ПОМІРКУЙТЕ
Чому для Бальзака було так важливо створити не просто цикл творів, а панораму суспільства? Наскільки титанічною є ця праця?
Для Оноре де Бальзака було важливо створити всеохопну панораму, оскільки він прагнув виступити в ролі «секретаря французького суспільства», зафіксувавши всі суспільні стани, типи характерів, професії, вікові категорії та соціальні зрушення своєї епохи для нащадків. Ця праця була справді титанічною: задумана епопея «Людська комедія» мала містити 144 твори, з яких митець устиг написати 96, працюючи по 15–18 годин на добу майже все життя.
Поміркуйте, які життєвий досвід і знання мав здобути Бальзак, щоб описати «всі типи людей і всі суспільні прошарки» та «всі соціальні зрушення».
Щоб описати всі верстви суспільства та їхні взаємини, Бальзак спирався на багатий життєвий досвід:
- Юридична освіта та служба переписувачем у нотаріальній конторі відкрили йому закони функціонування капіталу, таємниці майнових позовів і судових спорів.
- Життя в бідній паризькій мансарді на вулиці Ледіг’єр допомогло дослідити звичаї, побут і мислення робітників передмістя.
- Відвідування аристократичних салонів і спілкування з фінансистами та видавцями дозволили детально вивчити звичаї вищого світу й закони ринкової доби.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Яким був шлях Бальзака до літературної слави? Що змусило його відмовитися від юридичної кар’єри на користь письменництва? Чи наважилися б ви зробити подібний вибір у своєму житті?
Шлях Бальзака до слави був тривалим і сповненим труднощів. Почавши з невдалої віршованої трагедії, розкритикованої родиною, він роками писав готичні романи задля заробітку, живучи у злиднях, і лише на початку 1830-х років здобув визнання після публікації романів «Шагренева шкіра» та «Євгенія Гранде». Відмовитися від кар’єри юриста його спонукала непохитна віра у своє творче покликання і прагнення підкорити світ силою художнього слова. Такий вибір вимагає величезної мужності й готовності брати відповідальність за своє покликання всупереч матеріальним гарантіям.
2. Визначте основні події життя і творчості Бальзака. Як вони пов’язані з Україною?
Основні віхи: народження в Турі (1799 р.), навчання у Вандомському колежі та Паризькій школі права (1819 р.), перші літературні спроби та період комерційної белетристики (1820-ті рр.), розквіт творчості на початку 1830-х рр., формування задуму «Людської комедії» (1834–1845 рр.).
Зв’язок з Україною розпочався 1832 року з листування з Евеліною Ганською. Бальзак двічі тривалий час жив і творив у її маєтку у Верхівні (1847–1848, 1848–1850 рр.), захоплювався Києвом, називаючи його «другим Римом». У березні 1850 року в бердичівському костелі Св. Варвари відбулося його вінчання з Евеліною Ганською.
3. Які риси характеру Оноре де Бальзака як особистості можуть надихнути вас у власному житті?
- Невтомна працездатність і дисциплінованість, що дозволяли працювати щоденно по 15–18 годин.
- Стійкість перед життєвими випробуваннями, завдяки якій він не здався після перших невдач і позбавлення фінансової допомоги батьків.
- Невтомна спостережливість і жага до глибокого пізнання навколишнього світу.
4. Спираючись на статтю підручника, складіть тези / мініконспект: прояви реалізму, втілені у творчості Бальзака.
- Принцип об’єктивності: письменник прагне бути «секретарем французького суспільства», правдиво фіксуючи історичні процеси.
- Художній універсалізм: масштабний цикл «Людська комедія» охоплює всі класи, професії та сторони життя Франції.
- Типові характери в типових обставинах: персонажі виступають узагальненими типами своєї епохи, а їхні вчинки зумовлені соціальним середовищем.
- Дослідження влади капіталу: аналіз ролі грошей і фінансово-юридичних відносин у суспільстві.
- Деталізація побуту й матеріального середовища: інтер’єри, костюми, фінансові деталі слугують засобом розкриття психології персонажів.
ПРАЦЮЄМО ВДОМА
1. Уявіть, що ви опинилися у Франції XIX століття і маєте змогу поспілкуватися з Оноре де Бальзаком. Про що ви з ним говорили б? Сформулюйте 3–4 запитання до письменника.
- Чи вважаєте ви філософію влади золота над світом, висловлену Гобсеком, остаточним вироком людській цивілізації?
- Як вам вдається поєднувати суто науковий, аналітичний підхід до вивчення суспільства з драматизмом художніх сюжетів?
- Які враження від подорожей Україною та перебування у Верхівні найбільше вплинули на ваш світогляд?
- Що є головною запорукою збереження моральної чистоти людини в епоху панування матеріального розрахунку?
2. Прочитайте повість «Гобсек» і наведіть конкретні приклади реалізації творчого задуму. Які соціальні «зрушення» і суспільні «прошарки» детально і правдиво зображені на її сторінках?
- Суспільні прошарки:
- Аристократія (родина де Ресто, віконтеса де Гранльє): зображена на межі фінансового краху, морального занепаду та втрати колишньої могутності.
- Фінансисти й лихварі (Гобсек та його колеги): нова верхівка, яка тримає в руках долі людей завдяки кредитам і векселям.
- Юристи та інтелігенція (адвокат Дервіль): фахівці, які поєднують професіоналізм із моральною відповідальністю.
- Працівники/ремісники (швачка Фанні Мальво): представники чесної щоденної праці, які зберігають людську гідність і порядність.
- Соціальні зрушення:
- Занепад спадкового дворянства та витіснення його буржуазією і владою капіталу.
- Перетворення грошей на головний мірило життєвого успіху, честі й навіть родинних стосунків.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Яке місце посідає повість «Гобсек» у структурі «Людської комедії»?
Повість належить до першої групи — «Етюди про звичаї», а саме до підрозділу «Сцени приватного життя». Вона відіграє ключову роль у циклі, оскільки розкриває універсальну владу грошей над людськими долями і слугує сполучною ланкою між різними творами завдяки використанню наскрізних героїв (Дервіль, Гобсек, Анастазі де Ресто, Максим де Трай).
2. Поясніть значення понять «розповідь у розповіді», «обрамлення». Що дає цей прийом О. де Бальзаку? У яких іще творах ви стикалися з цим прийомом?
- Розповідь у розповіді — композиційний прийом, коли всередині головної сюжетної лінії розгортається інша історія, викладена одним із персонажів.
- Обрамлення — початкова і кінцева сцени твору, що слугують рамкою для основної повісті (у даному разі — бесіда у вітальні віконтеси де Гранльє).
- Функція прийому: створює ефект цілковитої достовірності, дає змогу показати героя під різними кутами зору та пов’язує минулі події з актуальною ситуацією героїв у теперішньому часі.
- Приклади в інших творах: «Паломництво Чайльд Гарольда» і «Мазепа» Дж. Байрона, «Мандри Гуллівера» Дж. Свіфта.
3. Наприкінці повісті віконтеса де Гранльє каже Дервілю: «Графу Ернестові треба бути дуже багатим, щоб наша родина захотіла породичатися з його матір’ю». Чи випадково абсолютним закінченням твору є саме ця фраза, у якій ідеться не про моральні, а про матеріальні цінності?
Ця фраза є закономірним завершенням повісті. Вона підкреслює, що аристократичне коло керується тими самими буржуазними принципами: навіть найшляхетніша родина готова заплющити очі на моральну заплямованість майбутніх родичів за умови, що спадкоємець володіє великим багатством.
4. Чи реалізував О. де Бальзак у повісті «Гобсек» свою настанову: «Правда нагадує гіркий напій, неприємний на смак, але корисний для здоров’я»? Чого може навчити, від чого застерегти та «вилікувати» цей твір?
Бальзак повною мірою реалізував цю настанову, показавши без прикрас цинізм суспільства, руйнування родин і трагічний фінал самого лихваря. Твір застерігає від марнотратства, продажності почуттів і сліпої жадібності, «лікуючи» від ілюзій щодо того, ніби золото здатне замінити щирі людські взаємини або принести душевний спокій.
5. Поясніть назву твору. Чому Бальзак змінював заголовок кілька разів? Що змінюється в сприйнятті повісті залежно від зміни її назви?
Назва «Гобсек» походить від голландського кореня і перекладається як «живоїд», «глитай». Перша назва «Небезпеки безпутства» зміщувала увагу на моралізаторську драму Анастазі де Ресто; варіант «Татусь Гобсек» підкреслював паризький побутовий колорит. Остаточна назва «Гобсек» і перенесення твору до «Сцен приватного життя» надали образу універсального філософського масштабу.
6. Поясніть роль сцен, пов’язаних із салоном віконтеси де Гранльє, у розумінні концепції О. де Бальзака. Чому Дервіль починає розповідати про лихваря Гобсека саме там?
Сцени в салоні демонструють лицемірство вищого світу, де молодий Ернест де Ресто міг бути знехтуваний через борги матері. Дервіль починає розповідь саме там, аби вплинути на віконтесу і довести, що Ернест невдовзі отримає значний спадок, показуючи, що життя шляхетних родин насправді повністю залежить від рішень старого лихваря.
7. За своїми переконаннями О. де Бальзак був прихильником монархії, тобто влади аристократів. Чому ж тоді аристократи в його творах зображені переважно негативно?
Як справжній письменник-реаліст Бальзак залишався вірним об’єктивній правді життя. Він бачив неминучий історичний занепад дворянства, його внутрішнє розбещення, легковажність і неспроможність протистояти фінансовій владі капіталу.
8. Чи актуальною нині є думка Гобсека: «Що таке життя? Машина, яку приводять у рух гроші. Золото – ось душа вашого нинішнього суспільства»?
Думка залишається актуальною, оскільки матеріальний чинник і сьогодні суттєво впливає на суспільні процеси, статус людини та прийняття рішень. Проте моральні цінності, духовність і людяність є тією противагою, яка не дає суспільству остаточно скотитися до цинічного прагматизму.
9. Простежте, як вплинув Гобсек на долі Фанні Мальво та Анастазі де Ресто.
- Фанні Мальво: розгледівши її доброчесність і працелюбність, Гобсек розповів про неї Дервілю, що сприяло їхньому щасливому шлюбові та забезпеченому сімейному життю.
- Анастазі де Ресто: лихвар викупив її векселі та родинні коштовності, прискоривши банкрутство сім’ї, проте одночасно допоміг графові зберегти майно для її старшого сина через фіктивний продаж.
10. Чому Гобсек, попри те, що Фанні залишила йому гроші, вирішив особисто зустрітися з дівчиною?
Гобсеком рухала професійна й психологічна допитливість дослідника людських душ: він прагнув побачити людину, яка живе чесною працею і без затримок виплачує борги, аби переконатися у щирості її доброчесності.
11. Чому Гобсек любив бруднити підошвами своїх чобіт килими багатіїв?
Він робив це, щоб показати свою владу над аристократами та змусити їх відчути «пазуристу лапу Невідворотності», демонструючи зневагу до їхньої показної розкоші та марнославства.
12. Порівняйте епізоди твору, де Анастазі де Ресто віддає діамантовий перстень Гобсеку і продає йому сімейні коштовності. Чи однакова роль Гобсека у цих уривках? Що дивує нас у поведінці лихваря? Чи справді його цікавить лише нажива?
У першому епізоді Гобсек виступає спостерігачем і безжальним виконавцем боргового зобов’язання, у другому — безпосереднім свідком остаточного краху родини. У його поведінці дивує поєднання пристрасного, майже дитячого захвату від блиску коштовностей із крижаним прагматизмом під час угоди. Його цікавить не лише нажива, а передусім таємна влада над людьми та їхніми пристрастями.
13. Що, на вашу думку, привернуло увагу Дервіля в розповіді Гобсека про Фанні Мальво?
Дервіля вразила зворушлива картина чистоти, спокою, працелюбності та скромності бідної дівчини-швачки, яка так контрастувала з розпустою, метушнею і брехнею світського товариства.
14. Що вам відомо про життєвий шлях Гобсека? Яким чином він став власником величезних статків? Складіть план характеристики образу Гобсека та доберіть до неї цитати.
Гобсек народився близько 1740 року в Антверпені, у 10 років став юнгою, мандрував 20 років по світу (Ост-Індія, Америка), шукав скарби, зазнавав багатьох небезпек, вижив завдяки рішучості та жорстокості, після чого осів у Парижі й накопичив величезні статки за допомогою лихварства.
План характеристики образу Гобсека та цитати:
- Походження та гартування характеру в мандрах: «Зморшки його жовтавого лоба зберігали таємниці життєвих випробувань, раптових жахливих подій, несподіваних удач, романтичних пригод…»
- Портрет і житло як відображення сутності лихваря: «Жовтава блідість скидалася на колір срібла, з якого облупилася позолота… Риси обличчя здавалися відлитими в бронзі».
- Філософія золота і цинічний погляд на світ: «З усіх земних благ варто домагатися тільки… золота. В золоті зосереджені всі сили людства».
- Психологічна неоднозначність постаті: «В ньому співіснують двоє людей: скнара і філософ, створіння нице і створіння шляхетне».
- Трагічний фінал і манія накопичення: «…я мав змогу пересвідчитися, до чого дійшла його жадібність, яка з роками перетворилася на справжнє божевілля».
15. Підготуйте розповідь про Гобсека за планом: учинки Гобсека; їхні негативні та позитивні наслідки.
| Учинки Гобсека | Позитивні наслідки | Негативні наслідки |
|---|---|---|
| Надання позики Дервілю під помірні 15% (замість звичайних 50–500%). | Дервіль придбав адвокатську контору, здобув незалежність і одружився з Фанні Мальво. | Гобсек прагматично відмовився допомогти безкорисливо, щоб виключити почуття вдячності. |
| Укладання фіктивної угоди з графом де Ресто. | Майно було врятоване від розтрати коханцем графині й збережене для Ернеста. | Родина де Ресто роками бідувала, а сам Гобсек одноосібно користувався маєтком до смерті. |
| Стягнення боргів з марнотратних аристократів. | Лихвар викривав негідників і карав легковажних марнотратників. | Прискорював розорення сімей, доводячи людей до відчаю і приниження. |
| Накопичення подарунків і товарів на схилку літ. | Немає. | Величезні багатства, вишукані делікатеси й дорогі речі зіпсувалися та згнили в зачинених кімнатах. |
16. Знайдіть у тексті слова і словосполучення («скнара», «філософ» і т. ін.), якими названо і схарактеризовано Гобсека. Як сам Гобсек говорить про себе? Чи згодні ви з цими оцінками?
- Характеристики персонажа: «людина-автомат», «людина-вексель», «золотий ідол», «скнара і філософ», «створіння нице і створіння шляхетне», «філософ із школи кініків», «живоїд», «пазуриста лапа Невідворотності».
- Слова Гобсека про себе: «Я приходжу як привид помсти, як докір сумління», «я володію світом, не стомлюючи себе, а світ не має наді мною ніякої влади».
- Оцінка: Ці визначення є влучними щодо його аналітичного розуму та здатності бачити суть суспільних пороків, проте його переконання у власній цілковитій свободі від світу є ілюзорним, адже у фіналі він виявився безпорадним бранцем власної манії накопичення.
17. Уявіть себе адвокатом. Сформулюйте три звинувачення проти Гобсека і проти графині де Ресто, які свідчать про їхню моральну сліпоту, порушення законності та/або безвідповідальність.
Проти Гобсека:
- Безсердечне збагачення на чужому горі та встановлення грабіжницьких відсотків для безпорадних клієнтів.
- Привласнення майна покійного графа де Ресто через використання фатальної помилки графині.
- Абсурдне нищення матеріальних цінностей через патологічну скупість, яка змушувала речі й продукти псуватися в замкнених кімнатах.
Проти графині де Ресто:
- Злочинне нехтування інтересами власних дітей заради задоволення забаганок коханця.
- Осквернення смертного ложа чоловіка під час гарячкових пошуків фінансових документів.
- Знищення у вогні спадкових документів, що остаточно позбавило її молодших дітей матеріальних гарантій.
18. Знайдіть у тексті місця, де адвокат Дервіль висловлює свої погляди на багатство, чесність і людську гідність. Порівняйте його філософію з філософією Гобсека. Хто з них, на вашу думку, має більш життєздатний погляд на світ?
Дервіль спирається на принципи чесної щоденної праці, моральної чистоти, відповідальності та щирості у взаєминах (як у стосунках із Фанні Мальво). На противагу йому Гобсек вважає, що мораль — це лише географічна умовність, а єдиною силою є золото. Погляд Дервіля є життєздатнішим, оскільки він веде до гармонійного родинного життя, професійної поваги та щастя, тоді як світогляд Гобсека спричиняє самотність і старече безумство.
19. Використовуючи деталі з повісті, опишіть один із соціальних прошарків, який представляють персонажі: А. Світ аристократії (родина де Ресто). Б. Світ юристів (Дервіль). В. Світ фінансистів (Гобсек). Об’єднайте зусилля і складіть ментальну карту або схему зв’язків між цими світами.
Світ фінансистів (Гобсек): представники лихварського капіталу збираються в кафе «Феміда», обмінюються таємницями маєтних родин і контролюють приватне та політичне життя Парижа через позики й векселі. Вони керуються винятково принципом особистого зиску та холодною розважливістю.

20. Визначте ознаки реалізму в повісті «Гобсек». Наведіть приклади поєднання елементів реалізму й романтизму в повісті «Гобсек».
- Ознаки реалізму: глибокий соціально-економічний аналіз эпохи, точний опис юридичних та фінансових процедур, детальне відтворення побуту й типових характерів під впливом середовища.
- Поєднання реалізму й романтизму: реалістичний життєпис лихваря поєднується з романтичною таємничістю його минулого (піратство, пошуки скарбів у Буенос-Айресі), гіперболізованим образом Гобсека як всемогутнього «золотого ідола» та драматичними нічними сценами біля смертного ложа графа.
ПРАЦЮЄМО ВДОМА
1. Укладіть добірку цитат із повісті, які описують владу, вплив або філософію грошей. Які з них належать Гобсеку, а які – іншим персонажам?
- Цитати Гобсека:
- «З усіх земних благ варто домагатися тільки… золота. В золоті зосереджені всі сили людства».
- «Що таке життя? Машина, яку приводять у рух гроші».
- «Золото – ось душа вашого нинішнього суспільства».
- «У золоті все це є в зародку, і воно все дає у житті».
- Цитати інших персонажів:
- «Невже усе зводиться до грошей?» (Дервіль).
- «Він вважає, що гроші – це товар, який із чистим сумлінням можна продавати дорожче або дешевше, залежно від обставин» (Дервіль про Гобсека).
- «Графу Ернестові треба бути дуже багатим, щоб наша родина захотіла породичатися з його матір’ю» (віконтеса де Гранльє).
2. Створіть психологічний портрет Гобсека, розподіливши його риси і факти життя на три категорії: «людські» (що роблять його реалістичним), «символічні» (що роблять його узагальненням / міфом) та «романтичні» (суперечливі). Поясніть, із якою метою письменник зобразив Гобсека саме таким.
| Категорія | Характеристики та факти життя |
|---|---|
| Людські (реалістичні) | Стареча неміч, кашель, самостійне варіння кави, скупість у побуті, ретельний обхід боржників пішки, старече безумство перед смертю. |
| Символічні (міфічні) | «Людина-автомат», «людина-вексель», «золотий ідол», бронзовий лик, роль володаря світу та втілення невблаганної долі. |
| Романтичні (суперечливі) | Таємниче минуле (мандри Ост-Індією, скарби дикунів, піратство), поєднання скнари і філософа, нічний танець з діамантами. |
Бальзак поєднав ці риси, щоб створити універсальний художній тип буржуазної доби, розкривши трагедію особистості великого розуму, яка стала рабом накопичення.
3. Порівняйте образ Гобсека із сучасним персонажем (із фільму, книжки, історії) чи публічною особою, подібною до нього. Напишіть, чим вони подібні, а в чому – різні.
Образ Гобсека можна порівняти з персонажем Скруджа з повісті Чарльза Дікенса «Різдвяна пісня в прозі».
- Подібність: обидва герої є безжальними фінансистами, накопичувачами багатства, які живуть у самотності, відмовляють собі у елементарних вигодах та підпорядкували все життя культу грошей.
- Відмінність: Скрудж є типовим персонажем повчальної казки, який перероджується й відкриває серце добру, тоді як Гобсек — реалістичний філософ-кінік, який до кінця днів залишається вірним своїй системі й деградує разом із накопиченим майном.
4. Напишіть твір (підготуйте повідомлення і/або питання до дискусії) на одну з тем за повістю О. де Бальзака «Гобсек»: «Чи зробило золото кого-небудь щасливим?»; «Сила і влада грошей у людському суспільстві»; «Гобсек – філософ школи кініків чи скнара?».
Тема: «Гобсек – філософ школи кініків чи скнара?»
Постать Жана-Естера ван Гобсека вражає своєю внутрішньою суперечливістю. З одного боку, він постає як глибокий мислитель-кінік: сповідує повну незалежність від суспільних умовностей, зневажає моду, титули та марнославство аристократії. Його аналіз людських пристрастей точний і безжальний. Проте з іншого боку, Гобсек не зумів досягти справжньої духовної свободи, яку проповідували античні кініки. Замість свободи від речей він став рабом накопичення. Фінальні сцени роману, де в замкнених кімнатах гниють продукти та розкішні подарунки, демонструють крах його філософії: великий аналітик завершив свій шлях як банальний, духовно спустошений скнара.
5. Творчі проєкти. А. Складіть і оформіть як інфографіку або постер «Фінансову пам’ятку від Гобсека» на основі його поглядів щодо грошей (5–7 порад, як правильно поводитися з фінансами). Б. Підготуйте мультимедійну презентацію «Образ скупого у світовій літературі та культурі».
А. Фінансова пам’ятка від Гобсека:
- Гроші — це товар: продавай їх дорожче або дешевше залежно від обставин, не змішуючи бізнес із емоціями.
- Уникай марнославства: не витрачай кошти на розкіш, призначену лише для чужих очей.
- Особистий інтерес понад усе: пам’ятай, що інстинкт самозбереження є єдиним незмінним законом суспільства.
- Бережи самостійність: живи скромно, щоб не залежати від кредиторів.
- Ніколи не купуй ілюзій: перевіряй надійність кожної угоди та вимагай вагомих застав.
- Не роби благодіянь у борг: безкоштовна послуга розбещує людину, а своєчасна плата позбавляє фальшивої вдячності.

Б. Структура презентації «Образ скупого у світовій літературі та культурі»:
- Слайд 1: Титульний — галерея скупих у світовій культурі (Плавт, Шекспір, Мольєр, Пушкін, Бальзак, Дікенс).
- Слайд 2: Античні витоки образу — комедія Плавта «Скарб» (Евкліон).
- Слайд 3: Ренесанс і класицизм — Шейлок («Венеційський купець» В. Шекспіра) та Гарпагон («Скупий» Мольєра).
- Слайд 4: Реалістичне переосмислення — образ Гобсека як соціально-філософського типу капіталістичної доби.
- Слайд 5: Психологічна еволюція теми — Ебенезер Скрудж («Різдвяна пісня в прозі» Ч. Дікенса).
- Слайд 6: Висновки — скупість як універсальна вада людства та руйнівник душі.
ВІДПОВІДІ ДО РОБОЧИХ АРКУШІВ
Робочий аркуш 1. ОНОРЕ ДЕ БАЛЬЗАК (1799–1850). «ЛЮДСЬКА КОМЕДІЯ»: ІСТОРІЯ НАПИСАННЯ, ХУДОЖНЯ СТРУКТУРА, ТЕМАТИКА І ПРОБЛЕМАТИКА, ОБРАЗИ
1. Укладіть за матеріалами підручника хронологічну таблицю життя і творчості Оноре де Бальзака.
| Дата | Життєва подія, факт з творчості |
|---|---|
| 1799 р. | Народився у місті Турі в сім’ї чиновника. |
| 1807 р. | Батьки віддали восьмирічного Оноре до Вандомського колежу із суворими, майже монастирськими звичаями. |
| 1811 р. | У дванадцятирічному віці написав свою першу трагедію. |
| 1819 р. | Закінчив Паризьку школу права, працював переписувачем у нотаріальній конторі. |
| 1821 р. | Навесні відбувся «сімейний іспит», на якому написану юнаком трагедію визнали невдалою; сім’я відмовила йому в матеріальній підтримці. |
| 1821–1826 рр. | Писав і публікував комерційні готичні («чорні») романи задля заробітку на життя. |
| 1830 р. | Вийшла перша редакція повісті «Гобсек» під назвою «Небезпеки безпутства»; публікація творів «Шагренева шкіра», «Тридцятирічна жінка», які принесли авторові визнання. |
| 1832 р. (28 лютого) | Отримав листа з Одеси від таємничої шанувальниці з підписом «Іноземка» (Евеліни Ганської), початок їхнього багаторічного листування. |
| 1833 р. | Поява перших замальовок майбутньої багатотомної праці; восени відбулася перша зустріч із польською графинею Евеліною Ганською. |
| 1834 р. | Ухвалення рішення створити грандіозний цикл творів, який охопить усі верстви французького суспільства. |
| 1835 р. | Вийшла друга редакція повісті «Гобсек» під назвою «Татусь Гобсек» у циклі «Сцени паризького життя». |
| 1842 р. | Затверджено остаточну назву циклу – «Людська комедія» (за аналогією до «Божественної комедії» Данте); повість «Гобсек» перенесено до розділу «Сцени приватного життя». |
| 1843 р. | Перший приїзд Бальзака до Російської імперії для зустрічі з Евеліною Ганською; захоплення Києвом («другим Римом») та українською культурою. |
| 1845 р. | Складено остаточний план «Людської комедії», що налічував 144 назви творів. |
| 1847–1848 рр. | Проживання в маєтку Евеліни Ганської у селі Верхівня (сучасна Житомирщина). |
| 1848–1850 рр. | Останнє тривале перебування у Верхівні, боротьба з важкою невиліковною хворобою. |
| 1850 р. (березень) | Вінчання з Евеліною Ганською в бердичівському костелі Святої Варвари. |
| 1850 р. (18 серпня) | Смерть письменника у Парижі. |
2. Поясніть, як Оноре де Бальзак пов’язаний з Україною.
Зв’язок Оноре де Бальзака з Україною зумовлений його тривалим коханням до багатої польської аристократки, підданої Російської імперії Евеліни Ганської, чий маєток розташовувався у селі Верхівня (нині Житомирська область). Їхнє знайомство розпочалося 28 лютого 1832 року з листа, надісланого з Одеси за підписом «Іноземка».
Під час поїздок в Україну письменник був глибоко захоплений її природою, звичаями та містом Києвом, яке він шанобливо назвав «другим Римом». Упродовж 1847–1848 років та з осені 1848 по 1850 рік Бальзак тривалий час жив і працював у Верхівні. У березні 1850 року в бердичівському костелі Святої Варвари відбулося офіційне вінчання Оноре де Бальзака та Евеліни Ганської.
3. Укладіть список із 6 хештегів, які допоможуть знайти інформацію про Оноре де Бальзака та його «Людську комедію» в Інтернеті.
- #Бальзак
- #ЛюдськаКомедія
- #повістьГобсек
- #реалізмХІХст
- #ЕвелінаГанська
- #французькаКласика
4. Заповніть схему «Художня структура «Людської комедії».
Структура епопеї «Людська комедія» поділяється на три великі групи етюдів:
- I. Етюди про звичаї:
- Сцени приватного життя («Гобсек», «Батько Горіо»)
- Сцени провінційного життя («Євгенія Гранде», «Втрачені ілюзії»)
- Сцени паризького життя («Розкоші і злидні куртизанок»)
- Сцени політичного життя («Зворотний бік сучасної історії», «Епізоди доби терору»)
- Сцени військового життя («Шуани», «Пристрасть у пустелі»)
- Сцени сільського життя («Сільський лікар», «Селяни»)
- II. Філософські етюди («Шагренева шкіра», «Невідомий шедевр»)
- III. Аналітичні етюди («Дрібні незгоди подружнього життя»)
5. Поясніть значення поняття.
Техніка перехідних персонажів — це творчий прийом у художній структурі «Людської комедії» Оноре де Бальзака, за якого одні й ті самі дійові особи переходять з одного роману чи повісті в інші, виступаючи в одних творах головними персонажами, а в інших — другорядними або епізодичними, що об’єднує всі тексти в єдиний цілісний художній світ і створює всебічну панораму французького суспільства в динаміці.
6. Заповніть таблицю “Тематика і проблематика «Людської комедії»”.
| Ключові теми | Коло порушених проблем |
|---|---|
| Всебічне відображення французького суспільства ХІХ ст., усіх його соціальних станів і професій | Вплив соціального середовища, виховання та походження на формування характеру й долі людини |
| Влада грошей, золота і капіталу в новому буржуазному суспільстві | Моральна деградація особистості під впливом жадоби збагачення та користолюбства |
| Зміна феодально-дворянського ладу новим капіталістичним устроєм | Руйнування сімейних цінностей, щирих почуттів і родинних зв’язків через матеріальний розрахунок |
| Доля аристократії та її поступовий занепад під натиском буржуазії | Проблема продажності суспільних інститутів, корупції, зловживання владою та цинізму у правосудді |
| Життя і побут різних прошарків: від міської бідноти й ремісників до фінансових магнатів і знаті | Моральний вибір між чесною працею, збереженням людської гідності та цинічним служінням багатству |
Робочий аркуш 2. Повість «Гобсек» у структурі «Людської комедії». Сюжетно-композиційні особливості твору
1. “Чи претензійний він, чи тільки правильний? — розмірковував Бальзак про сенс назви «Людська комедія». — Це вирішать читачі, коли праця буде закінчена”. Дайте читацьку відповідь митцеві.
Назва «Людська комедія» є цілком правильною та виправданою. На противагу «Божественній комедії» Данте, яка змальовувала потойбічний світ, Бальзак створив грандіозну, всеохопну панораму реального земного життя французького суспільства XIX століття. Письменник майстерно дослідив усі суспільні стани, соціальні зрушення, людські характери та пристрасті, показавши, що справжньою рушійною силою і «божеством» тогочасного буржуазного світу стали гроші та влада золота.
2. Визначте місце повісті «Гобсек» у структурі «Людської комедії». Укажіть стрілкою належність до певної групи.
Повість «Гобсек» належить до групи «Етюди про звичаї» (підрозділ «Сцени приватного життя»).
3. Знайдіть у повісті «Гобсек» ознаки різних видів повісті.
| Жанрові різновиди повісті | ||
|---|---|---|
| Соціально-побутова (Зображення побуту, приватного життя) | Соціально-психологічна (Розкриття соціально обумовлених характерів) | Філософська (Розкриття важливих проблем буття людини) |
| Докладне змалювання побуту різних верств: злиденна кімната й одноманітний побут Гобсека на вулиці Гре; скромне житло швачки Фанні Мальво на шостому поверсі; розкішна, але сповнена безладу спальня графині де Ресто; атмосфера аристократичного салону віконтеси де Гранльє. | Дослідження впливу соціального середовища та влади грошей на психіку людини; показ моральної деградації графині Анастазі де Ресто та Максима де Трая; розкриття внутрішньої двоїстості Гобсека, в якому борються ниций скнара та шляхетна людина; трагедія помираючого графа де Ресто. | Роздуми про золото як абсолютну владу та рушійну силу суспільства («золото — ось душа вашого нинішнього суспільства»); міркування про відносність моральних норм і правил залежно від суспільства та географії; порушення питань сенсу життя, істинних і фальшивих цінностей. |
4. Поясніть композиційні особливості повісті «Гобсек».
| Композиційна особливість | Пояснення |
|---|---|
| Розповідь у розповіді (рамкова композиція) | Твір має рамкову будову: зовнішня рамка — розмова в салоні віконтеси де Гранльє, де адвокат Дервіль виступає оповідачем; внутрішня історія — розповідь Дервіля про лихваря Гобсека та родину де Ресто, у яку також вплітається власна розповідь Гобсека про візити до боржників. |
| Контраст | Використання антитези на всіх рівнях: протиставлення чесної та працьовитої трудівниці Фанні Мальво і марнотратної світської леді Анастазі де Ресто; зіткнення розсудливості й безкорисливості Дервіля зі сліпою жадібністю Гобсека; поєднання в образі самого Гобсека рис бездушного скнари та глибокого філософа. |
| Багатоголосся | Образ головного героя розкривається через різні погляди: очима його клієнтів і жертв (як безжальний «живоїд» і чудовисько); очима адвоката Дервіля (як складна особистість, «людина-вексель», але водночас філософ і чесний партнер); через власні монологи й самооцінку Гобсека (як володар світу та знавець людських таємниць). |
| Ретроспективність | Сюжет побудований на спогадах про минулі події: Дервіль згадує історію кількарічної давнини, щоб змінити думку віконтеси де Гранльє щодо шлюбу її доньки, а Гобсек подумки повертається до своїх минулих мандрів і пригод, які сформували його життєву філософію. |
5. Покажіть, як пов’язані між собою сюжетні лінії Дервіля, Гобсека і родини графа де Ресто на одній із схем, яка найбільш підходить для такої візуалізації.
Найбільш відповідною для візуалізації є:
- Схема Б (або В) — якщо розглядати композиційну вкладеність: зовнішній прямокутник представляє сюжетну лінію Дервіля (рамка розповіді в салоні де Гранльє), середній — лінію лихваря Гобсека (його життя, філософію та діяльність), а внутрішній — трагічну історію родини графа де Ресто, яка розгортається всередині розповіді Гобсека та Дервіля.
- Схема А — якщо розглядати безпосередню сюжетну взаємодію персонажів: три кола перетинаються між собою, де центральною сполучною ланкою виступає Дервіль (адвокат, друг Гобсека та повірений графа де Ресто), який пов’язує лінію лихваря Гобсека (фінансового володаря) та лінію родини графа де Ресто (клієнтів і спадкоємців).
Робочий аркуш 3. Багатогранність образу Гобсека, засоби його створення
1. Знайдіть та випишіть із тексту твору епітети та метафори, якими автор характеризує Гобсека.
| Позитивні риси | Нейтральна характеристика | Негативні риси |
|---|---|---|
| «найчесніша людина в усьому Парижі», «створіння шляхетне», «глибокий/тонкий психолог», «проникливий розум», «розважливий», «добрий геній» | «місячний лик», «людина-автомат», «людина-вексель», обличчя «відлите в бронзі», оченята «як у куниці», ніс «скидався на свердлик», тонкі губи «як у алхіміків», «філософ із школи кініків», «богослов біржі», «золотий ідол» | «живоїд», «глитай», «створіння нице», «скнара», «привид помсти», «докір сумління», «пазуриста лапа Невідворотності», «людина без серця», «злісне торжество дикуна» |
Поясніть, як автор формує позитивне чи негативне ставлення до Гобсека.
Оноре де Бальзак формує неоднозначне сприйняття персонажа завдяки поєднанню контрастних описів, портретних деталей та різних точок зору. Негативне ставлення створюється через змалювання його холодної, механістичної бездушності («людина-автомат»), нещадного визискування боржників і перетворення на скнару, що нищить усе людське. Водночас автор викликає повагу до образу, наділяючи Гобсека глибоким філософським розумом, здатністю бачити приховані пружини суспільства, бездоганною діловою чесністю та прагненням покарати лицемірну знать і підтримати порядних людей (Дервіля, Фанні Мальво, Ернеста де Ресто).
2. Заповніть кластер «Гобсек у сприйнятті різних персонажів».
- Гобсек у сприйнятті Дервіля: сприймається як людина-вексель і водночас як найчесніша людина в Парижі; поєднує в собі дві сутності — філософа і скнару, створіння шляхетне і нице; Дервіль настільки вірить у його порядність, що готовий обрати його опікуном для власних дітей.
- Гобсек у власному сприйнятті: вважає себе безпристрасним вершителем доль, «привидом помсти» та «докором сумління» для аристократів; переконаний, що завдяки золоту володіє світом, не обтяжуючи себе, та стоїть вище за метушню і людські пристрасті.
- Гобсек у сприйнятті Анастазі де Ресто: постає як безжальний «живоїд», страшний і невблаганний господар її таємниці та фатальний свідок її падіння, перед яким вона стає безправною рабою.
- Гобсек у сприйнятті колег-лихварів: поважається як авторитетний «богослов біржі», член негласного фінансового трибуналу в кафе «Феміда», що контролює вище світське товариство, митців і картярів.
3. Розкрийте прикладами з тексту неоднозначність образу Гобсека.
| Лінії дослідження | Парадокси і контрасти життя Гобсека |
|---|---|
| Матеріальне становище | Володіє колосальними багатствами й золотом, але веде спосіб життя злидаря: живе в холодній, обшарпаній кімнаті, сам готує каву й пішки обходить боржників, заощаджуючи на екіпажі. |
| Ставлення до людей | Зневажає та визискує світських марнотратів, уникає родичів, але щиро допомагає адвокату Дервілю відкрити власну контору, захоплюється чесністю швачки Фанні Мальво та рятує спадок Ернеста де Ресто. |
| Душевний стан | Зовні залишається абсолютно холодним, незворушним і байдужим, але відчуває шалену, майже дикунську пристрасть до золота й діамантів (підстрибує і танцює після вдалої оборудки). |
| Рівень знань та культури | Є простим лихварем, але володіє енциклопедичним життєвим досвідом, знає кілька мов, розбирається у філософії, юриспруденції та глибоко розуміє людську психологію. |
| Ділові якості | Бере за позики величезні відсотки (від 15% до 500%), але є взірцем бездоганної точності та чесності: повертає графині двісті франків переплати за отриманий діамант. |
| Мета життя | Прагне здобути абсолютну духовну свободу та незалежність від суспільства за допомогою золота, але врешті-решт сам стає найжалюгіднішим рабом своєї пристрасті до наживи. |
4. Типове та індивідуальне в образі Гобсека.
| Реалістичні типові риси | Романтичні деталі образу | Гротескність образу |
|---|---|---|
| Типовий представник буржуазного класу — лихвар і фінансист, для якого золото стало головною цінністю; обумовленість його поглядів соціально-історичною епохою; детально показаний механізм накопичення капіталу. | Таємниче минуле, сповнене морських подорожей, пошуків скарбів дикунів у Буенос-Айресі, участі у війні за незалежність США, можливого піратства і торгівлі таємницями; статус самотнього бунтаря. | Карикатурні риси зовнішності («місячний лик», очі куниці), екстравагантний танець радості старого діда та склад гнилих паштетів, устриць і зіпсованих товарів разом із золотом у зачинених кімнатах. |
5. Створення опорної схеми «Етапи деградації особистості Гобсека».
- 1. Гроші — мрія: У юнацькі роки прагне багатства як засобу виживання, захисту від принижень і способу пізнання навколишнього світу під час поневірянь та мандрів.
- 2. Гроші — пристрасть: Накопичення капіталу стає сенсом життя та обґрунтовується власною життєвою філософією про те, що золото править світом і замінює всі моральні цінності.
- 3. Золото (жага): Філософські роздуми витісняються невгамовною жадобою збагачення, лихвар втрачає людську подобу, перетворюючись на холодного «золотого ідола».
- 4. Божевілля+: Повна моральна та розумова руйнація особистості, перетворення ощадливості на сліпий тваринний інстинкт: накопичення зіпсованої їжі та колоніальних товарів, марення золотом на смертному одрі й смерть біля купи попелу.