І. ТЕОРЕТИЧНА РОЗМИНКА
1. Поясніть зміст понять: «псалом», «сарказм», «антиробінзонада».
- Псалом — це ліричний релігійний піснеспів, молитва чи урочиста пісня, що входить до старозавітної Книги псалмів (Псалтиря).
- Сарказм — це їдка, викривальна, злісна іронія, що виражає найвищий ступінь обурення, гніву чи зневаги і має на меті відверто висміяти або викрити вади людини, суспільства чи явища.
- Антиробінзонада — це літературний твір, що полемізує з традиційною робінзонадою та руйнує оптимістичний міф про всесильність людини у дикій природі, показуючи деградацію особистості, втрату людської подоби та моральний занепад героїв у безлюдному просторі.
2. Кого або що описують поняття «байронічний герой», «ліричний герой», «висока комедія»? Наведіть приклади літературних творів, щодо яких застосовуються ці поняття.
- Байронічний герой описує самотнього, розчарованого у суспільстві бунтаря з загадковим минулим, який страждає від внутрішнього роздвоєння, має сильний характер та прагне свободи. Прикладом твору з таким персонажем є поема «Мазепа» Джорджа Байрона.
- Ліричний герой описує образ автора в ліричному творі, через який передаються його суб’єктивні внутрішні переживання, думки, емоції, настрої та духовний стан. Прикладом є збірка «Книга пісень» Генріха Гейне.
- Висока комедія описує класицистичний драматичний твір, у якому поряд із комічним висміюванням суспільних чи людських вад порушуються серйозні моральні, філософські та соціальні проблеми. Прикладом є комедія «Міщанин-шляхтич» Мольєра.
3. Дайте стислу характеристику понять «бароко», «класицизм», «Просвітництво». Наведіть приклади відповідних літературних і мистецьких творів.
- Бароко — художній напрям XVI–XVIII століть, що характеризується пишністю, динамізмом, контрастністю, метафоричністю, поєднанням реального та фантастичного, а також трагічним відчуттям мінливості світу. Літературним прикладом є драма «Життя — це сон» Педро Кальдерона, а мистецьким — скульптура «Екстаз святої Терези» Лоренцо Берніні.
- Класицизм — художній напрям XVII–XVIII століть, що орієнтувався на античні зразки як на естетичний ідеал, проголошував культ розуму, чітку ієрархію жанрів та дотримання строгих правил і канонів. Літературним прикладом є комедія «Міщанин-шляхтич» Мольєра, а мистецьким — картина «Клятва Гораціїв» Жака-Луї Давіда.
- Просвітництво — інтелектуальний та культурний рух XVIII століття, заснований на вірі в силу людського розуму, науки, освіти, ідеї природної рівності людей та перебудови суспільства на розумних засадах. Літературним прикладом є роман «Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо» Данієля Дефо, а мистецьким — скульптурний портрет «Вольтер» Жана-Антуана Гудона.
4. Визначте основні відмінності між реалізмом та романтизмом.
Основні відмінності між цими напрямами наведені у таблиці:
| Ознака порівняння | Романтизм | Реалізм |
|---|---|---|
| Основний конфлікт | Протистояння непересічної особистості та сірої буденності (романтичне двосвіття). | Конфлікт між людиною та конкретним суспільним середовищем. |
| Зображення героя | Незвичайний, сильний, бунтівний герой у незвичайних обставинах. | Типовий герой у типових обставинах, що змінюється під впливом середовища. |
| Ставлення до дійсності | Відкидання дійсності, занурення у світ мрій, фантазії, фольклору чи минулого. | Об’єктивне дослідження, аналіз та правдиве відображення соціальної реальності. |
| Провідний принцип | Суб’єктивне сприйняття світу, культ почуттів та інтуїції. | Наукова об’єктивність, детермінізм, раціональний аналіз причин і наслідків. |
5. Дайте визначення понять «авангардизм», «модернізм», «постмодернізм»
- Модернізм — загальне позначення сукупності нових нереалістичних художніх течій та шкіл кінця XIX — першої половини XX століття, що характеризувалися відмовою від традиційних класичних художніх форм, суб’єктивізмом, психологізмом та пошуком нових засобів вираження внутрішнього світу людини.
- Авангардизм — сукупність найбільш радикальних і бунтівних течій модернізму початку XX століття (футуризм, дадаїзм, сюрреалізм тощо), що відзначалися відкритим запереченням класичної спадщини, епатажем, експериментаторством із формою та руйнуванням традиційних естетичних канонів.
- Постмодернізм — напрям у літературі та мистецтві другої половини ХХ ст., для світосприйняття якого характерні розчарування в ідеалах та утопіях, скептицизм щодо єдиної істини, а основними рисами стилю є іронія, пародіювання, інтертекстуальність (гра з чужими текстами), поєднання різних стилів та елементів елітарної й масової літератури.
ТЕОРЕТИЧНА РОЗМИНКА
6. Що є притаманним філософській ліриці?
Філософській ліриці притаманні роздуми над вічними проблемами буття: сенсом життя та смерті, природою людського духу, взаєминами людини і Всесвіту, добром і злом, пізнанням світу. Для таких творів характерні узагальнення, інтелектуалізм, емоційна стриманість та наявність філософських роздумів, що виражаються через художні образи.
7. Розвиваймо мовлення. Уявіть, що ви – журналісти двох літературних редакцій, «Романтична хвиля» та «Реалістичний погляд». Кожна команда створює власну газетну шпальту, яка відображає дух і цінності відповідного літературного напряму. У шпальті мають бути: статті про ідеї та особливості напряму; інтерв’ю з письменниками або літературними героями; ілюстрації або карикатури; реклама творів чи авторів. Презентуйте створену газету.
ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ ПРОЧИТАНИХ ТВОРІВ
1. Установіть відповідність між біблійним образом та його характеристикою.
| А | Б | В | Г | Д | |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | В | ||||
| 2 | Г | ||||
| 3 | Б | ||||
| 4 | Д | ||||
| 5 | А |
2. Установіть відповідність між ім’ям поета та його твором.
| Ім’я поета | Твір |
|---|---|
| В. Шекспір | «Її очей до сонця не рівняли…» |
| Сапфо | «Барвношатна владарко, Афродіто» |
| А. Марґул-Шпербер | «Про назву концтабору Бухенвальд» |
| Ф. Петрарка | «Благословенні місяць, день і рік…» |
| М. Німеллер | «Коли вони прийшли за комуністами…» |
| Й. В. Ґете | «Прометей» |
| Вергілій | «Енеїда» |
| А. Міцкевич | «Непевність» |
| Г. Гейне | «На півночі кедр одинокий…» |
| Дж. Г. Байрон | «Мазепа» |
| Ф. Шиллер | «Ода до радості» |
| В. Гюго | «Змішані суди» |
| Данте | «В своїх очах вона несе Кохання…» |
3. Установіть відповідність між персонажем та його оточенням.
| Персонаж | Оточення |
|---|---|
| Ромео | Ворожнеча Монтеккі й Капулетті |
| Ґоліят | Військо філістимлян |
| Йон Тихий | Космічна мандрівка |
| Пан Журден | Син турецького султана |
| Бравий вояк Швейк | Призовна комісія |
| Соломон | Єрусалимський храм |
| Поранений юний солдат | Дошка з написом «Подорожній, коли прийдеш у Спа…» |
| Ральф | Палаючий острів |
| Мазепа | Шведський король Карл ХІІ |
| Гобсек | Кімнати графині де Ресто та Фанні Мальво |
| Еней | Троя |
| Прометей | Скеля, до якої прикутий герой |
| Трістан | Терновий кущ |
| Меґі та Мо | Скринька з книжками |
4. Упізнайте письменників.
- Вільям Шекспір (був актором у трупі, яка давала вистави у театрі «Глобус»).
- Корнелія Функе (до того, як стати письменницею, працювала як співробітниця соціальної служби з дітьми).
- Оноре де Бальзак (створив величезний літературний цикл «Людська комедія»).
- Есхіл (вважається засновником давньогрецької трагедії).
- Міхай Емінеску (був румунським поетом-романтиком, що оспівував рідну Буковину).
- Вільям Ґолдінґ (працював звичайним учителем літератури).
- Сапфо (була легендарною давньогрецькою поеткою).
- Франческо Петрарка (з першого погляду покохав молоду жінку нерозділеною любов’ю та оспівував її понад 30 років у своїх сонетах).
- Альфред Марґул-Шпербер (урятувався від Голокосту завдяки підтримці бухарестських друзів).
- Жан-Батіст Мольєр (сміливо висміював у своїх комедіях вади французького суспільства, через що мусив постійно захищати свій театр від інтриг).
- Станіслав Лем (народився й виріс у Львові, але згодом переїхав до Польщі, де уславився як письменник-фантаст).
5. Назвіть авторів, які:
- Писали комедії або сатиричні твори: Жан-Батіст Мольєр, Ярослав Гашек, Арістофан.
- Оспівували в сонетах кохання й створили не лише прекрасні образи своїх коханих, а й ідеали жіночої краси: Франческо Петрарка, Вільям Шекспір, Данте Аліг’єрі.
- З політичних або суспільних причин назавжди полишили батьківщину: Джордж Гордон Байрон, Адам Міцкевич, Генріх Гейне, Віктор Гюго, Альфред Марґул-Шпербер.
- Брали участь у визвольному русі або війнах: Джордж Гордон Байрон, Ярослав Гашек, Есхіл, Генріх Белль, Вільям Ґолдінґ.
- Були пов’язані з українським культурним простором: Оноре де Бальзак, Станіслав Лем, Міхай Емінеску, Альфред Марґул-Шпербер, Ярослав Гашек, Роза Ауслендер, Джордж Гордон Байрон.
- Писали фантастичні твори: Станіслав Лем, Корнелія Функе.
6. Назвіть персонажів, укажіть, з яких вони творів, та продовжте речення.
- Мортімер (Мо) / Меґі («Чорнильне серце» К. Функе) — був наділений фантастичним даром оживляти літературних персонажів;
- Цар Соломон (Біблія) — уславився як наймудріший і найсправедливіший суддя давнього світу;
- Гобсек («Гобсек» О. де Бальзака) — став символом безглуздої жаги грошей і влади, яку дають гроші;
- Джульєтта («Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра) — покохала юнака й разом з ним пала жертвою кривавої ворожнечі між їхніми родинами;
- Пан Журден («Міщанин-шляхтич» Мольєра) — намагався удавати із себе справжнього дворянина, але був для всіх посміховиськом;
- Прометей («Прометей закутий» Есхіла / «Прометей» Й. В. Ґете) — був покараний за те, що всупереч волі давньогрецьких богів дав людям вогонь;
- Йон Тихий («Зоряні щоденники Йона Тихого» С. Лема) — потрапив у дивовижний «вихор» під час космічної мандрівки;
- Саймон / Роха («Володар мух» В. Ґолдінґа) — став жертвою полювання своїх ровесників, здичавілих на безлюдному острові;
- Бравий вояк Швейк («Пригоди бравого вояка Швейка» Я. Гашека) — намагався хитрощами уникнути призову на безглузду війну.
7. Дайте відповіді на сім запитань «Чому?». Чому…
- важливо знати й читати Біблію? Вона є духовною скарбницею людства, першоджерелом моральних цінностей, заповідями християнського життя та фундаментом європейської культури й літератури.
- антична культура вважається одним із засадничих елементів європейської культури? Вона дала європейській традиції ідеал гармонійної людини, основні роди й жанри літератури, філософські та естетичні поняття, а також вічні міфологічні сюжети й образи.
- доба Відродження так називається? У цей період відроджувався інтерес до культурної спадщини античності, а в центрі світобудови постала вільна, гармонійна особистість (гуманізм).
- доба Просвітництва утвердила ідеал освіченого суспільства? Просвітники вважали розум, знання й освіту головними чинниками суспільного прогресу, здатними подолати невігластво, забобони та соціальну несправедливість.
- класицизм прагнув створювати мистецтво та літературу за суворими правилами? Класицисти підпорядковували творчість розуму, вбачаючи в суворій творчій дисципліні, ієрархії жанрів і дотриманні правил «трьох єдностей» засіб протистояння хаосу.
- романтизму було притаманне «двосвіття»? Через непримиренний конфлікт між високим ідеалом (мрією, свободою, фантазією) та недосконалою, бездуховною дійсністю.
- ХХ ст. називають «добою “ізмів“»? Через виникнення великої кількості нових напрямів, течій і шкіл (модернізм, авангардизм, постмодернізм, експресіонізм, сюрреалізм тощо), які експериментували з формою та шукали нові шляхи відображення складного світу.
8. Філологічний майстер-клас
Б. Порівняйте вміщені в підручнику вірші про кохання, створені в різні епохи. Визначте основні відмінності між ними.
- Вірші епохи Відродження (наприклад, Ф. Петрарки): Характеризуються ідеалізацією коханої, піднесеністю почуттів, використанням метафор природи та акцентом на внутрішньому стражданні через нерозділене кохання.
- Вірші епохи романтизму: Кохання часто пов’язане з трагізмом, фатальністю, відірваністю від буденності та глибоким емоційним напруженням, де почуття стає вищою цінністю, ніж саме життя.
- Вірші ХХ століття: Часто відзначаються деміфологізацією кохання, інтимністю, відвертістю або ж поєднанням особистого переживання з історичним контекстом та соціальними проблемами того часу.
РОБОТА В ГРУПАХ
А. Створіть «стрічку історії літератури», позначивши на ній головні епохи, авторів і літературні приклади.
- Античність (VIII ст. до н. е. — V ст. н. е.):
- Автори та твори: Есхіл («Прометей закутий»), Сапфо («Барвношатна владарко, Афродіто…»), Вергілій («Енеїда»).
- Середньовіччя (V–XIV ст.):
- Автори та твори: Народний епос («Роман про Трістана та Ізольду»), Данте Аліг’єрі («Нове життя»).
- Відродження (Ренесанс) (XIV–XVII ст.):
- Автори та твори: Франческо Петрарка («Книга пісень»), Вільям Шекспір («Сонети», «Ромео і Джульєтта»).
- Бароко (XVII ст.):
- Автори та твори: Джон Донн («Священні сонети»), Педро Кальдерон де ла Барка («Про квіти», «Життя — це сон»).
- Класицизм (XVII–XVIII ст.):
- Автори та твори: Мольєр («Міщанин-шляхтич»).
- Просвітництво (XVIII ст.):
- Автори та твори: Йоганн Вольфганг Ґете («Прометей»), Фрідріх Шиллер («Ода до радості»), Вольтер («Простак»).
- Романтизм (кінець XVIII — середина XIX ст.):
- Автори та твори: Джордж Гордон Байрон («Мазепа»), Генріх Гейне («Книга пісень»), Віктор Гюго («Змішані суди»), Адам Міцкевич («Непевність»), Міхай Емінеску («Буковині»).
- Реалізм (середина XIX ст.):
- Автори та твори: Оноре де Бальзак («Гобсек», «Батько Горіо»), Чарлз Дікенс («Пригоди Олівера Твіста»).
- Література ХХ–ХХІ ст. (Модернізм, Постмодернізм тощо):
- Автори та твори: Ярослав Гашек («Пригоди бравого вояка Швейка»), Мартін Німеллер («Коли вони прийшли за комуністами…»), Генріх Белль («Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»), Вільям Ґолдінґ («Володар мух»), Альфред Марґул-Шпербер («Про назву концтабору Бухенвальд»), Станіслав Лем («Зоряні щоденники Йона Тихого»), Корнелія Функе («Чорнильне серце»).
Б. Створіть колаж з деталей інтер’єрів обраних літературних творів зарубіжних авторів, опрацьованих за цим підручником. Підготуйте коментарі та літературні цитати до нього.
Коментарі та цитати:
- «Гобсек» Оноре де Бальзака: Похмура, закіптюжена кімната Гобсека та безлад у спальні графині де Ресто символізують руйнівну владу грошей і людських пристрастей. Цитата: «Я володію світом, не втомлюючись, а світ не має наді мною жодної влади».
- «Міщанин-шляхтич» Мольєра: Оселя й пишне вбрання пана Журдена підкреслюють його кумедне й безглузде прагнення здаватися аристократом. Цитата: «Я хочу знати, як мені вклонитися маркізі».
- «Чорнильне серце» Корнелії Функе: Будинок Мо та Меґі, захаращений стосами книжок у кожному кутку, символізує любов до читання та межу між реальністю і вигаданим світло-чорнильним світом. Цитата: «Удома в них повсюди були стоси книжок… Вони зустрічали Меґі спокусливо розгорненими сторінками за сніданком».
В. Проведіть дискусію на тему «Чи спроможна література бути хранителькою гуманістичних цінностей?»
Аргументи команди «ЗА»:
- Література формує емпатію, дозволяючи читачеві прожити життя іншої людини, що запобігає жорстокості.
- Класичні твори (наприклад, «Прометей» Есхіла) уславлюють жертовність заради людства.
- Література фіксує моральний досвід поколінь, що допомагає уникати помилок минулого.
Аргументи команди «ПРОТИ»:
- Література є відображенням епохи, а не її суддею, тому вона може транслювати як гуманістичні, так і антигуманні цінності свого часу.
- Читання творів не гарантує зміни поведінки людини у реальному житті.
- Естетична функція літератури часто домінує над її виховною роллю.
Питання модератора: Чи може художній вимисел бути надійнішим джерелом моралі, ніж історичні факти чи релігійні тексти?
Г. У своїй післявоєнній громадській діяльності, спрямованій проти воєн, Мартін Німеллер керувався питанням «Що на це сказав би Ісус?». Дайте відповідь на це питання, написавши короткий етичний маніфест щодо сучасності (120–150 слів).
Етичний маніфест: Погляд крізь призму людяності
У сучасному світі, сповненому цифрового шуму та геополітичних конфліктів, питання «Що на це сказав би Ісус?» стає фільтром для наших дій. Його відповідь була б лаконічною: ми маємо діяти з позиції безумовної любові до ближнього, навіть якщо він чужий або ворог.
Сучасність вимагає відмови від байдужості. Якщо ми мовчимо, коли кривдять слабших, ми стаємо співучасниками зла. Кожен наш крок — від вибору товарів до підтримки політичних рішень — має оцінюватися за критерієм збереження людської гідності. Бути гуманістом сьогодні означає бачити в іншому не загрозу чи статистичну одиницю, а образ Божий. Справжня мужність полягає не в здатності воювати, а в здатності прощати, будувати діалог і захищати право кожного на мирне життя. Ми маємо пам’ятати: будь-яке насильство починається з дегуманізації, тому перша лінія оборони — це наше серце, відкрите до милосердя.