Михайло-Коцюбинський. На камені - Калинич відповіді

• Назад до змісту

Як ви розумієте епіграф до теми?

Епіграф Сергія Єфремова характеризує Михайла Коцюбинського як людину виняткової культури та інтелекту, чий світогляд і поведінка повністю відповідали тогочасним європейським цінностям та етичним нормам.

Що означає бути «аристократом Духа»?

Бути «аристократом Духа» означає володіти високим рівнем внутрішньої культури, мати стійкі моральні принципи, розвинений інтелект, почуття власної гідності та естетичний смак, незалежно від соціального стану чи матеріального добробуту.

Чи є серед вашого оточення такі люди?

Серед сучасного оточення зустрічаються особистості, чия шляхетність у вчинках, відданість ідеалам правди та постійне прагнення до самовдосконалення дозволяють назвати їх аристократами Духа.

Чому ви їх такими вважаєте?

Ці люди вирізняються з-поміж інших своєю інтелектуальною незалежністю, здатністю до глибокого співпереживання, відсутністю заздрості та вмінням зберігати внутрішню гармонію і гідність навіть у складних життєвих обставинах.

Пригадайте твір Михайла Коцюбинського «Микола Джеря».

Повість «Микола Джеря» була написана Іваном Нечуєм-Левицьким, а не Михайлом Коцюбинським. Цей твір є класичним зразком реалізму, оскільки він правдиво та детально відображає соціальні умови життя українського селянства, конфлікт особистості з кріпосницькою системою та побутові особливості тогочасної епохи.

Чому повість є зразком реалізму?

Повість «Микола Джеря» вважається зразком реалізму, оскільки автор правдиво та об’єктивно відображає соціальну дійсність тогочасного українського села, показує типові характери в типових обставинах та досліджує вплив середовища на формування особистості. Твір фокусується на конфлікті між селянином-бунтарем та несправедливим суспільним ладом, детально описуючи побут, традиції та працю народу без прикрас.

Що вам відомо про життя Михайла Коцюбинського?

Михайло Коцюбинський народився 1864 року у Вінниці в родині дрібного службовця, працював учителем, а згодом у філоксерній комісії, що дало йому змогу відвідати Бессарабію та Крим. Письменник був активним громадським діячем, очолював «Просвіту» у Чернігові, а за свою високу культуру та естетизм отримав від сучасників прізвисько «аристократ Духа». Через проблеми зі здоров’ям він часто перебував на лікуванні в Італії, зокрема на острові Капрі, де спілкувався з відомими митцями свого часу.

Пригадайте, що вам відомо про киримли.

Киримли — це самоназва кримських татар, корінного тюркського народу Кримського півострова, який має багату історію, власну мову та унікальні культурні традиції. Михайло Коцюбинський прожив у Криму загалом майже два роки, де глибоко вивчав життя киримли, їхній побут у кав’ярнях та мову, створивши для роботи над творами спеціальний татарсько-український словничок.

Яку поезію називають ашикською?

Ашикською поезією називають творчість народних поетів-співаків (ашиків) у тюркських народів, зокрема у кримських татар, яка поєднує в собі віршоване слово, музику та майстерність імпровізації. Ашики зазвичай виконували свої твори під супровід струнних або духових інструментів, подорожуючи від селища до селища.

Наведіть приклади такої поезії.

Найвідомішим прикладом ашикської поезії є творчість видатного поета-ашика XVII століття Ашика Омера, уродженця Гезлева (сучасна Євпаторія), чиї ліричні та філософські вірші у формах «газель» та «кошма» стали класикою кримськотатарської літератури. Також прикладами є епічні твори та дестани, які передавалися в усній традиції народу.

ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ НА ВИБІР

1-1. Створіть ментальну карту за життєписом Михайла Коцюбинського: у центрі — ім’я, а довкола — ключові дати, твори, люди, події.

Михайло Михайлович Коцюбинський (1864–1913)

• Ключові дати та етапи життя

  • 1864 (5/17 вересня) — народився у Вінниці в дворянській родині.
  • 1876–1880 — навчання у Шаргородському духовному училищі.
  • 1884 — написав перше оповідання «Андрій Соловейко, або Вченіє світ, а невченіє тьма» (дебют у друці — 1890 р., вірш «Наша хатка»).
  • 1892–1896 — служба в Одеській філоксерній комісії (Бессарабія, Крим).
  • 1897–1898 — робота в редакції газети «Волынь» у Житомирі.
  • 1898–1911 — життя у Чернігові; робота в Чернігівській земській управі та міському статистичному бюро.
  • 1909–1912 — відпочинок і лікування в Італії (острів Капрі).
  • 1913 (12/25 квітня) — помер у Чернігові; похований на Болдиній горі.

• Видатні твори

  • Повісті: «Fata Morgana» (1903–1910), «Дорогою ціною» (1901), «Тіні забутих предків» (1911), «На віру» (1891), «Хо» (1894), «Для загального добра» (1895).
  • Новели та оповідання: «Intermezzo» (1908), «Цвіт яблуні» (1902), «На камені» (1902), «Persona grata» (1907), «Сон» (1911), «Коні не винні» (1912), «Подарунок на іменини» (1912), «Харитя» (1891), «Ялинка» (1891).
  • Поезії в прозі: Цикл «З глибини» («Хмари», «Утома», «Самотній», «Сон»).
  • Нариси та етюди: «Хвала життю!», «На острові» (1912).

• Важливі постаті (Оточення та родина)

  • Родина:
    • Батьки — Михайло Матвійович та Гликерія Максимівна (Абаза).
    • Брат — Хома Коцюбинський (літературознавець, засновник музеїв письменника).
    • Дружина — Віра Устимівна Дейша.
    • Діти — Юрій, Оксана, Ірина, Роман.
  • Особисте життя: Олександра Аплаксіна (муза та кохана письменника).
  • Соратники та друзі: Іван Франко, Максим Горький, Микола Лисенко, Михайло Грушевський, Борис Грінченко, Микола Чернявський, Павло Тичина, Василь Блакитний, Микола Вороний.

• Визначальні події та факти

  • Громадський і духовний рух: Членство в «Братстві тарасівців», очолювання чернігівської «Просвіти», організація літературних «субот» у Чернігові.
  • Політичний нагляд: Установлення поліцією таємного нагляду через зв’язки з народовольцями та активну самостійницьку позицію.
  • Подорожі та натхнення: Поїздки до Галичини та Гуцульщини (що надихнули на створення «Тіней забутих предків»), перебування в Криму та Молдові, проживання на о. Капрі.
  • Культурне визнання: Призначення довічної стипендії в 1911 році від «Товариства прихильників української науки, літератури і штуки»; неофіційний титул — Сонцепоклонник.

Ось альтернативний варіант:

2. Прочитайте твір Михайла Коцюбинського «На камені».

Твір Михайла Коцюбинського «На камені» прочитано, сюжет про трагічне кохання Алі та Фатьми в умовах застиглого патріархального побуту кримських татар засвоєно.

ЗАВДАННЯ

3. Створіть у зошиті схему «Основні риси імпресіонізму». Використайте матеріал, поданий у темі «Основні течії модернізму».

ПРИГАДАЙТЕ

Пригадайте визначення художньої деталі. Наведіть приклади.

Художня деталь — це особливий засіб словесного мистецтва, який має значне смислове та психологічне навантаження і допомагає глибше розкрити образ чи ідею твору. Прикладами художніх деталей у новелі «На камені» є червона хустка Алі, яка символізує пристрасть і небезпеку, та зелене фередже Фатьми, що уособлює молодість і життя на тлі сірих скель.

ЗАВДАННЯ

4. Накресліть таблицю в зошит і заповніть її за зразком, який подано за покликанням https://cutt.ly/Lr6t7Zk3 або за QR-кодом.

5. Визначте тему та ідею твору. Які художні засоби допомагають їх розкрити?

Темою твору є трагічне кохання двох молодих людей у замкненому релігійному середовищі кримськотатарського села. Ідея полягає у протесті проти «закостенілих» традицій, що вбивають людську особистість, та утвердженні права людини на свободу почуттів. Розкрити тему та ідею допомагають засоби імпресіонізму: контраст кольорів (червоного, зеленого, сірого), психологічний пейзаж, звукові образи (мелодія зурни, шурхіт хвиль) та художні деталі-символи.

6. Назвіть морально-етичні проблеми, порушені у творі.

У новелі порушено проблеми права людини на свободу вибору та кохання, деспотизму патріархальних традицій, цінності людського життя, безправ’я жінки в тогочасному суспільстві, а також конфлікту між гармонією природи та жорстокістю людських вчинків.

ЗАВДАННЯ

7. Як описано традиції й побут татарського села?

Традиції та побут татарського села описані через призму патріархального укладу, де чоловіки проводять час у кав’ярні за обговоренням громадських справ і питтям кави, а жінки ведуть закритий спосіб життя. Важливою частиною побуту є суворий поділ громади на роди та спільне користування джерелом (чішме), навколо якого виникають конфлікти. Релігійність мешканців підкреслена щоденними молитвами та авторитетом мулли.

8. Як лексика киримли увиразнює побут і звичаї народу?

Використання автентичних слів, таких як фередже, чішме, зурна, дангалак, ефенді та каве, дозволяє авторові створити неповторний національний колорит і точно передати специфіку кримськотатарського життя. Ця лексика допомагає читачеві зануритися в атмосферу Сходу, зрозуміти соціальну ієрархію та особливості матеріальної культури народу.

9. Стисло схарактеризуйте Алі та Фатьму.

Алі — це вродливий, веселий і відважний юнак-наймит із Туреччини, який своєю грою на зурні вносить емоційне збудження в монотонне життя села. Фатьма — молода, струнка й красива жінка, яка почувається чужою і нещасною в домі нелюбого чоловіка-різника, куди її продали з гірського села. Обидва герої є самотніми душами, що прагнуть волі та справжніх почуттів серед суворого, застиглого світу «на камені».

10. Проаналізуйте роль кольорів у тексті. Простежте колір фередже, яке носила Фатьма. Як змінюється сприйняття цього кольору протягом новели?

Кольори в новелі виконують функцію «акварельних» мазків, що передають психологічний стан героїв і атмосферу подій. Зелений колір фередже Фатьми спочатку символізує життя, молодість і надію, порівнюючись із «весняним кущем» на тлі сірих скель. У фіналі твору сприйняття кольору змінюється на трагічне: «стоптане й пошматоване фередже» на камені стає символом загибелі краси та неможливості щастя в жорстокому середовищі.

11. Які звукові образи, на вашу думку, найвиразніші? Чому?

Найвиразнішим звуковим образом є монотонна й безконечна мелодія зурни, яка передає тугу за рідним краєм та емоційну напругу забороненого кохання. Також значущим є звук моря, який змінюється від спокійного «дихання дитини» до тривожних «криків сполоханих чайок», що підкреслює перехід від спокою до неминучої катастрофи. Звуки кав’ярні та скрипучий голос Мемета доповнюють картину гнітючої буденності, яка протиставляється живій музиці Алі.

ЗАВДАННЯ

12. Доведіть, що в новелі «На камені» автор майстерно використав синтез різних видів мистецтва. Наведіть приклади на підтвердження свої думок.

Михайло Коцюбинський реалізував у новелі синтез літератури, живопису та музики. Використання жанрового підзаголовка «Акварель» вказує на живописну техніку, де автор замість детальних описів використовує яскраві кольорові мазки: червона хустка Алі, ясно-зелене фередже Фатьми, блакить моря та сірі скелі. Музичне мистецтво представлене через звукові образи: монотонну пісню Алі, гру на зурні, що «розмовляла з рідним краєм», та ритмічний шум морського прибою. Поєднання зорових і слухових вражень створює цілісну імпресіоністичну картину, де слово набуває властивостей кольору та звуку.

13. Уявіть, що ви — режисер / режисерка. Яку сцену екранізували б першою і чому? Напишіть сценарій фільму.

Першою я б екранізував сцену таємної розмови Алі та Фатьми на даху кав’ярні, оскільки вона є емоційним центром, що розкриває зародження конфлікту та внутрішній світ героїв.

Сценарій фрагмента фільму «На камені»

Сцена 1. Дах кав’ярні Мемет-ефенді. Вечір.
Натурі: Плоска покрівля, старе дерево, що кидає густу тінь. Внизу шумить море.
Дійові особи: Алі (у синій куртці та червоній пов’язці), Фатьма (у зеленому фередже).

Дія: Алі стоїть під деревом, дивлячись на море. З тіні виходить Фатьма, її обличчя напівзакрите.
Фатьма: Ти не боїшся розмовляти зо мною? Що зробить Мемет, як побачить?
Алі (піднімає очі, голос тремтить): Він нас заб’є, як побачить.
Фатьма: Як він схоче… (пауза, вона підходить ближче до краю). Я з гір. Там нема моря. У нас замість моря пісок… Несе вітер гарячий пісок, і ростуть гори, немов горби верблюжі.
Алі: Я бідний — ні зірки на небі, ні стебла на землі.
Дія: Фатьма прикладає палець до рожевих уст. Камера фокусується на контрасті її білої руки та темного дерева. Чути віддалені звуки зурни.
Фатьма (пошепки): Цсс!
Кадр: Море, що під місяцем здається золотою дорогою.

14. Робота в парах. Розгадайте кросворд за покликанням чи QR-кодом, що на. с. 26.

За вертикаллю:

1 Місто, у якому народився Михайло Коцюбинський.

Вінниця.

4 Головна героиня твору «На камені».

Фатьма.

7 Пласке безлісе місце в Кримських горах, яке використовували як літнє гірське пасовище.

Яйла.

8 Острів у Тірренському морі (частина Середземного моря), де певний час лікувався Михайло Коцюбинський.

Капрі.

За горизонталлю:

1 Східноєвропейський тюркський народ — один із корінних народів України.

Киримли.

2 Жанр твору Михайла Коцюбинського «На камені».

Акварель.

3 Одна з європейських країн, якою подорожував Михайло Коцюбинський.

Італія.

5 Місто, у якому помер Михайло Коцюбинський.

Чернігів.

6 Головний герой твору «На камені».

Алі.

9 Один із перших українських письменників-імпресіоністів.

Коцюбинський.

10 Зображення природи, довкілля в художньому творі.

Пейзаж.

11 Півострів, на якому відбуваються події у творі Михайла Коцюбинського «На камені».

Крим.

12 Напрям модернізму, що базується на відтворенні митцем безпосереднього враження від об’єкта споглядання.

Імпресіонізм.

15. Створіть ментальну карту / інтерактивний колаж, яка / який візуально відображатиме імпресіонізм новели: а) зобразіть центральний епізод твору; б) позначте на малюнку героїв; в) конфлікт; г) кульмінаційний момент; ґ) символічні деталі (червона хустка, камінь, море тощо); д) звукові образи; е) емоційний настрій твору (кольорами).

Коментар до малюнка

Візуалізація передає ключові риси імпресіонізму новели через використання контрастних кольорів: червоного, зеленого та блакитного на тлі мертвого сірого каменю. Головним у творі є протистояння живого почуття та застиглих патріархальних звичаїв, що відображено через символи вільного моря та нерухомої скелі. Вдалося передати динаміку кульмінаційного моменту та емоційну напругу, яка є провідною в акварелі Коцюбинського.

ЗАВДАННЯ ДО ЕЛЕКТРОННОГО ДОДАТКА (С. 26)

17. Чому навіть односельці-вороги стали на захист Мемета?

Односельці стали на захист Мемета, тому що вчинок Алі та Фатьми зачепив честь не лише чоловіка, а й усього їхнього роду та поселення, що об’єднало ворогуючих родичів перед спільною ганьбою.

18. Окресліть жанр твору. Обґрунтуйте свою відповідь.

Автор визначив жанр твору «На камені» як акварель, а літературознавці зазначають, що це психологічна імпресіоністична новела, оскільки вона має нескладну фабулу, напружену кульмінацію, несподівану розв’язку та зосереджена на передачі кольорів, звуків і внутрішніх почуттів героїв.

19. Як у творі зображено конфлікт між особистим почуттям і суспільною мораллю? Хто є його жертвами? Чи були щасливими герої твору? Чому?

Конфлікт зображено через протиставлення щирого кохання Фатьми й Алі суворим патріархальним звичаям та моралі татарського села. Жертвами цього конфлікту стали самі закохані — Фатьма та Алі, які загинули. Вони були щасливі лише в короткі миті свого почуття, адже жорстокі закони громади не дали їм шансу на спільне майбутнє.

20. Авторське ставлення до звичаїв є нейтральним, схвальним чи критичним?

Авторське ставлення є критичним, оскільки Коцюбинський показує жорстокість і безглуздість застарілих звичаїв, які знищують людське щастя та життя.

21. Укладіть словничок нових для вас слів.

• Дангалак — наймит, слуга.
• Фередже — жіночий плащ-покривало мусульманок.
• Чішме — джерело або криниця.
• Зурна — традиційний східний музичний інструмент.

22. Складіть короткий план тексту з 6–8 пунктів.

1. Життя в татарському селі та кав’ярні Мемета.
2. Приїзд дангалака Алі та перша зустріч із Фатьмою.
3. Сумні мелодії зурни та туга Фатьми за рідними горами.
4. Таємна розмова закоханих на даху.
5. Втеча Алі й Фатьми та звістка про ганьбу роду.
6. Погоня Мемета та односельців за втікачами.
7. Трагічна загибель Фатьми у морській безодні.
8. Вбивство Алі та відправлення його тіла в човні назустріч коханій.

23. Яким постає Мемет? Чи змінюється його образ протягом сюжету? Чому?

Мемет постає як прагматичний, хитрий та владний господар кав’ярні й різник, який ставиться до своєї дружини як до служебниці чи здобичі. Протягом сюжету він практично не змінюється духовно, але його побутова байдужість перетворюється на сліпу лють і жорстокість під впливом вимог щодо захисту «честі роду».

24. Випишіть кілька (2 і більше) прикладів пейзажів. Подкресліть зорові та слухові образи. Як автор використовує опис природи для створення настрою?

Приклади пейзажів:

• «В одчинені вікна й двері… перлась ясна блакить моря [зоровий], в нескінченність продовжена блакитним небом [зоровий]».
• «З одного боку дрімав таємний світ чорних велетнів гір [зоровий], з другого — лягло долі погідне море й зітхало крізь сон [слуховий], як мала дитина».

Автор використовує описи природи як імпресіоністичне тло, що підкреслює або контрастує з емоційним станом і трагічною долею персонажів.

25. Яке значення має образ моря в новелі? Поясніть його символіку.

Образ моря в новелі виступає символом вічності, величі та водночас байдужості природи до людських страждань. Також воно символізує свободу та стає останнім прихистком для Алі й Фатьми, де вони поєднуються після смерті.

26. Випишіть із тексту по два приклади художніх засобів (епітетів, метафор) і коротко поясніть їхню роль.

• Епітети: «сонні пісні», «скажені чоловікові баньки». Вони передають тужливий настрій Алі та сліпу лють Мемета.
• Метафори: «прозорій, як скло, та, як скло, дзвінкій хвилі», «ті очі пірнули в його серце». Вони підсилюють зародження глибокого почуття кохання та передають імпресіоністичність сприйняття світу.

27. У яких епізодах кольори підсилюють емоційний настрій сцени? Як саме опис кольору впливає на сприйняття подій?

Кольори підсилюють настрій під час утечі та погоні: зелене фередже Фатьми й червона пов’язка Алі контрастують із сірими скелями, виказуючи закоханих і підкреслюючи їхню незахищеність. Опис кольорів створює яскраву емоційну мозаїку, загострює драматизм і робить розв’язку більш вражаючою.