Міркуємо
Яке позитивне значення мала перекладна література на теренах Русі-України?
Перекладна література відкрила для наших предків знання та культуру інших країн, насамперед Візантії та Болгарії. Завдяки перекладам значно розширився світогляд людей, поширювалася освіта, а в книжну культуру ввійшли нові жанри, теми й художні образи. До того ж київські переписувачі вносили в переклади елементи живої народної мови, збагачуючи писемне мовлення.
Перевіряємо
1. За жанром твір «Повість минулих літ» є
Б (літописом)
2. Що таке літопис як жанр? Що цікавого ви довідалися про літописи княжої доби?
Літопис — це історико-художній твір, у якому важливі події записано в хронологічній послідовності за роками (від слова «літо» — рік). Водночас це не сухий перелік дат, а художня розповідь із легендами, переказами та житіями святих.
Мене вразило те, що літописи писали на дорогому пергаменті, кожну початкову літеру майстерно вимальовували й прикрашали золотом та орнаментами, а оправи робили навіть із мармуру. Їхня композиція мозаїчна («все про все»), але твір залишається цілісним завдяки щирій любові автора до рідної землі.
Аналізуємо
3. Яким постає Святослав у літописі? Доведіть, що літописець змальовує цього князя зі щирим захопленням.
Святослав постає хоробрим лицарем, невибагливим у побуті воїном і природженим полководцем. Літописець захоплюється його силою та витривалістю: порівнює князя з барсом («пардусом»), розповідає, що він не возив із собою возів чи казанів, не варив м’яса, а пік його на вогнищі, і навіть спав просто неба без шатра, як і всі його дружинники. Автор підкреслює, що князь ділив із військом усі труднощі та надихав воїнів власним прикладом.
4. Чому Святославове попередження «Іду на ви!» було ознакою його чесності? Дізнайтеся, який рід військ чи рід сил у структурі Збройних сил України використовує цей вислів як бойове гасло.
Святослав відмовлявся від підступних чи раптових нападів. Посилаючи гінців зі словами «Іду на ви!», він чесно й відкрито попереджав ворога про свій похід, даючи йому змогу підготуватися до відкритого бою. Цей легендарний вислів обрали своїм бойовим гаслом Сили спеціальних операцій (ССО) Збройних сил України.
5. Як кияни сприйняли смерть князя Володимира та як це характеризує самого князя?
Кияни глибоко сумували за князем: бояри плакали за ним як за захисником усієї землі, а бідні люди — як за своїм опікуном і годувальником. Така щира народна скорбота свідчить про те, що Володимир був мудрим, справедливим і милосердним володарем, який дбав про всіх підданих, а не лише про знать.
6. Чому смерть князя Володимира призвела до міжусобиць серед його синів? Чи шкодила державі така боротьба за владу?
У Володимира було багато синів, народжених від різних дружин ще до прийняття християнства, тому питання спадкоємності престолу було гострим. Старший син Святополк прагнув одноосібної влади й вирішив підступно знищити братів-суперників. Ця кривава ворожнеча завдала державі величезної шкоди: вона розколола Русь, забрала життя талановитих князів і зробила країну беззахисною перед набігами кочовиків-печенігів.
7. Чому Борис відмовився боротися за владу зі Святополком? Як ви це розцінюєте?
Борис не захотів проливати братню кров і порушувати християнські заповіді. Він заявив, що після смерті Володимира Святополк має бути йому за батька, тому він не підніме руку на старшого брата. Я вважаю цей вчинок проявом надзвичайної духовної сили й благородства, хоча в жорстокому світі боротьби за престол така довірливість, на жаль, призвела до трагічної загибелі князя.
8. З якою метою Гліб вирушив до Києва? Чи варто це було робити? Який недобрий знак віщував біду княжичу?
Гліб вирушив у дорогу, бо отримав від Святополка звістку про те, що батько тяжко хворий і кличе його. Їхати не варто було, адже це була підступна вигадка, щоб заманити княжича в пастку. Недобрим віщуванням біди стало те, що в полі кінь Гліба спіткнувся в рівчаку й пошкодив ногу.
Міркуємо
9. Поміркуйте, чому Святополк почав піддобрюватися до киян і роздавати їм щедрі подарунки. Чи можна це вважати підкупом?
Святополк відчував, що кияни його не підтримують і чекають на повернення любого їм Бориса. Подарунками він хотів штучно завоювати їхню прихильність і втриматися на престолі. Це був відвертий підкуп виборців княжої доби, адже щиру повагу неможливо купити золотом.
10. Уважно прочитайте уривок від слів «Не дали поглумитися…» (с. 25) і до кінця. Яка настанова князям звучить від імені літописця?
Літописець закликає князів припинити братовбивство, підступність та егоїстичні усобиці, які гублять державу. Він нагадує, що святі мученики Борис і Гліб — це вічна засторога проти зла й зразок чистоти, тому володарі мають шанувати їхній подвиг і жити в братерській злагоді.
11. На основі прочитаних уривків поміркуйте, у чому полягає патріотизм літописця Нестора.
Патріотизм Нестора проявляється в його вболіванні за долю всієї Русі-України. Він прагне об’єднати народ перед ворогами, прославляє правителів, які дбають про мир і захист вітчизни, та безжально засуджує князівські чвари. Літописець також пишається рідною землею, доводячи, що вона має величну історію та відіграє важливу роль у всій Європі.
12. Чому, на вашу думку, науковці стверджують, що в середньовічній історії немає прикладів, рівних «Повісті минулих літ»? У чому велич цього твору?
Велич літопису полягає в його грандіозному масштабі: автор показав історію нашого народу від найдавніших біблійних часів до XII століття, вписавши її в загальносвітовий контекст. Це не просто перелік подій, а справжня художня епопея, де гармонійно поєднано народний епос, пісні, офіційні грамоти, філософські роздуми та глибоку патріотичну ідею єдності держави.
Завдання з карти-плану уроків
Карта-план до уроку 7. Перекладна література Русі-України
Етапи уроку та опрацювання завдань:
1. Актуалізація знань. Перевірка домашнього завдання
Використовуючи електронний ресурс «Історичні мапи», поміркуйте над шляхами виникнення писемної літератури Русі-України:
Писемна література Русі-України формувалася завдяки тісним культурним, торговельним і релігійним зв’язкам із Візантією та сусідніми південнослов’янськими країнами (насамперед Болгарією). Головним імпульсом стало прийняття християнства князем Володимиром у 988 році: через торговельні шляхи («з варяг у греки») та духовні місії на наші землі потрапляли богослужбові книги церковнослов’янською (давньоболгарською) мовою, які в монастирях та при княжих дворах переписували й перекладали для місцевих потреб.
2. Мотивація навчальної діяльності. Презентація теми уроку
Вправа «Прогнозування». Використовуючи запропоновані дієслова, визначте цілі уроку та основні завдання для себе:
Ознайомитися з пам’ятками перекладної літератури княжої доби та загальним змістом і структурою Біблії.
Запам’ятати визначення перекладної літератури, її роль у розвитку культури та ключові біблійні поняття.
Зрозуміти, чому переклади світових пам’яток стали фундаментом для появи власної оригінальної літератури Русі.
Розвивати навички виразного читання, критичного мислення, виділення головної думки в тексті й формулювання власних висновків.
3. Сприйняття і засвоєння матеріалу. Робота з підручником
Метод «Читання тексту з позначками». Прочитайте статтю «Перекладна література Русі-України» (с. 17–19) до інформації про Біблію, зробіть позначки олівцем («۷» – відоме; «–» – суперечить моїм знанням; «+» – цікаве, несподіване; «?» – незрозуміле) та озвучте результати своєї роботи:
«۷» (відоме): після хрещення Русі поширювалося християнство та виникла потреба в церковних книгах; основними центрами переписування були монастирі.
«+» (цікаве, несподіване): руські книжники не просто механічно копіювали чужі тексти, а пристосовували їх до наших реалій, вносячи риси живої розмовної української мови.
«–» (суперечить знанням): раніше здавалося, що перекладали лише Біблію, а насправді популярними були також природничі збірки («Фізіолог»), історичні хроніки та повчальні твори.
«?» (незрозуміле): наскільки складно було тогочасним читачам сприймати символіку та алегорії візантійських авторів без спеціальної богословської освіти.
Лексична робота. За допомогою тлумачного словника з’ясуйте значення невідомих слів із прочитаного тексту:
Апокрифи — релігійні твори, зміст яких не визнавався церквою як канонічний (священний), через що вони були заборонені або не входили до офіційного біблійного зводу.
Хроніка — історичний твір, у якому виклад подій подається в часовій (хронологічній) послідовності.
Четьї-Мінеї — збірники житій святих та повчань, упорядковані за днями кожного місяця року, призначені для щоденного читання.
4. Формування нових знань, умінь та навичок
Аналітичне читання. Метод «Читання й узагальнення в парах». Прочитайте матеріал про Біблію (с. 19–20) та виконайте рольові завдання (доповідач / респондент):
Основна ідея прочитаного: Біблія (Святе Письмо) — це унікальна книга книг, яка складається зі Старого й Нового Завітів, створювалася багатьма авторами впродовж століть і стала духовною та етичною основою європейської та української культури.
Запитання респондента та відповіді:
- З яких двох головних частин складається Біблія? (Вона складається зі Старого Завіту, де йдеться про створення світу й історію єврейського народу, та Нового Завіту, який розповідає про життя, вчення, смерть і воскресіння Ісуса Христа).
- Яке значення має Біблія для розвитку літератури? (Біблія збагатила світову та українську літературу вічними образами, сюжетами, притчами та моральними заповідями, до яких звертаються письменники всіх епох).
Метод «Подвійне коло». Обговорення відомостей про Біблію та перекладну літературу:
У ході діалогу ми з’ясували, що Біблія є не лише релігійним текстом, а й визначною літературною пам’яткою, яка вплинула на моральні орієнтири давньоруського суспільства. Крім того, переклади біблійних текстів стали взірцем високого стилю для перших вітчизняних письменників і літописців.
5. Закріплення вивченого матеріалу, узагальнення та корекція знань
Метод «Прес». Користуючись схемою, висловіть свої міркування про значення перекладної літератури на теренах Русі-України:
- Позиція: я вважаю, що перекладна література відіграла вирішальну роль у культурному та інтелектуальному розвитку Русі-України.
- Обґрунтування: тому що саме вона познайомила наших предків зі здобутками античної філософії, візантійського богослов’я та світової історії, заклавши підґрунтя для формування власної книжної традиції.
- Приклад: наприклад, поява перекладів богослужбових книг і житій святих спонукала до відкриття шкіл, розвитку книгописання в Софії Київській та Печерському монастирі, а згодом надихнула Нестора на створення літопису «Повість минулих літ».
- Висновки: отже, перекладна література була тим насінням, з якого виросла багата й самобутня оригінальна література Русі-України.
🔗 Відповідь на це питання також опрацьовано вище: див. рубрику «Міркуємо».
6. Підбиття підсумків. Рефлексія
Прийом «ЗХД». Заповнення підсумкової таблиці:
Що я знаю про давню українську літературу: вона виникла після хрещення Русі, поділяється на перекладну й оригінальну, а головними центрами культури були монастирі.
Що я хочу дізнатися про давню українську літературу: як саме створювалися літописи, якими були перші оригінальні художні твори наших авторів та як збереглися ці пам’ятки донині.
Що я дізнався / дізналася про давню українську літературу: перекладна література охоплювала не лише Біблію, а й хроніки та повчання; переписувачі додавали до перекладів живу народну лексику; перекладна книжність відкрила шлях розквіту оригінальної літератури Русі.
7. Домашнє завдання
Створіть лепбук за темою «Перекладна та оригінальна література Русі-України»:
Для оформлення інтерактивної папки (лепбука) готуємо такі тематичні розділи:
Кишенька 1: «Джерела перекладної літератури» (картки про Біблію, притчі, хроніки, «Фізіолог», переклади з Візантії та Болгарії).
Кишенька 2: «Скарбниця мудрості» (вислови, моральні настанови та цитати зі Святого Письма).
Кишенька 3: «Оригінальні пам’ятки Русі» (картки з відомостями про літописи, зокрема «Повість минулих літ», та світські твори).
Мінігармошка: «Шлях давньої книги» (етапи створення рукописів: пергамент, чорнило, ініціали-буквиці, оправи із золотом чи шкірою).
Карта-план до уроку 8. Літопис «Повість минулих літ»
Етапи уроку та опрацювання завдань:
1. Актуалізація знань. Перевірка домашнього завдання
Інтерактивна вправа «Заповніть пропуски»:
Онлайн-вправа LearningApps: відкрити інтерактивну вправу
Ключові орієнтири для перевірки: пригадуємо поняття перекладної та оригінальної літератури, роль християнства у виникненні писемності, Біблію як головну перекладну книгу та перші осередки книгописання на Русі.
2. Мотивація навчальної діяльності. Презентація теми уроку
Вправа «Три вчинки». Запишіть 3 хороші вчинки, які ви зробили протягом останнього тижня:
- Допоміг молодшому братові розібратися зі складним завданням з математики.
- Разом із друзями прибрав подвір’я біля будинку та виніс сміття літній сусідці.
- Підтримав однокласника перед виступом на уроці, коли він сильно хвилювався.
3. Сприйняття і засвоєння матеріалу. Робота з підручником
Прийом «Кола Венна». Зробіть порівняльну характеристику пам’яток перекладної літератури Русі-України та пам’яток оригінальної літератури княжої Русі-України:
Спільне: створювалися рукописним способом на пергаменті церковнослов’янською мовою з елементами живої руської мови; пропагували християнську мораль, доброчинність і мудрість; переписувалися ченцями в монастирях та при соборах.
Перекладна література (відмінне): створена за межами Русі (Візантія, Болгарія); авторами були іноземні богослови та мислителі; містить загальнохристиянські й біблійні сюжети, світові хроніки.
Оригінальна література (відмінне): створена безпосередньо руськими авторами (Нестор, Сильвестр та ін.); описує події власної історії, діяння руських князів, захист рідної землі від ворогів та засуджує міжусобиці.
Теорія літератури. Законспектуйте визначення поняття «літопис»:
Літопис — це історико-художній твір княжої доби, у якому розповідь про історичні події ведеться за роками в хронологічній послідовності (від формули «У літо…»).
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 2 у рубриці «Перевіряємо».
Бесіда за прочитаним. Дайте відповіді на запитання 1–3 (с. 25):
🔗 Відповіді опрацьовано вище:
див. завдання 1 у рубриці «Перевіряємо»
див. завдання 2 у рубриці «Перевіряємо»
див. завдання 3 у рубриці «Аналізуємо»
Словникова робота. Визначте у прочитаному тексті невідомі слова та з’ясуйте їхнє значення:
Пардус — давньоруська назва гепарда чи барса; у літописі символізує надзвичайну швидкість, сміливість і спритність князя Святослава.
Усобиця (міжусобиця) — внутрішня боротьба, розбрат і збройні сутички за владу між князями або феодальними групами всередині однієї держави.
Шатро — військовий похідний намет із тканини чи шкіри, який використовували воїни та правителі для відпочинку під час походів.
4. Формування нових знань, умінь та навичок
Прийом «Ланцюжок думок». Виконайте завдання 4 (с. 25):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 4 у рубриці «Аналізуємо».
Евристична бесіда. Дайте відповіді на запитання 5–8 (с. 25):
🔗 Відповіді опрацьовано вище: див. завдання 5, 6, 7, 8 у рубриці «Аналізуємо».
5. Закріплення вивченого матеріалу, узагальнення та корекція знань
Інтерактивна вправа «Класифікація»:
Онлайн-вправа LearningApps: відкрити інтерактивну вправу
Ключові орієнтири для перевірки: розподіляємо характеристики князів — лицарська безстрашність, витривалість і гасло «Іду на ви!» належать Святославові; християнське милосердя, відмова від збройної братовбивчої боротьби — Борисові й Глібу; підступність, жадоба влади, убивство братів і підкуп киян — Святополкові Окаянному.
6. Підбиття підсумків. Рефлексія
Прийом «5 пальців». Підсумки уроку:
Мислення: я дізнався про витоки нашого літописання, структуру «Повісті минулих літ» та навчився аналізувати суперечливі історичні постаті князів.
Близькість до мети: поставленої мети досяг — розібрався у відмінностях між образами благородних правителів і підступних узурпаторів.
Настрій: настрій був піднесеним, особливо захопила лицарська чесність Святослава та відданість своїм принципам княжича Бориса.
Взаємодія: активно працював під час обговорення характеристик князів і допомагав сусідові по парті знаходити потрібні цитати в тексті.
Фізичний стан: почувався бадьоро й зосереджено протягом усього заняття.
7. Домашнє завдання
Створіть кроссенс за вивченим матеріалом:
Ось наочний асоціативний кроссенс на 9 клітинок до теми «Повість минулих літ», побудований за принципом логічного ланцюжка (по спіралі від осередку культури до сучасних захисників України) із центром — боротьбою за Київський престол:
Пояснення асоціативного ланцюжка (як читати кроссенс):
- Клітинка 1 (Києво-Печерський монастир) → Клітинка 2 (Нестор Літописець): Печерська обитель була головним центром писемності та книжності на Русі, де в тиші своєї чернечої келії трудився преподобний Нестор.
- Клітинка 2 (Нестор) → Клітинка 3 (Пардус / Святослав): Нестор Літописець у «Повісті минулих літ» створює яскравий образ лицаря князя Святослава Ігоровича, порівнюючи його з надзвичайно швидким і безстрашним степовим хижаком — барсом (пардусом).
- Клітинка 3 (Пардус) → Клітинка 4 (Воїнська дружина): Стрімкий барс символізує стиль життя князя, який не возив із собою возів і наметів, спав біля вогнища під відкритим небом і ділив усі тяготи з вірними побратимами.
- Клітинка 4 (Дружина) → Клітинка 5 (Київський престол — ЦЕНТР): Могутня дружина й авторитет правителів оберігали стіл у Києві — головний символ державності, навколо якого обертається вся літописна історія.
- Клітинка 5 (Престол) → Клітинка 6 (Підступний меч): Після смерті Володимира Великого спалахнула боротьба за престол, де Святополк ужив кривавий меч зради, убивши рідних братів заради панування.
- Клітинка 6 (Підступний меч) → Клітинка 7 (Святі Борис і Гліб): Невинними жертвами підступного удару стали молодші сини Володимира — княжичі Борис і Гліб, які добровільно прийняли мученицьку смерть і стали першими канонізованими святими Русі.
- Клітинка 7 (Борис і Гліб) → Клітинка 8 («Повість минулих літ»): Розповідь про їхній духовний подвиг, лицарські чесноти та засудження міжусобиць лягли в основу сторінок Несторового літопису.
- Клітинка 8 (Літопис) → Клітинка 9 (Гасло «Іду на ви!»): Літопис зберіг для нас чесне лицарське попередження князя Святослава «Іду на ви!», яке в наші дні стало офіційним бойовим гаслом Сил спеціальних операцій Збройних Сил України.
- Клітинка 9 (Сучасні воїни) → Клітинка 1 (Київські святині): Сучасні захисники України боронять ту саму тисячолітню спадщину, духовні святині й культуру нашої землі, відроджуючи славу київських предків.