.

Розглянь зображення книг давньої літератури. Як думаєш, чим вони подібні? Досліди інформацію та підготуй усне повідомлення про те, як створювали такі книги.

Представлені книги подібні за своїм релігійним змістом, використанням особливих давніх шрифтів, багатим художнім оформленням у вигляді заставок, мініатюр та орнаментованих ініціалів, а також масивними оправами із застібками.

Усне повідомлення на тему «Як створювали книги за часів Русі-України»:
Процес створення книг у давнину був надзвичайно тривалим, складним і коштовним. Книги виготовляли вручну в монастирських майстернях — скрипторіях. Основним матеріалом для письма слугував пергамент — спеціально оброблена шкіра телят або ягнят. Текст писали гусячим чи лебединим пір’ям за допомогою стійкого чорнила з сажі й дубових горішків, а для художнього оформлення використовували дорогі фарби, зокрема золото та червону кіновар. Готовий рукопис переплітали між двома дерев’яними дошками, які обтягували шкірою чи дорогими тканинами та скріплювали металевими застібками. Оправи найцінніших видань оздоблювали золотом, сріблом і коштовним камінням, перетворюючи кожну книгу на унікальний витвір мистецтва.

Біблія та біблійні сюжети (с. 28–30)

Що тобі відомо про Біблію? Чому, на твою думку, ця книга настільки популярна у світі?

Біблія є священною книгою християнства, що складається з двох основних частин — Старого та Нового Завітів, які об’єднують тексти понад сорока авторів, написані протягом тисячоліття. Ця книга залишається надзвичайно популярною у світі, тому що вона порушує універсальні морально-етичні та філософські питання людського буття, які є актуальними для кожної епохи, а також виступає фундаментальним джерелом для розвитку світового права, культури й мистецтва.

Прочитай вислови відомих людей про Біблію. Поміркуй над їхнім змістом і прокоментуй один на вибір.

Для коментування обрано вислів Іммануїла Канта: «Існування Біблії як книги є найбільшою користю для всіх людей, коли-небудь випробуваною людством».

Цей вислів підкреслює значення Біблії не лише як релігійного канону, а як унікального цивілізаційного інструменту для формування гуманістичних цінностей. Вона заклала основи загальнолюдської моралі, права та етики, що допомогло людству вибудувати стійкі правила співіснування, взаємодопомоги й милосердя, принісши колосальну практичну та духовну користь суспільству впродовж багатьох століть.

Біблійні легенди й притчі (с. 29–31)

Пригадай відомі тобі біблійні притчі чи легенди. Перекажи зміст однієї з них. Поміркуй, до яких роздумів спонукає твір.

Відомими біблійними легендами є розповіді про створення світу, вигнання з раю, всесвітній потоп, спорудження Вавилонської вежі, а також притчі про доброго самарянина, сіяча й блудного сина.

У притчі про блудного сина йдеться про батька та його двох синів. Молодший син вимагає свою частку спадщини, вирушає до далекого краю й там марнотратно витрачає все майно. Опинившись у повних злиднях під час голоду та працюючи пастухом свиней, він усвідомлює свої помилки й вирішує повернутися до батька, щоб покаятися й попроситися працювати хоча б наймитом. Батько, помітивши сина ще здалеку, радісно біжить йому назустріч, обіймає, прощає і влаштовує велике свято, зазначаючи, що його син «був мертвий і ожив, пропав і знайшовся». Коли старший син висловлює незадоволення через таку прихильність до марнотратника, батько пояснює йому важливість радості від повернення брата додому.

Цей твір спонукає до глибоких роздумів про силу всепрощення, милосердя, безумовної батьківської любові та потребу щирого покаяння. Притча демонструє, що людина завжди має шанс виправити свої помилки й повернутися до моральних витоків, а справжня любов здатна прощати навіть найбільші провини.

Світ Біблії в мистецтві (с. 31–32)

Розглянь зображення, визнач, яку легенду чи притчу ілюструє кожне з них. Знайди у вікіпедії або в інших достовірних джерелах інформацію про те, хто є автором кожного із цих зображень.

Перше зображення ілюструє старозавітну біблійну легенду про зведення Вавилонської вежі. Автором цього відомого живописного полотна під назвою «Вавилонська вежа» (1563 рік) є видатний нідерландський художник Пітер Брейгель-старший.

Друге зображення ілюструє новозавітну притчу про блудного сина. Автором цієї знаменитої картини під назвою «Повернення блудного сина» (близько 1669 року) є голландський художник Рембрандт ван Рейн.

ЗАВДАННЯ

1. Вибери один із творів мистецтва, згаданих у тексті (наприклад, «Таємна вечеря» Леонардо да Вінчі, «Мойсей» Івана Франка або «Марія» Тараса Шевченка), і дай відповідь на запитання:
➔ Який біблійний сюжет або образ покладено в основу цього твору?
➔ Яке головне моральне або філософське послання несе цей твір?
➔ Як митцеві вдалося передати емоції з біблійного сюжету?
Доповни відповідь короткою презентацією, колажем або малюнком, що передає твоє бачення твору.

Для аналізу обрано поему «Мойсей» Івана Франка.

• В основу цього твору покладено старозавітний сюжет про вихід єврейського народу з єгипетського полону та його сорокарічні блукання пустелею у пошуках Обітованої землі під проводом пророка Мойсея. Основним образом є сам Мойсей — вождь, який присвятив усе життя служінню своєму народові, але змушений переживати сумніви й неприйняття з боку тих, кого веде.
• Головним філософським і моральним посланням твору є ідея історичного призначення нації, важливість духовного лідерства та єдності народу на шляху до свободи. Франко наголошує на тому, що без глибокої віри та національної свідомості неможливо побудувати власну незалежну державу, а шлях до свободи потребує внутрішнього звільнення від рабської психології.
• Передати емоції біблійного сюжету Іванові Франку вдалося за допомогою глибокого психологізму, драматичних внутрішніх монологів головного героя, його діалогів із демоном пустелі Азазелем та пристрасних дискусій із противниками — Датаном і Авіроном. Автор майстерно поєднує біблійний пафос із тонким відтворенням людських сумнівів, болю розчарування й водночас незламної відданості вищій меті.

2. Досліди, хто здійснив переклади Біблії українською мовою. Підготуй коротку інформацію про переклад Біблії П. Куліша, І. Пулюя, І. Нечуя-Левицького.

Перший повний переклад Біблії українською мовою з оригінальних єврейських та грецьких текстів здійснили Пантелеймон Куліш, Іван Пулюй та Іван Нечуй-Левицький.

Ця масштабна праця розпочалася у 1860-х роках за ініціативи Пантелеймона Куліша. Він виконав основну частину перекладу, проте у 1885 році під час пожежі на його хуторі Мотронівка рукопис Старого Завіту повністю згорів, після чого роботу довелося починати заново. До перекладацького процесу активно долучилися видатний фізик і громадський діяч Іван Пулюй та відомий письменник Іван Нечуй-Левицький, який переклав кілька книг Старого Завіту. Після смерті Куліша у 1897 році Пулюй доопрацював і завершив спільну працю.

Повний переклад Біблії українською мовою був опублікований у Відні у 1903 році за сприяння Британського та іноземного біблійного товариства. Ця книга отримала назву «Кулішева Біблія» й відіграла фундаментальну роль у формуванні української літературної мови та утвердженні національної самобутності українців.

3. Створи власний проєкт «Біблійні мотиви сьогодні». Уяви, що тобі доручили створити сучасне мистецьке висловлювання на біблійну тему (картину, вірш, фільм, пісню, мем або відео в TikTok). Поміркуй над тим, який біблійний сюжет або образ ти б вибрав / вибрала? Чому саме він для тебе актуальний? Як би ти його переосмислив / переосмислила крізь призму сучасності (які символи, жанри, засоби ти використав би / використала б)?

Для сучасного проєкту обрано біблійний сюжет про протистояння Давида та Голіафа. Цей сюжет є надзвичайно актуальним для сучасної України, оскільки метафорично відображає героїчну боротьбу порівняно невеликої, але відважної й технологічно винахідливої нації проти величезного, агресивного та грубого загарбника.

Проєкт передбачає створення серії коротких атмосферних відеороликів (у форматі Reels/TikTok) та цифрових колажів у стилі кінематографічного неону й кіберпанку. Замість традиційних обладунків і пращі сучасний Давид буде зображений як молодий український захисник чи захисниця у тактичному спорядженні, чиєю зброєю є інтелект, швидкість та пульт керування дроном. Голіаф постане в образі величезного, незграбного, заіржавілого залізного монстра, який уособлює руйнівну, але морально застарілу ворожу воєнну машину. Головними символами стануть контраст світла й темряви, де Давид випромінює тепле внутрішнє світло розуму та правди, а Голіаф занурений у холодну, безлику темряву грубої сили.

ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

4. Коротко опиши свій проєкт (три–п’ять речень) або створи ескіз / набір / план ідей.

Проєкт «Біблійні мотиви сьогодні» реалізується у форматі анімаційного відео для платформи TikTok, присвяченого модернізації притчі про блудного сина. Сюжет перенесено в сучасні реалії: підліток залишає родину заради легкого життя в мегаполісі, витрачає всі ресурси в інтернеті й опиняється в скруті, працюючи на найнижчих роботах. Головна ідея проєкту — показати, що справжні цінності, любов батьків та вміння визнавати свої помилки залишаються незмінними в цифрову епоху. Відео оформлюється за допомогою неонового візуального стилю, динамічного монтажу та супроводжується сучасним ембієнт-саундом.

ЗАВДАННЯ

1. Зроби висновок із прочитаного про те, яке історико-художнє значення мають пам’ятки оригінальної літератури, зокрема літописи. Запиши відповідь у вигляді графічного тексту.

Історико-художнє значення пам’яток оригінальної літератури та літописів:

[ Пам'ятки оригінальної літератури ]
               │
               ├─► Джерело духовності та культури (живе свідчення думок, мрій і вірувань народу)
               ├─► Формування національної ідентичності (зв'язок поколінь, збереження мови й традицій)
               │
               └─► [ Літописи як синкретичний жанр ]
                             │
                             ├─► Історичне значення (хронологічна фіксація подій «літо по літу»)
                             ├─► Художнє значення (емоційна розповідь, драматизм, оцінки авторів)
                             └─► Жанрове багатство (поєднання міфів, легенд, документів та мемуарів)

2. Вибери один із творів, згаданих вище; опиши його основну думку; поясни, чому цей твір можна назвати оригінальним для української культури. Поміркуй, які ідеї цієї пам’ятки цікаві для сучасників.

Для аналізу обрано літопис «Повість минулих літ».

Основна думка цього твору полягає в утвердженні важливості державної єдності, любові до рідної землі та безкорисливого служіння Вітчизні задля збереження сили й незалежності держави.

Твір є оригінальним для української культури, оскільки він створений вітчизняним автором Нестором Літописцем у Києві на основі староукраїнської мови з елементами живої народної говірки, відображає самобутні історичні події Русі-України та формує унікальний художній образ нашої історії.

Для сучасників актуальними є ідеї консолідації суспільства перед обличчям зовнішніх загроз, усвідомлення власного коріння та поваги до історичного спадку предків.

3. Уяви, що ти сучасний літописець або поет. Напиши короткий текст (4–6 рядків чи речень) про подію або героя нашого часу (наприклад, захисника України, волонтера, учителя, лікаря). Використай урочистий стиль, образи та метафори так, як це робили тодішні автори.

О премудрі воїни землі нашої, що нині щитами своїми заступили сонце від ворожої темряви!
Подібно до хороброго Святослава, ви не знаєте страху і стоїте міцно на берегах сивого Дніпра, боронячи отчину від лютих нападників.
Ваша мужність є твердою, мов харалужні мечі, а серця палахкотять патріотичним вогнем, який освічує шлях до майбутньої перемоги.
Нехай же слава про ваші подвиги лине через віки, а земля рідна приймає ваші труди як благословенний дар свободи.

ПОМІРКУЙТЕ

Поміркуй над словами Василя Яременка: «“Повість врем’яних літ” — це не просто пам’ятка писемності, а й високохудожня поетична книга, збірка епічних пісень та перша, найдавніша історія українського народу, написана на замовлення Вічності. Вона має стати букварем нашої національної свідомості, глибоких патріотичних та інтернаціональних почуттів, пронесених народом через тисячоліття».

Слова Василя Яременка підкреслюють унікальний статус «Повісті минулих літ» не лише як історичного документа, але й як фундаментального мистецького та націєтворчого твору. Визначення літопису як «написаного на замовлення Вічності» вказує на його позачасове значення, яке виходить за межі середньовічної епохи. Ця праця виховує національну свідомість і патріотизм, оскільки вона демонструє глибоке коріння українського народу та транслює моральні орієнтири єдності й захисту рідної землі крізь тисячоліття. Осмислення літопису як «букваря свідомості» закликає сучасні покоління вивчати власну історію для збереження державної та культурної самобутності.

Пам’ятки оригінальної літератури. Літописи (с. 32–33)

Створи логотип «Повісті минулих літ» для нащадків, урахувавши її значення для українців зокрема і світу загалом.

Прочитай фрагменти «Повісті минулих літ» (у перекладі Леоніда Махновця). Зверни увагу на те, як автор змальовує князя Святослава. Склади цитатний план характеристики образу князя. Визнач, які риси його характеру імпонують тобі найбільше.

Цитатний план характеристики образу князя Святослава:

1. Військова мужність та завзяття з юності: «Коли князь Святослав виріс і змужнів, став він воїв збирати, багатьох і хоробрих, бо й сам був хоробрий і легкий».
2. Стрімкість та швидкість у походах: «Ходячи, яко пардус, багато воєн він чинив».
3. Невибагливість у воєнному побуті та рівність із воїнами: «Возів же за собою він не возив, ні котла не брав, ні м’яса не варив… Навіть шатра він не мав, а пітник слав і сідло клав у головах».
4. Лицарське благородство та чесність у веденні війни: «І посилав він до інших земель послів, кажучи: “Хочу на вас іти”».
5. Рішучість, патріотизм та вміння мотивувати військо перед лицем смерті: «Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею доведеться стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає».
6. Нехтування багатством на користь зброї: «Лютим буде сей муж, бо майном нехтує, а оружжя бере».

Найбільше імпонують такі риси характеру Святослава, як лицарське благородство, виняткова невибагливість у побуті та готовність розділяти всі труднощі воєнного життя нарівні зі своїми дружинниками. Особливо вражає його звичка відкрито попереджати ворогів про свій похід, що свідчить про високе почуття військової честі, а також здатність особистим прикладом надихати воїнів на мужність у найскладніші хвилини бою.

1. Склади усну розповідь про спосіб життя князя Святослава. Як це допомогло майбутньому правителеві стати справжнім лідером своєї держави?

Князь Святослав вів надзвичайно простий та суворий спосіб життя, який нічим не відрізнявся від побуту його дружинників. Він не брав із собою в походи возів із речами, казанів для варіння їжі чи розкішних шатер, а спав просто неба, підстеливши кінський пітник під бік і поклавши сідло під голову. Харчувався князь дуже невибагливо, запікаючи на вугіллі тонко нарізану конину, звірину чи яловичину. Така відсутність привілеїв та готовність розділяти всі труднощі воєнного життя пліч-о-пліч із простими воїнами викликали безмежну повагу та відданість його армії. Дружина бачила у Святославі не далекого володаря, а надійного побратима та безстрашного вождя, за яким воїни без вагань готові були йти в бій і віддавати життя. Це загартувало його авторитет і допомогло згуртувати державу навколо сильної військової сили, перетворивши князя на справжнього лідера свого народу.

2. Яку роль у житті Святослава відіграла його мати Ольга?

Княгиня Ольга відіграла визначальну роль у житті та правлінні Святослава, забезпечуючи надійний тил і внутрішню стабільність держави. Оскільки князь майже весь свій час проводив у тривалих військових походах, саме Ольга керувала внутрішньою політикою Русі, виховувала його синів — Ярополка, Олега та Володимира, а також організовувала оборону Києва під час печенізької облоги. Попри те, що Святослав не прийняв християнську віру своєї матері, побоюючись глузувань з боку дружини, він глибоко поважав її, прислухався до її порад, негайно повернувся з Болгарії для порятунку родини з обложеного Києва та виконав її останню волю, поховавши княгиню за християнським обрядом без язичницької тризни.

3. Установи хронологію подій:

Правильна хронологічна послідовність подій є такою:

1. Похід проти хозар і захоплення Ітіля.
2. Святослав обрав Переяславець своєю резиденцією.
3. Облога Києва печенігами.
4. Смерть княгині Ольги.
5. Загибель Святослава на Дніпрових порогах.

ЗАВДАННЯ

4. Уяви себе учасником або спостерігачем подій «Повісті минулих літ». Створи щоденниковий запис (5–7 речень) про похід на болгар, облогу Києва чи останню битву князя.

Печенізька орда обступила наш Київ величезною силою, закривши всі виходи з міста. Ми знемагали від голоду та безвіддя, втрачаючи надію на порятунок. Раптом один хоробрий юнак зголосився пройти крізь ворожий табір, тримаючи в руках лише вуздечку. Він зумів перепливти Дніпро під стрілами печенігів і привів на допомогу дружину воєводи Претича. Почувши сильні звуки труб з човнів, вороги злякалися й кинулися тікати врізнобіч. Цей день став днем нашого визволення, і ми щиро дякували Богові за спасіння нашого міста.

5. Візьми участь у дискусії про те, чи можна вважати Святослава ідеальним правителем свого часу. Які його риси допомогли б сьогоднішнім лідерам? Прокоментуй свою думку.

Святослава не можна вважати повністю ідеальним правителем свого часу, оскільки він занадто захоплювався військовими походами на чужі землі, нехтуючи захистом та розбудовою власної держави, на що йому справедливо вказували кияни під час облоги міста печенігами. Проте його лицарське ставлення до ворогів, виражене у відкритому попередженні «Хочу на вас іти», а також невибагливість у побуті та готовність ділити всі труднощі нарівні зі своїми воїнами є взірцевими. Сучасним лідерам стали б у пригоді такі його риси, як рішучість, чесність у намірах, особиста мужність та здатність вести за собою людей власним прикладом.

6. Які слова в тексті були невідомими? Спробуй з’ясувати їхнє значення. До якого виду лексики вони належать?

У тексті літопису трапляються такі маловідомі слова:

1. Пардус — застаріла назва гепарда або леопарда.
2. Пітник — повсть, яку підкладають під кінське сідло.
3. Безвіддя — відсутність або гостра нестача води у водоймах.
4. Паволоки — міцні й дорогі шовкові тканини.
5. Пресвітер — священник у християнській громаді.

Ці слова належать до пасивного словникового запасу української мови, зокрема до застарілої лексики (історизмів та архаїзмів).

«Повість минулих літ» (с. 34–45)

ПРОЧИТАЙ ФРАГМЕНТИ «ПОВІСТІ МИНУЛИХ ЛІТ»

Прочитай фрагменти «Повісті минулих літ» (у перекладі Леоніда Махновця) про князів Бориса й Гліба та їхнього брата Святополка. Назви причини їхніх вчинків.

Причини вчинків князів, змальованих у літописі, полягають у наступному:

Святополк прагнув одноосібної влади та багатства («Переб’ю всіх братів своїх і візьму землю Руськую один»), через що вдався до підступного вбивства своїх братів Бориса, Гліба та Святослава.

Борис керувався християнськими заповідями та синівським обов’язком, тому відмовився йти війною проти старшого брата, який мав замінити йому батька, та покірно прийняв мученицьку смерть, аби не проливати кров.

Гліб виявив абсолютну слухняність волі батька, вирушивши в дорогу за першим же покликом, а дізнавшись про смерть Бориса, свідомо обрав шлях мучеництва через небажання жити в облудному світі без улюбленого брата.

ПОМІРКУЙТЕ

1. Поміркуй, чому Бориса й Гліба вважають святими.

Бориса й Гліба вважають святими, оскільки вони стали першими руськими мучениками-страстотерпцями, які добровільно прийняли смерть заради збереження християнського миру й братської любові. Князі свідомо відмовилися від збройної боротьби за владу та кровопролиття, продемонструвавши абсолютне смирення перед старшим братом і Божою волею. Їхній вчинок став духовним ідеалом для тогочасного суспільства, символом перемоги любові над жадобою та братовбивчим гріхом.

ПОМІРКУЙТЕ

2. Чи міг би Святополк стати добрим князем, якби не обрав шлях зради?

Святополк міг би стати сильним та успішним правителем завдяки своїй рішучості, наполегливості та прагненню зміцнити одноосібну владу, проте його свідомий вибір підступності, братовбивства та залучення печенігів позбавив його підтримки народу і привів до міжусобної війни та остаточного краху.

3. Створи психологічний портрет одного з персонажів — Бориса, Гліба чи Святополка. Назви мотиви їхньої поведінки.

Психологічний портрет Святополка:
Святополк є типом властолюбного, підозрілого та вкрай егоцентричного правителя, який керується виключно власними амбіціями та страхом втратити здобуте. Йому притаманні підступність, готовність прикидатися доброзичливим заради обману майбутньої жертви, а також повна відсутність моральних обмежень та родинної прихильності.

Мотиви поведінки Святополка:
Головним мотивом його дій є непомірне прагнення до одноосібної влади в Києві та страх перед можливою конкуренцією з боку популярного серед війська та народу Бориса. Бажання усунути суперників будь-якою ціною переважає в його свідомості релігійні заповіді та родинний обов’язок.

4. Візьми участь у дискусії «Зрада Батьківщині: егоїзм, слабкість чи прояв свободи вибору?»

Зрада Батьківщині поєднує в собі егоїзм та слабкість духу, оскільки вона завжди базується на пріоритеті особистої вигоди над інтересами суспільства та нездатності протистояти спокусам або зовнішньому тиску. Хоча формально кожен вчинок людини є виявом її свободи вибору, зрада руйнує саму сутність громадянської відповідальності та суспільного договору, перетворюючи свободу на інструмент руйнації власної країни.

5. Випиши з фрагментів тексту «Повість минулих літ» незрозумілі для тебе слова.

З фрагментів літопису можна виділити такі архаїчні та застарілі слова:

• Пардус — леопард або гепард.
• Пітник — повсть, яку підкладають коню під сідло.
• Безвіддя — гостра нестача або повна відсутність води у водоймах.
• Паволоки — дорогі, міцні шовкові тканини, які виготовляли у Візантії.
• Пресвітер — священник.
• Корзна — давньоруський верхній одяг у вигляді плаща.
• Куна — давньоруська грошова одиниця.

Історична площина: Нестор Літописець (с. 45–46)

1. Перевір, наскільки ти був уважним / була уважною, і виконай вправу «Хто? Що? Де? Коли?». Запиши короткі відповіді в зошит.

➔ Хто є автором «Повісті минулих літ»?

Автором «Повісті минулих літ» є чернець Нестор Літописець.

➔ У якому монастирі жив і працював Нестор?

Нестор жив і працював у Києво-Печерському монастирі.

➔ Яке питання порушено на початку літопису?

На початку літопису порушено питання: «Звідки походить руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, і як Руська земля постала».

➔ Коли в Україні святкують День української писемності та мови?

День української писемності та мови в Україні святкують 27 жовтня.

➔ Який князь замовив Нестору написання літопису?

Написання літопису замовив Нестору київський князь Святополк Ізяславич.

ІСТОРИЧНА ПЛОЩИНА

2. Розташуй події у правильній хронологічній послідовності:
➔ хрещення Русі;
➔ народження Нестора Літописця;
➔ написання «Повісті минулих літ»;
➔ перша редакція «Повісті минулих літ»;
➔ битва руських князів із половцями (1068 р.).

Правильна хронологічна послідовність подій є такою:

1. Хрещення Русі (988 рік).
2. Народження Нестора Літописця (близько 1056 року).
3. Битва руських князів із половцями (1068 рік).
4. Написання «Повісті минулих літ» (процес укладення та підготовки).
5. Перша редакція «Повісті минулих літ» (близько 1113 року).

3. Розглянь зображення. Підготуй короткий допис про вшанування пам’яті Нестора Літописця.

Вшанування пам’яті видатного давньоруського мислителя та першого вітчизняного історика Нестора Літописця в Україні має державне значення. На честь преподобного Нестора, якого вважають родоначальником української писемної мови, щорічно 27 жовтня відзначають День української писемності та мови. Його образ увічнено в українській фалеристиці та нумізматиці, зокрема на поштовій марці «1000 років літописанню і книжковій справі в Україні» та срібній пам’ятній монеті Національного банку України. На честь Нестора Літописця також споруджують величні пам’ятники, яскравим прикладом яких є монумент у місті Бориспіль, що відображає глибоку шану нащадків до його культурного й духовного спадку.

Нове й цікаве: Професія копірайтера (с. 46–47)

Прочитай про професію копірайтера, склади перелік основних умінь, які знадобляться копірайтеру. Поміркуй, чи міг би Нестор у сучасному світі виконувати обов’язки копірайтера. Аргументуй свою думку.

До переліку основних умінь, які знадобляться сучасному копірайтеру, належать:

• Висока грамотність та бездоганне володіння мовою.
• Розуміння принципів маркетингу та особливостей цільової аудиторії.
• Уміння працювати з різними літературними та інформаційними жанрами.
• Швидкий та ефективний пошук, аналіз і систематизація інформації.
• Творчість, креативність, начитаність і широкий світогляд.
• Здатність враховувати побажання замовника та дотримуватися встановлених термінів виконання робіт.
• Уміння адаптувати складні чи застарілі тексти для кращого сприйняття сучасною аудиторією.

Нестор Літописець у сучасному світі міг би успішно виконувати обов’язки копірайтера з таких причин:

• Він був високоосвіченим книжником, знав кілька мов і мав надзвичайно широкий світогляд, що дозволяло б йому швидко знаходити та якісно структурувати потрібну інформацію.
• Нестор володів винятковим літературним хистом і вмів подавати історичні факти у формі яскравих, образних і захопливих сюжетів, що є ключовою вимогою для створення якісного текстового контенту.
• Робота над літописом за дорученням князя Святополка Ізяславича свідчить про його вміння працювати із «замовником», дотримуватися високих стандартів відповідальності та професійно опрацьовувати різноманітні джерела.

Уявіть, що ви журналісти, які беруть інтер’ю в Нестора Літописця. Складіть діалог із 3–4 запитаннями та відповідями. За потреби скористайтеся прикладами запитань (Чому ви вирішили написати «Повість минулих літ»? Що для вас було найважчим під час роботи? Яких князів ви поважаєте найбільше?)

Журналіст: Шановний отче Несторе, чому ви вирішили взятися за написання та укладення «Повісті минулих літ»?
Нестор Літописець: Головною метою моєї праці було зберегти пам’ять про славу та помилки наших предків для майбутніх поколінь, пояснити нащадкам, звідки походить Руська земля, хто в ній почав спершу княжити і як наша держава постала.

Журналіст: Що для вас було найважчим під час роботи над цим масштабним літописом?
Нестор Літописець: Найбільшою складністю виявилося збирати й зіставляти розрізнені джерела: поєднувати сухі хронологічні записи, князівські договори, усні народні перекази та іноземні хроніки в єдину, послідовну та правдиву художньо-історичну розповідь.

Журналіст: Яких руських князів ви особисто поважаєте найбільше і за які саме заслуги?
Нестор Літописець: Я глибоко поважаю княгиню Ольгу за її державну мудрість, князя Володимира Великого за хрещення Русі та принесення світла віри, а також Ярослава Мудрого за його любов до книг і розбудову шкіл на нашій землі.

Журналіст: Що б ви побажали майбутнім поколінням українців, які читатимуть ваші літописні рядки?
Нестор Літописець: Я закликаю вас понад усе берегти єдність своєї держави, уникати внутрішніх чвар і розбрату, шанувати своє коріння та оберігати рідне слово як безцінний духовний скарб.

Пригадайте зміст однієї з легенд, описаних у «Повісті минулих літ», та виконайте запропоновані завдання.

Для виконання завдань обрано легенду про заснування Києва братами Києм, Щеком, Хоривом та їхньою сестрою Либіддю.

1. Створіть мальопис із 3–4 кадрів до одного фрагмента тексту (на вибір).

Для візуалізації легенди про заснування міста Києва створено художній мальопис:

2. Накресліть мапу легендарних подій (де відбувалася подія, хто її герой, чим вона важлива).

Нижче наведено концептуальну схему легендарних подій у вигляді Markdown-таблиці:

3. Намалюйте ілюстрацію з підписом і коротким поясненням сюжету.

Для ілюстрування сюжету створено такий малюнок:

Підпис до ілюстрації: Заснування Києва братами Києм, Щеком, Хоривом та сестрою Либіддю.

Коротке пояснення сюжету: На ілюстрації зображено доленосний момент вибору місця для майбутньої столиці Русі-України. Три брати-поляни разом зі своєю сестрою Либіддю, вражені красою та стратегічною зручністю дніпровських схилів, вирішують збудувати тут фортецю. Місто назвали Києвом на честь старшого брата Кия. Цей сюжет є фундаментальним міфом про початок української державної традиції, який демонструє споконвічне прагнення нашого народу жити на благодатній та захищеній землі.

ЗАВДАННЯ

Прочитай фрагмент «Повчання» («Поучення») Володимира Мономаха в перекладі Леоніда Махновця. Визнач і сформулюй тему й основну думку тексту.

Тема фрагменту «Повчання» Володимира Мономаха — морально-етичні та практичні настанови князя своїм дітям і нащадкам щодо державного управління, військової справи, ставлення до ближніх та виконання релігійних обов’язків.

Основна думка твору — заклик до нащадків жити по совісті та за християнськими заповідями, творити добро, захищати слабких, уникати лінощів і постійно навчатися задля збереження єдності та сили Руської землі.

Володимир Мономах. «Повчання» (с. 48–51)

1. Прокоментуй, як поєднані релігійні та життєві поради в «Повчанні».

У «Повчанні» релігійні настанови є основою для життєвих порад. Князь поєднує християнські заповіді милосердя, покаяння та щоденної молитви з конкретними практичними рекомендаціями щодо військової оборони, господарювання, поваги до старших і прийому гостей. Виконання релігійного обов’язку в творі безпосередньо виражається через щоденні добрі справи та справедливе ставлення до людей.

2. Чому Володимир Мономах вважав, що важливо бути не лише хоробрим, а й освіченим?

Володимир Мономах вважав освіченість необхідною умовою для мудрого та успішного державного управління. Як приклад він наводив свого батька Всеволода, який самостійно вивчив п’ять мов і завдяки цьому мав велику повагу в інших країнах. Князь наголошував, що хоробрість без знань і розуму не здатна забезпечити справедливий суд і зважену політику, а лінощі є джерелом забуття всього корисного.

3. Чи можна Володимира Мономаха назвати першим українським письменником? Прокоментуй свою думку.

Володимира Мономаха обґрунтовано називають одним із перших оригінальних світських письменників Русі-України. Його «Повчання» є авторським художньо-публіцистичним твором, а не перекладом чи сухим літописним записом. Текст містить індивідуальний стиль, автобіографічні елементи та мовні ознаки, близькі до живої розмовної мови предків сучасних українців.

4. Проілюструй життєвими прикладами актуальність порад із «Повчання».

Поради з «Повчання» залишаються актуальними в сучасному житті. Заклик князя захищати вдів, сиріт та бідних відповідає сучасній благодійності й волонтерству, які допомагають постраждалим від життєвих труднощів та війни. Настанова постійно вчитися і не лінуватися відображає сучасний принцип безперервної освіти. Порада не покладатися повністю на підлеглих, а особисто все контролювати, є базовим правилом ефективного менеджменту в сучасних компаніях.

5. Яке висловлювання Мономаха найбільш корисне для тебе?

Найбільш корисним є висловлювання про лінь: «Лінь-бо — мати всьому: що уміє, те забуде, а чого не вміє, того не навчається». Ця настанова спонукає до постійного саморозвитку та праці, оскільки бездіяльність веде до втрати вже здобутих знань і заважає опануванню нових навичок.

6. Кого з українських державних діячів-письменників ти знаєш? Досліди інформацію про одного з них і створи мультимедійну презентацію.

Серед українських державних діячів-письменників відомі такі постаті, як Володимир Мономах, Іван Мазепа, Пилип Орлик, Михайло Грушевський та Володимир Винниченко.

Нижче наведено структуру мультимедійної презентації, присвяченої Володимиру Винниченку — видатному письменнику, драматургу та першому голові уряду УНР.

План презентації «Володимир Винниченко: політик і митець»

• Слайд 1: Титульний
  • Заголовок: Володимир Винниченко: між політикою та літературою.
  • Візуальне оформлення: Портрет діяча, роки життя (1880–1951).
• Слайд 2: Політична діяльність
  • Текст: Один із лідерів Української революції 1917–1921 років. Голова Генерального секретаріату Центральної Ради, згодом — голова Директорії УНР. Автор майже всіх декларацій та універсалів УНР.
  • Візуальне оформлення: Світлина Генерального секретаріату Центральної Ради 1917 року.
• Слайд 3: Літературна творчість
  • Текст: Один із найпопулярніших українських прозаїків і драматургів початку XX століття. Писав у стилі модернізму. Його п’єси «Чорна Пантера і Білий Медвідь», «Брехня» ставилися на сценах європейських театрів. Автор першого українського фантастичного роману «Сонячна машина».
  • Візуальне оформлення: Обкладинка першого видання роману «Сонячна машина».
• Слайд 4: Дворушність долі: компроміс митця і політика
  • Текст: Винниченко постійно шукав баланс між революційним соціалізмом та національною ідеєю. Через політичні розбіжності змушений був емігрувати, де повністю присвятив себе літературі та філософській праці «Конкордизм».
  • Візуальне оформлення: Фото будинку «Закуток» у Мужені (Франція), де письменник провів останні роки життя.
• Слайд 5: Висновки
  • Текст: Володимир Винниченко — унікальна постать в українській історії, яка поєднала державотворення із реформуванням української літератури, вивівши її на європейський рівень.

7. Розглянь зображення — пам’ятник Володимиру Мономаху в історичному середмісті Прилук на Валу над Удаєм. Монумент був відкритий 22 серпня 1992 року. Автор — скульптор Семен Кантур. Поміркуй, якби тобі довелося проводити реставраційні роботи, що б ти змінив / змінила й чому.

У процесі реставраційних робіт доцільно повернути дві високі стели з чотиригранним куполом і позолоченим шпилем, які раніше височіли позаду бронзової фігури князя Володимира Мономаха і були демонтовані під час реконструкції у 2012 році. Ці елементи створювали цілісний і завершений архітектурний ансамбль, символізуючи велич давньоруського міста-фортеці та його духовне спрямування. Повернення оригінальних елементів відновить первинний художній задум скульптора Семена Кантура і зробить пам’ятник більш монументальним.

«Слово про похід Ігорів» (с. 51–63)

Прочитай «Слово про похід Ігорів». Поміркуй, чому цей твір вважають героїчною поемою.

«Слово про похід Ігорів» вважають героїчною поемою через поєднання кількох визначальних чинників. По-перше, у центрі сюжету перебуває героїчний, хоч і невдалий, військовий похід руських князів на чолі з Ігорем Святославичем проти половців. По-друге, твір уславлює мужність, відвагу та патріотизм воїнів-русичів, які готові полягти за рідну землю, що є ключовою ознакою героїчного епосу. По-третє, у поемі діють конкретні історичні постаті, чиї вчинки мають вирішальне значення для долі держави. Поєднання масштабних ліричних відступів з епічним описом запеклих битв і глибоким патріотичним закликом до єднання князів підтверджує належність твору до жанру героїчної ліро-епічної поеми.

Розташуй номери зображень у тій послідовності, яка відповідатиме сюжету поеми. Опиши одне з них на вибір. Визнач техніку, в якій працював художник.

Правильна послідовність зображень відповідно до сюжету поеми: 2, 1, 3, 4, 5, 6, 7.

Опис ілюстрації №6 («Плач Ярославни»):
На ілюстрації зображено Ярославну, яка стоїть на оборонній стіні (заборолі) міста Путивля. Її постать сповнена глибокої туги та відчаю: руки розпростерті до неба, обличчя виражає невимовний біль від звістки про поразку чоловіка та його війська. На тлі детально промальовано дерев’яні конструкції фортеці та тривожне небо з хмарами, що посилює атмосферу трагізму та самотності. Контраст чорного та білого кольорів підкреслює емоційний і психологічний драматизм моменту.

Художник Василь Лопата працював у техніці ліногравюри (опуклої гравюри на лінолеумі).

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Склади паспорт твору. Намалюй таблицю в зошиті та заповни її за такими пунктами:
➔ Літературний рід
➔ Жанр твору
➔ Тема твору
➔ Основна думка
➔ Образи твору
➔ Композиція (зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка)

2. Доведи, що «Слово про похід Ігорів» — героїчна ліро-епічна поема. За потреби скористайся літературознавчим компасом.

«Слово про похід Ігорів» поєднує в собі ознаки епосу та лірики, що є визначальною рисою ліро-епічного твору. Епічне начало виражається у наявності чіткого сюжету, послідовній оповіді про історичний похід та битви, а також у змалюванні конкретних дійових осіб (князів, ханів). Ліричне начало виявляється у глибокій емоційності оповіді, вираженні автором патріотичних переживань і власного ставлення до подій, використанні численних емоційно-експресивних художніх засобів, риторичних запитань, а також ліричних відступів, як-от плач Ярославни чи «золоте слово» Святослава. Ознака героїчності зумовлена тим, що в центрі твору постають військові подвиги, мужність, відвага та патріотизм воїнів, які захищають рідну землю від загарбників.

3. Із якою метою, на твою думку, у творі поєднано історичну правду та художню вигадку?

Поєднання історичної правди та художньої вигадки слугує глибшому втіленню головної виховної та патріотичної мети автора. Історична основа, що спирається на реальні події походу 1185 року та конкретні постаті князів, забезпечує документальну достовірність і показує життєву важливість проблеми роздробленості Русі. Художня вигадка, зокрема залучення міфологічних сил природи, фольклорних символів та гіперболізації, дозволяє підсилити емоційне сприйняття трагедії, надати подіям узагальненого епічного масштабу і переконливіше донести до читача заклик до національної єдності.

4. Опиши образ Бояна. Як вважаєш, чим він близький авторові?

Боян постає у творі як видатний співець-гусляр минулих часів, творчість якого відзначалася надзвичайною поетичною уявою, здатністю подумки «літати соколом під хмарами» та прославляти руських князів Ярослава й Мстислава. Він близький авторові своїм поетичним даром, патріотизмом, глибокою відданістю рідній землі та служінням мистецтву слова. Проте автор протиставляє свій творчий метод Бояновому: якщо Боян творив у пишному, ускладненому стилі минулої епохи, то автор прагне вести розповідь реалістично, «по билицях часу нашого», спираючись на історичну правду та уникаючи надмірного фантазування.

5. Перекажи фрагмент затемнення сонця від імені простого збентеженого і навіть наляканого дружинника, якому довелося стати очевидцем такого явища. Назви його ключові емоції. Прокоментуй, як вони можуть впливати на поведінку людини.

Ми щойно виступили в похід, і наші серця горіли прагненням здобути славу для рідної землі, як раптом посеред білого дня небо почало стрімко темніти. Я підвів очі вгору і заціпенів від невимовного жаху: наше ясне сонце почало зникати, немов якась чорна потвора закривала його своїм холодним крилом. Усе навколо занурилося в густий, гнітючий морок, птахи миттєво замовкли, а коні під нами почали тривожно іржати та здиблюватися. Холодний піт виступив на моєму чолі, адже кожен із нас зрозумів, що це саме небо посилає страшне знамення неминучої біди й загибелі. Проте князь Ігор наказав рухатися далі вглиб половецького степу, і ми змушені були коритися його волі, хоча в душі кожного оселився крижаний страх перед невідомим майбутнім.

Ключовими емоціями дружинника є панічний страх перед невідомим природним явищем, тривога, благоговійне збентеження (трепет перед вищими силами), почуття приреченості та внутрішній конфлікт між жахом і військовим обов’язком.

Такі сильні негативні емоції суттєво впливають на поведінку людини: вони паралізують волю, знижують здатність тверезо мислити і приймати раціональні рішення в критичних ситуаціях. Страх може викликати паніку в колективі або, навпаки, призвести до апатичної покірності лідерові, через що воїни продовжують виконувати навіть завідомо небезпечні чи помилкові накази.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

6. Дізнайся зі словника, що означають слова стратегія і тактика. Чи впливають вони на ухвалення рішень? Наведи приклади прорахунків князя Ігоря під час походу. Запропонуй варіанти, які допомогли б йому перемогти половців або хоча б не потрапити в полон.

Стратегія — це довгостроковий, масштабний план дій, спрямований на досягнення глобальної мети протягом тривалого періоду. Тактика — це система конкретних прийомів, методів та засобів, за допомогою яких реалізується стратегія на окремих етапах у короткостроковій перспективі. Стратегія і тактика безпосередньо впливають на ухвалення рішень, оскільки стратегічні завдання визначають загальний вектор дій, а тактичні міркування диктують вибір конкретних кроків залежно від поточної ситуації.

Прикладами тактичних і стратегічних прорахунків князя Ігоря під час походу є:

• ігнорування несприятливого природного явища (сонячного затемнення), що вважалося поганою прикметою і деморалізувало воїнів;
• егоїстичне рішення продовжувати похід після першої легкої перемоги замість того, щоб повернутися або скоординувати сили з іншими князями;
• розпорошення військових сил та послаблення пильності через захоплення половецького майна, що дозволило ворогам зібрати основні сили та оточити русичів.

Варіантами, які допомогли б князю перемогти або уникнути полону, могли бути:

• повна координація воєнних планів із великим київським князем Святославом для здійснення спільного, більш численного походу;
• тактичний відступ або зайняття міцної оборонної позиції після виявлення чисельної переваги половців;
• швидке повернення додому відразу після першого переможного зіткнення для збереження війська й уникнення затяжної битви вглибині ворожої території.

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Розкрийте причини походу князя Ігоря на половців. Створіть психологічний портрет героя та прокоментуйте, які риси характеру вплинули на його рішення.

Головними причинами походу князя Ігоря на половців у 1185 році були прагнення здобути одноосібну славу переможця, відвоювати давні руські землі на березі Чорного моря та Тмуторокань, а також довести свою воєнну самостійність після того, як київський князь Святослав успішно розгромив кочівників роком раніше.

Психологічний портрет князя Ігоря характеризується такими рисами: це надзвичайно мужній, хоробрий і відданий своїй батьківщині воїн, який ставить військову честь понад усе. Водночас він є надто гарячим, самовпевненим, імпульсивним і честолюбним правителем, схильним до егоцентризму.

На рішення Ігоря піти у похід найбільше вплинули його честолюбство та гординя, що виявилися у прагненні самостійно “забрати минулу славу і поділити прийдешню”, знехтувавши державною мудрістю і попередженням природи.

Визначте, які князі брали участь у поході. Складіть сенкани до образу кожного. Зробіть висновок, чому Ігор та інші князі не залишили свого війська.

У поході на половців брали участь новгород-сіверський князь Ігор Святославич, його брат — трубчевський князь Всеволод Святославич, племінник — рильський князь Святослав Ольгович та син Ігоря — путивльський князь Володимир Ігорович.

Сенкани до образів князів:

Князь Ігор:

1. Ігор.
2. Відважний, честолюбний.
3. Веде, прагне, страждає.
4. Шукає власної військової слави.
5. Воїн.

Князь Всеволод:

1. Всеволод.
2. Мужній, сильний.
3. Б’ється, захищає, гримить.
4. Уособлює богатирську непереможну силу.
5. Богатир.

Князь Святослав Ольгович:

1. Святослав.
2. Молодий, рішучий.
3. Рушає, допомагає, воює.
4. Вірно слідує за родиною.
5. Сокіл.

Князь Володимир Ігорович:

1. Володимир.
2. Юний, слухняний.
3. Підкоряється, бореться, потрапляє (у полон).
4. Розділяє тяжку батьківську долю.
5. Спадкоємець.

Ігор та інші князі не залишили свого війська на полі бою, тому що це суперечило кодексу честі та лицарської гідності того часу. Зрада чи втеча з поля бою вважалися найбільшою ганьбою для середньовічного володаря, тоді як вірність своїй дружині до кінця була священним обов’язком кожного воєначальника.

Поясніть, яку роль у творі відіграє образ Ярославни. Якими засобами автор створює її емоційний стан? Проведіть паралелі із сучасністю. Поміркуйте над актуальністю образа жінки як берегині свого роду.

Образ Ярославни відіграє роль ліричного центру твору, символізуючи безмежну подружню любов, вірність і глибоку скорботу всіх руських жінок, які чекають чоловіків з війни. Її образ уособлює гуманістичний протест проти руйнівних воєн та міжусобиць.

Для створення емоційного стану Ярославни автор використовує жанр плачу-голосіння, персоніфікацію сил природи (звернення до Вітру, Дніпра й Сонця як до живих заступників), а також метафоричне порівняння героїні із зозулею, яка хоче полетіти на річку Каялу, щоб омити рани чоловіка.

Паралель із сучасністю виявляється у долях мільйонів українських жінок, які сьогодні чекають своїх чоловіків, синів чи братів із фронту, переживаючи подібну тривогу і так само звертаючись до всіх можливих сил із надією на порятунок та перемогу близьких.

Образ жінки як берегині роду залишається надзвичайно актуальним, адже саме жінка сьогодні тримає тил, зберігає сімейні цінності й національну ідентичність, підтримує моральний дух захисників та забезпечує продовження українського роду в часи тяжких випробувань.

Зачитайте «золоте слово» Святослава. Чи є в ньому, на вашу думку, підтекст? Який? Чи актуальний моральний зміст віщого сну Святослава?

У своєму «золотому слові» Святослав звертається до Ігоря та Всеволода: «О мої синовці, Ігорю і Всеволоде! Рано есте почали Половецькую землю мечами разити, а собі слави шукати. Та без честі одоліли, без честі бо кров погану ви пролили». Підтекст цього виступу полягає у патріотичному заклику до припинення егоїстичних міжусобиць та усвідомлення потреби в державній єдності під верховенством київського престолу для захисту кордонів усієї Русі.

Моральний зміст віщого сну Святослава є надзвичайно актуальним, оскільки він застерігає суспільство від наслідків внутрішнього розбрату й неузгодженості дій лідерів. Сон символізує, що лихо однієї частини держави неминуче приносить трагедію всьому народові, тому солідарність та спільна відповідальність є життєво необхідними для збереження свободи й незалежності країни.

ПОМІРКУЙТЕ

Запишіть перелік проблем, які автор порушує у творі. Прокоментуйте одну з них, наведіть цитати з тексту.

У «Слові про похід Ігорів» порушено такі проблеми:

1. Захист рідної землі від зовнішніх загарбників.
2. Руйнівні наслідки князівських усобиць та відсутності політичної єдності.
3. Егоцентризм лідерів, славолюбство та нехтування державними інтересами заради особистої слави.
4. Роль жінки в суспільстві, подружня вірність та родинні цінності.
5. Зв’язок людини з природою та відповідальність людини перед нею.

Проблема князівських міжусобиць є центральною в поемі. Автор засуджує прагнення князів до відокремленості та особистої слави, оскільки це послаблює обороноздатність всієї Руської землі. Символічним є «золоте слово» Святослава, де він дорікає Ігорю та Всеволоду за передчасний і неузгоджений виступ: «О мої синовці, Ігорю і Всеволоде! Рано есте почали Половецькую землю мечами разити, а собі слави шукати… Ви ж сказали: “Мужаймося самі — минулу славу самі заберем і прийдешню самі поділим!”».

Яку роль відіграють фольклорні й міфічні образи у творі? Опишіть один із них, проілюструйте свою думку цитатами з тексту.

Фольклорні й міфічні образи у творі поглиблюють емоційне сприйняття подій, уособлюють сили природи, які допомагають або заважають героям, та підкреслюють містичний зв’язок Руської землі зі своїми захисниками.

Міфічний образ віщого птаха Дива уособлює небезпеку та передчуття трагедії. Див сидить на верхівці дерева й попереджає ворожу землю про наближення руського війська, символізуючи тривожні потойбічні сили. Цей образ описано в тексті так: «див кличе з верху дерева — велить прислухатись землі незнаємій: Волзі, і Поморію, і Посуллю, і Сурожу, і Корсуню, і тобі, тмутороканський ідол!».

Як думаєте, фінал «Слова про похід Ігорів» є оптимістичним чи песимістичним? Аргументуйте свою відповідь.

Фінал «Слова про похід Ігорів» є оптимістичним. Незважаючи на тяжку поразку руського війська та полон князя, поема завершується визволенням Ігоря, його щасливим поверненням до Києва та загальним єднанням навколо ідеї захисту Батьківщини. Радісна зустріч правителя символізує віру у відродження сили Русі та непереможність народу.

Оптимістичний настрій фіналу підтверджують цитати: «Сонце світиться на небесах — Ігор князь в Руській землі», а також святковий настрій у містах: «Землі раді, городи веселі» та прославляння захисників: «Слава Ігорю Святославичу, буй-туру Всеволоду, Володимиру Ігоревичу! Здоров’я князям і дружині… Князям слава і дружині! Амінь».

Робота з медіатекстом: Сергій Єфремов про «Слово…» (с. 64–65)

Прочитай фрагменти праці «Історія українського письменства» літературознавця Сергія Єфремова. Визнач тему та мікротеми тексту. Поміркуй над заголовком. Яку думку в ньому закладено? Склади тези до статті, виокремивши ключові речення тексту.

Тема тексту: Літературознавчий аналіз та висока оцінка «Слова про похід Ігорів» як видатного художнього твору княжої доби, що демонструє патріотизм автора та високий рівень розвитку тодішньої української поезії.

Мікротеми тексту:

1. Перехід давнього письменства від суто практичних цілей до створення справжніх художніх шедеврів.
2. «Плач Ярославни» як геніальне відтворення глибини жіночої душі та безмежної туги.
3. Поєднання в образі невідомого автора рис великого поета й палкого громадянина-патріота.
4. Доказ існування в Київській Русі високорозвиненої поетичної школи з усталеними традиціями.

Аналіз заголовку праці («Факт існування “Слова…” кидає ясний промінь світла на нашу стару поезію»):
У заголовок закладено думку про те, що «Слово про похід Ігорів» є незаперечним свідченням існування розвиненої художньої літератури та багатої світської поетичної традиції в Русі-Україні. Цей твір не виник ізольовано, а став вершиною тривалого розвитку поетичного мистецтва цілих поколінь, що спростовує уявлення про бідність або винятково церковний характер давнього письменства.

Тези до статті:

1. Старе українське письменство мало у своєму складі не лише твори практичного призначення, а й суто художні шедеври, вершиною яких є «Слово о полку Ігоревім».
2. «Плач Ярославни» є унікальним зразком відтворення індивідуальних переживань жінки, де автор виявив себе тонким знавцем людської душі.
3. Невідомий творець «Слова…» зумів гармонійно поєднати красу поетичної форми з ідеєю палкої любові до рідного краю та осудом тих, хто губить Батьківщину.
4. Існування твору такої високої художньої вартості доводить наявність у давні часи на Русі розвиненої дружинної поезії та цілої літературної школи з усталеною технікою.

ЗАВДАННЯ

1. Створи історичну карту-схему «Події “Слова про похід Ігорів” у просторі», урахувавши пересування війська Ігоря, з географічними назвами (Путивль, Дон, Каяла, Донець, Тмуторокань). Познач ключові місця, дати, використай ілюстрації, цитати.

Для виконання завдання з позначенням маршруту та ключових місць на карті надано детальну текстову інструкцію та структуровану карту-схему подій у просторі й часі.

Інструкція з нанесення маршруту на контурну карту:

1. Позначте початкову точку походу — місто Новгород-Сіверський на річці Десна та місто Путивль на річці Сейм. Проведіть лінію маршруту війська Ігоря на південний схід.
2. Нанесіть на карту річку Донець (Сіверський Донець) та позначте місце спостереження сонячного затемнення біля кордонів Русі.
3. Прокладіть маршрут далі вглиб половецького степу до річки Дон. Позначте місце першої переможної битви війська Ігоря.
4. Проведіть лінію маршруту до річки Каяла (історично ототожнюється з притоками Сіверського Дінця або Кальміусу) та позначте місце другої, трагічної битви і полону князя Ігоря.
5. Позначте на півдні, на Таманському півострові, місто Тмуторокань як крайню географічну точку прагнень руських князів.
6. Намалюйте зворотну лінію маршруту втечі Ігоря з полону: від річки Дон через половецькі степи, вздовж річки Донець назад до Києва.

Текстова історична карта-схема подій:

ЗАВДАННЯ

2. Поміркуй над значенням образу Руської землі у «Слові про похід Ігорів». Чому він здатний хвилювати читачів і сьогодні? Створи відео або фотоколаж, проілюструвавши значення Батьківщини для кожного українця / українки сьогодні.

Образ Руської землі є центральним у «Слові про похід Ігорів» і охоплює не лише географічні простори з її річками, містами та степами, а й історію, природу та народ. Автор зображує Батьківщину як живий організм, який реагує на події: природа сумує разом із Ярославною, попереджає про небезпеку сонячним затемненням і допомагає Ігорю під час втечі з полону. Цей образ здатний хвилювати сучасних читачів, оскільки сьогодні українці переживають схожу екзистенційну боротьбу за цілісність, суверенітет та свободу своєї держави, захищаючи рідну землю від зовнішнього ворога.

Ось концептуальний колаж, який ілюструє нерозривний зв’язок між минулим і сучасним у боротьбі за українську землю та значення Батьківщини для кожного українця:

3. Підготуй мінідослідження «Живі голоси давнини». Вибери постать або текст доби (наприклад, Боян, Нестор, князь Ігор). Створи короткий відеоблог або слайд-презентацію на тему «Якби Боян був блогером». Поясни, про що він би «говорив» сьогодні. За потреби додай цитати з тексту.

У межах мінідослідження «Живі голоси давнини» розроблено концепт сучасного блогу славетного співця Бояна. Якби Боян був блогером сьогодні, його контент поєднував би розповіді про військову звитягу з глибоким філософським аналізом суспільно-політичних подій.

Слайд-презентація «Якби Боян був блогером»:

• Слайд 1. Тема блогу: «Слава пращурів та уроки сучасності». Боян аналізував би стратегічні прорахунки військових лідерів та застерігав би від внутрішніх конфліктів.
• Слайд 2. Головний меседж: «Не шукайте слави без честі». Боян критикував би прагнення особистої вигоди на шкоду спільній державній справі, цитуючи власні рядки: «Рано есте почали Половецькую землю мечами разити, а собі слави шукати».
• Слайд 3. Заклик до підписників: «Згуртованість — єдиний шлях до перемоги». Співець закликав би до консолідації зусиль суспільства, нагадуючи, що «зле, коли князі не пособники, нінащо година обернулась».

ЕФЕКТИВНА КОМУНІКАЦІЯ ТА ВЗАЄМОДІЯ

Знання в дії: «Слово про похід Ігорів» (с. 66)

1. Прослухай фрагмент музичної композиції українського композитора Миколи Лисенка «Плач Ярославни». Як музика допомагає зрозуміти характери героїв? Зроби усний висновок про особливості «Слова про похід Ігорів» у музичному мистецтві.

Музика Миколи Лисенка у фрагменті «Плач Ярославни» використовує мінорний лад, протяжні мелодійні лінії та емоційно насичений вокал, що передає глибоку тугу, тривогу та безмежну любов Ярославни до свого чоловіка й турботу про його воїнів. Динамічні контрасти та напружені інтонації допомагають відчути її внутрішню силу, незламність і патріотизм під час звернення до могутніх сил природи. Особливості втілення «Слова про похід Ігорів» у музичному мистецтві полягають у тому, що композитори використовують фольклорні мотиви, інтонації народних голосінь та величні оркестрові фарби для відтворення епічного масштабу подій та глибокого психологізму характерів.

2. Візьми участь у дискусії «Чи можна вважати “Слово про похід Ігорів” закликом до єдності князів Русі?» Вибери для себе роль (літописець, князь, сучасний історик, Ярославна) і вислови свою позицію, використовуючи аргументи з тексту.

Роль: Сучасний історик.

Позиція: «Слово про похід Ігорів» є переконливим закликом до єдності князів Київської Русі перед обличчям зовнішньої загрози. Похід князя Ігоря закінчився поразкою саме через відсутність єдності та координації з іншими князями, що призвело до загибелі війська та відкрило шлях половцям на руські землі. Ключовим доказом цієї тези є «золоте слово» київського князя Святослава, який засуджує молодих князів за передчасне прагнення особистої слави та закликає найсильніших володарів стати «за образу часу нашого, за землю Руськую, за рани Ігореві». Твір доводить, що роздробленість є згубною для безпеки всієї держави.

ГЛИБИННЕ РОЗУМІННЯ ТЕКСТУ

3. Поміркуй, чому автор засуджує князівську роз’єднаність.

Автор засуджує князівську роз’єднаність, оскільки вона є головною причиною політичного й військового занепаду держави та полегшує завоювання руських земель кочовими племенами. Через міжусобні чвари та егоїстичне бажання кожного князя здобути славу одноосібно руйнувалася могутність Київської Русі. Автор наголошує, що коли кожен діє лише у власних інтересах, занепадає спільна обороноздатність країни, адже брат братові сказав: «Се моє, а те моє теж», і почали князі про мале — «се велике» мовити, і самі на себе крамолу кувати.

ГЛИБИННЕ РОЗУМІННЯ ТЕКСТУ

4. Як думаєш, у чому значення «Слова про похід Ігорів» нині, коли від часу його написання минуло понад вісім століть? Чого вчить сучасних українців цей твір?

Значення «Слова про похід Ігорів» у сучасному світі полягає в актуальності його головного патріотичного заклику до єдності перед обличчям зовнішньої загрози. Твір вчить сучасних українців тому, що міжусобиці, політичні чвари та особисті амбіції лідерів послаблюють державу і роблять її вразливою для ворогів. Лише консолідація суспільства, спільні зусилля та узгодженість дій є запорукою збереження державної незалежності та суверенітету.

ЕФЕКТИВНА ПИСЬМОВА ВЗАЄМОДІЯ

5. Склади листа від імені Ярославни до Ігоря. Напиши його у формі давнього паперового листа або сучасного електронного повідомлення (з урахуванням особливостей епохи / з креативною інтерпретацією). Використай стилістику твору (емоційність, звертання, образи природи).

Мій ладо любий, Ігорю мій світлий!

Пишу тобі із високої забороли в Путивлі, де щодня сльозами вмиваюся, надіючись побачити твої стяги на горизонті. Серце моє крається від болю та тривоги, відколи вітри принесли страшну звістку про твій полон.

Я зверталася до могутнього вітру-вітрила, благаючи його не віяти стрілами ворожими на твоїх хоробрих воїнів. Я молила величний Дніпро-Славутич, який пробив кам’яні гори крізь половецьку землю, щоб він прилеліяв тебе, мій ладо, назад до мене, щоб я більше не слала йому своїх гірких сліз рано-вранці. Я закликала трисвітле сонце, що дарує тепло всьому живому, змилуватися над твоїм військом у безводному полі й не сушити спрагою луки твоїх воїнів.

Чекаю на тебе кожної миті. Повертайся живим, мій єдиний, бо без тебе немає радості в усій Руській землі.

Твоя вірна Ярославна.

6. Склади опис подій «Слова про похід Ігорів» від імені Ярославни, Ігоря або Овлура у вигляді поста / сториз. Додай коментарі, «реакції» інших князів.

@knyaz_ihor_novgorod:
Ми вийшли в похід за землю Руську! Попри зловісне знамення — затемнення сонця — ми не відступили. Разом із братом Всеволодом та нашими курянами здобули першу перемогу в п’ятницю, взявши половецькі вежі. Але половці стягнули величезні сили. Битва на ріці Каялі тривала три дні. Кривавого вина забракло, і мої хоробрі русичі полягли… Я опинився в полоні. Та завдяки вірному Овлуру мені вдалося втекти серед ночі, обернувшись сірим вовком і соколом. Слава Руській землі! Дякую моїй Ярославні за її щирі молитви, які прихилили до мене сили природи.

Коментарі та реакції:

• @sviatoslav_kyivskyi: Рано ви, синовці мої, почали Половецьку землю мечами разити, а собі слави шукати! Ваше свавілля коштувало нам багатьох життів. Моє золоте слово сльозами вмите, але добре, що ти повернувся живим. Час єднатися! (Реакції: 😢, 🙏)
• @vsevolod_buj_tur: Брате, ми билися як лісові тури! Наші мечі харалужні гриміли об шоломи половецькі. Шкода, що не змогли здолати всю ту орду разом, але наша честь залишилася незламною! (Реакції: 💪, 🔥)
• @knyagynia_yaroslavna: Ладо мій, серце моє нарешті заспокоїлося! Дніпро і Сонце почули мій плач. Чекаю на тебе в Путивлі! (Реакції: ❤️, 😭)
• @vladimir_galych: Слава князю Ігорю! Повернення з полону — це велика радість для всіх нас. Тепер маємо стояти разом проти половців. (Реакції: 👍, 👏)

МОВНА СВІДОМІСТЬ І ТВОРЧІСТЬ

7. Знайди 10 архаїзмів або історизмів у тексті «Слова про похід Ігорів», поясни їхнє значення.

1. Буй-тур — історизм; хоробрий, сміливий дикий бик (метафора відважного воїна).
2. Заборола — історизм; захисні укріплення з колод або дощок, вивершені поверх земляних валів навколо міст.
3. Насади — історизм; великі човни з високими боками.
4. Ногата — історизм; дрібна грошова одиниця часів Русі-України.
5. Різань — історизм; дрібна монета, частина гривні в Київській Русі.
6. Паволоки — історизм; дорогі шовкові тканини, привізні з Візантії.
7. Узороччя — історизм; дорогоцінні речі з різьбленням або вишитими візерунками.
8. Харалужний — архаїзм; сталевий, булатний.
9. Билиця — архаїзм; бувальщина, те, що відбулося насправді.
10. Гридниця — історизм; велика кімната в палаці князя для зборів дружини та прийому гостей.

8. Досліди, які слова з твору «Слова про похід Ігорів» втратили значення сьогодні, а які — залишились у вжитку.

Слова, які втратили первинне значення або повністю вийшли з активного вжитку (стали історизмами чи архаїзмами):

• Шелом (шолом) — у значенні давньоруського металевого військового обладунку для захисту голови.
• Корогва (хоругов) — бойовий прапор або військовий стяг особливої форми.
• Гривня — у первинному значенні шийної прикраси-обруча або срібного злитка певного вагового стандарту.
• Сайдак (сагайдак) — набір для стрільби з лука, що складався з чохла для лука та колчана для стріл.
• Тівун — управитель княжого дому чи маєтку.

Слова, які залишились в активному вжитку та зберегли своє значення сьогодні:

• Сонце, вітер, земля — загальновживані назви природних стихій та об’єктів.
• Брат, браття — звертання до близьких людей чи однодумців.
• Князь — хоча є історичним титулом, значення слова повністю зрозуміле в сучасному контексті.
• Срібло, золото — назви дорогоцінних металів.
• Вода, ріка, море — географічні та природні поняття.
• Голова, серце — назви частин тіла та життєво важливих органів.

МОВНА СВІДОМІСТЬ І ТВОРЧІСТЬ

9. Створи «Словник княжих часів», запиши тлумачення кожного слова.

Літературний драйв. Розгадай ребуси.

Розгадка ребусів за змістом теми «Давня українська література»:

1. Літопис — історико-мемуарний твір, у якому запис подій здійснювався в хронологічній послідовності за роками.
2. Поема — великий за обсягом ліро-епічний віршований твір, яким є «Слово про похід Ігорів».
3. Боян — легендарний давньоруський співець-гусляр, чий стиль згадується на початку поеми.
4. Ярославна — дружина князя Ігоря, яка втілює образ вірності, кохання та зв’язку людини з рідною землею.
5. Затемнення — сонячне затемнення, яке стало лихим пророчим знаком природи на початку походу новгород-сіверського князя.