Із кримськотатарської літератури
1. Пригадайте вивчений у 9 класі твір на тематику Криму. Назвіть автора твору та причини й обставини написання. Яким постає Крим через звуки й кольори? Які образи вам запам’яталися найбільше? Чому?
Це вірші Лесі Українки з циклів «Кримські спогади» та «Кримські відгуки». Поетеса поїхала на півострів улітку 1890 року на лікування від туберкульозу кісток і жила в Саках, Євпаторії, Ялті та Бахчисараї. Крим у неї постає осяяним білим сонячним світлом, золотом пісків і блакиттю хвиль, а звучить шумом прибою та пронизливим дзеленчанням крапель у водограях. Мені найбільше запам’ятався образ Бахчисарайського палацу й фонтана сліз, де тихий шепіт води передає вічний людський смуток, а також мінарети кримських сіл, які контрастують із тугою поетеси за рідною домівкою.
Степан Руданський
Пригадайте співомовки Степана Руданського. Що вам відомо про життя митця?
Степан Руданський написав відомі дотепні співомовки «Добре торгувалось», «Засідатель», «Почому дурні?». Через тяжку хворобу легень він змушений був переїхати до Ялти, де служив міським лікарем, рятував хворих незаможних містян і водночас як етнограф досліджував побут, мову та фольклор кримських татар. Там же поет передчасно помер і похований на Полікурівському пагорбі.
Леся Українка
Пригадайте переказ про фонтан сліз у Бахчисарайському палаці. Про що цей твір? Як у ньому відображена естетика Криму?
Легенда розповідає про грізного хана Крим-Ґерая, який на схилі літ палко покохав юну полонянку Діляру, а після її несподіваної смерті наказав майстрові Омеру вирізьбити з мармуру фонтан, що вічно плаче по краплині, мов серце хана. Естетика Криму тут розкрита через витончений східний орнамент, тишу мусульманського дворика та образ живої води, що оживлює холодний камінь і перетворює особистий біль на мистецтво.
Завдання
2. Перейдіть за покликанням чи QR-кодом і послухайте кримськотатарську народну пісню «Demirciler» («Ковалі»). Які емоції викликає твір?
Пісня викликає відчуття внутрішньої сили, енергії та незламності. Її чіткий ритм, схожий на удари ковальського молота по ковадлу, заряджає бадьорістю та оптимізмом, показуючи працьовитість і життєлюбний характер народу.
3. Створіть стрічку часу на тему кримської культури у творах українських митців. Для цього використайте опрацьовану статтю підручника та таблицю, подану за QR-кодом чи покликанням, що наведене в завданні 2 на цій самій сторінці.
| Рік / Період | Подія та постать |
|---|---|
| 1834 | Народився Степан Руданський — поет, автор співомовок, перекладач і лікар. |
| 1871 | С. Руданський через стан здоров’я оселяється в Ялті й працює лікарем; цього ж року народилася Леся Українка. |
| 1873 | С. Руданський помирає в Ялті, де й похований. |
| 1890 | Леся Українка вперше приїздить до Криму (м. Саки) на лікування. |
| 1890–1891 | Леся Українка створює поетичний цикл «Кримські спогади». |
| 1897–1898 | Створення циклу «Кримські відгуки». |
| 1901–1904 | Михайло Коцюбинський пише твори кримського циклу («На камені», «Під мінаретами»). |
| 1903 | Леся Українка подорожує до Бахчисарая і Чуфут-Кале, знайомиться зі східною культурою. |
| 1905 | Леся Українка завершує драматичну поему «Іфігенія в Тавриді». |
| 1942 | Загибель сходознавця й академіка Агатангела Кримського після репресій НКВС. |
| 1971 | Відкриття Літературно-меморіального музею Лесі Українки в Ялті. |
| 2014 | Окупація Криму Росією; звуження експозиції музею поетеси; новий етап осмислення кримської теми в українській культурі. |
| 2020–2024 | Поглиблення інтересу до кримськотатарської спадщини в Україні, проєкти «Кримський інжир», повернення теми до шкільної програми. |
4. Чому саме Крим став важливою локацією для творчості українських письменників кінця ХІХ – початку ХХ ст.? Обґрунтуйте відповідь, спираючись на приклади з життя та творчості щонайменше двох авторів.
Крим вабив українських митців поєднанням лікувального клімату та неповторного східного колориту, відмінного від імперської буденності. Наприклад, Степан Руданський поїхав туди рятуватися від сухот, але знайшов справжнє покликання як лікар і дослідник кримськотатарських пісень та звичаїв. Леся Українка також прибула лікувати туберкульоз кісток, проте півострів став для неї джерелом творчого піднесення: у циклах «Кримські спогади» та «Кримські відгуки» вона не просто милувалася морем, а глибше за інших відчула самобутність кримських татар, проводячи паралелі між поневоленням кримського та українського народів.
5. Як образ Криму у творах Лесі Українки відрізняється від сучасних уявлень про цей регіон в контексті української культури? Розгляньте історичне, емоційне та символічне значення півострова у віршах поетеси й порівняйте з його сучасним сприйняттям (за мотивами поетичних циклів «Кримські спогади» і «Кримські відгуки»). Накресліть у зошит подану ментальну мапу «Образ Криму у творах Лесі Українки» та заповніть порожні комірки власними прикладами.
Для Лесі Українки Крим був насамперед простором світла, лікування душі, романтичного пізнання східної цивілізації та водночас віддзеркаленням особистої неволі через хворобу й цензуру. Поетеса тонко помічала деталі побуту кримців, милувалася виноградниками та співпереживала мусульманам. Сьогодні ж у нашій культурі Крим сприймається передусім крізь біль тимчасової окупації 2014 року, боротьбу політв’язнів і спільний спротив загарбникам. Якщо в Лесі Українки півострів — це ліричний прихисток і діалог культур, то нині це священний символ територіальної цілісності, корінний дім киримли та незагоєна рана всієї України.
Ця ментальна карта наочно систематизує два кримські цикли поетеси, показуючи перехід від світлого захоплення південною природою до глибоких роздумів над плином історії та людським горем.
6. Чи можна стверджувати, що творчість Агатангела Кримського або Степана Руданського стала культурним мостом між Україною та Сходом? Висловіть свою думку, підкріпивши її фактами з біографії авторів і специфікою їхньої діяльності в Криму.
Я вважаю, що діяльність обох цих діячів беззаперечно стала міцним культурним мостом між Україною та східним світом. Академік Агатангел Кримський, хоч і не мав кримськотатарського етнічного коріння, був видатним орієнталістом, досконало володів десятками мов, написав ґрунтовні наукові праці з історії ісламу, туркології й арабістики та перекладав шедеври перської поезії, поєднавши українську науку зі світовим сходознавством. А Степан Руданський збудував народний міст: живучи в Ялті понад десять років, він лікував кримських татар, вивчав їхню мову, збирав фольклорні пісні й перекази, чим заклав традицію щирої взаємоповаги та добросусідства між нашими народами.