Оксана Радушинська «Метелики в крижаних панцирах» - Архипова

• Зміст

Чому саме таку назву обрала письменниця? Поміркуй, що вона означає.

Письменниця використала метафору, де «метелики» — це душі головних героїв, підлітків Ярини та Артема, які є вразливими й прагнуть щастя та здійснення мрій. «Крижані панцирі» означають їхні внутрішні страхи, комплекси та зовнішні бар’єри, що їх стримували, як-от інвалідний візок Ярини чи почуття провини та сорому Артема. Назва символізує процес звільнення від цих обмежень, коли герої стають більш рішучими у своїх діях і долають «кригу» відчуження та невпевненості, щоб поринути до своїх мрій.

Які асоціації викликають слова метелики та панцирі? Як думаєш, легко чи важко поєднуються ці поняття?

Слово «метелик» асоціюється з легкістю, крихкою красою та польотом. «Панцир» викликає думки про холод, твердість, скутість, захист або в’язницю. Ці поняття поєднуються дуже важко, оскільки метелики — це крихкі істоти, а крижані панцирі їх стримують. Це поєднання підкреслює трагічність ситуації, коли ніжна душа замкнена в нерухомому тілі або в холодній байдужості.

Про що, на твою думку, розповідатиметься в цій повісті?

Судячи з фрагментів, у повісті йдеться про дівчинку Ярину, яка після автомобільної аварії, в якій втратила батьків, опинилася в кріслі колісному, та її несподівану дружбу з хлопцем Артемом Кожедубом. Твір розповідає про те, як підлітки долають стереотипи й вчаться підтримувати одне одного, знаходячи радість у житті попри труднощі. Також, ймовірно, буде показано шлях Ярини до її мрії — стати на ноги та навчитися танцювати на кріслі колісному, попри фізичні обмеження.

Прокоментуй поведінку Артема в поліції. Що, на твою думку, він відчував? Про що це свідчить?

Артем поводився дуже невпевнено і налякано: він розтис і знову зчепив вологі від хвилювання пальці в «замок», а зі скроні покотилася краплинка поту. Він не підводив голови, аж прилип до спинки стільця й опустив її, упершись підборіддям у груди. Він відчував величезний сором і страх, йому хотілося крізь землю провалитися від ганьби й приниження, особливо коли зрозумів, що Ярина його впізнала. Це свідчить про те, що він не закоренілий злочинець, а звичайний хлопець, який помилився під впливом компанії («Двоє його друзяк, схоже, нічим таким не переймалися»), і в ньому говорить совість.

Якою була позиція його матері щодо сина? Чому вона не повірила, що Артем брав участь у крадіжці?

Мати зайняла агресивну, пихату й зверхню позицію: вона гримнула на дільничного, не вдаючись до етикетних вітань, зневажливо пройшлася по кабінету поглядом та зміряла потерпілих Градових. Вона вихвалялася своїм статусом («заслужена артистка України», чоловік — «головний режисер, лауреат державної премії») і тим, що її син — чемпіон України з бальних танців. Вона не повірила у провину сина, бо вважала, що вони «забезпечена родина», дають синові кишенькові гроші, і він зростає в інтелігентній родині, тому грабувати йому немає потреби.

Яке рішення ухвалив дядько Павло? Чи було воно справедливим у такій ситуації?

Дядько Павло вирішив забрати заяву з поліції за умови, що хлопці повернуть усі вкрадені гроші — і ті, що розтринькали, і ті, що ні. Він дав їм на це місяць часу, порадивши «знайти, де заробити», так само як знайшли, де вкрасти. Це рішення можна вважати справедливим і мудрим, оскільки він, не ламаючи життя підліткам тюрмою чи колонією, дав їм шанс виправитися, відпрацювати свою провину і зрозуміти ціну грошей.

Чому, на твою думку, Ярина не виказала, що бачила вночі саме Артема? А як би ти вчинив / вчинила в схожій ситуації?

Ярина не виказала Артема, хоча й впізнала його, бо, побачивши його переляк, сором і приниження, вона, мабуть, пожаліла його і вирішила дати йому другий шанс. Вона прошепотіла, що нікого не впізнає, бо було темно. Я б вчинив так само, якби побачив, що людина щиро розкаюється і їй дуже соромно, адже кожен заслуговує на помилування, якщо це сталося вперше.

Прокоментуй ідею Артема запросити Ярину на дискотеку. Як дівчина поставилася до цієї пропозиції?

Ідея Артема була сміливою і дружньою: він хотів, щоб Ярина познайомилася з іншими хлопцями та дівчатами, і щоб вона могла прогулюватися алеями, показуючи їй, що візок не повинен закривати її від світу й розваг. Дівчина спочатку злякалася, засмутилася та намагалася відмовитися, прикриваючись навчанням і кажучи, що сама не доїде. Однак у душі їй страшенно хотілося потрапити туди.

Що насправді її турбувало? Чи справдилися її страхи?

Ярину турбувало, що вона буде «зайвою» серед здорових підлітків. Вона боялася, що її засміють незнайомі, мовляв, «припхалася в кріслі колісному», або жалітимуть: «от, бідна, на ноги не стає…». Її страхи справдилися: коли вони прийшли, на дівчину на кріслі колісному всі звернули увагу, роздивляючись її, «ніби експонат у музеї», мовби «чудернацьку комаху». Ярина відчула, що її роздивляються «як на заразну».

Зачитай епізод тексту, у якому йдеться про переживання Ярини на дискотеці.«Ярина знітилася, утиснувшись у спинку крісла колісного й учепившись у поручні мертвою хваткою.

Було враження, що її роздивляються, ніби експонат у музеї, але не як живописне полотно, а мовби чудернацьку комаху… Ярина потилицею відчула їхнє сум’яття. А чого чекала? Сама винна! Бути залежною від чиєїсь волі і наважитися на таке? …От дивляться на неї, як на заразну, ніби можуть підхопити невиліковну хворобу… »

Які художні деталі використовує письменниця, аби передати внутрішній стан героїні?

Письменниця використовує такі художні деталі та порівняння:

• Порівняння: Ярина почувається, «ніби експонат у музеї», мовби «чудернацьку комаху», та «як на заразну», що передає її відчуття відчуженості, зніченості та приниження.
• Фізичні деталі: «Утиснувшись у спинку крісла колісного й учепившись у поручні мертвою хваткою» — ця деталь передає величезну фізичну й емоційну напругу та страх дівчини.
• Сенсорні деталі: «Ярина потилицею відчула їхнє сум’яття» — показує, наскільки загострені її почуття і як вона відчуває збентеження оточення.

Склади сюжетний ланцюжок подій твору. Визнач зав’язку, кульмінацію, розв’язку повісті.

Сюжетний ланцюжок:

1. Нічна крадіжка в будинку Градових.
2. Допит у поліції, де Ярина впізнає Артема, але не видає його.
3. Рішення дядька Павла про те, що хлопці мають заробити й повернути вкрадені гроші.
4. Зародження дружби між Яриною та Артемом, який приходить, щоб допомогти їй з навчанням.
5. Запрошення на дискотеку, де Ярина долає свій страх осуду.
6. Знайомство з історією села та вчителькою танців пані Ядвігою.
7. Навчання танцю на кріслі колісному.
8. Благодійний концерт, виступ Ярини й Артема.
9. Поїздка Ярини на лікування в австрійську клініку та листування з Артемом.

Зав’язка: Нічна крадіжка в будинку Градових, під час якої Ярина бачить обличчя злодія (Артема) і не видає його.

Кульмінація: Вальс Ярини й Артема на благодійному концерті, де вони остаточно «вийшли зі своїх коконів, крижаних панцирів» і поринули до мрій.

Розв’язка: Ярина їде на лікування в австрійську клініку, герої обмінюються теплими листами, сподіваючись на зустріч.

Перекажи стисло епізод твору про нічну пригоду, що сталася в будинку Ярини та її рідних. Які почуття викликала в тебе ця подія?

У дощову ніч Ярина прокинулася від шурхоту в сусідній кімнаті та кроків. Вона побачила, як хтось гукнув «Утікаймо!», і почула дзенькіт розбитого скла: злодії втікали через вікно. У смужці світла Ярина побачила переляканого, мокрого хлопця. Дядько Павло з кухонним молотком для відбивання м’яса кинувся ловити злодіїв, але ті встигли втекти через вікно. Злодії поцупили всю готівку. Ця подія викликала в мене тривогу і страх за Ярину, адже вона беззахисна, а також обурення вчинком хлопців, які обікрали родичів Ярини, залишивши їх без грошей на життя.

Поміркуй над тим, що допомогло цим людям досягти таких успіхів.

Стівену Гокінгу та Естер Верґер допомогла неймовірна сила духу та наполегливість. Вони не зосереджувалися на тому, чого не можуть робити через хворобу, а розвивали те, що їм під силу: інтелект у Гокінга та спортивну майстерність у Верґер. Їм допомогла віра в себе та бажання жити повноцінним життям, незважаючи на фізичні обмеження.

ПЕРЕВІР СВОЇ ЗНАННЯ Й УМІННЯ

1. Літературний диктант. В електронному додатку дай відповіді на запитання.

1. Авторка повісті «Метелики в крижаних панцирах»… Оксана Радушинська.

2. Синонім до слова безбар’єрність… Такий, що не має ні для кого й ні для чого обмежень (безбар’єрний).

3. Події, описані в повісті, відбуваються в селі… Вербки.

4. Основна ідея повісті пов’язана з персонажем… Яриною, яка прагне стати на ноги, бути «такою, як усі». (Також з Артемом, бо обоє вийшли зі своїх «крижаних панцирів»).

5. Зав’язкою твору є …. Нічна пригода, коли Ярина почула, як хтось зашурхотів у сусідній кімнаті, а потім побачила переляканого хлопця біля свого ліжка.

6. Грабіжники опинилися … У кабінеті дільничного в сільській раді, куди їх викликали разом із батьками.

7. У поліцейському відділку Ярина вдала, що … Нікого не впізнає серед підозрюваних хлопців, сказавши: «Було темно».

8. Через тривале лікування дівчина не могла… Вчитися разом з однолітками і складала іспити екстерном.

9. Артем запросив Ярину на … Дискотеку в парку.

10. У село навідувалися бізнесмени, щоб … Скуповувати непоказні сільські будиночки та земельні ділянки.

2. Доведи, що твір «Метелики в крижаних панцирах» — психологічна повість.

Твір є психологічною повістю, оскільки в центрі уваги перебувають персонажі, їхній внутрішній світ, емоції, думки й переживання. Авторка не лише описує зовнішні події, а й детально зображує почуття героїв, простежуючи внутрішні чинники, що зумовлюють їхню поведінку та зміни в характерах.

3. Які проблеми авторка порушує у творі? Наскільки вони для тебе є зрозумілими? Запиши в зошит ті проблеми, над розв’язанням яких ще треба поміркувати.

Авторка порушує такі проблеми:

• Самоствердження людини з інвалідністю та інклюзивність як норма життя.
• Дружба, вірність собі та перші почуття.
• Стосунки між батьками та дітьми (гіперопіка, нерозуміння).
• Справжні та фальшиві цінності (гроші проти людяності).

Проблеми для роздумів:

• Подолання стереотипів суспільства щодо людей з інвалідністю.
• Як порозумітися з батьками, коли вони нав’язують своє бачення щастя (на прикладі конфлікту Артема з матір’ю).

4. Як думаєш, чому Артем та Ярина стали близькими друзями? Скориставшись технікою «Кола Вена», визнач спільні та відмінні риси в характерах героїв.

Артем та Ярина зблизилися, бо обоє почувалися самотніми й потребували щирого спілкування, якого їм бракувало в оточенні. Артему було цікаво з Яриною, тому він навіть вигадав привід — допомогу з навчанням, аби частіше її бачити. Разом вони змогли вийти зі своїх «крижаних панцирів» — бар’єрів страху та невпевненості.

5. Чи можна вважати те, що Ярина навчилася танцювати на кріслі колісному, особистісним зростанням?

Так, це безумовне особистісне зростання. Танець став для Ярини способом боротьби за власне майбутнє та руйнування стереотипів. Виступ на сцені засвідчив її перехід від стану замкненості («метелик у панцирі») до рішучості та відкритості світові. Це досягнення допомогло їй повірити в себе та наблизитися до одужання.

6. У групі. Пригадайте, що означає бути толерантним. Хто з героїв повісті проявляв цю рису? Складіть 7–10 правил етикету про толерантність і підтримку у взаєминах із друзями.

Бути толерантним — це з повагою ставитися до інших людей, приймати їх такими, якими вони є, не звертаючи уваги на фізичні вади чи соціальний статус.

У повісті цю рису найбільше проявляв Артем. Він не зважав на те, що Ярина пересувається в кріслі колісному, а побачив у ній цікаву особистість і справжнього друга. Також толерантність проявила пані Ядвіга, яка навчила Ярину танцювати, та згодом Сашко, який допоміг везти крісло на дискотеку. Сама Ярина теж була толерантною, коли спокійно пояснила Сашкові різницю між дружнім сміхом і глузуванням.

Правила етикету про толерантність та підтримку:

1. Спілкуйся з людиною на рівних, не акцентуй увагу на її інвалідності чи зовнішності.
2. Завжди запитуй, чи потрібна допомога, перш ніж кидатися допомагати (наприклад, штовхати крісло колісне).
3. Не витріщайся і не обговорюй людей за їхньою спиною, як це робили деякі підлітки на дискотеці.
4. Запрошуй друзів до спільної компанії та розваг, не залишай їх осторонь.
5. Захищай друзів, якщо хтось намагається їх образити чи принизити (як Артем захистив Ярину від насмішок).
6. Умій слухати і поважати думку іншого.
7. Не використовуй образливих прізвиськ чи ярликів.
8. Будь уважним до потреб друга, але не будь нав’язливим із жалістю.
9. Радій успіхам друзів і підтримуй їхні мрії (як друзі підтримали виступ Ярини).
10. Пам’ятай, що кожна людина має право на повагу та щастя.

7. Згадай кілька місць, які ти часто відвідуєш. Наскільки вони доступні для всіх людей? Напиши, чи треба щось удосконалити.

Я часто відвідую школу, найближчий супермаркет та міський парк.

• Школа: На вході є пандус, але він занадто стрімкий, і людині на кріслі колісному самостійно виїхати важко. Двері у класах досить широкі, але туалети не обладнані поручнями. Треба удосконалити: переробити пандус на більш пологий та облаштувати спеціальну вбиральню.
• Супермаркет: Вхід зручний, двері автоматичні. Але проходи між полицями часто заставлені товаром, і там важко проїхати навіть з візком. Деякі товари стоять надто високо. Треба удосконалити: звільнити проходи і зробити кнопку виклику консультанта для допомоги.
• Парк: Алеї заасфальтовані, тому гуляти зручно. Але на дитячі майданчики та атракціони заїхати неможливо через бордюри та пісок. Треба удосконалити: зробити з’їзди з бордюрів та встановити інклюзивні гойдалки.

8. У парі. Поміркуйте над тим, які цінності в житті є справжніми, а які — фальшивими. За що варто цінувати людей? Висновки запишіть у вигляді таблиці.

У повісті ми бачимо, як змінюється світогляд Артема, коли він починає спілкуватися з Яриною, і як це контрастує з поглядами його мами, яка вважає себе кращою за інших через статки.

Висновок: Людей варто цінувати за їхні вчинки, вірність, щирість та вміння бути поруч, а не за товщину гаманця чи фізичну досконалість.

9. У групі. Дослідіть виражальні засоби останньої частини твору «Замість епілогу». Назвіть характерні ознаки листування.

Остання частина твору написана у формі обміну листами між Яриною та Артемом.

Характерні ознаки листування в тексті:

• Звертання: листи починаються зі слів адресації до конкретної особи («Привіт, Артеме!», «Дорога Ярино!»).
• Привітання та прощання: використання етикетних формул («Привіт», «До побачення!»).
• Підпис: у кінці кожного листа зазначено ім’я автора («Ярина», «Твій Артем»).
• Зміст: обмін новинами, запитання про життя іншого, розповідь про себе («У мене все добре», «А що в тебе нового?»).
• Дата/час (непрямо): згадка про майбутні події та свята («Бажаю, щоб твоє різдвяне бажання здійснилося»).

Виражальні засоби:

• Окличні речення: передають радість, піднесення та емоційність героїв («У мене все добре!», «Це така приємна звістка!»).
• Питальні речення: свідчать про зацікавленість життям друга («Як справи в школі та в клубі?», «Які нові танці вивчив?»).
• Епітети та метафори: «приємна звістка», «крижані панцирі» (у назві та підтексті — як символ подолання бар’єрів).

10. Назви приклади безбар’єрності на зображеннях Ольги Дегтярьової. Доповни інформацію власними візуальними прикладами.

На ілюстраціях Ольги Дегтярьової зображено такі приклади безбар’єрності:

1. Широкі двері та відсутність порогів: на лівій картинці показано вхід, де людина на кріслі колісному може вільно проїхати, бо немає перешкод і вузьких проходів.
2. Доступність міського простору: на правій картинці зображено вулицю, де люди на самокатах, велосипедах, пішки та на кріслі колісному рухаються разом в одному потоці. Людина на кріслі має крила, що символізує свободу пересування, коли середовище доступне.

Мої власні візуальні приклади безбар’єрності:

• Пандуси з правильним кутом нахилу біля кожного під’їзду та магазину.
• Тактильна плитка на тротуарах для людей з порушенням зору.
• Низькопідлоговий транспорт (автобуси і тролейбуси), куди легко заїхати візком.
• Світлофори зі звуковим сигналом, які підказують, коли можна переходити дорогу.
• Ліфти та підйомники у школах і метро.

11. Створи буктрейлер до повісті «Метелики в крижаних панцирах» Оксани Радушинської, щоб привернути увагу читачів до актуальних проблем, порушених у цьому творі.

Назва буктрейлера: Розбий кригу байдужості!

Слайд 1 (Інтрига)

• Візуальний ряд: Темний екран, звук сильної зливи та розбитого скла. З’являється силует хлопця у вікні.
• Текст на екрані: Одна нічна пригода змінила їхні життя назавжди.
• Аудіо: Тривожна музика.

Слайд 2 (Герої)

• Візуальний ряд: Контраст. З одного боку — колесо крісла колісного (Ярина), з іншого — модні кросівки для танців (Артем).
• Текст на екрані:
  • Ярина: ув’язнена у «крижаному панцирі» стереотипів.
  • Артем: має все, крім справжнього розуміння світу.

Слайд 3 (Конфлікт)

• Візуальний ряд: Кадри, що змінюються: погляди перехожих, високі бордюри, перелякане обличчя мами Артема.
• Текст на екрані: Що страшніше: фізична вада чи душевна сліпота?

Слайд 4 (Кульмінація)

• Візуальний ряд: Яскраве світло прожекторів, сцена танцю. Рука хлопця тримає руку дівчини. Метелик, що виривається з льоду.
• Текст на екрані: Дружба, що ламає бар’єри. Танець, що дарує крила.

Слайд 5 (Заклик)

• Візуальний ряд: Обкладинка книги Оксани Радушинської.
• Текст на екрані: «Метелики в крижаних панцирах». Читай серцем!
• Аудіо: Надихаюча, життєствердна мелодія.