Міґель де Сервантес Сааведра. Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі

• Назад до змісту

Перевірте себе (сторінка 58)

1. Чому життя Сервантеса можна порівняти з пригодницьким романом? Які факти з біографії письменника ви запам’ятали?

Життя Сервантеса було схоже на пригодницький роман, бо було сповнене небезпечних та непередбачуваних подій. Мені запам’яталося, що він був солдатом і брав участь у великій морській битві біля Лепанто, де його важко поранили, і він втратив можливість володіти лівою рукою. Також він провів п’ять років у полоні в алжирських піратів, звідки тричі намагався втекти. Крім того, його несправедливо звинуватили у крадіжці державних грошей і посадили до в’язниці.

2. Яку роль у творчій долі Сервантеса відіграла військова служба? Як він прийшов у літературу?

Військова служба дала Сервантесу багатий життєвий досвід для його майбутніх творів. Він побачив багато країн, наприклад, Італію, брав участь у битвах і зустрів різних людей. У літературу він прийшов через фінансові труднощі. Коли його звинуватили у розтраті та він втратив роботу, йому довелося заробляти на життя письменництвом, щоб утримувати сім’ю. Ідея написати роман про Дон Кіхота прийшла до нього, коли він перебував у в’язниці.

3. Які труднощі письменник долав упродовж свого життя?

Протягом усього життя Сервантес стикався з труднощами, насамперед із бідністю. Він походив зі збіднілого дворянського роду, тому постійно мав фінансові проблеми. Окрім цього, він отримав серйозне поранення на війні, пережив п’ять років рабства в піратському полоні, сидів у в’язниці через брехливі звинувачення, і навіть зіткнувся з тим, що інший письменник видав підроблене продовження його найвідомішого роману. Попри славу, він помер у бідності.

4. Перекажіть історію створення роману «Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі». Чим цей твір збагатив світову літературу?

Ідея роману виникла під час перебування у в’язниці: Сервантес вигадав героя, збожеволілого від лицарських романів. Спочатку це була новела, але стала романом. Перша частина вийшла 1605 р., друга – 1615 р. Твір став пародією на лицарські романи, але набув значніших філософських, соціальних, реалістичних рис. Він увів у світову літературу образи невмирущого ідеаліста та його вірного супутника, показав людські цінності й критикував суспільні вади.

5. Що таке пародія в літературі? Розкрийте зв’язок роману Сервантеса з лицарською літературою.

Пародія — це літературний твір-насмішка, який іронічно копіює інший відомий твір, щоб досягти комічного ефекту. Роман «Дон Кіхот» — це пародія на лицарські романи, які були надзвичайно популярними в Іспанії того часу. Сервантес використовує всі типові елементи таких романів: мандрівного лицаря, його зброєносця та подвиги в ім’я Прекрасної Дами. Однак він зображує їх у смішному вигляді: лицар — це бідний дворянин на старій клячі, його обладунки іржаві, а велетні, з якими він воює, виявляються звичайними вітряками. Саме ця пародія призвела до того, що лицарські романи в Іспанії швидко втратили популярність.

Літературний практикум (сторінка 61)

1. Яким постає Дон Кіхот на початку першого розділу? Схарактеризуйте його соціальний стан, вік, життєвий уклад і звички. Наведіть відповідні цитати.

На початку роману Дон Кіхот — це збіднілий дворянин (гідальго) приблизно п’ятдесятирічного віку. Про його скромний соціальний стан свідчить опис майна: “…з тих, що то мають лише списа на ратищі, старосвітського щита, худу шкапину та хорта-бігуна”. Він веде просте життя, харчується невибагливо, а більшість часу присвячує своєму головному захопленню — читанню лицарських романів. Ця звичка настільки його поглинула, що він занедбав і полювання, і господарство: “…гулящого часу – тобто замалим не цілий рік – водно читав рицарські романи з таким запалом і захватом, що майже зовсім занедбав не лише своє полювання, а й усяке господарювання”.

2. Як ви гадаєте, чому головним героєм свого роману Сервантес зробив бідного гідальго?

Я думаю, Сервантес зробив головним героєм бідного гідальго, щоб показати велику прірву між високими мріями та суворою реальністю. Образ бідняка, який уявляє себе славетним лицарем, створює комічний ефект і водночас викликає співчуття. Це дозволило автору зобразити життя звичайних людей тогочасної Іспанії та показати, що шляхетність душі не залежить від багатства.

3. Чим, на вашу думку, приваблювали Дон Кіхота лицарські романи? Чому це захоплення дивувало інших?

На мою думку, Дон Кіхота лицарські романи приваблювали світом пригод, честі, справедливості та великих подвигів, якого бракувало в його буденному житті. Його уява “переповнилась різними химерами, вичитаними з тих книжок: чарами та чварами, битвами та боями…”. Це захоплення дивувало інших, тому що було надмірним і відірваним від реальності. Він не просто читав — він вірив у кожне слово, вважаючи вигадки “за щирісіньку правду”, і навіть продав частину землі, щоб купити більше книг.

4. Чому рішення Дон Кіхота стати мандрівним лицарем видавалося безглуздим, адже в минулому такі й справді існували?

Рішення Дон Кіхота стати мандрівним лицарем виглядало безглуздим, тому що часи справжніх лицарів давно минули, і їхні традиції вже не відповідали тогочасній дійсності. Його ідея здавалася настільки дивною, що в тексті її названо “дивочна думка, яка жодному шаленцеві доти на ум не спливала”. Він намагався жити за правилами вигаданого світу в реальному, де це виглядало смішно і недоречно.

5. Які атрибути лицаря придбав герой? Чому він здавався пародією на героїв своїх улюблених книжок?

Герой придбав старі прапрадідівські обладунки, які були вкриті іржею, а замість повноцінного шолома змайстрував начілок з картону. Свою худу шкапу він назвав гучним ім’ям Росинант, а собі придумав ім’я Дон Кіхот з Ламанчі. Також він обрав собі “даму серця” — просту селянку Альдонсу Лоренсо, яку нарік Дульсінеєю Тобоською. Він здавався пародією, бо всі його лицарські атрибути були жалюгідною копією справжніх.

6. Подискутуймо! Як ви гадаєте, що висміює автор роману: ідеали, які обстоює Дон Кіхот, чи дійсність, далеку від його ідеалів?

На мою думку, автор висміює і те, і інше. З одного боку, він створює пародію на лицарські романи, показуючи, наскільки смішним і безглуздим є сліпе наслідування застарілих ідеалів у реальному житті. Битва з вітряками — яскравий приклад цього. З іншого боку, через образ Дон Кіхота Сервантес критикує тогочасну дійсність, яка є жорстокою, несправедливою і позбавленою шляхетності. Дон Кіхот зі своїми дивацтвами, але чистими намірами, виглядає більш людяним, ніж ті, хто його оточує. Отже, роман — це не лише висміювання, а й глибокий роздум про зіткнення мрії та реальності.

Запитання і завдання до прочитаного

1. Перейшовши за посиланням і виконавши онлайн-тести, перевірте, як ви запам’ятали героїв і події роману «Дон Кіхот».

1. Сервантес переконує читача, що єдина причина, з якої він узявся за перо, – це бажання висміяти

лицарські романи.

2. Літературний твір-насмішка, створений за мотивами художнього тексту, що вже існує, але зі спеціальним комічним ефектом, називається

пародія.

3. Дон Кіхот, начитавшись книжок, вирішив стати

мандрівним лицарем.

4. Батьківщина Дон Кіхота –

Ламанча.

5. Дон Кіхот, готуючись до подорожі,

вичистив прапрадідові заіржавілі обладунки.

6. Зброєносцем Дон Кіхота став

Санчо Панса.

7. Даму серця Дон Кіхот називав

Дульсінея Тобоська.

8. Кінь Дон Кіхота мав звучне ім’я –

Росинант.

9. Дон Кіхота посвятив у лицарі

корчмар.

10. Перший «подвиг» Дон Кіхота –

заступництво за хлопчину-наймита.

11. Бій Дон Кіхота з вітряками символізує

безплідну боротьбу з уявними перепонами.

12. Образ Дон Кіхота належить до галереї

«вічних» образів.

2. Розкажіть про перший «подвиг» Дон Кіхота. Що спонукало героя заступитися за хлопчину-наймита? Чи мав цей «подвиг» сенс і якщо так, то який?

Перший подвиг Дон Кіхота — це заступництво за хлопчика-наймита Андреса, якого його господар, Хуан Лантух, прив’язав до дуба і шмагав батогом. Героя спонукало до цього його переконання, що він, як мандрівний лицар, повинен виконувати свій обов’язок — “поборювати всілякого роду кривди”. Він побачив несправедливість і одразу вирішив допомогти беззахисному, бо вважав себе “відомстителем за всяку кривду й сваволю”. Однак цей подвиг не мав сенсу, тому що Дон Кіхот повірив на слово господареві, що той заплатить хлопцю, і поїхав геть. Щойно лицар зник, господар побив наймита ще сильніше.

3. Як сталося зіткнення Дон Кіхота з купцями, що засумнівалися в красі Дульсінеї Тобоської? Чи вдалося герою захистити честь дами серця?

Зіткнення з купцями сталося, коли Дон Кіхот, зустрівши їх на дорозі, зажадав, щоб вони визнали його даму, Дульсінею Тобоську, найкрасивішою у світі. Один із купців жартома попросив показати її портрет, додавши, що вони б визнали її красу, навіть якби вона була кривою. Дон Кіхот сприйняв це як образу, розлютився і кинувся на купця. Проте захистити честь дами йому не вдалося: його кінь Росинант спіткнувся і впав, а один із погоничів побив безпорадного лицаря його ж власним списом.

4. Чому Дон Кіхот бореться за визнання міфічної красуні? Чи можна тлумачити цю боротьбу як вияв божевілля? Поясніть свою думку.

Дон Кіхот бореться за визнання Дульсінеї, тому що, за правилами лицарських романів, “мандрований лицар без любові – то все одно, що дерево без листу й овочу або тіло без душі”. Йому потрібна була дама серця, якій він міг би присвячувати свої подвиги. Так, цю боротьбу можна вважати виявом божевілля, адже він вигадав собі ідеальну даму з простої селянки, яка навіть не знала про його існування, і вимагав від реальних людей вірити в його вигадку.

5. Які риси характеру Дон Кіхота розкрилися в епізоді битви з вітряками? Як повівся в цій ситуації Санчо Панса? У чому полягають героїзм і комізм цієї сцени?

В епізоді битви з вітряками Дон Кіхот проявив свою сміливість, рішучість і відданість ідеалам, адже він безстрашно кинувся в бій з уявними “потворними велетнями”. Санчо Панса в цій ситуації був голосом розуму: він намагався переконати господаря, що це звичайні вітряки, а не велетні. Героїзм сцени полягає у шляхетному намірі Дон Кіхота боротися зі злом, а комізм — у повній невідповідності його уявлень реальності, коли він сприймає вітряки за гігантів і зазнає поразки.

6. Схарактеризуйте образ Дон Кіхота, спираючись на текст усіх прочитаних уривків роману. Наведіть відповідні цитати.

Дон Кіхот — це збіднілий дворянин близько 50 років, який, начитавшись лицарських романів, втратив здоровий глузд: “…мозок його до решти висох – ізсунувся бідаха з глузду”. Він шляхетний, добрий і хоче боротися з несправедливістю у світі, проголошуючи себе “відомстителем за всяку кривду й сваволю”. При цьому він бачить світ не таким, яким він є, а крізь призму своїх улюблених книжок, через що постійно потрапляє у смішні та безглузді ситуації, як-от бій з вітряками, яких він вважав за “потворних велетнів”.

7. Що, на вашу думку, спонукає розважливого й практичного Санчо Пансу брати участь у пригодах свого пана?

Розважливого і практичного Санчо Пансу спонукає до участі в пригодах надія на збагачення та покращення свого становища. Він погодився стати зброєносцем, бо Дон Кіхот пообіцяв йому “місце губернатора на якомусь із завойованих островів”. Хоча Санчо і є бідняком, він мріє про краще життя для себе та своєї родини, тому, попри всі дивацтва пана, залишається з ним.

8. Робота в парах. Складіть порівняльну характеристику Дон Кіхота та Санчо Панси. Відповідь оформіть у вигляді таблиці.

9. Чому Дон Кіхота називають лицарем сумного образу? Які риси вдачі героя відображає це наймення?

Дон Кіхота називають лицарем сумного образу, бо його вигляд і доля викликають одночасно і сміх, і співчуття. Це наймення відображає трагічну сторону його характеру. Він — благородний ідеаліст, який щиро хоче творити добро, але його спроби завжди закінчуються поразкою або приниженням, як-от коли його побили купці або коли він зазнав поразки від вітряків. Його зовнішній вигляд — худий, на худій шкапі, у старих іржавих обладунках — теж додає його образу сумних рис. Таким чином, це ім’я підкреслює глибокий контраст між його високими ідеалами та жорстокою, байдужою до них дійсністю.

10. Подискутуймо!

Чому Дон Кіхот, який прагне досягти шляхетних лицарських ідеалів у житті, видається смішним?

Дон Кіхот видається смішним, тому що намагається жити за правилами, які давно застаріли і не відповідають його часу. Епоха мандрівних лицарів минула, тому його поведінка виглядає дивною. Він бачить світ не таким, яким він є, а через призму своїх фантазій: вітряки для нього — велетні, корчма — замок, а селянка — прекрасна дама. Його обладунки та кінь є пародією на справжні лицарські атрибути, що створює комічний ефект. Крім того, його благородні наміри часто призводять до безглуздих ситуацій і завдають шкоди, як у випадку із хлопчиком-наймитом, якого після втручання лицаря побили ще сильніше.

Ким насправді є Дон Кіхот: самовідданим героєм чи блазнем, безумцем чи мудрецем, наївним мрійником чи борцем за людське щастя і гідність?

Дон Кіхот — це дуже складний образ, в якому поєднуються всі ці риси.

• Він безумець і блазень, бо втратив розум від читання романів і його вчинки, як-от бій з вітряками, є смішними для оточення.
• Водночас він самовідданий герой і борець за щастя, адже його головна мета — «поборювати всілякого роду кривди» і захищати слабких.
• Він наївний мрійник, який живе у світі своїх фантазій, не бажаючи бачити реальність.
• Але в його божевіллі є і мудрість, бо він висловлює глибокі гуманістичні думки про свободу, добро і справедливість, які випереджали свій час.

Отже, Дон Кіхот — це і безумець, і мудрець, і мрійник, і герой одночасно. Саме в цій складності й полягає його велич як “вічного” образу.