РОБОТА В ГРУПАХ
1. Робота в групах. Під час вивчення цієї теми створіть карти Пассаторе (асоціативні карти).

2. Які пісні про війну чи створені під час війни вам відомі?
Мені відомі такі пісні, як «Ой у лузі червона калина» у виконанні Андрія Хливнюка, «Стефанія» гурту Kalush Orchestra, «Буде весна» Макса Барських та «Фортеця Бахмут» гурту Антитіла.
Які з них — ваші улюблені?
Улюбленими піснями є «Фортеця Бахмут» за її потужну енергетику та «Стефанія», яка стала символом української стійкості у світі.
Перейдіть за покликанням, чи QR-кодом, що на с. 180, і послухайте пісні: «Україна переможе» (слова і музика Олександра Пономарьова), «Жовто-блакитне серце» (слова, музика Артема Пивоварова), «Піднімем разом неньку-Україну» (слова Олександра Печори, музика Анатолія Супруна).
Прослухані композиції демонструють різні грані патріотичної лірики: «Україна переможе» фокусується на піднесенні бойового духу, «Жовто-блакитне серце» підкреслює національну ідентичність, а «Піднімем разом неньку-Україну» закликає до єдності та відбудови країни.
ПРОЄКТНА РОБОТА «ПОЕЗІЯ ВІЙНИ В СОЦМЕРЕЖАХ: ГОЛОСИ СПРОТИВУ»
Створіть мультимедійний проєкт (презентацію, відео, інфографіку, блог-пост або мінівиставку), у якому розкрийте тему поезії під час війни, використовуючи приклади з соцмереж українських поетів.
Блог-пост: «Голоси спротиву в цифрову епоху»
-
Поезія як документ часу. Сьогодні соцмережі Facebook та Instagram стали головними майданчиками для публікації мілітарної поезії. Сергій Жадан та Катерина Калитко використовують свої профілі для миттєвої фіксації емоційного стану суспільства, перетворюючи вірші на свідчення очевидців.
-
Мотив болю та втрати. У поезіях Ірини Цілик та Наталки Білоцерківець, що ширяться мережею, центральним стає мотив болю. Авторки пишуть про зниклі міста та втрачені голоси друзів, що допомагає читачам проживати власне горе через спільне слово.
-
Голос із передової. Особливе місце посідає творчість Павла Вишебаби. Його відеозаписи, де він читає власні вірші (зокрема «Тільки не пиши мені про війну») безпосередньо з бліндажів, набирають мільйони переглядів. Це приклад поезії, що стає живою формою боротьби та зв’язком між фронтом і тилом.
-
Жіночі голоси. Поезії Любові Якимчук та Ярини Чорногуз у соцмережах акцентують увагу на досвіді жінки на війні, поєднуючи ніжність із залізною стійкістю.
Висновок: Поезія війни в соцмережах — це не просто лірика, а цифрова зброя та духовна опора, що фіксує історію нашого спротиву в режимі реального часу.