Що вам уже відомо про неокласиків?
Неокласики — це група українських поетів та філологів 1920-х років, яку називали «п’ятірним гроном». До її складу входили Микола Зеров, Максим Рильський, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара та Освальд Бургардт (Юрій Клен). Вони відмовлялися від політичної заангажованості та пропаганди, орієнтуючись на високу художню культуру, античну спадщину та класичні канони віршування.
ЗАВДАННЯ
1. За покликанням чи QR-кодом, що на сторінці 48, перегляньте офіційний трейлер фільму «Будинок “Слово”: Нескінчений роман».
Перегляд офіційного трейлера фільму «Будинок “Слово”: Нескінчений роман» дає змогу візуалізувати трагічну історію українських інтелектуалів 1930-х років, яких радянська влада зібрала в одному будинку в Харкові. Відеоряд демонструє процес перетворення елітарного житлового простору на закриту пастку, де творча свобода митців була придушена системою через примусову співпрацю, стеження та фізичне знищення.
2. Українізація 1920-х рр. була виявом національної політики більшовиків чи лише тимчасовою стратегічною пасткою?
Українізація 1920-х років була тимчасовим стратегічним маневром більшовиків, спрямованим на зміцнення радянської влади через залучення корінного населення до комуністичних структур. Ця політика слугувала пасткою, оскільки дозволила владі виявити національно свідомих діячів культури та освіти, яких згодом було репресовано та знищено.
3. Проаналізуйте, як змінювалася політика влади щодо української культури протягом 1920–1930 рр. У чому полягав справжній мотив коренізації?
У першій половині 1920-х років влада проводила політику лібералізації та підтримки національної культури, що сприяло розвитку освіти, книгодрукування та мистецтва. Проте вже наприкінці десятиліття розпочалися утиски через загрозу втрати контролю над націєтворчими процесами, що у 1930-х роках переросло у масові репресії та запровадження соціалістичного реалізму як єдиного дозволеного методу. Справжній мотив коренізації полягав у бажанні розширити партійну мережу за рахунок місцевих кадрів та створити ілюзію підтримки національних інтересів для легітимізації більшовицького режиму.
4. Чи можна вважати митців і мисткинь Розстріляного відродження переможцями в культурному сенсі попри їх фізичне знищення? Оцініть вплив цього покоління на розвиток української літератури. Що залишилося із їхнього спадку?
Митців Розстріляного відродження можна вважати переможцями в культурному сенсі, адже їхні твори та ідеї пережили тоталітарну систему і стали фундаментом сучасної української культури. Це покоління модернізувало українську літературу, піднявши її до рівня світових стандартів через запровадження нових жанрів, естетичних концепцій та філософської глибини. Із їхнього спадку залишилася багата літературна спадщина (поезія, проза, драматургія), яка сьогодні перевидається, екранізується та стає основою для сучасних мистецьких проєктів і музичних альбомів.
5. Поясніть, як ви розумієте слова Оксани Забужко, узяті за епіграф до теми.
Слова Оксани Забужко вказують на те, що покоління Розстріляного відродження мало колосальний творчий потенціал, здатний вивести українську культуру на світовий рівень. Насильницьке знищення цих митців та їхніх здобутків стало непоправною втратою не лише для України, а й для всього людства, оскільки було перервано природний розвиток унікального мистецького явища.
6, 8, 12. Перейдіть за покликанням чи QR-кодом, що на с. 48. Послухайте пісню «Рівновага» (сл. Євгена Плужника); виконайте завдання та дайте відповіді на запитання, які запропоновані там.
Пісня «Рівновага» у виконанні гурту «Гайдамаки» викликає відчуття тривожного спокою та філософської зосередженості, що передає внутрішній стан людини, яка намагається зберегти цілісність у хаотичному світі.
7. Чому український модернізм виник дещо пізніше, ніж європейський? Щоб відповісти, проаналізуйте політичні, культурні та соціальні умови розвитку української літератури наприкінці XIX – на початку XX ст.
Затримка появи українського модернізму зумовлена колоніальним статусом України та жорсткою цензурною політикою Російської імперії, зокрема Валуєвським циркуляром та Емським указом, що гальмували розвиток мови й літератури. Соціальним чинником була переважна орієнтація тогочасного письменства на просвітництво селянства та вирішення національно-визвольних завдань, що тривалий час утримувало літературу в межах народництва та реалізму. Лише на межі століть, із появою нової генерації інтелігенції та активізацією культурних зв’язків із Європою, відбувся перехід до естетичних пошуків модернізму.
8. Як змінювався художній світогляд митця в межах еволюції від раннього до зрілого модернізму?
Ранній модернізм зосереджувався на культі краси, утечі від буденності у вигадані світи, абсолютизації суб’єктивних вражень і переживань митця (імпресіонізм, символізм). Зрілий модернізм 1920–1930-х років змінив естетичну дистанційованість на усвідомлення алогічності та абсурдності соціального світу, звернувшись до глибинних драматичних конфліктів особистості з буттям та тоталітарною дійсністю.
Порівняйте естетичні пріоритети декадансу, символізму й авангардизму. Які з них найадекватніше відповідали українській культурній ситуації?
Декаданс акцентував на мотивах сумніву, песимізму та згасання; символізм орієнтувався на осягнення таємних ідей через багатозначні образи, натяки й музикальність; авангардизм прагнув радикального заперечення традицій і руйнування старих художніх форм. Для української культурної ситуації найадекватнішим виявився символізм (поєднаний із неоромантизмом), оскільки він дозволяв завуальовано виражати ідеї національного відродження та прагнення до свободи.
9. Чи можна вважати авангардизм продовженням модернізму, чи це окремий, принципово інший напрям? Проаналізуйте спільні й відмінні риси модерністської та авангардної поетики, зокрема ставлення до традиції, ролі митця і функцій мистецтва, заповнивши кола Вена.
Авангардизм є радикальним відгалуженням модернізму, яке хоч і виростає з нього, але має принципові відмінності в методах і цілях. У той час як модернізм прагне оновити мистецтво через естетизм та психологізм, авангард налаштований на повне руйнування старих форм і агресивну провокацію суспільства.
| Ознака | Модернізм | Авангардизм |
|---|---|---|
| Ставлення до традиції | Переосмислення класики, її витончене оновлення. | Повне заперечення та руйнування минулого досвіду. |
| Роль митця | Творець краси, деміург, занурений у внутрішній світ. | Бунтар, провокатор, конструктор нових соціальних смислів. |
| Функція мистецтва | Естетична насолода, вираження глибинних станів душі. | Шок, засіб перебудови реальності, політичний та соціальний виклик. |
10. Як використання прийому «двох світів» у художній літературі (наприклад, у циклі творів Джоан Роулінг про Гаррі Поттера) співвідноситься з модерністськими пошуками? Чому саме ця стратегія виявляється ефективною для вираження внутрішніх і зовнішніх конфліктів особистості в модерному світі?
Прийом «двох світів» безпосередньо корелює з модерністським запереченням сірої, механізованої буденності та прагненням митця віднайти «справжнє» буття в ірреальному, духовному чи фантастичному просторі. Ця стратегія є ефективною, оскільки вона наочно демонструє відчуженість особистості в сучасному світі: зовнішній конфлікт проявляється як протистояння героя ворожому оточенню, а внутрішній — як невідповідність між його буденним існуванням і прихованою внутрішньою сутністю. Через такий контраст модернізм підкреслює самотність людини та її право на створення власної суб’єктивної реальності.
ЗАВДАННЯ
11. Використавши доступні вам джерела, укладіть альбом сучасних пісень на слова українських поетів доби Розстріляного відродження.
Для альбому сучасних пісень «Відлуння Розстріляного відродження» дібрано композиції, у яких виконавці переосмислюють поетичну спадщину 1920–1930-х років.
| № п/п | Назва пісні | Виконавець | Автор слів (поет) |
|---|---|---|---|
| 1 | «Рівновага» | гурт «Гайдамаки» | Євген Плужник |
| 2 | «Матерія» | гурт «Гайдамаки» | Микола Хвильовий |
| 3 | «Запрошення» | гурт «Dakh Daughters» | Михайль Семенко |
| 4 | «Вчись у природи творчого спокою» | проєкт «Пиріг і Батіг» | Євген Плужник |
| 5 | «Лебеді» | гурт «Гайдамаки» | Михайло Драй-Хмара |
| 6 | «Папіроси» | гурт «Dakh Daughters» | Михайль Семенко |
| 7 | «Арфами, арфами» | гурт «Хорея Козацька» | Павло Тичина |
| 8 | «Тодось Осьмачка» | гурт «Гайдамаки» | Тодось Осьмачка |
| 9 | «Пам’яті тридцяти» | Марія Бурмака | Павло Тичина |
| 10 | «Вершники» | гурт «Гайдамаки» | Олекса Влизько |
12-1. Створіть хронологічну стрічку етапів розвитку модернізму в Україні. Позначте на лінії відповідні періоди, до кожного з них додайте 2–3 ключових імен та характерні риси.
1. Початковий етап (межа ХІХ–ХХ ст. – 1910-ті рр.)
- Ключові постаті: Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Олександр Олесь.
- Характерні риси: Поєднання національних традицій із європейським модернізмом, утвердження неоромантизму, імпресіонізму та символізму, культ краси, переважання форми над змістом.
2. Етап утвердження / Зрілий модернізм (1920–1930-ті рр. – Розстріляне відродження)
- Ключові постаті: Микола Хвильовий, Валер’ян Підмогильний, Володимир Сосюра, Іван Багряний.
- Характерні риси: Розквіт літературних організацій та дискусій, сміливі художні експерименти, змалювання дійсності як абсурду та хаосу, протистояння тоталітарному режиму.
3. Завершальний етап (1960-ті рр. – кінець ХХ ст.)
- Ключові постаті: Василь Стус, Іван Драч, Ліна Костенко.
- Характерні риси: Оновлення поетики після занепаду соцреалізму, повернення до естетики високого модернізму, інтелектуалізм, метафоричність, боротьба за духовну свободу особистості.
12-2. Побудуйте ментальну карту модернізму як літературного напряму, використавши опорні поняття.
Гілки ментальної карти:
Етапи та течії модернізму:
- Ранній модернізм / початковий етап (кін. XIX – поч. XX ст.): імпресіонізм, символізм, неоромантизм, декаданс.
- Зрілий модернізм / утвердження (20–30-ті рр. XX ст.): неокласицизм, авангардизм, експресіонізм, творчість митців «Розстріляного відродження».
- Завершальний етап: 1960-ті рр. – кінець XX ст.
Основні риси модернізму:
- Заперечення художніх принципів реалізму й натуралізму.
- Утвердження елітарності творчості та художньої суб’єктивності.
- Переважання форми над змістом, культ Краси та Мистецтва.
- Використання прийому «двох світів», «потоку свідомості», засобів підсвідомого, асоціативності й символіки.
Основні митці та приклади творів:
- Олександр Олесь: вірші «Чари ночі», «Коли б ми плакати могли…» (символізм, неоромантизм).
- Михайло Коцюбинський: психологічна новела-акварель «На камені» (імпресіонізм).
- Леся Українка: драматична поема «Бояриня» (неоромантизм).
- Володимир Сосюра: поезії «Так ніхто не кохав…», «Сад» (неоромантизм).
- Іван Багряний: пригодницький роман «Тигролови» (пригодницький роман / неоромантизм).