ОЙ МОРОЗЕ, МОРОЗЕНКУ
Які є роди літератури?
Епос, лірика, драма.
Доведи, що пісня «Ой Морозе, Морозенку» належить до ліро-епосу.
У пісні поєднано епічне (розповідь про історичні події, подвиг Морозенка) і ліричне (емоції, переживання матері, народу, скорбота й захоплення героєм). Такі характеристики властиві ліро-епосу — жанру, який має ознаки й епосу, і лірики.
Елементи композиції:
- Експозиція: «Бо вже син мій, Морозенко з ворогами б’ється».
- Зав’язка: «Бились зранку козаченьки до ночі глухої…»
- Кульмінація: трагічна смерть Морозенка. «Замучили молодого вороги прокляті».
- Розв’язка: зображення народного суму, піднесення образу героя. «Вся ти еси, Україно, славою покрита…»
Словесний портрет козака Морозенка (техніка «Снігова куля»):
- Молодий, повний відваги.
- Славний козак, ватажок.
- Хоробрий, не боїться ворогів.
- Їздить на сивому коні, показує приклад іншим.
- Самовідданий, гине заради волі України.
- Народ плаче за ним, а слава про Морозенка живе у віках.
Портрет Станіслава-Нестора Морозовицького — прототипа Морозенка:
Станіслав-Нестор Морозовицький (Морозенко) був військовим і політичним діячем часів Хмельниччини. Походив із галицько-подільської шляхти, навчався у Кракові, став корсунським полковником, керував козацькою кіннотою, відзначився у битві під Пилявцями, загинув героїчно під Збаражем у 1649 році.
Значення слова прототип:
Прототип — це реальна особа, яка стала основою для створення художнього образу.
Ким був народний герой Морозенко (за книгою Анатолія Малевича):
Нестор Морозенко — корсунський полковник, учасник національно-визвольної боротьби під проводом Богдана Хмельницького, герой, якого народ оспівав у піснях, думах, легендах і переказах. Образ Морозенка став символом козацької мужності й патріотизму.
ЧИ НЕ ТОЙ ТО ХМІЛЬ
Які риси вдачі допомогли Богданові Хмельницькому здолати ворогів?
Судячи з хмари слів, Богданові Хмельницькому допомогли здолати ворогів такі риси вдачі:
- Мудрість, яка була потрібна для розробки військових планів та ведення переговорів.
- Сміливість і сила, необхідні для того, щоб вести військо в бій.
- Вольовий характер, що допомагав не здаватися і йти до перемоги.
- Знання військової справи, що є ключовим для будь-якого полководця.
- Освіченість, зокрема знання турецької та польської мов, що давало змогу краще розуміти й союзників, і супротивників
Які історичні події відтворено у пісні «Чи не той то Хміль»?
У пісні відтворено події національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького проти Речі Посполитої. Зокрема, згадується битва під Жовтими Водами (травень 1648 року), де українські війська здобули першу велику перемогу над польськими військами.
Історичні дані про події травня 1648 року під Жовтими Водами:
Битва під Жовтими Водами відбулася 15-16 травня 1648 року. Це була перша велика перемога козацько-селянського війська під проводом Богдана Хмельницького над польськими військами. У битві брали участь українські козаки та їхні союзники - кримські татари. Польські війська зазнали нищівної поразки, що стало початком успішної визвольної війни.
Порівняння реальних подій з відтвореними в тексті пісні:
| Реальні події | Відтворення в пісні |
|---|---|
| Битва під Жовтими Водами | Згадується “Золотий Брід” |
| Участь татарських союзників | ”Іще й орду татарську за собой веду” |
| Нищівна поразка поляків | ”Ой, втікали вражі ляхи”, “Не один лях лежить головою в воду” |
| Масштабність перемоги | ”Сорок тисяч ляхів хорошої вроди” |
Чому у творі йдеться саме про хміль?
У творі йдеться про хміль, тому що це слово є співзвучним з прізвищем «Хмельницький». Це художній прийом, який створює певний символізм. Хміль – це рослина, яка в’ється, росте, набирає сили, і це метафорично відображає зростання сили та впливу Богдана Хмельницького. Крім того, хміль асоціюється з пивом, яке «грає» та «кисне», що може символізувати бродіння, неспокій та наростання боротьби.
Художні засоби, якими змальовано розгром шляхтичів:
- Риторичні запитання: «Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється?», «Чи не той то хміль, Що по пиві грає?», «Чи не той то хміль, Що у пиві кисне?» – вони привертають увагу та підкреслюють велич постаті Хмельницького та його роль у розгромі ворогів.
- Гіпербола: “сорок тисяч ляхів”, “не один лях лежить”
- Іронія: “хорошої вроди”, “вищиривши зуби”
- Метафора: “yе один лях лежить головою у воду”
- Епітети: “вражі ляхи”, “прокляті вороги”
- Паралелізм: повторення рядків про хміль та Хмельницького, що підкреслює їхню нерозривність та доленосність.
У групі. Поміркуйте та складіть 5-6 запитань для дискусії на основі прочитаних текстів.
- Чи справедливо зображено поляків у пісні як виключно негативних персонажів?
- Яке значення має союз з татарами для успіху українського війська?
- Чому народна пісня використовує алегоричний образ хмелю замість прямого зображення гетьмана?
- Як впливає фольклорна традиція на сприйняття історичних подій?
- Чи можна вважати цю пісню об’єктивним джерелом історичної інформації?
- Яку роль відіграють емоції в передачі історичних фактів у народній творчості?
Яку роль відіграють риторичні запитання у пісні?
Риторичні запитання у пісні відіграють кілька важливих ролей:
- Привертають увагу слухача/читача: вони створюють інтригу та заохочують до роздумів.
- Підкреслюють велич і значущість постаті Богдана Хмельницького: через ці питання його образ набуває міфічних, майже надприродних рис.
- Посилюють емоційний вплив: вони роблять текст більш динамічним та виразним.
- Створюють народний колорит: використання риторичних запитань характерне для народної творчості.
Скільки смислових частин ти можеш виділити у пісні «Чи не той то Хміль»? Прокоментуй інтонаційні особливості кожної. Чи впливає інтонація на сприйняття змісту?
У пісні «Чи не той то Хміль» можна виділити такі смислові частини:
- Вступ (перші три куплети): Риторичні запитання про хміль, який асоціюється з Богданом Хмельницьким.
- Інтонація: питальна, загадкова, з поступовим наростанням, що готує слухача до розкриття головної теми. Вона створює атмосферу очікування та підкреслює значимість особистості Хмельницького.
- Розвиток подій (4-й – 6-й куплети): Опис походу Хмельницького на Золотий Брід, поразки ляхів та діалог між поляками та Хмельницьким.
- Інтонація: розповідна, впевнена, місцями з елементами діалогу. Вона передає хід подій, мужність Хмельницького та його рішучість.
- Кульмінація та наслідки (7-й – 9-й куплети): Втеча ляхів, їхні втрати та повний розгром.
- Інтонація: тріумфальна, місцями сумна (для ляхів), але з відчуттям перемоги. Вона підкреслює остаточний розгром ворогів та радість від перемоги, а також трагічні наслідки для переможених.
Так, інтонація значно впливає на сприйняття змісту. Вона допомагає передати емоції, настрій та ставлення автора до подій. Питальна інтонація на початку створює загадку, розповідна – передає динаміку битви, а тріумфальна в кінці – підкреслює велич перемоги та радість народу. Без правильної інтонації пісня втратила б свою виразність та глибину.
ПЕРЕВІР СВОЇ ЗНАННЯ Й УМІННЯ
1. Виконай тестові завдання в електронному додатку.
Завдання слід виконувати у відповідному електронному додатку, дотримуючись інструкцій.
2. Які тематичні групи історичних пісень ти знаєш?
- Пісні про боротьбу з ворогами (татарами, поляками, турками)
- Пісні про національно-визвольні війни козаків
- Пісні про захисників рідної землі, героїку козацтва
- Пісні про трагічну долю героїв та народу
- Пісні про відомих українських гетьманів і ватажків (наприклад, про Богдана Хмельницького, Морозенка)
- Пісні про страждання й визволення народу
3. Назви особливості історичних пісень.
- Героїко-патріотичний зміст, оспівування борців за волю народу.
- Зображення реальних історичних подій.
- Яскраві образи героїв—козаків, гетьманів, отаманів.
- Емоційність і ліричність, співпереживання біді чи радості народу.
- Використання художніх засобів (гіпербол, метафор, риторичних запитань).
- Народний стиль мови, доступність для сприйняття.
- Усна форма передачі з покоління в покоління.
4. Чи можна вважати картину поразки ляхів справедливою карою? Чому? (За піснею «Чи не той то Хміль?»)
Так, у пісні поразка ляхів постає як справедлива кара, оскільки вони виступають загарбниками та ворогами українського народу. Пісня підкреслює, що перемога над ляхами — результат боротьби за свободу і справедливість. Зображення поразки ворогів викликає відчуття історичної справедливості у слухача.
5. Поміркуй, завдяки чому певні українські історичні пісні збереглися дотепер? Що вирізняє їх із-поміж інших зразків усної народної творчості? Як можна зберегти такі твори для наступних поколінь?
Причини збереження:
- Зміст про важливі сторінки історії та боротьбу народу.
- Передача героїчних ідеалів, цінностей, патріотизму.
- Устна передача з покоління в покоління, виконання під час важливих подій.
- Мелодійність, емоційність, доступність тексту.
Що вирізняє:
- Зв’язок із реальними історичними особами й подіями.
- Формування національної пам’яті й ідентичності.
Як зберегти:
- Записувати й видавати збірки історичних пісень.
- Використовувати їх у навчальних програмах, концертах, ЗМІ, інтернеті.
- Підтримувати традиції виконання у родині, школі, гуртках, фольклорних ансамблях2.
6. У парі. Пригадайте відомі вам українські народні пісні. Доберіть на власний смак перелік найкращих народних пісень, які можна додати до окремого плейліста.
- «Чи не той то Хміль»
- «Ой Морозе, Морозенку»
- «Їхав козак за Дунай»
- «Несе Галя воду»
- «Пливе кача по Тисині»
- «Ой на горі та й женці жнуть»
- «Як би мені не тиночки»
7. Значення слова спокута. Словосполучення та коментарі
Спокута — це звільнення від вини або провини через розкаяння, добрі вчинки чи страждання (наприклад, спокутувати провину, спокутувати гріхи).
Приклади словосполучень:
- Спокута провини — означає намагання виправити свої помилки чи неправильні вчинки.
- Шлях спокути — життєвий процес повернення довіри, морального очищення.
- Відчуття спокути — внутрішня потреба справедливості та прощення.
- Спокута гріхів — дія, яка має на меті звільнення від сорому та провини через добрі справи й каяття.
Пояснення: Усі ці словосполучення поєднує думка про прагнення людини виправити себе у відповідь на власну провину або помилки.
Ситуація зі спокутою (на бажання):
Іноді доводилося забувати вибачитись перед другом — тоді я робив щось приємне для нього, щоб спокутувати свою провину.
8. Мотиви у сучасних піснях, споріднених з історичними
У сучасних піснях про історичні події часто повторюються такі мотиви, як:
- Любов до України та патріотизм.
- Пам’ять про героїв, захист Батьківщини.
- Жертовність, відвага, братерство.
- Біль від утрат, прагнення свободи.
Ці мотиви перегукуються з історичними піснями («Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то Хміль»), бо і в минулому, і тепер люди оспівують боротьбу, мужність та ідеї незалежності.
9. Прототипи образів усної народної творчості (для інтерактивного плаката)
- Богдан Хмельницький — гетьман, який підняв народ на боротьбу за волю, символ визвольної війни.
- Нестор Морозенко (Станіслав-Нестор Морозовицький) — полковник, відомий як герой у пісні «Ой Морозе, Морозенку», захисник України, загинув у боротьбі.
- Данило Нечай, Іван Богун — інші козацькі ватажки, часто згадувані в думах і думах як синоніми сили, відваги, патріотизму.
- Маруся Богуславка — жінка-героїня, образ вірності та жертовності.
Образи прототипів формуються на основі реальних людей, які стали героями народної пам’яті завдяки своїм вчинкам і значенню для країни.
10. В електронному додатку зіграй у вікторину та гру
Завдання виконуються в електронному додатку, як зазначено в умовах.
11. Психологічний портрет Богдана Хмельницького
- Рішучий і сильний духом — умів приймати відповідальні рішення.
- Мудрий — добре розумів політику та людей.
- Стратег і лідер — організовував війська, об’єднував армію.
- Наполегливий — не здавався в складних ситуаціях.
- Патріот — понад усе любив свою землю і боровся за її волю.
- Характер мав вольовий, але водночас умів співчувати своїм соратникам.
- Вихований і освічений.
Богдан Хмельницький — символ незламності, мужності, організаторської мудрості й патріотизму.