Особливості літературно-мистецького життя 1920–1940-х років в україні. розстріляне відродження
Поміркуймо!
Що вам уже відомо про неокласиків?
Неокласики — це київська група з п’яти поетів і перекладачів 1920-х років, яких називали «гроном п’ятірним». До неї належали Микола Зеров, Максим Рильський, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара та Освальд Бургардт (Юрій Клен). Вони уникали політичної агітації та дешевої пропаганди, натомість орієнтувалися на античність, європейську класику, досконалу форму вірша та глибоку ерудицію.
Завдання
1. За покликанням чи QR-кодом, що на сторінці 48, перегляньте офіційний трейлер фільму «Будинок “Слово”: Нескінчений роман».
Трейлер показує страшну драму харківського будинку «Слово», куди більшовики заселили цвіт української літератури під виглядом створення «раю для письменників». Відео наочно передає атмосферу підозр, стеження спецслужб і тиску режиму, який поступово перетворив цей комфортний дім на справжню пастку та катівню для митців.
2. Українізація 1920-х рр. була виявом національної політики більшовиків чи лише тимчасовою стратегічною пасткою?
Це була продумана тактична пастка радянської влади. Більшовикам треба було тимчасово завоювати прихильність українців і зміцнити свій режим після поразки визвольних змагань. Водночас політика українізації допомогла владі виявити найактивніших патріотів та інтелектуалів, щоб у 1930-х роках одним ударом їх репресувати й знищити.
3. Проаналізуйте, як змінювалася політика влади щодо української культури протягом 1920–1930 рр. У чому полягав справжній мотив коренізації?
У 1920-ті роки влада сприяла відкриттю українських шкіл, виданню книжок і появі літоб’єднань у межах НЕПу та коренізації, щоб знайти спільну мову з місцевим населенням. Але щойно національне відродження набуло сили й почало загрожувати контролю Москви, політику згорнули. У 1930-х роках почалися повальні арешти, розстріли та насадження соцреалізму. Справжнім мотивом коренізації було не відродження нації, а проникнення партії в національні республіки через місцеві кадри.
4. Чи можна вважати митців і мисткинь Розстріляного відродження переможцями в культурному сенсі попри їх фізичне знищення? Оцініть вплив цього покоління на розвиток української літератури. Що залишилося із їхнього спадку?
Так, морально і творчо вони безумовно перемогли тоталітарну систему, адже їхні твори витримали випробування часом і повернулися до читачів. Вони створили модерну, європейську за духом літературу найвищого ґатунку, позбавивши її провінційності. З їхнього спадку до нас дійшли шедеври прози, лірики та драматургії, які сьогодні перевидають, вивчають у школі, кладуть на музику та екранізують.
5. Поясніть, як ви розумієте слова Оксани Забужко, узяті за епіграф до теми.
Я розумію ці слова так: покоління 1920-х років мало дивовижний талант і енергію, які могли б подарувати світовій культурі безліч геніальних відкриттів. Фізичне винищення цих митців завдало непоправного удару не лише Україні, а й усьому людству, бо такий унікальний культурний злет було грубо й безповоротно обірвано.
Модернізм в українській літературі
6, 8, 12. Перейдіть за покликанням чи QR-кодом, що на с. 48. Послухайте пісню «Рівновага» (сл. Євгена Плужника); виконайте завдання та дайте відповіді на запитання, які запропоновані там.
Пісня гурту «Гайдамаки» на вірш Євгена Плужника вражає поєднанням внутрішнього суму та мужньої стриманості. Музика вдало підкреслює філософський настрій поета: бажання зберегти душевний спокій і людську гідність посеред жорстоких життєвих бур.
7. Чому український модернізм виник дещо пізніше, ніж європейський? Щоб відповісти, проаналізуйте політичні, культурні та соціальні умови розвитку української літератури наприкінці XIX – на початку XX ст.
Запізнення сталося через імперський колоніальний тиск Росії: сумнозвісні Валуєвський циркуляр та Емський указ довгий час забороняли українське друковане слово. Крім того, українські письменники мусили насамперед виконувати просвітницьку й національно-визвольну місію для темного селянства, тому трималися за реалізм і народництво. Перехід до естетичних експериментів модернізму став можливим лише тоді, коли сформувалася нова інтелігенція та посилилися контакти з Європою.
8. Як змінювався художній світогляд митця в межах еволюції від раннього до зрілого модернізму?
Ранній модернізм шукав утечі від сірої буденності в чисту красу, таємниці душі, музику слова й вишукані пейзажі (імпресіонізм, символізм). Натомість зрілий модернізм 1920–1930-х років зустрівся віч-на-віч із катастрофами епохи — війнами, революціями, хаосом і тиранією. Митці зрілої доби вже не ховалися від проблем, а передавали трагічний абсурд буття й боротьбу людини за виживання в тоталітарному суспільстві.
Порівняйте естетичні пріоритети декадансу, символізму й авангардизму. Які з них найадекватніше відповідали українській культурній ситуації?
Декаданс зосереджувався на мотивах смутку, втоми й безнадії; символізм розкривав приховану сутність речей через натяки, містику й звукові образи; авангардизм відкидав авторитети та епатував публіку зламом старих форм. Для України найвідповіднішими виявилися символізм і неоромантизм, оскільки вони допомагали передати тугу за втраченою свободою та водночас давали надію на національне воскресіння.
9. Чи можна вважати авангардизм продовженням модернізму, чи це окремий, принципово інший напрям? Проаналізуйте спільні й відмінні риси модерністської та авангардної поетики, зокрема ставлення до традиції, ролі митця і функцій мистецтва, заповнивши кола Вена.
Авангардизм є бунтівним, крайнім крилом модернізму, що виросло на ґрунті заперечення реалізму, але пішло значно далі. Модернізм прагнув створити високе, витончене мистецтво, переосмислюючи класику, тоді як авангард категорично вимагав знищити всі минулі канони заради конструювання нової реальності.
| Відмінне: Модернізм | Спільне | Відмінне: Авангардизм |
|---|---|---|
| • Плекання краси й естетизму • Переосмислення класичних традицій • Занурення у психологізм і душу • Митець — жрець і творець гармонії | • Відкидання реалізму й копіювання побуту • Суб’єктивне бачення світу • Пошук незвичних художніх засобів • Абсолютна свобода самовираження | • Повна відмова від будь-яких традицій • Епатаж, провокація та гасла • Ламання мовних і зорових норм • Митець — бунтар, експериментатор |
Діаграма наочно демонструє спільну антиреалістичну платформу обох течій та їхнє принципове розходження у ставленні до традицій і ролі форми.
10. Як використання прийому «двох світів» у художній літературі (наприклад, у циклі творів Джоан Роулінг про Гаррі Поттера) співвідноситься з модерністськими пошуками? Чому саме ця стратегія виявляється ефективною для вираження внутрішніх і зовнішніх конфліктів особистості в модерному світі?
Цей прийом точно відтворює модерністське розчарування в одноманітній, сірій дійсності та прагнення знайти прихисток у світі вищих ідеалів, магії чи мистецтва. Як і в «Гаррі Поттері», де буденний світ маглів протистоїть чарівному світу Гоґвортсу, модерністи тікали від потворної матеріальної рутини у вигаданий світ краси. Такий контраст якнайкраще розкриває внутрішню самотність героя: у звичайному суспільстві він почувається чужим і знедоленим, а у світі духу й творчості знаходить свою справжню силу та гідність.
Творча майстерня
11. Використавши доступні вам джерела, укладіть альбом сучасних пісень на слова українських поетів доби Розстріляного відродження.
| № | Назва треку | Сучасний виконавець | Автор слів |
|---|---|---|---|
| 1 | «Рівновага» | гурт «Гайдамаки» | Євген Плужник |
| 2 | «Матерія» | гурт «Гайдамаки» | Микола Хвильовий |
| 3 | «Запрошення» | гурт «Dakh Daughters» | Михайль Семенко |
| 4 | «Вчись у природи творчого спокою» | проєкт «Пиріг і Батіг» | Євген Плужник |
| 5 | «Лебеді» | гурт «Гайдамаки» | Михайло Драй-Хмара |
| 6 | «Папіроси» | гурт «Dakh Daughters» | Михайль Семенко |
| 7 | «Арфами, арфами» | гурт «Хорея Козацька» | Павло Тичина |
| 8 | «Десь на дні мого серця» | гурт «Мертвий Півень» | Павло Тичина |
| 9 | «Пам’яті тридцяти» | Марія Бурмака | Павло Тичина |
| 10 | «Тодось Осьмачка» | гурт «Гайдамаки» | Тодось Осьмачка |
12-1. Створіть хронологічну стрічку етапів розвитку модернізму в Україні. Позначте на лінії відповідні періоди, до кожного з них додайте 2–3 ключових імен та характерні риси.
1. Початковий етап (межа ХІХ–ХХ ст. – 1910-ті роки)
- Представники: Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Олександр Олесь, Микола Вороний.
- Характерні риси: культ краси, переважання форми над змістом, вишуканий психологізм, зародження українського імпресіонізму, символізму та неоромантизму.
2. Етап утвердження / зрілий модернізм (1920–1930-ті роки)
- Представники: Микола Хвильовий, Валер’ян Підмогильний, Володимир Сосюра, Михайль Семенко.
- Характерні риси: доба Розстріляного відродження, вибух літугруповань і дискусій, поява авангарду й неокласицизму, трагічне протистояння митця тоталітарній системі.
3. Завершальний етап (1960-ті роки – кінець ХХ ст.)
- Представники: Василь Стус, Ліна Костенко, Іван Драч.
- Характерні риси: творчість шістдесятників, опір соцреалізму, інтелектуалізм, багатство метафор, відстоювання духовної незалежності людини.
12-2. Побудуйте ментальну карту модернізму як літературного напряму, використавши опорні поняття.
Схема структуровано представляє періодизацію українського модернізму, показуючи еволюцію стилю від естетичних шукань початку XX століття до зрілого опору тоталітаризму.