Маркус-Френк Зузак - Ніколенко відповіді

Posted on:27 липня 2026 р.

1. Як ви вважаєте, чи має сучасна молодь зацікавленість до читання? Доведіть.

Сучасна молодь виявляє інтерес до читання, проте формат взаємодії з літературою змінився. Доказом цього є високі наклади підліткової літератури (Young Adult), популярність тематичних блогів у соціальних мережах (наприклад, книжкових спільнот BookTok), а також активне використання електронних книг та аудіоформатів для самоосвіти й дозвілля.

2. Що необхідно зробити державі для розвитку мотивації до читання книжок? Чи залежить це тільки від держави?

Для розвитку мотивації до читання державі необхідно систематично оновлювати фонди публічних і шкільних бібліотек сучасними виданнями, фінансувати переклади світових бестселерів, підтримувати національних видавців пільгами, а також проводити масштабні промоційні кампанії. Проте успіх цієї ініціативи залежить не лише від держави, а й від родини, яка закладає перші читацькі звички, від школи, яка має зацікавлювати літературою, та від самих авторів і видавців, які створюють конкурентоспроможний і привабливий для молоді контент.

«КРАДІЙКА КНИЖОК» У КІНО

Які моменти фільму викликали у вас співчуття і сум? Чому?

Найбільше співчуття та сум викликає фінальна сцена бомбардування Небесної вулиці, у якій гинуть названі батьки Лізель — Ганс і Роза Губерманни, а також її найкращий друг Руді Стейнер. Цей момент вражає трагізмом, оскільки війна миттєво руйнує життя безневинних людей, які зберегли людяність у нацистській Німеччині. Також глибокий сум викликає сцена вимушеного розставання родини з євреєм Максом Ванденбургом, який змушений піти у невідомість, аби не наражати своїх рятівників на смертельну небезпеку.

Хто з героїв та героїнь (юних і дорослих) вам найбільше сподобався?

Серед юних персонажів найбільшу прихильність викликає Руді Стейнер завдяки його відданій дружбі з Лізель, оптимізму та щирому внутрішньому протесту проти нацистської ідеології, що виявилося у його наслідуванні темношкірого спортсмена Джессі Оуенса. Серед дорослих героїв найбільше подобається Ганс Губерманн, чиє безмежне терпіння, доброта, любов до музики та готовність ризикувати власним життям заради порятунку Макса втілюють справжній гуманізм.

ЧАСТИНА ДРУГА. СТОВІДСОТКОВИЙ ЧИСТИЙ НІМЕЦЬКИЙ ПІТ

1. Які емоції переживала Лізель під час споглядання за підготовкою та спаленням книжок? Чи змінювався емоційний стан дівчини?

Спочатку, під час маршу, у грудях Лізель «щось наростало», коли люди аплодували, і вона навіть тимчасово забувала про свої проблеми. Перед початком спалення вона відчувала тривогу, але не через сам факт знищення книг, а через побоювання, що «усе проґавила», адже їй насправді кортіло побачити, як підпалять купу (хоча внутрішній голос і підказував їй, що це злочин, оскільки книги були для неї найціннішим скарбом). Проте її емоційний стан кардинально змінився під час промови оратора: почувши знайоме слово «комуністи», вона згадала про свою виснажену голодом маму, батька, який зник безвісти, та мертвого братика. Це викликало в неї глибокий гнів, огиду до видовища та усвідомлену ненависть до фюрера.

ЧАСТИНА ДРУГА

2. Зверніть увагу на опис натовпу. Як автор зображує психологію натовпу? Чому поведінка юрби була небезпечною?

Автор зображує психологію натовпу як безлику, некеровану та засліплену ідеологією силу, у якій стирається особистість кожної окремої людини. Юрба діє як єдиний агресивний організм, охоплений спільними емоціями, гаслами та п’янким видовищем руйнування, де люди перестають помічати одне одного, перетворюючись на безлику масу одностроїв та емблем.

Поведінка юрби була небезпечною через повну втрату людьми індивідуального критичного мислення та милосердя під впливом масового психозу. Будь-хто, хто виділявся з цієї маси або випадково падав на землю (як травмований Людвіґ Шмайкль), ризикував бути безжально розтоптаним натовпом, який не здатний зупинитися чи почути голос розуму.

ХВІРТКА ДО КРАДІЖОК

1. Які почуття дівчинки були приховані за «додаванням»? Яких нових значень набуло слово «фюрер» у свідомості Лізель?

За «додаванням» були приховані глибокі почуття болю, туги та усвідомленого гніву дівчинки, викликані трагічними обставинами її життя та втратою рідних.

У свідомості Лізель слово «фюрер» набуло значення уособлення абсолютного зла і стало конкретним винуватцем усіх її страждань, який відібрав у неї маму, тата і братика.

2. Чому Ганс Губерманн не зміг збрехати Лізель? За за що він дав їй ляпаса?

Ганс Губерманн не зміг збрехати Лізель, тому що він глибоко поважав її почуття, бачив її здатність розуміти правду та дорожив довірою між ними, тому не зважився сховатися за фальшивими словами.

Він дав їй ляпаса за те, що вона вголос на вулиці висловила свою ненависть до фюрера.

3. Чого Ганс Губерманн навчав Лізель? Навіщо?

Ганс Губерманн навчав Лізель читати та писати, щоб відкрити для неї світ літератури, який став для дівчинки духовним притулком та порятунком від суворої воєнної реальності. Також він навчав її політичної обережності, необхідності приховувати свої справжні почуття і демонструвати публічну лояльність до нацистського режиму, щоб уберегти її від переслідувань, арешту чи загибелі.

КНИЖКА З ВОГНЮ

1. Які нові вміння були потрібні Лізель, щоб діставати книжки?

Щоб діставати книжки, Лізель були потрібні такі вміння, як вправність, рішучість і швидкість, а також найважливіша умова — удача.

КНИЖКА З ВОГНЮ

2. Чому її вабив курган попелу?

Курган попелу вабив Лізель, тому що в ній жила непереборна пристрасть до книжок і читання, а також бажання знайти серед залишків вогнища щось уціліле. Крім того, згарище притягувало її погляд наче магніт і асоціювалося в її уявленні із чимось самотнім, беззахисним та безсилим змінити власну долю.

3. Чи був ризик у діях Лізель? Чому вона це робила?

Ризик у діях Лізель був надзвичайно високим, оскільки порятунок та викрадення книги з нацистського вогнища вважалися серйозним політичним злочином, який загрожував суворим покаранням як для самої дівчинки, так і для її прийомної родини. Вона робила це через непереборний потяг до книг, які дарували їй свободу і душевний спокій, а також через внутрішній протест проти безглуздого знищення літератури.

МЕРОВА БІБЛІОТЕКА

1. Які емоції переживала Лізель, коли побачила бібліотеку в домі мера?

Спочатку Лізель відчула сильний страх перед можливим покаранням, але згодом цей страх змінився неймовірним захопленням, подивом, радістю та зачудуванням від краси кімнати, вщерть заповненої різнобарвними акуратними стелажами книг.

2. Чому, на вашу думку, мерова дружина запросила Лізель до бібліотеки? Що ще зробила вона для дівчинки, щоб та могла брати книжки?

Дружина мера запросила Лізель до бібліотеки, оскільки побачила її щирий і глибокий інтерес до читання та знала, що дівчинка врятувала книгу зі згарища. Співпереживаючи сироті та відчуваючи глибоку самотність через утрату власного сина, вона вирішила відкрити для дівчинки світ літератури. Щоб Лізель могла брати книги, мерова дружина навмисно залишала вікно бібліотеки відчиненим, дозволяючи їй безперешкодно проникати всередину, а згодом залишила для неї словник із листом-запрошенням.

ОЗНАКИ ЛІТА

Чому книжка, яку читала Лізель, була забороненою в Німеччині часів Другої світової війни?

Книжка «Знизування плечима» була забороненою в Німеччині часів Другої світової війни, оскільки її головним героєм був єврей, якого автор змалював у позитивному світлі, що прямо суперечило державній ідеології нацизму та антисемітській пропаганді.

АКТИВНОСТІ. КОМУНІКАЦІЯ

1. Які реальні події покладено в основу твору «Крадійка книжок»?

В основу твору покладено історичні події Другої світової війни в нацистській Німеччині, зокрема Голокост, переслідування євреїв, ідеологічний тиск режиму, масове спалення книг нацистами та бомбардування німецьких міст авіацією союзників. Письменник Маркус Зузак також спирався на реальні випадки, коли німці переховували євреїв у підвалах своїх домівок, та на розповіді своїх батьків, які були очевидцями подій того часу в Європі.

2. Відшукайте в тексті побутові та історичні деталі, що характеризують той час.

У тексті твору відображено такі деталі епохи:

3. У чому полягає незвичайність розповідача у творі?

Незвичайність розповідача полягає в тому, що історія викладається від імені персоніфікованої Смерті. Такий вибір автора дозволяє показати трагічні події Другої світової війни з нетипового філософського ракурсу, адже Смерть спостерігає за людьми на межі життя та загибелі, де найяскравіше виявляється їхня справжня сутність, моральний вибір та внутрішня сила.

4. Які випробування випали на долю Лізель?

На долю Лізель випали такі випробування:

5. Чого навчав Ганс Губерманн дівчинку? Чи засвоїла вона його уроки?

Ганс Губерманн навчив Лізель читати й писати, створивши для неї імпровізований алфавіт на стінах підвалу. Він також дав їй важливий урок виживання й політичної обережності, пояснивши, що не можна відкрито висловлювати свою ненависть до фюрера на вулиці чи в школі, а також змусив її вивчити нацистське вітання задля власної безпеки. Окрім цього, власним прикладом він навчав дівчинку милосердю, доброті, взаємодопомозі та збереженню людської гідності за будь-яких умов.

Лізель повністю засвоїла ці уроки. Вона не лише палко полюбила книги й навчилася знаходити в них душевний порятунок, але й перейняла високі моральні орієнтири свого прийомного батька, допомагаючи переховувати Макса, підтримуючи сусідів під час бомбардувань читанням вголос та співчуваючи полоненим єврейським в’язням.

КОМУНІКАЦІЯ

6. Які «злочини», з погляду тодішньої нацистської влади, вчинили Лізель та родина Губерманнів?

З погляду нацистської влади, найтяжчим злочином родини Губерманнів була державна зрада — переховування єврея Макса Ванденбурга у своєму підвалі, що загрожувало їм ув’язненням або стратою. Ганс Губерманн також виявляв ідеологічний сумнів, не підтримував політику нацистської партії та публічно висловлював співчуття переслідуваним. «Злочин» Лізель Мемінґер полягав у тому, що вона потайки рятувала, крала та читала літературу, яку нацистський режим офіційно засудив до знищення як «ненімецьку» та шкідливу (зокрема, книгу «Зновування плечима», де позитивним персонажем виступає єврей). Окрім того, Лізель вголос висловлювала ненависть до фюрера, що суворо заборонялося тогочасною диктатурою.

АНАЛІЗ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

7. Які проблеми порушено в романі «Крадійка книжок»? Які з цих проблем є актуальними для сьогодення?

У романі «Крадійка книжок» Маркус Зузак порушує проблеми трагедії дитинства на тлі війни, згубного впливу пропаганди на свідомість суспільства, виживання людини в умовах жорстокого тоталітарного режиму, збереження людської гідності й здатності до співчуття. Окреме місце у творі посідає проблема сили слова й книги як інструментів внутрішньої свободи й духовного порятунку.
Для сучасного світу надзвичайно актуальними залишаються проблеми збереження людяності й допомоги ближнім під час військових конфліктів, протистояння масовій ворожій пропаганді, а також роль культури й читання як засобів збереження психологічної стійкості й моральних орієнтирів у кризові часи.

8. Як змінюється образ Лізель Мемінґер протягом твору? Що і хто впливає на ці зміни? Створіть хмару слів до образу дівчинки. Прокоментуйте.

Протягом роману Лізель Мемінґер проходить складний шлях духовного та особистісного зростання. На початку твору вона постає заляканою, самотньою та глибоко травмованою втратою брата й матері дівчинкою, яка не вміє читати. Проте до кінця роману вона перетворюється на духовно зрілу, сильну особистість, яка усвідомлює силу слова і свідомо протистоїть ідеологічному тиску нацизму.

На ці зміни вирішальний вплив мають люди та книги. Прийомний батько Ганс Губерманн, який з терпінням і любов’ю навчив її читати, став для неї втіленням безпеки, доброти та моральної опори. Переховуваний єврей Макс Ванденбург відкрив Лізель глибинне значення творчості й свободи самовираження. Її найкращий друг Руді Штайнер дарував їй безкорисливу підтримку, вірність та щирі почуття, а дружина бургомістра Ільза Германн відкрила для неї двері своєї бібліотеки, що дозволило дівчинці поринути у світ художнього слова. Саме книги стали для Лізель головним джерелом сили, яке допомогло врятувати її душу від жорстокості навколишнього світу.

[!NOTE] > Промпт для створення зображення:
A beautiful word cloud visualization in the shape of an open book, dedicated to the character Liesel Meminger from ‘The Book Thief’. The background is vintage warm parchment. All text inside the word cloud must be in Ukrainian language. The words should be clear, artistic, and legible. The most prominent and largest words are ‘КНИЖКИ’, ‘СИЛА СЛОВА’, and ‘ЛЮДЯНІСТЬ’. Medium-sized words are ‘ДРУЖБА’, ‘СПІВЧУТТЯ’, ‘МИЛОСЕРДЯ’, ‘СВОБОДА’, ‘ГІДНІСТЬ’. Smaller words filling the spaces are ‘ЛЮБОВ’, ‘КРАДІЙКА’, ‘СТІЙКІСТЬ’, ‘ГАНС’, ‘РУДІ’. Artistic, literary style, no realistic human faces, focusing purely on typographic design.

Коментар до хмари слів:
Створена хмара слів відображає основні поняття, що визначають сутність образу Лізель Мемінґер. Найбільші слова «КНИЖКИ» та «СИЛА СЛОВА» підкреслюють, що література стала головним інструментом її внутрішнього перетворення. Поняття «ЛЮДЯНІСТЬ», «СПІВЧУТТЯ», «МИЛОСЕРДЯ» та «ГІДНІСТЬ» акцентують на її здатності залишатися людиною попри жахи війни та репресії. Імена «ГАНС» і «РУДІ», а також слово «ДРУЖБА» вказують на важливість близьких людей у її житті, які допомогли їй подолати самотність і страх.

ТВОРЧЕ САМОВИРАЖЕННЯ

9. Напишите есе на тему «Культура проти війни».

Війна за своєю суттю прагне знищити не лише матеріальні здобутки людства, а й саму його сутність — пам’ять, ідентичність та здатність мислити. У часи масштабного насильства культура постає найсильнішим інструментом духовного опору, який захищає людину від морального занепаду. Роман Маркуса Зузака «Крадійка книжок» яскраво ілюструє цю протидію, показуючи, що навіть звичайне слово може стати щитом проти ідеології смерті.

Нацистський режим намагався уніфікувати свідомість суспільства через тотальну цензуру й спалення книжок. Проте порятунок Лізель Мемінґер книги «Знизування плечима» зі згарища стає актом тихого, але рішучого бунту проти системи. Книга у творі виступає символом критичного мислення та збереження пам’яті. Коли реальний світ навколо руйнується від бомбардувань, підвал будинку Губерманнів стає простором безпеки, де читання допомагає людям долати жах, зберігати розум і підтримувати одне одного. Макс Ванденбург зафарбовує сторінки пропагандистської книги Гітлера «Майн Кампф» білою фарбою, щоб написати поверх неї власну історію про дружбу й милосердя. Це наочний приклад того, як культура буквально стирає та нейтралізує ідеологію війни.

Культура протидіє війні, оскільки вона апелює до людяності, вчить співчувати та спонукає бачити в іншому особистість, тоді як війна вимагає знеособлення та сліпої ненависті. Мистецтво й література дають людині внутрішню опору, сенс існування та надію на відродження. Отже, культура є потужною зброєю гуманізму, яка не дозволяє війні здобути остаточну перемогу над людською душею.

ЦИФРОВІ НАВИЧКИ

10. За допомогою інтернету з’ясуйте, які книжки спалювали в нацистській Німеччині. Поясніть, чому це відбувалося.

У нацистській Німеччині під час публічних акцій, які розпочалися 10 травня 1933 року, спалювали книжки, що суперечили націонал-соціалістичній ідеології. До «чорних списків» потрапили твори єврейських авторів, праці марксистського, комуністичного та соціалістичного спрямування, пацифістська й антивоєнна література, а також книги, що критикували нацизм або пропагували демократичні цінності. Було знищено тисячі книг таких видатних авторів, як Карл Маркс, Еріх Марія Ремарк, Томас Манн, Генріх Манн, Стефан Цвейг, Зигмунд Фрейд, Альберт Ейнштейн, Бертольд Брехт, Генріх Гейне, а також іноземних письменників, зокрема Ернеста Гемінґвея, Джека Лондона та Гелен Келлер.

Це відбувалося через прагнення нацистської влади встановити тотальний ідеологічний контроль над суспільством і викорінити будь-яке інакодумство. Знищуючи книги, режим намагався подолати свободу слова та критичне мислення, виховати лояльне покоління, позбавлене гуманістичних цінностей, і замінити різноманітність світової культури єдиною державною пропагандою, яка б виправдовувала війну та расову дискримінацію.

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПРОЕКТИ

11. Для групової роботи. Створіть список книжок, які могли б сподобатися Лізель Мемінґер. Підготуйте стислі повідомлення та презентації про них.

Список художніх творів, які відповідають світогляду Лізель Мемінґер, її любові до слова та прагненню справедливості:

  1. «Щоденник Анни Франк» (Анна Франк)
    Стисле повідомлення: Цей автобіографічний твір є щоденником єврейської дівчинки, яка переховувалася від нацистського терору в Амстердамі. Для Лізель ця книжка стала б близькою, адже вона безпосередньо стикалася з переховуванням єврея Макса Ванденбурґа у підвалі власного дому. Щоденник демонструє, як підліток зберігає багатство внутрішнього світу, мрії та людяність серед жахів війни.
    Презентаційний слайд: Тема стійкості особистості перед обличчям тоталітарного режиму.

  2. «451 градус за Фаренгейтом» (Рей Бредбері)
    Стисле повідомлення: Науково-фантастичний роман-антиутопія описує суспільство, у якому книжки перебувають під забороною та підлягають спаленню пожежниками. Цей сюжет перегукується з досвідом Лізель, яка на власні очі бачила багаття з книг у нацистській Німеччині. Твір Бредбері наголошує на тому, що література є носієм людської пам’яті та свободи, без якої суспільство приречене на деградацію.
    Презентаційний слайд: Символізм книги як інструменту збереження людяності та боротьби з цензурою.

  3. «Маленький принц» (Антуан де Сент-Екзюпері)
    Стисле повідомлення: Алегорична повість-казка розповідає про дружбу, відповідальність за тих, кого приручили, та важливість бачити серцем. Лізель, яка понад усе цінувала щирі зв’язки з Гансом Губерманном, Руді та Максом, знайшла б у цій книжці розраду. Твір допомагає відволіктися від жорстокої буденності та нагадує про чистоту дитячого сприйняття світу.
    Презентаційний слайд: Психологічна терапія через казку та цінність безумовної любові й дружби.

[!NOTE] > Промпт для створення зображення:
A presentation slide titled ‘Книжкова полиця для Лізель Мемінґер’ in clean Ukrainian font. The slide displays three books on a rustic wooden shelf: ‘Щоденник Анни Франк’, ‘451° за Фаренгейтом’, and ‘Маленький принц’. The background depicts a warm, candlelit basement with a hand-drawn alphabet on the wall. All text on the slide must be in Ukrainian.

12. Дослідіть значення понять «расизм» і «ксенофобія». Наведіть приклади, що ілюструють ці поняття в романі «Крадійка книжок». Поясніть, чому ці явища є небезпечними.

Визначення понять:

Приклади з роману «Крадійка книжок»:

  1. Нацистська пропаганда на зборах дитячих організацій (БДМ та Гітлер’юґенд), де дітям прищеплювали ідею про винятковість арійської раси та шкідливість інших народів.
  2. Гоніння євреїв через місто Молькінґ, коли нацисти вели полонених у концтабори, демонструючи крайню форму державного расизму та антисемітизму.
  3. Заборона спілкуватися з євреями та засудження поведінки Руді Штайнера, який пофарбував тіло сажею, щоб бути схожим на свого кумира — темношкірого легкоатлета Джессі Оуенса. Для нацистського суспільства захоплення темношкірою людиною вважалося ганебним через расові упередження.

Небезпека явищ:
Расизм і ксенофобія є небезпечними, оскільки вони легітимізують насильство, сіють суспільну ворожнечу та руйнують емпатію. У масштабах держави ці явища призводять до тоталітаризму, масових репресій, воєнних злочинів та геноциду (таких як Голокост), забираючи мільйони людських життів та нищачи культурну спадщину.

ЖИТТЄВІ СИТУАЦІЇ

13. Які літературні й мистецькі твори вітчизняних та зарубіжних авторів / авторок допомагають виживати вам особисто в період повномасштабного вторгнення?

У період повномасштабного вторгнення підтримувати моральний дух, знаходити внутрішню силу та розуміти природу подій допомагають такі художні твори:

  1. Збірка поезій «Триста поезій» Ліни Костенко. Її патріотична лірика, зокрема вірші про незламність українського народу, дарують відчуття історичної спадкоємності боротьби та вселяють віру в перемогу.
  2. Роман «Тигролови» Івана Багряного. Історія Григорія Многогрішного, який протистояв радянській репресивній машині у тайзі, демонструє перемогу людської гідності та незламної волі над жорстокістю і насильством. Твір нагадує, що навіть в екстремальних умовах людина здатна вижити і перемогти.
  3. Роман-антиутопія «1984» Джорджа Орвелла. Ця зарубіжна класика допомагає аналізувати методи пропаганди, маніпуляцій та тоталітарного тиску, які використовує ворог, що дає змогу зберігати критичне мислення та інтелектуальний спротив.
  4. Роман «Крадійка книжок» Маркуса Зузака. Приклад Лізель Мемінґер, яка знаходила порятунок у словах та книгах серед бомбардувань і страху, мотивує шукати розраду в мистецтві й літературі, зберігаючи людяність у найтемніші часи.