Skip to content

Тарас Шевченко. Розрита могила - Калинич

Posted on:5 серпня 2024 р. at 00:00

У якому році Тарас Шевченко виїхав з України?

Тарас Шевченко виїхав з України у 1829 році, коли йому було 15 років.

Скільки йому було років, коли повернувся?

Шевченко повернувся в Україну вперше у травні 1843 року. На той час йому було 29 років.

Скільки років Тарас не був удома?

Таким чином, Тарас не був удома 14 років.

Як, на вашу думку, змінився світогляд митця?

Щодо зміни світогляду митця, можна припустити, що повернення на батьківщину мало значний вплив. Шевченко побачив контраст між пишністю панських маєтків та злиднями простого народу. Це, ймовірно, посилило його критичне ставлення до соціальної нерівності та кріпацтва, що відобразилося в його подальшій творчості.

Пригадайте, яка визначна подія трапилась у житті Тараса 1838 року.

У 1838 році відбулася визначна подія в житті Тараса Шевченка - він отримав волю. Його було викуплено з кріпацтва завдяки зусиллям друзів та прихильників його таланту.

Де навчався поет і художник?

Щодо навчання, Шевченко спочатку навчався у сільській школі у дяка Павла Рубана в Кирилівці. Пізніше, вже в Петербурзі, він навчався малярству у художника Василя Ширяєва. Згодом Шевченко вступив до Петербурзької академії мистецтв, де вдосконалював свою майстерність як художник.

Якою ж була Україна під час першої подорожі Тараса Шевченка на Батьківщину?

Під час першої подорожі Тараса Шевченка на Батьківщину у 1843 році Україна постала перед ним у контрастних образах:

  1. З одного боку, Шевченко побачив пишність і розкіш панських маєтків, де він гостював і зустрічався з представниками інтелігенції та громадськими діячами.
  2. З іншого боку, поет став свідком тяжкої неволі, безправності та злиднів простого народу. Це глибоко вразило Шевченка і вплинуло на його подальшу творчість.
  3. Україна того часу була під владою Російської імперії, що позначалося на всіх аспектах життя. Шевченко спостерігав, як “москаль розриває” українські могили, символічно вказуючи на руйнування української культури та історії.
  4. Поет бачив численні високі кургани - давні поховання предків, які були важливою частиною українського ландшафту та історичної пам’яті.
  5. Шевченко відвідував історичні місця, зокрема Межигірський монастир, пов’язаний з історією Запорізької Січі.
  6. Під час подорожі Шевченко активно малював, створюючи портрети та замальовки історичних пам’яток, зокрема в Києві.

Ця подорож мала величезний вплив на світогляд Шевченка. Він побачив контраст між красою рідного краю та тяжким становищем народу, що посилило його критичне ставлення до соціальної нерівності та кріпацтва. Ці враження згодом знайшли відображення в його поетичних та художніх творах, зокрема у вірші “Розрита могила”.

6. Перегляньте відеочитання поезії за мотивами російсько-української війни у виконанні Федора Стригуна, перейшовши за покликанням чи QR-кодом (с. 45). Доведіть, що твір «Розрита могила» актуальний і нині.

Вірш “Розрита могила” Тараса Шевченка залишається надзвичайно актуальним і в наш час, особливо в контексті російсько-української війни. 

Основні причини актуальності:

7. Сформулюйте провідний мотив вірша «Розрита могила».

Провідний мотив вірша “Розрита могила” - це глибокий біль за долю України, критика її поневолення та заклик до збереження національної пам’яті й ідентичності. Шевченко зображує Україну як страждаючу матір, чиї “могили милі Москаль розриває”, символізуючи руйнування української історії та культури.

8. Назвіть твори, у яких Україна змальована в образі матері.

Образ України-матері зустрічається у багатьох творах української літератури:

Цей образ є потужним символом в українській літературі, втілюючи ідею Батьківщини як турботливої, страждаючої, але незламної матері, що потребує любові та захисту своїх дітей.

9. Пригадайте визначення метафори. За потреби скористайтеся словником літературознавчих термінів, що є наприкінці підручника. Доведіть, що розрита могила — це метафоричний образ незнище́нності українського народу.

Метафора - це художній засіб, що полягає в перенесенні ознак одного предмета чи явища на інший на основі подібності. У вірші “Розрита могила” образ розритої могили є метафорою незнищенності українського народу, тому що:

10. Пригадайте, який засіб художньої виразності називають асонансом. Випишіть рядки з поезії, підкресліть відповідні літери, що позначають голосні звуки. Який звуковий ефект асонанс створює? Чи можна стверджувати, що він наближає рядки вірша до звуків плачу? Чому?

Асонанс - це повторення однакових голосних звуків у рядку чи строфі для підсилення звукової виразності. У вірші “Розрита могила” можна виділити такі рядки з асонансом:

“І могили мої милі Москаль розриває…” Тут повторюється звук [и], що створює ефект протяжності, схожий на плач чи стогін. Це підсилює емоційне навантаження рядків, передаючи біль та тугу за сплюндрованою спадщиною.”Нехай риє, розкопує,

Асонанс дійсно наближає ці рядки до звуків плачу, бо:

12. Робота в групах. Виконайте завдання «Банк тестових завдань» за алгоритмом, який подано за QR-кодом або покликанням (с. 43).

Приклади тестових завдань:

У якому році Тарас Шевченко вперше після тривалої відсутності повернувся в Україну?

А) 1840

Б) 1843

В) 1845

Г) 1847

Встановіть відповідність між датами та подіями з життя Тараса Шевченка:

1 - 1838 рік

2 - 1843 рік

3 - 1840 рік

А) Перша подорож в Україну

Б) Викуп з кріпацтва

В) Вихід першого “Кобзаря”

Що стало поштовхом до написання вірша “Розрита могила”?

А) Спогади про дитинство

Б) Побачені розкопки давньої могили

В) Зустріч з кобзарями

Г) Відвідини Чигирина

Ключ:

1 - Б,

2 - 1-Б, 2-В, 3-А,

3 - Б

13. Опрацюйте таблицю «Паспорт твору», За потреби доповніть її.

ЕлементОпис
АвторТарас Шевченко
Твір“Розрита могила”
РідЛірика
ЖанрПатріотична лірика
МотивОсмислення трагічних для Батьківщини наслідків знецінення історичної пам’яті про її героїчне минуле
Основний образРозрита могила — метафоричний образ незнищенності українського народу
Художні засобиРиторичні оклики, звертання, епітети, метафори, символи, тавтологія, асонанс
ТемаЗображення страждань України під гнітом чужоземних загарбників
ІдеяЗаклик до збереження національної пам’яті та ідентичності, критика колоніальної політики
Віршовий розмірНерівноскладовий вірш (імітація народної пісні)
Рік написання1843
Історичний контекстНаписаний під час першої подорожі Шевченка в Україну після тривалої відсутності