РОЗДІЛ 10 «ДУША ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ» - Волощук відповіді

• Назад до змісту

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Розкажіть про життя В. Шекспіра. Поясніть сутність і причини виникнення «шекспірівського питання».

Вільям Шекспір народився 23 квітня 1564 року в місті Стретфорд-на-Ейвоні в родині заможного ремісника, відвідував місцеву граматичну школу, де вивчав класичні мови, а у віці двадцяти одного року вирушив до Лондона. Там він працював у театрі суфлером, актором та помічником режисера, згодом став співвласником популярного театру «Глобус» і здобув велику славу й багатство завдяки своїм видатним драматичним творам. Останні роки життя митець провів у родинному колі у Стретфорді, де й помер у 1616 році.

Сутність «шекспірівського питання» полягає в науковій та літературній дискусії щодо того, чи дійсно малоосвічений актор зі Стретфорда був автором усіх геніальних п’єс та сонетів, чи під цим ім’ям приховувався інший високоосвічений аристократ або група авторів. Причинами виникнення цього питання стали брак детальних біографічних відомостей про життя драматурга, відсутність його особистих рукописів чи бібліотеки, а також разючий контраст між його простим походженням і надзвичайно глибокими знаннями з історії, права, філософії, іноземних мов та придворного етикету, які продемонстровані в його творах.

2. Стисло схарактеризуйте літературний доробок Шекспіра.

Літературний доробок Вільяма Шекспіра складається з поетичної та драматичної спадщини. Поетичний доробок представлений 154 сонетами, створеними протягом 1592–1598 років, які вважаються вершиною ліричної поезії доби Відродження. Драматичний доробок охоплює комедії (зокрема «Багато галасу з нічого», «Дванадцята ніч, або Що заманеться») та трагедії («Гамлет», «Отелло», «Макбет», «Король Лір», «Ромео і Джульєтта»), у яких драматург утілив два полюси ренесансного світосприйняття: життєрадісну віру в людину та її земне щастя з одного боку, і глибоке розчарування через людську сваволю з іншого.

3. Кому присвячено сонети Шекспіра? Чим характеризується лірика цього поета?

Сонети Шекспіра з 1-го по 126-й присвячені невідомому другові (його образ дослідники пов’язують із Генрі Різлі, графом Саутгемптоном), а решта віршів (із 127-го по 154-й) — коханій жінці, яку називають загадковою «смаглявою леді». Лірика поета характеризується тим, що вона є своєрідним ліричним щоденником, який поєднує сповідь, філософські роздуми, опис почуттів та багатогранне зображення людської душі. На відміну від традиції оспівувати неземний, блідий жіночий ідеал, Шекспір зобразив свою кохану реальною земною жінкою з плоті та крові, а самі сонети отримали особливу структуру: вони складаються з трьох катренів та фінального двовірша-висновку.

4. Яким був театр за часів Шекспіра? Чим він відрізнявся від античного?

Театр доби Шекспіра (на прикладі театру «Глобус») був майже повністю відкритим, без даху (навіс захищав лише сцену та місця для знатних осіб) та без завіси. Сцена у формі трапеції чи овалу глибоко видавалася в глядацьку залу, мала балкон для сценічної дії та люки для появи фантастичних істот; декорацій майже не було, а актори активно імпровізували.

Головні відмінності шекспірівського театру від античного полягають у наступному:

1. Драматургія Шекспіра не підпорядковувалася суворим правилам класичних єдностей дії, місця та часу, що були обов’язковими для античного театру.
2. У виставах Шекспіра поєднувалися трагічні та комічні елементи (зокрема, введення блазнів для розрядки напруги), тоді як в античності трагедія та комедія були строго розділеними жанрами.
3. Актори в театрі Шекспіра грали без великих масок та котурнів, які були обов’язковими в античному театрі, а також у виставах не було класичного хору.

Водночас обидва театри мали спільні риси: відсутність завіси, відкритий простір та виконання жіночих ролей виключно чоловіками.

5. Назвіть відомі вам трагедії Шекспіра.

До найвідоміших трагедій Вільяма Шекспіра належать «Гамлет», «Отелло», «Макбет», «Король Лір» та «Ромео і Джульєтта».

6. Перекажіть історію створення п’єси «Ромео і Джульєтта». Якого звучання набув відомий сюжет у творі Шекспіра?

Сюжет про прекрасне кохання та трагічну загибель закоханих не був вигаданий Шекспіром, адже вперше цю історію описав італійський письменник XIV століття Мазуччо Салернський у своїй новелі, після чого вона неодноразово перероблялася іншими авторами. Проте саме під пером Шекспіра сюжет отримав нове, світле та оптимістичне звучання: трагедія перетворилася на пісню любові, яка виявилася сильнішою за смерть і багатовікову ворожнечу сімей. Незважаючи на трагічну загибель героїв, п’єса пронизана ренесансним світлом, надією на примирення родин та утвердженням сили людських почуттів.

ТВОРЧИЙ ПРОЄКТ

7. Розробіть афішу для прем’єри вистави «Ромео і Джульєтта» у театрі «Глобус».

Промпт для створення зображення:
A vintage theatre poster for the premiere of Romeo and Juliet at the Globe Theatre. The poster should have an authentic Elizabethan style with aged, slightly yellowed parchment texture paper. In the center, depict a dramatic and romantic scene of Romeo and Juliet embracing on a wooden balcony under a starry night sky. The Globe Theatre’s wooden polygonal structure is visible in the background. Around the border, there are classic Renaissance decorative ornaments. ALL TEXT ON THE POSTER MUST BE IN UKRAINIAN. At the top, in elegant calligraphy, it should write: “Театр Глобус представляє”. In the middle, the main title: “Ромео і Джульєтта”. At the bottom, write: “Трагедія Вільяма Шекспіра”. The overall color palette is warm, with deep blues for the night sky, rich gold, and brown tones.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДО ПРОЧИТАНОГО

1. Знайдіть у прочитаних сонетах характерні ознаки доби Відродження.

Характерними ознаками доби Відродження у сонетах Вільяма Шекспіра є фокус на земній людині, її внутрішньому світі, багатстві її почуттів та інтелектуальній гідності. У сонеті 116 утверджується ренесансний гуманістичний ідеал непереможної сили людини та її здатності протистояти часу й життєвим негараздам через справжнє почуття. Сонет 130 яскраво демонструє ренесансний реалізм і відмову від середньовічних та ранньопоетичних канонів ідеалізації жінки, показуючи кохану земною, реальною людиною з плоті та крові, яка є прекрасною у своїй природності. У сонеті 66 проявляється критичний пафос доби пізнього Відродження, де ліричний герой болісно переживає недосконалість суспільства, несправедливість і занепад моральних цінностей, але водночас знаходить опору у власному земному почутті.

2. Як у прочитаних вами сонетах Шекспір визначає роль кохання в людському житті?

У сонетах Вільяма Шекспіра кохання визначається як найвища життєва цінність, духовний орієнтир і єдина сила, здатна протистояти руйнівній дії часу та суспільному злу. У сонеті 116 любов постає нездоланною духовною константою, яка веде людину крізь життєві бурі та залишається незмінною до кінця днів. У сонеті 66 кохання є єдиним рятівним колом для ліричного героя, що утримує його від самогубства та дає сенс продовжувати жити в несправедливому й жорстокому світі. У сонеті 130 автор показує, що справжнє кохання не потребує штучного обожнювання чи фальшивих порівнянь, оскільки воно цінує щирість, реальну земну красу та внутрішню сутність людини.

3. Робота в групах. Об’єднавшись у групи, проаналізуйте сонети Шекспіра. А. Сонет 66. Які соціальні проблеми порушує сонет? Як у творі передано відчай ліричного героя? Що допомагає ліричному герою 66-го сонета протистояти злу? Які антитези в перекладі допомагають розкрити основну ідею твору? Б. Сонет 116. Як Шекспір визначає справжню любов? Чим його уявлення відрізняється від сучасного розуміння? Яку роль відіграють образи маяка й зірки в тексті? Що вони символізують? Як руйнує традиційні уявлення про красу? Який ефект це створює? Як останній рядок змінює сприйняття всього вірша?

А. Аналіз сонета 66:

• Соціальні проблеми: Сонет порушує проблеми соціальної нерівності («жебри і приниження чеснот»), знецінення таланту («талант під наглядом шпика»), утисків свободи слова («правота, що їй затисли рот»), панування несправедливої влади («мистецтво під п’ятою влади»), морального занепаду та панування підлості над правдою.
• Відчай ліричного героя: Відчай передано через анафору «І…», яка створює ефект монотонного накопичення життєвого бруду та безвиході, а також через пряме прагнення героя піти з життя в першому і тринадцятому рядках («Я кличу смерть…», «Я від всього цього помер би нині…»).
• Протистояння злу: Протистояти всеохопному суспільному злу ліричному герою допомагає лише турбота про кохану людину та відповідальність перед нею («Та як тебе лишити в самотині?»).
• Антитези в перекладі: Розкрити ідею твору допомагають антитези між позитивними людськими чеснотами та їхнім приниженням: «приниження чеснот» — «вельможне бидло», «честь фальшива» — «дівоча врода поганьблена», «правда» — «підлота», «добро» — «зло».

Б. Аналіз сонета 116 (та питання щодо традиційних уявлень про красу, які стосуються сонета 130):

• Визначення справжньої любові: Шекспір визначає справжню любов як незмінне почуття, яке не залежить від зовнішніх обставин, часу чи зради коханої особи.
• Відмінність від сучасного розуміння: Уявлення Шекспіра відрізняється від сучасного прагматичного або мінливого розуміння почуттів тим, що він розглядає любов як абсолютну, непохитну духовну сутність, яка не підвладна плину часу та є вічною.
• Роль образів маяка й зірки: Образи маяка («над бурі зведений маяк») та зірки («зірка провідна») відіграють роль духовних орієнтирів. Вони символізують надійність, незмінність почуття та порятунок людини у життєвому морі хаосу та випробувань.
• Руйнування традиційних уявлень про красу (сонет 130): Шекспір руйнує традиційні уявлення про красу, відмовляючись від порівняння очей жінки з сонцем, уст з коралами, а шкіри з білим снігом. Він відверто зазначає недосконалості своєї коханої (чорне волосся, звичайна земна хода, простий голос). Це створює ефект максимальної щирості, реалістичності почуттів та переконує читача, що справжня любов не потребує вигаданого глянцю.
• Ефект останнього рядка: Останній рядок («Що славлені похвалами пустими») остаточно утверджує перемогу щирого земного почуття над фальшивою поетичною лестощами, змінюючи сприйняття вірша з легкої іронії на глибоке філософське освідчення у коханні.

4. Вивчіть сонет 66 напам’ять. Підготуйтеся до виразного читання.

Сонет 66 вивчено напам’ять:

Я кличу смерть — дивитися набридло
На жебри і приниження чеснот,
На безтурботне і вельможне бидло,
На правоту, що їй затисли рот,

На честь фальшиву, на дівочу вроду
Поганьблену, на зраду в пишноті,
На правду, що підлоті навдогоду
В бруд обертає почуття святі,

І на мистецтво під п’ятою влади,
І на талант під наглядом шпика,
І на порядність, що безбожно краде,
І на добро, що в зла за служника!

Я від всього цього помер би нині,
Та як тебе лишити в самотині?

ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРАКТИКУМ

1. Якою Ромео побачив Джульєтту вперше? Знайдіть у його промові порівняння, що підкреслюють красу дівчини. Чому, зустрівши Джульєтту, юнак одразу забув Розаліну? Про що, на вашу думку, свідчить така зміна?

Вперше побачивши Джульєтту на балу в домі Капулетті, Ромео сприйняв її як неймовірне джерело світла та втілення неземної краси. У його промові присутні такі порівняння: «Вона ж між них — голубка між галками!», а також метафоричні зіставлення краси дівчини з діамантом у вусі мавра («діамант ясний у вусі мавра») та з чистою святинею, до якої страшно торкнутися недостойною рукою.

Ромео миттєво забув Розаліну, оскільки його колишнє захоплення було лише вигаданою, надуманою закоханістю в ідеалізований образ, яка приносила йому лише сум і страждання. Зустріч із Джульєттою відкрила для нього справжнє, глибоке та взаємне почуття, що вразило його своєю щирістю. Така раптова зміна свідчить про духовне переродження юнака, його перехід від штучних юнацьких фантазій до справжнього, життєдайного кохання.

2. Яке враження справив на Джульєтту Ромео? Наведіть відповідні рядки з тексту.

Ромео справив на Джульєтту надзвичайно сильне враження, зачарувавши її своєю шляхетністю, поетичною мовою та щирістю почуттів. Вона одразу відповіла йому взаємністю і сприйняла його як свій єдиний життєвий ідеал.

Це підтверджують її слова після їхнього першого діалогу:
«Милий пілігрим…» та репліка після поцілунків: «Мов з книги ти цілуєш…».
Також враження Джульєтти від сили цього раптового почуття та усвідомлення, що він є сином ворога, яскраво передано в її монолозі на балконі:
«Лише твоє ім’я — мій ворог лютий;
А ти — це ти, а зовсім не Монтеккі…
…О, скинь же, скинь своє ім’я, Ромео!
Воно ж не є тобою, і взамін
Візьми мене усю!..»

3. Почуття, що виникло між Ромео та Джульєттою, є класичним прикладом «кохання з першого погляду». Яким його зображує Шекспір?

Вільям Шекспір зображує це кохання як непереборну, всеохопну стихійну силу, яка спалахує миттєво і повністю підпорядковує собі душі героїв. Це почуття не підвладне розсудливості, родинним упередженням чи віковій ворожнечі. Драматург показує, що справжнє кохання миттєво змінює особистість: Ромео позбувається меланхолії, а Джульєтта перетворюється з покірної дівчинки на рішучу жінку, готову захищати свій вибір. Водночас це кохання зображено чистим, сакральним (герої спілкуються мовою релігійних образів — «гріх», «молитва», «свята», «пілігрим») та жертовним, оскільки закохані готові відмовитися від власних імен та родин заради того, щоб бути разом.

4. Доберіть для характеристики почуття героїв промовисті визначення. Чи вірите ви в те, що така любов існує в реальному житті?

Для характеристики почуттів Ромео та Джульєтти підходять такі визначення: всеперемагаюче, жертовне, чисте, стихійне, духовне, безкомпромісне, світле та трагічне.

Таке кохання існує в реальному житті, оскільки здатність людини відчути миттєве і глибоке духовне та емоційне тяжіння до іншої особи є психологічно і біологічно підтвердженим феноменом. Історія знає багато прикладів, коли сильні почуття спонукали людей долати соціальні, станові чи сімейні перешкоди, змінюючи їхні долі так само кардинально, як це відбулося з героями шекспірівської трагедії.

5. Які міркування про любов містяться в сцені розмови Ромео і Джульєтти в нічному саду? Як у цьому епізоді розкрито силу почуттів героїв? Наведіть відповідні цитати.

У сцені в нічному саду (сцена під балконом) любов постає як сила, що стоїть вище за будь-які умовности суспільства, людські закони та родинні імена. Головна думка полягає в тому, що сутність людини та її почуттів не залежить від імені чи походження. Джульєтта зазначає:
«Та що ім’я? Назви хоч як троянду,
Не зміниться в ній аромат солодкий!»

Сила почуттів героїв розкривається через їхню готовність жертвувати всім заради кохання, долати будь-які фізичні та життєві перешкоди. Ромео стверджує, що для справжньої любові немає бар’єрів:
«Кохання принесло мене на крилах,
І не змогли цьому завадити мури;
Кохання може все і все здолає, —
Твоя рідня мені не перешкода.»

Джульєтта демонструє безмежну щедрість своєї душі, порівнюючи глибину свого почуття з безкраїм морем:
«Моя любов безкрая, наче море,
Глибока, як воно. Що більше я
Тобі даю, то більше залишається,
А їм кінця нема…»

6. Чому дівчина відмовилася від любовної клятви Ромео? Відповідь обґрунтуйте цитатами.

Джульєтта відмовилася від клятви Ромео, оскільки він хотів присягнути місяцем, який є мінливим і постійно змінює свій вигляд, що могло б зробити і їхнє кохання таким же непостійним.

Цитата Джульєтти:

«О, не клянися місяцем зрадливим,
Який так часто змінює свій вигляд,
Щоб не змінилася твоя любов».

Окрім цього, вона вважала їхні взаємні обіцянки занадто поспішними й необачними для першої ночі.

Цитата Джульєтти:

«Занадто швидко, я тоді насуплюсь,
Скажу уперто: «Ні!», щоб ти благав.
Інакше — ні, нізащо в світі! Ні!
Так, мій Монтеккі, так, я нерозважна
І, може, легковажною здаюсь…»

Також вона зазначає, що її почуття не потребують додаткових клятв, адже вона вже віддала своє серце Ромео ще до того, як він про це попросив.

Цитата Джульєтти:

«Я присяглась раніше, ніж ти просив,
Проте я хтіла б клятву ту забрати.
[…]
Щоб бути щедрою і знов віддати.
Таж я того жадаю, що вже маю:
Як море, доброта моя безкрая,
Як море, дна не має і любов…»

ПОДИСКУТУЙМО! РОБОТА В ПАРАХ

7. Як ви гадаєте, чому сцену нічної розмови Ромео і Джульєтти в саду визнано однією з найсильніших сторінок світової літератури? Обґрунтуйте свою думку.

Сцену нічної розмови в саду визнано однією з найсильніших сторінок світової літератури, оскільки вона є найвищим проявом щирості, емоційної напруги та поетичної краси почуттів. У цьому епізоді Шекспір майстерно розкриває психологію закоханих, які підносяться над віковою ворожнечею своїх родин і готові відмовитися від власних імен заради почуття. Монолог Джульєтти на балконі та палкі відповіді Ромео сповнені світла, метафор і глибини, що створює атмосферу абсолютної чистоти кохання, яка протиставляється жорстокості навколишнього світу. Ця сцена заклала канонічний образ романтичного діалогу, де любов постає як життєдайна сила, здатна подолати будь-які соціальні бар’єри.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

2. Чому Ромео і Джульєтта добровільно пішли на смерть? Як ви оцінюєте відмову закоханих від життя? Чи мала їхня загибель сенс, чи змінила щось у навколишньому світі?

Ромео і Джульєтта добровільно пішли на смерть через неможливість існування один без одного в реальному світі, де їхнє кохання було заблоковане ворожнечею родин і фатальними обставинами. Кожен із них сприймав смерть коханої людини як кінець власного всесвіту, тому відмова від життя стала для них єдиним способом зберегти вірність своєму почуттю та залишитися разом навічно.

Оцінюючи цей вчинок з погляду гуманістичних ідей епохи Відродження, самогубство героїв постає не як слабкість, а як трагічний бунт проти застарілих середньовічних законів та родинної ненависті.

Загибель закоханих мала глибокий сенс і кардинально змінила навколишній світ, оскільки вона стала страшною ціною, яка змусила родини Монтеккі та Капулетті усвідомити безглуздість своєї ворожнечі. Спільне горе примирило давніх ворогів, припинило кровопролиття у Вероні та очистило суспільство від руйнівної злоби, що підтверджують фінальні слова князя про сумний мир і золоті статуї, які батьки пообіцяли звести на честь загиблих дітей.

3. Робота в парах. Підготуйтеся до виразного читання будь-якого вподобаного вами діалогу з трагедії.

Для виразного читання в парах обрано та підготовлено діалог Ромео і Джульєти з другої дії, другої сцени (сцена в саду біля балкона), починаючи від слів Ромео «Ловлю на слові! Назви мене коханим…» до репліки Джульєтти «То чим я поклянусь? — Не треба зовсім…». Під час підготовки особливу увагу приділено відтворенню емоційного стану героїв, правильному інтонуванню поетичних рядків та передачі щирості й ніжності їхніх почуттів.

4. Знайдіть у тексті роздуми Джульєтти та Ромео про кохання. Які хибні уявлення про це почуття герої спростовують, які справжні його цінності утверджують? Які міркування персонажів вам особливо близькі? А які ви хотіли б спростувати? Випишіть у зошит висловлювання про любов, які вам найбільше сподобалися.

У сцені в саду Капулетті Джульєтта зазначає, що справжня суть людини та її почуттів не залежить від імені чи належності до ворогуючого роду: «Лише твоє ім’я — мій ворог лютий… Та що ім’я? Назви хоч як троянду, / Не зміниться в ній аромат солодкий!». Ромео підтверджує готовність відмовитися від власного імені заради любові: «Назви мене коханим, і умить / Я вдруге охрещусь і більш ніколи / Не буду зватися Ромео».

Герої спростовують хибне уявлення про те, що кохання має підпорядковуватися соціальним умовностям, розрахунку, родинним обов’язкам чи штучним правилам етикету. Вони доводять, що справжнє почуття є щирим, самодостатнім та сильнішим за суспільні обмеження. Утверджуються цінності духовної свободи, абсолютної самовідданості, довіри та вірності.

Близьким є міркування Джульєтти про те, що кохання не вимагає довгих і пишних клятв, адже фальшиві слова легко вимовити. Спростувати ж хочеться переконання Ромео в тому, що життя втрачає будь-який сенс без коханої людини в ту ж саму мить, оскільки радикальна відмова від боротьби за власне майбутнє та поспішне рішення про самогубство позбавили пару шансу на порятунок.

Висловлювання про любов для виписування в зошит:

1. «Як море, доброта моя безкрая, / Як море, дна не має і любов, / Що більше їх я віддаю тобі, / То більше їх у мене зостається, / А їм немає меж…» (Джульєтта)
2. «Кохання принесло мене на крилах, / І не змогли цьому завадити мури; / Кохання може все і все здолає, — / Твоя рідня мені не перешкода.» (Ромео)

5. Подискутуймо! Що занапастило Ромео й Джульєтту: сила їхнього кохання, сила ненависті їхніх родин, сліпий випадок чи, може, сама доля? Обґрунтуйте свою думку.

Ромео і Джульєтту занапастило трагічне переплетення запеклої ненависті їхніх родин та фатального збігу обставин. Багатовікова ворожнеча Монтеккі й Капулетті створила умови, за яких закохані не могли відкрито бути разом, що змусило їх діяти таємно й ризиковано. Проте безпосередньою причиною трагедії став сліпий випадок — через чуму брат Іван не зміг вчасно доставити Ромео листа від брата Лоренцо з поясненням плану удаваної смерті Джульєтти. Саме цей фатальний незбіг у часі призвів до поспішного самогубства Ромео в склепі, після якого обірвалося й життя Джульєтти.

6. Чому образи Ромео і Джульєтти стали вічними? Відповідь обґрунтуйте.

Образи Ромео і Джульєтти стали вічними, оскільки вони втілюють абсолютну чистоту, щирість та силу першого юнацького кохання, яке не знає компромісів та егоїзму. Їхня історія виходить за рамки конкретної історичної епохи, порушуючи універсальні людські питання: протистояння особистості й суспільства, свободи вибору та тиску родини. Конфлікт між щирим почуттям і штучними соціальними бар’єрами залишається актуальним у будь-якому столітті, що робить цих персонажів близькими для кожного покоління читачів.

7. Пофантазуймо! Як змінився би зміст п’єси, якби вона завершувалася щасливим фіналом?

Якби п’єса завершувалася щасливим фіналом (наприклад, Ромео вчасно отримує листа, закохані успішно тікають разом, а родини примирюються завдяки їхньому союзу), твір втратив би свій глибокий трагічний пафос і перетворився на звичайну романтичну мелодраму чи комедію. Трагічна загибель героїв була необхідною художньою умовою для того, щоб показати всю абсурдність і руйнівну силу родової ворожнечі. Тільки ціною життя своїх дітей Монтеккі та Капулетті змогли усвідомити жахливі наслідки власної ненависті й примиритися. Щасливий фінал послабив би виховний та філософський засуд безглуздої ворожнечі.

8. Філологічний майстер-клас. Існує сталий вислів «шекспірівські пристрасті». Поясніть його значення, спираючись на сюжет п’єси «Ромео і Джульєтта». Відповідь викладіть у формі твору-мініатюри.

Фразеологізм «шекспірівські пристрасті» означає надзвичайно сильні, бурхливі, безкомпромісні почуття, які повністю володіють людиною та часто призводять до драматичних чи фатальних наслідків.

У сюжеті трагедії «Ромео і Джульєтта» ці пристрасті проявляються на кожному кроці. Це не лише всеохоплююче кохання головних героїв, яке спалахує миттєво і заради якого вони готові піти проти власних родин та навіть на смерть. Це також і сліпа, некерована лють Тібальта, яка штовхає його на постійні дуелі, і палка відданість дружбі Меркуціо, який жертвує собою заради честі друга. Кожна емоція персонажів Шекспіра сягає свого абсолютного максимуму: кохання межує зі смертю, а відданість — із самопожертвою.

Отже, «шекспірівські пристрасті» — це життя на межі емоційних можливостей, де немає місця півтонам, а кожне рішення приймається за покликом палаючого серця.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ ТВОРУ

1. Як у прочитаному уривку змальовано народження і долю Меджнуна?

Народження героя починається з великої радості для його батьків, адже він був довгоочікуваною дитиною і народився неймовірно красивим. Проте його доля з самого початку визначена як трагічна: засліплений коханням до Лейли, хлопець втрачає розум, через що отримує прізвисько Меджнун (Божевільний). Він приречений на непереборні душевні страждання, вигнання з суспільства, блукання пустелею та самотність, де єдиною його втіхою залишається оспівування своєї коханої.

2. За допомогою яких образів поет підкреслює красу Лейли?

Поет підкреслює красу Лейли за допомогою витончених і піднесених образів східної поетичної традиції. Її врода змальовується через образи яскравого сонця, ніжної ранкової зорі, недосяжного місяця-молодика, а також свіжої троянди та прекрасного росяного квітника. Вона постає як неземне, чисте джерело світла, яке засліплює та чарує кожного, хто її бачить.

3. Як автор передає пристрасть між Лейлою і Меджнуном?

Автор передає пристрасть між героями через метафори палаючого вогню, свічки, що невпинно тане в ночі, та взаємного тяжіння душ, яке долає будь-які фізичні перешкоди. Їхні почуття описуються як сильна душевна буря, шал і невимовна туга в розлуці, коли закохані відчувають духовну єдність навіть на відстані й не можуть жити один без одного, порівнюючи свій зв’язок із нерозривним злиттям двох палань в одне ціле.

4. Як у поемі пояснюється трагічний фінал кохання Меджнуна та Лейли?

Трагічний фінал пояснюється жорстокими суспільними й родовими законами, патріархальними традиціями та батьківською волею, які унеможливили шлюб закоханих і змусили Лейлу вийти заміж за іншого. Неможливість бути разом призводить до глибокої туги, виснаження, хвороби та передчасної смерті Лейли, після якої Меджнун, не витримавши втрати, також помирає на її могилі, підтверджуючи приреченість їхнього земного кохання.

ВРАЖЕННЯ ВІД ЕКРАНІЗАЦІЇ ТРАГЕДІЇ “РОМЕО І ДЖУЛЬЄТТА” (РЕЖИСЕР Ф. ДЗЕФІРЕЛЛІ, 1968 р.)

Якими у цьому епізоді постають Ромео і Джульєтта? Поділіться своїми глядацькими враженнями: наскільки точно передано шекспірівський сюжет у кіно? Які ваші враження від декорацій, музичного супроводу?

У кінокартині Франко Дзефіреллі Ромео і Джульєтта постають надзвичайно юними, тендітними, щирими та беззахисними перед ворожнечею дорослого світу. Завдяки тому, що режисер запросив на ролі акторів, які за віком були дуже близькими до своїх персонажів, їхні емоції, сором’язливі погляди під час першої зустрічі та пристрасні клятви під балконом виглядають абсолютно природними й позбавленими театральної фальші.

Екранізація дуже точно та бережливо передає шекспірівський сюжет, зберігаючи поетичну атмосферу, оригінальну послідовність подій і трагізм першоджерела. Декорації та костюми Даніло Донаті детально відтворюють автентичну епоху італійського Відродження, занурюючи глядача в реальний побут Верони з її затишними сонячними вуличками й величними палацами. Особливе враження справляє музичний супровід композитора Ніно Рота: його ніжна, меланхолійна та неймовірно красива любовна тема (“What Is a Youth”) ідеально підкреслює крихкість першого почуття героїв та створює неповторний ліричний настрій, який залишається в пам’яті надовго.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДО ПРОЧИТАНОГО

1. Розгляньте створені до «Ромео і Джульєтти» репродукції картин та ілюстрації (с. 96-109). Прокоментуйте їхні сюжети та образи. Висловіть власне ставлення до цих мистецьких творів.

Представлені в підручнику художні твори демонструють глибокий інтерес митців різних епох до трагедії Вільяма Шекспіра. На ілюстраціях В. Єрка (с. 96, 97, 99, 102) ми бачимо витончені, деталізовані образи, де особливу увагу приділено символічним деталям, середньовічним костюмам та атмосфері таємничості й фатальності. Картина Ф. М. Брауна «Ромео і Джульєтта» (с. 98) відтворює знамениту сцену на балконі, фокусуючись на чуттєвості, ніжності та психологізмі закоханих у теплих тонах вікторіанського романтизму. Робота Дж. Райта «Ромео і Джульєтта: сцена в гробниці» (с. 109) побудована на різкому контрасті світла і тіні (к’яроскуро), де промінь світла вириває з темряви склепу фігуру тужливого Ромео над тілом коханої, підкреслюючи трагізм фіналу. Лаконічна та графічна ілюстрація С. Далі (с. 109) наповнена сюрреалістичним символізмом та філософським занепокоєнням. Всі ці твори викликають глибоке емоційне зацікавлення, оскільки кожен митець по-своєму розкриває вічну тему кохання та смерті, змушуючи глядача переосмислити класичний сюжет.

2. Робота в групах. Оберіть одну із цих репродукцій, проаналізуйте її та опишіть композицію, кольорову гаму та настрій.

Для аналізу обрано картину Френка Бернарда Діксі «Ромео і Джульєтта» (у підручнику представлена схожа за настроєм робота Ф. М. Брауна «Ромео і Джульєтта» 1869–1870 рр. на с. 98).

Композиція картини Ф. М. Брауна є динамічною та вертикально орієнтованою. Центром композиції є постаті Ромео і Джульєтти у момент прощання на балконі. Ромео перелазить через поруччя балкона, однією рукою тримаючись за мотузяну драбину, а іншою обіймаючи Джульєтту. Пози героїв передають емоційне напруження та жаль від неминучої розлуки.

Кольорова гама насичена, з переважанням глибоких червоних, теракотових та золотаво-коричневих відтінків в одязі Ромео, що контрастують із ніжною світлою сукнею Джульєтти та темним, нічним тлом саду. Світло падає на обличчя закоханих, вихоплюючи їх з нічної темряви та фокусуючи на них увагу глядача.

Настрій картини сповнений тривоги, ніжності, пристрасті та передчуття трагічного фіналу. Контраст між близькістю героїв та небезпекою, що їх оточує, створює відчуття крихкості їхнього щастя.

3. Пофантазуймо! Придумайте ілюстрацію для обкладинки трагедії «Ромео і Джульєтта». Дайте її детальний усний опис.

Опис ілюстрації для обкладинки:
Центральним елементом обкладинки є велике зображення двох рук, які тягнуться одна до одної, але не можуть з’єднатися через тонку, але гостру тріщину в кам’яній стіні, що символізує ворожнечу родин Монтеккі та Капулетті. Одна рука тримає свіжу червону троянду з гострими шипами, з яких стікає крапля роси, схожа на сльозу. Інша рука обвита терновим вінком. Тло обкладинки розділене по діагоналі: ліва верхня частина виконана у світлих, золотаво-блакитних тонах світанку, що символізує надію та чисте кохання, а права нижня частина занурена в глибокі сутінки гробниці з контурами готичних арок, що натякає на трагічний фінал. У верхній частині обкладинки витонченим срібним шрифтом нанесено назву трагедії українською мовою.

Промпт для створення зображення:
A book cover illustration for William Shakespeare’s tragedy Romeo and Juliet. The central elements are two young hands desperately reaching for each other but separated by a jagged crack in an ancient, dark stone wall. One hand holds a fresh red rose with sharp thorns. The background is diagonally split: the top-left side shows a bright, warm golden dawn sky symbolizing young love, while the bottom-right side transitions into a dark, melancholic gothic tomb interior with dim shadows. At the top of the cover, the title “Ромео і Джульєтта” is written in elegant, silver Ukrainian calligraphic script. The overall mood is romantic, dramatic, and tragic.

ТВОРЧО ПОВТОРЮЄМО Й УЗАГАЛЬНЮЄМО ПРОЧИТАНЕ

1. Поміркуймо! У цій частині ви ознайомилися з вершинними творами античності, середньовіччя та Ренесансу. Яка із цих епох в історії літератури вас найбільше зацікавила? Чому?

Найбільше зацікавила епоха Ренесансу (Відродження). Ця доба приваблює своїм гуманістичним світоглядом, поверненням до цінності людської особистості, її почуттів, розуму та права на земне щастя. Література Ренесансу, зокрема сонети Франческо Петрарки та трагедія «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра, вражає глибоким психологізмом, відкриттям внутрішнього світу людини та надзвичайною поетичною мовою, яка залишається актуальною і зрозумілою навіть у сучасному світі.

2. Дайте стислу характеристику доби античності. Підготуйте презентацію про сліди античної культури на теренах сучасної України.

Доба античності (VIII ст. до н. е. — V ст. н. е.) — це період розвитку давньогрецького та давньоримського суспільств, який став фундаментом європейської цивілізації. Основними характеристиками цієї доби є теоцентризм і міфологічне мислення, прагнення до гармонії, краси й пропорційності (калокагатія), розвиток філософії, демократії, театру та зародження основних літературних жанрів (епосу, лірики, драми).

План презентації «Сліди античної культури на теренах сучасної України»:

• Слайд 1: Титульний. Назва презентації: «Сліди античної культури на теренах сучасної України».
• Слайд 2: Велика грецька колонізація. Карта Північного Причорномор’я з позначенням основних міст-держав (Ольвія, Пантікапей, Херсонес, Тіра).
• Слайд 3: Херсонес Таврійський (сучасний Севастополь). Опис залишків античного театру, житлових кварталів та оборонних мурів, що занесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
• Слайд 4: Ольвія (Миколаївська область). Археологічні знахідки: руїни храмів Аполлона, житлових будинків, фрагменти давньогрецької кераміки та монет.
• Слайд 5: Білгород-Дністровська фортеця (Одеська область). Історія античного міста Тіра, залишки якого розташовані біля середньовічної фортеці.
• Слайд 6: Музейні скарби України. Античне мистецтво, ювелірні вироби (зокрема скіфська пектораль із впливом грецьких майстрів) та побутові речі у музеях Києва, Одеси та Керчі.
• Слайд 7: Висновки. Значення античної спадщини для формування культурного простору України та її зв’язку з європейською цивілізацією.

3. Порівняйте сучасний і давньогрецький театр. Визначте найзначніші відмінності між ними.

4. У чому полягав сенс подвигу Прометея в трагедії Есхіла «Прометей»? Які риси поводиря втілені в цьому образі?

Сенс подвигу Прометея полягає в самопожертві заради порятунку людства: титан викрав божественний вогонь і передав його людям, навчивши їх ремеслам, наукам, читанню, письму та будівництву, що врятувало людський рід від знищення Зевсом і започаткувало людську цивілізацію.

В образі Прометея втілено такі риси поводиря:

• безмежна любов до людей і милосердя до слабших;
• мудрість та здатність передбачати майбутнє;
• незламність волі та вірність власним переконанням перед обличчям жорстокої тиранії;
• готовність свідомо йти на особисті страждання заради загального блага.

5. Чим уславилася Сапфо?

Сапфо уславилася як видатна давньогрецька поетеса, засновниця та головна представниця монодичної (сольної) лірики, яку Платон назвав «десятою Музою». Вона стала відомою завдяки витонченим, глибоко емоційним віршам про кохання, душевні переживання, жіночу дружбу та красу природи, а також створенням особливого віршового розміру — сапфічної строфи.

6. Що споріднює «Енеїду» Вергілія з «Іліадою» та «Одіссеєю» Гомера? А як «Енеїда» пов’язана з історією Давнього Риму?

«Енеїду» Вергілія з поемами Гомера споріднює композиційна та тематична структура: перші шість пісень поеми (мандри Енея у пошуках нової батьківщини) наслідують «Одіссею», а наступні шість пісень (битви за землю в Італії) орієнтовані на «Іліаду». Також спільними є використання гекзаметра, активне втручання богів у долі героїв, наявність детальних описів зброї (щит Енея подібний до щита Ахілла) та подорож головного героя до царства мертвих.

З історією Давнього Риму «Енеїда» пов’язана тим, що вона є національним епосом, покликаним уславити римський народ і обґрунтувати його божественне походження від троянців. Твір прославляє правлячу династію Юліїв через образ сина Енея — Асканія (Юла), легітимізуючи владу імператора Октавіана Августа як нащадка богів, та утверджує історичну місію Риму як світового володаря, що несе іншим народам закон і мир.

7. Чим характеризувалася література середньовіччя?

Література середньовіччя характеризувалася такими ознаками:

• теоцентризм — домінування релігійного світогляду, де Бог є центром всесвіту;
• двомовність — співіснування офіційної релігійно-наукової літератури латиною та народної літератури національними мовами;
• анонімність більшості художніх творів, оскільки індивідуальне авторство не вважалося цінним;
• активний розвиток героїчного епосу та лицарської (куртуазної) літератури, що оспівували служіння королю, батьківщині та прекрасній дамі;
• дидактизм та алегоричність — прагнення повчати читача, пояснювати моральні засади через притчі та символічні образи.

8. У чому полягає незвичайність історії кохання Трістана та Ізольди? Знайдіть у цьому творі риси середньовічної культури.

Незвичайність історії кохання Трістана та Ізольди полягає в тому, що їхнє почуття виникає поза їхньою волею через магічний любовний напій, стаючи фатальною і непереборною пристрастю, яка сильніша за світські закони, мораль, родинні зв’язки та навіть страх смерті. Це всепоглинаюче кохання приносить героям не стільки земне щастя, скільки постійні душевні й фізичні страждання, приреченість і трагічний фінал.

У творі наявні такі характерні риси середньовічної культури:

• Лицарський кодекс честі та васальна вірність — Трістан є відважним лицарем, який повинен вірно служити своєму королю й дядькові Марку.
• Естетика куртуазного кохання — поклоніння прекрасній дамі (королеві Ізольді) та сприйняття любовного страждання як найвищого прояву благородства душі.
• Християнський світогляд і мотив гріха — герої постійно відчувають внутрішній конфлікт через порушення релігійних та суспільних заповідей, страждаючи від усвідомлення гріховності свого зв’язку.
• Елементи фольклору та магії — використання чарівного зілля та наявність міфічних випробувань (наприклад, двобій Трістана з драконом чи велетнем).

9. Яке кохання оспівує Данте у своїх сонетах, присвячених Беатріче?

У своїх сонетах Данте оспівує піднесене, ідеалізоване та суто платонічне кохання. Поет сприймає Беатріче не як земну жінку, а як земне втілення божественної краси, янгола та провідника до духовного самовдосконалення й пізнання Бога. Це почуття є нетлінним, воно очищує душу ліричного героя, сповнює її благородством і продовжує жити навіть після фізичної смерті коханої.

10. Які відкриття були зроблені за часів Відродження? Чому ця доба так називається?

За часів Відродження відбувся колосальний крок у розвитку науки та пізнання світу, зокрема:

• Було винайдено друкарський верстат Йоганном Гутенбергом, що зробило книги доступними та прискорило поширення знань.
• Здійснено Великі географічні відкриття (зокрема, відкриття Америки Христофором Колумбом у 1492 році), які розширили межі відомого європейцям світу.
• Створено геліоцентричну систему Миколая Коперника, що докорінно змінила уявлення про будову Всесвіту.
• Винайдено та вдосконалено оптичні прилади (телескоп Галілео Галілея та мікроскоп).

Ця доба називається Відродженням (або Ренесансом), оскільки тогочасні мислителі та митці прагнули відродити культурні ідеали й цінності класичної античності (давньогрецької та давньоримської культури), які були занедбані в часи Середньовіччя.

11. У чому полягає гуманістичний зміст сонетів Ф. Петрарки?

Гуманістичний зміст сонетів Франческо Петрарки полягає в перенесенні уваги на внутрішній світ звичайної людини, її глибокі психологічні переживання, сумніви та суперечності. На противагу середньовічному аскетизму, поет реабілітує земні людські почуття, стверджуючи право людини на щиру земну любов. Образ Лаури у його творах постає хоч і ідеалізованим, проте наділеним цілком реальними, земними рисами жіночої краси. Поезія Петрарки проголошує цінність особистості, її право на свободу почуттів та гармонію з природою й навколишнім світом.

12. Поміркуймо! Що, на вашу думку, мав на увазі англійський поет В. Вордсворт, коли зазначав: «Сонети – це ключ, яким Шекспір відімкнув своє серце»? Обґрунтуйте свою відповідь прикладами з творів Шекспіра.

Вільям Вордсворт мав на увазі, що саме в жанрі сонета Вільям Шекспір відійшов від театральної умовності й масок, притаманних його драматургії, і висловив свої найінтимніші, найпотаємніші особисті переживання, почуття, сумніви та роздуми. Якщо у п’єсах він говорить голосами своїх персонажів, то в сонетах постає як реальна людина зі своїми слабкостями, болем і пристрастями.

Це твердження підтверджується такими прикладами з творів Шекспіра:

• У Сонеті 66 поет висловлює глибоке розчарування суспільною несправедливістю, лицемірством і кривдою свого часу («Я кличу смерть — дивитися набридло / На жебри і приниження чеснот…»), де звучить його особистий біль через недосконалість світу.
• У Сонеті 130 Шекспір рішуче відмовляється від штучних поетичних штампів і описує свою кохану («смагляву леді») як реальну земну жінку з вадами («Її очей до сонця не рівняли…», «А кроки милої — цілком земні»), демонструючи щирість і справжність свого почуття без фальшивих прикрас.
• У Сонеті 116 автор розкриває філософське розуміння вірного кохання, яке не підвладне часу та життєвим негараздам («Любов — над бурі зведений маяк…»), ділячись із читачем власним життєвим досвідом і духовними орієнтирами.

ПОДИСКУТУЙМО!

13. Чому, на вашу думку, «Ромео і Джульєтту» називають «оптимістичною трагедією»? Обґрунтуйте свою відповідь прикладами з твору.

Трагедію Вільяма Шекспіра «Ромео і Джульєтта» називають «оптимістичною трагедією», тому що смерть головних героїв не є поразкою їхнього кохання, а стає духовною перемогою над віковою ворожнечею та забобонами суспільства. Попри трагічну загибель закоханих, фінал п’єси несе ідею примирення та тріумфу людських почуттів.

Прикладом цього є фінальна сцена у склепі, де Монтеккі та Капулетті, вражені масштабом спільної втрати, вирішують припинити криваву ворожнечу. Капулетті каже: «О брате мій, Монтеккі, дай же руку! Вдовиний спадок це дочки моєї, А більшого не можу я просити». На знак примирення Монтеккі обіцяє звести золоту статую Джульєтті, а Капулетті — Ромео. Таким чином, чисте й щире кохання героїв долає ненависть цілих родин, реформує суспільство та утверджує гуманістичні цінності епохи Відродження.

ФІЛОЛОГІЧНИЙ МАЙСТЕР-КЛАС

14. Порівняйте любовні сонети Данте, Петрарки та Шекспіра. Який з них вам сподобався найбільше? Чому?

Любовна лірика Данте Аліг’єрі, Франческо Петрарки та Вільяма Шекспіра відображає еволюцію ренесансного світогляду від середньовічного обожнювання жінки до реалістичного сприйняття земної людини.

Данте оспівує Беатріче як майже безтілесне, божественне створення, провідницю до духовного спасіння та уособлення небесної чистоти. У Петрарки образ Лаури також є ідеалізованим і піднесеним, проте в його сонетах з’являється більше внутрішнього драматизму, психологічної глибини та суперечливості земних почуттів — від безмежної радості до глибокого суму через нерозділене кохання та смерть милої. Вільям Шекспір у своїх сонетах, зокрема присвячених «смаглявій леді», здійснює справжній художній переворот. Він відмовляється від ідеалізованих штампів і показує кохану земною жінкою з реальними рисами та вадами («Її очей до сонця не рівняли…»). Кохання у Шекспіра постає не як релігійний культ, а як земне, пристрасне та глибоке почуття.

Найбільше мені сподобалися сонети Вільяма Шекспіра (зокрема Сонет 130), оскільки автор зображує жінку живою та справжньою, а не вигаданим іделом. Його поезія вражає щирістю, психологічною правдивістю та відсутністю фальшивого пафосу, доводячи, що справжня любов не потребує штучного перебільшення краси.

ТВОРЧА ЛАБОРАТОРІЯ

15. Робота в групах. А. На основі прочитаних творів античної літератури створіть віртуальний парк міфологічного періоду, де будуть представлені міфологічні істоти, з якими зустрічалися античні герої. Доберіть ілюстративний матеріал і складіть план екскурсії парком. Б. Створіть візуальний проєкт, де поєднуються ключові образи, цитати та ідеї античної, середньовічної та ренесансної літератури.

А. Віртуальний парк міфологічного періоду «Слідами античних героїв»

План екскурсії парком:

1. Вхідна зона «Брама Олімпу». Зустріч екскурсантів біля величної арки, прикрашеної барельєфами олімпійських богів. Вступна розповідь про витоки античної міфології та героїчний епос Гомера.
2. Локація 1: «Печера Поліфема». Інтерактивна зона у вигляді скелястої печери, де відвідувачі знайомляться з гігантським макетом одноокого циклопа Поліфема з «Одіссеї». Тут експонуються «величезні скелі» та великі глеки для молока.
3. Локація 2: «Острів Сирен». Мальовниче штучне озеро зі скелястими берегами, де лунає чарівна інструментальна музика. Екскурсовод розповідає про небезпеку солодкоголосих сирен, які заманювали мореплавців, та про хитрість Одіссея, який наказав прив’язати себе до щогли.
4. Локація 3: «Лабіринт Мінотавра». Зелений лабіринт із живого живоплоту, у центрі якого розташована скульптурна композиція Тесея, що перемагає напівбика-напівлюдину Мінотавра. На виході з лабіринту екскурсантам пропонується символічна «нитка Аріадни».
5. Локація 4: «Скеля Прометея». Тематична зона з реалістичною інсталяцією стрімкої скелі на Кавказі, до якої прикутий титан Прометей. Відвідувачі можуть побачити механічну фігуру орла та палаючий смолоскип як символ вічного вогню пізнання, викраденого для людей.

Б. Візуальний проєкт «Три епохи людського духу»

Опис візуального проєкту (концептуальний колаж):

Проєкт поєднує три ключові епохи світового письменства у формі триптиху, що відображає еволюцію людської свідомості.