Варіант 1
Група результатів 2
1. У народній пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» оспівано
В боротьбу козаків із турецько-татарськими ордами.
2. З легендою про життя Марусі Чурай перегукується сюжет твору
Б «Ой не ходи, Грицю…».
3. Епізоди прощання козака з коханою дівчиною та зі своєю матір’ю змальовано у творі
А «Засвіт встали козаченьки».
4. Ключі, біленький камінь, темниця кам’яна, земля християнська - це художні образи твору
А «Дума про Марусю Богуславку».
5. З’ясуйте, з якого твору уривок (один твір зайвий).
1 — В. Уривок “Ой ти станеш з шабелькою, А я з кулаками, Ой щоб слава не пропала Поміж козаками” взято з твору «Зажурилась Україна».
2 — Б. Уривок “То не грім в степу гуркоче, То не хмара світ закрила - То татар велика сила Козаченьків обступила” є частиною твору «Ой Морозе, Морозенку».
3 — А. Слова “Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду, - Гей, не один лях лежить Головою в воду” належать до твору «Чи не той то хміль».
4 — Д. Уривок “Ой визволи, Боже, нас, Всіх бідних невольників З тяжкої неволі, З віри бусурменської…” є у творі «Дума про Марусю Богуславку».
Зайвим у цьому списку є твір Г «Та, ой, як крикнув же козак Сірко».
6. Прочитайте позначені цифрами події твору «Дума про Марусю Богуславку».
ПРАВИЛЬНУ послідовність розгортання подій у творі наведено в рядку
Г 3, 1, 2, 4.
7. Норвезький принц Гаральд (оповідання Р. Іванченко «Ярославни») послав у Київ гінців, щоб вони
Б засватали за нього доньку Ярослава Мудрого - Єлизавету.
8. Під час вінчання з французьким королем Генріхом І у Ромейському храмі героїня оповідання «Ярославни» Анна Ярославна подарувала єпископу цього храму
А Євангеліє, привезене з Києва.
9. Відповідно до оповідання «Листування» Г. Черінь, родина Івася переїхала з ферми до міста, тому що
Б мама Івася хотіла віддати сина до школи українознавства.
10. Одну з проблем, порушених в оповіданні Г. Черінь «Листування», можна передати прислів’ям
В Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі.
11. Прочитайте вірш Б. Лепкого «Журавлі». Підкресліть рядки, які посилюють трагічне звучання твору.
ЖУРАВЛІ
Видиш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком
Журавлі в вирій.
Мерехтить в очах
Безконечний шлях,
Гине, гине в синіх хмарах
Слід по журавлях.
Чути: кру! кру! кру!
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру.
12. Доведіть, що пісня «Чи не той то хміль» або «Ой Морозе, Морозенку» історична.
Це ліро-епічний твір про реальну особу — Богдана Хмельницького — і конкретну подію: перемогу козаків під Жовтими Водами; у тексті наявні історичні назви й образ гетьмана як полководця, що відповідає ознакам історичної пісні.
Група результатів 4
1. Пісенні твори про славне минуле, звитягу й подвиги українського народу за жанром є
Б історичними.
2. Речитативом виконують
В Думу.
3. Історичними є всі наведені пісні, ОКРІМ
Г «Ой не ходи, Грицю…».
4. Центральним образом пісні «Чи не той то хміль» є
А Богдан Хмельницький.
5. В уривку… провідним художнім засобом є
Б паралелізм.
6. НЕПРАВИЛЬНИМ є твердження
В Марусю Чурай уважають авторкою пісні «Ой Морозе, Морозенку».
7. «Ой рада б я Марусеньку за рідну прийняти, та чи буде ж вона мене, сину, шанувати?» - запитує сина героїня пісні
Г «Засвіт встали козаченьки».
8. Епітет ужито в кожному уривку з народної пісні, ОКРІМ
Г Ой ти станеш з шабелькою, а я з кулаками…
9. Прислів’я «За рідним краєм і в небі сумно» найбільш співзвучне з мотивом твору
Г «Журавлі» (Б. Лепкий).
10. Назвіть 2-3 характерні ознаки думи як фольклорного жанру.
- Виконання речитативом (напівпроспівуванням) у супроводі музичних інструментів, таких як кобза, бандура або ліра.
- Своєрідна будова, що складається з трьох частин: заспіву (заплачки), основної частини та кінцівки (славословія).
- Великий обсяг твору, який не поділяється на куплети, а рядки мають неоднакову кількість складів.
Варіант 2
Група результатів 2
1. У народній пісні «Чи не той то хміль» оспівано
В перемогу Богдана Хмельницького над польською шляхтою.
2. Образ заплаканої матері є в обох творах рядка
Г «Ой Морозе, Морозенку», «Засвіт встали козаченьки».
3. Епізод помсти дівчини за зраджене кохання змальовано у творі
Б «Ой не ходи, Грицю…».
4. Зілля, сира земля, вечорниці - це художні образи твору
Б «Ой не ходи, Грицю…».
5. З’ясуйте, з якого твору уривок (один твір зайвий).
-
«Не пий, Хмельницький, Дуже Золотої Води… — їде ляхів сорок тисяч…» А «Чи не той то хміль».
-
«Бились наші козаченьки до ночі глухої — полягло чимало славних, а татар — утроє.» Б «Ой Морозе, Морозенку».
-
«Годі тобі, пане-брате, Ґринджоли малювати… Бери шаблю… та йдем воювати!» В «Зажурилась Україна»
-
«Ой, козаки, ви, біднії невольники! Кажу я вам, добре дбайте, в городи християнські утікайте…» Д «Дума про Марусю Богуславку».
6. Прочитайте позначені цифрами події твору «Дума про Марусю Богуславку».
-
Невільники клянуть Марусю за те, що нагадала їм про великодню суботу.
-
Невільники звертаються до Бога й просять допомогти їм повернутися в Україну.
-
Маруся Богуславка обіцяє невільникам звільнити їх на Великдень.
-
Маруся Богуславка просить невільників передати її батькові й матері звістку.
ПРАВИЛЬНА послідовність: В 1, 3, 4, 2
7. Французький король Генріх І (оповідання Р. Іванченко «Ярославни») відправив у Київ своїх послів на чолі з єпископом Готьє Савояром, щоб вони
Б засватали за нього доньку Ярослава Мудрого - Анну.
8. Героїня оповідання «Ярославни» київська князівна Єлизавета воліла мати своїм чоловіком не тільки відважного й сміливого воїна, а й
В розумного та освіченого.
9. Героїня оповідання Г. Черінь «Листування» спонукає свого сина Івася листуватися з дідусем, щоб
А Івась краще вивчив українську мову.
10. Одну з проблем, порушених в оповіданні Г. Черінь «Листування», можна передати прислів’ям
В Яка хата - такий тин, який батько - такий син. (це не точна відповідь!)
11. Прочитайте вірш Б. Лепкого «Журавлі». Підкресліть 2-3 зорові або слухові образи, які мають, на вашу думку, найбільше смислове навантаження.
«Відлітають сірим шнурком» (зоровий образ)
«Чути: кру! кру! кру!» (слуховий образ)
«Гине, гине в синіх хмарах / Слід по журавлях» (зоровий образ)
12. Доведіть, що пісня «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» історична.
- У творі згадується реальна історична особа – кошовий отаман Запорозької Січі Іван Сірко, який уславився своїми походами проти татар та турків.
- Пісня описує важливі історичні події – боротьбу українського козацтва проти турецько-татарських нападників, що було характерною темою для історичних пісень того періоду.
Група результатів 4
1. Пісенні твори про боротьбу проти турецько-татарського поневолення та про боротьбу проти національного й соціального гніту є різновидами
В історичних пісень.
2. Речитативом виконують твір
Б «Дума про Марусю Богуславку».
3. Історичними є всі наведені пісні, ОКРІМ
В «Ой не ходи, Грицю…».
4. Ідею народної пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» висловлено в рядку
Г уславлення мужності, винахідливості, рішучості Івана Сірка та його війська.
5. В уривку
Та ми думали, ой, та ми ж думали, Що то місяць в степу, ой, зіходжає, - Аж то козак Сірко, та козак же Сірко На битому шляху на татар виступає провідним художнім засобом є
А паралелізм.
6. НЕПРАВИЛЬНИМ є твердження
А Марусю Чурай уважають авторкою історичної пісні «Чи не той то хміль».
7. «Іди, іди, мій синочку, та й не забаряйся, за чотири неділеньки додому вертайся!» - з такими словами звертається до сина героїня пісні
Г «Засвіт встали козаченьки».
8. Епітет ужито в кожному уривку з народної пісні, ОКРІМ
А Ой щоб слава не пропала поміж козаками.
9. Болісна туга за рідним краєм стала поштовхом до написання твору
Г «Журавлі» (Б. Лепкий).
10. Назвіть 3-4 характерні ознаки думи як фольклорного жанру.
- виконання речитативом під акомпанемент кобзи, ліри чи бандури;
- дума має своєрідну будову: заспів (зачин), основна частина та кінцівка (славословія);
- твір не поділяється на куплети, а рядки мають неоднакову кількість складів;
- у думі зображуються важливі суспільні події та видатні історичні особи.