Склади «список справ» князя Ярослава, які стали передумовою найбільшого піднесення Русі-України.
Князь Ярослав Мудрий зміцнював державу не лише зброєю, а й миром, науками та книгами. Він будував храми, зокрема Софійський собор у Києві, при якому хотів заснувати велику бібліотеку. Також князь дбав про освіту: за його правління при церквах і монастирях діяли школи. Крім того, він укладав вигідні династичні шлюби для своїх дітей, щоб зміцнити міжнародні зв’язки Русі.
Де відбуваються події, описані в оповіданні?
Події відбуваються у стольному граді Києві, на березі Дніпра. Герої відвідують Десятинну церкву та Софійський собор.
Назви героїв твору. З якої країни вони примандрували?
Головні герої твору:
- Інгвар – посол від варягів.
- Івор – його тлумач (перекладач).
- Гаральд – норвезький королевич, для якого Інгвар сватає Єлизавету.
- Ярослав Мудрий – князь київський.
- Єлизавета, Анна, Анастасія – доньки князя Ярослава.
- Єпископ Готьє Савояр – посол із Франції.
- Генріх І – французький король, майбутній чоловік Анни.
Посли прибули з варязьких земель (майбутньої Норвегії) та Франції.
Кого називають творцями слов’янської абетки? Що тобі відомо про цих історичних осіб?
Творцями слов’янської абетки називають болгарських просвітителів Кирила і Мефодія. У тексті згадується, що святий Кирило ще у 860 році бачив у Херсонесі Євангеліє і Псалтир, написані руськими письменами.
Чому Єлизавета відмовила Гаральду? Якого чоловіка вона хотіла обрати для себе?
Елизавета двічі відмовила Гаральду, бо їй було замало лише його хоробрості. Як донька мудрого князя, вона хотіла мати за чоловіка не тільки відважного воїна, а й людину з «вишуканим розумом і освітою». Гаральд на той час був неписьменним.
Що вирішила взяти із собою Анна під час переїзду в іншу країну? Чому вона зробила такий вибір?
Анна вирішила взяти із собою до Франції своє вишивання як згадку про рідну землю, а також багато книжок, серед яких було Євангеліє в дорогоцінній оправі. Вона зробила такий вибір, бо дуже любила читати і хотіла, щоб книги нагадували їй про дім. Також вона планувала навчити своїх дітей грамоти і любові до книг.
Кому шлюб Анни та Генріха був більш вигідним — Русі чи Франції?
Шлюб був значно вигіднішим для Франції. Французьке королівство на той час було роздробленим і слабким через постійні чвари васалів. Союз із могутньою Руссю мав надати ваги та сили королю Генріху І і допомогти зміцнити його владу. Для Русі ж це був спосіб поширити свій вплив та підтримати престиж держави.
Сторінка 51
Події якої історичної доби лягли в основу написання оповідання «Ярославни»?
В основу оповідання лягли події часів Київської Русі, а саме періоду правління князя Ярослава Мудрого у XI столітті. У тексті згадуються конкретні дати, наприклад, 1045, 1049 та 1066 роки, що допомагає точно визначити історичну добу.
Які історичні особи, місця та документи згадані у творі?
У творі згадано багато історичних осіб, місць та документів:
- Особи: Князь Ярослав Мудрий, його дружина Інгігерда (Ірина), їхні доньки Єлизавета, Анна, Анастасія та сини, зокрема Всеволод та Ізяслав. Також згадуються князь Володимир Хреститель, проповідник Іларіон, просвітителі Кирило і Мефодій, норвезький королевич Гаральд, французький король Генріх І, угорський король Андрій І та данський король Свен Естрідсен.
- Місця: Київ, річка Дніпро-Славута, Новгород Великий, Боричів узвіз, Поділ, Десятинна церква та Софійський собор. Згадуються також іноземні землі: Італія, Сицилія, Скандинавія, Франція, Угорщина та Візантія.
- Документи: Євангеліє, яке Анна привезла до Франції (відоме як Реймське Євангеліє), та «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона. Також є згадка про давню руську писемність — «черти і ризі».
Як думаєш, із якою метою письменниця починає твір описом краси руських земель? Про що це свідчить?
Письменниця починає твір з опису краси та багатства руських земель, щоб показати могутність та високий рівень розвитку Київської держави. Це свідчить про те, наскільки розвиненою, квітучою та величною була Русь. Цей опис допомагає зрозуміти, чому іноземні правителі прагнули поріднитися з Ярославом Мудрим і яку прекрасну батьківщину покидали його доньки, вирушаючи в чужі краї.
Які події оповідання є реальними, а які — вигаданими? Аргументуй свої міркування.
- Реальними є ключові історичні події: правління Ярослава Мудрого, будівництво Софійського собору, шлюби його доньок з європейськими монархами (Анни з Генріхом І Французьким, Єлизавети з Гаральдом Норвезьким, Анастасії з Андрієм І Угорським). Також реальними є історичні постаті, згадані у творі, та існування «Слова про закон і благодать» Іларіона.
- Вигаданими є внутрішні монологи, думки та діалоги персонажів, наприклад, розмови варязького посла Інгвара з перекладачем Івором або переживання Анни перед від’їздом. Це художній домисел авторки, який допомагає краще зрозуміти характери героїв, їхні почуття та мотивацію вчинків.
Працюємо з текстом
Зачитай з тексту твору «Ярославни» Раїси Іванченко опис зовнішності князя та його родини.
На чолі її князь Ярослав Мудрий, зі спокійними, лагідними очима, з пишною, довгою, уже сивіючою бородою. Поряд з ним розповніла кругловида княгиня Ірина… Слідом м’яко ступають в розшитих золотистими узорами чедигах їхні сини й дочки. В білих заморських атласах, оздоблених сріблястою заполоччю, в дорогих хутряних накидках. На грудях у князівен — важкі золоті гривни; на високих шапках молодих княжичів — соболі й куниці; довгі сорочки з широкими рукавами внизу також розшиті узорами.
Чому авторка вдається до детального опису одягу князівської родини?
Авторка детально описує одяг, щоб підкреслити багатство, високий статус та культурний розвиток князівської родини і всієї Русі. Дорогі тканини, хутра, золоті прикраси та вишивка свідчать про розвинені ремесла й торгівлю. Крім того, вишиті узори квітів і звірів вказують на збереження давніх народних традицій та вірувань.
Чи справді, на твою думку, одяг прикрашає людину? Прокоментуй свої міркування.
Я думаю, що одяг може створити перше враження про людину, показати її смак чи статус. Але він не є головною прикрасою. Набагато важливіші розум, вчинки та риси характеру. Наприклад, доньок Ярослава цінували в Європі не лише за їхню красу та багатий одяг, а й за освіченість, мудрість та вихованість, які вони принесли з собою з рідної землі.
Підготуй розповідь про відомих тобі українців, які за кордоном прославили чи прославляють нашу державу.
Крім доньок Ярослава Мудрого, які стали королевами європейських держав, багато інших українців у різні часи прославляли і продовжують прославляти нашу Батьківщину у світі. Ось кілька прикладів:
- Квітка Цісик. Ця американська співачка українського походження мала унікальне сопрано. Вона народилася і виросла в США, але все життя любила українську культуру. Квітка записала два альбоми українських пісень, які стали дуже популярними. Її виконання народних пісень вважається одним з найкращих.
- Соломія Крушельницька. Оперна співачка, яка підкорила сцени найкращих театрів світу наприкінці XIX — на початку XX століття. Вона багато років жила в Італії, але завжди пам’ятала про своє українське коріння і часто на концертах співала українські народні пісні для гостей.
- Гайдемарі Стефанишин-Пайпер. Американська астронавтка українського походження. Вона стала третьою жінкою з українським корінням, яка побувала в космосі. Під час своєї місії вона взяла з собою прапор України, що стало символом її зв’язку з Батьківщиною.
- Ігор Сікорський. Видатний авіаконструктор, який народився в Києві. Після еміграції до США він заснував компанію Sikorsky Aircraft. Саме він створив перший у світі гелікоптер, який став основою для розвитку всього вертолітобудування.
- Серж Лифар. Легендарний танцівник і балетмейстер, який народився в Києві. Більшу частину життя він пропрацював у Паризькій опері, де був прем’єром, а згодом і керівником балетної трупи. Він відродив французький балет і став однією з найвидатніших постатей у світі танцю XX століття.
- Макс Левчин. Американський підприємець, який народився в Києві. Він є одним зі співзасновників всесвітньо відомої платіжної системи PayPal. Його внесок у розвиток сучасних фінансових технологій є величезним.
Ці люди, як і багато інших українців за кордоном, своїм талантом, працею та досягненнями доводять, що Україна — це земля великих і талановитих людей, яка робить значний внесок у світову науку, культуру та мистецтво.
У групі. На основі відомої інформації складіть ментальну карту життєпису авторки, доповніть її власними висновками про особливості стилю письменниці.
Ментальна карта: Раїса Іванченко
Основна інформація
- Хто: Українська історикиня, письменниця, публіцистка.
- Нагороди: Лавреатка Шевченківської премії 1996 року за тетралогію (чотири пов’язані твори) про Київську Русь.
Походження та освіта
- Дитинство: Зростала на козацьких землях — у Гуляйполі на Запоріжжі та в Новгород-Сіверському на Чернігівщині.
- Родина: Батько був учителем української мови та літератури. За родинними переказами, її рід походить від гетьмана Самійла Кішки.
- Освіта: Вивчала історію в Київському державному університеті. Цей вибір був навіяний дідовими розповідями про козацтво та походженням.
Кар’єра
- Журналістика: Працювала в газеті «Молодь України» та на Українському радіо.
- Наука: Захистила дисертацію і стала кандидаткою історичних наук. Працювала в університетах, пройшовши шлях від асистентки до професорки. Є авторкою понад 100 праць з історії України.
- Медіапроєкти: Створювала радіопередачі «Історія без міфів» та «З історії української державності», а також брала участь у створенні документальних фільмів.
Наші висновки про особливості стилю письменниці
- Раїса Іванченко не просто переказує історичні події. Вона поєднує їх з описом думок і почуттів героїв, розкриваючи справжні причини їхніх вчинків.
- Письменниця показує історію України не ізольовано, а вписує її у світовий політичний контекст. Наприклад, у «Ярославнах» вона розповідає про значення шлюбів доньок Ярослава з європейськими королями.
- Творчість авторки допомагає краще зрозуміти, ким були і є українці. Її твори пробуджують національну пам’ять та руйнують комплекс меншовартості.
- Головна ідея її творчості, як зазначено у цитаті, полягає в тому, що знання історії необхідне, щоб не повторювати помилки в майбутньому.
ПЕРЕВІР СВОЇ ЗНАННЯ Й УМІННЯ
2. У чому своє основне призначення володаря Русі-України вбачав Ярослав Мудрий?
Ярослав Мудрий вбачав своє основне призначення в тому, щоб зміцнювати державу не лише силою зброї, а й «миром, науками, книгами, бо в них вища мудрість і вища сила народу». Він прагнув утвердити славу та забезпечити спокій для Русі, розуміючи, що саме розвиток освіти та культури, а також дипломатичні союзи зроблять його державу могутньою та шанованою у світі.
3. Ким судилося стати його донькам — Єлизаветі, Анні та Анастасії? Перекажи фрагменти тексту, де про це йдеться.
Донькам Ярослава Мудрого судилося стати королевами європейських держав.
- Єлизавета стала дружиною норвезького короля Гаральда Сміливого. Після його загибелі вона вийшла заміж за короля Данії Свена Естрідсена. У сагах зберігся спогад про неї як про ту, що принесла на північні землі «спокій, добро і мудрість книжну».
- Анна стала дружиною французького короля Генріха І. Після його смерті вона була регенткою при своєму малолітньому синові Філіппі І, тобто фактично правила країною. Анна принесла у Францію «книжки, любов до науки» і будувала храми, подібні до київських.
- Анастасія стала дружиною угорського короля Андрія І. Літописи розповідають, що вона принесла на береги Дунаю «любов до науки і знань».
4. Яку роль відіграла освіта й виховання князівен?
Освіта та виховання князівен відіграли ключову роль у їхньому житті та у зміцненні міжнародного авторитету Русі. Вони були не просто дружинами королів, а стали носіями високої культури та духовності у своїх нових країнах. Саме завдяки своїй освіченості вони сприяли розвитку європейської культури та утвердженню влади своїх чоловіків. Єлизавета шукала собі не просто сміливого воїна, а чоловіка «з вишуканим розумом і освітою», Анна привезла до Франції бібліотеку, а Анастасія — любов до знань. Їхня мудрість і духовне багатство стали їхнім найбільшим скарбом.
5. У парі. Поміркуйте про те, яке значення має освіченість людини сьогодні. Складіть перелік можливостей для тих, хто має освіту.
Освіченість людини сьогодні має величезне значення. Вона відкриває безліч можливостей, так само як і за часів Ярослава Мудрого.
Перелік можливостей для освіченої людини:
- Професійний розвиток: можливість отримати цікаву та добре оплачувану роботу, будувати кар’єру.
- Ширший світогляд: освіта дозволяє краще розуміти світ, історію, культуру різних народів.
- Критичне мислення: здатність аналізувати інформацію, відрізняти правду від фейків та робити власні висновки.
- Особистісне зростання: можливість постійно розвиватися, вчитися новому протягом усього життя та реалізовувати свої таланти.
- Спілкування: легше знаходити спільну мову з різними людьми, подорожувати та почуватися впевнено у будь-якій країні.
- Внесок у суспільство: освічені люди створюють нові технології, роблять наукові відкриття, розвивають культуру і мистецтво, роблячи світ кращим.
6. Чому про «Слово про закон і благодать» Іларіона слава аж «за межами Русі рознеслася»?
Слава про «Слово про закон і благодать» Іларіона рознеслася за межі Русі, тому що це був не просто релігійний твір, а й потужний політичний маніфест. У ньому Іларіон прославляв Руську землю, її володарів Володимира та Ярослава, стверджуючи їхню велич та рівність з іншими державами, зокрема з Візантією. Крім того, цей твір був написаний у піднесеному та пишному ораторському стилі, що вражало іноземців. Ідея про те, що Русь має право на церковну незалежність від Візантії, була дуже сміливою та важливою на той час, тому вона викликала значний інтерес у європейських політичних та церковних колах.
7. Прочитай рядки проповіді Іларіона. Який композиційний елемент думи він нагадує? Чому?
Рядки проповіді Іларіона, де він звертається до померлого князя Володимира (“Встань, о чесна главо, з гробу твого встань… Глянь на град, величністю сяючий…”), нагадують славослов’я (або “славу”) — традиційний композиційний елемент українських народних дум. В думах славослов’я є заключною частиною, де прославляються герої, їхні подвиги та рідна земля. Так само й Іларіон у своєму “Слові” звеличує діяння князів Володимира та Ярослава, їхній рід і могутність Руської землі, що сяє величчю храмів та поширює свою славу по всіх кінцях землі.
8. Яку роль для держави відігравало будівництво храмів, зокрема Софійського собору? Чому сьогодні культура є важливою для розвитку країни?
Будівництво храмів, а особливо такого величного, як Софійський собор, відігравало величезну роль для держави. По-перше, це був символ могутності та багатства Русі. Собор показував іншим країнам, що Русь — це сильна і розвинена держава. По-друге, храми були центрами освіти і культури. При них діяли школи та бібліотеки, де переписувалися книги, що допомагало поширювати знання. По-третє, влада князя підтримувалася церквою, що робило її священною в очах народу.
Сьогодні культура є не менш важливою для розвитку країни. Вона формує нашу національну ідентичність — усвідомлення того, хто ми є як народ. Це особливо важливо в часи випробувань, адже саме патріотизм та спільні цінності допомагають захищати країну. Культура — це те, що об’єднує людей і робить націю сильною.udu+1
9. Що таке, на твою думку, історична пам’ять? У чому вона полягає для тебе і твоєї нації?
На мою думку, історична пам’ять — це живий зв’язок між минулим, сьогоденням і майбутнім. Це не просто дати і факти з підручника, а те, що ми як нація пам’ятаємо про своїх предків, їхні подвиги, традиції та здобутки. Це гордість за діяння Ярослава Мудрого та його доньок, які прославили нашу землю в Європі.
Для мене особисто історична пам’ять полягає в тому, щоб знати, звідки походить мій народ, і пишатися ним. Для нашої нації вона полягає у збереженні мови, традицій, у шануванні героїв, які боролися за нашу незалежність. Це те, що не дає нам забути, хто ми є, і допомагає уникнути помилок минулого, як казала письменниця Раїса Іванченко.
10. Знайди інформацію про те, як живуть сьогодні українці в одній із країн, правительками яких були українські князівни, — Угорщині, Франції, Норвегії та Данії. Досліди, в якій із держав є національні традиції, схожі з українськими. Створи презентацію з елементами відео чи аудіо.
Українці за кордоном
- Угорщина: Українська громада в Угорщині значно зросла, особливо після 2022 року. За даними перепису 2022 року, тут проживає понад 24 тисячі українців. Більшість мешкає в Будапешті та інших містах. Українці мають право на тимчасовий захист, що дає доступ до роботи та медичної допомоги до березня 2025 року. В країні діють кафедри україністики, а в Будапешті відкрилася українсько-угорська школа.
- Франція: Українська діаспора у Франції налічує близько 35 тисяч осіб. Після початку повномасштабного вторгнення Франція надає українцям тимчасовий захист, допомогу з житлом та соціальні виплати. Існують українські громадські організації, церкви (УГКЦ і ПЦУ), а в Парижі встановлено пам’ятник Анні Київській та погруддя Тараса Шевченка.
- Норвегія: У Норвегії проживає значна кількість українців, які отримали тимчасовий захист. На кінець 2021 року тут мешкало понад 7 тисяч етнічних українців, але після 2022 року їх кількість значно зросла. Українці переважно зайняті у сферах будівництва, обслуговування, медицини. Громади організовані в найбільших містах, як-от Осло та Берген.
- Данія: В Данії проживає від 7,5 до 10 тисяч українців. Країна надає тимчасовий захист, фінансову допомогу та доступ до освіти і медицини. Багато українців працюють у сільському господарстві та сфері IT. Українські громади існують у Копенгагені, Вайле, Ольборзі та інших містах, де діють українські церкви.
Національні традиції та схожість з українськими
- Угорщина: Угорці святкують Великдень (Húsvét), де є традиція фарбувати яйця та обливати дівчат водою (зараз частіше парфумами), що схоже на український “поливаний понеділок”. Також на Великдень угорці освячують у церкві кошики з їжею, як і в Україні. Крім того, в Угорщині популярні фольклорні та винні фестивалі.
- Франція: Більшість французів — католики. Вони шанують Різдво та Великдень, але релігійні традиції не так широко розповсюджені, як в Україні. У Франції дуже цінується сім’я, і родичі часто живуть неподалік один від одного, що можна порівняти з українськими родинними зв’язками.
- Норвегія: Норвежці дуже шанують свої традиції, особливо носіння національних костюмів (бунад) на свята, весілля та хрестини. Це схоже на українську традицію вдягати вишиванки. Головне свято — День конституції 17 травня, що супроводжується парадами та народними гуляннями.
- Данія: Данці відзначають Різдво, Великдень, Трійцю, а також язичницькі свята, наприклад, День святого Ханса, коли на березі моря палять великі багаття. Це дуже схоже на українські купальські традиції. Також данці цінують затишок і родинні зібрання, що описується словом “Хюґе”.
Ще запитання відповіді до твору є тут