Леся-Українка. Бояриня - Калинич відповіді

• Назад до змісту

ПРИГАДАЙТЕ

1. Пригадайте особливості драми.

Основними особливостями драми є призначення для постановки на сцені, побудова тексту у формі діалогів та монологів персонажів, а також наявність авторських ремарок. У драматичному творі відсутня розлога розповідь автора про події, а основою сюжету виступає гострий конфлікт.

2. Які драматичні твори вам відомі? Де відбуваються події в цих творах?

Відомими драматичними творами є «Наталка Полтавка» Івана Котляревського, події якої відбуваються в селі під Полтавою, та «Мартин Боруля» Івана Карпенка-Карого, дія якого розгортається на хуторі та в місті. Також відома драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня», де події відбуваються у волинських лісах.

ПРИГАДАЙТЕ БІОГРАФІЮ ЛЕСІ УКРАЇНКИ, ВІДПОВІВШИ НА ЗАПИТАННЯ

1. Хто батьки Лесі Українки?

Батьками Лесі Українки були Петро Антонович Косач, голова з’їзду мирових посередників, та Ольга Петрівна Драгоманова-Косач, яка була відомою письменницею та етнографом під псевдонімом Олена Пчілка.

2. Чому Леся Українка здобувала освіту вдома?

Леся Українка здобувала освіту вдома через захворювання на туберкульоз кісток, що почало прогресувати після сильного переохолодження в дитинстві. Стан здоров’я вимагав особливого режиму та частих переїздів для лікування, тому батьки організували якісне приватне навчання з допомогою викладачів та власної бібліотеки.

ПРИГАДАЙТЕ БІОГРАФІЮ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Як хвороба вплинула на життя письменниці?

Через туберкульоз кісток Леся Українка була змушена здобувати освіту вдома та протягом усього життя виїжджати на тривале лікування до країн із теплим кліматом. Хвороба обмежила її фізичну активність, проте сприяла зосередженню на глибокій самоосвіті, вивченню мов та інтенсивній літературній діяльності.

Чим відрізнялося дитинство Лесі від дитинства її однолітків?

Дитинство письменниці проходило в інтелігентному середовищі з акцентом на національному вихованні, вона не відвідувала школу, а навчалася за індивідуальною програмою. Через ранні прояви хвороби вона була позбавлена можливості брати участь у рухливих іграх однолітків, натомість рано почала писати вірші та займатися перекладами.

Що в дитинстві Леся читала, чим захоплювалася?

У дитинстві Леся Українка захоплювалася грою на фортепіано, малюванням та фольклором, а також виявляла великий інтерес до вивчення іноземних мов. Вона читала твори світової класики, античну літературу, українські народні казки та історичні нариси.

Хто з родини письменниці також був письменником / письменницею або культурним діячем / діячкою?

Мати Лесі Українки, Ольга Петрівна Косач, була відомою письменницею під псевдонімом Олена Пчілка, а дядько, Михайло Драгоманов, був видатним істориком, літературознавцем і громадським діячем. Також літературною та науковою діяльністю займалися її брат Михайло (псевдонім Михайло Обачний) та сестри.

Які мови, крім української, знала Леся Українка?

Крім української, Леся Українка знала французьку, німецьку, англійську, італійську, польську, болгарську, російську, а також володіла давньогрецькою мовою та латиною.

ПРИГАДАЙТЕ БІОГРАФІЮ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

У яких країнах перебувала Леся Українка під час лікування?

Під час лікування Леся Українка перебувала в Грузії, Єгипті, Німеччині, Австрії та Італії.

Яку роль у її житті відіграв дядько Михайло Драгоманов?

Михайло Драгоманов був духовним наставником і вчителем Лесі Українки, він сприяв формуванню її світогляду, допомагав у вивченні іноземних мов та знайомив із передовими європейськими літературними й політичними ідеями.

Які твори Лесі Українки вам запам’яталися найбільше? Чому?

Найбільше запам’яталися драма-феєрія «Лісова пісня» через майстерне поєднання фольклорних мотивів із філософськими роздумами про вічність мистецтва, а також драматична поема «Бояриня», яка вражає глибиною висвітлення теми національної трагедії та неможливості щастя в неволі.

ЗАВДАННЯ

3. Прочитайте драму й поміркуйте над запитаннями наприкінці кожного розділу.

Текст драми опрацьовано, а запитання після кожного розділу проаналізовано для глибокого розуміння внутрішнього конфлікту головних героїв та їхніх стратегій адаптації до чужого культурного й політичного середовища.

4. Дайте назви кожному розділу. Запишіть їх у зошит.

Запропоновані назви розділів драматичної поеми «Бояриня»:

1. Розділ І — Заручини Оксани та Степана на рідній землі.
2. Розділ ІІ — Зіткнення з чужими звичаями в Москві.
3. Розділ ІІІ — Пошук політичних компромісів та московська неволя.
4. Розділ IV — Усвідомлення безвиході та духовний занепад.
5. Розділ V — Трагічний фінал: хвороба та останнє прощання з Україною.

5. Чому Степан вважає, що служити цареві — це не зрада України, хоча Іван має протилежну думку?

Степан пояснює вибір свого батька тим, що той не хотів служити «чужим панам» у рідному краї, а волів на чужині служити «рідній вірі» та допомагати пригнобленим братам через «цареву ласку». Він вважає це формою лояльності до даного слова (присяги) та способом збереження національних інтересів через дипломатію, тоді як Іван бачить у будь-якій службі загарбникам лише принизливе «лизання п’ят».

6. Які аргументи Перебійний використовує, щоб виправдати дії гетьмана Богдана Хмельницького?

Перебійний зазначає, що тогочасна «вкраїнська справа» була надто важкою, а Богдан Хмельницький не міг втримати державність лише власними силами. Він аргументує це складністю історичних обставин, за яких навіть такий мудрий лідер був змушений шукати підтримки ззовні для виживання нації.

7. Чи погоджуєтеся ви з твердженням Івана про однакову підлеглість «лядським» і «московським» панам? Чому?

Твердження Івана є об’єктивно обґрунтованим з точки зору національної незалежності, оскільки підлеглість будь-якій імперії означає втрату політичної волі та самобутнього шляху розвитку. Як польське, так і московське панування передбачало визиск українських земель та вимагало від еліти відмови від власної гідності на користь служіння інтересам іншої держави.

8. Як впливає розмова про минуле на стосунки між Іваном і Степаном?

Розмова про минуле виявляє глибоку ідеологічну прірву між героями та загострює конфлікт, перетворюючи дружню бесіду на взаємні звинувачення. Іван відкрито іронізує над вибором родини Степана, називаючи їхню позицію пристосуванством, що змушує Степана болісно захищати честь покійного батька та власну гідність.

9. Чи можна вважати, що Степан виправдовує компроміси задля вищої мети? У чому полягає вища мета, на його думку?

Так, Степан виправдовує компроміси, вважаючи їх необхідним інструментом для збереження народу в умовах окупації. Вища мета, на його думку, полягає у захисті православної віри та можливості «хоч здалека» допомагати українцям, пом’якшуючи удари московської влади через особисту службу та наближеність до царя.

10. Які моральні межі простежуються в роздумах Оксани про «кров на руці»? Що для неї важливіше — честь чи сила?

Для Оксани моральною межею є неприпустимість пролиття «братньої крові» заради військової слави чи забави. Вона відмовляється приймати знаки уваги від лицарів, чиї руки заплямовані кров’ю одноплемінників, оскільки для неї честь та духовна чистота є значно важливішими за фізичну силу чи військові здобутки.

11. Чи можна стверджувати, що образ Оксани — приклад трансформації жіночої свідомості в часи соціальних потрясінь? Чому?

Так, образ Оксани є прикладом трансформації жіночої свідомості, оскільки вона еволюціонує від пасивного сприйняття своєї долі та сподівань на особисте щастя до глибокого усвідомлення національної трагедії. Її свідомість трансформується через пізнання чужої культури та деспотичного устрою, що змушує її аналізувати поняття волі, зради та власної відповідальності перед батьківщиною.

12. Наскільки виправдане рішення Степана забрати Оксану до Москви з огляду на її занепокоєння та патріотичні почуття?

Рішення Степана є морально невиправданим, оскільки він проігнорував духовні потреби Оксани та її нерозривний зв’язок із рідною землею. Намагання побудувати особисте щастя в умовах культурного й політичного гніту призвело до духовної деградації обох героїв та передчасної смерті Оксани, яка не змогла адаптуватися до ролі «боярині» в чужому середовищі.

13. Яке значення має фраза «се річ не власна, се громадська справа» в контексті дискусії Івана?

У контексті дискусії Івана ця фраза означає, що вибір політичної орієнтації, присяга на вірність іншій державі чи служба загарбнику не є приватним вибором людини. Такі дії мають прямі наслідки для всієї нації, тому суспільний обов’язок та національні інтереси повинні стояти вище за особистий комфорт чи безпеку.

14. Чи відчуває Степан внутрішній конфлікт між лояльністю до імперії та вірністю Україні?

Степан відчуває глибокий внутрішній конфлікт, який проявляється у його спробах виправдати службу московському царю прагненням «здалека» допомагати пригнобленим братам. Цей розрив між необхідністю принижуватися, називаючи себе «холопом», та болем за занепад України («руїну») стає причиною його духовної драми та безсилля змінити ситуацію.

ПОМІРКУЙТЕ

15. Як змінюється ідентичність Оксани після переїзду до Москви? Чи може вона залишатися собою в новому середовищі?

Ідентичність Оксани після переїзду зазнає глибокої кризи, оскільки вона почувається в Москві як у неволі, порівнюючи своє життя з татарським полоном. Вона не може залишатися собою в новому середовищі, бо змушена відмовитися від звичної свободи, відкритого спілкування та рідних традицій, що врешті призводить до її духовного згасання та фізичної хвороби.

16. Чи є виправданим підкорення чужим звичаям заради безпеки та соціального статусу, як це робить Степан?

Підкорення чужим звичаям заради безпеки не є виправданим, оскільки це призводить до втрати національної гідності та моральної деградації особистості. Степан вимушений принижуватися, називаючи себе «холопом», що робить його соціальний статус лише видимістю успіху за умови повної внутрішньої несвободи.

17. Чому мати Степана зберігає українське вбрання, навіть мешкаючи в Москві, тоді як Степан приймає місцеві звичаї? Чи робить він це щиро? Чому?

Мати Степана зберігає українське вбрання, бо вона є людиною похилого віку, яка готується до смерті, і місцеве оточення ставиться до її вірності традиціям поблажливо. Степан приймає московські звичаї нещиро, роблячи це виключно через страх за життя своєї родини та необхідність пристосуватися до вимог царської служби.

18. У чому полягає конфлікт між традиціями українськими та московськими? Які цінності стоять за кожною із цих систем?

Конфлікт полягає у протистоянні українського волелюбства та московського рабства. За українською системою стоять цінності особистої свободи, поваги до жінки та щирості, тоді як московська система ґрунтується на суворій ієрархії, затворництві жінок у теремах та безумовному підкоренні владі.

19. Як символічно показано втрату культурної самобутності через зміну імен (Оксана — Аксинья, Іван — Ваня, Ганна — Аннушка)?

Зміна імен символізує процес асиміляції та повне поглинання особистості імперською системою. Це акт відчуження від власного коріння, де нове ім’я стає ознакою того, що людина втратила свою унікальність і стала безправним підданим чужої держави.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

20. Чи справедливим є тиск, який чинять на Оксану родина й обставини, щоб вона погодилася на поцілунок боярина? Чому?

Тиск на Оксану є несправедливим із погляду моралі та людської гідності, оскільки він змушує її переступити через власні принципи та національні традиції. Родина й обставини виправдовують цю вимогу необхідністю фізичного виживання, де відмова дотримуватися чужих звичаїв сприймається московською владою як бунт, що загрожує безпеці всієї родини.

21. Як виявляється влада і приниження в сцені, де Степан змушений називати себе «холопом Стьопкою»? Яке лексичне значення слова «холоп»? Чи можна тут його ототожнити з поняттям «блазень»? Чому?

Влада і приниження виявляються через повне заперечення особистої гідності Степана, який змушений використовувати зневажливу форму власного імені та визнавати свій рабський статус. Слово «холоп» означає людину, що перебуває в повній залежності від господаря, фактично є його власністю або слугою без жодних прав. Його не можна ототожнювати з поняттям «блазень», оскільки блазень має специфічну функцію розважати, тоді як статус холопа передбачає безумовну покору та соціальне нікчемство перед царем чи боярином.

22. Чи погоджуєтеся ви з позицією Степана, що поступки — єдина можливість зберегти сім’ю? Чи могли бути інші варіанти?

Позиція Степана є стратегією виживання в умовах деспотичного режиму, де будь-який спротив призвів би до знищення родини. Іншими варіантами могли бути відкритий протест або втеча до інших країн (Польщі чи Волощини), як це пропонувала Оксана, проте Степан вважав такі шляхи неможливими через присягу цареві та страх перед переслідуваннями.

23. Чи можливий компроміс між честю та виживанням в умовах імперського тиску, з погляду героїв? А як вважаєте ви?

З погляду головних героїв компроміс виявився неможливим, оскільки кожна поступка імперії поступово руйнувала їхню національну та особисту ідентичність. В умовах тотального імперського тиску збереження життя ціною честі призводить до духовної деградації та відчуття «іржі» на душі, що для Оксани стало рівноцінним смерті.

24. Чи можна сказати, що мати, Степан, Ганна й Оксана представляють різні стратегії адаптації до чужої культури? У чому полягають ці стратегії?

Так, ці персонажі втілюють різні моделі поведінки в чужому середовищі.

ЗАВДАННЯ

25. Яка природа внутрішнього конфлікту Степана? Чи насправді його вибір залишатися в Москві зумовлений вірністю присязі, чи є й інші, більш особисті або прагматичні причини?

Внутрішній конфлікт Степана полягає у суперечності між його національною ідентичністю та необхідністю служити московському царю, що вимагає постійного морального самоприниження. Його вибір залишатися в Москві лише частково зумовлений вірністю батьківській присязі; основними причинами є страх за життя і добробут родини, а також прагматичне усвідомлення того, що в Україні їхня садиба зруйнована і їм немає за що там жити.

26. У чому полягає відмінність між сприйняттям свободи Оксаною та Степаном? Чи є втеча актом свободи, як вважає Оксана, чи проявом зради, як припускає Степан? Чому?

Оксана сприймає свободу як можливість жити згідно з власною совістю та національними традиціями, тому для неї втеча з неволі є єдиним способом зберегти людську гідність. Степан трактує свободу через призму легітимності та обов’язку, вважаючи втечу зрадою присяги та марною спробою змінити одну чужину на іншу.

27. Як змінюється образ Москви в уявленні героїв?

На початку твору Москва видається Оксані країною з подібною вірою та мовою, де можна знайти прихисток. Згодом цей образ трансформується у «темницю» та ворожий простір, де панують рабські звичаї, шпигунство, приниження людської гідності та духовна самотність.

28. Чому гість порівнює московських воєвод з татарами, а Оксана каже, що навіть церква в Москві не схожа на християнську?

Гість порівнює воєвод із татарами через їхній деспотизм і вимогу плазувати перед владою, як перед ханом. Оксана вважає церкву не християнською, оскільки в ній замість милосердя вона стикається з осудом чужинців («хохлуш»), а сама атмосфера і церковні обряди здаються їй холодними та позбавленими справжнього релігійного духу.

29. Чи справедливе твердження, що Україна в добу Руїни між «двох вогнів»? Чому?

Твердження є справедливим, оскільки Україна опинилася в епіцентрі геополітичної боротьби між Московським царством та Річчю Посполитою. Українська еліта була змушена лавірувати між двома ворожими імперіями, що призводило до внутрішнього розколу суспільства, втрати автономії та трагічних виборів між двома формами неволі.

ЗАВДАННЯ

30. Яке значення має сцена пошиття корогви й передачі її до Чигирина? Чи можна цей крок вважати символом пасивного спротиву або натяком на глибинну незгоду з московською політикою?

Сцена пошиття корогви символізує збереження національного духу та таємну підтримку українського визвольного руху. Цей крок є прямим доказом прихованого спротиву та глибинної незгоди з московською політикою, оскільки демонструє, що українське суспільство, на відміну від лояльних до царя старшин, продовжує діяти в інтересах власної держави.

31. Що символізує «іржа на шаблі»? Яке значення має ця метафора в контексті втрати сили, чистоти, ідеалів?

«Іржа на шаблі» символізує духовний занепад, пасивність і втрату лицарської честі через відмову від боротьби. У контексті втрати ідеалів ця метафора означає, що бездіяльність і пристосуванство «роз’їдають» людину зсередини, роблячи її безсилою та непридатною для захисту власної гідності, подібно до зброї, що від тривалого спокою прикипає до піхов.

32. Чи можна сказати, що Оксана стала жертвою не лише чужини, а й власного вибору? У чому полягає її трагедія — в обставинах чи у власному внутрішньому конфлікті?

Оксана стала жертвою як зовнішніх обставин, так і власного вибору, адже вона свідомо погодилася поїхати з чоловіком, сподіваючись знайти компроміс між любов’ю та патріотизмом. Її трагедія полягає у глибокому внутрішньому конфлікті: вона не може прийняти деспотичні звичаї Москви, але й не може покинути Степана, що призводить до її поступового в’янення та фізичної смерті від туги за батьківщиною.

33. Чому Степан не хоче втікати з Москви? Які причини він наводить? Як Степан намагається виправдати своє бездіяльне «сидіння в московському запічку»? Чи є його аргументи переконливими з морального погляду?

Степан відмовляється від втечі, посилаючись на дану цареві присягу, яку він вважає непорушним обов’язком, та на страх за життя своїх рідних в Україні. Своє бездіяльне перебування в Москві він виправдовує можливістю допомагати рідному краю через дипломатичні канали та подання «суплік» (прохань) цареві. З морального погляду ці аргументи є непереконливими, оскільки вони є формою самообману та пристосуванства, що не приносять реальної користі Україні.

34. Яку роль відіграє в цьому уривку тема пам’яті та заповіту? Чому Оксана хоче, щоб її пам’ятали саме як людину, що допомогла пораненим «після бою»?

Тема пам’яті та заповіту є засобом передачі національної ідеї наступним поколінням та способом символічного повернення Оксани на батьківщину. Вона прагне залишитися в пам’яті як людина, що допомагала пораненим «після бою», бо визнає свою неспроможність бути активним борцем, але хоче виконати місію милосердя та духовної підтримки для тих, хто вижив і продовжуватиме боротьбу за волю.

ЗАВДАННЯ

35. Що символізує прощання Оксани із сонцем? Чи можна цей момент вважати кульмінацією її духовного й емоційного шляху? Думку аргументуйте.

Прощання Оксани із сонцем символізує її остаточне розставання з життям та усвідомлення неможливості повернення до рідного краю. Сонце для героїні є уособленням України, світла та волі, яких вона позбавлена в похмурій Москві. Цей момент є кульмінацією її духовного й емоційного шляху, оскільки саме тут відбувається остаточний перелом: Оксана визнає свою поразку перед обставинами та обирає смерть як єдиний спосіб звільнитися від «іржі» неволі й духовної деградації.

Пригадайте, які слова називають архаїзмами, а які — історизми? Яка відмінність між ними? У чому полягає їхня роль?

Архаїзмами називають слова, які вийшли з активного вжитку, бо були замінені сучасними синонімами (наприклад, «перст» — палець, «злато» — золото). Історизмами називають слова, що позначають назви предметів, посад або явищ, які повністю зникли з життя суспільства (наприклад, «боярин», «кунтуш», «гетьман»). Відмінність між ними полягає в тому, що архаїзми мають сучасні назви-відповідники, а історизми — ні. Роль цих слів у творі полягає у створенні історичного колориту, відтворенні атмосфери XVII століття та мовній характеристиці персонажів.

36. Використовуючи доступні вам джерела, з’ясуйте, коли вперше надруковано «Бояриню». Як ви вважаєте, чому?

Драматична поема «Бояриня» була вперше надрукована в 1914 році в часописі «Літературно-науковий вісник», уже після смерті Лесі Українки. Твір довгий час не публікували через сувору цензуру Російської імперії, оскільки він мав виразне антиімперське спрямування, порушував питання національної гідності та викривав політику Москви щодо України.

37. Поясніть, як ви розумієте поняття «національна пасивність». Як це поняття виявляється в образі Степана, його родини, Оксани та її брата Івана?

Національна пасивність — це відмова від боротьби за державну незалежність і власну гідність, пристосуванство до умов окупації або чужої культури заради фізичного виживання. В образі Степана це виявляється через його добровільну службу царю («гнуття спини») та виправдання компромісів обов’язком. Його родина демонструє пасивність через повне прийняття московських звичаїв, страх перед доносами та покору владі. Оксана спочатку намагається чинити опір, але її пасивність виявляється в апатії та безсиллі змінити ситуацію, що зрештою призводить до хвороби. Брат Іван є антиподом пасивності: він відкрито засуджує пристосуванство, називає службу Москві «лизанням п’ят» і обирає шлях активного, хоч і небезпечного, спротиву.

38. Перейдіть за покликанням чи QR-кодом й опрацюйте таблицю узагальнених характеристик основних психотипів особистості; з’ясуйте психотипи персонажів твору «Бояриня».

ПЕРЕВІР СЕБЕ

39. Порівняйте образи Оксани й Степана. Як вони уособлюють різні моделі поведінки в умовах національного гноблення?

Степан та Оксана представляють протилежні стратегії виживання людини в імперському середовищі. Степан обирає модель пристосуванства та зовнішньої покірності, вважаючи, що служба цареві дасть змогу приховано допомагати рідному краю або принаймні зберегти життя родини. Оксана натомість уособлює модель безкомпромісного збереження національної ідентичності; вона не здатна адаптуватися до чужих звичаїв, тому її внутрішній спротив призводить до духовної та фізичної смерті.

40. Поясніть, чому Леся Українка для зображення проблем свого часу обрала саме історичний період після смерті Богдана Хмельницького.

Авторка обрала період Руїни, оскільки саме тоді відбувався процес поступової втрати Україною автономії через порушення Московським царством статей Переяславської угоди. Цей історичний фон став ідеальним майданчиком для висвітлення проблем національної пасивності, морального вибору інтелігенції та трагічних наслідків політичних компромісів із ворогом, що було надзвичайно актуальним для українського суспільства на початку XX століття.

41. Що символізують «московські пазурі» в драматичній поемі? Як ця алегорія увиразнює ідею твору? Простежте мовлення персонажів. Чому можна стверджувати, що московські пазурі роздирають і мову? Як це зобразила Леся Українка?

Алегорія «московські пазурі» символізує деструктивну силу імперської системи, яка вимагає від людини повної відмови від власного «Я». Цей образ підкреслює ідею неможливості щастя та самореалізації в умовах неволі. Московська експансія поширюється і на мовну сферу: героїв змушують змінювати імена на російський лад (Оксана стає Аксиньєю, Іван — Ванею), а Степан у спілкуванні з боярами використовує принизливі форми («холоп Стьопка»), що демонструє витіснення живої мови та гідності мовою рабської покірності та канцеляризму.

42. Чи можна виправдати поведінку Степана? Аргументуйте свою думку, добираючи цитати з тексту.

Поведінку Степана можна розглядати як вимушений компроміс задля порятунку близьких, проте авторка показує, що такий шлях веде до моральної поразки. Він виправдовує свою позицію обов’язком батька, який дав слово цареві: «На раді Переяславській мій батько, подавши слово за Москву, додержав те слово вірне». Степан наївно вірить, що зможе бути корисним Україні через лояльність до імперії: «Та ладен я, брате, уже хоч би й на голові ходити, аби чогось добутися для тебе та для Вкраїни». Зрештою, він визнає свою поразку, порівнюючи свій стан із іржею на шаблі, що не змогла вийти з піхов.

43. Чи актуальні проблеми, порушені в «Боярині», для сучасної України? Як саме? Наведіть приклади.

Проблеми драматичної поеми залишаються актуальними, оскільки Україна продовжує боротьбу за збереження своєї ідентичності та територіальної цілісності. Питання вибору між пристосуванством (колабораціонізмом) та опором, збереження мови як маркера нації та небезпека «невидимих кайданів» психологічної залежності від агресора є ключовими для сучасного суспільства. Прикладом є боротьба мешканців окупованих територій за право залишатися українцями та дискусії щодо доцільності будь-яких культурних чи політичних зв’язків із країною-агресором.

44. Порівняйте образ Степана з типом героя у творах романтизму та неоромантизму. У чому полягає внутрішній конфлікт Степана? Який вибір робить герой твору й чому?

На відміну від класичного романтичного героя, який є самотнім бунтарем, або неоромантичного героя, що активно бореться за свої ідеали, Степан постає типом пасивного інтелігента, який обирає шлях пристосуванства. Його внутрішній конфлікт полягає у суперечності між національною самоідентифікацією українофіла та необхідністю виконувати роль лояльного підданого («холопа») московського царя. Герой робить вибір на користь служби імперії та дотримання присяги, аргументуючи це прагненням допомогти рідному краю «з-під царевої руки» та страхом за безпеку своєї родини.

45. З’ясуйте, які історичні події зображено в драмі. Поясніть, як ви розумієте одну з ознак неоромантизму — поєднання історизму з глибокою емоційністю, переживаннями.

У драматичній поемі зображено період Руїни (друга половина XVII століття) після смерті Богдана Хмельницького, коли Московське царство почало активно порушувати умови Переяславської угоди та обмежувати автономію України. Поєднання історизму з емоційністю в неоромантичному творі проявляється через те, що глобальна національна трагедія втрати державної незалежності подається не через сухий опис фактів, а через особисту психологічну драму героїв. Занепад України в цей період паралельно відображається у фізичному згасанні та духовній тузі Оксани, чия хвороба стає символом національної несвободи.

46. Перегляньте виставу в класі та обговоріть її. Для перегляду перейдіть за покликанням чи QR-кодом, що на с. 45.

Сценічне втілення драми «Бояриня» візуалізує глибокий контраст між двома світами: яскравим, вільним українським побутом та похмурою, закритою атмосферою московських теремів. Перегляд вистави дозволяє краще відчути емоційну напругу діалогів та трагізм ситуації Оксани, яка опинилася в «золотій клітці» чужих звичаїв, де навіть мова та вбрання стають інструментами придушення особистості.

47. Прочитайте уривки з поезій Тараса Шевченка і Лесі Українки. Проаналізуйте зміст цих текстів і дайте відповіді на запитання.

47-1. Чим суголосні ці фрагменти творів Тараса Шевченка (середина ХІХ ст.) і Лесі Українки (початок ХХ ст.)?

Наведені фрагменти творів суголосні у своєму гострому викритті національного безчестя та колабораціонізму української еліти. Обидва автори використовують різкі та принизливі характеристики («раби», «грязь Москви», «подножки» у Шевченка та «лизати п’яти» у Лесі Українки), щоб засудити добровільне ярмо та службу загарбникам. Тексти об’єднує ідея спадкової зради, де нащадки козацької старшини виправдовують свою покору московському чи польському пануванню, втрачаючи при цьому людську та національну гідність.

ЗАВДАННЯ

47-2. Як ви гадаєте, чому тогочасні українські еліти ставали на службу чи то Варшаві (Речі Посполитій, Польщі), чи то Москві (Московії, Російській імперії), а не служили українському народові (Києву)?

Тогочасні українські еліти обирали службу іноземним державам через відсутність у Києві власного потужного політичного центру та єдиної незалежної держави. Основними чинниками такого вибору були прагнення зберегти шляхетські привілеї, маєтки та фізичне виживання в умовах постійних воєн. Дехто з представників еліти вважав службу іноземному монарху можливістю діяти в інтересах українського народу через отримання царської чи королівської ласки.

47-3. Яке виправдання колаборації із загарбником з’являється у творі Лесі Українки?

У творі виправданням колаборації виступає теза про можливість служити «рідній вірі» та допомагати «пригнобленим братам» навіть перебуваючи на службі у загарбника. Степан аргументує вибір свого батька тим, що той не зраджував Україну, а намагався бути корисним своєму народові, використовуючи лояльність до московського царя як інструмент захисту національних інтересів у межах чинної системи.

47-4. Чи актуальна ця проблема сьогодні, коли Україна стала незалежною державою? Відповідь аргументуйте.

Проблема національної пасивності та морального вибору залишається актуальною, оскільки державна незалежність не усуває внутрішніх загроз колабораціонізму та пристосуванства. В умовах сучасної війни питання пріоритету національних інтересів над особистим комфортом або безпекою визначає стійкість суспільства. Приклади співпраці з агресором заради вигоди чи збереження статусу свідчать про те, що конфлікт між особистим виживанням і патріотичним обов’язком є позачасовим.

ЗАВДАННЯ

48-1. Напишіть есе на тему: «Мова — маркер нації».

У драматичній поемі «Бояриня» мова виступає фундаментальним засобом окреслення національної ідентичності та культурних кордонів. Леся Українка використовує контраст між народнорозмовною українською мовою героїв та московською канцелярсько-адміністративною лексикою, щоб підкреслити цивілізаційний розрив між двома народами. Для головної героїні Оксани рідне слово є органічною частиною її духовного світу, тому в Москві вона відчуває гостре відчуження, коли стикається зі зневажливими прізвиськами на кшталт «хохлуша». Втрата звичного мовного середовища та необхідність підлаштовуватися під чужі мовленнєві норми стають для неї символом внутрішньої несвободи. Навіть у релігійній сфері різниця в «заводах» і церковному мовленні стає для Оксани ознакою чужості московського світу. Таким чином, через мовні маркери авторка доводить, що мова є не лише засобом комунікації, а живим втіленням нації, без збереження якого неможлива справжня свобода та самовизначення особистості.

ЗАВДАННЯ НА ВИБІР

48-2. Поясніть поняття «неоромантизм» у формі схеми чи таблиці. Наведіть приклади художніх прийомів у «Боярині», які підтверджують належність твору до неоромантизму (наприклад, символізм, ідеалізм, трагізм вибору тощо).

Приклади художніх прийомів у творі:

1. Символізм: образ іржі на шаблі символізує моральну деградацію, втрату бойового духу та пасивність козацької еліти; сонце, що заходить, уособлює Україну та згасання надії.
2. Ідеалізм: прагнення Оксани зберегти національну ідентичність і гідність навіть у повній ізоляції.
3. Метафоричність: «невидимі кайдани» як символ духовної несвободи Степана та Оксани в Москві.
4. Трагічний фінал: смерть героїні як єдиний спосіб звільнення від внутрішнього роздвоєння та ганьби.

49-3. Розіграйте одну сцену (на вибір) і створіть мініфільм за твором.

Для виконання завдання обрано фінальну сцену в саду (Розділ V), де Оксана прощається із сонцем та Україною.

Сценарій мініфільму:

Кадр 1: Крупний план обличчя Оксани. Вона бліда, очі гарячково блищать. Вона дивиться вдалину.
Кадр 2: Степан намагається підтримати її під руку, він одягнений у важке боярське вбрання, що виглядає чужим у саду.
Кадр 3: Сонце повільно сідає за обрій, забарвлюючи все навколо у криваво-червоний колір.
Кадр 4: Оксана піднімає руку до світла і вимовляє: «Добраніч, сонечко! Ідеш на захід… Ти бачиш Україну — привітай!».
Кадр 5: Затемнення. Звучить тужлива мелодія сопілки.