Запитання на полях
1. Які думки тривожили Якова?
Яків боявся, що поміщиця взагалі не захоче відпустити його або заломить таку суму, якої він не зможе виплатити навіть із київським заробітком. Крім того, його тяжко гнітили слова старого Кохана, який навідріз відмовився видавати доньку за кріпака: «За панського дочки не оддам. Лучче нехай іде в черниці».
2. Чому Кохан не оддає своєї дочки за Якова?
Старий Кохан понад усе цінує свою козацьку честь і пишається вільним походженням. Він принципово не хоче родичатися з панами та кріпаками, бо вважає, що віддати вільну козачку за невільника — це зганьбити й перевести весь свій чесний рід.
3. Чи жадає Кохан грошей, які Яків заробив у Києві?
Ні, Кохан не шукає жодної користі й не зазіхає на заробіток парубка. Він наполягає, щоб Яків витратив ці гроші на викуп з неволі, і навіть пропонує щиру допомогу — дати власних грошей, якщо пані запросить забагато.
4. Спрогнозуйте, як розвиватимуться події. Чи погодиться пані на викуп?
Я вважаю, що пані обов’язково погодиться на викуп, бо такі пани понад усе люблять легкі гроші. Вона почне вихвалятися, торгуватися й набивати собі ціну, але нагоди нажитися на селянинові не впустить. Зрештою Яків зможе викупитися й отримати омріяну волю.
5. У чому виявилася майстерність дядька як переговорника?
Дядько проявив життєву хитрість і добре знання панської жадібності. Коли пані заговорила про величезні суми в пів тисячі, він удав, ніби таких грошей вони зроду не мають, уклонився й пішов до дверей. Злякавшись утратити покупця, пані сама спинила їх і суттєво зменшила суму до трьохсот карбованців. Також дядько вчасно стримав нетерплячого Якова жестом «не мішайсь!».
6. Що означає виділений у цьому абзаці вислів?
Прислів’я «із миру по нитці — голому сорочка» означає, що спільними невеликими внесками багатьох людей можна допомогти комусь одному у скруті. Проте хитрий і ласий до наживи писар Захаревич цинічно виправдовує цими словами свої постійні побори й хабарі, які він здирає з безправних селян.
Перевіряємо
1. Розгадайте ребуси. Як слова-розгадки пов’язані з оповіданням Марка Вовчка «Викуп»?
Слова-розгадки ребусів — викуп та воля.
Ці поняття є ключовими для твору. «Викуп» — це назва оповідання й головна подія, завдяки якій кріпак Яків Харченко сплачує поміщиці гроші та звільняється від неволі. Слово «воля» втілює провідну ідею твору: свобода є найвищою цінністю для людини, адже тільки ставши вільним, Яків зміг зберегти гідність і одружитися з коханою Мартою.
2. Розв’язкою оповідання є подія, наведена в рядку
В (Яків одружується з Мартою.)
3. За соціальним походженням Марта Коханівна була
Г (козацького роду)
Аналізуємо
4. Чи зазначено в оповіданні рік, коли сталися описані події? Укажіть на шкалі часу період, у який вони відбувалися. Обґрунтуйте відповідь.
У тексті точного року подій не названо. На шкалі часу ці події відбувалися в період між 1783 роком (указ Катерини ІІ про закріпачення селян) та 1861 роком (скасування кріпосного права).
Це доводиться тим, що Яків є кріпаком і змушений платити поміщиці викуп за свою свободу, отже, кріпосне право ще діє. Водночас село Хмелинці показане як вільне козацьке поселення, де селяни ще пам’ятають гетьманів і сотників та бережуть традиції вільного стану.
5. Які ідеї, на вашу думку, прагнула донести авторка своїм твором? Які проблеми порушила?
Авторка прагнула показати, що воля — це основа людської гідності, а щире кохання, чесна праця та рішучість здатні перемогти будь-яку соціальну несправедливість. У творі порушено проблеми важкого й безправного життя кріпаків, поміщицького свавілля, чиновницького хабарництва, збереження козацької честі та боротьби за власне щастя.
6. Визначте, чи правдивими є наведені твердження, ураховуючи зміст прочитаного твору.
| № | Твердження | Відповідь |
|---|---|---|
| 1 | Яків хотів викупити Марту з неволі. | НІ |
| 2 | Яків Харченко був кріпаком. | ТАК |
| 3 | Пані без вагань погодилася дати Якову волю. | НІ |
| 4 | Яків зміг викупити себе завдяки праці та наполегливості. | ТАК |
| 5 | Писар вимагав хабаря за свою роботу. | ТАК |
7. Як авторка характеризує батька Марти – Кохана? У чому проявляється його гідність і сила характеру? Чому Кохан, знаючи про почуття своєї доньки до Якова, стає на перешкоді їхнім взаєминам?
Авторка змальовує Кохана як першого чоловіка на селі — ставного, поважного козака з гордою поставою, якого поважають і старі, і малі. Його гідність проявляється у вірності традиціям свого вільного роду та непохитній твердості слова. Знаючи про кохання молодих, він чинить перешкоду шлюбу лише тому, що не може допустити, аби дочка вільного козака стала панською кріпачкою та знеславила свій рід.
8. Знайдіть у тексті фрагмент, що описує першу зустріч Якова й дядька з пані. Схарактеризуйте поведінку жінки. Що можна сказати про побут і спосіб життя цієї пані?
Першу зустріч передає такий уривок: «Обідньої вже доби сама пані вкотила, як на колесах; пухла така, ніби на дріжджах зійшла; у перснях, у атласах. Прийшла просто до дзеркала, повернулася двічі, так і зашуміло по покоєві, як сухе листя; плюхнуло в крісло, аж її підкинуло; тоді зирк на нас! – Чого вам треба? – питає».
Поведінка пані пихата, зневажлива й ненажерлива до чужих грошей. Вона веде безтурботне, розкішне та марнотратне життя: прокидається аж опівдні, ходить у коштовних сукнях і перснях, тримає заляканих дворових слуг і не має жодного співчуття до своїх селян.
9. Які риси характеру допомогли Якову Харченку досягти мети в пошуках щасливої долі? А які, навпаки, могли стати на перешкоді його намірам?
- Допомогли досягти мети: працьовитість, цілеспрямованість, наполегливість, порядність, відповідальність, відданість коханню, щирість і гідність (він чесно заробив гроші важкою працею в Києві й терпляче йшов до мети).
- Могли стати на перешкоді: надмірна схвильованість, невпевненість і довірливість (через емоційність парубок часто впадав у розпач, а через недосвідченість міг віддати всі гроші й переплатити пані чи писареві, якби поруч не було розважливого дядька).
10. Як упродовж твору змінюється настрій Якова залежно від описаних подій? Зафіксуйте емоції героя як продовження логічного ланцюжка. Чи можна їх зобразити у формі графіка?
Логічний ланцюжок зміни емоцій Якова:
Відчай — пригніченість — хвилювання — надія — тривога — радість — безмежне щастя.
Зобразити ці емоції у формі графіка цілком можливо: на горизонтальній осі відкласти ключові події твору, а на вертикальній — емоційний стан парубка. Спочатку лінія різко падає вниз (страх перед зустріччю з пані та розмова з непохитним Коханом), потім хвилеподібно коливається під час важких торгів у поміщиці та кабінеті писаря, а у фіналі стрімко злітає до найвищої точки під час визволення й весілля.
Ось наочний графік динаміки емоційного стану Якова:
Перевіряємо та аналізуємо
11. Установіть відповідність між персонажем і його характеристикою.
1 Яків — Д (щирість, працьовитість, бореться за своє щастя)
2 Кохан — Г (справедливість, принциповість, тримає своє слово)
3 пані — В (жадібність, марнотратство, байдужість до моральних цінностей)
4 Марта — Б (порядність, повага до старших, козацького роду)
5 Захаревич — А (лукавість, підступність, шукає вигоди)
12. Наведіть 2‒4 приклади використання фразеологізмів в оповіданні та поясніть їхнє значення.
- «Ніби води в рот набрав» — раптово замовкнути, вперто не говорити ні слова.
- «Ані пари з уст» — зберігати повну мовчанку.
- «Як Марко по пеклу» — хаотично й метушливо бігати туди-сюди.
- «Як дурень із печі» — вчинити недоречно, передчасно або нерозважливо проявити свої почуття.
Міркуємо
13. Чи порушено в оповіданні питання, які актуальні для нашого часу? Відповідь аргументуйте.
Так, у творі порушено чимало актуальних питань. Найперше — це цінність свободи та власної гідності, за які українці борються повсякчас. Також дуже актуальною є тема чесної праці задля власного щастя та проблема корупції, адже поведінка писаря Захаревича, який вимагає хабаря за кожен підпис, нагадує сучасних недоброчесних чиновників.
14. Об’єднайтеся в групи та розподіліть між групами вказані твори. Обміркуйте в групі, що є спільного й відмінного між визначеним твором і оповіданням «Викуп».
Група 1. Г. Квітка-Основ’яненко «Сватання на Гончарівці»
| Відмінне (оповідання «Викуп») | Спільне | Відмінне («Сватання на Гончарівці») |
|---|---|---|
| Яків виборює свободу важкою щоденною працею; твір є реалістичним соціально-побутовим оповіданням. | Щире кохання молодих людей, якому заважає кріпацький стан парубка; палке прагнення здобути волю заради весілля. | Гумористично-сатирична комедійна п’єса, де Олексій здобуває волю завдяки кмітливості та хитрощам дядька Скорика. |
Група 2. М. Коцюбинський «Дорогою ціною»
| Відмінне (оповідання «Викуп») | Спільне | Відмінне («Дорогою ціною») |
|---|---|---|
| Визволення відбувається законним мирним викупом за чесно зароблені гроші; фінал світлий і щасливий. | Незламне прагнення кріпаків вирватися на волю заради щастя, кохання та збереження людської гідності. | Герої обирають небезпечну втечу за Дунай, що завершується важкою втратою та загибеллю Соломії. |
Група 3. І. Франко «Захар Беркут»
| Відмінне (оповідання «Викуп») | Спільне | Відмінне («Захар Беркут») |
|---|---|---|
| Соціально-побутове вирішення особистої долі одного селянина в кріпосницьких реаліях XIX століття. | Уславлення вільнолюбства, людської честі, козацької/громадської гідності та боротьби проти поневолювачів. | Героїчна збройна боротьба всієї тухольської громади проти монгольських нападників у XIII столітті. |
Група 4. М. Гоголь «Сорочинський ярмарок»
| Відмінне (оповідання «Викуп») | Спільне | Відмінне («Сорочинський ярмарок») |
|---|---|---|
| Розкрито гірку соціальну дійсність кріпацтва, безправ’я селян перед поміщиками та свавілля судових писарів. | Багатий народний колорит і побут; подолання життєвих перешкод на шляху парубка й дівчини до шлюбу. | Події розгортаються через ярмарковий гумор, витівки кмітливого цигана та елементи народної чортівні й демонології. |
15. Марко Вовчок у «Народних оповіданнях» не дає імен переважній більшості представників панства. Як ви вважаєте, чому вони безіменні?
Я вважаю, що авторка не дає поміщикам імен, бо показує їх як узагальнений тип тогочасних визискувачів. Для поневолених кріпаків не мало значення ім’я пана, адже всі вони уособлювали одне й те саме лихо — жорстокість, жадібність, свавілля та зневагу до простого народу.
16. Прокоментуйте думку Івана Франка про те, що Марко Вовчок знала й зуміла майстерно відтворити «такі тайни історичної душі українського народу і такі глибини, яких тепер уже ніхто не знає або виповісти не вміє».
Франко мав на увазі, що письменниця змогла дуже точно й проникливо змалювати народну вдачу: прагнення до правди й волі, гордість за свій козацький рід і вміння щиро кохати попри всі біди. Вона зробила це неповторною, пісенною й живою народною мовою, якою в оповіданні говорить звичайний дядько-оповідач.
17. Бувають ситуації, коли надмірна емоційність може зашкодити. Наприклад, дядько допоміг Якову стримати свою радість після того, як пані оголосила суму викупу. Чому дядько так учинив? Чи були у вашому житті випадки, коли надмірна емоційність ставала перешкодою для комунікації з іншими? Прочитайте поради щодо контролю за емоціями у важливих ситуаціях, доповніть цей список власними пропозиціями.
Дядько вчинив так мудро, бо знав ненажерливу вдачу пані. Якби вона побачила, як нестямно Яків радіє сумі в триста карбованців, то відразу здогадалася б, що продешевила, і вимагала б набагато більше або взагалі передумала.
У моєму житті теж траплялося, коли через надмірне хвилювання чи гнів я починав гарячкувати під час важливої суперечки, говорив зайві слова й через це тільки шкодив собі.
Я доповнив би список порад такими пунктами:
- Зробити три глибокі й повільні вдихи перед тим, як відповісти.
- Подумки порахувати до десяти, щоб дати розуму взяти гору над почуттями.
- Ніколи не приймати важливих рішень у хвилину ейфорії або сильного розпачу.
Творче завдання
18. Напишіть листа (5–7 речень) від імені Якова Харченка до Марти перед викупом, розкажіть про свої наміри, надії, сподівання.
Моя люба й мила Мартусю!
Пишу тобі з надією в серці, що вже незабаром усе наше горе залишиться позаду. Я тяжко працював у Києві й не шкодував рук, аби зібрати кожну копійку задля нашої спільної волі. Завтра ми разом із дядьком вирушаємо до панії, щоб віддати викуп і нарешті покінчити з панською неволею. Вірю, що Господь буде милостивий до нас, а пані не заломить більшої ціни, ніж я маю. Тоді твій батько більше не докорятиме мені кріпацтвом і поблагословить нас на щасливе життя. Чекай на мене з вольною грамотою та готуй вишивані рушники!
Завдання з карти-плану уроків
Карта-план до уроку 28. Марко Вовчок. Короткі відомості про письменницю. Оповідання «Викуп». Сюжет твору
Етапи уроку та опрацювання завдань:
I. Актуалізація знань. Перевірка домашнього завдання
Вправа «Вершина успіху». Оберіть три якості, які, на вашу думку, допоможуть бути успішним / успішною (працелюбність, наполегливість, відповідальність, організованість, цілеспрямованість, позитивний настрій, самостійність, взаєморозуміння, вихованість, товариськість):
Я обираю наполегливість, цілеспрямованість і працелюбність. Саме ці риси допомагають не опускати рук перед перешкодами, впевнено рухатися до поставленої мети та щоденною сумлінною працею здобувати справжній життєвий успіх, як це зробив головний герой оповідання Яків Харченко.
II. Мотивація навчальної діяльності. Презентація теми уроку
Вправа «Хвилина гордості». Розкажіть, ким ви пишаєтесь у своєму житті, за що чи за кого відчуваєте гордість:
Я щиро пишаюся нашими українськими захисниками та захисницями, які щодня боронять рідну землю від ворога й демонструють незламну козацьку мужність і вільнолюбство. Також я пишаюся своїми батьками, які підтримують мене в усіх починаннях і навчають жити чесно й гідно.
III. Сприйняття та засвоєння матеріалу. Робота з підручником
Колективна робота. Наскрізне читання. Прочитайте текст (с. 112).
Прийом «Гронування». Складіть інформаційне гроно «Марко Вовчок»:
Марко Вовчок (Марія Вілінська) — авторка «Народних оповідань» (1857 р.); підписана чоловічим псевдонімом; майстриня реалістичної малої прози; викривачка кріпосництва; захисниця українського селянства та жінок-кріпачок; послідовниця ідей Тараса Шевченка в прозі; збирачка народної мови та звичаїв.
Коментоване читання. Прочитайте оповідання «Викуп» (с. 113–120). Дайте відповіді на запитання, що супроводжують текст:
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 1–6 у рубриці «Запитання на полях».
Робота з ребусами. Виконайте завдання 1 (с. 120):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 1 у рубриці «Перевіряємо».
Бесіда за прочитаним. Виконайте завдання 2–3 (с. 121):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 2, 3 у рубриці «Перевіряємо».
IV. Формування нових знань, умінь та навичок
Прийом «Стрічка часу». Виконайте завдання 4 (с. 121):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 4 у рубриці «Аналізуємо».
Вправа «Мікрофон». Виконайте завдання 5 (с. 121):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 5 у рубриці «Аналізуємо».
Прийом «Відкрита трибуна». Виконайте завдання 7 (с. 121):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 7 у рубриці «Аналізуємо».
V. Закріплення вивченого матеріалу, узагальнення та корекція знань
Вікторина «Так чи ні». Виконайте завдання 6 (с. 121):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 6 у рубриці «Аналізуємо».
Прийом «Піраміда твору»:
Яків.
Закоханий кріпак.
Село, Київ, маєток.
Неволя, заборона одруження, кріпацтво.
Працює в Києві задля грошей.
Кохан відмовляється віддати доньку за кріпака.
Яків із дядьком торгуються з жадібною поміщицею.
Викуп сплачено, Яків вільний і одружується з Мартою.
VI. Підбиття підсумків. Рефлексія
Інтерактивна гра «Парочки»:
Онлайн-вправа LearningApps: відкрити інтерактивну вправу
Підказки для виконання: з’єднайте імена персонажів із їхніми ролями та характеристиками (Яків Харченко — працьовитий кріпак, що прагне викупитися; Марта — донька старого козака; Кохан — поважний козак, який не хоче родичатися з кріпаками; пані — сріблолюбна поміщиця; писар Захаревич — хитрий хабарник).
Анкета «Три М». Зазначте три моменти, які вам вдалося виконати під час уроку, й одну дію, що поліпшить вашу роботу на наступному уроці:
- Мені вдалося уважно прочитати твір і розгадати ребуси підручника.
- Я успішно проаналізував характер і мотиви вчинків старого Кохана.
- Мені вдалося створити «піраміду твору» за сюжетом оповідання.
Дія для поліпшення роботи: наступного разу буду активніше висловлювати власну думку під час дискусії в класі.
VII. Домашнє завдання
Виконайте завдання 17 (с. 122):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 17 у рубриці «Міркуємо».
Карта-план до уроку 29. Прагнення волі як визначальна риса українського народу. Цілеспрямованість Якова Харченка в пошуках щасливої долі
Етапи уроку та опрацювання завдань:
I. Актуалізація знань. Перевірка домашнього завдання
Інтерактивна вправа «Класифікація»:
Онлайн-вправа LearningApps: відкрити інтерактивну вправу
Підказки для виконання: розподіліть запропоновані риси вдачі відповідно до персонажів оповідання:
- Яків Харченко: працьовитість, цілеспрямованість, щире кохання, наполегливість.
- Старий Кохан: поважність, гордість за козацький рід, принциповість, непохитність.
- Пані-поміщиця: жадібність, пихатість, сріблолюбство, марнотратство.
II. Мотивація навчальної діяльності. Презентація теми уроку
Вправа «Три вчинки». Запишіть на аркуші паперу три хороші вчинки, які ви зробили протягом останнього тижня:
- Допоміг молодшій сестрі розібратися зі складним завданням з математики.
- Прибрав у шкільному подвір’ї під час суботника.
- Провідав стареньку сусідку та приніс їй свіжого хліба з магазину.
III. Сприйняття та засвоєння матеріалу. Робота з підручником
Вибіркове читання. Виконайте завдання 8 (с. 121):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 8 у рубриці «Аналізуємо».
Лексична робота. Виконайте завдання 9 (с. 121):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 9 у рубриці «Аналізуємо».
Прийом «Ланцюжок емоцій». Виконайте завдання 10 (с. 121):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 10 у рубриці «Аналізуємо».
IV. Формування нових знань, умінь та навичок
Індивідуальна робота. Виконайте завдання 11 (с. 122):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 11 у рубриці «Перевіряємо та аналізуємо».
Робота з фразеологізмами. Виконайте завдання 12 (с. 122):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 12 у рубриці «Перевіряємо та аналізуємо».
Прийом «Моя теза». Виконайте завдання 13 (с. 122):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 13 у рубриці «Міркуємо».
V. Закріплення вивченого матеріалу, узагальнення та корекція знань
Робота в групах. Виконайте завдання 14 (с. 122):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 14 у рубриці «Міркуємо».
Вправа «Погляд». Виконайте завдання 16 (с. 122):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 16 у рубриці «Міркуємо».
VI. Підбиття підсумків. Рефлексія
Проблемне запитання. Виконайте завдання 15 (с. 122):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 15 у рубриці «Міркуємо».
Прийом «Аргумент». Доповніть речення та аргументуйте свою думку:
Робота на уроці була для мене пізнавальною та цікавою, бо ми порівнювали твір Марка Вовчка з іншими перлинами української літератури.
Тема здалася мені надзвичайно актуальною, тому що воля та людська гідність залишаються найвищими цінностями для кожного українця і сьогодні.
Своєю активністю на уроці я задоволений, адже встиг виконати всі аналітичні завдання та попрацювати в групі.
Мій настрій піднесений і натхненний від оптимістичної розв’язки твору.
VII. Домашнє завдання
Виконайте завдання 18 (с. 122):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 18 у рубриці «Творче завдання».