Народнопісенна лірика - Калинич

Posted on:3 червня 2024 р. at 00:00

Назвіть мінімум три ознаки, за якими відрізняється народна пісня від літературної

  1. Народна пісня має усне побутування і передається з покоління в покоління, тоді як літературна пісня має конкретного автора і зафіксований письмовий текст.
  2. Народна пісня часто існує в багатьох варіантах через усну передачу, а літературна пісня зберігає авторський текст незмінним.
  3. У народних піснях часто використовуються традиційні художні засоби - постійні епітети, паралелізми, повтори. Літературна пісня має індивідуально-авторські художні особливості.

Зміст

НАРОДНІ КОЗАЦЬКІ ПІСНІ

2. Прочитайте виразно текст пісні. Чи збігається він із прослуханим? Чому? Свої міркування звірте з інформацією, поданою нижче.

Текст пісні не збігається з прослуханим, оскільки народні пісні часто існують у різних варіантах через усну передачу з покоління в покоління. Народна пісня передається усно і в процесі може зазнавати змін у тексті. Варіативність народних пісень зумовлена саме їх усним побутуванням.

3. Ознайомтеся з інформацією про Михайла Дорошенка й відшукайте цікаві факти про нього в інтернет-джерелах

Цікаві факти про Михайла Дорошенка:

4. Ознайомтеся з відомостями про Петра Конашевича-Сагайдачного й відшукайте цікаві факти про нього в інтернет-джерелах.

5. Доведіть, що у виокремлених курсивом рядках першої строфи звучать мотиви громадянські та родинно-побутові

У перших рядках пісні “Ой на горі та женці жнуть” звучать як громадянські, так і родинно-побутові мотиви. Громадянські мотиви проявляються у згадці про козаків, які йдуть “яром-долиною”, тобто вирушають у похід захищати рідну землю. Родинно-побутові мотиви присутні в образі женців, які жнуть на горі - це типова сцена сільського побуту, праці селян.

6. Зверніть увагу на повтор рядків у кожній строфі. Це — рефрен. Чи всі рефрени виокремлено? Відповідь обґрунтуйте.

У пісні дійсно є рефрен, який повторюється після кожної строфи з невеликими варіаціями: “Гей, долиною, Гей, широкою,” Проте в останній строфі рефрен дещо змінений: “Гей, долиною, Гей, широкою, Не журися!” Тобто не всі рефрени повністю ідентичні, в останньому є зміна, яка пов’язана зі змістом строфи - закликом не журитися. Це типовий прийом для народних пісень.

7. Прочитайте рядки й, ґрунтуючись на визначенні художнього паралелізму, доведіть, що в них використано паралелізм:

У наведених рядках дійсно використано художній паралелізм. Паралельно зображуються два явища з різних сфер життя:

  1. На горі женці жнуть - сцена сільського побуту, праці селян.
  2. Попід горою, яром-долиною козаки йдуть - військовий похід козаків. Ці два образи поставлені поряд, паралельно один одному. Мирна праця женців на полі протиставляється воєнному походу козаків.

Таке зіставлення двох різних картин і створює художній паралелізм, який часто використовується в народних піснях для підсилення образності та емоційності.

8. Знайдіть самостійно в інтернеті виконання пісні «Запорозький марш». Який настрій він створює?

“Запорозький марш” створює піднесений, героїчний настрій. Він передає дух козацтва, їхню відвагу, готовність до боротьби за свободу. Маршова мелодія надихає, закликає до дії, пробуджує патріотичні почуття.

9. Пригадайте, що називають строфою. За потреби скористайтеся словником літературознавчих термінів, що є наприкінці підручника. Визначте вид строфи за кількістю рядків: чотирирядкова, п’ятирядкова тощо. Скільки строф у пісні?

Строфа - це група віршованих рядків, об’єднаних однією думкою і сталим порядком римування. У пісні “Ой на горі та женці жнуть” строфи чотирирядкові. Всього в пісні 5 строф.

10. Чи можна стверджувати, що рефрен створює цілісну картину пісні? Чому?

Так, рефрен створює цілісну картину пісні. Він повторюється після кожної строфи з невеликими варіаціями, об’єднуючи їх в єдиний твір. Рефрен “Гей, долиною, гей, широкою” ніби малює простір, де відбуваються події - широку долину, якою йдуть козаки. Цей повтор задає ритм пісні, підкреслює її народний характер. А в останній строфі додається “Не журися!”, що надає оптимістичного звучання. Отже, рефрен є важливим композиційним елементом, який надає пісні завершеності.

11. На основі прочитаного про козацькі пісні створіть ментальну мапу «Козацькі пісні»

12. Уявіть образи, змальовані в тексті, та створіть словесний малюнок до кожної строфи пісні.

Словесні малюнки до кожної строфи пісні “Ой на горі та женці жнуть”:

1 строфа - картина мирної праці женців на горі й паралельно - військовий похід козаків яром-долиною.

2 строфа - опис козацького війська, яке веде полковник Дорошенко.

3 строфа - згадка про Сагайдачного, який проміняв жінку на тютюн і люльку.

4 строфа - звертання до Сагайдачного з проханням повернутися до жінки.

5 строфа - відповідь Сагайдачного, що козаку в поході тютюн і люлька потрібніші.

13. Робота в групах. Створіть відео до пісні. Для цього напишіть сценарій за мотивами пісні. Розподіліть ролі та зіграйте їх. Музичний супровід до відео — козацький марш (доберіть його самотужки).

Сценарій відео до пісні може включати:

14. Сформулюйте мотив пісні «Ой на горі та женці жнуть». Свої міркування зіставте з таблицею «Паспорт твору»

Основний мотив пісні “Ой на горі та женці жнуть” - зображення життя й побуту козаків, їхньої героїчної вдачі. У пісні поєднуються громадянські мотиви (оспівування козацтва, його військових походів) і родинні мотиви (згадка про жінку Сагайдачного, яку він проміняв на тютюн і люльку).

Мої міркування повністю збігаються з інформацією, поданою в таблиці “Паспорт твору”. У ній чітко вказано, що мотивом пісні є “Зображення життя й побуту козаків, їхньої героїчної вдачі. Поєднання громадянських і родинних мотивів”. Отже, моє розуміння основного мотиву пісні підтверджується авторитетним джерелом.

Таким чином, у пісні “Ой на горі та женці жнуть” майстерно поєднано оспівування козацької звитяги й побутові деталі з життя козаків. Це надає твору особливої виразності і робить його яскравим зразком народної козацької пісні.

15. Перейдіть за покликанням чи QR-кодом (с. 13) та ознайомтеся з козацькими піснями «Ой у лузі та ще й при березі…», «Та вже років двісті…» На основі цих пісень наведіть приклади художнього паралелізму та постійних епітетів. По два з них запишіть у зошит.

Розглянувши тексти козацьких пісень “Ой у лузі та ще й при березі…” та “Та вже років двісті…”, можна навести такі приклади художнього паралелізму та постійних епітетів:

Художній паралелізм:

“Ой у лузі та ще й при березі червона калина,

Породила молода дівчина хорошого сина”

“Понад Дніпром ходить, виглядає долю:

“Гей, гей, вийди, доле, із води!”

Постійні епітети:

  1. “Червона калина”
  2. “Зелена діброва”
  3. “Хорошого сина”

Художній паралелізм у першому прикладі створюється повторенням однакових синтаксичних конструкцій у суміжних рядках, що надає виразності і ритмічності пісенному тексту.

У другому прикладі паралелізм виявляється у протиставленні образів козака, що “ходить понад Дніпром”, і долі, яку він закликає “вийти із води”.

Постійні епітети “червона калина”, “зелена діброва”, “хорошого сина” та “серденько” є традиційними художніми означеннями в українському фольклорі, що увиразнюють і поетизують описувані образи.

Отже, у наведених козацьких піснях яскраво представлені такі стилістичні засоби, як художній паралелізм та постійні епітети, що надають їм особливого мелодійного звучання та образності.

16. Напишіть есе на тему «У людини два крила — родина й Батьківщина»

У кожної людини є два найважливіші складники життя, які надають їй сили і натхнення - це родина і Батьківщина. Вони, наче два могутні крила, підносять людину над буденністю, спрямовують її до високих цілей.

Родина - це те середовище, де людина робить свої перші кроки, де формується її особистість. Батьки, рідні дають нам любов, підтримку, прищеплюють моральні цінності. Саме в сім’ї ми вчимося турбуватися про інших, жертвувати своїми інтересами заради близьких. Ці уроки стають основою людяності і доброти.

Але людина не може повноцінно існувати лише у вузькому сімейному колі. Її покликання - служити своєму народу, своїй країні. Батьківщина - це спільний дім для мільйонів, це наша історія, культура, мова. Обов’язок кожного - боронити її, працювати для її розвитку і процвітання. Патріотизм, відданість національній ідеї робить нас сильнішими, здатними на великі звершення.

Особливо гостро ми відчуваємо зв’язок родини і Батьківщини, коли країна в небезпеці. Згадаймо героїв, які захищають Україну сьогодні - вони воюють за свої сім’ї і за нашу спільну державу. Їхній приклад показує, що любов до близьких і до рідної землі - це найвища цінність, заради якої варто жити і віддавати всі сили.

Отже, родина і Батьківщина - це два крила, які роблять нас повноцінними людьми. Без відданості своєму роду і своєму народу життя втрачає сенс. Лише гармонійне поєднання цих двох почуттів робить особистість цілісною, а її існування - наповненим і змістовним. Тож плекаймо любов до родини і до України - це запорука нашого щасливого майбутнього.

17. Прочитайте опис картини Сергія Васильківського «Козак у степу» (1900-ті). Які народні козацькі пісні може ілюструвати ця картина?

Картина Сергія Васильківського “Козак у степу” може ілюструвати багато народних козацьких пісень, зокрема:

  1. “Ой на горі та женці жнуть” - картина зображує самотнього козака в степу, що нагадує образ козаків, які йдуть “яром-долиною” в пісні, поки женці жнуть на горі. Пейзаж з високими травами і могилами теж відповідає настрою пісні.
  2. “Їхав козак за Дунай” - хоча в пісні мова про від’їзд козака, але образ самотнього вершника серед українського степу дуже типовий для козацьких пісень.
  3. “Ой на горі вогонь горить” - темне небо з відблисками сонця на картині нагадує вогнище в степу, біля якого козаки відпочивають і співають пісні.
  4. “Ой Морозе, Морозенку” - хоча сюжет картини не відповідає змісту пісні про страту козака Морозенка, але загальний настрій - самотній козак серед широкого степу - дуже співзвучний.

НАРОДНІ ЧУМАЦЬКІ ПІСНІ

Поясніть, як ви розумієте образ чайки-матері-України в контексті сьогодення? Чи можна провести паралелі з російсько-українською війною? Думку обґрунтуй

Дякую за надання тексту для аналізу. На основі прочитаного, можу відповісти на ваше запитання наступним чином:

Образ чайки-матері-України в пісні “Ой горе тій чайці” можна розглядати як символ страждань України в сучасних умовах російсько-української війни. Паралелі тут очевидні:

Отже, хоча пісня “Ой горе тій чайці” виникла дуже давно, вона не втратила актуальності і в наш час. Образ знедоленої матері-України, яка страждає через втрату дітей, але не втрачає віри і сили духу, надзвичайно зворушливий і близький кожному українцю сьогодні. Ця пісня вчить нас ніколи не здаватися і відстоювати те, що нам дороге, навіть у найважчі часи. Вона дає надію, що після всіх випробувань Україна, як чайка, таки дочекається повернення своїх дітей і запанує мир на нашій землі.

2. Знайдіть в інтернеті виконання пісні «Ой горе тій чайці» (слова — народні, музика Дмитро Іващенко). Послухайте її. Який настрій вона передає?

Пісня “Ой горе тій чайці” у виконанні хору передає сумний, тужливий настрій. Вона розповідає про трагедію матері-чайки, в якої забрали чаєнят. Мелодія і спів хору підсилюють відчуття горя, безвиході, створюють атмосферу скорботи.

3. Визначте вид строфи за кількістю рядків: чотирирядкова, п’яти- рядкова тощо. Скільки строф є в пісні?

У пісні “Ой горе тій чайці” строфи чотирирядкові. Всього в наведеному уривку 5 строф.

4. На основі прочитаного та доступних вам додаткових джерел створіть схему або інформаційне гроно «Чумацькі пісні»

Схема або інформаційне гроно “Чумацькі пісні” може включати такі елементи:

5. Уявіть о́брази, змальовані в тексті, та створіть словесний малюнок до кожної строфи пісні

Словесні малюнки до строф пісні “Ой горе тій чайці”:

1 строфа - образ чайки-матері, яка вивела чаєнят при битій дорозі, передчуття біди.

2 строфа - чумаки йдуть дорогою, співають, ненавмисно лякають чайку і забирають чаєнят.

3 строфа - відчай матері-чайки, яка б’ється об дорогу, .

4 строфа - чайка благає чумаків повернути дітей.

5 строфа - продовження прокльону, побажання чумакам не дочекатися щастя за скоєне

7. Сформулюйте мотив пісні «Ой горе тій чайці». Свої міркування зіставте з таблицею «Паспорт твору».

Основний мотив пісні “Ой горе тій чайці” - зображення драматизму мандрівного способу життя чумаків через символічний образ чайки, в якої забрали чаєнят. Глибинний зміст твору - паралель між стражданнями чайки-матері і долею України.

Мої міркування збігаються з інформацією в таблиці “Паспорт твору”, де мотивом названо “Зображення драматизму мандрівного способу життя чумаків. Глибинний зміст символічного образу чайки-України”. Отже, моє розуміння основного мотиву пісні підтверджується.

8. Перейдіть за покликанням чи QR-кодом (с. 17) й ознайомтеся з текстом чумацької пісні «Ой ішов чумак із дому». Наведіть приклади постійних епітетів та тавтологій (за текстом пісні). По два з них запишіть у зошит.

Приклади постійних епітетів:

  1. “чужа доля” - доля інших людей зображується як чужа, відмінна від долі ліричного героя.
  2. “доля людськая” - доля простих людей, на відміну від важкої долі чумака.

Приклади тавтологій:

  1. “Ой ішов чумак з Дону, Як із Дону до дому” - повторення слів “Дон” і “дім” для посилення емоційності.
  2. “Ой доле ж моя доле, Да чом ти не такая?” - повторення слова “доля” підкреслює звернення ліричного героя до своєї нещасливої долі.

Сподіваюся, ці приклади допоможуть вам краще зрозуміти використання художніх засобів у чумацькій пісні. Якщо потрібно щось уточнити, питайте.

НАРОДНІ НАЙМИТСЬКІ, РЕКРУТСЬКІ, СОЛДАТСЬКІ, ЖОВНІРСЬКІ ТА СТРІЛЕЦЬКІ ПІСНІ

1. Послухайте пісню «Ой матінко-вишня», перейшовши за покликанням. Який настрій створює таке виконання пісні?

Виконання пісні “Ой матінко-вишня” створює сумний, тужливий настрій. Пісня передає страждання дівчини-наймички, яка змушена тяжко працювати в чужих людей далеко від рідної домівки.

3. Поясніть, чому текст у підручнику не збігається з текстом, поданим за QR-кодом. Чим зумовлена варіативність народних пісень?

Варіативність народних пісень зумовлена тим, що вони передавалися усно з покоління в покоління. При цьому кожен виконавець міг вносити якісь зміни в текст, додавати чи випускати строфи. Тому з часом виникали різні варіанти одних і тих самих пісень.

4. Чому наймити були безправними? Якою зараз є наймана праця? Чи захищені законом, на ваш погляд, працівники? Як змінилося наше життя?

Наймити були безправними, бо повністю залежали від господарів, на яких працювали, не мали жодного захисту.

Зараз наймана праця регулюється законодавством, яке захищає права працівників. Хоча, звісно, і зараз трапляються випадки порушення трудового законодавства.

5. Сформулюйте провідний мотив пісні. 6. Який настрій твору? Прокоментуйте художні засоби, які створюють його.

Провідний мотив пісні “Ой матінко-вишня” - страждання дівчини через тяжку наймитську долю, туга за рідною домівкою і матір’ю.

7. У тексті частково виокремлено художні засоби. Випишіть їх у зошит та доберіть ще приклади

Настрій твору сумний, тужливий. Його створюють художні засоби: риторичні звертання і питання, паралелізми, епітети, пестливі слова.

Приклади художніх засобів з тексту: “матінко-вишня”, “матінко-зірко” - пестливі звертання; “Чом ти мене маленькою та й не притопила?” - риторичне питання; “То й не ворон кряче, А то ж моя рідна ненька та й за мною плаче” - паралелізм.

8. Яка особливість строфи в пісні «Ой матінко-вишня»?

Особливістю строфи в пісні “Ой матінко-вишня” є її нерегулярність. Строфи мають різну кількість рядків. Це типова риса народних пісень, де строфічна будова є більш вільною і не дотримується чіткої схеми.

9. Створіть ілюстрацію до пісні. Які кольори в ній переважатимуть? Чому?

При створенні ілюстрації до пісні “Ой матінко-вишня” доречно використовувати переважно темні, похмурі відтінки, адже ця пісня сповнена смутку, туги та страждання. Можна використати темно-сірі, чорні, глибокі синьо-фіолетові кольори для передачі атмосфери горя та безвиході. Вони символізуватимуть важку наймитську долю, від якої страждає ліричний герой пісні. Проте в ілюстрації варто залишити невеликі світлі плями або промені - як символ надії на кращу долю і повернення додому. Це можуть бути ледь помітні жовті або білі відблиски на темному тлі.

РЕКРУТСЬКІ, СОЛДАТСЬКІ, ЖОВНІРСЬКІ ТА СТРІЛЕЦЬКІ ПІСНІ

2. Сформулюйте провідний мотив твору

Провідний мотив твору - страждання матері через розлуку з сином-солдатом, якого забрали на військову службу. Мати сумує за сином і переживає за його долю.

3. Який настрій пісні? Прокоментуйте художні засоби, які створюють настрій твору.

Настрій пісні сумний, тужливий, трагічний. Його створюють такі художні засоби:

4. У тексті частково виокремлено художні засоби. Випишіть їх у зошит і доберіть ще приклади.

5. Який вид строфи в пісні «В суботу пізненько»?

У пісні використано чотирирядкову строфу (катрен).

6. Створіть ілюстрацію до пісні. Які кольори в ній переважатимуть? Чому?

В ілюстрації до пісні переважатимуть темні, похмурі кольори, що передають сумний настрій - чорний, сірий, темно-синій. Можливо, з’являться червоні чи криваво-червоні відтінки як символ трагедії. Світлі тони навряд чи будуть доречні, адже пісня сповнена смутку і безнадії.

7. Опрацюйте таблицю «Паспорт твору». За потреби доповніть її.

Паспорт твору вже складено досить повно, можна хіба що додати до художніх засобів анафору.

8. Прочитайте пісню «Ой хмариться-туманиться». Сформулюйте мотив пісні та визначте, до якого різновиду соціальнопобутових пісень вона належить.

Пісня “Ой хмариться-туманиться” належить до жовнірських пісень - різновиду соціально-побутових пісень про життя і побут вояків.

Основний мотив цієї пісні - туга молодого жовніра (солдата) за рідним домом, з якого його забрали на військову службу, і передчуття власної загибелі на чужині. Ліричний герой звертається до своєї шаблі, яка символізує солдатську долю. Він хоче позбутися її, кинувши в Дунай, але розуміє, що це неможливо - доведеться служити до кінця. Сумний настрій пісні підкреслюється картинами похмурої природи - хмар, туману, дощу.

Отже, ця пісня яскраво відображає типові для рекрутських і солдатських пісень мотиви туги за домівкою, гіркої солдатської долі, приреченості на загибель в чужому краю. Вона належить до жовнірських пісень, оскільки в ній йдеться про службу в польському війську (на що вказує слово “жовнір”).

СТРІЛЕЦЬКІ ПІСНІ

1. Чи вважаєте ви стрілецькі пісні актуальними нині, у часи російсько-української війни? Чому?

Так, стрілецькі пісні дуже актуальні в наш час, коли Україна знову змушена боронити свою незалежність від російської агресії. Ці пісні оспівують героїзм і самопожертву борців за волю України, що є дуже важливим і зараз. Вони підтримують бойовий дух сучасних захисників України.

3. Сформулюйте провідний мотив твору.

Провідний мотив пісні - самовіддана боротьба і загибель стрільця за волю України, його героїзм і жертовність.

4. Чи можна в стрілецьких піснях виокремити мотиви, спільні з козацькими піснями? Якщо так, то які саме?

Так, у стрілецьких піснях є мотиви, спільні з козацькими - це оспівування героїчної боротьби за волю України, готовності віддати життя за Батьківщину, туга за рідним краєм.

5. У тексті частково виокремлено художні засоби. Випишіть їх у зошит та доберіть приклади

Приклади художніх засобів:

6. Який вид строфи в пісні?

У пісні використано чотирирядкову строфу (катрен).

8. Опрацюйте таблицю «Паспорт твору»

Паспорт твору складено правильно.

9. Виконайте підсумкову роботу за темою «Соціально-побутові пісні». Завдання в ній запропоновано на вибір

ІІІ. Дослідження. Відображення в піснях героїчної боротьби українських січових стрільців.

1. Що вам відомо про українських січових стрільців? Відшукайте в доступних вам джерелах цікаві факти про січових стрільців.

Українські січові стрільці, також відомі як Українські січові стрілки, були військовим формуванням Української Народної Республіки на початку 20-го століття. Вони відіграли значну роль у боротьбі за незалежність та суверенітет України. Легіон Українських січових стрільців асоціюється з відомим гаслом “Слава Україні”.

Січові стрільці брали участь у захисті Галичини від окупації Російської імперії. Це було ключовим моментом у їхній боротьбі за українську державність.

Січові стрільці прагнули відрізнити себе від армії Австро-Угорщини, в якій вони служили, за допомогою унікальної форми одягу, що включала синьо-жовті офіцерські краватки та іконічний капелюх “мазепинка”.

Українські січові стрільці були першою спробою організувати українську національну армію для захисту українців від іноземного гніту.

2. Що вас найбільше вражає з фактів про січових стрільців? Чому?

Цікавим фактом є те, що в лавах Українських січових стрільців служило 33 жінки, з яких троє активно брали участь у бойових діях та отримали бойові нагороди.

3. Пригадайте, які пісні називають стрілецькими.

Стрілецькі пісні - це різновид українських народних соціально-побутових пісень, які оспівують боротьбу українських січових стрільців за волю і незалежність України на початку 20 століття. Деякі відомі стрілецькі пісні:

Ці пісні передають героїчний дух і патріотизм січових стрільців, їхню готовність віддати життя за Україну. Провідні мотиви - боротьба за свободу рідного краю, туга за домівкою і родиною, передчуття власної загибелі в бою.

Стрілецькі пісні є дуже актуальними і в наш час, адже Україна знову змушена боронити свою незалежність від російської агресії. Вони підтримують бойовий дух сучасних захисників України, надихають їх на подвиги. Багато стрілецьких пісень співають і зараз наші воїни.

Отже, стрілецькі пісні - важлива частина української пісенної спадщини, яка відображає героїчну боротьбу українців за свою державність на початку 20 ст. Ці пісні зберігають актуальність і тепер, у часи нових випробувань для України.