РОЗДІЛИ: «ЗАПОВІДЬ ЛЮБОВИ: БІБЛІЯ Й УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА», «ЛІТЕРАТУРА КОЗАЦЬКОЇ УКРАЇНИ»
ВАРІАНТ 1
Частина 1
Перекажіть розділ «Школа характерництва» (Марія Морозенко «Іван Сірко - великий характерник») від імені Івана Сірка (усно).
На Перевозьких хуторах мене, Івана Половця, прийняли на навчання характерництву. Зі мною були Вітрогон і Пугач, а наставницею стала стара волхвиня Рода. Я думав, що буду вивчати старі книги, але навчання було дивне.
Рода казала мені зректися малого і шукати слави. Вона радила не збирати золота, а будувати добру славу, спати на траві та носити простий одяг, щоб тіло почувало свободу.
Першого дня мені звеліли знайти палицю, доладну до мого зросту. Я її приніс і мав використати, щоб зайти у двір. Коли я спробував спертися на неї і перекотитися через тин, палиця тріснула.
Нас вчили ловити тінь, щоб відкривати приховану швидкість. Також вчили керувати обома руками, бо ворог не вибирає сторони нападу, і рухатися босоніж по гострому камінню. Я навчився втихомирювати небесний вогонь і блискавицю.
Через сім років я став великим характерником. Я відкрив таємниці цілющих трав, став розуміти мову птахів і тварин, умів переходити простір і час. Навіть під час вправи я відчув силу старого дуба і поборов дванадцятьох яничар.
Частина 2
1. «Гімн любови» — так називають твір
А Перше послання до коринтян (глава 13).
2. Уривок «Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви» взято з
Б Євангелія від Матвія.
3. У вірші «Різдво» події відбуваються в
В. Дуклі
4. Усі рядки взято з твору «Давидові псалми. Псалом 1», ОКРІМ
Г «Він був біля Бога, а Бог мені в очі дивився — І були у Бога, Маріє, Ісусові очі».
5. Класна керівничка Ольга Миколаївна викладає
А. Українську мову і літературу.
6. Давню традицію у день святої Варвари ставити у воду гілочку черешні згадано у творі
В. Дзвінки Матіяш.
7. Жанр щоденника використано у творі
В. «Мене звати Варвара».
8. Першою надрукованою книжкою на території України є
Б. «Апостол» Івана Федорова (Федоровича).
9. Із «Думи про Марусю Богуславку» запозичено образи
Б. невільники, мечеть, ключі.
10. Розгляньте таблицю. Вона може бути підказкою до аналізу твору
А «Їхав козак за Дунай».
11. Вірші, які можна читати зліва направо і справа наліво, — це
В раки літеральні.
12. Особливістю Івана Половця (Сірка) було те, що
Б із зубами.
13. Увідповідніть твори з їхніми жанрами.
1 — А. історичне фентезі
2 — Д. курйозний вірш
3 — В. історична пісня про визвольні змагання в XX столітті
4 — Г. пісня про боротьбу українців з іноземними загарбниками
14. Складіть схему довільної форми, об’єднавши такі теоретичні поняття: ренесанс, бароко, ознаки ренесансу, ознаки бароко, приклади в мистецтві ренесансу, приклади в мистецтві бароко.
| Концепт | Ознаки | Приклади в мистецтві |
|---|---|---|
| Ренесанс (Відродження) | Утвердження гуманізму (людинолюбства). Пробудився інтерес до літератури й мистецтва Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. Архітектура: просторі храми й палаци, античний декор, колони, арки, куполи. | Мікеланджело Буонарроті, Рафаель Санті, Леонардо да Вінчі (митці). Успенська церква у Львові, Підгорецький замок (архітектура). |
| Бароко | Динамічність форм, нерівність і розірваність ліній, потяг до драматизму, використання декоративних оздоблень, символічних та алегоричних образів. В архітектурі: переважали хвилясті із завитками лінії. | Дзвіниця Софійського собору, Андріївська церква (архітектура). І. Пінзель (скульптура). Курйозний вірш, зоропоезія (література). |
15. Поділіть твір «Дума про Марусю Богуславку» на три логічні частини так, щоб кожна частина могла бути окремим твором» Запишіть зміст кожної частини двома реченнями (три частини —- 6 речень).
Частина 1: Заспів (Опис неволі)
Сімсот бідних козаків-невільників 30 років перебувають у кам’яній темниці на Чорному морі, не бачачи Божого світу. До них приходить дівка-бранка Маруся, попівна Богуславка, яка повідомляє, що у християнській землі настає Великдень.
Частина 2: Основна частина (Визволення)
Козаки проклинають Марусю за згадку про свято, але вона обіцяє їх випустити, коли пан турецький віддасть їй ключі від темниці. У день Великодня Маруся відмикає темницю і випускає всіх невольників, наказуючи їм тікати в християнські городи.
Частина 3: Кінцівка (Звернення та молитва)
Маруся просить козаків не минати Богуслава і передати батькам, щоб вони її не викуповували, бо вона “потурчилась” задля турецької розкоші. Насамкінець лунає молитва до Бога про визволення всіх бідних невольників із тяжкої бусурменської віри.
Частини 3—4 (зміст і мовленнєве оформлення)
Доведіть або спростуйте думку, що моральні оголенні роблять людину Людиною (за твором Ліни Костенко «Давидові псалми. Псалом 1» ).
Теза
Моральна чистота робить людину справжньою Людиною, оскільки тільки вибір шляху добра дозволяє їй досягти справжнього щастя та зберегти свою душу.
Аргумент 1
Вибір шляху добра, навіть за складних обставин, веде до справжнього щастя, оскільки душа праведника залишається “у Бога на плечі”. У творі Ліна Костенко наголошує на заклику “за будь-яких обставин обирати в житті шлях добра”.
Аргумент 2
Будь-яке відхилення від правди призводить до духовного занепаду, що суперечить суті справжньої людини, оскільки її життєва дорога “в землю западеться”. Поетеса зосередила увагу на тому, що людина має зберегти вірність своїм переконанням, незважаючи на тиск.
Приклади
- Душа людини, яка обрала шлях добра, буде “у Бога на плечі”.
- Душа того, хто відступає від правди, навіть “на пів метра”, стає “сіра й напівмертва”.
Висновок
У переспіві “Давидові псалми. Псалом 1” Ліна Костенко доводить, що справжня людина — це та, яка зберігає моральну чистоту та обирає шлях правди й добра, на відміну від “ницих”.
ВАРІАНТ 2
Частина 1
Перекажіть розділ «Сірий побратим» (Марія Морозенко «Іван Сірко — великий характерник») від імені матері Івана Сірка (усно).
Я, Марія Половчиха, ледве оговталася після пологів, а мій чоловік Дмитро вже хвалився, що наш Іван народився на славну справу. Він вірив, що наш син буде великою людиною, хоча мав зуби від народження.
Того вечора на Івана Купала Іванка прогнали від багаття. Він побіг у ліс, гнаний образою, бо навчився стримувати сльози. Я блукала лісом, поки не настало світання, моє серце роз’ятрювала тривога.
Іванко повернувся, коли в село заїхали чумаки. Він приніс вовченя, яке йому дала стара волхвиня. Хлопець ледве вмовив нас із Дмитром залишити Сірого, який став йому найкращим другом. Іванко нікому не розповів про свої нічні пригоди, бо стара волхвиня суворо заборонила ділитися таємницею.
Частина 2
1. Усі твори є біблійними, ОКРІМ
Г «Мене звати Варвара».
2. Вислів «Любов — довготерпелива» узято з твору
В Перше послання до коринтян (глава 13).
3. У вірші Богдана-Ігоря Антонича йдеться про
В народження Ісуса Христа (якщо йдеться про споріднений за темою твір «Пісня Йосипа»).
4. Із твору «Пісня Йосипа» взято рядки
Г «Він був біля Бога, а Бог мені в очі дивився — І були у Бога, Маріє, Ісусові очі».
5. У творі «Мене звати Варвара» є епізод про
А визначення темпераменту (Згадується як можлива тема проєкту, яку виконують учні).
6. Про різні форми імен ідеться у творі
В Дзвінки Матіяш, де обговорюється значення імені Варвара (чужоземка, дикунка).
7. Мотив сну і марення використано у творі
А. «Іван Сірко — великий характерник»
8. Ліро-епічні твори про боротьбу українського народу проти поневолювачів; їх виконують у супроводі кобзи, бандури чи ліри — це
Г думи, які є ліро-епічними творами про історію народу і виконуються речитативом у супроводі бандури, кобзи чи ліри.
9. Із твору «Зегар з полузегарком» запозичено образи
Г дитинство, отроцтво, юність (Жанр цього твору — курйозний вірш або зоропоезія, що нагадує годинник).
10. Розгляньте таблицю. Вона може бути підказкою до аналізу твору
А «Давидові псалми. Псалом 1»
11. Вірші, у кожному рядку яких однакова кількість складів, — це
Б силабічні (або рівноскладовий вірш, що є ознакою поезії бароко).
12. Третє випробування Іван Сірко проходив у
Г олешківських пісках.
13. Увідповідніть твори з їхніми жанрами.
1 – Б
2 – Д
3 – В
4 – Г
14. Складіть схему довільної форми, об’єднавши такі теоретичні поняття: жанри пісень, історичні пісні, тематика історичних пісень, приклади історичних пісень текстом
Народні пісні (широка категорія фольклорних творів)
Жанри пісень:
- Обрядові (колядки, щедрівки, веснянки)
- Побутові (родинно-побутові, соціально-побутові)
- Історичні пісні
- Визначення: Ліро-епічні твори, що зображують конкретні історичні події або реальних історичних осіб та передають ставлення народу до них.
- Тематика історичних пісень:
- Боротьба проти турецько-татарських загарбників (XV–XVII ст.).
- Визвольна боротьба під проводом гетьманів (напр., Богдана Хмельницького).
- Козацьке життя, подвиги та побут.
- Гайдамаччина та Коліївщина (XVIII ст.).
- Боротьба за незалежність у XX столітті (напр., бій під Крутами).
- Приклади історичних пісень:
- «Чи не той то хміль» — пісня про одну з перших переможних битв Богдана Хмельницького проти поляків.
- «Ой Морозе, Морозенку» — оспівує соратника Хмельницького, який героїчно загинув у бою з татарами.
- «Засвіт встали козаченьки» — пісня, що передає дух козацької епохи та прощання козака з матір’ю.
15. Поділіть твір «Притчу про блудного сина» на три логічні частини так, щоб кожна могла бути окремим твором. Запишіть зміст кожної частини двома реченнями (три частини — 6 речень).
Частина 1: Відхід і падіння
Молодший син, отримавши свою частину батьківського спадку, пішов у далекий край, де розтратив усе своє майно на марнотратне життя. Коли в країні настав великий голод, він опинився в скруті, змушений був пасти свиней і страждав від голоду, не маючи що їсти.
Частина 2: Каяття та повернення
Отямившись від свого становища, син вирішив повернутися додому, щоб покаятися перед батьком і попроситися до нього хоча б у наймити. Батько, побачивши сина ще здалеку, сповнився жалем, побіг йому назустріч, обійняв і з великою радістю прийняв його назад додому.
Частина 3: Радість і заздрість
На честь повернення сина батько влаштував великий бенкет, наказавши одягнути його в найкращий одяг і дати перстень на руку. Старший син, повернувшись з поля, розгнівався і відмовився радіти разом з усіма, докоряючи батькові, але той пояснив, що треба веселитися, бо його брат «був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся».
Частини З і (зміст і мовленнєве оформлення)
Доведіть або спростуйте думку, що меценатство робить і людину, і державу великою (за твором Дзвінки Матіяш «Мене звати Варвара» ).
Теза: Я переконаний, що меценатство, тобто безкорислива підтримка культури, освіти та науки, робить великими як саму людину-благодійника, так і державу, адже воно сприяє духовному збагаченню особистості та створює міцний культурний фундамент для всього суспільства.
Аргументи та приклади:
1. Меценатство звеличує саму людину, надаючи її життю вищого сенсу. Коли людина вкладає свої кошти не у власні забаганки, а в розвиток мистецтва чи допомогу іншим, вона залишає по собі добру пам’ять і спадщину, яка надихає наступні покоління.
Приклад із твору: Головна героїня повісті, Варвара Сабадаш, захоплюється постаттю своєї тезки — відомої київської меценатки Варвари Ханенко. Життя пані Ханенко, присвячене колекціонуванню творів мистецтва та створенню музею, відкритого для всіх, стає для дівчинки прикладом для наслідування. Саме ця діяльність зробила Варвару Ханенко великою в очах нащадків і надихнула головну героїню на власні мрії та прагнення.
2. Благодійність зміцнює державу, розвиваючи її культуру та освіту. Меценати створюють музеї, театри, лікарні та навчальні заклади, якими користуються мільйони громадян, що підвищує загальний рівень освіченості та духовності нації, роблячи її сильнішою та розвиненішою.
Приклад із твору: У повісті згадується не лише Варвара Ханенко, а й уся її родина Терещенків, яка мала традицію віддавати значну частину прибутків на благодійність. Завдяки їхнім коштам у Києві були збудовані будівлі політехнічного університету, лікарні «Охматдит», Театру оперети та Національного художнього музею. Ця діяльність родини Терещенків стала неоціненним внеском у розвиток української столиці та всієї держави.
Висновок:
Таким чином, на прикладі родини Терещенків та Варвари Ханенко, описаних у творі «Мене звати Варвара», ми бачимо, що меценатство є потужною силою. Воно перетворює багатство на духовний скарб, який збагачує як саму людину, роблячи її життя значущим, так і державу, створюючи для неї міцну культурну та соціальну основу. Саме тому можна впевнено стверджувати, що меценатство — це шлях до величі як для особистості, так і для всієї нації.