Культурна доба

• Зміст

Розгляньте картину. Прочитайте коментар до неї. На надбання яких епох орієнтуватимуться митці ХVII ст.?

Судячи з картини та коментаря, митці XVII століття орієнтувалися на надбання епохи Античності. Про це свідчать зображені міфологічні персонажі: Аполлон, Аврора, Янус та алегоричні фігури, характерні для давньогрецької та давньоримської культури.

Поміркуйте, чому митець зобразив людське життя і культуру як Танець під музику Часу.

На мою думку, митець використав образ танцю, щоб показати циклічність і мінливість людського буття. Фігури Насолоди, Працьовитості, Багатства та Бідності рухаються по колу, змінюючи одна одну, а музика Часу задає ритм цьому руху, нагадуючи, що все в житті є тимчасовим і швидкоплинним.

УКРАЇНСЬКЕ ВІДЛУННЯ

Знайдіть у вірші М. Стріхи традиційні барокові метафори й алегоричні образи.

У вірші я знайшов такі барокові метафори: свічка, що догорає (символ швидкоплинного життя); ґніт чадний (символ тлінності тіла); незгасне світло (символ вічного життя душі). Також автор порівнює саму людину з книжкою, в якій треба осягнути сенс.

Дізнайтеся з інтернету, як стиль бароко відобразився в українській культурі: живописі та літературі.

В українській культурі цей стиль отримав назву «козацьке бароко». У літературі (Іван Величковський, Григорій Сковорода) він проявився через складну мову, символізм, фігурні вірші та поєднання релігійних тем зі світськими. У живописі бароко відобразилося в іконописі, де святі мали риси реальних людей, та у жанрі парсуни — портретах козацької старшини з пишним декором і увагою до деталей одягу.

МИСЛИМО КРИТИЧНО

Прослухайте на музичних онлайн-ресурсах популярні твори видатних барокових композиторів. Висловіть своє враження про ці твори.

Я прослухав фрагменти творів Антоніо Вівальді («Пори року») та Йоганна Себастьяна Баха. На мою думку, ця музика вражає своєю емоційністю, величчю та контрастами — від спокійних мелодій до бурхливих і драматичних моментів. Вона дуже добре передає настрій епохи бароко з її прагненням вразити слухача і змусити задуматися про вічне.

Чи погоджуєтеся ви з оцінкою французького філософа й письменника Ж.-Ж. Руссо?

Я не погоджуюся з оцінкою Ж.-Ж. Руссо, який вважав бароко «фальшивим самоцвітом». На мою думку, його критика зумовлена тим, що він був прихильником класицизму і не сприймав складність та емоційність цього стилю. Час довів цінність бароко, адже твори таких композиторів, як Бах і Вівальді, сьогодні вважаються перлинами світової культури.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Чим характеризується ХVІІ століття?

ХVІІ століття характеризується докорінними змінами у всіх сферах життя, глибокою кризою та руйнацією гуманістичних ідеалів епохи Відродження. Це був час політичних, релігійних і наукових потрясінь, на тлі яких сформувалися дві нові мистецькі системи — бароко та класицизм.

Як історичні події та розвиток науки вплинули на самоусвідомлення людини того часу?

Розвиток науки, зокрема винахід телескопа та мікроскопа, зруйнував геоцентричну картину світу, що викликало у людей страх і розгубленість перед безмежністю Всесвіту. Людина перестала почуватися «вінцем творіння» і центром світобудови, усвідомивши свою мізерність і водночас складну, суперечливу природу, в якій борються добро і зло.

Розкрийте особливості барокового світобачення.

Особливостями барокового світобачення є відчуття неспокою, втрати гармонії зі світом та сприйняття життя як чогось швидкоплинного й ілюзорного. Світ у бароко часто постає як лабіринт, ринок або сон, а людина — як складна особистість, сповнена сумнівів, яка покладається на волю долі.

2. Які основні риси притаманні літературі бароко?

Літературі бароко притаманні прагнення вразити читача, пишна метафоричність, алегоризм та поєднання християнських і античних мотивів. Основними рисами є динамізм, контрастність, космічні масштаби зображення та постійне нагадування про швидкоплинність людського життя (символи годинника, зів’ялої квітки, черепа).

3. У яких суспільно-історичних умовах сформувався класицизм?

Класицизм зародився в ренесансній Італії, але остаточно сформувався та досяг найвищого розквіту у Франції в XVII столітті. Цей напрям поширився переважно в тих країнах, де існувала сильна королівська влада (монархія), на тлі загальної кризи гуманістичного світогляду доби Відродження.

Поясніть, яку роль у його розвитку відіграв французький абсолютизм.

Французький абсолютизм мав вирішальний вплив, оскільки мистецтво стало частиною державної політики й залежало від волі монарха Людовіка XIV та кардинала Рішельє. Влада регламентувала творчість через створення установ, таких як Французька академія, та вимагала від митців прославляти монархію, дотримуватися суворих правил і служити інтересам держави.

4. На який естетичний ідеал орієнтувалися класицисти?

Класицисти орієнтувалися на античні зразки, які вони вважали ідеальними, взірцевими та вічними. Головними рисами їхнього естетичного ідеалу були впорядкованість, гармонія, симетрія, «благородна простота» та суворе дотримання встановлених норм і правил.

Яку роль відігравала антична спадщина у творах класицистів?

Антична спадщина відігравала ключову роль, адже класицисти ставили античність у центр свого художнього світу і вели творчий діалог із давніми авторами. Сюжети, теми та персонажі для «високих» жанрів (трагедій, поем) зазвичай запозичувалися з античної міфології та історії.

5. Яке філософське вчення стало підґрунтям класицизму?

Філософським підґрунтям класицизму став раціоналізм, засновником якого був Рене Декарт. Це вчення проголошувало розум головним інструментом пізнання світу й вимагало, щоб у мистецтві логіка та дисципліна домінували над почуттями й фантазією.

6. Складіть перелік основних правил і норм класицизму.

1. Раціоналізм: культ розуму, який переважає над почуттями.

2. Ієрархія жанрів: чіткий поділ на «високі» (трагедія, ода, епопея) та «низькі» (комедія, байка, сатира), змішувати які заборонялося.

3. Правило трьох єдностей у драматургії: єдність дії, місця та часу (події відбуваються в одному місці протягом однієї доби).

4. Схематизм характерів: герої втілюють лише одну домінантну рису (наприклад, тільки скупість або тільки чесність).

5. Орієнтація на античність: наслідування давньогрецьких та давньоримських зразків як ідеальних.

7. Визначте, якою на переконання класицистів була функція художньої літератури у суспільному житті.

На переконання класицистів, література мала виконувати насамперед виховну та дидактичну функцію. Вона повинна була служити державі, прославляти монархію та формувати громадянські чесноти. Естетичне задоволення у класицизмі нерозривно пов’язане з моральним уроком, тому письменники мали давати приклади для наслідування і виправляти людські вади.

8. Чим класицизм відрізняється від бароко в підході до зображення світу та людини? Назвіть спільні та відмінні ознаки.

Відмінні ознаки:

Сприйняття світу: Бароко сприймає світ як хаотичний, ілюзорний і змінний («життя — це сон»), тоді як класицизм прагне до впорядкованості, ясності та логічності.

Людина: У бароко людина — складна, суперечлива особистість, яку роздирають пристрасті. У класицизмі людина підпорядковує пристрасті розуму, а її характер є цілісним і статичним.

Художні засоби: Бароко тяжіє до пишності, метафоричності та контрастів, а класицизм — до простоти, симетрії та чітких мовних норм.

Спільні ознаки:

Обидва напрями виникли у XVII столітті як реакція на кризу гуманізму доби Відродження.

І бароко, і класицизм визнають, що гармонія між людиною і світом втрачена, але пропонують різні шляхи її пошуку (через емоції та віру або через розум та порядок).

ПРАЦЮЄМО ВДОМА

1. Складіть сенкани про бароко і класицизм.

Бароко

Дивне, химерне.

Вражає, хвилює, рухається.

Життя — це бурхливий сон.

Контраст.

Класицизм

Взірцевий, суворий.

Повчає, виховує, впорядковує.

Розум панує над почуттями.

Порядок.

2. Зіставте епохи античності й Відродження з добою бароко і класицизму.

1. Античність і Класицизм: Класицизм вважав античність ідеальним зразком (“золотим віком”). Класицисти відродили античні жанри (оду, трагедію) та сюжети, намагаючись наслідувати “давніх” у гармонії та простоті.

2. Відродження і Бароко: Бароко виросло на ґрунті Відродження, але стало його протилежністю. Якщо Відродження вірило в силу людини і гармонію світу, то Бароко (як і Класицизм) виникло через розчарування в цих ідеях. Бароко зберегло ренесансну складність, але додало трагізм і відчуття непевності замість ренесансного оптимізму.

3. Прослухайте на музичних онлайн-ресурсах популярні композиції видатних композиторів-класицистів: Й. Гайдна, В. А. Моцарта, Л. ван Бетховена. Висловіть своє враження про ці твори.

Я послухав популярні твори цих композиторів. На мою думку, музика класицистів звучить дуже гармонійно, впорядковано та піднесено. Твори Моцарта здалися мені легкими та світлими, а музика Бетховена вразила своєю могутністю та драматизмом. Мені здається, що в цій музиці відчувається перемога розуму та порядку над хаосом.

Бароко як доба і художній напрям у європейській літературі й мистецтві. Історичні умови, філософсько-естетичні засади та ознаки класицизму. Контроль групи результатів 1 (усно взаємодіє)

1. Позначте (заштрихуйте олівцем) хронологічні межі доби бароко і класицизму.

Згідно з підручником, я б заштрихував період XVII–XVIII століть. Саме це століття стало часом докорінних змін і формування обох напрямів. Бароко почало розвиватися з кінця XVI – початку XVII ст., а класицизм сформувався у XVII ст. у Франції і тривав до початку XIX ст.

2. За матеріалами підручника та переглянутою презентацією заповніть інформаційну табличку, визначивши засади появи бароко як унікального культурного явища.

Культурна доба бароко:

• Філософське підґрунтя явища: Втрата віри в гармонію світу та розум людини (криза ренесансного гуманізму). Усвідомлення, що Земля — не центр Всесвіту (геоцентрична система зруйнована), а людина — лише “мисляча очеретина” у безмежному космосі. Світ сприймається як хаотичний, непізнаваний і плинний.
• Історико-культурні умови явища: Політичні та релігійні потрясіння в Європі, численні війни. Великі наукові відкриття (винахід телескопа, мікроскопа), які змінили уявлення про будову Всесвіту і налякали людство своєю масштабністю.
• Мистецькі течії та літературні школи доби бароко: Маринізм в Італії, гонгоризм в Іспанії, «метафізична школа» в Англії, «козацьке бароко» в Україні.

3. За матеріалами підручника та переглянутою презентацією заповніть інформаційну табличку, визначивши засади появи класицизму як унікального культурного явища.

Класицизм:

• Філософське підґрунтя явища: Раціоналізм (вчення Рене Декарта: “Мислю — отже, існую”). Віра в силу людського розуму, який здатен впорядкувати світ. Переконання, що краса — це істина і порядок.
• Історико-культурні умови явища: Зміцнення абсолютної монархії (особливо у Франції за Людовіка XIV). Прагнення держави керувати мистецтвом для прославлення влади. Орієнтація на античні зразки (Давня Греція та Рим) як на ідеал гармонії.
• Основні риси класицизму як літературного напряму: Неухильне дотримання чітких норм і правил. Сувора ієрархія жанрів: поділ на «високі» (трагедія, ода) та «низькі» (комедія), змішувати які було заборонено. Правило «трьох єдностей» у драматургії: єдність часу, місця та дії. Конфлікт між почуттям і обов’язком, де герой завжди обирає обов’язок.

4. Зіставте культурні явища бароко і класицизму (заповніть порівняльну таблицю).

5. Позначте істинні та хибні твердження значками + та – зліва від тексту.

6. ЗІСТАВЛЯЄМО ЛІТЕРАТУРНІ ЕПОХИ

Зіставляємо літературні епохи: заповніть таблицю порівняння Відродження та Класицизму.

7. СТВОРЮЄМО «КОЛО ЗНАНЬ» ПРО КЛАСИЦИЗМ

1. Раціоналізм — філософська основа стилю, де розум є головним інструментом пізнання та контролю над емоціями.

2. Наслідування античності — орієнтація на давньогрецькі та давньоримські зразки як на вічні ідеали краси.

3. Ієрархія жанрів — чіткий поділ на «високі» (трагедія, ода, епопея) та «низькі» (комедія, байка, сатира) жанри.

4. Правило трьох єдностей — вимога до драматургії: єдність часу (одна доба), місця (одна локація) та дії (одна сюжетна лінія).

5. Державність — ідея служіння монархії та громадянського обов’язку, що переважає над особистими почуттями.

6. Нормативність — наявність суворих правил і канонів творчості, від яких митцю не можна відступати.

8. УСНО ВЗАЄМОДІЄМО

Увійдіть у роль екскурсовода і побудуйте усне висловлювання перед групою туристів або у парах діалог про мистецький твір.

(План виступу екскурсовода щодо картини)

1. Привітання та тема: Доброго дня, шановні туристи. Перед вами картина Нікола Пуссена «Танець під музику Часу», яка є філософським раздумом про людську долю.
2. Центральний образ: Зверніть увагу на чотири фігури, що танцюють у колі. Вони символізують цикл людського буття: Бідність, Працьовитість, Багатство та Насолоду.
3. Символіка Часу: Праворуч ви бачите крилатого сивобородого старого — це Батько Час, який грає на лірі, задаючи ритм цьому танцю. Біля його ніг сидить янголятко з пісочним годинником, що нагадує про плинність моменту.
4. Алегоричні деталі: Ліворуч інше янголятко пускає мильні бульбашки. У мистецтві XVII століття це відомий символ крихкості та швидкоплинності життя. У небі ми бачимо колісницю Аполлона, що позначає рух сонця та зміну дня і ночі.
5. Висновок: Ця картина закликає нас замислитися над тим, як ми витрачаємо свій час у постійному русі колеса Фортуни.

Поміркуйте, чому митець зобразив людське життя і культуру як Танець під музику Часу.

На мою думку, Нікола Пуссен обрав образ танцю, тому що життя — це постійний рух і зміна станів. Як зазначено в описі картини, людська доля циклічна: праця веде до багатства, багатство — до насолоди, а надмірна насолода може знову привести до бідності. Музика Часу тут виступає символом невблаганної долі та ритму Всесвіту, якому підкоряються всі люди, незалежно від їхнього бажання. Ми всі рухаємося під «мелодію» часу, від народження до смерті.

Висловте міркування, який художній стиль представляє митець: бароко чи класицизм.

Я думаю, що Нікола Пуссен представляє стиль класицизм, хоча в картині присутні й певні барокові алегорії (тема часу і плинності життя).

Мої аргументи на користь класицизму:

1. Композиція: Картина дуже врівноважена, симетрична і гармонійна, що є ознакою класицизму (на відміну від динамічного хаосу бароко).

2. Античні образи: Митець використовує чіткі міфологічні образи (Аполлон, Аврора, Янус), наслідуючи античні зразки.

3. Стриманість: Попри філософську тему, фігури зображені спокійними, їхні рухи плавні, без надривних емоцій, які властиві бароко.

4. Раціоналізм: У картині відчувається чіткий задум і повчальний зміст, що апелює до розуму глядача.

УСНО ВЗАЄМОДІЄМО

Спираючись на вислів Б. Паскаля про бароко, опишіть Бароковий книжковий зал Національної бібліотеки «Клементінум», визначивши в описі барокові риси бібліотеки.

Я думаю, що зала бібліотеки «Клементінум» є ілюстрацією слів Паскаля про те, що людина — це лише «маленька ланка у величному механізмі природи», загублена у Всесвіті. Дивлячись на [Image: page 4], я бачу величезні глобуси та розписи на стелі, які символізують «космічні масштаби» та інтерес до пізнання світу, що є характерною рисою бароко. Розкішне оздоблення, золота ліпнина та фрески створюють ілюзію безмежності й демонструють прагнення вразити глядача, викликати здивування та емоції. На мою думку, у цій величній залі людина справді може відчути свою мізерність перед обличчям вічних знань і Бога, про що й говорив філософ.

Накидайте план (тези) свого виступу.

1. Вступ: Бібліотека «Клементінум» як взірець архітектури бароко.
2. Зв’язок із філософією Паскаля: людина на тлі безмежного Всесвіту.
3. Барокові риси в інтер’єрі:
   • Фрески на стелі як символ відкритого неба й нескінченності.
   • Географічні глобуси як відображення потягу до наукових знань і відкриттів.
   • Пишність декору (золото, колони) для емоційного впливу на відвідувача.
4. Висновок: Бібліотека поєднує в собі земну науку та божественну велич, характерні для світогляду XVII століття.