Поміркуйте! 224 сторінка
Які драматичні твори ви вивчали на уроках української літератури?
На уроках ми вивчали твори перших українськомовних драматургів-класицистів: «Наталку Полтавку» і «Москаля-чарівника» Івана Котляревського, а також «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка. Ці п’єси є комедіями, які продовжують традиції вертепів та ярмаркових дійств.
А які читали самостійно?
Поки що я не мав часу самостійно читати інші драматичні твори, але планую це зробити.
Чи доводилося вам бувати в театрі? Якщо так, то поділіться своїми враженнями.
Так, мені довелося побувати в театрі. Я дивився виставу «Сватання на Гончарівці», про яку ми читали в підручнику. Враження були неймовірні, адже драматичний твір найкраще сприймати саме в театральній залі. Спочатку, коли ми гуляли у фоє перед початком, я розглядав фотографії акторів. Коли пролунав дзвінок, усі зайшли до зали, і я побачив велику сцену та партер, де ми сиділи. Гра акторів, їхня мова, жести та міміка допомогли набагато краще зрозуміти характери персонажів, ніж під час читання. Завдяки декораціям, музиці та костюмам я ніби перенісся в тогочасне українське село. Справді, лише в театрі можна побачити, як задум драматурга оживає завдяки колективній праці режисера, акторів та інших митців.
Підсумуймо!
Як улаштована будівля театру?
Будівля театру традиційно має глядацьку залу, яка відокремлена від авансцени аркою. У залі є партер (нижній поверх) і балкон (галерея). Ложі — це окремі невеликі кімнатки з відкритим оглядом по боках зали, які вважають найпрестижнішими. Найвіддаленіший ярус називається гальоркою. Перед виставою глядачі чекають у фоє.
У давньогрецькому світі будівлі, де була округла чи прямокутна сцена, а місця для глядачів розташовувалися уступами, називали амфітеатром.
Охарактеризуйте основні етапи становлення українського театру.
Український театр існував із прадавніх часів. Спочатку це були театралізовані народні свята й обряди, церковні служби та виступи скоморохів. Пізніше з’явилися вертепи (мандрівні лялькові театри) та драми, які ставили учні шкіл. На початку ХІХ століття з’явилися стаціонарні театри в Харкові, Львові, Києві, Полтаві та Одесі. Зародження першого українського професійного театру — Театру корифеїв — відбулося завдяки активності театральних колективів, зокрема гастролям театру «Руська бесіда». Перший професійний театр, Театр корифеїв, було відкрито 27 жовтня 1882 року у Єлисаветграді (нині Кропивницький) виставою «Наталка Полтавка».
Підготуйте повідомлення про історію та сучасне життя драматичного театру у вашому місті.
Це завдання, подане в підручнику, яке я маю виконати самостійно.
Які ознаки драми як одного з трьох родів літератури?
Драма — це один із трьох родів літератури (разом з епосом і лірикою). Драматичний твір призначений для постановки на сцені. У ньому життя розкривається через розмови (діалоги, монологи) і дії дійових осіб. У драмі немає розлогих описів, вони замінені невеликими ремарками (авторськими поясненнями). П’єса розрахована на 2–3-годинну виставу, має напружений і динамічний конфлікт, а час і простір у ній обмежені.
У чому сутність класицизму як мистецького напряму?
Класицизм — це мистецький напрям, який трактував пам’ятки античної культури як ідеально досконалі зразки, які необхідно наслідувати. Прихильники класицизму розробили жорсткі правила, яких митці мали дотримуватися. Життя поділялося на «високі» жанри (трагедія, ода) для серйозних тем і «низькі» (комедія, байка) для приземлених.
Які національні особливості українського класицизму?
В українському класицизмі відбувся перехід від книжнослов’янської до живої народної мови. Українська душа не сприймала надмірний раціоналізм класицизму, тому популярними стали «низькі» жанри, що дозволяли розкривати живі характери та людські емоції. Перші українськомовні драматурги-класицисти — Іван Котляревський та Григорій Квітка-Основ’яненко — віддавали перевагу жанру комедії (водевілю). Вони з любов’ю змальовували українське село, побут, звичаї, народну мову та фольклор.
Що ще ви б хотіли дізнатися про театр? Зверніться зі своїми запитаннями до вчителя чи вчительки.
Вчителько, мені було б цікаво дізнатися, чи може режисер сучасної вистави сильно змінювати текст класичної п’єси, наприклад, «Наталки Полтавки», і чи вважатиметься це тим самим твором?