ЗАВДАННЯ
1. Пригадайте вивчений у 9 класі твір на тематику Криму. Назвіть автора твору та причини й обставини написання. Яким постає Крим через звуки й кольори? Які образи вам запам’яталися найбільше? Чому?
Авторкою творів на тематику Криму є Леся Українка, яка створила поетичні цикли «Кримські спогади» (1890–1891) та «Кримські відгуки» (1897–1898). Причиною написання стало тривале перебування поетеси на півострові з метою лікування туберкульозу в Саках, Євпаторії, Ялті та Бахчисараї. Крим у її творах постає як край яскравого світла та пронизливих мелодій південних краєвидів, де звуки водограю порівнюються зі сльозами. Найбільше запам’ятовуються образи мінаретів, виноградників та руїн Чуфут-Кале, оскільки вони передають контраст між величною історією регіону та особистим відчуттям неволі й туги за рідною землею.
Пригадайте співомовки Степана Руданського. Що вам відомо про життя митця?
Степан Руданський тривалий час жив і працював у Ялті на посаді приватного лікаря та етнографа, де він і помер. Його переїзд до Криму був зумовлений потребою в лікуванні та глибоким зацікавленням культурою цього регіону. У своїй творчості митець поєднував романтизм із реалізмом, пишучи українською мовою та досліджуючи побут місцевого населення.
Пригадайте переказ про фонтан сліз у Бахчисарайському палаці. Про що цей твір? Як у ньому відображена естетика Криму?
Переказ розповідає про глибоку скорботу хана Крим-Герая за своєю померлою коханою, на честь якої він наказав збудувати мармуровий фонтан, що «плаче» краплями води. Естетика Криму відображена через поєднання витонченої архітектури Сходу з глибоким ліризмом, де звуки природи стають символом вічної людської пам’яті та емоційного болю.
ЗАВДАННЯ
2. Перейдіть за покликанням https://cutt.ly/FrNXJfGf чи QR-кодом і послухайте кримськотатарську народну пісню. «Demirciler» («Ковалі»). Які емоції викликає твір?
Кримськотатарська народна пісня «Demirciler» викликає почуття енергійності, бадьорості та рішучості. Ритмічне звучання, що імітує удари молота, створює атмосферу злагодженої праці та підкреслює незламність духу народу.
ЗАВДАННЯ
3. Створіть стрічку часу на тему кримської культури у творах українських митців. Для цього використайте опрацьовану статтю підручника та таблицю, подану за QR-кодом чи покликанням, що наведене в завданні 2 на цій самій сторінці.
| Період / Роки | Митець | Подія / Твір |
|---|---|---|
| Друга половина ХІХ ст. | Степан Руданський | Проживання в Ялті, діяльність як етнографа та лікаря, написання україномовних творів. |
| 1890–1891 рр. | Леся Українка | Перший візит до Криму (Саки), написання циклу поезій «Кримські спогади». |
| 1897–1898 рр. | Леся Українка | Створення поетичного циклу «Кримські відгуки», дослідження культури й орнаментів татар. |
| Початок ХХ ст. | Михайло Коцюбинський | Написання творів, де Крим виступає головною темою («На камені», «Під мінаретами»). |
| Перша половина ХХ ст. | Агатангел Кримський | Наукова діяльність у галузі орієнталістики, дослідження історії та культури Криму. |
| ХХ ст. | М. Рильський, М. Зеров, П. Тичина | Осмислення кримських пейзажів та екзотики півострова у поетичній творчості. |
| Кінець ХХ – ХХІ ст. | Ервін Умеров | Творчість, присвячена темі депортації та повернення («Чорні ешелони», «Самотність»). |
| ХХІ ст. (сучасність) | Сучасні автори | Вихід антологій «Кримський інжир» та «Крим, який ми любимо», актуалізація культурної пам’яті. |
ЗАВДАННЯ
4. Чому саме Крим став важливою локацією для творчості українських письменників кінця ХІХ – початку ХХ ст.? Обґрунтуйте відповідь, спираючись на приклади з життя та творчості щонайменше двох авторів.
Крим став важливою локацією для українських митців через поєднання потреби у кліматичному лікуванні та глибокого зацікавлення екзотичною культурою і природою регіону. Степан Руданський переїхав до Ялти за медичними показаннями, де працював лікарем і водночас займався етнографічними дослідженнями, поєднуючи у творчості романтизм із реальним описом життя півострова. Леся Українка відвідувала Крим для лікування туберкульозу, що дало поштовх до створення циклів «Кримські спогади» та «Кримські відгуки», у яких вона досліджувала татарську культуру та проводила паралелі між долею України та Криму.
5. Як образ Криму у творах Лесі Українки відрізняється від сучасних уявлень про цей регіон в контексті української культури? Розгляньте історичне, емоційне та символічне значення півострова у віршах поетеси й порівняйте з його сучасним сприйняттям (за мотивами поетичних циклів «Кримські спогади» і «Кримські відгуки»). Накресліть у зошит подану ментальну мапу «Образ Криму у творах Лесі Українки» та заповніть порожні комірки власними прикладами.
У творах Лесі Українки Крим постає як простір світла, екзотики та емоційного зцілення, де поетеса через замилування природою і культурою татар висловлює тугу за рідним краєм і відчуття неволі. Сучасне сприйняття Криму в українській культурі змістилося від романтизації та «курортного» образу до усвідомлення його як зони політичного спротиву, символу тимчасової втрати територій та невід’ємної частини національної ідентичності, що перебуває під окупацією. Якщо для поетеси Крим був місцем дослідження «іншого», то для сучасної України він є частиною спільної трагічної історії та символом боротьби за повернення додому.
6. Чи можна стверджувати, що творчість Агатангела Кримського або Степана Руданського стала культурним мостом між Україною та Сходом? Висловіть свою думку, підкріпивши її фактами з біографії авторів і специфікою їхньої діяльності в Криму.
Творчість Агатангела Кримського є яскравим прикладом культурного мосту, оскільки він був професійним орієнталістом, знав понад 60 мов і присвятив життя вивченню історії та літератури Сходу. Його наукові праці з арабістики та туркології, а також переклади східної поезії інтегрували культуру мусульманського світу в український інтелектуальний простір. Діяльність Степана Руданського в Криму також сприяла зближенню культур, оскільки він, працюючи лікарем у Ялті, активно вивчав побут кримських татар та етнографічні особливості регіону, відображаючи їх у своїх творах та зміцнюючи зв’язок між материковою Україною та півостровом.